Ухвала суду № 138288990, 16.07.2026, Котелевський районний суд Полтавської області

Справа № 535/738/26

Провадження № 1-і/535/1/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 липня 2026 року селище Котельва

Котелевський районний суд Полтавської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участі:

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченої ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції клопотання про надання дозволу на виїзд за кордон обвинуваченої у кримінальному провадженні, внесеному 17.06.2026 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026170000000246 за обвинуваченням

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканки АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 367 КК України,

ВСТАНОВИВ:

02.07.2026 керівник Полтавської обласної прокуратури ОСОБА_6 звернувся до суду з обвинувальним актом у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 367 КК України.

Ухвалою Котелевського районного суду Полтавської області від 03.07.2026 призначено підготовче судове засідання у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 367 КК України, на 31.07.2026 о 09:15 год.

16.07.2026 до суду надійшло письмове клопотання обвинуваченої ОСОБА_5 про надання дозволу на виїзд за кордон.

В обґрунтування клопотання обвинувачена зазначила, що у даному кримінальному провадженні щодо неї обрано запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання із покладенням обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України: прибувати до слідчого, прокурора або суду за кожною вимогою; не відлучатись із населеного пункту, в якому проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання та роботи; здати на зберігання до відповідних органів державної влади власний паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; утримуватись від спілкування зі свідками ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , підозрюваним ОСОБА_9 . Крім того обвинувачена зазначила, що вона повідомляла всім сторонам кримінального провадження на стадії досудового розслідування, ще до повідомлення їй про підозру, про те, що нею вже були придбані квитки на автобус до доньки та внука у м. Штутгарт, Німеччина, на 18.07.2026 (виїзд з м. Полтава) та у зворотному напрямку на 27.07.2026 з прибуттям у м. Полтава 29.07.2026. Враховуючи викладене обвинувачена просить тимчасово змінити покладений на неї обов`язок, а саме: не відлучатись із населеного пункту, в якому вона проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду на період з 18.07.2026 по 29.07.2026 включно з метою виїзду за кордон до Німеччини за сімейними обставинами. Одночасно обвинувачена повідомила, що сторона обвинувачення не заперечує щодо її виїзду з місця постійного проживання з можливістю виїзду за межі території України в період з 18.07.2026 до 29.07.2026, а також вона усвідомлює свій статус у кримінальному провадженні та не має на меті переховуватись від органів слідства та суду.

Під час судового розгляду обвинувачена ОСОБА_5 підтримала подане нею клопотання з підстав у ньому зазначених, та просила тимчасово змінити покладений на неї обов`язок, а саме: не відлучатись із населеного пункту, в якому вона проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду на період з 18.07.2026 по 29.07.2026 включно з метою виїзду за кордон до Німеччини за сімейними обставинами. Додатково пояснила, що під час досудового слідства вона повідомляла орган досудового розслідування про намір короткостроково виїхати закордон відвідати своїх рідних, й повідомляла про це слідчого суддю під час розгляду клопотання слідчого про обрання їй запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання. Також обвинувачена надала копію електронного проїзного квитка на автобус, придбаного нею 12.06.2026 для проїзду з м. Львів до м. Штутгарт з виїздом 19.07.2026 та прибуттям 21.07.2026. Обвинувачена зазначила, що метою її виїзду за кордон є відвідування дітей, яких не бачила близько року та онука, якому виповнюються 10 років. Обвинувачена запевнила, що повернеться в Україну, оскільки має тут роботу, квартиру. Одночасно обвинувачена пояснила, що не здавала до міграційної служби паспорт громадянина України для виїзду за кордон, а здала його слідчому.

Під час судового розгляду прокурор ОСОБА_3 проти задоволення клопотання обвинуваченої не заперечує.

Заслухавши думку учасників кримінального провадження щодо поданого клопотання, суд дійшов висновку про відсутність підстав для його задоволення, з огляду на таке.

Відповідно до ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Згідно із ст. 177 КПК України метою запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Оскільки клопотання обвинуваченої стосується виконання нею обов`язків, як частини запобіжного заходу, а порушені питання можуть призвести до скасування на певний період покладеного на обвинувачену обов`язку: здати на зберігання до відповідних органів державної влади власний паспорт (паспорти) для виїзду за корон, інші документи, що мають право на виїзд з України і в`їзд в Україну, суд вважає за необхідне, враховуючи норми ч. 6 ст. 9 КПК України, розглянути клопотання сторони захисту в порядку ст. 201 КПК України.

За ч. 1 ст. 201 КПК України підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до Вищого антикорупційного суду, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов`язків, передбачених частиною п`ятою статті 194 цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання.

Судом установлено, що ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Полтави від 22.06.2026 щодо обвинуваченої обрано запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання з покладенням обов`язків на підозрювану ОСОБА_10 строком на 57 днів, тобто до 17.08.2026, в межах строку досудового розслідування процесуальних обов`язків: 1) прибувати до слідчого, прокурора або суду за кожною вимогою; 2) не відлучатися за межі Полтавської області без дозволу слідчого, прокурора або суду; 3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання та роботи; 4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади власний паспорт (паспорти) для виїзду за корон, інші документи, що мають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; 5) утримуватися від спілкування зі свідками ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , підозрюваним ОСОБА_9 . Підозрюваній ОСОБА_11 відповідно до положень ч.2 ст. 179 КПК України письмово під розписку повідомлено та роз`яснено, що в разі невиконання покладених на неї обов`язків до неї може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на неї може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З доданих до клопотання матеріалів установлено, що обвинувачена придбала 29.06.2026 квитки для проїзду залізницею з м. Полтава до м. Львова на 18.07.2026 з датою прибуття 19.07.2026; електронний проїзний квиток на автобус, придбаний нею 12.06.2026 для проїзду з м. Львів до м. Штутгарт з виїздом 19.07.2026 та прибуттям 21.07.2026; та придбаний 22.06.2026 квиток на проїзд автобусом з м. Штутгарт до м. Полтава з виїздом 27.07.2026 та прибуттям 29.07.2026.

На запитання суду обвинувачена повідомила, що під час досудового слідства вона повідомляла орган досудового розслідування про намір короткостроково виїхати закордон відвідати своїх рідних, й повідомляла про це слідчого суддю під час розгляду клопотання слідчого про обрання їй запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання.

ОСОБА_5 зазначила, що підставою для виїзду за кордон є бажання відвідати дітей та онука з якими вона не бачилася близько року та у зв`язку із досягненням онуком десятирічного віку.

До поданого письмового клопотання та під час судового розгляду обвинувачена не надала будь-яких доказів на обґрунтованих наданих нею пояснень про мету виїзду за кордон, крім придбаних нею проїзних документів на виїзд з України та у зворотному напрямку.

Суд враховує, що будь-які обмеження у кримінальному провадженні мають бути застосовані з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це кримінальне провадження.

Крім того, ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Полтави від 22.06.2026, якою щодо обвинуваченої обрано запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання з покладенням обов`язків на підозрювану ОСОБА_10 вирішувалося питання щодо наявності ризику можливого переховування підозрюваної від органу досудового розслідування та суду, й сторона обвинувачення звертала увагу на Постанову Кабінетів Міністрів України №623 від 15.05.2026, якою скасовано усі обмеження щодо вільного виїзду жінок за кордон незалежно від займаних посад в органах державної влади, місцевого самоврядування, державних підприємствах та інше, а тому підозрювана, яка має паспорт громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_1 , дійсний до 17.02.2035, не має жодних правових обмежень на перетин державного кордону України. Слідчим суддею враховано, що ОСОБА_10 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.367 КК України, санкцією якого передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від двох до п`яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та зі штрафом від двохсот п`ятдесяти до семисот п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або без такого, з врахуванням практики Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», яким зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторно вчинення злочинів, а тому слідчий суддя прийшов до висновку, що існує ризик того, що остання з метою уникнення кримінальної відповідальності може переховуватися від органу досудового розслідування та суду.

Під час судового розгляду клопотання обвинуваченої про надання дозволу на короткостроковий виїзд за кордон судом не було встановлено, що такий ризик зменшився чи відпав.

З огляду на викладене суд дійшов висновку, що у задоволенні клопотання обвинуваченої належить відмовити за необґрунтованістю.

Керуючись ст. 2, 7, 9, 176-178, 182, 193, 194, 201, 331, 372, 376 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у задоволенні клопотання обвинуваченої ОСОБА_5 про надання дозволу на виїзд за кордон.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали проголошений о 08:50 год 17.07.2026.

Суддя ОСОБА_1