Рішення № 138286094, 15.07.2026, Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області

Провадження № 2/742/1592/26

Єдиний унікальний № 742/1551/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 липня 2026 року м.Прилуки

Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області в складі головуючого судді Фетісової Н.В., за участю секретаря судових засідань Шептун В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

У С Т А Н О В И В :

Позивачем подано до суду позов до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Свої позовні вимоги мотивують тим, що 22.12.2021 між ТОВ «Мілоан» та відповідачем укладено договір про споживчий кредит №3498043, відповідно до умов якого відповідачу надано кредит в розмірі 5500,00 грн, що підтверджується квитанцією про видачу коштів від 22.12.2021, строком на 30 днів з 22.12.2021 по 21.01.2022. Кредитодавець надав Позичальнику Кредит на умовах його строковості, платності і поворотності. Спосіб надання Позичальнику коштів у рахунок кредиту: перерахування на картковий рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача НОМЕР_6. Процентна ставка: 0,01% за кожен день користування кредитом в межах строку кредитування, стандартна (базова ставка): 5,00% за кожен день користування кредитом, яка застосовується у випадку продовження строку кредитування, тип процентної ставка: фіксована, орієнтовна загальна вартість кредиту: 5516,50 грн, реальна річна процентна ставка 4,00% річних.

ТОВ «Мілоан» свої зобов`язання за Договором виконано в повному обсязі. В свою чергу ОСОБА_1 свої зобов`язання за Договором належним чином не виконує, у зв`язку з чим за відповідачем утворилася заборгованість у розмірі 14591,50 грн, що складається з заборгованості по тілу кредиту в розмірі 5500,00 грн та заборгованості по процентам в розмірі 9091,50 грн, чим порушуються права та інтереси позивача, які і просить стягнути з позивача та сплачені судові витрати в розмірі 2662,40 грн та витрати на правничу допомогу у розмірі 9000,00 грн.

Ухвалою Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 19.03.2026 дану позовну заяву прийнято до провадження та призначено судове засідання, яке було відкладено до 15.07.2025.

22.04.2026 до суду надійшов відзив від представника відповідача - адвоката Бульби Р.В., в якому він зазначив, що відповідач не визнає існування заборгованості перед ТОВ «Факторинг Партнерс» та просив суд відмовити в задоволенні позову, посилаючись на те, що з долученої позивачем до позову роздруківки договору про споживчий кредит №3498043 від 22.12.2021 вбачається, що ТОВ «Мілоан» кредитодавець з однієї сторони та з другої сторони позичальником зазначено ОСОБА_1 , та його дата народження, серія і номер паспорту, РНОКПП, які співпадають з персональними даними відповідача. Також вказані номер мобільного телефону НОМЕР_1 , електронна пошта: ІНФОРМАЦІЯ_1 та начебто даний договір підписаний одноразовим ідентифікатором V23361, проте відповідачу ні вказаний номер мобільного телефону ані електронна пошта не відомі, ним ніколи ним не використовувалися та він не знає кому вони належать. В п.2.1. договору про споживчий кредит №3498043 від 22.12.2021 зазначено, що «Кредитні кошти надаються позичальнику шляхом переказу на картковий рахунок». Анкета-заява на кредит №3498043 викликає сумнів у достовірності і є підробленим документом, оскільки також місце роботи зазначено у анкеті-заяві - Сфера послуг; Соціальний статус: власник бізнесу/інвестор, хоча ОСОБА_1 на той час був тимчасово безробітним. Позивачем долучено до позовної заяви договір про споживчий кредит №3498043, Графік платежів, Паспорт споживчого кредиту, Анкета-заява на кредит №3498043, але при цьому вказані документи не підписані ОСОБА_1 ні власноруч, ні електронним підписом, ні одноразовим ідентифікатором, як вказує позивач. Також, відповідач ОСОБА_1 стверджує, що згоди на укладення договору про споживчий кредит з ТОВ «Мілоан» не надавав, ніколи їм не телефонував, не проводив реєстрацію в Особистому кабінеті позичальника, коштів від ТОВ «Мілоан» в кредит ніколи не отримував та не вчиняв будь-яких інших дій для отримання кредиту. Сам договір про споживчий кредит №3498043 не містить ні банківського рахунку, ні реквізитів картки певного банку, які б належали само ОСОБА_1 . Так само і позивач ТОВ «Факторинг Партнерс» в позові не уточнює на який саме картковий рахунок були перераховані кредитні кошти. На думку відповідача це все свідчить про шахрайські операції невідомих осіб. При цьому позивачем не подано до суду жодного належного та допустимогодоказу на підтвердження укладання та підписання договору про споживчий кредит, не надано суду доказів факту направлення відповідачу як стверджує позивач одноразового ідентифікатора. Також ТОВ «Факторинг Партнеос» не надано достатніх доказів того, що саме відповідач погодив всі істотні умови договору про споживчий кредит. Договір №3498043 не містить відомостей про його підписання електронним підписом одноразовим ідентифікатором ОСОБА_1 , оскільки саме тільки зазначення в договорі персональних даних відповідача не підтверджує проходження ним верифікації та ідентифікації згідно вимог законодавства. Також представник відповідача зазначив, що у грудні 2021 року ОСОБА_1 здійснював пошук віддаленої роботи за комп`ютером на сайті Work.ua, відзивався на вакансії, залишав резюме. Окрім цього, 01.01.2022 відповідач подав заяву про вчинення кримінального правопорушення до Прилуцького РВ поліції стосовно оформлення на нього кредитних зобов`язань у незаконний спосіб, на підтвердження до відзиву був доданий д витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань, оскільки позивач вважає, що невідомі особи 22.12.2021 шахрайським шляхом на його ім`я могли «оформляти» кредити після чого невідомим способом заволодівали грошовими коштами.Також, відповідачем через сервіс «визначення банку за номером картки» встановлено, що зазначена у квитанції картка № НОМЕР_2 видана АТ «Райффайзен Банк», проте у відповідача немає і не було картки за № НОМЕР_2 виданої АТ «Райффайзен Банк». У ОСОБА_1 є інші картки з іншими реквізитами відкриті у АТ «Райффайзен Банк», проте у додані довідки про рух коштів по рахунку підтверджують безпідставність вимог ТОВ «Факторинг Партнерс», так як отримання відповідачем кредитних коштів 22.12.2021 не підтверджено. Окрім цього в даному відзиві відповідач просив витребувати наступні письмові докази/інформацію: у ТОВ «Факторинг Партнерс» (ЄДРПОУ - 42640371, адреса: 03150, м.Київ, вул.Гедройця Єжи, буд.6, офіс 521): оригінал електронного доказу - договір про споживчий кредит №3498043 від 22.12.2021 укладеного між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 ; у ТОВ «Мілоан» (ЄДРПОУ - 40484607, адреса: 04107, м.Київ, вул.Багговутівська, буд.17-21): оригінал електронного доказу - договір про споживчий кредит №3498043 від 22.12.2021 укладеного між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 ;у АТ «Райффайзен Банк» (ЄДРПОУ - 14305909, адреса: 01011, м.Київ, вул.Генерала Алмазова, буд.4-а): виписку по банківській карті № НОМЕР_2 , відкритій у АТ «Райффайзен Банк» за період з 20.12.2021 по 24.12.2021; інформацію про те, чи випускалася на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_3 ), банківська карта № НОМЕР_2 , яка відкрита у АТ «Райффайзен Банк»; у АТ «Сенс Банк» (ЄДРПОУ - 23494714, адреса: 03150, м.Київ, вул.Велика Васильківська, буд.100): інформацію про те, чи належить ТОВ «Мілоан» (ЄДРПОУ - 40484607) - IBAN платника НОМЕР_4 відкритий в АТ «Альфа Банк»; якщо так, то надати відомості чи платник ТОВ «Мілоан» (ЄДРПОУ - 40484607) через банк платника АТ «Альфа Банк» 22.12.2021 перераховував грошові кошти у сумі 5500,00 грн на платіжну картку № НОМЕР_2 відкриту у АТ «Райффайзен Банк» і хто був отримувачем коштів.

Представник позивача у своїй заяві від 24.04.2026 також просив суд витребувати докази по справі, а саме: у АТ КБ «Приватбанк» (ЄДРПОУ - 14360570, адреса: 01001, м.Київ, вул.Грушевського, буд.1-д): інформацію, чи видавалася ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП - НОМЕР_3 ) кредитна картка № НОМЕР_2 (віртуальна чи фізична) та надати повний номер кредитної картки № НОМЕР_2 ; докази зарахування на картку № НОМЕР_2 кредитних коштів у сумі 5500,00 грн, які 22.12.2021 були на неї перераховані, а саме: надати виписки по рахунку ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП - НОМЕР_3 ) за номером картки № НОМЕР_2 за період із 22.12.2021 по 27.12.2021; ідентифікаційні дані власника картки та повний номер картки № НОМЕР_2 , в тому числі, але не виключно прізвище, ім`я, по-батькові, реєстраційний номер облікової картки платника податків, серію та номер паспорта, адресу місця проживання, контактні дані (номер телефону, адресу електронної пошти, тощо), та інші відомості про власника даної картки; інформацію щодо номеру телефону, на який відправляється інформація про підтвердження здійснення операцій (фінансовий номер телефону) за платіжною карткою № НОМЕР_2 за період із 22.12.2021 по 27.12.2021; інформацію чи знаходиться номер телефону НОМЕР_5 в анкетних даних ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП - НОМЕР_3 ).

27.04.2026 від представник позивача Ушакової М.І. до суду надійшла відповідь на відзив, в якій вона позовні вимоги підтримала та просила задовольнити їх у повному обсязі посилаючись на те, що 22.12.2021 року між ТОВ «Мілоан» та відповідачем укладено договір про споживчий кредит №3498043, відповідно до умов якого відповідачу надано кредит в розмірі 5500,00 грн, що підтверджується квитанцією про видачу коштів від 22.12.2021. Відповідач здійснив дії, спрямовані на укладання Договору позики шляхом заповнення заявки на сайті, з введенням коду підтвердження, який є одноразовим ідентифікатором на підписання електронного договору, та зазначенням інформації щодо реквізитів банківської картки, на рахунок якої, в подальшому було-перераховано грошові кошти. Факт ідентифікації Відповідача підтверджується Довідкою про ідентифікацію, згідно з якою на номер телефону Відповідача було направлено одноразовий ідентифікатор, яким і було підписано договір. Крім того, Відповідач не заперечує, що всі відомості, вказані в Заявці-Анкеті є коректними, зокрема: ПІБ, РНОКПП, паспортні дані, телефон, реквізити банківської картки, тощо. Крім того, Ідентифікація здійснювалася в ITC, яке належить первісному кредитору і він гарантував дійсність вимоги при відступленні прав вимоги по даному кредиту. Будь-яких доказів того, що персональні дані Відповідача (паспортні дані, реєстраційний номер облікової картки фізичної особи-платника податків, номер телефону, банківська картка) були використані для укладення Договору від його імені, Відповідачем не надані. Також представник позивача зазначила, що розмір і порядок нарахування відсотків погоджений сторонами Кредитного договору, підстави виникнення заборгованості є законними, а її розмір є розумним та справедливим та підстави для сумніву у правильності здійснених Кредитором розрахунків відсутні. Окрім цього представник позивача зазначила, що вимога про витребування документів є безпідставною, витребування документів є недоречним та необґрунтованим в рамках даної справи, а лише свідчить про затягування розгляду справи відповідачем та не відповідає завданню цивільного судочинства, зокрема своєчасному розгляду вирішенню цивільних справ з метою ефективного захисту порушених прав.

04.05.2026 представник відповідача адвокат Бульба Р.М. подав заперечення на відповідь на відзив, в яком підтримав свої доводи викладені у відзиві на позовну заяву та наполягав на витребуванні вищезгаданих доказів.

Ухвалою Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 05.05.2026 були витребувані письмові докази.

06.05.2026 року представник позивача Ушакова М.І. подала заперечення, в якому наполягала, що 22.12.2021 року між ТОВ «Мілоан» та саме відповідачем ОСОБА_1 був укладений договір про споживчий кредит №3498043, та відповідно до умов якого саме відповідач отримав кредитні кошти в розмірі 5500,00 грн, проте уклавши кредитний договір в електронній формі і стверджуючи, що даний кредитний договір він не укладав та гроші не отримував, намагається лише уникнути обов`язку виконання кредитного зобов`язання, у зв`язку з чим позов підтримала та просила його задовольнити.

09.07.2026 представник ТОВ «Факторинг Партнерс» на виконання ухвали Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області подав до суду СD-диск, що містить оригінал електронного примірнику Договору про споживчий кредит №3498043 від 22.12.2021 з додатками та Довідку про ідентифікацію від ТОВ «Мілоан».

Представник позивача ТОВ «Факторинг Партнерс» у судове засідання не з`явився, хоча про дату, час та місце судового засідання повідомлявся належним чином. Згідно поданої заяви та письмових пояснень наполягав, що 22.12.2021 року між ТОВ «Мілоан» та відповідачем ОСОБА_1 дійсно був укладений кредитний договір №3498043, відповідно до якого саме ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 5500,00 грн. Кредитний договір відповідачем був підписаний аналогом ЕПЦ у формі одноразового ідентифікатора «V23361», який 22.12.2021 було направлено на вказаний ним номер мобільного телефону НОМЕР_5 . Окрім того, верифікація відповідача ОСОБА_1 була здійснена також за допомогою системи BankID Національного банку України. Дані указані заявником в Анкеті-Заяві співпадають з тими, які отримано з системи BankID НБУ. Окрім цього, представник позивача подав заяву до суду, в якій позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив провести розгляд справи за відсутності сторони позивача.

Відповідач та його представник - адвокат Бульба Р.В. в судове засідання не з`явилися також, проте останній подав заяву до суду, в якій просив відмовити з задоволенні позову повністю, категорично заперечує проти заявлених позовних вимог, оскільки ОСОБА_1 не звертався за отриманням кредиту до позивача, не отримував кредитні кошти на свій рахунок та вказана в договорі банківська карта йому не належить, окрім того зазначив, що матеріалами справи спростовано факт належності відповідачу платіжної картки, на яку здійснювався переказ кредитних коштів, а також просив провести розгляд справи за відсутності сторони відповідача.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

За вказаних обставин суд вважає можливим провести судове засідання за відсутності учасників справи та без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши матеріали цивільної справи,оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов такого висновку.

Судом встановлено, що 22.12.2021 ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 підписали кредитний договір №3498043. Відповідно до умов договору позичальнику надано кредит у розмірі 5500,00 грн, строком на 30 днів з 22.12.2021 по 21.01.2022. Також в кредитному договорі сторони узгодили розмір відсотків, порядок їх нарахування. Спосіб надання Позичальнику коштів у рахунок кредиту: перерахування на картковий рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача НОМЕР_7. Процентна ставка: 0,01% за кожен день користування кредитом в межах строку кредитування, стандартна (базова ставка): 5,00% за кожен день користування кредитом, яка застосовується у випадку продовження строку кредитування, тип процентної ставка: фіксована, орієнтовна загальна вартість кредиту: 5516,50 грн, реальна річна процентна ставка 4,00% річних.

Відповідно до квитанції №152c17d9-cf8c-4d51-ba66-23c3961c9f2b_637757814541085621 платник ТОВ «Мілоан», банк платника АТ «Альфа Банк», на платіжну картку отримувача НОМЕР_7 22.12.2021 було здійснено переказ у сумі 5500,00 грн.

Проте, як вбачається з відповіді наданої АТ КБ «Приватбанк» на ім`я ОСОБА_1 в банку не емітовано картку № НОМЕР_6 .

Відповідно до інформації наданої АТ «Райффайзен Банк», банківська картка № НОМЕР_6 на ім`я ОСОБА_1 не знайдена.

Відповідно до статті 509 ЦК України між сторонами виникло зобов`язання - правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Як вбачається з частини першої статті 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до частини першої статті 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно з частиною першою статті 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.(ст.ст.626,628 ЦК України).

Відповідно до норм частини першої статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина 2статті 639 ЦК України).

Згідно з абзацом 2 частини другої статті 639 ЦК України договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Аналізуючи викладене, слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного Кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).

Як вбачається із матеріалів справи, договір укладений в електронній формі. Електронні правочини оформлюються шляхом фіксації волі сторін та його змісту. Така фіксація здійснюється за допомогою складання документу, який відтворює волю сторін. На відміну від традиційної письмової форми правочину воля сторін електронного правочину втілюється в електронному документі.

Такі висновки викладені у постановах Верховного Суду від 12 січня 2021 року у справі №524/5556/19, від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року №127/33824/19; від 16 грудня 2020 року у справі №561/77/19.

Відповідно до пунктів 1, 6 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію», електронна комерція - відносини, спрямовані на отримання прибутку, що виникають під час вчинення правочинів щодо набуття, зміни або припинення цивільних прав та обов`язків, здійснені дистанційно з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, внаслідок чого в учасників таких відносин виникають права та обов`язки майнового характеру; електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію.

Згідно з частиною третьою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Згідно з частиною шостою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: - надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; - заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; - вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Відповідно до статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно частини першої статті 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа; правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов`язкові реквізити документа.

Відповідно до частин першої, другої статті 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

Згідно з статтею 1 Закону України «Про платіжні послуги» платіжною картою є електронний платіжний засіб у вигляді пластикової чи іншого виду картки, платіжний інструмент це персоналізований засіб, пристрій та/або набір процедур, що відповідають вимогам законодавства та погоджені користувачем і надавачем платіжних послуг для надання платіжної інструкції; Держателем такого платіжного інструменту є фізична особа, яка на законних підставах використовує платіжний інструмент для ініціювання платіжної операції з відповідного рахунку для виконання платіжних операцій або здійснює інші операції із застосуванням зазначеного платіжного інструменту.

Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Так, згідно положень ст.1046 цього Кодексу договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Суд звертає увагу, що в кредитному договорі №3498043 від 22.12.2021, а також у Додатку №2 до Договору про споживчий кредит №3498043 від 22.12.2021 (Паспорт споживчого кредиту) та Анкеті-заяві на кредит №3498043 від 22.12.2022 реквізити належного позичальнику електронного платіжного засобу для надання коштів взагалі не вказувалися.

Водночас, судом встановлено, що на ім`я відповідача ОСОБА_1 ні в АТ КБ «Приватбанк» ані в АТ «Райффайзен Банк» не емітовані картки з № НОМЕР_6 , тому, відповідно, відповідач не отримував кошти за вказаним кредитним договором.

У разі пред`явлення позову про стягнення боргу за позикою кредитор повинен підтвердити своє право вимагати від боржника виконання боргового зобов`язання. Для цього, з метою правильного застосування статей 1046,1047 ЦК України, суд повинен установити наявність між позивачем і відповідачем правовідносин за договором позики, виходячи з дійсного змісту та достовірності документа, на підставі якого доказується факт укладення договору позики і його умови.

Такі правові висновки про застосування статей 1046,1047 ЦК України викладені у постановах Верховного Суду України від 18 вересня 2013 року у справі № 6-63цс13 (на яку послався суд апеляційної інстанції), від 02 липня 2014 року у справі №6-79цс14 та від 13 грудня 2017 року у справі № 6-996цс17, Верховного Суду від 25 березня 2020 року у справі №569/1646/14-ц, від 14 квітня 2020 року у справі №628/3909/15 та від 21 липня 2021 року у справі №758/2418/17.

Договір позики вважається укладеним з моменту передання грошей або речей, у разі відсутності цієї істотної умови договір вважається неукладеним. Сам по собі факт підписання сторонами тексту договору, без передачі грошей або речей, не породжує у майбутнього позичальника обов`язку повернути обумовлену угодою суму грошей або кількість визначених родовими ознаками речей.

Таким чином, факт отримання позичальником грошових коштів, момент їх отримання (як певний проміжок часу) є обов`язковою та істотною умовою договору позики, яку повинен встановити суд у справах цієї категорії.

При встановленні факту неотримання позичальником грошей або речей від позикодавця договір позики вважається неукладеним.

Такий правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 20 лютого 2019 року у справі №629/5364/13-ц, від 26 лютого 2020 року у справі №205/5292/15-ц.

Враховуючи викладене вище, беручи до уваги, що позивач не довів належними та достатніми доказами обставину отримання відповідачем коштів за кредитним договором №07.04.2024-100000345 від 07.04.2024, а навпаки матеріали справи містять докази, що відповідач коштів не отримував по зазначеному договору, вказаний кредитний договір є неукладеним, а тому відсутні підстави для задоволення позову.

Таким чином, суд дійшов висновку, що в задоволенні позовних вимог слід відмовити.

На підставі викладеного, згідно зі ст.207, 509, 526, 527, 530, 549, 610, 611, 612, 628, 629, 638, 1046, 1051, 1054 ЦК України, Законом України «Про електронну комерцію», ст.19, 76, 77, 81, 141, 256 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Чернігівського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Наталія ФЕТІСОВА