Ухвала суду № 138272139, 15.07.2026, Ірпінський міський суд Київської області

Справа № 367/504/20

Провадження №2/367/2127/2026

УХВАЛА

Іменем України

15 липня 2026 року Ірпінський міський суд Київської області в складі

судді Карабаза Н.Ф.,

з участю секретаря Зайцевої А.В.,

розглянувши у підготовчому засіданні в місті Ірпінь позовну заяву Прокурора Київської області в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України до Бучанської міської ради, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання недійсним рішення ради та витребування земельних ділянок з чужого незаконного володіння,

в с т а н о в и в:

На розгляді Ірпінського міського суду Київської області перебуває позовна заява Прокурора Київської області в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України до Бучанської міської ради, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання недійсним рішення ради та витребування земельних ділянок з чужого незаконного володіння.

Через канцелярію суду заступником керівника Київської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України подано заяву про зміну предмету позову та заміну сторони процесуальним правонаступником. Згідно якої позивач просить замінити у справі № 367/504/20 Кабінет Міністрів України на його процесуального правонаступника - Київську обласну державну адміністрацію (юридична адреса: площа Лесі Українки, 1, Київ, 01196, код ЄДРПОУ: 00022533); виключити з прохальної частини позовної заяви пункт 2; пункт 3 прохальної частини позовної заяви розглядати в наступній редакції: « Витребувати на користь держави в особі Київської обласної державної адміністрації з незаконного володіння земельні ділянки лісогосподарського призначення, а саме:- ОСОБА_1 земельні ділянки з кадастровими номерами 3210800000:01:091:0059 та 3210800000:01:091:0231; - ОСОБА_2 земельну ділянку з кадастровим номером 3210800000:01:091:0232. Заяву мотивує тим, що у січні 2020 року заступник прокурора Київської області звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України до Бучанської міської ради, ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , третя особа - ОСОБА_3 , про визнання недійсним рішення Бучанської міської ради, витребування земельних ділянок з незаконного володіння.

Підставою звернення прокурора до суду з позовом слугувало порушення норм Земельного та Лісового кодексів України під час відведення у приватну власність громадян земельних ділянок за рахунок земель лісогосподарського призначення. З метою приведення вказаної позовної заяви у відповідність до актуальної судової практики прокурором до суду була подана заява від 07.12.2020 № 15/1-218вих-20 про зміну предмету позову та залучення співвідповідача. Так, первісно пред`явлена прокурором речово-правова вимога про витребування майна з незаконного володіння була змінена на зобов`язання відповідачів повернути земельні ділянки у власність держави, що на момент подання вищевказаної заяви відповідало актуальному способу захисту порушених прав, шляхом заявлення негаторного позову на підставі ст. 391 ЦК України. Проте, на даний час Законом України «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача», який набрав чинності 09.04.2025, статтю 391 Цивільного кодексу України доповнено частиною другою наступного змісту: «Якщо органом державної влади або органом місцевого самоврядування, незалежно від того, чи мав такий орган відповідні повноваження, вчинялися будь-які дії, спрямовані на відчуження майна, в результаті яких набувачем такого майна став суб`єкт права приватної власності, спори щодо володіння та/або розпоряджання, та/або користування таким майном відповідним органом державної влади або органом місцевого самоврядування вирішуються на підставі статей 387 і 388 цього Кодексу». Таким чином, на підставі вимог вказаного закону виникла необхідність зміни способу захисту у цій справі, де предметом є майно, щодо якого органом місцевого самоврядування вчинялися дії спрямовані на його відчуження, в результаті яких набувачем став суб`єкт права приватної власності, з негаторного (ст. 391 Цивільного кодексу України) на віндикаційний (ст. 387 Цивільного кодексу України). Спірні земельні ділянки з кадастровими номерами 3210800000:01:091:0059, 3210800000:01:091:0231 та 3210800000:01:091:0232 набуті у власність відповідачами на підставі відплатних правочинів. Добросовісним набувачем майна в розумінні ст. 388 ЦК України є особа, яка не знала і не могла знати, що вона за відплатним договором придбала майно у особи, яка не мала права це майно відчужувати. З аналізу даної правової норми вбачається, що у випадку, якщо володілець знав, чи принаймні повинен був знати, що здобуває річ у особи яка не мала права на її відчуження, він вважається недобросовісним. Відповідно до наявного в матеріалах справи висновку експерта, складеного за наслідками проведення земельно-технічної експертизи у кримінальному провадженні № 42015110000000391, станом на 01.01.2002 в межах селища Буча перебували землі загальною площею 252,900 га, які обслуговувала Бучанська лісогосподарська установа та які за основним цільовим призначенням належали до категорії земель лісового фонду. Більше того, те, що спірні земельні ділянки повністю вкриті лісовою рослинністю, можливо було встановити з відкритих даних земельного кадастру, а саме, інтернет-ресурсу. Отже, обставини справи свідчать про те, що заволодіння спірними ділянками мало місце без відповідної правової підстави, оскільки жодних: уповноваженим органом державної влади рішення щодо вилучення земельних ділянок та їх відведення у приватну власність не приймалось, а поведінка відповідачів є очевидно недобросовісною, адже вони в силу об`єктивних, видимих природних властивостей земельних ділянок (наявність лісової рослинності), проявивши розумну обачність, могли та повинні були усвідомлювати те, що відповідні ділянки належать до земель лісогосподарського призначення, які з огляду на наявні в законодавстві перешкоди у отриманні їх у приватну власність мали унеможливлювати реалізацію ними відповідного інтересу. За таких обставин недобросовісність відповідачів є очевидною, а тому застосування статті 387 ЦК України у цьому спорі є правовою підставою позову про витребування земельних ділянок з незаконного володіння відповідачів як недобросовісних володільців. Таким чином, зміна предмету позову у спірних правовідносинах полягає у зміні способу захисту з негаторного на віндикаційний, шляхом викладення пункту 3 прохальної частини позовної заяви в новій редакції та виключення пункту 2 позовних вимог. Щодо заміни позивача його процесуальним правонаступником. Даний позов пред`явлений прокурором в інтересах держави в інтересах Кабінету Міністрів України, який в силу вимог ст. 149 Земельного кодексу України на момент звернення до суду з позовною заявою був наділений повноваженнями щодо розпорядження ними. Відповідно до ч. 8 ст. 122 Земельного кодексу України ( в новій редакції Закону України від 28.04.2021 № 1423-ІХ) Кабінет Міністрів України передає лише земельні ділянки із земель державної власності у власність або у користування, які не входять до складу адміністративного-територіальних одиниць, а також у користування земельні ділянки зони відчуження та зони безумовного (обов`язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи. Таким чином, за діючою на даний час редакцією Земельного кодексу України Кабінет Міністрів України не може здійснювати вилучення земельних ділянок державної власності, у тому числі земель лісогосподарського призначення. З огляду на те, що спірні земельні ділянки знаходяться в межах міста Буча Бучанського району Київської області, тому на даний час саме Київська обласна військова (державна) адміністрація є розпорядником земель лісогосподарського призначення, в тому числі і щодо вилучення земельних ділянок вказаної категорії.

В підготовчому засіданні прокурор підтримала заявлену заяву та просила її задовільнити в повному обсязі з підстав зазначених в ній.

В підготовчому засіданні представник позивача КМУ заперечувала проти заявленої прокурором заяви в частині заміни учасника справи його процесуальним правонаступником про що через канцелярію суду подано заперечення в письмовій формі.

Представник відповідача Бучанської міської ради в підготовчому засіданні зазначила, що відсутні підстави зміни предмета позову та заміни учасника справи процесуальним правонаступником, просила відмовити в задоволенні заяви прокурора в повному обсязі.

Представник відповідача ОСОБА_1 адвокат Бабенко С.С. через канцелярію суду подав заперечення на заяву про зміну предмету позову і заміну сторони правонаступником. В підготовчому засіданні представник відповідача ОСОБА_1 адвокат Дуднік М.А. зауважила, що заперечує проти поданої заяви, якою прокурор замінює не лише предмет позову, а й підстави позову, що з процесуальної точки зору є недопустимим просила суд відмовити у задоволенні заяви в повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи та подані заяви і заперечення на них, заслухавши представників сторін, суд приходить до наступного.

Відповідно до ч.3 ст. 49 ЦПК України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви.

Зі змісту норми вказаної статті, вбачається, що змінити підставу або предмет позову позивач може тільки до початку розгляду справи по суті.

Станом на 15.07.2025 року перехід до судового розгляду даної справи по суті не здійснювався.

Виходячи з загальних положень ЦПК України підстава позову - це фактичні обставини, на яких ґрунтується вимога позивача. Зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача.

Зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача.

Предмет позову - це матеріальний зміст позовних вимог позивача, який проявляється в матеріально-правовій заінтересованості - отримати певне матеріальне благо.

Підстава позову - обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, які об`єктивуються у поданих доказах.

Верховний Суд відзначив, що під підставами позову, які згідно із ст.49 ЦПК України може змінити лише позивач, слід розуміти обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги, а не самі по собі посилання позивача на певну норму закону, яку суд може замінити, якщо її дія не поширюється на дані правовідносини.

Позивач може змінити або підставу, або предмет позову. Зміна підстав і предмету позову не допускається. Верховний Суд вказує, що якщо в процесі розгляду справи повністю змінюються підстави й предмет позову, то це слід розглядати як нові позовні вимоги, які мають бути оформлені письмовою заявою у відповідності з ЦПК України і одночасною відмовою від раніше заявлених вимог. Зокрема, такий правовий висновок надано Верховним Судом у рішенні від 13.03.2018 року в справі №916/1764/17.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24 квітня 2024 року у справі №657/1024/16-ц зазначає, що в разі надходження до суду такої заяви, суд виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи повинен розцінювати її як: подання іншого (ще одного) позову, чи збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи об`єднання позовних вимог, чи зміну предмета або підстав позову.

Оскільки предмет позову кореспондує зі способами захисту права, які визначені, зокрема, статтею 16 ЦК України, то зміна предмета позову означає зміну матеріальної вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, що може полягати в обранні позивачем іншого, на відміну від первісно обраного, способу захисту порушеного права в межах спірних правовідносин, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача.

Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається, оскільки в разі одночасної зміни предмета та підстав позову фактично виникає нова матеріально-правова вимога позивача, яка обґрунтовується іншими обставинами, що за своєю суттю є новим позовом (Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24 квітня 2024 року у справі №657/1024/16-Ц).

Також Велика Палата Верховного Суду наголосила, що заяву про зміну предмета або підстав позову можна вважати новим позовом у разі, якщо в ній зазначена самостійна матеріально-правова вимога (або вимоги) та одночасно на її обґрунтування наведені інші обставини (фактичні підстави) і норми права (юридичні підстави), які позивач первісно не визначив підставою позову та які у своїй сукупності дають особі право на звернення до суду з позовними вимогами.

Як вбачається з матеріалів справи №367/504/20 у січні 2020 року заступник прокурора Київської області звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України до Бучанської міської ради, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа - ОСОБА_3 про визнання недійсним рішення Бучанської міської ради, витребування земельних ділянок з чужого незаконного володіння.

07.12.2020 року прокурор звернувся до Ірпінського міського суду Київської області із заявою від про зміну предмету позову і залучення співвідповідачів.

Позовні вимоги прокурором Київської області заявлені до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , як добросовісних набувачів, які набули право власності на спірні земельні ділянки на підставі цивільно-правових угод та право власності яких зареєстровано у встановленому законом порядку. Прокурор Київської області в позовній заяві від 07.12.2020 року зазначає, що згідно ст. 330 ЦК України, якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до статті 388 цього Кодексу майно не може бути витребуване у нього. Як стверджує позивач спірні земельні ділянки вибули з власності держави поза волею власника, тому існують всі правові підстави для витребування їх з незаконного володіння відповідачів на користь держави на підставі ст. 388 ЦК України, тому у даному випадку, на думку Прокурора Київської області, вірним способом захисту порушеного права є заявлення до суду віндикаційного позову в порядку, визначеному ст. 388 ЦК України. При цьому, на думку Прокурора Київської області, оскільки у відповідачів - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 право власності на спірні земельні ділянки набуто на підставі цивільно-правових угод та зареєстровано у встановленому законом порядку, то відновити становище, яке існувало до порушення, можливо лише відповідно до ст. ст. 16, 388 ЦК України шляхом визнання недійсним рішення Бучанської міської ради та витребування земельних ділянок з чужого незаконного володіння ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь держави. Тобто зазначені обставини, якими позивач обґрунтовував свої вимоги, згідно позовної заяви від 07,12.2020 року і були підставою позову Прокурора Київської області.

Зі змісту заяви заступника керівника Київської обласної прокуратури Олени Таможні від 30.01.2026 року про зміну предмету позову та заміну сторони процесуальним правонаступником вбачається, що позивачем стверджується, що відповідачі є недобросовісними набувачами спірного майна, зазначаючи відповідні обґрунтування. Тобто, у заяві від 30.01.2026 року вказується на зміну підставу позову.

Також представник Київської обласної прокуратури заяві від 30.01.2026 року ставить питання щодо зміни і предмету позову, оскільки просить суд витребувати на користь держави в особі Київської обласної державної адміністрації з незаконного володіння земельні ділянки лісогосподарського призначення, а саме: ОСОБА_1 земельні ділянки з кадастровими номерами 3210800000:01:091:0059 та 3210800000:01:091:0231: та ОСОБА_2 земельну ділянку з кадастровим номером 3210800000:01:091:0232.

Враховуючи вищевказане, суд вважає, що заява позивача про зміну предмету позову не відповідає вимогам ст.49 ЦПК України, оскільки прокурор в інтересах КМУ змінює не тільки предмет, але й підстави позову і її слід розглядати як новий позов з новими позовними вимогами, які мають бути оформлені письмовою заявою у відповідності з ЦПК України і одночасною відмовою від раніше заявлених вимог.

Таким чином, суд вважає, що у заяві позивача про зміну предмета та підстав позову у справі слід відмовити.

Щодо заміни сторони процесуальним правонаступником.

Відповідно до частини 1 стаття 55 ЦПК України у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.

Правонаступництво в сфері управлінської діяльності органів державної влади (публічне правонаступництво) передбачає повне або часткове переданий (набуття) адміністративної компетенції одного суб`єкта владних повноважень (суб`єкта публічної адміністрації) до іншого або внаслідок припинення первісного суб`єкта, або внаслідок повного чи часткового припинення його адміністративної компетенції.

У такому випадку також відбувається вибуття суб`єкта владних повноважень із публічних правовідносин.

Заявником не надано обґрунтування яким чином відповідно до викладених обставин справи відбулось повне або часткове передання (набуття) адміністративної компетенції Кабінету Міністрів України до Київської обласної державної адміністрації або внаслідок припинення первісного суб`єкта, або внаслідок повного чи часткового припинення його адміністративної компетенції, також не вказано жодним чином про будь-яку реорганізацію, ліквідацію чи поділ Кабінету Міністрів України, шляхом утворення нових відповідних структур.

Посилання представника Київської обласної прокуратури у заяві від 30.01.2026 року на зміни положень Земельного Кодексу України відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення систем управління та дерегуляції у сфері земельних відносин» від 28.04.2021 року, які набрали чинності 27.05.2021 року, також не обґрунтовують виникнення так званого правонаступництва Кабінету Міністрів України до Київської обласної державної адміністрації у даному судовому процесі.

Крім того, суд звертає увагу, що зазначені зміни до Земельного Кодексу України внесені 28.04.2021 року, а заступник прокурора Київської обласної прокуратури звернулась із заявою про фактичну заміну позивача у справі лише в січні 2026 року, тобто після п`яти років дії змін, що свідчить про зловживання процесуальними правами учасника розгляду.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про відсутність належних та обґрунтованих підстав залучення правонаступника позивача КМУ - Київську обласну державну адміністрацію, код ЄДРПОУ: 00022533.

Керуючись ст.49, 55, 260 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

У задоволенні заяви заступника керівника Київської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України про зміну предмету позову та заміну сторони процесуальним правонаступником - відмовити.

Ухвала не підлягає оскарженню окремо від рішення суду. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

Суддя: Н.Ф. Карабаза