Ухвала суду № 138275582, 16.07.2026, Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 191/1808/26

Провадження № 6/191/114/26

У Х В А Л А

іменем України

16 липня 2026 року м. Синельникове

Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді - Чорної О.В.,

за участю секретаря Силкіної О.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Синельникове заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Позика» про заміну сторони виконавчого провадження,

ВСТАНОВИВ:

До Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Позика» про заміну сторони виконавчого провадження, якою заявник просить замінити стягувача ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ОНЛАЙН ФІНАНС» у виконавчому провадженні НОМЕР_1 з примусового виконання виконавчого напису № 94000, що видав приватний нотаріус Горай Олег Станіславович, щодо стягнення з Боржника, яким є ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ОНЛАЙН ФІНАНС» заборгованості за Кредитним договором та плати за вчинення виконавчого напису, на його правонаступника ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПОЗИКА».

Заява мотивована наступним.

31.08.2019 ОСОБА_1 (далі - боржник) уклав із ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» (далі - Первісний кредитор, ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА») кредитний договір № 926652463 (далі - Кредитний договір).

20.11.2020 приватний нотаріус Горай Олег Станіславович видав виконавчий напис № 94000 про стягнення з Боржника на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ОНЛАЙН ФІНАНС» (далі - Стягувач, ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС») заборгованості за Кредитним договором та плати за вчинення виконавчого напису.

13.05.2021 приватний виконавець Сидорук Л.В. виніс Постанову про відкриття виконавчого провадження НОМЕР_1 з примусового виконання виконавчого напису № 94000 про стягнення з Боржника на користь ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» заборгованості за Кредитним договором та плати за вчинення виконавчого напису (далі - Виконавче провадження).

Заявник зазначає, що станом на даний час виконавче провадження не завершене та перебуває на примусовому виконанні; також зазначає, що Заявник позбавлений можливості отримати копію виконавчого напису, оскільки не має процесуального статусу стягувача, до винесення судом ухвали про заміну первісного стягувача на його правонаступника.

В обґрунтування відступлення права вимоги заявник посилається на те, що 28.11.2018 між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ТАЛІОН ПЛЮС» (далі - ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС») укладений Договір факторингу № 28/1118-01 (далі - Договір факторингу 1). У подальшому до Договору факторингу 1 укладалися Додаткові угоди у тому числі щодо продовження терміну дії Договору факторингу 1. Пунктом 1.2 Договору факторингу 1 визначено, що перелік кредитних договорів наводиться у відповідних додатках до договору, а саме реєстрах прав вимоги. Відповідно до п. 1.3 Договору факторингу 1 під правом вимоги розуміються всі права грошових вимог клієнта (Первісного кредитора) до боржників (Відповідача) по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому. Згідно з п. 2.1 розділу 2 Договору факторингу 1 клієнт (Первісний кредитор) зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором. Відповідно до п. 4.1 Договору факторингу 1 право вимоги переходить від Клієнта до Фактора в день підписання Сторонами Реєстру прав вимог, по формі встановленій у відповідному Додатку. Підписанням Реєстру прав вимоги Сторони засвідчують передачу Права вимоги до Боржників в повному обсязі, за відповідним Реєстром права вимоги. Відповідно до п.5.3.3 Договору факторингу 1 (в редакції з урахуванням додаткових угод до нього) визначено, що Фактор (ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС) має право розпоряджатися Правом вимоги на свій власний розсуд, в тому числі відступати Право вимоги на користь третіх осіб. ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» на виконання Договору факторингу 1 підписали Реєстр прав вимоги № 56 від 10.12.2019, за яким від Первісного кредитора до ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» відступлено право грошової вимоги до Боржника за Кредитним договором у розмірі зазначеному у Реєстрі прав вимоги. Враховуючи те, що Реєстр прав вимоги містить інформацію щодо великої кількості позичальників, із зазначенням персональних даних інших фізичних осіб, які не мають відношення до Боржника, Заявником надано Витяг з Реєстру прав вимог, що містить лише дані Боржника (інші відомості були приховані за допомогою технічних засобів з метою захисту від неправомірного розповсюдження персональних даних інших осіб).

05.08.2020 між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» укладено Договір факторингу № 05/0820-01 (далі - Договір факторингу 2). У подальшому до Договору факторингу 2 укладалися Додаткові угоди у тому числі щодо продовження терміну дії Договору факторингу 2. Розділом 2 Договору факторингу 2 визначено, що ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» за плату на умовах, визначених цим договором. Відповідно до п. 1.3 Договору факторингу 2 під правом вимоги розуміється всі права ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» за кредитними договорами, в тому числі права грошових вимог до боржників по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому. Пунктом. 1.5 Договору факторингу 2 встановлено, що реєстр прав вимоги означає перелік прав вимоги до боржників, що відступається за цим договором. Відповідно до п.п. 5.3.3 Договору факторингу 2 ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» має право розпоряджатися Правом вимоги на свій власний розсуд, в тому числі відступати Право вимоги на користь третіх осіб. ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» на виконання Договору факторингу 2 підписали Реєстр прав вимоги № 2 від 04.11.2020 до Договору факторингу 2, за яким від ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» до ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» відступлено право грошової вимоги до Боржника за Кредитним договором у розмірі зазначеному у Реєстрі прав вимоги. Враховуючи те, що Реєстр прав вимоги містить інформацію щодо великої кількості позичальників, із зазначенням персональних даних інших фізичних осіб, які не мають відношення до Боржника, Заявником надано Витяг з Реєстру прав вимог, що містить лише дані Боржника(інші відомості були приховані за допомогою технічних засобів з метою захисту від неправомірного розповсюдження персональних даних інших осіб).

16.10.2025 між ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» та Заявником (ТОВ «ПОЗИКА») укладено Договір факторингу № 161025-01-ОФ (далі - Договір факторингу 3) відповідно до умов якого Заявнику відступлено право грошової вимоги до Боржника за Кредитним договором). Відповідно до п.1.2. Договору факторингу 3 перехід від ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» до Заявника Прав Вимоги Заборгованості до Боржників відбувається в момент підписання Сторонами Акту прийому-передачі Реєстру Боржників згідно з Додатком № 2, після чого Заявник стає кредитором по відношенню до Боржників стосовно Заборгованостей та набуває відповідні Права Вимоги. Відповідно до Реєстру Боржників № 1 від 16.10.2025 за Договором факторингу 3 від ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» до Заявника перейшло право вимоги до Боржника на загальну суму 5 708,84 грн. Враховуючи те, що Реєстр Боржників містить інформацію щодо великої кількості позичальників, із зазначенням персональних даних інших фізичних осіб, які не мають відношення до Боржника, Заявником надано Витяг з Реєстру Боржників, що містить лише дані Боржника (інші відомості були приховані за допомогою технічних засобів з метою захисту від неправомірного розповсюдження персональних даних інших осіб). Факт переходу прав вимог за кредитними договорами, які зазначені у Реєстрі Боржників № 1 від 16.10.2025 до Заявника підтверджується Актом прийому-передачі Реєстру Боржників за Договором факторингу 3.

На підставі викладеного заявник вважає, що ТОВ «ПОЗИКА» набуло права грошової вимоги до Боржника в сумі 5 708,84 грн, яка складається з: 1 995,00 грн - заборгованість по тілу кредиту; 2 713,84 грн - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом; 1 000,00 грн - заборгованість за штрафними санкціями (пеня, штрафи); зазначає, що всі нарахування, що відбувались до дати отримання Заявником права грошової вимоги здійснювались безпосередньо попередніми кредиторами. Станом на день відступлення права вимоги ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» та 3аявником не здійснювалося жодних додаткових нарахувань, умови Кредитного договору в односторонньому порядку не змінювалися.

В обґрунтування своєї правової позиції в частині заміни сторони виконавчого провадження заявник посилається на ст. ст. 55, 442 ЦПК України, ст. ст. 512-517 ЦК України, наводить правову позицію Верховного суду України, викладену в постанові від 20 листопада 2013 року, згідно якого заміна кредитора у зобов`язанні можлива з підстав відступлення вимоги (цесія), правонаступництва (смерть фізичної особи, припинення юридичної особи) тощо й до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, у тому числі бути стороною виконавчого провадження шляхом подання ним та розгляду судом заяви про заміну стягувача. Заміна сторони правонаступником може відбуватися як при відкритому виконавчому провадженні, так і при відсутності виконавчого провадження, тобто може бути проведена на будь-якій стадії процесу. Також посилається на аналогічну позицію у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі від 21 березня 2018 року по справі № 6-1355/10, провадження № 61-12076св18 (ЄДРСРУ № 73001190).

Ухвалою суду від 20.03.2026 року заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Позика» про заміну сторони виконавчого провадження прийнята до розгляду, розгляд призначений на 02.04.2026 року о 15.00 годині. Учасники справи повідомлені про дату і місце розгляду справи належним чином.

В ніч з 01 на 02 квітня 2026 року, в результаті влучання ворожого дрону, пошкоджено будівлю Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області, у зв`язку з цим, з 02 квітня поточного року, прийом громадян, реєстрація кореспонденції, розгляд справ судом призупинено.

06.07.2026 відновлено роботу суду, судове засідання призначене на 16.07.2026, о 14-00 год.

В судове засідання сторони не з`явилися, заявник надав заяву про розгляд справи без його участі. Інші учасники жодних заяв та клопотань не подавали.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося у зв`язку з неявкою всіх учасників справи.

Суд, дослідивши матеріали заяви, встановив наступні фактичні обставини справи.

Як вбачається з копії договору Факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 року (договір факторингу 1), укладеного між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» (Клієнт) та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ТАЛІОН ПЛЮС» (Фактор) Клієнт зобов`язується відступити Фактору Права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а Фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату на мовах, визначених цим Договором (копія договору міститься в Електронному суді).

Відповідно до п. 4.1. цього договору право вимоги переходить від Клієнта до Фактора в день підписання Сторонами реєстру прав вимог по формі, встановленій у відповідному Додатку.

У підпункті 5.1.1. пункту 5.1. договору факторингу 1 зазначається, що згідно письмового запиту Фактора, Клієнт зобов`язаний надати копії належним чином посвідчених кредитних договорів та всіх додатків до нього, що підтверджують право вимоги, що були передані Фактору відповідно до умов цього договору, по боржниках, перелік яких наведено у запиті.

До копії договору факторингу 1 заявником надані наступні документи: копію Додатку № 1, якою затверджена Форма (шаблон) реєстру прав вимог; копію Додатку № 2, якою затверджена Форма (шаблон) повідомлення боржника за кредитним договором; копію Додатку № 3, якою затверджена Форма (шаблон) повернення права вимоги; копію додаткової угоди № 19 від 28.11.2019 про закінчення строку факторингового договору 31.12.2020; копію додаткової угоди № 26 від 31.12.2020, яким договір факторингу викладений у новій редакції, з додатками 1,2 до нього, якими затверджені шаблони (форми) реєстру прав вимог, акту повернення права вимоги; копія додаткової угоди № 27 від 31.12.2021 про продовження строку дії договору до 31.12.2022; копія додаткової угоди № 31 від 31.12.2022 про продовження строку дії договору до 31.12.2023; копія додаткової угоди № 32 від 31.12.2023 про умови оплати договору факторингу.

З наданого Заявником витягу з Реєстру прав вимоги № 56 від 10.12.2019 вбачається, що Клієнт відступає Фактору право вимоги у тому числі до ОСОБА_1 (під порядковим номером 1757) у сумі 4379,80 грн. (загальна сума заборгованості, яка складається з суми кредиту у розмірі 1995,00 грн. та заборгованості по відсотках у розмірі 2384, 80 грн.), дата кредитного договору - 31.08.2019 року, номер кредитного договору 926652463, сума фінансування - 299,25 грн.

Згідно п. п. 2-3 цього Реєстру прав вимоги № 56 від 10.12.2019 сума фінансування, тобто належного до оплати Клієнту, визначена Додатковою угодою № 18 від 01.10.2019 року, та складає 2013 908 ( два мільйони тринадцять тисяч дев`ятсот вісім) гривень 53 копійки. Сума Фінансування за цим Реєстром прав вимоги, підлягає сплаті фактором у чотири етапи, до 20 числа кожного календарного місяця. Кожний платіж повинен бути не менше 25 (двадцяти п`яти відсотків) від суми Фінансування.

Судом також встановлено, що згідно копії договору Факторингу № 05/0820-01 від 05.08.2020 року (договір факторингу 2), укладеного між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ОНЛАЙН ФІНАНС» (надалі - «Фактор») і ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ТАЛІОН ПЛЮС» (надалі - «Клієнт»), згідно умов цього Договору Клієнт зобов`язується відступити Фактору Права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а Фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату на умовах, визначених цим Договором (п. 2.1 Договору). Розмір оплати послуг Фактора за надання фінансування Клієнту за цим Договором за кожен Реєстр прав вимоги становить 100,00 (сто) гривень 00 копійок (надалі - «Ціна продажу»), що сплачуються Клієнтом протягом 5 (п`яти) банківських днів з дати складання кожного Реєстру прав вимог на банківський рахунок Фактора, зазначений у відповідному пункті цього Договору (п. 2.3. договору).

У підпункті 5.1.1. пункту 5.1. цього договору зазначається, що при підписанні Сторонами Реєстру прав вимог Клієнт зобов`язаний передати Фактору документи (Кредитні договори з додатками) шляхом направлення електронного листа, на адресу Фактора: a0961000011@gmail.com.

Відповідно до п. 4.1. договору право вимоги переходить від Клієнта до Фактора в день підписання Сторонами реєстру прав вимог по формі, встановленій у відповідному Додатку.

Також до копії цього договору заявник надав копії Додатку №1, яким затверджена Форма Реєстру прав вимог; Додатку №2, яким затверджена Форма повідомлення Боржника; Додатку №3, яким затверджений Акт повернення права вимоги. Ці додатки уявляють собою пусті шаблони, зразки документів, які не містять жодної змістовної інформації щодо боржника ОСОБА_1 , як і в аналогічних додатках до договору факторингу 1.

Згідно Реєстру прав вимоги № 2 від 04.11.2020 (до цього договору ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ТАЛІОН ПЛЮС» (надалі «Клієнт») та ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ОНЛАЙН ФІНАНС» (надалі - «Фактор») підписали цей Реєстр прав вимог що Клієнт відступає Фактору право вимоги у тому числі до ОСОБА_1 у сумі 4708,84 грн. (загальна сума заборгованості, яка складається з суми кредиту у розмірі 1995,00 грн. та заборгованості по відсотках у розмірі 2713, 84 грн.), дата кредитного договору - 31.08.2019 року, номер кредитного договору 926652463, сума фінансування - 42,29 грн.

Як вбачається з постанови приватного виконавця Сидорук Л.В. у ВП № 65424248, 13.05.2021 року відкрите виконавче провадження за виконавчим написом № 94000, виданого 20.11.2020 приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С. про стягнення з боржника, яким є ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ОНЛАЙН ФІНАНС" заборгованості в розмірі 6 908,84 гривень.

Згідно довідки з АСВП від 08.02.2026 року наявна інформація про відкрите виконавче провадження; виходячи зі змісту цієї довідки, виконавче провадження не закрите.

Також, як вбачається з наданих заявником копії документів, 16.10.2025 року між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПОЗИКА» («Фактор») та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ОНЛАЙН ФІНАНС» («Клієнт») укладений договір факторингу № 161025-01-ОФ (договір факторингу 3), за умовами п. 1.1. якого Фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження Клієнта (сума фінансування) за плату, а Клієнт відступити Факторові Право грошової Вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - Боржників, включаючи суму основного зобов`язання (суму позики), плату за позикою (проценти за користування позикою та проценти на прострочену позику), пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить Клієнту. Перелік Боржників, підстави виникнення Права грошової Вимоги до Боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені в Реєстрі Боржників, який формується згідно з Додатком № 1 та є невід`ємною частиною Договору. Клієнт гарантує та відповідає перед Фактором за дійсність грошових вимог, право за якими відступається Факторові за цим Договором (п. 1.4). Клієнт зобов`язується надати Документацію по Боржниках, зазначених у Реєстрі Боржників протягом 360 календарних днів з моменту підписання Акта прийому-передачі Реєстру Боржників, але в будь-якому разі не раніше дня сплати Фактором Суми фінансування. На підтвердження передачі Документації Сторони підписують Акт приймання-передачі матеріалів кредитних справ, в документальному та електронному вигляді, за формою передбаченою Додатком 3 до даного Договору (п.4.1.). Згідно визначення термінів, які зазначені у преамбулі договору, Документація - документи, що стосуються Заборгованостей окремих Боржників, які підтверджують дійсність та наявність права грошових вимог Клієнта до Боржників по Заборгованостям, а також є необхідними для пред`явлення вимоги до Боржника щодо погашення Заборгованості.

Перехід від Клієнта до Фактора Прав Вимоги Заборгованості відбувається в момент підписання Сторонами Акта прийому-передачі Реєстру Боржників Додатком № 2, після чого Фактор стає кредитором по відношенню до Боржників стосовно Заборгованостей та набуває відповідні Права Вимоги. Підписаний Сторонами та скріплений їх печатками Акт прийому-передачі Реєстру Боржників - підтверджує факт переходу від Клієнта до Фактора Прав Вимоги Заборгованості та є невід`ємною частиною цього Договору (п. 1.2 договору факторингу 3).

Також надані копії додатків №№1 - 4, які є невід`ємними частинами договору факторингу 3, якими затверджені Форми: Реєстру Божників Акту прийому-передачі Реєстру Боржників, Акту приймання-передачі матеріалів кредитних справ в документальному (фізичному) та електронному вигляді, Акту повернення права вимоги заборгованості.

Згідно Реєстру боржників №1 до Договору факторингу №161025-01-ОФ від «16» жовтня 2025 року ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПОЗИКА» («Фактор») та ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ОНЛАЙН ФІНАНС» («Клієнт»), уклали цей реєстр про те, що Клієнт відступає Фактору Право Вимоги заборгованостей до боржників - Позичальників на умовах, передбачених Договором факторингу №161025-01-ОФ від «16» жовтня 2025 року з якого вбачається, що під №15802 зазначається боржник ОСОБА_1 , загальна сума її боргу 5708,84 грн., з них - 1995,00 грн. - кредит, 2713,84 грн. - прострочені відсотки, 1000,00 грн. - пеня, штрафи.

П.2 цього Реєстру визначає ціну продажу належної до сплати Клієнту за цим Реєстром Боржників - 6 930 490,33грн. ( шість мільйонів дев`ятсот тридцять тисяч чотириста дев`яносто гривень 33 копійки), без ПДВ.

Також суду наданий Додаток №2 до Договору факторингу № 161025-01-ОФ від «16» жовтня 2025 року (договору факторингу 3) - Акт прийому-передачі Реєстру Боржників в якому зазначається, що Клієнт передав, а Фактор прийняв Реєстр Боржників №1 в кількості 46 564 (сорок шість тисяч п`ятсот шістдесят чотири), після чого, з урахуванням пункту 1.2. Договору факторингу № 161025-01-ОФ від «16» жовтня 2025 року, від Клієнта до Фактора переходять Права Вимоги Заборгованості від Боржників і Фактор стає кредитором по відношенню до Боржників стосовно Заборгованостей. Загальна сума заборгованості 639 147 523,58 грн. (шістсот тридцять дев`ять мільйонів сто сорок сім тисяч п`ятсот двадцять три гривні 58 копійки).

З`ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши письмові матеріали, суд зробив оцінку наданим доказам та, керуюсь діючими нормами цивільного процесуального права, дійшов висновку, що заява не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до частини першої статті 512 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

У статті 55 ЦПК України визначено, що у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в цивільному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку він замінив.

Згідно з частиною першою, другою, п`ятою статті 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

Аналогічні норми містяться у частині п`ятій статті 15 Закону України від 02 червня 2016року № 1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі Закон № 1404-VIII).

Відповідно до частини 1 статті 15 Закону України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII «Про виконавче провадження», сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник.

Згідно з частиною 2 статті 15 цього Закону, стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ.

Виконавчий напис нотаріуса, відповідно до пункту 3 частини 1 статті 3 Закону України «Про виконавче провадження», є виконавчим документом.

Згідно з частиною 5 статті 15 Закону України «Про виконавче провадження», у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником.

Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

З огляду на зазначені норми матеріального права заміна осіб в окремих зобов`язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можлива на будь-якій стадії процесу.

Відповідно до статей 512, 514 ЦК України, статті 15 Закону № 1404-VIII, з урахуванням статті 442 ЦПК України, заміна кредитора у зобов`язанні можлива з підстав відступлення вимоги, правонаступництва (смерть фізичної особи, припинення юридичної особи) тощо, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, у тому числі бути стороною виконавчого провадження (у виконавчому листі) шляхом подання ним та розгляду судом заяви про заміну стягувача.

Отже, підставою для заміни сторони виконавчого провадження (у виконавчому листі), тобто процесуального правонаступництва, є наступництво у матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов`язків вибулої сторони в цих правовідносинах.

Оскільки виконавче провадження є самостійною стадією судового процесу, сторони виконавчого провадження належать до учасників справи, то якщо процесуальне правонаступництво має місце на стадії виконавчого провадження, заміна сторони виконавчого провадження означає й заміну учасника справи. Але заміна учасника справи не обов`язково означає заміну сторони відкритого виконавчого провадження.

На стадії виконання судового рішення як на завершальній стадії судового провадження можлива заміна сторони у виконавчому провадженні як юридичному процесі правонаступником за наявності відкритого виконавчого провадження. Після відкриття виконавчого провадження та до його закінчення заміна сторони виконавчого провадження (з одночасною заміною відповідного учасника справи) правонаступником здійснюється у порядку, передбаченому статтею 442 ЦПК України з урахуванням підстав, визначених статтею 55 ЦПК України. У цьому випадку приписи статті 442 ЦПК України, що містить процесуальні особливості здійснення правонаступництва у виконавчому провадженні, застосовуються разом з положеннями статті 55 ЦПК України.

Натомість як до відкриття виконавчого провадження, так і після його закінчення заміна учасника справи правонаступником здійснюється на підставі статті 55 ЦПК України, а в окремих випадках також на підставі частини п`ятої статті 442 ЦПК України.

Відповідно, тільки до закінчення виконавчого провадження можна ставити питання про заміну сторони виконавчого провадження, а якщо виконавче провадження закінчене, то заміна відповідної сторони цього виконавчого провадження правонаступником є неможливою без його відновлення відповідно до умов законодавства.

Подібних висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03 листопада 2020 року у справі №916/617/17.

Виходячи з викладеного, процесуальне правонаступництво є похідним від матеріального правонаступництва; отже суду слід встановити, чи є заявник матеріальним правонаступником у виниклих правовідносинах.

Заявник обґрунтовує своє матеріальне правонаступництво низкою договорів цесії, які послідовно укладалися між юридичними особами та наявністю відкритого виконавчого провадження за виконавчим написом нотаріуса.

Разом з тим, судом встановлено, що первісний договір факторингу №28/1118-01 між від 28.11.2018 між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ТАЛІОН ПЛЮС» (договір факторингу 1) укладений раніше, ніж кредитний договір № 926652463 від 31.08.2019 від між ОСОБА_1 та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА».

Згідно ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Статтею 1078 ЦК України встановлено, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.

Предметом договору факторингу може бути: право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога); право вимоги, яке виникне в майбутньому (настане строк платежу).

Відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Отже, правова природа договору відступлення права вимоги полягає у тому, що у конкретному договірному зобов`язанні первісний кредитор замінюється на нового кредитора, який за відступленою вимогою набуває обсяг прав, визначений договором, у якому виникло таке зобов`язання.

Згідно з частиною першою статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні (стаття 517 ЦК України).

Відповідно до статті 519 ЦК України первісний кредитор у зобов`язанні відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги, але не відповідає за невиконання боржником свого обов`язку, крім випадків, коли первісний кредитор поручився за боржника перед новим кредитором.

Права кредитора у зобов`язанні переходять до іншої особи (набувача, нового кредитора), якщо договір відступлення права вимоги з такою особою укладений саме кредитором. Отже, якщо такий договір був укладений особою, яка не володіє правом вимоги з будь-яких причин (наприклад, якщо право вимоги було раніше відступлене третій особі або якщо права вимоги не існує взагалі, зокрема у зв`язку з припиненням зобов`язання виконанням), тобто якщо ця особа не є кредитором, то права кредитора в зобов`язанні не переходять до набувача.

Тлумачення наведених норм свідчить, що права вимоги (майнові права) можуть бути відступлені (продані) лише за існуючим зобов`язанням; первісний кредитор може відступити (продати) тільки ті права вимоги (майнові права), які дійсно існують та йому належать; відступлення (продаж) прав вимоги (майнових прав) здійснюється виключно в межах того обсягу прав, який має в такому зобов`язанні кредитор.

Тобто відступлення права вимоги може здійснюватися тільки відносно дійсної вимоги, що існувала на момент переходу цих прав. Межі обсягу прав, що переходять до нового кредитора, можуть встановлюватися законом і договором, на підставі якого здійснюється перехід права. Обсяг і зміст прав, які переходять до нового кредитора є істотними умовами цього договору (висновок викладений в постанові Верховного Суду України від 05 липня 2017 року у справі № 752/8842/14-ц, постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21 січня 2019 року у справі № 909/1411/13, від 13 жовтня 2021 року у справі №910/11177/20).

Законодавцем передбачено можливість відступлення первісним кредитором новому кредитору як повного обсягу прав та обов`язків, належних йому на момент відступлення (універсальне правонаступництво), так і можливість відступлення прав лише в певній частині, що обумовлюється сторонами в договорі відступлення права вимоги (сингулярне правонаступництво). Оцінюючи обсяг переданих прав, суд враховує загальновизнаний принцип приватного права "nemo plus iuris ad alium transferre potest, quam ipse haberet", який означає, що "ніхто не може передати більше прав, ніж має сам".

Зазначені висновки узгоджуються з правовою позицією, викладеною Верховним Судом у постановах від 16 жовтня 2018 року у справі №914/2567/17, від 04 грудня 2018 року у справі № 31/160 (29/170(6/77-5/100), від 04 червня 2020 року у справі № 910/1755/19.

При цьому відповідно до правової позиції, яка викладена у постанові Верховного Суду від 04 червня 2020 року у справі № 910/1755/19, у зв`язку із заміною кредитора в зобов`язанні саме зобов`язання зберігається цілком і повністю, змінюється лише його суб`єктний склад у частині кредитора. Виходячи із загальних правил та положень статті 514 ЦК України, до нового кредитора переходять всі права первісного кредитора. Обсяг цих прав та умови їх переходу визначаються на момент переходу цих прав до нового кредитора. Тобто новий кредитор отримує право вимагати виконання зобов`язання в обсязі, що існував на момент підписання договору цесії (відступлення права вимоги).

Відступлення права вимоги може здійснюватися тільки відносно дійсної вимоги, що існувала на момент переходу цих прав. В справах про визнання недійсними договорів про відступлення права вимоги судам необхідно з`ясовувати обсяг та зміст прав, які переходять до нового кредитора та чи існують ці права на момент переходу.

Аналогічні висновки викладені в постанові Верховного Суду України від 05 липня 2017 року у справі № 752/8842/14-ц.

Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 24 квітня 2018 року у справі № 914/868/17, відступлення майбутніх вимог можливе тільки за умови їх визначеності, тоді як передача за правочином невизначених, позбавлених конкретного змісту вимог, у тому числі й на майбутнє, тягне за собою наслідки у вигляді неукладеності відповідного правочину, оскільки його сторонами не досягнуто згоди щодо предмета правочину або такий предмет не індивідуалізовано належним чином.

Встановлюючи дійсність майбутньої вимоги, що переходить до нового кредитора необхідно з`ясовувати обсяг та зміст прав, які переходять до нового кредитора та чи існують ці права на момент переходу.

Межі обсягу прав, що переходять до нового кредитора, можуть встановлюватися законом і договором, на підставі якого здійснюється перехід права. Обсяг і зміст прав, які переходять до нового кредитора є істотними умовами цього договору.

Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку, що до ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» від первісного кредитора, ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» не перейшло право вимоги до боржника ОСОБА_1 за кредитним договором № 926652463 від 31.08.2019, оскільки договір факторингу 1 укладений раніше ніж сам кредитний договір, отже, на день підписання договору факторингу 1 не існувало жодних кредитних зобов`язань ОСОБА_1 , а відступлення права вимоги на невизначені, неконкретизовані, позбавлені конкретного змісту вимог законом не допускається. Отже, ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» не є матеріальним правонаступником у кредитних відносинах між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 .

Відповідно, вся подальша низка договорів факторингу (договір факторингу 2, договір факторингу 3) є похідними і всі подальші кредитори, у тому числі кінцевий кредитор - ТОВ «Позика» не є матеріальними правонаступниками за кредитним договором№ 926652463 від 31.08.2019, оскільки перший фактор не набув права вимоги, отже не міг його у подальшому відступати новим кредиторам.

У постанові від 18 жовтня 2023 року у справі № 905/306/17 Верховний Суд зазначає, що для підтвердження факту відступлення права вимоги заінтересована сторона повинна надати суду докази переходу права вимоги від первісного до нового кредитора на кожному етапі такої передачі.

Належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються, за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази, що підтверджують оплату за договором.

Аналогічні висновки містяться у постановах Верховного Суду від 29 червня 2021 року у справі № 753/20537/18, від 21 липня 2021 року у справі № 334/6972/17 та від 27 вересня 2021 року у справі № 5026/886/2012.

Велика Палата Верховного Суду у справі № 369/13444/20 від 10.09.2025 наголошує на тому, що під час розгляду заяви про заміну стягувача у виконавчому листі (сторони виконавчого провадження, сторони у справі) суд не може виходити за межі вирішуваного процесуального питання та констатувати (встановлювати) недійсність договору відступлення прав вимоги, який не є нікчемним (недійсним згідно з приписом закону) або не визнаний судом недійсним за наслідками вирішення відповідного спору.

У висновку ВПВС також зазначено, що суд має перевірити дотримання сторонами умов договору відступлення права вимоги, з якими вони пов`язували факт переходу права вимоги до боржника. Наведене узгоджується з висновком Великої Палати Верховного Суду, сформульованим у постанові від 08.02.2022 у справі № 2-7763/10, про те, що для вирішення судом питання щодо процесуальної заміни сторони у справі необхідні відповідні первинні документи, які підтверджують факт вибуття особи з матеріальних правовідносин та перехід її прав і обов`язків до іншої особи - правонаступника.

У пункті 132 постанови від 15.09.2022 у справі № 910/12525/20 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що права кредитора у зобов`язанні переходять до іншої особи (набувача, нового кредитора), якщо договір відступлення права вимоги з такою особою укладений саме кредитором. Отже, якщо такий договір був укладений особою, яка не володіє правом вимоги з будь-яких причин (наприклад, якщо право вимоги було раніше відступлене третій особі або якщо права вимоги не існує взагалі, зокрема у зв`язку з припиненням зобов`язання виконанням), тобто якщо ця особа не є кредитором, то права кредитора в зобов`язанні не переходять до набувача.

Отже, суд повинен надати оцінку саме наявності у кредитора права вимоги та його чинності (неприпинення) на момент подання заяви про заміну стягувача у виконавчому листі. Зокрема, суд має з`ясувати, чи не настали визначені законом чи договором підстави для припинення зобов`язання (наприклад, його належне виконання), що матиме наслідком відсутність у первісного кредитора права вимоги до боржника.

Суд дійшов висновку, що матеріали справи також не містять жодних доказів на підтвердження належного виконання договору факторингу 1, договору факторингу 2, договору факторингу 3 в частині повної оплати грошових коштів за відступлені права вимоги; при цьому суд зазначає, що належна до оплати Клієнту сума за договором факторингу 1 визначена Додатковою угодою № 18 від 01.10.2019 року і складає 2013 908 (два мільйони тринадцять тисяч дев`ятсот вісім) гривень 53 копійки, а сума фінансування стосовно викупленого боргу ОСОБА_2 складає 299,25 грн., як визначено у витязі з Реєстру прав вимоги № 56 від 10.12.2019 року; згідно умов договору факторингу 2 Клієнт зобов`язується відступити Фактору Права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а Фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату на умовах, визначених цим Договором (п. 2.1 Договору). Розмір оплати послуг Фактора за надання фінансування Клієнту за цим Договором за кожен Реєстр прав вимоги становить 100,00 (сто) гривень 00 копійок, що сплачуються Клієнтом протягом 5 (п`яти) банківських днів з дати складання кожного Реєстру прав вимог на банківський рахунок Фактора, зазначений у відповідному пункті цього Договору (п. 2.3. договору); додаток №2 до Договору факторингу № 161025-01-ОФ від «16» жовтня 2025 року (договору факторингу 3) - а саме п. 2 Реєстру прав вимог визначає ціну продажу належної до сплати Клієнту за цим Реєстром Боржників - 6 930 490,33грн. ( шість мільйонів дев`ятсот тридцять тисяч чотириста дев`яносто гривень 33 копійки), без ПДВ, однак докази реальної оплати факторами відступлених прав вимоги по кожного з договорів суду не надані.

При цьому, наведена обставина є самостійною та достатньою підставою для відмови у задоволенні заяви про заміну сторони виконавчого провадження правонаступником.

Такі висновки суду повністю узгоджуються з висновками, викладеними у постанові Верховного Суду від 06 вересня 2023року по справі №466/3066/13-ц, в якій зазначено, що суди не звернули уваги на доводи касаційної скарги і такі доводи заявлялися в апеляційній скарзі про те, що в матеріалах справи взагалі відсутні докази на підтвердження обставин здійснення повної оплати за кожним договором відступлення на час або після його укладення, тобто доказів, які б підтверджували належність виконання заявником своїх зобов`язань за договором. Наведені обставини є самостійною та достатньою підставою для відмови у задоволенні заяви про заміну сторони виконавчого провадження правонаступником у цій справі.

Суд також зауважує, що на підтвердження підстав свого матеріального правонаступництва заявник не надав копії кредитного договору, копії виконавчого напису, доказів ідентифікації та верифікації ОСОБА_1 при укладенні кредитного договору, доказів перерахування їй грошових коштів за кредитним договором, отже суд взагалі позбавлений можливості встановити як факт укладення кредитного договору так і правомірності нарахування заборгованості, а також пересвідчитися щодо змісту виконавчого напису.

При цьому суд зауважує, що відповідно до п. п. 5.1.1 договору факторингу №28/1118-01 між від 28.11.2018 (договір факторингу 1) згідно письмового запиту Фактору Клієнт зобов`язаний передати копії належних чином засвідчених кредитних договорів та всіх додатків до нього, що підтверджують право вимоги; аналогічні умови містяться і в договорі факторингу 2, і в договорі факторингу 3, про що суд зазначав вище. Ці умови договорів кореспондуються із приписами статті 517 ЦК України, відповідно до яких первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Отже, на сторони договору покладається забезпечення здачі-приймання повного пакету документів на підтвердження існування заборгованості, її реальності, ідентифікації та верифікації боржника, перерахування йому кредитних коштів тощо. Саме наступний кредитор повинен бути максимально зацікавлений в отриманні таких доказів і для цього повинен зробити всі дії, зазначені законом та договором.

Тому суд відхиляє пояснення Заявника, що він не має змоги надати виконавчий напис, оскільки наразі не є стороною виконавчого провадження, оскільки як новий кредитор, який отримав право вимоги за договором факторингу, повинен пересвідчити у реальності, дійсності та розмірі такого кредитного боргу боржника і подбати про необхідний повний пакет документів на підтвердження такої заборгованості, зокрема, про первинні документи, на основі яких суд повинен здійснити оцінку саме наявності у заявника права вимоги до боржника.

З матеріалів справи не вбачається, що Заявник скористався своїм правом звернутися допопереднього кредитора з вимогою надати докази дійсності та реальності грошового зобов`язання; відсутні також докази такого звернення попереднього кредитора до первісного кредитора.

Також у заяві відсутні будь-які пояснення заявника щодо неможливості отримати самостійно такі докази і клопотання щодо їх витребування у разі доведеності такої неможливості.

Отже, виходячи зі змісту цього договору, на сторони покладається обов`язок передачі-отримання усіх документів на підтвердження реальності, дійсності, наявності та розміру кредитної заборгованості кожного боржника, відносно боргу якого відступається право вимоги. Самі по собі запевнення (гарантії) Клієнта щодо дійсності та розміру боргу в договорі, як і одні лише Реєстри права вимоги, які є внутрішніми документами сторін, частиною укладеного між сторонами договору, не є і не можуть бути доказами існування, дійсності та розміру кредитної заборгованості боржника.

До того ж, співставляючи наведені у Реєстрах прав вимоги у договорі факторингу 1, договорі факторингу 2, договорі факторингу 3 дані щодо загальної суми заборгованості та її складових ОСОБА_1 за кредитним договором, суд дійшов висновку, що такі дані містять арифметичні розбіжності між собою, є суперечливими, не узгоджуються між собою та викликають сумнів у дійсності та вірності нарахувань.

Так, у своїй заяві заявник зазначає, що ТОВ «ПОЗИКА» набуло права грошової вимоги до Боржника в сумі 5 708,84 грн, яка складається з: 1 995,00 грн - заборгованість по тілу кредиту; 2 713,84 грн - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом; 1 000,00 грн - заборгованість за штрафними санкціями (пеня, штрафи); зазначає, що всі нарахування, що відбувались до дати отримання Заявником права грошової вимоги здійснювались безпосередньо попередніми кредиторами. Станом на день відступлення права вимоги ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» та 3аявником не здійснювалося жодних додаткових нарахувань, умови Кредитного договору в односторонньому порядку не змінювалися.

З постанови приватного виконавця Сидорук Л.В. у ВП № 65424248 від 13.05.2021 року вбачається, що відкрите виконавче провадження за виконавчим написом № 94000, виданого 20.11.2020 приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С. про стягнення з боржника, яким є ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ОНЛАЙН ФІНАНС" заборгованості в розмірі 6 908,84 гривень.

Разом з тим, здійснивши порівняльний аналіз змісту Реєстру прав вимоги № 56 від 10.12.2019 (договір факторингу 1) та Реєстру прав вимоги № 2 від 04.11.2020 (договір факторингу 2), суд встановив, що сума заборгованості, як загальна, так і по складових відрізняється між собою.

Так, з Реєстру прав вимоги № 56 від 10.12.2019 (договір факторингу 1) вбачається, що Клієнт відступає Фактору право вимоги у тому числі до ОСОБА_1 (під порядковим номером 1757) у сумі 4379,80 грн. (загальна сума заборгованості, яка складається з суми кредиту у розмірі 1995,00 грн. та заборгованості по відсотках у розмірі 2384, 80 грн.), тоді як Реєстру прав вимоги № 2 від 04.11.2020 (договір факторингу 2) вбачається, що Клієнт відступає Фактору право вимоги у тому числі до ОСОБА_1 у сумі 4708,84 грн. (загальна сума заборгованості, яка складається з суми кредиту у розмірі 1995,00 грн. та заборгованості по відсотках у розмірі 2713, 84 грн.). А згідно Реєстру боржників №1 до Договору факторингу 3 під №15802 зазначається боржник ОСОБА_1 , загальна сума її боргу 5708,84 грн., з них - 1995,00 грн. - кредит, 2713,84 грн. - прострочені відсотки, 1000,00 грн. - пеня, штрафи. При цьому у заяві заявник, ТОВ «Позика» зазначає, що всі нарахування, що відбувались до дати отримання Заявником права грошової вимоги здійснювались безпосередньо попередніми кредиторами. Станом на день відступлення права вимоги ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» та 3аявником не здійснювалося жодних додаткових нарахувань, умови Кредитного договору в односторонньому порядку не змінювалися.

Зазначене не відповідає дійсності, як вбачається з аналізу зазначених документів; три Реєстри боржників містять різні суми боргу, більше того, виконавчий напис, як випливає з постанови приватного виконавця, здійснений за виконавчим написом № 94000, виданого 20.11.2020 приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С. про стягнення з боржника, яким є ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ОНЛАЙН ФІНАНС" заборгованості в розмірі 6 908,84 гривень. При цьому постанова приватного виконавця взагалі не містить жодних реквізитів кредитного договору, посилань на його номер та дату укладення, що взагалі ставить під сумнів ідентичність кредитних зобов`язань за кредитним договором і стягнутого за виконавчим написом; суд зауважує, що не може керуватися припущеннями, у тому числі, робити припущення, що частиною заборгованості є плата за вчинення виконавчого напису.

Суд наголошує, що відповідно до частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. (постанова Великої Палати Верховного Суду від 11.10.2023 у справі № 756/8056/19).

Частина перша статті 76 ЦПК України доказами визначає будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. (частина перша, друга статті 77 ЦПК України).

Метою доказування є з`ясування дійсних обставин справи, обов`язок доказування покладається на сторін, суд за власною ініціативою не може збирати докази. Це положення є одним із найважливіших наслідків дії принципу змагальності у цивільному процесі.

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (стаття 78 ЦПК України).

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Оскільки суду не надано доказів матеріального правонаступництва заявника, цілком очевидною є неможливість його процесуального правонаступництва у виконавчому провадженні.

Враховуючи вище викладене, суд приходить до висновку, що в задоволенні заяви слід відмовити.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 260, 261, 354, 442 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Позика» про заміну сторони виконавчого провадження, якою заявник просить замінити стягувача ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ОНЛАЙН ФІНАНС» у виконавчому провадженні НОМЕР_1 з примусового виконання виконавчого напису № 94000, що видав приватний нотаріус Горай Олег Станіславович, щодо стягнення з Боржника, яким є ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ОНЛАЙН ФІНАНС» заборгованості за Кредитним договором та плати за вчинення виконавчого напису, на його правонаступника ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПОЗИКА» відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 15-денний строк з дня проголошення ухвали. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текст ухвали виготовлений 16.07.2026 року.

Суддя О. В. Чорна