Вирок № 138289576, 15.07.2026, Соснівський районний суд м. Черкас

Вирок

Іменем України

Справа № 712/4405/26

Провадження № 1-КП/712/780/26

15 липня 2026 року Соснівського районного суду м. Черкаси у складі:

головуючий ОСОБА_1

секретар ОСОБА_2

за участі прокурора ОСОБА_3

захисника ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Черкаси кримінальне провадження № 22024250000000146 від 08.07.2024 по обвинуваченню ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Свердловськ Луганської області, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає у невстановленому досудовим розслідуванням місці на тимчасово окупованій території Луганської області, громадянин України,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст.111-1 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_5 , будучи громадянином України, розуміючи факт захоплення м. Рубіжне Сіверськодонецького району Луганської області збройними силами рф, усвідомлюючи, що суверенітет України поширюється на всю її територію, Україна є унітарною державою, а територія України в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною, будучи обізнаним про те, що м. Рубіжне Сіверськодонецького району Луганської області є невід`ємною складовою частиною України, і що порядок утворення органів виконавчої влади регулюється виключно Конституцією України та законами України, 13 вересня 2023 року, перебуваючи на території м. Рубіжне Сіверськодонецького району Луганської області (точне місце у ході досудового розслідування не встановлено), діючи умисно, всупереч інтересам України, її суверенітету та територіальній цілісності, з ідеологічних та корисливих мотивів, підтримуючи воєнну агресію рф на території України, переслідуючи єдиний кримінально протиправний намір, направлений на сприяння державіагресору російській федерації в посиленні заходів тимчасової окупації населених пунктів Рубіжнянської міської територіальної громади Сіверськодонецького району Луганської області добровільно, без фізичного примусу, маючи на меті підтримати окупацію українських територій, обрався депутатом від всеросійської політичної партії «Єдина Росія» у незаконний орган влади т. зв. «Совет муниципального округа города Рубежное» (мовою оригіналу), створений рф на тимчасово окупованій території м. Рубіжне Сіверськодонецького району Луганської області, повноваження якого виконував до невстановленого досудовим розслідуванням часу, однак не пізніше 07 жовтня 2024 року.

Вина ОСОБА_5 підтверджується зібраними по справі письмовими доказами, яким в ході судового розгляду було надано належну оцінку і які були дослідженні судом в повному обсязі, а саме:

-витягом з ЄРДР від 08.07.2024,згідно якого громадянин України ОСОБА_5 , 10.09.2023 добровільно обрався депутатом у незаконному органі влади 2 Совете муніципального округа города Рубежное», створеному рф на тимчасово окупованій території м. Рубіжне Луганської області ( т.1 а.м.к.п. 1-5);

-рапортом старшого оперуповноваженого Уманського РВ Управління СБ України в Черкаській області, згідно якого отримано інформацію про те, що в діях громадянина України ОСОБА_5 наявні ознаки складу злочину, передбаченого ч. 5 ст. 111-1КК України. Встановлено, що громадянин України ОСОБА_5 , добровільно приймав участь у незаконних виборах на окупованих територіях України Луганської область, м. Рубіжне - «виборов депутатов Народного Совета ЛНР и депутатов Советов городского округов городов ЛНР», які завершилися 10 березня 2023 року, за результатами яких ОСОБА_5 отримав дутатський мандат та увійшов у «горсовет» від партії «Единая Россия». Факт обрання гр. України ОСОБА_5 від партії - «Единая Россия» депутатом Совета муніципального округу Рубіжнного «лнр» підтверджено фотоматеріалами, отриманими з Інтернет - сторінки під назвою «Твой город», сервери якої зареєстровані у Міністерстві зв`язку та масових комунікацій ЛНР, являються офіційним джерелом та фактично підконтрольні нзф т. зв. «ЛНР», та «Вконтакте», «Единая Россия | Рубежное»( т.1 А.М.К.П. 7);

-протоколом огляду інтернет сторінки від 30.06.2024, згідно якої здійснено огляд Інтернет-сторінки під назвою «Твой город».Під час огляду вказаної Інтернет-сторінки було виявлено інформацію, «виборов депутатов Народного Совета ЛНР и депутатов Советов городского округов городов ЛНР», які завершилися 10 вересня 2023 року та за резутьтатами яких ОСОБА_5 отримав депутатський мандат та увійшов у горсовет» від партії «Единая Россия». За результатами попереднього огляду зазначена інформація має ознаки причетності громадянина України ОСОБА_5 до вчинення кримінального правопорушення передбаченого ст.111-1 КК України (Колабораційна діяльність) ( т.1 а.м.к.п. 9-18);

-протоколом огляду інтернет сторінки від 19.12.2024, згідно якої здійснено огляд Інтернет-сторінки. Під час огляду вказаної виявлено відео під назво. «Директор МУП «Центральный рынок города Рубежное Арцыбашев Александр», на якому останній розповідає як приймав участь в СВО та з яких мотивів ( т.1 а.м.к.п. 44- 51);

-листом заступника керівника Офісу Президента України від 2.05.2025, згідно якого матеріали щодо припинення громадянства України ОСОБА_5 , згідно з поданою ним заявою або внаслідок втрати громадянства України на розгляд Комісії при Президентові України з питань громадянства не надходили (т.1 а.м.к.п.71);

-протоколом огляду від 18.08.2025, згідно якого об`єктом огляду є публікації в мережі Інтернет. Введено пошуковий запит « Избиратель-Депутат». Після чого система видала таку інформацію: « ОСОБА_6 представительный орган муниципального района и городского округа лнр, беспартийный, директор МУП «Центральный рынок города Рубежное » ( т.1 а.м.к.п. 84-90);

-протоколом огляду від 18.08.2025, згідно якого об`єктом огляду є публікації в мережі Інтернет «Совет муніципального округа Рубежное» система видала інформацію « ОСОБА_6 , директор МУП «Центральный рынок города Рубежное, депутат Совета городского округа муниципальное образование город ской округ город Рубежное лнр от партии « Единая Россия, учасник СВО (т.1 а.м.к.п. 91-104);

-протоколом огляду від 19.08.2025, згідно якого об`єктом огляду є мережі Інтернет «народный совет лнр, здійснено перехід «Законодательство, Нормативно-правовая база»: Закон « Об образовании та территории Луганской народной республики городских округов и муниципальніх округов, установлении их границ» ( т.1 а.м.к.п. 105 -122);

-протоколом огляду від 12.12.2025, згідно якого об`єктом огляду є мережа Інтернет, публікації новин, законодавчих актів так званої лнр ( т.1 а.м.к.п.123-144);

-протоколом огляду від 13.12.2025, згідно якого об`єктом огляду є Інтернет-ресурси, знайдено публікації « список народних депутатов совета муниципального округа города Рубежное» ( т.1 а.м.к.п. 145-148);

-протоколом огляду від 13.12.2025, згідно якого об`єктом огляду є Інтернет-ресурси, знайдено публікації « Народный совет Луганской н ародной республики» (т.1 а.м.к.п. 149-157);

-протоколом огляду від 10.02.2026, згідно якого об`єктом огляду е Інтернет -ресурс введено текст « о результатах виборов депутатов Совета городского округа города Рубежное», система видала інформацію щодо ОСОБА_5 ( т.1 а.м.к.п. 170-177);

-протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 11.03.2026, згідно якоо ОСОБА_7 на фотознімку № 2 впізнав ОСОБА_5 , який є депутатом Рубіжанської міської ради ( т.1а.м.к.п. 246-248);

-

-висновком експерта № СЕ-19/124-25/5041-ФП від 08.04.2025, згідно якого на відеозаписі на диску з н ахзвою « 7007608113891» з 00хв. 02сек. По 02хв.30сек. та на достовірній фотографії ОСОБА_5 зображена одна й та ж сама особо чоловічої статі ( т.1 а.м.к.п. 61-69);

До закінчення судового слідства клопотань від учасників процесу, у тому числі і від державного обвинувача про збір, перевірку чи витребування додаткових доказів крім уже тих, що заявлялися, не надійшло.

Суд обмежений у праві збору доказів вини обвинуваченого за власною ініціативою та, залишаючись об`єктивним і неупередженим, має створити необхідні умови для виконання сторонами їхніх процесуальних обов`язків та здійснення наданих їм прав розглянути кримінальне провадження і постановити відповідне рішення. Суди при розгляді кримінальних справ не вправі перебирати на себе функції обвинувачення чи захисту.

Відповідно до ст. 62 Конституції України, ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може грунтуватися на доказах, одержавних незаконним шляхом, а також припущеннях. Усі сумніви доведеності вини особи, мають тлумачитися на її користь.

Відповідно до ст. 297-1 ч. 2 КПК України передбачено порядок проведення досудового слідства по окремим статтям КК України, зокрема за ч. 5 ст.111-1 КК України, за якими обвинувачується ОСОБА_5 .

Відповідно до ч. 3 ст. 323 КПК України, судовий розгляд у кримінальному провадженні щодо злочинів, зазначених у частині другій статті 297-1 цього Кодексу, може здійснюватися за відсутності обвинуваченого, крім неповнолітнього, який переховується від органів слідства та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності (спеціальне судове провадження) та оголошений у міждержавний та/або міжнародний розшук.

Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, в результаті повного, об`єктивного і всебічного їх дослідження в судовому засіданні, суд вважає, що вина обвинуваченого доведена в повному обсязі.

До такого висновку суд дійшов із того, що згідно з Конституцією України Україна є суверенною і незалежною державою. Суверенітет України поширюється на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною. Перебування на території України підрозділів збройних сил інших держав з порушенням процедури, визначеної Конституцією та законами України, Гаазькими конвенціями 1907 року, IV Женевською конвенцією 1949 року, а також всупереч Меморандуму про гарантії безпеки у зв'язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї 1994 року, Договору про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і російською федерацією (далі рф) 1997 року та іншими міжнародно-правовими актами, є окупацією частини території суверенної держави Україна та міжнародним протиправним діянням з усіма наслідками, передбаченими міжнародним правом.

Декларацією Генеральної Асамблеї ООН № 36/103 від 09 грудня 1981 року про недопустимість інтервенції та втручання у внутрішні справи держав та резолюціями: № 2131 (XX) від 21 грудня 1965 року, що містить Декларацію про неприпустимість втручання у внутрішні справи держав та про захист їх незалежності та суверенітету; № 2625 (XXV) від 24 жовтня 1970 року, що містить Декларацію про принципи міжнародного права, що стосуються дружніх відносин і співробітництва між державами відповідно до Статуту ООН; № 2734 (XXV) від 16 грудня 1970 року, що містить Декларацію про зміцнення міжнародної безпеки; № 3314 (XXIX) від 14 грудня 1974 року, що містить визначення агресії, установлено, що жодна з держав не має права здійснювати інтервенцію чи втручання у будь-якій формі або з будь-якої причини у внутрішні та зовнішні справи інших держав. Цими ж міжнародними документами закріплено обов`язок держав: утримуватися від озброєної інтервенції, підривної діяльності, військової окупації, здійснення сприяння, заохочення чи підтримки сепаратистської діяльності; не допускати на власній території навчання, фінансування та вербовки найманців чи засилання таких найманців на територію іншої держави.

У порушення вимог п. п. 1, 2 Меморандуму про гарантії безпеки у зв`язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї від 05.12.1994, принципів Заключного акта Наради з безпеки та співробітництва в Європі від 01.08.1975 та вимог ч. 4 ст. 2 Статуту ООН і Декларацій Генеральної Асамблеї Організації Об`єднаних Націй від 09.12.1981 № 36/103, від 16.12.1970 № 2734 (ХХV), від 21.12.1965 № 2131 (ХХ), від 14.12.1974 № 3314 (ХХІХ) президент рф, а також інші невстановлені на цей час досудовим розслідуванням представники влади рф спланували, підготували і розв`язали агресивну війну та воєнний конфлікт проти України, а саме віддали наказ на вторгнення підрозділів збройних сил російської федерації (далі - зс рф) на територію України.

Відповідно до ст. 42 Положення про закони і звичаї війни на суходолі IV Конвенції про закони і звичаї війни на суходолі від 18 жовтня 1907 року, ратифікованої Україною 24.08.1991, територія визнається окупованою якщо вона фактично перебуває під владою армії супротивника. Окупація поширюється лише на ту територію, де така влада встановлена і здатна виконувати свої функції.

О 04 год 30 хв 24.02.2022 президентом рф оголошено початок так званої «спеціальної військової операції» проти України з метою проведення «демілітаризації та денацифікації України».

В той же час, тобто о 04 год 30 хв 24.02.2022 військовослужбовці зс рф шляхом збройної агресії із застосуванням зброї незаконно вторглися на територію України через державні кордони України в Харківській, Херсонській, Миколаївській, Сумській, Чернігівській, Запорізькій, Київській, інших областях та здійснили збройний напад на державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, військові частини, інші об'єкти, які мають важливе народногосподарське чи оборонне значення, та здійснили окупацію частин указаної території.

24.02.2022 Указом Президента України ОСОБА_8 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» через військову агресію рф проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб. Зазначений Указ затверджений прийнятим Верховною Радою України Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ.

Після цього на підставі Указів Президента України ОСОБА_8 від 14.03.2022 № 133/2022, від 18.04.2022 № 259/2022, від 17.05.2022 № 341/2022, від 12.08.2022 № 573/2022, від 07.11.2022 № 757/2022, від 06.02.2023 № 58/2023, від 01.05.2023 № 254/2023, від 26.07.2023 № 451/2023, від 06.11.2023 № 734/2023, № 49/2024 від 05.02.2024, № 271/2024 від 06.05.2024, від 23.07.2024 № 469/2024, від 28.10.2024 № 740/2024, від 14.01.2025 № 26/2025, № 235/2025 від 15.04.2025, від 14.07.2025 № 478/2025, від 20.10.2025 № 793/2025, № 40/2026 від 12.01.2026 у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією рф, воєнний стан на території України неодноразово продовжувався та наразі він діє строком до 04.05.2026.

Відповідно до п. 7 ст. 1-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» тимчасово окупована рф територія України (далі тимчасово окупована територія) це частини території України, в межах яких збройні формування рф та окупаційна адміністрація рф встановили та здійснюють фактичний контроль або в межах яких збройні формування рф встановили та здійснюють загальний контроль з метою встановлення окупаційної адміністрації рф.

Окупаційна адміністрація рф - сукупність державних органів і структур рф, функціонально відповідальних за управління тимчасово окупованими територіями та підконтрольних рф самопроголошених органів, які узурпували виконання владних повноважень на тимчасово окупованих територіях та які виконували чи виконують властиві органам державної влади чи органам місцевого самоврядування функції на тимчасово окупованій території України, в тому числі органи, організації, підприємства та установи, включаючи правоохоронні та судові органи, нотаріусів та суб`єктів адміністративних послуг.

Відповідно до ст. 42 Положення про закони і звичаї війни на суходолі IV Конвенції про закони і звичаї війни на суходолі від 18 жовтня 1907 року, ратифікованої Україною 24.08.1991, територія визнається окупованою, якщо вона фактично перебуває під владою армії супротивника. Окупація поширюється лише на ту територію, де така влада встановлена і здатна виконувати свої функції.

Встановлено, що протягом березня та на початку квітня 2014 року під безпосереднім керівництвом та контролем представників влади та зс рф представники іррегулярних незаконних збройних формувань, озброєних банд і груп найманців, створених, підпорядкованих, керованих та фінансованих рф, взяли під контроль будівлі, у яких були розташовані органи місцевої влади та місцеві органи виконавчої влади України, військові об`єкти України в окремих районах Донецької та Луганської областей України. 07.04.2014 в м. Донецьку створено терористичну організацію «Донецька народна республіка», а 27.04.2014 в м. Луганську терористичну організацію «Луганська народна республіка», у складі яких утворені незаконні збройні формування, які досі функціонують. Датою початку тимчасової окупації рф окремих територій України є 19.02.2014.

Відповідно до Федерального конституційного закону рф від 04.10.2022 № 6ФКЗ «Про прийняття в російську федерацію луганської народної республіки і утворення в складі російської федерації нового суб`єкта луганської народної республіки», держава-агресор російська федерація оголосила окуповані території Луганської області частиною своєї території, і з цього часу на території вказаного псевдоутворення, діє законодавство державиагресора.

З метою встановлення і зміцнення окупаційної влади та недопущення контролю української влади на територіях населених пунктів Луганської області, які на теперішній час контролюються та утримуються російськими військами, представниками рф залучаються особи з числа місцевого населення Луганської області для формування органів управління, які виконують функції виконавчих, адміністративних, законодавчих, правоохоронних та інших органів влади на окупованих територіях. Кінцевою метою окупаційних органів, є інтеграція та подальше незаконне включення захопленої частини суверенної держави Україна до складу рф.

Внаслідок військових дій у період із травня по серпень 2014 року сили оборони України звільнили частину раніше окупованих територій Донецької та Луганської областей.

Як наслідок описаних подій, у період з 13 травня 2022 року по теперішній час територія Рубіжанської міської територіальної громади Сіверськодонецького району Луганської області, у тому числі м. Рубіжне, захоплена військовослужбовцями зс рф і знаходиться під тимчасовою окупацією держави-агресора, що визначено Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією» № 376 від 28 лютого 2025 року.

Після військової окупації м. Рубіжне Рубіжанської міської територіальної громади Сіверськодонецького району Луганської області представниками збройних формувань російської федерації було фактично узурповано всі владні повноваження на тимчасово окупованій території громади шляхом збройного захоплення адміністративних будівель органів державної влади та місцевого самоврядування, встановлення інституту військових комендатур, запровадження тотального контролю та жорсткого управління у всіх сферах життєдіяльності громади, фактичної ліквідації приватної власності, свободи слова, пересування та волевиявлення, а також шляхом повсякденного залякування населення, застосування фізичного і психологічного впливу до окремих категорій суспільства та верств населення, в тому числі шляхом незаконного позбавлення волі діючих представників органів державної влади України та місцевого самоврядування.

Таким чином, представниками рф на тимчасово окупованій території Луганської області створено підпорядковану, керовану та фінансовану рф окупаційну адміністрацію, в яку входять органи і структури, функціонально відповідальні за управління тимчасово окупованою територією України.

З метою встановлення і зміцнення окупаційної влади та недопущення контролю української влади на територіях населених пунктів Луганської області, які на теперішній час контролюються та утримуються російськими військами, представниками рф залучаються особи з числа місцевого населення Луганської області для формування органів управління, які виконують функції виконавчих органів влади на окупованих територіях.

Указом так званого «главы лнр» № УГ-159/22 від 12 березня 2022 року на тимчасово окупованій території Луганської області визначено адміністративнотериторіальний устрій «луганської народної республіки», який відповідає адміністративно-територіальному устрою Луганської області станом на 18 травня 2014 року.

Відповідно до т. зв. Додатку 1 до «закону лнр» № 428-ІІІ від 14.03.2023 «Об образовании на территории Луганской Народной Республики городских округов и муниципальных округов, установлении их границ» (мовою оригіналу) м. Рубіжне входить до складу т. зв. «муниципального образования городского округа города Рубежное Луганской Народной Республики».

Також, згідно із так званим «законом лнр» від 30 березня 2023 року № 431ІІІ «О наименовании органов местного самоуправления вновь образованных муниципальных образований, численности и сроках полномочий депутатов представительных органов вновь образованных муниципальных образований» (мовою оригіналу) визначено, що представницьким органом муніципального округу є рада муніципального округу. Стаття 2 вказаного «закону» встановлює, що чисельність депутатів представницького органу «муниципального образования городского округа города Рубежное Луганской Народной Республики» становить 20 осіб. Так званий «закон лнр» від 30 березня 2023 року № 432-ІІІ «О местном самоуправлении в Луганской Народной Республике» (мовою оригіналу) встановлює компетенцію представницького органу муніципального утворення, та визначає такий орган як орган влади.

У невстановлені досудовим розслідуванням час та місці, але не пізніше 10 вересня 2023 року у громадянина України ОСОБА_5 виник намір щодо співпраці з окупаційною адміністрацією держави-агресора, яка була створена на захопленій території м. Рубіжне Сіверськодонецького району Луганської області та організувала власні незаконні органи влади.

У подальшому, 10 вересня 2023 року на тимчасово окупованій території м. Рубіжне Сіверськодонецького району Луганської області (більш точне місце у ході слідства не встановлено) відбулись незаконні вибори так звані «виборы депутатов Совета городского округа города Рубежное первого созыва» (мовою оригіналу).

На реалізацію свого умислу ОСОБА_5 , будучи громадянином України, розуміючи факт захоплення м. Рубіжне Сіверськодонецького району Луганської області збройними силами рф, усвідомлюючи, що суверенітет України поширюється на всю її територію, Україна є унітарною державою, а територія України в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною, будучи обізнаним про те, що м. Рубіжне Сіверськодонецького району Луганської області є невід`ємною складовою частиною України, і що порядок утворення органів виконавчої влади регулюється виключно Конституцією України та законами України, 13 вересня 2023 року, перебуваючи на території м. Рубіжне Сіверськодонецького району Луганської області (точне місце у ході досудового розслідування не встановлено), діючи умисно, всупереч інтересам України, її суверенітету та територіальній цілісності, з ідеологічних та корисливих мотивів, підтримуючи воєнну агресію рф на території України, переслідуючи єдиний кримінально протиправний намір, направлений на сприяння державіагресору російській федерації в посиленні заходів тимчасової окупації населених пунктів Рубіжнянської міської територіальної громади Сіверськодонецького району Луганської області добровільно, без фізичного примусу, маючи на меті підтримати окупацію українських територій, обрався депутатом від всеросійської політичної партії «Єдина Росія» у незаконний орган влади т. зв. «Совет муниципального округа города Рубежное» (мовою оригіналу), створений рф на тимчасово окупованій території м. Рубіжне Сіверськодонецького району Луганської області, повноваження якого виконував до невстановленого досудовим розслідуванням часу, однак не пізніше 07 жовтня 2024 року.

Кримінальне провадження розглядалось в порядку спеціального судового провадження, згідно вимог ст. 323 КПК України, тому, відповідно до вимог закону, обвинувачений ОСОБА_5 сповіщався про день і час слухання справи через засоби масової інформації та шляхом направлення повістки, інтереси ОСОБА_5 захищались адвокатом, як на досудовому слідстві так і в суді, що свідчить про те, що права обвинуваченого в ході досудового слідства, а також у судовому засіданні порушені не були. При цьому, суд вважає, що розглянуте кримінальне провадження за відсутності підозрюваного або обвинуваченого (in absentia) відповідає загальним засадам кримінального провадження, з урахуванням особливостей, встановлених законом. Стороною обвинувачення використані всі передбачені законом можливості для дотримання прав обвинуваченої, зокрема, права на захист, на доступ до правосуддя, таємницю спілкування, невтручання у приватне життя. Будь яких істотних порушень КПК України, під час досудового слідства, які б вплинули на кваліфікацію дій обвинуваченої та поставили б під сумнів зібрані по справі докази, судом не встановлено. Відповідно до ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом. Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом. Будь яких інших доказів в ході судового розгляду сторонами з боку обвинувачення та захисту, які були вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб передбачених КПК України, враховуючи, що суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість у ході розгляду даного кримінального провадження створив їм необхідні умови для реалізації ними їхніх прав та виконання процесуальних обов`язків, надано не було.

Зважаючи на положення, закріплені у ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», судом враховується позиція Європейського суду з прав людини, відображена у п. 175 рішення від 21.04.2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої, термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

Отже, на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, підтверджених доказами, дослідженими у процесі судового розгляду й оціненими судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом і оцінюючи кожен доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності і взаємозв`язку, суд дійшов висновку, що винуватість ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України, за обставин, викладених у даному вироку знайшла своє повне підтвердження в судовому засіданні.

Дії ОСОБА_5 суд, кваліфікує: за ч. 5 ст. 111-1 КК України - добровільне обрання громадянином України до незаконних органів влади, створених на тимчасово окупованій території.

Суд, при призначенні ОСОБА_5 покарання, також враховує вимоги ч. 2 ст. 61 Конституції України, про те, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, що відповідно до ч. 2 ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також, запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.

Згідно практики Європейського суду з прав людини, питання про обґрунтованість періоду тримання під вартою не можна розглядати абстрактно. Конвенція гарантує основоположне право на свободу та недоторканність, яке є найважливішим у демократичному суспільстві у розумінні Конвенції. Кожен має право на захист цього права, що означає не бути позбавленим або не мати продовження позбавлення свободи, крім випадків, коли таке позбавлення відбувалось за умов, встановлених у п. 1 ст. 5 Конвенції. Цей перелік винятків є вичерпним і лише вузьке тлумачення цих винятків відповідає цілям цього положення, а саме: гарантувати, що нікого не буде свавільно позбавлено свободи.

На підставі викладеного, призначаючи покарання ОСОБА_5 у відповідності зі ст. 65 КК України, суд, враховує обставини вчиненого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України, які мали місце в умовах складної суспільно-політичної обстановки в Луганській, Донецькій областях та мав суттєвий вплив на охорону державної і громадської безпеки у цих регіонах держави, ступінь тяжкості вчинених злочинів, які відповідно до ст. 12 КК України відносяться до категорії тяжких злочинів, суспільна небезпека яких полягає у порушенні безпечних умов життєдіяльності, безпеки життя, здоров`я, власності широкого та невизначеного кола осіб та безпеки інших цінностей суспільства, особу винного, на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, відсутність обставин, які пом`якшують і обтяжують покарання обвинуваченого та приходить до висновку про призначення покарання у виді позбавлення волі, в межах санкції ч. 5 ст. 111-1 КК України з конфіскацією майна, оскільки, з урахуванням вказаних обставин, вважає, що виправлення та перевиховання ОСОБА_5 неможливе без ізоляції його від суспільства.

Цивільний позов у кримінальному провадженні - не заявлений.

Процесуальні витрати за проведення судової портретної експертизи 3 979, 50 грн (три тисячі дев`ятсот сімдесят дев`ять гривень п`ятдесят копійок) стягнути з обвинуваченого.

Відповідно до ст. 100 КПК України, речові докази у кримінальному провадженні відсутні.

Керуючись ст.ст. 368-371, 373-376 КПК України, суд, -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України та призначити покарання у вигляді десяти років позбавлення волі з позбавленням права обіймати будь-які посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій в органах державної влади, державного управління, місцевого самоврядування чи органах, що надають публічні послуги на строк десять років та з конфіскацією майна, належного йому на праві власності.

Строк відбуття покарання ОСОБА_5 рахувати з моменту затримання.

Процесуальні витрати за проведення судової портретної експертизи 3 979, 50 грн (три тисячі дев`ятсот сімдесят дев`ять гривень п`ятдесят копійок) стягнути з ОСОБА_5 .

Виконання вироку покласти на Управління СБУ в Черкаській області.

Речові докази відсутні.

Вирок може бути оскаржено до Черкаського апеляційного суду через Соснівський районний суд м.Черкас протягом тридцяти діб з моменту його проголошення, а обвинуваченому, який перебуває під вартою, з моменту вручення копії вироку.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити захиснику та прокурору.

Вирок набирає законної сили після спливу закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ч. 2 ст. 395 КПК України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Якщо апеляційну скаргу подано обвинуваченим, щодо якого судом ухвалено вирок за результатами спеціального судового провадження, суд поновлює строк за умови надання обвинуваченим підтвердження наявності поважних причин, передбачених ст. 138 КПК України, та надсилає апеляційну скаргу разом із матеріалами кримінального провадження до суду апеляційної інстанції з дотриманням правил, передбачених ст.399 КПК України.

Головуючий: