Ухвала суду № 138282582, 09.07.2026, Придніпровський районний суд м. Черкас

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 711/6417/26

Номер провадження 1-кс/711/2004/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 липня 2026 року

м.Черкаси

Слідчий суддя Придніпровського районного суду м. Черкаси ОСОБА_1 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора - ОСОБА_3 ,

слідчого - ОСОБА_4 ,

підозрюваного - ОСОБА_5 ,

захисника - адвоката ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференцзв`язку в залі Придніпровського районного суду м. Черкаси клопотання слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Черкаській області ОСОБА_4 , погодженого прокурором Спеціалізованої екологічної прокуратури (на правах відділу) Черкаської обласної прокуратури ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні №12024250370000085 від 02.06.2026 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.246, ч.2 ст.364 КК України, про обрання запобіжного заходу у вигляді застави, відносно:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Гірське Луганської області, українця, громадянина України, фізичної особи-підприємця, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.246 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

Слідчий відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Черкаській області ОСОБА_4 , звернулася до слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси з клопотанням в якому просить застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді застави в розмірі 80 прожиткових мінімумів доходів громадян для працездатних осіб. Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , такі обов`язки: 1) прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора і суду; 2) не відлучатися за межі Київської області, без дозволу слідчого, прокурора або суду, залежно від стадії кримінального провадження; 3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання та/чи роботи; 4) не спілкуватися без участі слідчого або прокурора з особами, що набули статусу експерта, свідків, підозрюваних у кримінальному провадженні; 5) здати на зберігання до уповноважених органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України. Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , покладені на нього судом процесуальні обов`язки та що в разі їх не виконання до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід.

Клопотання мотивує тим, що ОСОБА_5 , будучи фізичною особою-підприємцем з видами діяльності 02.20 Лісозаготівлі (основний), 33.19 Ремонт і технічне обслуговування інших машин і устаткування, 42.99 Будівництво інших споруд, н.в.і.у., 43.91 Покрівельні роботи, 46.73 Оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням, 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля, 47.19 Інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах, 02.40 Надання допоміжних послуг у лісовому господарстві, 16.10 Лісопильне та стругальне виробництво, 16.24 Виробництво дерев`яної тари, 49.41 Вантажний автомобільний транспорт, у період часу з 10.11.2023 до 18.01.2024, організував та забезпечив незаконну порубку дерев у лісі та інших лісових насадженнях на орендованій земельній ділянці з кадастровим номером 7121581500:05:003:0605 площею 3,1805 га, яка розташована на території Піщанської сільської ради Золотоніського району Черкаської області (за межами населеного пункту с. Бубнівська Слобідка), належить Піщанській сільській раді Золотоніського району Черкаської області, де знаходився ліс та інші лісові насадження різних порід дерев, залісення якими відбулось природним шляхом. Вказані протиправні дії ОСОБА_5 спричинили тяжкі наслідки у вигляді шкоди державним інтересам в особі Піщанської сільської ради Золотоніського району Черкаської області, які більше як у двісті п`ятдесят разів перевищують неоподатковуваний мінімум доходів громадян, за наступних обставин.

Згідно зі ст. 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією України.

Відповідно до ч. 3 ст. 1 Лісового кодексу України усі ліси на території України, незалежно від того, на землях яких категорій за основним цільовим призначенням вони зростають, та незалежно від права власності на них, становлять лісовий фонд України і перебувають під охороною держави.

Частиною 4 статті 1 Лісового кодексу України визначено, що лісова ділянка - ділянка лісового фонду України з визначеними межами, виділена відповідно до цього Кодексу для ведення лісового господарства та використання лісових ресурсів без вилучення її у землекористувача або власника землі.

Згідно з ч. 12 ст. 1 Лісового кодексу України самозалісена ділянка - земельна ділянка будь-якої категорії земель (крім земель лісогосподарського призначення, природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення) площею понад 0,5 гектара, вкрита частково чи повністю лісовою рослинністю, залісення якої відбулося природним шляхом.

Статтею 4 Лісового кодексу України передбачено, що до лісового фонду України належать усі ліси на території України незалежно від того, на землях яких категорій за основним цільовим призначенням вони зростають, та незалежно від права власності на них, у тому числі лісові ділянки, захисні насадження лінійного типу площею не менше 0,1 гектара, інші лісовкриті землі.

Згідно зі ст. 7 Лісового кодексу України ліси, які знаходяться в межах території України, є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника на ліси здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією України. Ліси можуть перебувати в державній, комунальній та приватній власності. Суб`єктами права власності на ліси є держава, територіальні громади, громадяни та юридичні особи.

Відповідно до ст. 8 Лісового кодексу України у державній власності перебувають усі ліси України, крім лісів, що перебувають у комунальній або приватній власності.

Згідно зі ст. 9 Лісового кодексу України у комунальній власності перебувають ліси в межах населених пунктів, крім лісів, що перебувають у державній або приватній власності. У комунальній власності можуть перебувати й інші ліси, набуті або віднесені до об`єктів комунальної власності в установленому законом порядку. Право комунальної власності на ліси реалізується територіальними громадами безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування.

Статтею 57 Лісового кодексу України передбачено, що зміна цільового призначення земельних лісових ділянок з метою їх використання в цілях, не пов`язаних з веденням лісового господарства, провадиться органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про передачу цих земельних ділянок у власність або надання у постійне користування відповідно до Земельного кодексу України.

Згідно зі ст. 58 Лісового кодексу України у разі зміни цільового призначення земельних лісових ділянок з метою їх використання в цілях, не пов`язаних з веденням лісового господарства, органи, що приймають таке рішення, одночасно вирішують питання про збереження або вирубування дерев і чагарників та про порядок використання одержаної при цьому деревини.

Підприємства, установи, організації і громадяни, яким передаються у власність або надаються в користування земельні лісові ділянки без права вирубування дерев і чагарників, зобов`язані забезпечити їх збереження і догляд за ними.

У разі виникнення додаткової потреби у вирубуванні дерев і чагарників на земельних лісових ділянках, що передані у власність або надані в користування без права вирубування, питання про вирубування дерев і чагарників та порядок використання заготовленої при цьому деревини вирішується органом, який прийняв рішення про передачу у власність або надання в користування земельної ділянки.

Рішення про вирубування дерев і чагарників приймається за погодженням з органом виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища Автономної Республіки Крим, обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями. У разі прийняття рішення щодо вирубування дерев і чагарників обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями таке рішення погоджується центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища. Прийняття рішень Кабінетом Міністрів України не потребує погоджень з іншими органами.

Порядок вирубування дерев і чагарників та використання одержаної при цьому деревини у разі зміни цільового призначення земельних лісових ділянок або встановлення сервітуту, або укладення угод відповідно до статей 97 і 97-1 Земельного кодексу України з метою їх використання в цілях, не пов`язаних з веденням лісового господарства, та переведення земельних лісових ділянок до нелісових земель здійснюються в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ч. 1 ст. 69 Лісового кодексу України спеціальне використання лісових ресурсів на виділеній лісовій ділянці проводиться за спеціальним дозволом лісорубний квиток або лісовий квиток, що видається безоплатно.

Згідно з ч. 5 ст. 69 Лісового кодексу України спеціальний дозвіл видається власниками лісів або постійними лісокористувачами у встановленому порядку також на проведення інших рубок та робіт, пов`язаних і не пов`язаних із веденням лісового господарства.

Статтею 12 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» визначено, що громадяни України зобов`язані: а) берегти природу, охороняти, раціонально використовувати її багатства відповідно до вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища;

б) здійснювати діяльність з додержанням вимог екологічної безпеки, інших екологічних нормативів та лімітів використання природних ресурсів;

в) не порушувати екологічні права і законні інтереси інших суб`єктів;

г) вносити штрафи за екологічні правопорушення; д) компенсувати шкоду, заподіяну забрудненням та іншим негативним впливом на навколишнє природне середовище. Громадяни України зобов`язані виконувати й інші обов`язки у галузі охорони навколишнього природного середовища відповідно до законів України.

Відповідно до ст. 38 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» використання природних ресурсів в Україні здійснюється в порядку загального і спеціального використання природних ресурсів. Законодавством України громадянам гарантується право загального використання природних ресурсів для задоволення життєво необхідних потреб (естетичних, оздоровчих, рекреаційних, матеріальних тощо) безоплатно, без закріплення цих ресурсів за окремими особами і надання відповідних дозволів, за винятком обмежень, передбачених законодавством України. В порядку спеціального використання природних ресурсів громадянам, підприємствам, установам і організаціям надаються у володіння, користування або оренду природні ресурси на підставі спеціальних дозволів, зареєстрованих у встановленому порядку, за плату для здійснення виробничої та іншої діяльності, а у випадках, передбачених законодавством України, - на пільгових умовах.

Згідно зі ст. 40 вищевказаного Закону використання природних ресурсів громадянами, підприємствами, установами та організаціями здійснюється з додержанням обов`язкових екологічних вимог: а) раціонального і економного використання природних ресурсів на основі широкого застосування новітніх технологій; б) здійснення заходів щодо запобігання псуванню, забрудненню, виснаженню природних ресурсів, негативному впливу на стан навколишнього природного середовища; в) здійснення заходів щодо відтворення відновлюваних природних ресурсів; г) застосування біологічних, хімічних та інших методів поліпшення якості природних ресурсів, які забезпечують охорону навколишнього природного середовища і безпеку здоров`я населення; д) збереження територій та об`єктів природно-заповідного фонду, а також інших територій, що підлягають особливій охороні; е) здійснення господарської та іншої діяльності без порушення екологічних прав інших осіб; є) здійснення заходів щодо збереження і невиснажливого використання біологічного різноманіття під час провадження діяльності, пов`язаної з поводженням з генетично модифікованими організмами. При використанні природних ресурсів має забезпечуватися виконання й інших вимог, встановлених цим Законом та іншим законодавством України.

Так, у невстановлений досудовим розслідуванням час та у невстановленому досудовим розслідуванням місці у фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 виник умисел на незаконну порубку дерев у лісах та інших лісових насадженнях для використання у власних цілях.

З метою реалізації злочинного умислу ОСОБА_5 10.11.2023 між Піщанською сільською радою Золотоніського району Черкаської області (код ЄДРПОУ 26358963) в особі сільського голови ОСОБА_7 (далі Орендодавець) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_5 (РНОКПП НОМЕР_1 ) (далі Орендар) укладено договір оренди землі за № 60/2023 (далі Договір).

Відповідно до п. 1 Договору Орендодавець, на підставі протоколу земельних торгів від 01.11.2023 надає, а Орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення комунальної власності для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, з кадастровим номером 7121581500:05:003:0605, яка розташована на території Піщанської сільської ради Золотоніського району Черкаської області (за межами населеного пункту с. Бубнівська Слобідка).

Згідно з п. 2 Договору в оренду передається земельна ділянка площею 3,1805 га, у тому числі пасовища площею 3,1805 га.

Пунктами 6, 7 Договору визначено, що земельна ділянка, яка передається в оренду, не має недоліків, що можуть перешкодити її ефективному використанню. Інші особливості об`єкта оренди, які можуть вплинути на орендні відносини, відсутні.

Відповідно до п. 9 договір укладено на строк 10 (десять) років, який обчислюється від дати укладання договору.

Згідно з п. 18 Договору після припинення дії договору Орендар повертає Орендодавцеві земельну ділянку у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду та забезпечує звільнення земельної ділянки на момент закінчення дії договору, про що складається відповідний акт приймання-передачі.

Надалі, з метою реалізації свого злочинного умислу ОСОБА_5 в порушення ст. ст. 12, 38, 40 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», ст. ст. 4, 69 Лісового кодексу України, Постанови КМУ від 23.05.2007 № 761 «Про врегулювання питань щодо спеціального використання лісових ресурсів», не маючи лісорубного квитка (лісового квитка), а тим самим не маючи права здійснювати порубку дерев, заздалегідь знаючи, що діє неправомірно, у невстановлені досудовим слідством дату та час, проте не раніше 10.11.2023 та не пізніше 05.01.2024, звернувся до ОСОБА_8 , запропонував останньому роботу із розліснення земельної ділянки з кадастровим номером 7121581500:05:003:0605 та запевнив його у законності вчинення таких дій. В свою чергу ОСОБА_8 залучив до виконання робіт ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11

05.01.2024 у невстановлений досудовим слідством час ОСОБА_5 , достовірно знаючи про наявність на вказаній земельній ділянці зелених та лісових насаджень, реалізуючи свій злочинний намір, спрямований на здійснення незаконної порубки дерев, бажаючи здійснити розчищення вказаної території, прибув на дану земельну ділянку, яка розташована на території Піщанської сільської ради Золотоніського району Черкаської області

(за межами населеного пункту с. Бубнівська Слобідка), де були винесені межі зазначеної земельної ділянки в натуру.

Надалі, в період часу з 08.01.2024 до 17.01.2024 ОСОБА_5 , достовірно знаючи, що комісія Піщанської сільської ради Золотоніського району Черкаської області про надання дозволу на видалення зелених насаджень не збиралася, питання про створення комісії по обстеженню зелених насаджень, що підлягають видаленню - не розглядалось, та відповідні рішення чи розпорядження Піщанською сільською радою - не приймалися, оскільки знав, що підставою для прийняття рішення компетентним органом є заява про видалення зелених насаджень, подана юридичною чи фізичною особою, без ордеру (лісорубного квитка) на видалення зелених насаджень, якому передує сплата відновної вартості зелених насаджень, що підлягають видаленню, та без дозвільних документів Піщанської сільської ради, на земельній ділянці площею 3,1805 га за кадастровим номером 7121581500:05:003:0605, маючи у розпорядженні лише договір оренди землі від 10.11.2023 № 60/2023, організував та забезпечив незаконну порубку дерев у лісах та інших лісових насадженнях (самосів) ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 .

В цей же період часу, ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 на підставі домовленостей із ОСОБА_5 та ОСОБА_8 про надання додаткового заробітку щодо розліснення земельної ділянки з кадастровим номером 7121581500:05:003:0605, за організації ОСОБА_5 , діючи на довірі до останнього щодо законності підстав вирубки дерев, використовуючи невстановлені досудовим слідством бензопили, якими їх безпосередньо забезпечив ОСОБА_8 відповідно до домовленості із ОСОБА_5 , на земельній ділянці площею 3,1805 га з кадастровим номером 7121581500:05:003:0605 здійснили порубку в загальній кількості 331 дерев різних порід, з них: породи «вільха» в кількості 313 дерев; породи «клен» в кількості 16 дерев; породи «ясен» в кількості 2 дерева, відокремивши стовбури дерев від кореня до ступеню припинення росту, для зручності їх перевезення розкряжували за допомогою вищевказаних пил на колоди довжиною близько 4 м кожну та складали на території вказаної земельної ділянки.

Надалі, ОСОБА_5 організував та забезпечив незаконне перевезення з використанням невстановлених транспортних засобів частини незаконно зрубаної деревини до невстановленого місця, де розпорядився нею на власний розсуд.

Відповідно до висновку експерта за результатами проведення інженерно-екологічної експертизи від 27.02.2025 № 231/24-23 розмір шкоди, заподіяної внаслідок незаконної порубки дерев на земельній ділянці з кадастровим номером 7121581500:05:003:0605 в адміністративних межах с. Бубнівська Слобідка Золотоніського району Черкаської області, становить 4 006 832 (чотири мільйони шість тисяч вісімсот тридцять дві) гривні 94 копійки.

Таким чином, ОСОБА_5 у період часу з 08.01.2024 до 17.01.2024 без будь-яких дозвільних документів (лісорубний квиток, ордер) на вирубку дерев в лісах та інших лісових насадженнях, організував та забезпечив незаконну порубку дерев ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 в загальній кількості 331 дерев різних порід, з них: породи «вільха» в кількості 313 дерев; породи «клен» в кількості 16 дерев; породи «ясен» в кількості 2 дерева в лісових насадженнях на орендованій земельній ділянці площею 3,1805 га за кадастровим номером 7121581500:05:003:0605, яка розташована на території Піщанської сільської ради Золотоніського району Черкаської області (за межами населеного пункту с. Бубнівська Слобідка), а також організував та забезпечив незаконне перевезення з використанням невстановлених транспортних засобів частини незаконно зрубаної деревини до невстановленого місця, де розпорядився нею на власний розсуд організував та забезпечив незаконне перевезення з використанням невстановлених транспортних засобів частини незаконно зрубаної деревини до невстановленого місця, де розпорядився нею на власний розсуд, внаслідок чого інтересам держави в особі Піщанської сільської ради Золотоніського району Черкаської області (код ЄДРПОУ 26358963) спричинено тяжких наслідків у вигляді шкоди на загальну суму 4 006 832 грн. 94 коп., що перевищує більш як у шістдесят разів неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

З урахуванням зібраних в ході досудового розслідування доказів ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м. Гірське Луганської області, українцю, громадянину України, фізичній особі-підприємцю, проживаючому за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимому, повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 246 КК України у незаконній порубці дерев у лісах та інших лісових насадженнях, а також незаконному перевезенні лісу, що спричинило тяжкі наслідки.

Обґрунтованість підозри ОСОБА_5 підтверджується зібраними кримінальному провадженні доказами:

-даними рапорту про виявлення кримінального правопорушення від 17.01.2024;

-даними договору оренди землі від 10.11.2023 № 60/2023;

-даними протоколу огляду місця події - земельної ділянки з кадастровим номером 7121581500:05:003:0605, від 19.01.2024;

-даними протоколу огляду місця події - земельної ділянки з кадастровим номером 7121581500:05:003:0605, від 20.01.2024;

-показаннями свідка ОСОБА_12 від 18.01.2024;

-даними протоколу огляду предмету диск, наданий свідком

ОСОБА_12 , від 18.01.2024;

-показаннями свідка ОСОБА_8 від 02.02.2024;

-показаннями свідка ОСОБА_9 від 05.02.2024;

-показаннями свідка ОСОБА_13 від 17.06.2024 та 18.05.2026;

-показаннями свідка ОСОБА_14 від 20.06.2024;

-показаннями свідка ОСОБА_15 від 20.06.2024;

-показаннями свідка ОСОБА_16 від 08.07.2024;

-показаннями свідка ОСОБА_17 від 08.07.2024;

-показаннями свідка ОСОБА_18 від 08.07.2024;

-даними проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 3,1805 га земель сільськогосподарського призначення у власність Піщанській сільській раді для ведення товарного сільськогосподарського виробництва за межами села Бубнівська Слобідка на території Піщанської сільської ради Золотоніського району Черкаської області;

-даними висновку експерта за результатами проведення інженерно-екологічної експертизи від 27.02.2025 № 231/24-23;

-іншими матеріалами кримінального провадження.

Метою застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу є забезпечення виконання ним процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.

Так, ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 246 КК України, тобто тяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п`яти до семи років, враховуючи фінансові можливості підозрюваного він має можливість виїзду до іншого регіону України, а тому існує обґрунтований ризик, що підозрюваний з метою ухилення від кримінальної відповідальності може переховуватися від органу досудового розслідування та суду, а також ухилятися від виконання процесуальних обов`язків підозрюваного, визначених ст. 42 КПК України, що вказує на ризик, передбачений

п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.

ОСОБА_5 , маючи широке коло зв`язків, має реальну можливість як самостійно, так і через інших осіб, чинити вплив на свідків в даному кримінальному провадженні, з частиною яких є особисто знайомий, з метою схилення їх до дачі неправдивих показань з метою уникнення покарання підозрюваним, що вказує на ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Крім того, необхідно врахувати, що ОСОБА_5 підозрюється в тому, що він протягом тривалого часу, усвідомлюючи протиправність своїх дій, систематично незаконно здійснював незаконну порубку лісу та інших лісових насаджень на орендованій земельній ділянці площею 3,1805 га за кадастровим номером 7121581500:05:003:0605, яка розташована на території Піщанської сільської ради Золотоніського району Черкаської області (за межами населеного пункту с. Бубнівська Слобідка), від чого особисто незаконно збагачувався, а тому має можливість продовжити таку незаконну діяльність, що вказує на ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Таким чином, органом досудового розслідування, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України, встановлено наявність обґрунтованих ризиків передбачених п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховуватися від органу досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Останнє дає підстави вважати, що менш суворий запобіжний захід, окрім як застосування застави не здатен забезпечити виконання ОСОБА_5 процесуальних обов`язків та запобігти вищевказаним ризикам.

Крім того, інтересам держави в особі Піщанської сільської ради Золотоніського району Черкаської області (код ЄДРПОУ 26358963) спричинено тяжких наслідків у вигляді шкоди на загальну суму 4 006 832 грн. 94 коп., що саме по собі свідчить про виключний характер даного кримінального провадження та наявність реальної фінансової можливості нести заставні зобов`язання.

Беручи до уваги вищевикладене та те, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні умисного тяжкого кримінального правопорушення, вчиненого в умовах воєнного стану з корисливих мотивів, за яке відповідно до ч. 4 ст. 246 КК України передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п`яти до семи років, а тому є достатні підстави спрогнозувати можливу негативну поведінку підозрюваного.

Згідно з ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 КПК України. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Разом з тим, з метою забезпечення виконання підозрюваним, покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у дохід держави в разі невиконання цих обов`язків, суд вправі визначити заставу у розмірі співрозмірному розміру завданих ОСОБА_5 збитків державі, а саме 4 006 832 грн. 94 коп.

Однак, обираючи запобіжний захід саме у вигляді застави, орган досудового розслідування вважає за доцільне, з урахуванням всіх обставин вчинення кримінального правопорушення та завданих від злочинних дій підозрюваного збитків, визначити підозрюваному суму застави 80 прожиткових мінімумів доходів громадян для працездатних осіб.

Крім того, визначення такої суми застави не тільки забезпечить виконання підозрюваним покладених на нього ст. 194 КПК України обов`язків, а і можливе виконання положень ч. 11 ст. 182 КПК України, де вказано, що застава, яка не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії запобіжного заходу. При цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень.

В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 оголосив письмове спростування на заперечення захисника підозрюваного ОСОБА_5 щодо клопотання про застосування запобіжного заходу та письмове пояснення (заперечення на доводи сторони захисту), подані в судовому засіданні та приєднанні до матеріалів справи. Клопотання про застосування запобіжного заходу підтримав та повідомив, що здійснюється досудове розслідування кримінального провадження №12024250370000085 від 02.06.2026 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.246, ч.2 ст.364 КК України. ОСОБА_19 оголошена підозра за ч.4 ст. 246 КК України. Органом досудового розслідування, відповідно до п.4 ч.1 ст.184 КПК України, встановлено наявність обґрунтованих ризиків передбачених п.п.1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме: переховуватися від органу досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення. Просить застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді застави в розмірі 80 прожиткових мінімумів доходів громадян для працездатних осіб.

В подальшому, просив критично ставитися до письмових заперечень сторони захисту через власне розуміння закону.

Слідчий ОСОБА_4 підтримала позицію прокурора.

Адвокат ОСОБА_6 в судовому засіданні оголосила письмові заперечення на клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу від 19.06.2026 відносно ОСОБА_5 . Заперечила щодо задоволення клопотання, вважає, підозру необґрунтованою. Звернула увагу, що відсутні потерпілі від дій підозрюваного, виходить що шкоду нікому не завдано. Земля була орендована ОСОБА_5 , однак не має він відношення до порубки дерев. Жодним чином не доводиться його причетність. Чагарники не можуть змінити правове призначення землі. Вказала на відсутність прямого умислу. Клопотання не доводить, що ОСОБА_5 не усвідомлює протиправність дій. Він є законним користувачем земельної ділянки. Він особисто не вирубав жодного дерева. Додала, що ризики перелічені і не доведені. В клопотанні не підтверджено жодного ризику. За цей час ризики не реалізувалися. Розмір застави необґрунтовано, не містить реальної можливості внесення застави.

Підозрюваний ОСОБА_5 в судовому засіданні підтримав думку адвоката, заперечує щодо клопотання. Вказав, що він вів переписку із державою щодо даної земельної ділянки. В тій частині земельної ділянки було розташовані групи поліції та територіальної оборони, які не давали можливості туди з`явитися. Він не давав вказівки випилювати дерева. Вважає, що прокурор не довів, що то лісова земля, це не земля лісового фонду. Він хотів розводити рибу. Постанова №675 дає право рубки. Просить відмовити у задоволенні клопотання.

Також додав, що оскаржував накладені арешти з ціллю отримати допуск до земельної ділянки.

Заслухавши доводи прокурора, пояснення та заперечення підозрюваного ОСОБА_5 та його захисника, дослідивши клопотання та долучені до нього матеріали, слідчий суддя дійшов до наступних висновків.

За змістом ст.131 КПК України запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Відповідно до положень ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Згідно з нормами ст.178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров`я підозрюваного; міцність соціальних зв`язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного; майновий стан підозрюваного; наявність судимостей у підозрюваного; дотримання підозрюваним умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.

Разом з цим, відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст.177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Слідчим суддею встановлено, що 19.06.2026 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у причетності до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого: ч.4 ст.246 КК України у незаконній порубці дерев у лісах та інших лісових насадженнях, а також незаконному перевезенні лісу, що спричинило тяжкі наслідки.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

Надаючи оцінку обґрунтованості підозри, слідчий суддя звертає увагу, що «обґрунтована підозра» у вчинені кримінального правопорушення передбачає наявність фактів або інформації, які могли б переконати об`єктивного спостерігача, що відповідна особа могла вчинити злочин. (рішення у справі «Нечипорук і Йонкало проти України»)

При цьому, тлумачення поняття «обґрунтованості» залежить від усіх обставин справи (рішення у справі «Ердагоз проти Туреччини», рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства»).

Разом з цим стандарт доказування «обґрунтована підозра» не передбачає, що уповноважені органи мають оперувати доказами, достатніми для пред`явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку, що пов`язано з меншою мірою ймовірності, необхідною на ранніх етапах кримінального провадження для обмеження прав особи.

У даному кримінальному провадженні зв`язок ОСОБА_5 з обставинами та подіями розслідуваного кримінального правопорушення, на переконання слідчого судді, існує, однак слідчий суддя, на даному етапі кримінального провадження, не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення.

Вказаний зв`язок підтверджується навіть зверненнями із клопотанням про скасування арешту на зрізану деревину, хоч підозрюваний і надавав пояснення з даного приводу, воно має бути предметом перевірки при подальшому досудовому розслідуванні і аж ніяк не ставить під сумнів обґрунтованість підозри чи необхідність у вчиненні даних дій.

Стосовно позиції сторони захисту щодо необґрунтованості підозри, то фактично сторона захисту дає оцінку доказам, зібраним стороною обвинувачення на даному етапі розслідування, що є на цей час передчасним.

При цьому слід враховувати, що кримінальне провадження перебуває на стадії досудового розслідування, тому суд лише на підставі розумної та об`єктивної оцінки отриманих доказів визначає чи виправдовують вони в своїй сукупності факт проведення досудового розслідування та чи дозволяють встановити причетність особи до вчинення кримінального правопорушення, яка є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходу забезпечення кримінального провадження.

Разом з тим слідчий суддя зазначає, що на даному етапі кримінального провадження не допускається вирішення тих питань, які повинен вирішувати суд під час розгляду по суті, зокрема, пов`язаних з оцінкою доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинуватою у вчиненні злочину.

Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих фактів та обставин визначає лише ймовірну причетність підозрюваного до інкримінованого йому кримінального правопорушення.

Також слід звернути увагу, що відповідно до ч.1 ст.194 КПК України, слідчий суддя встановлює наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення на підставі наданих сторонами кримінального провадження доказів.

Перевірка доводів та заперечень сторони захисту щодо пред`явленої підозри, їх підтвердження чи спростування, є завданням подальшого досудового розслідування.

Слідчий суддя звертає увагу, що метою застосування запобіжного заходу є не карна функція, а забезпечувальна, тобто до підозрюваного має бути застосований такий вид запобіжного заходу, який би в повній мірі забезпечив запобіганню ризиків, передбачених ст.177 КПК України і встановлених у судовому засіданні, а також відповідав засадам гарантування основоположних прав людини на свободу та особисту недоторканність (пп.«а» п.1 ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).

Згідно з положеннями ч.1 ст.182 КПК України, застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків.

Підставою для застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатньо підстав вважати, що підозрюваний ОСОБА_5 може здійснити дії, передбачені п.1 ч.1 ст.177 КПК України - переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, що забезпечується здачею паспорту, а також дії передбачені п.3 ч.1 ст.177 КПК України, а зокрема: може незаконно впливати на свідків в даному кримінальному провадженні.

Щодо доводів сторони захисту стосовно недоведеності належними доказами існування вказаних ризиків, то слідчий суддя вважає за необхідне зазначити, що Кримінальний процесуальний кодекс України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому. Отже, ризики, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у встановлених формах, що передбачені ч.1 ст.177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначений дій.

Ризики, передбачені п.5 ч.1 ст.177 КПК України, на які посилається орган досудового розслідування не знайшли свого підтвердження.

Таким чином, слідчий суддя вважає, що відносно підозрюваного ОСОБА_5 необхідним і достатнім буде запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання, з покладенням відповідних забезпечувальних обов`язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України, а саме: прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора і суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання та/чи роботи; не спілкуватися без участі слідчого або прокурора з особами, що набули статусу експерта, свідків, підозрюваних у кримінальному провадженні та доведені до його відома під підпис; здати на зберігання до уповноважених органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України, які на переконання слідчого судді зможуть забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного ОСОБА_5 та виконання покладених на нього процесуальних обов`язків на даній стадії досудового розслідування.

При встановлені можливості нівелювати ризики більш м`яким запобіжним заходом слідчий суддя виходив із того, що з моменту порушення кримінального провадження, а це 18.01.2024 минуло понад два роки, що суттєво зменшує суспільну небезпеку в особі підозрюваного, а враховуючи його обізнаність про наявність кримінально провадження та ставлення до ризиків, слідчий суддя встановлює належність поведінки. Крім того, поведінка ОСОБА_5 констатує подальше дотримання процесуальних обов`язків із наявністю статусу підозрюваного, адже розгляд клопотання про застосування запобіжного заходу було призначено на 25.06.2026 та неодноразово переносилося, при цьому, варто врахувати, що дана необхідність була встановлена належною змагальністю і перенесення судового засідання відбувалися за клопотаннями обох сторін кримінального провадження і ОСОБА_5 , не дивлячись на проживання в іншому місті, регулярно на них з`являвся та демонстрував готовність до судових засідань. На противагу твердженням сторони обвинувачення щодо наявності кримінального провадження, яке розглядається в суді, стороною захисту надані позитивні характеристики та відзнаки, адресовані ОСОБА_5 через свідоме ставлення та суспільну корисність в умовах воєнного стану, що в контексті принципу презумпцію невинуватості варто трактувати на користь підозрюваного. А тому, слідчий суддя аргументовано приходить до висновку достатності застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання.

Разом з цим, слідчий суддя вважає за необхідне роз`яснити підозрюваному ОСОБА_5 про те, що у разі невиконання покладених на нього слідчим суддею обов`язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення у розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Керуючись ст.ст.110, 131, 132, 176-178, 182, 183, 186, 193, 194, 196, 197, 369-372 КПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Черкаській області ОСОБА_4 , погодженого прокурором Спеціалізованої екологічної прокуратури (на правах відділу) Черкаської обласної прокуратури ОСОБА_3 про обрання запобіжного заходу у вигляді застави задовольнити частково.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до вимог ч.5 ст.194 КПК України наступні обов`язки в межах строків досудового розслідування:

- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора і суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання та/чи роботи;

- не спілкуватися без участі слідчого або прокурора з особами, що набули статусу експерта, свідків, підозрюваних у кримінальному провадженні та доведені до його відома під підпис;

- здати на зберігання до уповноважених органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України.

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_5 , про те, що у разі невиконання покладених на нього слідчим суддею обов`язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і може бути накладено грошове стягнення у розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів.

Ухвала підлягає до негайного виконання, але може бути оскаржена в апеляційному порядку до Черкаського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення.

Повний текст ухвали складено та проголошено 14.07.2026.

Слідчий суддя: ОСОБА_1