Рішення № 138289438, 01.07.2026, Звенигородський районний суд Черкаської області

Справа № 694/2766/25

2/694/99/26

Рішення

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.07.2026 року м.Звенигородка

Звенигородський районний суд Черкаської області у складі:

головуючого - судді Смовж О.Ю.,

за участі секретаря судового засідання Нікітішиної С.Б.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача адвоката Гуденка Є.А.,

відповідача ОСОБА_2 ,

розглянувши в порядку загального позовного провадження в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог - Звенигородський районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Звенигородському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про оскарження батьківства, визнання батьківства та внесення змін до актового запису про народження,

встановив:

11.09.2025 до Звенигородського районного суду Черкаської області звернувся з позовною заявою ОСОБА_1 з вимогами до ОСОБА_2 про визнання батьківства, внесення змін до актового запису про народження дитини.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що з 2016 по 2018 роки перебував із ОСОБА_3 у фактичних шлюбних відносинах без реєстрації шлюбу. У 2018 році вона повідомила про вагітність, згодом народилася дівчинка ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , позивач був присутній під час виписки дитини з пологового будинку, вважає дитину своєю рідною донькою. Зазначає, що мати дитини веде аморальний спосіб життя, зловживає алкоголем, дитина останніх три роки проживає з позивачем та його матір`ю ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_1 . Разом з тим, у свідоцтві про народження дитини батьком записаний ОСОБА_6 , який на час народження дитини перебував у зареєстрованому шлюбі із відповідачкою, проте не є біологічним батьком ОСОБА_4 , не бере участі у її вихованні.

Окрім того, відповідно до висновку молекулярно-генетичної експертизи (звіт про встановлення батьківства), здійсненого за ініціативою ОСОБА_1 , вірогідність батьківства складає 99,996%.

Посилаючись на такі та інші обставини, позивач просить визнати його батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , внести зміни до актового запису про її народження.

Ухвалою Звенигородського районного суду Черкаської області від 17 вересня 2026 року відкрито провадження у справі та призначено в порядку загального позовного провадження підготовче засідання в приміщенні Звенигородського районного суду Черкаської області, визнано обов`язковою явку позивача та відповідача в судове засідання.

06.10.2025 до суду надійшов відзив від ОСОБА_2 , в якому остання заперечує обставини батьківства ОСОБА_1 , наполягає на тому, що справжнім батьком ОСОБА_4 є ОСОБА_6 , її колишній чоловік. Зазначає, що позивач є її сусідом, ніяких стосунків з ним ніколи не було, а його твердження про те, що якійсь час вони були у близьких стосунках є надуманими та вигаданими, у задоволенні позову просила відмовити.

Позивач ОСОБА_1 , його представник адвокат Гуденко Є.А. з`явилися в підготовче судове засідання, також з`явилися відповідачка із своїм представником адвокатом Ястремським В.Я., підтримали кожен свою позицію щодо позовних вимог. Позивач категорично заперечувала проти задоволення позову.

Ухвалою суду від 21.10.2025 залучено до участі у справі як співвідповідача ОСОБА_6 , витребувано із Звенигородського РАЦС актовий запис про народження ОСОБА_7 .

Позивачем подавалися заперечення на відзив відповідачки.

Ухвалою суду від 19.02.2026 у справі призначено судову молекулярно-генетичну експертизу, на вирішення якої поставлено питання: чи є ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 біологічним батьком малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

13.04.2026 до суду надійшов висновок експерта №101МГ, ухвалою суду від 15.04.2026 поновлено провадження у справі призначено підготовче судове засідання на 28.05.2026, в яке з`явилися сторони, відповідачка ставлення до позовних вимог не змінила, заперечувала обставини батьківства ОСОБА_1 , наполягала на судовому розгляді справи по суті позовних вимог.

Ухвалою суду від 28.05.2026 закрито підготовче провадження у справі, призначено судовий розгляд справи на 01.07.2026.

В судовому засіданні 01.07.2026 відповідач в присутності позивача та його уповноваженого представника визнала позов, підтвердила добровільність свого рішення, судом роз`яснено їй наслідки визнання позову.

Відповідно до ст. 49 ЦПК України, позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу.

Відповідно до ст. 206 ЦПК України, позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. До ухвалення судового рішення у зв`язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз`яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення.

У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Перевіривши матеріали справи, з`ясувавши повно і всебічно обставини, на які позивач посилався, як на підставу своїх вимог, оцінивши докази на ствердження цих обставин в їх сукупності, суд вважає за можливе позов задовольнити, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ст. 4 ЦПК України).

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 16 ЦК України, способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Положеннями ст. 81 ЦПК України, визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Судом з наявних у справі документів встановлено, що згідно із свідоцтвом про шлюб від 07.09.2007 укладено шлюб між ОСОБА_6 та ОСОБА_9 (актовий запис №6, виданий Неморозькою сільською радою Черкаської області).

Відповідно до актового запису про народження від 30.10.2018 та свідоцтва про народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , серії НОМЕР_1 батьками записані: мати - ОСОБА_2 , батько ОСОБА_6 (актовий запис 181, виданий Звенигородським РВ ДРАЦС ГТУЮ у Черкаській області).

ОСОБА_2 має посвідчення багатодітної матері (7 дітей від 2008 до 2024 років народження).

Рішенням Звенигородського районного суду Черкаської області від 15.09.2021 розірвано шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_6 .

Виходячи з характеристики Неморозької гімназії Звенигородської міської ради на ОСОБА_10 , ученицю 2 класу, остання навчається на достатньому та середньому рівні, регулярно відвідує навчальний заклад, завжди охайна, чиста, доглянута. Зі слід ОСОБА_8 ОСОБА_11 багато часу проводить з ним, разом виконують домашня завдання, останній відвідує батьківські збори, шкільні свята, надає фінансову допомогу у придбанні одягу, зошитів, шкільного приладдя, підтримує зв`язок із класним керівником, цікавиться навчанням та поведінкою ОСОБА_4 .

Позивач ОСОБА_8 надав до матеріалів справи численні фотосвітлини ОСОБА_4 , зроблені ним самим, які свідчать про зростання дитини та його участь у спілкуванні з дитиною.

Згідно зі звітом про встановлення батьківства ДНК в результаті дослідження біологічних зразків ОСОБА_3 та ОСОБА_1 ймовірність батьківства складає 99,996 %.

Особливе доказове значення у даній справі має висновок експерта відділу судово-медичної лабора торії ДСУ Дніпропетровське обласне бюро судово-медичної експертизи №101 МГ, складений на виконання ухвали суду від 19.02.2026. За результатами молекулярно-генетичного експертного дослідження зразків букального епітелію ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 вірогідність того, що ОСОБА_1 дійсно є біологічним батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , і це не є наслідком випадкового збігу генетичних ознак у осіб, що не мають родинних зв`язків, за результатами даної експертизи складає не менше 99,997 %.

Такий висновок є належним, допустимим та достовірним доказом у справі, оскільки безпосередньо стосується предмета доказування - походження дитини від позивача.

Суд враховує, що у справах про визнання батьківства предметом доказування є саме походження дитини від певної особи. При цьому закон не встановлює вичерпного переліку доказів, якими може підтверджуватися батьківство, а допускає використання будь-яких відомостей, що засвідчують походження дитини від певної особи, якщо вони зібрані відповідно до вимог процесуального закону.

Оцінивши надані докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що вони є взаємопов`язаними, послідовними та такими, що у достатній мірі підтверджують факт походження дитини від позивача. При цьому, відповідач позовні вимоги не заперечує, спору щодо біологічного походження дитини між сторонами фактично немає, а задоволення позову відповідає інтересам дитини, оскільки забезпечує юридичне закріплення її походження від батька.

Визнання батьківства має істотне правове значення для дитини, оскільки породжує між батьком та дитиною взаємні особисті немайнові та майнові права й обов`язки, у тому числі право дитини на належне юридичне визначення її походження, право на утримання, виховання, спадкування та інші права, передбачені сімейним законодавством.

Відповідно до ст. 125 СК України, якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається за заявою матері та батька дитини, за рішенням суду.

Згідно зі ст. 128 СК України, за відсутності заяви, право на подання якої встановлено статтею 126 СК України, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду. Законодавством визначено перелік осіб, які вправі звернутися з позовом про визнання батьківства. Зокрема, позов про визнання батьківства може бути пред`явлений матір`ю, опікуном, піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, а також самою дитиною, яка досягла повноліття. Позов про визнання батьківства може бути пред`явлений особою, яка вважає себе батьком дитини.

Пунктом 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» визначено, що справи про визнання батьківства суд розглядає у позовному провадженні, у таких справах позови осіб, зазначених у ч. 3 ст. 128 СК приймаються до судового розгляду, якщо, зокрема дитина народжена матір`ю, яка не перебуває у шлюбі, немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду і запис про батька дитини в Книзі реєстрації народжень учинено за прізвищем матері, а ім`я та по батькові дитини записано за вказівкою матері.

Відповідно до роз`яснень п. 9 Постанови, рішення щодо визнання батьківства (материнства) має ґрунтуватися на всебічно перевірених судом даних, що підтверджують або спростовують заявлені вимоги чи заперечення проти них, а його резолютивна частина - містити всі відомості, необхідні для реєстрації батьківства (материнства) в органах РАЦС (прізвище, ім`я та по батькові матері й батька, число, місяць і рік їх народження, громадянство, а також номер актового запису про народження дитини, коли та яким органом його вчинено).

Відповідно до статей 213, 215 ЦПК, рішення щодо визнання батьківства (материнства) має ґрунтуватися на всебічно перевірених судом даних, що підтверджують або спростовують заявлені вимоги чи заперечення проти них, а його резолютивна частина - містити всі відомості, необхідні для реєстрації батьківства (материнства) в органах РАЦС (прізвище, ім`я та по батькові матері й батька, число, місяць і рік їх народження, громадянство, а також номер актового запису про народження дитини, коли та яким органом його вчинено) (п. 9 постанови Пленуму).

Відповідно до ст. 134 СК України на підставі рішення суду орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни до актового запису про народження, складеного органами державної реєстрації актів цивільного стану України, та видає нове свідоцтво про народження.

Відповідно до п.п. 20 п.1 Розділу ІІІ Правил реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18.10.2000 р. № 52/5, при вирішенні судом спорів про визнання батьківства, материнства, оспорювання батьківства чи материнства, встановлення фактів батьківства та материнства зміни до актових записів про народження вносяться відповідно до законодавства, яке регулює порядок внесення змін до актових записів цивільного стану.

Згідно з п.2.13.1 Розділу ІІ Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, що затверджені наказом Міністерства юстиції України від 12.01.2011 р. № 96/5, підставою для внесення змін в актовий запис цивільного стану є рішення суду про визнання батьківства (материнства), усиновлення (удочеріння), про скасування раніше винесеного рішення суду про визнання батьківства, виключення відомостей про батька (матір) дитини з актового запису про народження, скасування або визнання усиновлення (удочеріння) недійсним, про визнання шлюбу недійсним, установленням неправильності в актовому записі цивільного стану та інші, у яких зазначено про внесення конкретних змін в актові записи цивільного стану.

Відповідно до п.2.16.4 Розділу ІІ зазначених вище правил, на підставі рішення суду про визнання батьківства (материнства) в актовому записі про народження змінюються відомості про батька та вносяться пов`язані з цим інші зміни згідно із зазначеними в рішенні суду.

Отже, сукупність досліджених доказів переконливо свідчить про те, що позовні вимоги є обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню, а внесення змін до актового запису є єдиним належним способом захисту порушеного права.

За положеннями ст. 134 СК України, на підставі заяви осіб, зазначених у статтях 126, 127 СК України або рішення суду орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни до Книги реєстрації народжень та видає нове Свідоцтво про народження.

Оскільки, суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання батьківства, мають бути внесені відповідні зміни до актового запису про народження дитини.

Відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Разом з тим, позивач наполягав на залишенні судових витрат, пов`язаних із сплатою судового збору за ним. Разом з тим, просив стягнути з відповідачки витрати на правову допомогу, а також на проведення аналізу ДНК.

В цій частині суд зазначає, що позивачем надано докази понесення витрат на правову допомогу, оформлено в цій частині передбачені процесуальним законом документи з фахівцем у галузі права, а саме: Акт приймання-передачі наданої професійної правничої допомоги від 01.07.2026, детальний звіт про виконання Договору про надання правової допомоги від 20.10.2025, розписку про отримання грошових коштів, виходячи з якої ОСОБА_1 сплатив безпосередньо адвокату Гуденку Є.А. грошову суму 10 000 грн.

Разом з тим, суд враховує ті обставини, що відповідач має на утриманні 7 неповнолітніх дітей, яких утримує та виховує самостійно, значних доходів та майна не має. Позивач на відшкодуванні повної суми витрат, понесених на правничу допомогу , не наполягав, покладався при визначенні суми відшкодування на розсуд суду, тому суд вважає за можливе вимоги в цій частині задовольнити частково, стягнувши з відповідачки 3 000 грн на користь позивача.

Керуючись статтями 128, 134 СК України, статтями 12, 13, 19, 81, 133, 141, 259, 263-265, 354 ЦПК України, суд

вирішив:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог - Звенигородський районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Звенигородському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про оскарження батьківства, визнання батьківства та внесення змін до актового запису про народження задовольнити.

Визнати ОСОБА_1 батьком неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Внести зміни до актового запису № 181 від 30 жовтня 2018 року про народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вчиненого Звенигородським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Черкаській області від 30.10.2018, а саме: вказати батьком дитини громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; у відомостях про дитину змінити у відповідній графі прізвище з « ОСОБА_12 » на « ОСОБА_13 », в графі по батькові з « ОСОБА_14 » на « ОСОБА_15 ».

Виконання рішення покласти на Звенигородський відділ державної реєстрації актів Цивільного стану у Звенигородському районі Черкаської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати за надання професійної правничої допомоги в розмірі 3 000 (три тисячі) гривень.

Рішення може бути оскаржено до Черкаського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подана апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення складено 17.07.2026.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса реєстрації та проживання: АДРЕСА_2 , тел.. НОМЕР_2 ).

Відповідач: ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , рнокпп НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_3 ).

третя особа: Звенигородський відділ державної реєстрації актів Цивільного стану у Звенигородському районі Черкаської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (код 04061062, адреса: пров. В. Погорілого 1, м. Звенигородка, Черкаська область, 20202, тел. 0474022106, 022100).

Суддя О.Ю.Смовж