Ухвала суду № 138282584, 14.07.2026, Придніпровський районний суд м. Черкас

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 711/9663/25

Номер провадження 6/711/268/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 липня 2026 року м. Черкаси

Придніпровський районний суд м. Черкаси у складі:

головуючого судді Петренка О.В.,

за участю секретаря судового засідання Дмитренка О.Ю.,

представника заявника адвоката Левченко М.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду заяву представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Левченко Марини Дмитрівни про розстрочення виконання рішення в справі №711/9663/25 за позовом Державної іпотечної установи до ОСОБА_2 та ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

25 травня 2026 року представник відповідача ОСОБА_1 адвокат Левченко М.Д., через систему «Електронний суд», подала до суду заяву про розстрочення виконання рішення в справі №711/9663/25 за позовом Державної іпотечної установи до ОСОБА_2 та ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором (вхідний №22518, а.с.175-126).

Заява обгрунтована тим, що 26 березня 2026 року Придніпровським районним судом м.Черкаси ухвалене рішення в справі №711/9663/25, яким стягнуто солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь Державної іпотечної установи заборгованість за договором про відкриття кредитної лінії №1641-ЧД від 17 березня 2008 року, станом на 13 серпня 2025 року, в розмірі 374 135 (триста сімдесят чотири тисячі сто тридцять п`ять) гривень 77 (сімдесят сім) копійок, з яких: 319 756 (триста дев`ятнадцять тисяч сімсот п`ятдесят шість) гривень 64 (шістдесят чотири) копійки заборгованість за наданим кредитом (тілом кредиту), та 54 379 (п`ятдесят чотири тисячі триста сімдесят дев`ять) гривень 13 (тринадцять) копійок заборгованість за відсотками за користування кредитом.

Також цим судовим рішенням стягнуто з ОСОБА_2 на користь Державної іпотечної установи 2244 (дві тисячі двісті сорок чотири) гривні 82 (вісімдесят дві) копійки судового збору та 2260 (дві тисячі двісті шістдесят) гривень витрат на оплату перекладу матеріалів позовної заяви з російської на українську мову, а всього 4504 (чотири тисячі п`ятсот чотири) гривні 82 (вісімдесят дві) копійки; стягнуто з ОСОБА_1 на користь Державної іпотечної установи 1122 (одна тисяча сто двадцять дві) гривні 41 (сорок одна) копійка судового збору та 2260 (дві тисячі двісті шістдесят) гривень витрат на оплату перекладу матеріалів позовної заяви з російської на українську мову, а всього 3382 (три тисячі триста вісімдесят дві) гривні 41 (сорок одна) копійка.

Крім того повернуто Державній іпотечній установі з державного бюджету 50% судового збору, що підлягав стягненню з відповідача ОСОБА_1 , сплаченого 25 жовтня 2025 року згідно платіжної інструкції публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк», в сумі 4489 (чотири тисячі чотириста вісімдесят дев`ять) гривень 63 (шістдесят три) копійки, тобто в розмірі 1122 (одна тисяча сто двадцять дві) гривні 41 (сорок одна) копійка.

Відповідно до ч. 1 ст. 267 ЦПК України суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочення виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.

Згідно з вимогами ст.435 ЦПК України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

У зв`язку з цим представник заявника просить врахувати те, що відповідач ОСОБА_1 повністю визнала позов, поведінка відповідача, під час розгляду справи, сприяла якнайшвидшому вирішенню справи на користь позивача, на разі відповідач офіційно непрацевлаштована, а тому місячний дохід заявника складається з неофіційного підробітку, будь-яких інших доходів, в тому числі і соціальних виплат, заявник не отримує, на утриманні заявника перебуває мати пенсійного віку, розмір пенсії якої не дозволяє останній повноцінно забезпечувати себе харчуванням, ліками та оплачувати комунальні платежі, що, на переконання представника заявника, є підставами для розстрочення виконання рішення в справі №711/9663/25 за позовом Державної іпотечної установи до ОСОБА_2 та ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором шляхом встановлення порядку виконання рішення суду зі щомісячним стягненням по 37 413,58 грн протягом 10 місяців.

Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 26 травня 2026 року означеній заяві присвоєно номер провадження 6/711/268/26 та визначено головуючим суддею (суддею-доповідачем) Петренка О.В. (а.с.195).

Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 28.05.2026 прийнято до розгляду заяву представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Левченко Марини Дмитрівни про розстрочення виконання рішення в справі №711/9663/25 за позовом Державної іпотечної установи до ОСОБА_2 та ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором; призначене судове засідання з розгляду заяви про розстрочення виконання рішення о 15 год 00 хв 04 червня 2026 року (а.с.199).

Протокольною ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 04.06.2026 розгляд заяви відкладений до 12 год 10 хв 14 липня 2026 року у зв`язку з відсутністю в матеріалах справи відомостей про вручення відповідачу ОСОБА_2 судової повістки про виклик до суду (а.с.221).

У судовому засіданні представник заявника адвокат Левченко М.Д. заяву про розстрочення виконання рішення суду підтримала з підстав, викладених у мотивувальній частині заяви, та просила суд задовольнити заяву. Додатково повідомила, що наразі заявник ОСОБА_1 офіційно не працевлаштована, однак щомісячний її дохід складає близько 60000 грн. Також ОСОБА_1 має у власності нерухоме майно квартиру, яка набута у власність в порядку приватизації.

Позивач явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, однак про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, зокрема, шляхом направлення судової повістки про виклик до суду до електронних кабінетів як безпосередньо позивача, так і його представника за довіреністю адвоката Гоцюк Н.О. в підсистемі «Електронний суд», що були отримані цими учасниками справи 13.06.2026 (а.с.225 зворот, 226 зворот).

Водночас, представник позивача адвокат Петровська І.Ю. подала до суду заяву про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, яка ухвалою суду була задоволена, проте з незалежних від суду технічних причин здійснити з`єднання для проведення відеоконференції 14.07.2026 представник позивача змоги не мала.

Частиною 5 ст.212 ЦПК України передбачено, що ризики технічної неможливості участі у відеоконференції поза межами приміщення суду, переривання зв`язку тощо несе учасник справи, його представник, який подав відповідну заяву, крім випадку коли суд після призначення судового засідання чи під час такого засідання втратив технічну можливість забезпечити проведення відеоконференції.

Відповідач Черкас С.Є. в судове засідання не з`явився, хоча про день, час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, а саме: шляхом направлення судової повістки про виклик до суду на адресу місця реєстрації проживання, що зазначена у відповіді Департаменту «Центр надання адміністративних послуг» Черкаської міської ради №21597/30633-01-10 від 22.10.2025 (а.с.52), а саме: АДРЕСА_1 , яка поверталася до суду із зазначенням причин повернення: адресат відсутній за вказаною адресою, що є належним повідомлення учасника справи про день, час та місце розгляду справи в розумінні п.4 ч.8 ст.128 ЦПК України (а.с.227).

Частиною 1 ст.223 ЦПК України передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Оскільки представник позивача адвокат Петровська І.Ю., а також відповідач ОСОБА_2 , будучи належним чином повідомленими про день, час та місце проведення судового засідання, у судове засідання не з`явилися, тому суд, заслухавши думку представника заявника (відповідача) ОСОБА_1 адвоката Левченко М.Д., яка не заперечила проти розгляду заяви у відсутність відповідача ОСОБА_2 та представника позивача адвоката Петровської І.Ю, керуючись ч.1 ст.223 ЦПК України, постановив протокольну ухвалу про проведення судового засідання в справі №711/9663/25 (провадження №6/711/268/26) за даної явки учасників справи.

Суд, заслухавши думку представника заявника адвоката Левченко М.Д., дослідивши заяву про розстрочення виконання рішення суду в цивільній справі №711/9663/25, дійшов такого висновку.

Судом встановлено, що 15 жовтня 2025 року Державна іпотечна установа звернулася до Придніпровського районного суду м. Черкаси з вказаною позовною заявою, в якій, з урахуванням позовної заяви в новій редакції, що була подана до суду на виконання ухвали про залишення позову без руху, просила суд стягнути солідарно з відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором №1641-ЧД від 17.03.2008 у сумі 374 135,77 грн та судові витрати (вхідний №41247/25, а.с.1-5; вхідний №43556, а.с.60-63).

Рішенням Придніпровського районного суду м.Черкаси від 26 березня 2026 року в справі №711/9663/25 стягнуто солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь Державної іпотечної установи заборгованість за договором про відкриття кредитної лінії №1641-ЧД від 17 березня 2008 року, станом на 13 серпня 2025 року, в розмірі 374 135 (триста сімдесят чотири тисячі сто тридцять п`ять) гривень 77 (сімдесят сім) копійок, з яких: 319 756 (триста дев`ятнадцять тисяч сімсот п`ятдесят шість) гривень 64 (шістдесят чотири) копійки заборгованість за наданим кредитом (тілом кредиту), та 54 379 (п`ятдесят чотири тисячі триста сімдесят дев`ять) гривень 13 (тринадцять) копійок заборгованість за відсотками за користування кредитом.

Також цим судовим рішенням стягнуто з ОСОБА_2 на користь Державної іпотечної установи 2244 (дві тисячі двісті сорок чотири) гривні 82 (вісімдесят дві) копійки судового збору та 2260 (дві тисячі двісті шістдесят) гривень витрат на оплату перекладу матеріалів позовної заяви з російської на українську мову, а всього 4504 (чотири тисячі п`ятсот чотири) гривні 82 (вісімдесят дві) копійки; стягнуто з ОСОБА_1 на користь Державної іпотечної установи 1122 (одна тисяча сто двадцять дві) гривні 41 (сорок одна) копійка судового збору та 2260 (дві тисячі двісті шістдесят) гривень витрат на оплату перекладу матеріалів позовної заяви з російської на українську мову, а всього 3382 (три тисячі триста вісімдесят дві) гривні 41 (сорок одна) копійка.

Крім того повернуто Державній іпотечній установі з державного бюджету 50% судового збору, що підлягав стягненню з відповідача ОСОБА_1 , сплаченого 25 жовтня 2025 року згідно платіжної інструкції публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк», в сумі 4489 (чотири тисячі чотириста вісімдесят дев`ять) гривень 63 (шістдесят три) копійки, тобто в розмірі 1122 (одна тисяча сто двадцять дві) гривні 41 (сорок одна) копійка (а.с.166-171).

Із реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (індивідуальні відомості про застраховану особу) №2701 1037 9377 7726, що сформований засобами автоматичних систем Пенсійного фонду України, станом на 22.04.2026, суд встановив, що ОСОБА_1 у період часу з 2003 року до червня 2020 року отримувала дохід у розмірі: 2003 рік 262,77 грн, 2004 рік 1562,99 грн, 2005 рік 3407,19 грн, 2006 рік 4374,94 грн, 2007 рік 3572,81 грн, 2008 рік 7149,03 грн, 2009 рік 12833,74 грн, 2010 рік 14 278,66 грн, 2011 рік 11557 грн, 2012 рік 9807 грн, 2013 рік 0,00 грн, 2014 рік 0,00 грн, 2015 рік 0,00 грн, 2016 рік 980,65 грн, 2017 рік 38400 грн, 2018 рік 37726,40 грн, 2019 рік 58619,83 грн, та 2020 рік 42719,02 грн. Також із означеного засобу доказування суд встановив, що відсутні відомості про отримання заявником ОСОБА_1 доходу у період часу з липня 2020 року до липня 2026 року (а.с.183-185).

Відомості про отримані заявником ОСОБА_1 розміри доходу за період з 2003 року до червня 2020 року, що містяться в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (індивідуальні відомості про застраховану особу) №2701 1037 9377 7726, що сформований засобами автоматичних систем Пенсійного фонду України, станом на 22.04.2026, відповідають відповідним відомостям, що містяться у таких засобах доказування, що долучені заявником до заяви про розстрочення виконання рішення суду, як: реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (індивідуальні відомості про застраховану особу) №1911 0799 8329 9924, що сформований станом на 22.04.2026 (а.с.186-187), та реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, що сформований станом на 11.04.2019 (а.с.188-190).

Із копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , що видане повторно 02.03.2005 відділом реєстрації актів цивільного стану Придніпровського районного управління юстиції м.Черкаси Черкаської області, суд встановив, що батьками ОСОБА_1 є: ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (а.с.191).

Також у судовому засіданні суд безпосередньо дослідив роздруківку із порталу «Дія» та встановив, що ОСОБА_4 (мати заявника) народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.191 зворот).

Відповідно до ч. 1 ст. 267 ЦПК України суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочення виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.

Згідно з вимогами ст.435 ЦПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: ступінь вини відповідача у виникненні спору; щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Запроваджений процесуальною нормою права механізм розстрочення або відстрочення виконання судового рішення є винятковою мірою, який спрямований на досягнення кінцевої мети судового розгляду - виконання судового рішення.

Отже, питання щодо надання відстрочки або розстрочки виконання рішення суду повинно вирішуватися судом із дотриманням балансу інтересів сторін, які приймають участь у справі.

Вирішуючи питання щодо можливості відстрочення чи розстрочення виконання рішення, суд повинен ураховувати майнові інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини кожної сторони у виникненні спору та інші обставини. Матеріальний стан боржника не є безумовною підставою для розстрочення чи відстрочення виконання рішення суду і підлягає оцінці у сукупності з іншими фактичними обставинами. Така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 27.02.2019 у справі № 796/43/2018 (провадження №61-40258ав18).

Водночас обов`язковою умовою для відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є доведення заявником факту існування обставин, які істотно ускладнюють виконання рішення та/або роблять його неможливим. Подібний правовий висновок викладено у п.19 постанови Великої Палати Верховного Суду від 03.06.2021 у справі № 9901/598/19 (провадження №11-440заі20), який згідно положення ч. 4 ст. 263 ЦПК України суд застосовує до спірних правовідносин.

Згідно заяви про розстрочення виконання рішення Придніпровського районного суду м.Черкаси від 26.03.2026 у справі №711/9663/25, тобто сплати заборгованості за договором про відкриття кредитної лінії №1641-ЧД від 17 березня 2008 року в розмірі 374 135,77 грн, а також судових витрат, представник відповідача ОСОБА_1 адвокат Левченко М.Д. обгрунтовує процесуальною поведінкою відповідача ОСОБА_1 під час розгляду цивільної справи №711/9663/25 (визнання позову та сприяння якнайшвидшому вирішенню справи на користь позивача), а також тим, що наразі відповідач офіційно непрацевлаштована, не отримує офіційних доходів, в тому числі і соціальних виплат (має лише неофіційні доходи), на утриманні заявника перебуває мати пенсійного віку, розмір пенсії якої не дозволяє останній повноцінно забезпечувати себе харчуванням, ліками та оплачувати комунальні платежі.

Водночас процесуальний закон пов`язує можливість розстрочення виконання рішення суду лише з об`єктивними, тобто такими, що не залежать від волі боржника, обставинами, які носять винятковий характер і утруднюють виконання рішення суду у строк чи у встановлений судом спосіб.

Отже, можливість відстрочення виконання судового рішення у судовому порядку у будь-якому випадку пов`язується з об`єктивними, непереборними, винятковими обставинами, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення. При цьому, рішення про відстрочення виконання рішення суду має ґрунтуватись на додержанні балансу інтересів стягувача та боржника.

У той же час, ані заявником (відповідачем) ОСОБА_1 , ані її представником адвокатом Левченко Н.В. не надано до суду доказів, які підтверджують обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим в розумінні ст. 435 ЦПК України.

Суд відхиляє таку підставу для розстрочення виконання рішення суду як процесуальна поведінка відповідача ОСОБА_1 під час розгляду цивільної справи №711/9663/25 (визнання позову та сприяння якнайшвидшому вирішенню справи на користь позивача), оскільки остання не є самостійною і достатньою підставою для розстрочення виконання рішення суду в розумінні ст.435 ЦПК України.

Також суд відхиляє і те, що на утриманні заявника перебуває мати пенсійного віку, розмір пенсії якої не дозволяє останній повноцінно забезпечувати себе харчуванням, ліками та оплачувати комунальні платежі, як підставу для розстрочення виконання рішення суду, оскільки належних і допустимих засобів доказування тих юридичних фактів, що на утриманні заявника перебуває мати матеріали справи не містять. Свідоцтво про народження заявника, копія якого долучена до заяви про розстрочення виконання рішення суду, не є належним доказом юридичного факту перебування матері заявника на утриманні останньої. Означений засіб доказування є належним і допустимим доказом таких юридичних фактів як: народження заявника, дати та місця її народження, а також ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) батьків заявника. Також стороною заявника не надано суду і належних та допустимих засобів доказування щодо розміру пенсії матері заявника, а також витрат на харчування, придбання ліків та оплату житлово-комунальних послуг, що є необхідними для життєдіяльності матері заявника.

Водночас, суд звертає увагу учасників справи, що долучені до заяви про розстрочення виконання рішення суду реєстри застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (довідки форми ОК-5 та ОК-7) не містять інформації про дохід заявника за період часу, що передує зверненню до суду із заявою про розстрочення виконання рішення суду, наявність якої надала б процесуальну можливість суду об`єктивно встановити матеріальний стан заявника, станом на час розгляду заяви, а відповідно і можливість останньої виконати судове рішення протягом 10 місяців. На переконання суду, сама лише відсутність офіційної роботи без вжиття заходів до її пошуку не може бути підставою для розстрочення виконання заявником рішення суду.

У цьому контексті суд зважає на те, що матеріали заяви про розстрочення виконання рішення суду не містить належних і допустимих засобів доказування, які б надавали суду процесуальну можливість встановити те, що заявник дійсно має неофіційний дохід близько 60000 грн, про отримання якого повідомила представник заявника у судовому засіданні, що відбулося 14.07.2026.

Крім того суд враховує, що ані заявник, ані її представник не надали суду доказів відсутності грошових коштів на банківських рахунках, відкритих на ім`я заявника, та відсутності в ОСОБА_1 майна на праві власності, зокрема автомобілів та нерухомості.

З урахуванням вище зазначеного, долучені представником заявника докази до заяви про розстрочення виконання рішення суду не підтверджують наявності обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, з якими процесуальний закон пов`язує процесуальну можливість розстрочити виконання рішення суду.

Ураховуючи наведені обставини, відсутні підстави для задоволення заяви представника заявника про розстрочення виконання рішення суду, оскільки розстрочення рішення суду без доведення заявником обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, суперечитиме принципу обов`язковості виконання судового рішення та порушуватиме справедливий баланс між сторонами.

Керуючись ст.128, 223, 259, 260, 261, 264, 353, 354, 435 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

відмовити в задоволенні заяви представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Левченко Марини Дмитрівни про розстрочення виконання рішення в справі №711/9663/25 за позовом Державної іпотечної установи до ОСОБА_2 та ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Ухвала може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги на ухвалу суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення, а якщо ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, учасник справи має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження.

Повний текст ухвали складений та підписаний суддею 17 липня 2026 року.

Суддя: О. В. Петренко