Ухвала суду № 138300754, 17.07.2026, Радехівський районний суд Львівської області

Справа № 451/1027/22

Провадження № 1-кп/451/17/26

УХВАЛА

підготовчого судового засідання

17 липня 2026 року місто Радехів

Радехівський районний суд Львівської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

секретар судового засідання ОСОБА_2 ,

за участю:

прокурора ОСОБА_3 ;

обвинувачених ОСОБА_4 , , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8

захисників ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в режимі дистанційного провадження письмове клопотання захисника адвоката ОСОБА_10 про внесення змін в ухвалу суду від 25.06.2026 у кримінальному провадженні № 42021140000000188 від 22.09.2021 за обвинуваченням

ОСОБА_4 за частиною 3 статті 27, частиною 3 статті 28, частиною 4 статті 246, частиною 3 статті 27, частиною 3 статті 28, частиною 2 статті 246, частиною 3 статті 15, частиною 3 статті 27, частиною 3 статті 28, частиною 2 статті 246 КК України,

ОСОБА_8 за частиною 3 статті 28, частиною 4 статті 246, частиною 3 статті 28 частиною 2 статті 246 КК України,

ОСОБА_5 за частиною 3 статті 28, частиною 2 статті 246 КК України,

ОСОБА_6 за частиною 3 статті 28, частиною 2 статті 246 КК України,

ОСОБА_7 за частиною 3 статті 28, частиною 2 статті 246, частиною 3 статті 15, частиною 3 статті 28, частиною 2 статті 246 КК України,

та здійснюючи процесуальний контроль за дотриманням розумних строків розгляду справи,

ВСТАНОВИВ:

29.06.2026 на розгляд суду поступило клопотання захисника адвоката ОСОБА_10 про внесення змін до ухвали суду від 25.06.2026 шляхом виключення з її резолютивної частини встановленого графіку судових засідань, роз`яснень щодо неявки та попередження щодо застосування заходів процесуального примусу.

Обґрунтовуючи клопотання, захисник зазначає, що розцінює ухвалу суду від 25.06.2026 як упереджене формування позиції суду, упереджене ставлення до сторони захисту та свідчення зацікавленості суду у «реактивному» розгляді справи, що, на думку захисту, є підставою для відводу. Захисник стверджує, що суд вийшов за межі своїх повноважень щодо організації діяльності адвокатів, а ухвалений графік є втручанням у професійну діяльність адвокатури. Адвокат наполягає, що сам визначає пріоритетність своїх справ, і це не повинно трактуватись судом як зловживання процесуальними правами. Також захист зазначає, що суд створив обов`язковість явки без альтернатив, не дотримався Резолюції професійної етики правосуддя, висловив погрози застосування ст. 139 КПК України та звернення до КДКА, що є репресивним механізмом. Захисник вважає, що суд вирішив активно координувати сторону захисту (5 адвокатів) без достатніх правових підстав, грубо порушив права обвинувачених і захисту та вийшов за межі своїх повноважень, що є підставою для відводу в майбутньому та звернення зі скаргою до Вищої ради правосуддя (ВРП). На підставі викладеного захист просить видалити з резолютивної частини ухвали пункти щодо обов`язковості графіка, обмежень та попереджень про наслідки.

Заслухавши думку учасників процесу та дослідивши матеріали кримінального провадження, суд дійшов таких висновків.

1. Щодо «реактивного розгляду справи» та строків давності (ст. 21, 28 КПК України)

Дане кримінальне провадження перебуває на стадії підготовчого судового засідання близько 4 (чотирьох) років. Такий строк є надмірним і порушує засади кримінального провадження (ст. 2 КПК України). У грудні 2026 року спливають строки притягнення до кримінальної відповідальності (ст. 49 КК України) стосовно трьох із п`яти обвинувачених.

Згідно з ч. 1 ст. 28 КПК України, кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні прийматися в розумні строки. Особлива інтенсивність розгляду справи, у якій спливають строки давності, є не «упередженістю» чи «зацікавленістю» суду, а його прямою процесуальною емпіричною реакцією та обов`язком захистити правосуддя від штучного затягування розгляду.

2. Щодо «втручання у діяльність адвоката» та «пріоритетності справ» (ст. 321 КПК України)

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 321 КПК України, головуючий керує ходом судового засідання, забезпечує додержання порядку та вживає всіх заходів для виключення дій, що затягують процес. Встановлення графіка засідань двічі на тиждень (липень-серпень) та тричі на тиждень (жовтень-листопад) є законним організаційним інструментом суду. Суд не координує сторону захисту і не організовує діяльність адвокатури поза цим процесом.

Твердження адвоката, що він одноособово визначає пріоритетність справ, є юридично помилковим, оскільки черговість визначається часом призначення засідань. Графік суду від 25.06.2026 року залишає захисникам достатньо вільних днів у тижні для участі в інших справах. Посилання на зайнятість в інших процесах не може слугувати виправданням для 4-річного блокування підготовчого засідання в одній справі. Констатація цього факту судом є об`єктивним правовим аналізом руху справи, а не безпідставним звинуваченням у саботажі.

3. Щодо «обов`язковості явки без альтернатив» та «репресивних механізмів»

Вимога захисника скасувати обов`язковість графіка суперечить ч. 2 ст. 21 КПК України та ст. 129-1 Конституції України, за якими судові рішення є обов`язковими до виконання всіма учасниками процесу, включно з адвокатами. Альтернативи виконанню судового рішення закон не передбачає. Роз`яснення судом положень ст. 139 КПК України (грошове стягнення) та ст. 324 КПК України (відповідальність за неявку захисника та залучення БВПД) є прямим обов`язком головуючого (ст. 318 КПК). Попередження про правові наслідки процесуальної поведінки є елементом прозорості правосуддя, а не «погрозами» чи «репресивним механізмом». Обов`язок дотримання професійної етики покладається на всіх учасників процесу, зокрема й на сторону захисту, яка зобов`язана демонструвати повагу до суду та з`являтися на засідання.

4. Щодо «недовіри», погроз відводами та скаргами до ВРП

Заяви захисту про «недовіру» головуючому судді, оскільки підстави, які були зазначені у заяві про відвід судді продовжують існувати та вимоги про самовідвід не мають юридичної сили.

КПК України не передбачає інституту «висловлення недовіри». Ухвалами суду від 01.06.2026 та від 09.06.2026 у задоволенні заяв про відвід головуючого судді було відмовлено. Ці ухвали є чинними, а повторна ревізія порядку авторозподілу є процесуально неможливою. Самовідвід (ст. 80 КПК) за вимогою сторони через незгоду з рішеннями суду є ухиленням від правосуддя. Погрози майбутніми відводами та скаргами до ВРП можуть бути оцінені судом як спроба вчинення психологічного та процесуального тиску на головуючого суддю з метою паралізувати судовий процес. Посилання на ухвали суду як на підставу для відводу прямо суперечить ч. 2 ст. 392 КПК України, оскільки незгода з ухвалами суду може бути викладена лише в апеляційній скарзі на остаточне рішення.

КПК України не передбачає процедури скасування чи зміни резолютивної частини чинної ухвали суду за клопотанням сторони. Відтак, клопотання захисника є безпідставним, необґрунтованим і спрямованим на штучне зволікання з метою уникнення обвинуваченими кримінальної відповідальності за строками давності.

Керуючись статтями 2, 21, 28, 75, 80, 110, 139, 321, 324, 371, 372, 392 КПК України, суд,

УХВАЛИВ:

1.У задоволенні клопотання захисника адвоката ОСОБА_10 про внесення змін до ухвали суду від 25.06.2026 року та видалення пунктів із її резолютивної частини відмовити.

2.Раніше встановлений ухвалою суду від 25.06.2026 графік судових засідань на липень, серпень, жовтень та листопад 2026 року залишити без змін та обов`язковим до виконання сторонами кримінального провадження.

3.Заяву сторони захисту про висловлення «недовіри» складу суду, упередженість процесуальних рішень та вимоги щодо самовідводу судді залишити без процесуальних наслідків.

4.Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та окремому апеляційному оскарженню не підлягає. Заперечення проти ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною першою статті 392 КПК України.

Головуючий суддяОСОБА_14