Постанова № 138283425, 10.07.2026, Хортицький районний суд м. Запоріжжя

10.07.2026 ЄУН 337/6259/25

3/337/14/2026

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 липня 2026 року Суддя Хортицького районного суду м.Запоріжжя Мурашова Наталія Анатоліївна, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,

ВСТАНОВИВ:

10.11.2025 о 22:15год у м.Запоріжжі, бл.Будівельників,23 водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «Renault Megane Scenic», р.н. НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп`яніння (звужені зіниці очей, що не реагують на світло, неприродна блідість обличчя, порушення мови), в порушення п.2.5 ПДР від проходження у встановленому законом порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння відмовився, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.

В судове засідання особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 та його захисник адвокат Полулях С.Ю. не прибули за невідомими причинами, про час та місце судового розгляду повідомлялись належним чином.

При цьому, захисник неодноразово подавав клопотання про відкладення судового засідання, які були задоволені, але в подальшому до суду ні ОСОБА_1 , ні захисник не прибули, жодних письмових пояснень, заперечень, клопотань тощо по суті справи не подали.

За усталеною практикою Європейського суду з прав людини сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. Особа зобов`язана демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо її, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання. Прояв особливої старанності при захисті своїх інтересів є обов`язком саме заінтересованої особи.

Враховуючи те, що ОСОБА_1 був достовірно обізнаний про судовий розгляд вказаної справи, належним чином повідомлявся про час та місце розгляду справи, а також те, що ст.268 КУпАП не передбачає обов`язкової участі особи, щодо якої складено протокол за ст.130 КУпАП, під час його судового розгляду, суд вважає можливим розглядати справу у відсутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 та його захисника.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до такого.

Відповідно до ст.62 Конституції України особа вважається невинуватою до тих пір, поки її вина не буде доказана у встановленому законом порядку. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Згідно з ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом (ст.245 КУпАП).

Згідно з ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно з ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.

Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, чи заподіяно матеріальну шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в т.ч. вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.

При цьому, розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється щодо правопорушника в межах протоколу про адміністративне правопорушення, який є єдиною підставою для ініціювання притягнення особи до адміністративної відповідальності, окрім виключень, зазначених у ст.258 КУпАП.

Протокол про адміністративне правопорушення як підстава для притягнення особи до відповідальності та як один із засобів доказування (ст.251 КУпАП) у будь-якому разі повинен відповідати вимогам ст.256 КУпАП.

Ухвалюючи рішення, суд також враховує усталену практику ЄСПЛ, згідно з якою у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень. Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті (п.58 рішення у справі «Серявін та інші проти України»).

Так, за змістом протоколу про адміністративне правопорушення ЕПР1 №509422 від 10.11.2025 ОСОБА_1 обвинувачується в порушенні п.2.5 ПДР за фактом відмови від проходження у встановленому законом порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння і відповідно у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Ч.1 ст.130 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, у вигляді штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до п.2.5, 2.9 ПДР водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і на вимогу поліцейського водій зобов`язаний пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення такого стану.

Порядок проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного або іншого сп`яніння встановлений ст.266 КУпАП, яка передбачає, що огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.

Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров`я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров`я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров`я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров`я.

Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.

Направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Крім того, порядок проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного або іншого сп`яніння визначається Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом МВС України, Міністерства охорони здоров`я України від 09.11.2015р. №1452/735 (далі Інструкція №1452/735), Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженим постановою КМУ №1103 від 17.12.2008р. (далі Порядок №1103), Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматизованому режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України №1395 від 07.11.2015р. (далі Інструкція №1395).

За змістом цих нормативно-правових актів огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаки наркотичного сп`яніння визначені в п.4 розділу I Інструкції №1452/735.

Згідно з п.12 розділу ІІ Інструкції №1452/735 у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я.

Доставку осіб, які підлягають огляду на стан сп`яніння, до найближчого закладу охорони здоров`я не пізніше, ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення, забезпечує поліцейський.

Відповідно до ст.7,245,252,280 КУпАП, встановивши повно, всебічно та об`єктивно обставини справи, оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, керуючись законом та правосвідомістю, суд вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, за обставин, викладених в протоколі про адміністративне правопорушення, знайшла своє повне підтвердження в ході судового розгляду.

Так, його вина підтверджується безпосередньо дослідженими судом протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №509422 від 10.11.2025, направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного чи іншого сп`яніння до медичного закладу, відеозаписами подій, здійсненими на нагрудні боді-камери поліцейських та відеореєстратор зі службового автомобіля.

При цьому, суд вважає, що протокол про адміністративне правопорушення, направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного чи іншого сп`яніння до медичного закладу складені уповноваженою посадовою особою органу Національної поліції України з дотриманням вимог ст.256,266 КУпАП, Інструкції №1395, Інструкції №1452/735, Порядку №1103.

Відеозапис подій здійснений на нагрудні боді-камери поліцейських №471697, 470559 та відеореєстратор зі службового автомобіля, як це передбачено ст.266 КУпАП, ст.31 ЗУ «Про Національну поліцію», Інструкцією із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженою наказом МВС України від 18.12.2018р. №1026. Ці відеозаписи є належної якості, відтворюють події в режимі реального часу, послідовно та з декількох ракурсів.

Вказані докази суд вважає належними та допустимими, оскільки вони зібрані в установленому законом порядку, і в своїй сукупності, взаємозв`язку та достатності повністю підтверджують фактичні обставини вчинення адміністративного правопорушення та винуватість в ньому ОСОБА_1 .

Підстав сумніватися в достовірності вказаних доказів у суду немає. Вони є достатніми для прийняття судом рішення про визнання ОСОБА_1 винуватим у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення.Судом не встановлено в діях поліцейських будь-яких порушень вимог діючого законодавства, що регулюють вказані правовідносини, та відповідно потягли би недопустимість зібраних ними доказів.

Так, з відтворених судом відеозаписів подій встановлено, що ОСОБА_1 був зупинений патрульними поліцейськими о 22:17, причина не горить права фара. Під час перевірки документів та спілкування поліцейськими у ОСОБА_1 о 22:21 були виявлені ознаки наркотичного сп`яніння (зіниці очей не реагують на світло, порушення мови) і пред`явлено вимогу пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння в медичному закладі, на що ОСОБА_1 почав сперечатися з поліцейськими та зазначив, що йому необхідно в телефонному режимі проконсультуватись з адвокатом. При цьому, поліцейськими були роз`яснені порядок проходження огляду на стан сп`яніння та права, в т.ч. те, що участь адвоката в такому огляді не є обов`язковою. На подальші вимоги поліцейських пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння, ОСОБА_1 відмовився від проходження такого огляду, пославшись на відсутність у нього ознак наркотичного сп`яніння, пізній час та відсутність адвоката. О 22:26 поліцейські повідомляють про те, що відносно ОСОБА_1 буде складено протокол про адміністративне правопорушення за фактом відмови від проходження у встановленому законом порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння. Протокол складено о 22:44.

Оцінивши зафіксовані відеозаписами обставини події, суд вважає, що поведінка ОСОБА_1 фактично свідчить про його намір уникнути проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння в установленому законом порядку, що правомірно розцінено поліцейськими як його відмова від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку. Жодних обставин, які б свідчили про об`єктивну неможливість ним виконання законної вимоги поліцейських пройти такий огляд, судом не встановлено.

При цьому, сплив незначного часу з моменту зупинки ТЗ та прийняття рішенн про складання протоколу за фактом відмови від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння жодним чином не вказує на порушення поліцейськими норм чинного законодавства.

Посилання ОСОБА_1 на те, що він не мав жодних ознак наркотичного сп`яніння і у поліцейських не було підстав для пред`явлення йому вимоги про проходження огляду на стан сп`яніння, є безпідставними, оскільки підставою висунення поліцейським вимоги про проходження огляду є його суб`єктивне припущення про перебування водія у стані сп`яніння, яке ґрунтується на виявленні у водія передбачених Інструкцією №1452/735 зовнішніх ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння. В той же час, виконання такої вимоги є беззаперечним обов`язком водія. Жоден із нормативних документів не дає водієві права оспорювати таку вимогу поліцейського. Причини, з яких водій відмовився від проходження огляду, в даному випадку не мають жодного правового значення.

Підсумовуючи вищевикладене, суд вважає встановленим та поза розумним сумнівом доведеним, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, і його слід визнати винуватим у вчиненні вказаного правопорушення.

З урахуванням вимог ст.7,23, ч.1 ст.130 КУпАП на ОСОБА_1 слід накласти адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000,00 грн. з позбавленням права керуванням транспортними засобами на строк 1 рік.

Відповідно до ст.40-1 КУпАП, ст.4 Закону України «Про судовий збір» суд вважає необхідним стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 665,60грн.

Керуючись ст. 7,9,23,33-35,40-1,ч.1 ст.130,245,251,252,256,266,280,283 КУпАП, ЗУ «Про судовий збір», суд

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП України, та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави (Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Отримувач коштів: ГУК у Зап.обл/Запорізька обл/21081300, Код ЄРДПОУ отримувача: 37941997, Рахунок: UA708999980313000149000008001, Код класифікації доходів бюджету: 21081300), в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, тобто 17 000,00грн. (сімнадцять тисяч гривень 00 копійок), з позбавленням права керуванням транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

У разі несплати у встановлений законом строк штрафу, на підставі ст.308 КУпАП стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , у примусовому порядку подвійний розмір штрафу, тобто 34 000,00грн. (тридцять чотири тисячі гривень 00 копійок).

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь держави (Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Отримувач: ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106; Код ЕДРПОУ отримувача: 37993783; Номер рахунку отримувача: UA908999980313111256000026001, Код класифікації доходів бюджету: 22030106) судовий збір в розмірі 665,60грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги.

Постанова суду може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду протягом 10 (десяти) днів з дня її постановлення.

Суддя Н.А. Мурашова