Рішення № 138261240, 25.06.2026, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 червня 2026 року Справа № 915/10/26

м.Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області, у складі судді Семенчук Н.О.,

за участі секретаря судового засідання Мавродій Г.В.

за участі представників учасників справи:

прокурор - Яценко В.А.

від позивача (представник позивача) - в судове засідання не з`явився,

від відповідача (представник відповідача) - Кучерява Т.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу

за позовом: Керівника Могилів-Подільської окружної прокуратури, вул.Покровська, 5, м.Могилів-Подільський, Вінницька область, 24000

електронна пошта: mohyliv-podilskyi@vin.gp.gov.ua

в інтересах держави в особі

Відділу освіти Мурованокуриловецької селищної ради, вул.Соборна, 135, с-ще Муровані Курилівці, Могилів-Подільського району Вінницької області, 23400

електронна пошта: mur-kur_osvita@ukr.net

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІМК", вул.Мала Морська, буд.108/5, офіс 526, м.Миколаїв, 54002

про: - визнання недійсними додаткових угод;

- стягнення коштів у розмірі 195 428,47 грн.

Керівник Могилів-Подільської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Відділу освіти Мурованокуриловецької селищної ради звернувся до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою №02.53-9ВИХ-26 від 01.01.2026 (вх.№288/26 від 06.01.2026) в якій просить суд:

- визнати недійсною додаткову угоду №1 від 05.07.2024 до договору №234 від 16.05.2024 про постачання електричної енергії споживачу, укладеного між відділом освіти Мурованокуриловецької селищної ради та товариством з обмеженою відповідальністю "ВІМК".

- визнати недійсною додаткову угоду №2 від 14.08.2024 до договору №234 від 16.05.2024 про постачання електричної енергії споживачу, укладеного між відділом освіти Мурованокуриловецької селищної ради та товариством з обмеженою відповідальністю "ВІМК".

- визнати недійсною додаткову угоду №3 від 24.09.2024 до договору №234 від 16.05.2024 про постачання електричної енергії споживачу, укладеного між відділом освіти Мурованокуриловецької селищної ради та товариством з обмеженою відповідальністю "ВІМК".

- визнати недійсною додаткову угоду №4 від 02.10.2024 до договору №234 від 16.05.2024 про постачання електричної енергії споживачу, укладеного між відділом освіти Мурованокуриловецької селищної ради та товариством з обмеженою відповідальністю "ВІМК".

- стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "ВІМК" на користь відділу освіти Мурованокуриловецької селищної ради кошти в сумі 195 428,47 гривень.

В обґрунтування позову прокурор посилається на порушення відповідачем вимог Закону України "Про публічні закупівлі" та Особливостей при укладенні додаткових угод №1 від 05.07.2024, №2 від 14.08.2024, №3 від 24.09.2024, №4 від 02.10.2024 до Договору №234 від 16.05.2024 про постачання електричної енергії споживачу. Внаслідок укладення додаткових угод відбулось збільшення ціни за одиницю товару. За ствердженнями прокурора, внаслідок підвищення цін на електричну енергію на підставі вказаних додаткових угод Відділом освіти Мурованокуриловецької селищної ради було надмірно сплачено 195 428,47 грн. Відтак, вказані додаткові угоди, на думку прокурора, підлягають визнанню недійсними, а безпідставно сплачені позивачем кошти в сумі 195 428,47 грн. - поверненню.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 12.01.2026 позовну заяву №02.53-9ВИХ-26 від 01.01.2026 (вх.№288/26 від 06.01.2026) залишено без руху. Вказаною ухвалою позивачу (прокурору) надано строк для усунення недоліків, який не перевищує 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Прокурор через систему "Електронний суд" подав заяву на виконання ухвали суду №02.53-360вих-25 (вх.№658/26 від 15.01.2026).

Ухвалою суду від 19.01.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 17.02.2026. Встановлено учасникам справи строк для надання заяв по суті справи.

Ухвалою суду від 17.02.2026, яку занесено до протоколу судового засідання, у відповідності до ст.177 ГПК України продовжено строк проведення підготовчого провадження та відкладено підготовче засідання на 19.03.2026.

Позивач через систему «Електронний суд» подав додаткові пояснення по справі №01-03/127 від 10.03.2026 (вх.№3205/26 від 11.03.2026) в яких позовні вимоги прокурора підтримує у повному обсязі та просить суд їх задовольнити. Вказує, що оскаржувані додаткові угоди до Договору №234 від 16.05.2024 про постачання електричної енергії споживачу порушують вимоги чинного законодавства, зокрема ст.ст.632, 638 Цивільного кодексу України, пунктів 17, 18, 19 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 №1178, ст.ст.3, 5, 41 Закону України «Про публічні закупівлі», ст.57 Закону України «Про ринок електричної енергії». Внесені зміни до істотних умов договору суперечать існуючій судовій практиці з аналогічних правовідносин. Зокрема при внесенні змін до істотних умов діючого правочину в частині збільшення ціни порівнюються ціни на електроенергію за період, який охоплено до укладання додаткових угод, а не в період між ними, відсутні належні, достатні обґрунтування підтвердження коливання ціни на електроенергію на ринку та не можливість спрогнозувати ймовірності зростання електроенергії при укладенні основного договору. Зазначає, що додаткові угоди поширювали свою дію не через 20 днів після повідомлення постачальника про такі зміни, а навпаки, набагато раніше дати фактичного їх підписання. Вказує, що оскільки оскаржувані додаткові угоди укладені з порушенням вимог законодавства, тому з огляду на положення ст.ст.203, 215 ЦК України мають бути визнані недійсними, а кошти які сплачені за ними мають бути повернуті до бюджету позивача. Також, позивач просить суд розгляд справи проводити без участі позивача.

Ухвалою суду від 19.03.2026, яку занесено до протоколу судового засідання, у відповідності до ст.177, 182, 185 ГПК України закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 20.04.2026.

Під час проведення 20.04.2026 судового засідання за участю прокурора, у місті Миколаєві оголошено сигнал "повітряна тривога", у зв`язку з чим господарський суд, керуючись пріоритетом збереження життя і здоров`я людини, з метою забезпечення всебічності, повноти і справедливості судового розгляду, оголосив технічну перерву у судовому засіданні на 15 хвилин та повідомив, що у випадку, якщо повітряна тривога триватиме більше, судом буде винесено відповідно ухвалу з визначенням дати судового засідання.

Ухвалою суду від 20.04.2026 повідомлено учасників справи про розгляд справи 12.05.2026. Ухвалено розглянути справу № 915/10/26 поза межами встановленого статтею 195 Господарсько процесуального кодексу України строку у "розумний строк".

29.04.2026 від представника відповідача через систему «Електронний суд» надійшла заява б/н від 28.04.2026 (вх.№6136/26) про ознайомлення з матеріалами справи в електронному вигляді та внесення даних про представника відповідача, яке судом задоволено та надано доступ представнику відповідача до матеріалів справи через систему "Електронний суд".

Представник відповідача через систему «Електронний суд» подала клопотання б/н від 09.05.2026 (вх.№6898/26 від 11.05.2026) в якому зазначає, що представник відповідача, ТОВ "ВІМК", має намір брати участь у розгляді судової справи, надавати пояснення щодо доводів позовної заяви, користуватись процесуальними правами, передбаченими чинним законодавством, та зацікавлена у своєчасному і всебічному розгляді справи. Водночас у призначений день 12.05.2026 не має можливості бути присутньою у судовому засіданні, через перебування у службовому відрядженні. У зв`язку з чим просить суд відкласти розгляд справи на іншу дату.

Також, представник відповідача через систему «Електронний суд» подала додаткові пояснення у справі (вх.№6899/26 від 11.05.2026) в яких зазначає, що представник відповідача, ТОВ "ВІМК" 29.04.2026 року ознайомилась з матеріалами справи, з текстом позовної заяви та правовим обґрунтуванням позову. Оскільки встановлений Судом строк для подання відзиву на позовну заяву сплинув, а відповідач позбавлений можливості реалізувати своє право на подання заперечень проти позову шляхом подання заяви по суті справи, водночас, з огляду на загальні засади господарського судочинства, визначені ст.2 ГПК України, а також з метою забезпечення принципу змагальності сторін, передбаченого ст. 13 ГПК України, просить суд на підставі ч.5 ст.161 ГПК України прийняти заперечення відповідача проти позовних вимог та врахувати ці пояснення під час розгляду справи по суті. ТОВ «ВІМК» не погоджується із позовними вимогами прокурора, вважає їх необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. Вказує, що прокурором не доведено наявності виключних підстав для здійснення представництва інтересів держави у даній справі. У матеріалах позову відсутні належні та допустимі докази того, що відповідний орган не може або не бажає самостійно здійснювати захист своїх прав та інтересів. Сам факт незвернення органу до суду не є автоматичною підставою для прокурорського представництва. Зазначає, що позивач посилається на необхідність документального підтвердження коливання ціни Товару на ринку, проте вказані вимоги застосовуються при внесенні змін до договору на підставі пп.2 пункту 19 Особливостей. Саме вказаним пунктом визначено що зміна ціни за одиницю товару здійснюється пропорційно коливанню ціни такого товару на ринку (відсоток збільшення ціни за одиницю товару не може перевищувати відсоток коливання (збільшення) ціни такого товару на ринку) за умови документального підтвердження такого коливання та не повинна призвести до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю на момент його укладення. Разом з тим, умовами Договору не передбачено зміну ціни при коливанні ціни Товару на ринку, оскільки як у формулі розрахунку ціни товару (п.1.1 Комерційної пропозиції), так і в пункті 5.1 Договору, Сторони передбачили посилання на зміну середньозважених цін на електроенергію на ринку на добу наперед. Вказане передбачено саме підпунктом 7 пункту 19 Особливостей, згідно умов якого зміни в істотні умови Договору не можуть змінюватися, крім випадків зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS, регульованих цін (тарифів), нормативів, середньозважених цін на електроенергію на ринку на добу наперед, що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни. З посиланням на постанову Верховного Суду від 16.10.2025 у справі №917/1173/22 вказує, що "У справах про визнання правочину недійсним відповідачами мають бути всі сторони такого правочину. Незалучення сторони договору як співвідповідача за наявності обов`язкової процесуальної співучасті - самостійна підстава для відмови в позові. Визначення складу відповідачів є правом позивача, однак перевірка їх належності - обов`язком суду". Вказує, що в даній справі позивач не скористався процесуальним правом на зміну складу відповідачів, наділивши сторону Договору (споживача) статусом позивача. Вважає, що якщо позивач не заявляє клопотання про залучення інших співвідповідачів у справах, в яких наявна обов`язкова співучасть, тобто коли неможливо вирішити питання про обов`язки відповідача, одночасно не вирішивши питання про обов`язки особи, не залученої до участі у справі як співвідповідача, суд відмовляє у задоволенні позову.

Ухвалою суду від 12.05.2026, яку занесено до протоколу судового засідання, розгляд справи відкладено на 16.06.2026.

Відповідач через систему «Електронний суд» подав заяву (вх.№8827/26 від 16.06.2026) в якій просить суд зупинити провадження у справі №915/10/26 до набрання законної сили рішенням Конституційного Суду України у справі за конституційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР ГАЗ РЕСУРС» щодо відповідності Конституції України (конституційності) пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" від 25 грудня 2015 року № 922-VIII.

В обґрунтування заяви зазначає, що у справі №915/418/25 основною правовою підставою як позовних вимог, так і заперечень є п.2 ч.5 ст.41 Закону України «Про публічні закупівлі» - як у частині його тлумачення на предмет відповідності вимогам юридичної визначеності, так і в цілому, конституційність якого є предметом провадження у Конституційному Суді України. Відповідач зазначає, що зв`язок справи №915/10/26, яка перебуває у провадженні Господарського суду Миколаївської області, із конституційним провадженням, відкритим Першою колегією суддів Другого сенату Конституційного Суду України 06.05.2026 року за конституційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Газ Ресурс», є прямим, безпосереднім та матеріально-правовим, а не опосередкованим або похідним.

Представник відповідача у судовому засіданні 16.06.2026 заяву про зупинення провадження у справі підтримала та проcила суд її задовольнити.

Прокурор у судовому засіданні 16.06.2026 проти заяви відповідача про зупинення провадження у справі заперечив та просив суд відмовити в її задоволенні.

Суд в судовому засіданні 16.06.2026 розглянувши заяву відповідача про зупинення провадження у справі ухвалив відмовити в її задоволенні з огляду на наступне:

Відповідно до п.5 ч.1 ст.227 ГПК України, суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у випадку об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 5 частини першої статті 227 цього Кодексу - до набрання законної сили судовим рішенням, від якого залежить вирішення справи (п.4 ч.1 ст.229 ГПК України).

Згідно з ч.3 ст.195 ГПК України, провадження у справі на стадії її розгляду по суті зупиняється тільки з підстав, встановлених пунктами 1-3-1 частини першої статті 227 та пунктом 1 частини першої статті 228 цього Кодексу.

Тобто, виключні випадки зупинення провадження у справі, яка перебуває на стадії розгляду по суті врегульовано ч. 3 ст. 195 ГПК України.

Оскільки справа №915/10/26 перебуває на стадії розгляду по суті, тому, з урахуванням вищенаведеної норми процесуального закону, зупинення провадження у справі на підставі п.5 ч.1 ст. 227 ГПК України на даній стадії судового процесу не допускається.

У судовому засіданні 16.06.2026 судом оголошено перерву до 18.06.2026.

Представник відповідача через систему «Електронний суд» подала клопотання №б/н від 17.06.2026 (вх.№8984/26 від 18.06.2026) в якому просить суд відкласти судове засідання на іншу дату, у зв`язку з відсутністю можливості у представника відповідача прибути у судове засідання 18.06.2026, пов`язане зі смертю близької людини.

Ухвалою суду від 18.06.2026, яку занесено до протоколу судового засідання, клопотання відповідача задоволено, розгляд справи відкладено на 25.06.2026.

У судовому засіданні 25.06.2026, судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора та представника відповідача, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд встановив наступне.

За результатами проведення публічної закупівлі №UA-2024-04-24-015741-а, за процедурою «Відкриті торги», 16 травня 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ВІМК» (далі - постачальник, відповідач) та Відділом освіти Мурованокуриловецької селищної ради (далі - споживач, позивача) було укладено Договір №234 про постачання електричної енергії споживачу (далі - Договір) (арк.30-38), у відповідності до умов якого постачальник продає споживачу товар: «електрична енергія» (ДК 021:2015:09310000-5 - Електрична енергія)» для забезпечення потреб електроустановок споживача, включно з тарифом на послуги з передачі електричної енергії, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору (п.2.1 Договору).

У відповідності до п.3.1 Договору, постачання електричної енергії споживачу здійснюється у строк з 01.06.2024 до 31 грудня 2024 року. Початок постачання електричної енергії визначається датою укладення цього Договору, або може додатково узгоджуватись сторонами.

Згідно п.3.3 Договору, постачальник за цим Договором не має права вимагати від споживача будь-якої іншої плати за електричну енергію, що не визначена у комерційній пропозиції, яка є додатком до цього Договору.

Відповідно до п.3.4 Договору, місце поставки та обсяг постачання електричної енергії споживачу: 104 695 кВт/год.

Пунктом 5.1 Договору визначено, що споживач розраховується з Постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, згідно з обраною Споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком до цього Договору. Загальна вартість цього Договору на момент його укладення становить 443 308,00 грн, з ПДВ. З урахуванням ст.48 Бюджетного кодексу України зобов`язання Споживача за цим договором в частині оплати поставленої електричної енергії виникають у 2024 році, та в межах асигнувань, встановлених кошторисом. Реєстрація бюджетного зобов`язання здійснюється з урахуванням абз.2 ч.2.2. наказу Міністерства фінансів України від 02.03.2012 р. № 309 «Про затвердження Порядку реєстрації та обліку бюджетних зобов`язань розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів в органах Державної казначейської служби України». Споживач не несе відповідальності за порушення строку оплати електричної енергії, що передбачений ним пунктом (незалежно від тривалості затримки щодо оплати спожитої Споживачем електричної енергії), якщо таке порушення сталось не з вини Споживача (зокрема у зв`язку із затримкою та/або скороченням фінансування видатків Споживача, зміни черговості здійснення платежів органами Казначейства з урахуванням ресурсної забезпеченості єдиного казначейського рахунка, то встановлюється чинним законодавством України, затримки оплати фінансового зобов`язання органом Казначейства, що зумовлено ресурсною забезпеченістю єдиного казначейського рахунка, тощо), при цьому Споживач зобов`язаний у порядку та в строки, передбачені Порядком реєстрації та обліку бюджетних зобов`язань розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів в органах Державної казначейської служби України, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 02.03.2012р. №309, вжити заходів щодо реєстрації відповідного фінансового зобов`язання в органі Казначейства, що здійснює казначейське обслуговування Споживача.

Відповідно до п.5.2 Договору, ціна електричної енергії має зазначатися постачальником у рахунках про оплату електричної енергії за цим Договором, у тому числі у разі іх зміни.

Згідно п.13.1 Договору, договір набирає чинності з дати його підписання і діє до 31 грудня 2024 року, а в частині взятих на себе зобов`язань сторонами - до їх повного виконання.

У відповідності до п.13.5 Договору, згідно із ч.6 ст. 67 Закону України «Про ринок електричної енергії», з урахуванням листа-роз`яснення Мінекономрозвитку від 14.08.2019 № 3304-04/33869-06 «Щодо зміни ціни у договорах постачання електричної енергії». Сторони можуть використовувати інформацію з веб-сайту ДП «Оператор ринку» (https://www.oree.com.ua) для встановлення фактів коливання середньозваженої ціни електричної енергії на ринку "на добу наперед», та з метою внесення змін до цього Договору в частині ціни на електричну енергію, та за умови, що таке коливання об`єктивно впливає на ціну електричної енергії, що передбачена цим Договором.

У випадку збільшення середньозваженої ціни електричної енергії на ринку "на добу наперед", а так само за умови, що таке збільшення призводить до неможливості здійснення постачання електричної енергії Споживачу за ціною, що визначена в цьому Договорі (з урахуванням внесених змін до цього Договору за наявності), Постачальник має право письмово звернутись до Споживача з відповідною пропозицією, при цьому, така пропозиція в кожному окремому випадку повинна підтверджуватись згідно інформації з веб-сайту ДП «Оператор ринку» (https://www.oree.com.ua). Для встановлення факту коливання середньозваженої ціни електричної енергії на ринку "на добу наперед" для порівняння приймається відповідна середньозважена ціна за підсумком будь-якої декади календарного місяця після укладення Договору або за наявності внесених раніше змін до Договору щодо зміни ціни за одиницю товару - за підсумком будь-якої декади календарного місяця після останньої зміни Сторонами ціни за одиницю товару, та середньозважена ціна електричної енергії на ринку "на добу наперед" за підсумком декади, наступної після зазначеної в цьому пункті, та до моменту письмового звернення Постачальника до Споживача щодо збільшення ціни на електричну енергію. У випадку внесення Сторонами змін щодо ціни електричної енергії через збільшення середньозваженої ціни електричної енергії на ринку "на добу наперед" умови щодо зміненої ціни на електричну енергію застосовуються не раніше ніж з дня, наступного після завершення декади календарного місяця, наступної після попередньої декади, відносно якої здійснювалось порівняння ціни на електричну енергію згідно з умовами цього абзацу.

Максимальна сума, на яку Сторонами може бути здійснено підвищення ціни за електричну енергію, визначається в межах різниці між середньозваженою ціною електричної енергії на ринку "на добу наперед" за підсумком декади календарного місяця, що передує моменту письмового звернення Постачальника щодо зміни ціни та середньозваженою ціною електричної енергії на ринку "на добу наперед" за підсумком декади, що передує зазначеній, та відносно ціни електричної енергії, визначеної у цьому Договорі (у випадку внесення змін до цього Договору в частині ціни на електричну енергію - з урахуванням таких змін).

Споживач має право відмовитись від зміни ціни за одиницю товару без настання будь-яких наслідків згідно цього Договору у випадках, якщо коливання середньозваженої ціни електричної енергії на ринку "на добу наперед", про яке стверджується Постачальником згідно звернення до Споживача у порядку згідно абз.3 п. 13.5, цього Договору, не підтверджується згідно відомостей з веб-сайту ДП «Оператор ринку» (https://www.oree.com.ua), або якщо коливання середньозваженої ціни електричної енергії на ринку "на добу наперед" не призводить до збільшення ціни на електричну енергію, що передбачена цим Договором, та з урахуванням складових, що визначають ціну на електричну енергію згідно цього Договору, або так само у випадку, якщо Постачальником не надане відповідне документальне підтвердження коливання середньозваженої ціни електричної енергії на ринку "на добу наперед", що передбачене цим Договором.

У випадку досягнення згоди щодо зміни ціни на електричну енергію згідно умов цього пункту Сторони керуються п.п.7 п. 19 Особливостей, відповідно за умови внесення таких змін сума цього Договору може як збільшуватись так і зменшуватись

У випадку, якщо збільшення загальної вартості цього Договору неможливе у зв`язку із фактичним обсягом фінансування видатків Споживача, або так само з урахуванням обсягів затверджених у встановленому порядку асигнувань Споживача, Сторони можуть внести зміни до цього Договору в частині збільшення ціни на електричну енергію керуючись п. п. 2 п.19 Особливостей, при цьому така зміна не повинна призвести до збільшення суми, визначеної в ньому Договорі.

Документальне підтвердження коливання середньозваженої ціни на електричну енергію на ринку «на добу наперед» в бік збільшення, що відбулося з моменту укладення цього Договору або останнього внесення змін до цього Договору в частині зміни ціни за одиницю товару, приймається Сторонами у вигляді витягів з веб-сайту ДП «Оператор ринку)» (https://www.oree.com.ua), завірених Постачальником, згідно декад щодо яких здійснюється порівняння ціни на електричну енергію згідно абз.3 п. 13.5 цього Договору, або у вигляді експертного висновку (чи іншого рівнозначного йому документу), виданою торгово-промисловою палатою, що містить відомості про середньозважені ціни електричної енергії на ринку на добу наперед за підсумком зазначених декад, а так само містить інформацію щодо відсотку коливання середньозваженої ціни, та які відповідно надаються Постачальником разом із зверненням до Споживача щодо зміни ціпи на електричну енергію.

Керуючись принципом максимальної економії та ефективності здійснення закупівлі, сторони у порядку, передбаченому умовами даного Договору, здійснюють узгоджену змін ціни в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості товарів), та у випадку зменшена середньозваженої ціни електричної енергії на ринку ""на добу наперед", якщо така зміна впливає на зміну ціни на електричну енергію, що передбачена цим Договором.

Згідно п.13.7 Договору, внесення будь-яких змін у цей Договір здійснюється шляхом укладення відповідної додаткової угоди. Пропозицію щодо внесення змін до Договору може зробити кожна із Сторін. Сторона Договору, яка вважає за необхідне внести зміни у цей Договір чи розірвати його, повинна надіслати відповідну пропозицію другій Стороні. Сторона Договору, яка одержала пропозицію про внесення змін у цей Договір або розірвання його, у двадцятиденний строк повідомляє другу Сторону про своє рішення. Пропозиція щодо внесення змін до договору має містити обґрунтування необхідності внесення таких змін договору і виражати намір Сторони, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Відповідь Сторони, якій адресована пропозиція щодо змін до договору, про її прийняття повинна бути повною і безумовною, та надасться у двадцятиденний строк. В той же час, Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із Сторін у разі істотного порушення Договору другою Стороною та в інших випадках, встановлених Договором або законом.

Додатками до договору є: заява - приєднання; - комерційна пропозиція (розділ 14 Договору).

Договір підписано та скріплено печатками сторін.

Отже, на момент підписання Договору сторонами погоджені всі істотні умови Договору, а саме: предмет, ціну та строк виконання зобов`язань за договором відповідно до вимог законодавства.

Також, між позивачем та відповідачем було укладено та підписано «Порядок змін умов Договору про закупівлю» (арк.39), згідно якого:

1. Зміни до істотних умов договору про закупівлю можуть бути внесені у випадках, що передбачені згідно п.19 Особливостей, та оформлюються в такій самій формі, що й договір про закупівлю, а саме у письмовій формі шляхом укладення додаткової угоди.

2. Пропозицію щодо внесення змін до договору може зробити кожна із сторін договору.

3. Пропозиція щодо внесення змін до договору мас містити обґрунтування необхідності внесення таких змін до договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

4. Відповідь особи, якій адресована пропозиція щодо змін до договору, про її прийняття повинна бути повною і безумовною, та надається у двадцятиденний строк.

5. Зміна договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. В той же час, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Як вбачається з матеріалів справи, споживачем було підписано заяву-приєднання до договору про постачання електричної енергії споживачу (Додаток №1 до Договору) (арк.40,41) в якій визначено початок постачання з 01.06.2024. Додатком до заяви-приєднання вказані об`єкти споживача (арк..42,43).

Також, між споживачем та постачальником було підписано Додаток №2 «Комерційна пропозиція» до Договору (арк.44, 45).

У відповідності до п.1 Додатку №2 "Комерційна пропозиція", ціна на електричну енергію, у тому числі диференційовані ціни та критерії диференціації: ціна (тариф) за 1 кВт/год електричної енергії на момент укладання договору 4,23428053 грн. з урахуванням ПДВ.

Відповідно до п.1.1 Додатку №2 "Комерційна пропозиція", механізм визначення ціни електричної енергії за розрахунковий період (місяць) встановлюється наступним чином:

Ціна 1 кВт/год = (Цінардн+Тпер+Впост) *1,2 грн. з ПДВ, де:

Цінардн - ціна в гривнях за 1 кВт/год без ПДВ електричної енергії, яка відповідає середньозваженій ціні РДН ОЕС України;

Тпер - тариф на послуги з передачі електричної енергії, затверджений регулятором для оператора системи передачі у встановленому порядку відповідно до постанови НКРЕКП №2322 від 09.12.2023 року - 0,528570 грн. за 1 кВт/год без ПДВ;

Впост - вартість послуг постачальника, що включає усі витрати постачальника, які необхідні для виконання умов цього Договору. Впост становить 0,20 грн. за 1 кВт/год без ПДВ та не змінюється протягом усього строку дії Договору;

1,2 - числове значення ПДВ.

Згідно п.1.2 Додатку №2 "Комерційна пропозиція", зміна ціни за одиницю товару регламентується щомісячно шляхом укладання додаткової угоди, з урахуванням механізму визначення ціни (тарифу) електричної енергії відповідно до цього Додатку до Договору.

Визначена на основі формули ціна електричної енергії буде застосовуватися сторонами при складанні рахунків та актів приймання - передачі, а також розрахунках за спожиту електричну енергію, згідно з умовами Договору, з початку розрахункового періоду у відповідний період постачання.

Під час виконання вказаного вище Договору між споживачем та постачальником було укладено ряд Додаткових угод, зокрема:

- Додаткова угода №1 від 05.07.2024 (арк.46), згідно якої сторони керуючись статтями 651, 653, 654 Цивільного кодексу України, ст.188 Господарського кодексу України, на підставі п.п.7 п.19 Постанови КМУ від 12 жовтня 2022 року №1178 «Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування», а також умовами Договору про постачання електричної енергії споживачу №234 від 16 травня 2024 року, уклали цю додаткову угоду до Договору про наступне:

1. У зв`язку зі зміною середньозваженої ціни на електроенергію на ринку «на добу наперед», яка згідно з інформацією, оприлюдненою Оператором ринку електричної енергії на сайті https://www.oree.com.ua в червні 2024 року склала 5,403380 грн. за 1 кВт/год без ПДВ, та відповідно до умов Договору, сторони дійшли до взаємної згоди, що ціна за підсумками розрахункового періоду за одиницю електричної енергії в червні 2024 року без урахування ПДВ становить 6,131950 грн. кВт/год, з урахуванням ПДВ становить 7,358340 грн. за кВт/год та внесли відповідні зміни у Договір.

Ця додаткова угода набуває чинності з 01 червня 2024 року в порядку, який передбачений ч.3 ст.631 ЦК України та діє до повного виконання сторонами умов Договору (п.4 Додаткової угоди №1)

Підставою для підписання додаткової угоди №1 від 05.07.2024 слугував лист ТОВ "ВІМК" №483 від 07.06.2024 (арк..49) та цінова довідка Харківської торгово-промислової палати №803-1/24 від 01.07.2024, відповідно до якої, середньозважені ціни на майданчику ринку «на добу наперед» (РДН) у торговій зоні ОЕС (об`єднаної енергетичної системи) України, які склались за травень (01.05-31.05) 2024 року становить 4 222,92 грн. МВт/год та червень (01.06-30.06) 2024 року становить 5 403,38 грн. МВт/год, відсоток коливання 27,98%. Цінову довідку складено на підставі інформації з офіційного сайту АТ "Оператор ринку" (ціни вказані без урахування ПДВ та без урахування тарифу на передачу електричної енергії (арк.47,48).

- Додаткова угода №2 від 14.08.2024 (арк.50), згідно якої сторони керуючись статтями 651, 653, 654 Цивільного кодексу України, ст.188 Господарського кодексу України, на підставі п.п.7 п.19 Постанови КМУ від 12 жовтня 2022 року №1178 «Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування», а також умовами Договору про постачання електричної енергії споживачу №234 від 16 травня 2024 року, уклали цю додаткову угоду до Договору про наступне:

1. У зв`язку зі зміною середньозваженої ціни на електроенергію на ринку «на добу наперед», яка згідно з інформацією, оприлюдненою Оператором ринку електричної енергії на сайті https://www.oree.com.ua в липні 2024 року склала 5,967110 грн. за 1 кВт/год без ПДВ, та відповідно до умов Договору, сторони дійшли до взаємної згоди, що ціна за підсумками розрахункового періоду за одиницю електричної енергії в липні 2024 року без урахування ПДВ становить 6,695680 грн. кВт/год, з урахуванням ПДВ становить 8,034816 грн. за кВт/год та внесли відповідні зміни у Договір.

Ця додаткова угода набуває чинності з 01 липня 2024 року в порядку, який передбачений ч.3 ст.631 ЦК України та діє до повного виконання сторонами умов Договору (п.4 Додаткової угоди №2)

Підставою для підписання додаткової угоди №2 від 14.08.2024 слугував лист ТОВ "ВІМК" №678 від 08.08.2024 (арк.51) та цінова довідка Харківської торгово-промислової палати №970-2/24 від 31.07.2024, відповідно до якої, середньозважені ціни на майданчику ринку «на добу наперед» (РДН) у торговій зоні ОЕС (об`єднаної енергетичної системи) України, які склались за червень (01.06-30.06) 2024 року становить 5 403,38 грн. МВт/год та липень (01.07-31.07) 2024 року становить 5 967,11 грн., відсоток коливання 10,43%. Цінову довідку складено на підставі інформації з офіційного сайту АТ "Оператор ринку" (ціни вказані без урахування ПДВ та без урахування тарифу на передачу електричної енергії (арк.52,53).

- Додаткова угода №3 від 24.09.2024 (арк.54), згідно якої сторони керуючись статтями 651, 653, 654 Цивільного кодексу України, ст.188 Господарського кодексу України, на підставі п.п.7 п.19 Постанови КМУ від 12 жовтня 2022 року №1178 «Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування», а також умовами Договору про постачання електричної енергії споживачу №234 від 16 травня 2024 року, уклали цю додаткову угоду до Договору про наступне:

1. У зв`язку зі зміною середньозваженої ціни на електроенергію на ринку «на добу наперед», яка згідно з інформацією, оприлюдненою Оператором ринку електричної енергії на сайті https://www.oree.com.ua в серпні 2024 року склала 5,738600 грн. за 1 кВт/год без ПДВ, та відповідно до умов Договору, сторони дійшли до взаємної згоди, що ціна за підсумками розрахункового періоду за одиницю електричної енергії в серпні 2024 року без урахування ПДВ становить 6,467170 грн. кВт/год, з урахуванням ПДВ становить 7,760604 грн. за кВт/год та внесли відповідні зміни у Договір.

Ця додаткова угода набуває чинності з 01 серпня 2024 року в порядку, який передбачений ч.3 ст.631 ЦК України та діє до повного виконання сторонами умов Договору (п.4 Додаткової угоди №3)

Підставою для підписання додаткової угоди №3 від 24.09.2024 слугувала цінова довідка Харківської торгово-промислової палати №1110/24 від 30.08.2024, відповідно до якої, середньозважені ціни на майданчику ринку «на добу наперед» (РДН) у торговій зоні ОЕС (об`єднаної енергетичної системи) України, які склались за липень (01.07-31.07) 2024 року становить 5 967,11 грн. МВт/год та серпень (01.08-31.08) 2024 року становить 5 738,60 грн. МВт/год, відсоток коливання -3,83%. Цінову довідку складено на підставі інформації з офіційного сайту АТ "Оператор ринку" (ціни вказані без урахування ПДВ та без урахування тарифу на передачу електричної енергії (арк.55,56).

- Додаткова угода №4 від 02.10.2024 (арк.57), згідно якої сторони керуючись статтями 651, 653, 654 Цивільного кодексу України, ст.188 Господарського кодексу України, на підставі п.п.7 п.19 Постанови КМУ від 12 жовтня 2022 року №1178 «Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування», а також умовами Договору про постачання електричної енергії споживачу №234 від 16 травня 2024 року, уклали цю додаткову угоду до Договору про наступне:

1. У зв`язку зі зміною середньозваженої ціни на електроенергію на ринку «на добу наперед», яка згідно з інформацією, оприлюдненою Оператором ринку електричної енергії на сайті https://www.oree.com.ua в вересні 2024 року склала 5,664160 грн. за 1 кВт/год без ПДВ, та відповідно до умов Договору, сторони дійшли до взаємної згоди, що ціна за підсумками розрахункового періоду за одиницю електричної енергії в вересні 2024 року без урахування ПДВ становить 6,392730 грн. кВт/год, з урахуванням ПДВ становить 7,671276 грн. за кВт/год та внесли відповідні зміни у Договір.

Ця додаткова угода набуває чинності з 01 вересня 2024 року в порядку, який передбачений ч.3 ст.631 ЦК України та діє до повного виконання сторонами умов Договору (п.4 Додаткової угоди №4)

Підставою для підписання додаткової угоди №4 від 02.10.2024 слугувала цінова довідка Харківської торгово-промислової палати №1260/24 від 30.09.2024, відповідно до якої, середньозважені ціни на майданчику ринку «на добу наперед» (РДН) у торговій зоні ОЕС (об`єднаної енергетичної системи) України, які склались за серпень (01.08-31.08) 2024 року становить 5 738,60 грн. МВт/год та за вересень (01.09-30.09) 2024 року становить 5 664,16 грн. МВт/год, відсоток коливання -1,30%. Цінову довідку складено на підставі інформації з офіційного сайту АТ "Оператор ринку" (ціни вказані без урахування ПДВ та без урахування тарифу на передачу електричної енергії (арк.58,59).

Зі змісту вищенаведених додаткових угод вбачається, що їх укладено на підставі п.п 7 п.19 Постанови КМУ від 12 жовтня 2022 року №1178 «Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування», а підставою їх укладення були листи постачальника з інформацією з веб-сайту АТ "Оператор ринку" щодо коливання середньозважених цін на електричну енергію на РДН у відповідні місяці.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору, з урахуванням зазначених додаткових угод, Товариство з обмеженою відповідальністю «ВІМК» поставило Відділу освіти Мурованокуриловецької селищної ради електричну енергію, зокрема:

- у червні 2024 року в кількості 16064 кВт*год за ціною 6,131950 грн. без ПДВ на суму 118 204,37 грн. з ПДВ, що підтверджується актом приймання - передавання товарної продукції №234 (44131574)/6/1 (арк.67), яка була оплачена споживачем, що підтверджується платіжними інструкціями (зв.б. арк..122-125);

- у липні 2024 року в кількості 6817 кВт*год за ціною 6,695680 грн. без ПДВ на суму 54 773,34 грн. з ПДВ, що підтверджується актом приймання - передавання товарної продукції №234 (44131574)/7/1 (арк.65), яка була оплачена споживачем, що підтверджується платіжними інструкціями (арк.121, 122);

- у серпні 2024 року в кількості 7073 кВт*год за ціною 6,467170 грн. без ПДВ на суму 54 890,75 грн. з ПДВ, що підтверджується актом приймання - передавання товарної продукції №234 (44131574)/8/1 (арк.63), яка була оплачена споживачем, що підтверджується платіжними інструкціями (арк.118-120);

- у вересні 2024 року в кількості 27464 кВт*год за ціною 6,392730 грн. без ПДВ на суму 210 683,93 грн. з ПДВ, що підтверджується актом приймання - передавання товарної продукції №234 (44131574)/9/1 (арк.61), яка була оплачена споживачем, що підтверджується платіжними інструкціями (арк.115-117).

Розрахунок вартості поставленого товару та його оплата на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІМК» відбувалися з урахування положень, які містять спірні додаткові угоди.

Прокурор зазначає, що додаткові угоди №1 від 05.07.2024, №2 від 14.08.2024, №3 від 24.09.2024, №4 від 02.10.2024 до Договору №234 від 16.05.2024 укладенні сторонами з порушенням норм Закону України «Про публічні закупівлі» та засад цивільного законодавства, а саме належним чином не обґрунтовано та документально не підтверджено коливання ціни електричної енергії на ринку після укладення Договору, у зв`язку з чим зазначені додаткові угоди підлягають визнанню недійсними на підставі порушення вимог закону відповідно до ч.1 ст.203 та ч.1 ст.215 ЦК України. Внаслідок безпідставного збільшення додатковими угодами до Договору ціни електричної енергії, позивач зайво перерахувала на рахунок відповідача грошові кошти в сумі 195 428,47 грн.

Враховуючи викладене вище, прокурор звернувся до суду з позовом про визнання недійсними на підставі ст.41 Закону України «Про публічні закупівлі», ч.1 ст.203, ч.1, ст.215 Цивільного Кодексу України додаткових угод №1 від 05.07.2024, №2 від 14.08.2024, №3 від 24.09.2024, №4 від 02.10.2024 до Договору №234 від 16.05.2024, оскільки вони укладені з порушенням чинного законодавства, а також стягнення з відповідача зайво сплачених позивачем коштів.

Щодо наявності підстав для представництва прокурором інтересів держави у даній справі.

Відповідно до ч.1 ст.131-1 Конституції України та ст.23 Закону України "Про прокуратуру" представництво прокуратурою інтересів держави в суді полягає у здійсненні прокурором від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів держави у випадках та порядку, встановлених законом.

У відповідності до ч.ч.1, 3 ст.23 Закону України "Про прокуратуру" представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.

Згідно ч.3 ст.4 та ч.ч.4, 5 ст.53 ГПК України до господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача.

Відповідно до ч.ч.4, 6 ст.23 Закону України "Про прокуратуру" наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень. Виключно з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, прокурор має право отримувати інформацію, яка на законних підставах належить цьому суб`єкту, витребовувати та отримувати від нього матеріали та їх копії. Під час здійснення представництва інтересів громадянина або держави у суді прокурор має право в порядку, передбаченому процесуальним законом та законом, що регулює виконавче провадження, зокрема, звертатися до суду з позовом (заявою, поданням).

Підставою представництва в суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень інтересів держави.

Відповідно до рішення Конституційного суду України від 08.04.1999р. №3- рп/9 (п.2, 3 Резолютивної частини):

- під поняттям "орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах", зазначеним у частині другій статті 2 Господарського процесуального кодексу України, потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади;

- під представництвом прокуратурою України інтересів держави в господарському суді за змістом ст.131-1 Конституції України та ст.45 Цивільного процесуального кодексу України треба розуміти правовідносини, в яких прокурор, реалізуючі визначені Конституцією України та законами України повноваження, вчиняє в суді процесуальні дії з метою захисту інтересів держави.

З урахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Прокурор зазначає, що порушенням інтересів держави є те, що сторонами договору під час проведення закупівлі електроенергії порушено вимоги законодавства, принципи ефективного та прозоро здійснення закупівлі, створення добросовісної конкуренції у сфері закупівлі, принципи максимальної ефективності та економії, що створило ризик до протиправного витрачання бюджетних коштів, нераціонального та неефективного їх використання.

Прокурор вказує, що укладенням додаткових угод до договору поставки електроенергії порушено матеріальні інтереси територіальної громади, оскільки з урахуванням додаткових угод замовник торгів зайво витратив кошти з бюджету, що свідчить про нераціональне та неефективне використання бюджетних коштів, що створює загрозу порушення інтересів держави у бюджетній сфері та призводить до порушення суспільних інтересів в частині забезпечення досягнення мети проведеної тендерної закупівлі.

Вирішуючи питання про справедливу рівновагу між інтересами суспільства і конкретної фізичної чи юридичної особи, ЄСПЛ у своєму рішенні у справі "Трегубенко проти України" від 02.11.2004 категорично ствердив, що "правильне застосування законодавства незаперечно становить "суспільний інтерес".

Прокурором вказано, що порушення законодавства про публічні закупівлі при укладенні додаткових угод унеможливлює раціональне та ефективне використання бюджетних коштів, суперечить інтересам держави. У даному випадку наявний як державний, так і суспільний інтерес, а заходи щодо стягнення надмірно сплачених бюджетних коштів є невідкладними.

У п.5.6 постанови Верховного Суду від 16.04.2019 у справі №910/3486/18 вказано, що представництво прокурором у суді законних інтересів держави здійснюється і у разі, якщо захист цих інтересів не здійснює, або неналежним чином здійснює відповідний орган. При цьому прокурор не зобов`язаний встановлювати причини, за яких позивач не здійснює захист своїх інтересів.

Прокурор, звертаючись з позовом до суду, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу.

Згідно правової позиції, викладеної у постанові Верховного суду від 21.06.2023 у справі №905/1907/21, надаючи відповідь на питання щодо бездіяльності компетентного органу, Верховний суд зазначив, що звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону № 1697-VII, прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло з власності держави), а також таких чинників, як значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону №1697-VII, і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18.

У даному випадку прокурором здійснюється представництво інтересів держави у суді в особі Відділу освіти Мурованокуриловецької селищної ради.

Положеннями ст.19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ст.4 Закону України «Про місцеве самоврядування в України» одним із основних принципів місцевого самоврядування визначено поєднання місцевих і державних інтересів.

Частиною 1 ст.17 Закону України «Про місцеве самоврядування в України» передбачено, що відносини органів місцевого самоврядування з підприємствами, установами та організаціями, що перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, будуються на засадах їх підпорядкованості, підзвітності та підконтрольності органам місцевого самоврядування.

Статтею 62 Закону України «Про місцеве самоврядування в України» визначено, що держава фінансово підтримує місцеве самоврядування, бере участь у формуванні доходів місцевих бюджетів, здійснює контроль за законним, доцільним, економним, ефективним витрачанням коштів та належним їх обліком. Вона гарантує органам місцевого самоврядування доходну базу, достатню для забезпечення населення послугами на рівні мінімальних соціальних потреб.

У позовній заяві прокурор наголошує на тому, що згідно умов закупівлі розрахунок з виконавцем за цією закупівлею здійснюється в межах виділених бюджетних призначень.

У п.6 ч.1 ст.7 Бюджетного кодексу України закріплено принцип ефективності при складанні та виконанні бюджетів, який передбачає, що учасники бюджетного процесу мають прагнути досягнення запланованих цілей при залученні мінімального обсягу бюджетних коштів та досягнення максимального результату при використанні визначеного бюджетом обсягу коштів.

Ефективне використання бюджетних коштів, зокрема шляхом проведення процедур закупівель товарів, робіт та послуг у відповідності до вимог чинного законодавства становить безумовний інтерес держави, оскільки безпосередньо впливає на її соціально-економічний розвиток, забезпечення гарантій у сфері освіти.

У даному контексті публічні закупівлі відіграють ключову роль у забезпеченні раціонального, стійкого економічного зростання держави, як один із інструментів для створення умов до найбільш ефективного використання бюджетних коштів.

Використання бюджетних коштів з порушенням вимог законодавства підриває матеріальну і фінансову основу виконавчої влади, що в свою чергу завдає шкоду інтересам держави, яка згідно із ст.6 Конституції України, здійснює свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.

Проведення процедури публічних закупівель та укладення додаткових угод, які суперечать вимогам законодавства порушує інтереси держави у сфері контролю за ефективним та цільовим використанням бюджетних коштів, а дотримання у цій сфері суспільних відносин законодавства становить суспільний інтерес, тому захист такого інтересу відповідає функціям прокурора.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.11 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виконавчими органами міських, районних у містах рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи, які є підконтрольними і підзвітними відповідним радам, а з питань здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади - також підконтрольними відповідним органам виконавчої влади.

Відділ освіти Мурованокуриловецької селищної ради діє на підставі Положення про Відділ освіти Мурованокуриловецької селищної ради (далі - Положення), затверджене рішенням 55 сесії селищної ради 8 скликання №3106 від 30.09.2024 (арк.80-86).

У відповідності до п.1.1 Положення, Відділ освіти Мурованокуриловецької селищної ради є виконавчим органом Мурованокуриловецької селищної ради, входить до її складу, забезпечує виконання завдань з реалізації повноважень органу місцевого самоврядування у сфері освіти і є уповноваженим органом управління у сфері освіти.

Згідно п.1.2 Положення, засновником Відділу є Мурованокуриловецька селищна рада. Відділ є підзвітним і підконтрольним Мурованокуриловецькій селищній раді, підпорядковується її виконавчому комітету, селищному голові та заступнику селищного голови відповідно до розподілу обов`язків, а з питань здійснення делегованих йому повноважень підконтрольний відповідним органам виконавчої влади.

Відповідно до п.1.4 Положення, Відділ є юридичною особою, має самостійний баланс, рахунки в установах банків, печатку із зображенням Державного Герба України із своїм найменуванням, штамп, бланк зі своїм найменуванням.

Пунктом 6.1 Положення визначено, що відділ є головним розпорядником бюджетних коштів, визначених на функціонування закладів освіти, розробляє та подає на розгляд засновника пропозиції до плану економічного і соціального розвитку, програм та заходів, які проводяться за рахунок коштів селищної ради.

У відповідності до п.6.5 Положення, сприяє організації процедури закупівлі товарів, робіт і послуг за рахунок бюджетних коштів згідно з чинним законодавством України.

Відповідно до п.6.7 Положення, Відділ фінансується за рахунок коштів селищного бюджету, які виділені на його утримання.

Згідно п.7.2 Положення, Відділ, як головний розпорядник бюджетних коштів, несе відповідальність за управління бюджетними асигнуваннями і здійснення контролю за виконанням процедур та вимог, встановлених Бюджетним кодексом України.

Таким чином, Відділ освіти, як сторона договору, має право вимагати повернення грошової суми - надмірно сплачену суму коштів за електроенергію, чим завдано шкоди інтересам держави, проте жодних заходів до їх відновлення не вжило.

На виконання вимог ст.23 Закону України «Про прокуратуру» Могилів - Подільською окружною прокуратурою листом від 30.12.2025 №53-5689вих-25 повідомлено Відділ освіти Мурованокуриловецької селищної ради про те, що прокуратура має намір звернутися до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою в інтересах держави в особі відділу освіти до ТОВ «ВІМК» про визнання недійсними додаткових угод до договору закупівлі товару та стягнення грошових коштів.

У відповідь на вказаний лист Відділ освіти Мурованокуриловецької селищної ради повідомив, що у зв`язку з браком коштів та відсутності у штаті відділу юристів звертатись до суду не буде (лист №01-03/3-1 від 05.01.2026 (арк.140).

Тобто підставою реалізації прокурором представницьких функцій стала пасивна поведінка Відділу освіти Мурованокуриловецької селищної ради щодо захисту інтересів держави, яке є розпорядником бюджетних коштів, за рахунок яких здійснювалася закупівля електричної енергії за договором, та зобов`язане ефективно і раціонально використовувати бюджетні кошти, в тому числі реагувати на порушення вимог законодавства, що впливають на інтереси територіальної громади.

На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку, що прокурором при поданні позову дотримано порядок, передбачений ст.23 Закону України "Про прокуратуру", ст.53 ГПК України, прокурор обґрунтовує порушення та необхідність захисту інтересів держави.

Щодо заперечень відповідача щодо кола відповідачів у даній справі, суд зазначає наступне.

Відповідно до статей 215, 216 ЦК України вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним та застосування наслідків недійсності правочину може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так й іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину. У такому разі двостороння реституція є обов`язковим наслідком визнаного судом недійсним правочину та не може бути проігнорована сторонами.

Для захисту інтересів держави нераціонально та неефективно витрачені бюджетні кошти слід повертати (стягувати) саме на користь держави в особі уповноваженого органу як головного розпорядника бюджетних коштів, тобто на користь державного бюджету (див. постанову об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 15 березня 2024 року у справі № 904/192/22). Тобто у спорі за позовом прокурора про визнання недійсним договору про закупівлю та застосування наслідків недійсності правочину головний розпорядник бюджетних коштів, визначений прокурором як позивач, на користь якого прокурор просить стягнути кошти (застосувати реституцію), є належним позивачем у справі, який уособлює державу, за захистом інтересів якої прокурор звернувся із цим позовом до суду.

Такий висновок цілком узгоджується із правовою позицією, викладеною у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.11.2025 у справі №920/19/24.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2022 у справі №125/2157/19 викладено висновок, згідно з яким позов, який пред`являється особою, яка не була учасником правочину про визнання правочину недійсним, повинен бути пред`явлений до всіх учасників такого правочину. Суд зобов`язаний визначити суб`єктний склад спору залежно від характеру правовідносин і норм матеріального права, які підлягають застосуванню, та, встановивши факт пред`явлення позову до неналежного відповідача, відсутність клопотань про заміну первісного відповідача належним відповідачем або залучення до участі у справі співвідповідача, суд відмовляє у задоволенні позову саме через неналежність відповідача, зокрема через те, що не всі сторони правочину є сторонами справи.

Отже, оскільки оспорювати правочин у суді може як одна із сторін правочину, так і інша заінтересована особа, залучення усіх сторін правочину як співвідповідачів у позові про його недійсність є необхідним лише у випадку звернення з таким позовом особи, яка не є стороною такого правочину (заінтересованої особи).

Питання щодо складу сторін у категорії справ за позовами прокурорів щодо оскарження правочинів, укладених в межах публічних закупівель, висвітлено у постанові Верховного Суду від 10.07.2024 у справі №916/1055/23. У цій постанові Верховний Суд, із посиланням на постанови Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі №183/1617/16, від 29.05.2019 у справі №367/2022/15-ц, від 07.07.2020 у справі №712/8916/17, від 09.02.2021 у справі №635/4741/17, зауважив, що у жодній з цих постанов не йдеться про те, що у випадку звернення прокурора до суду для оскарження правочинів, укладених в межах публічної закупівлі, відповідачами у справі мають бути обидві сторони такого правочину.

Ураховуючи наведене, суд зазначає, що прокурор у цій справі підтвердив наявність підстав для представництва інтересів держави в суді та цілком правильно визначив Відділ освіти Мурованокуриловецької селищної ради позивачем за пред`явленим ним до суду позовом, оскільки останній є розпорядником бюджетних коштів та стороною спірних правочинів, юридичною особою, яка може від свого імені придбати майнові права й нести обов`язки та здійснює процедуру закупівель товарів, робіт і послуг за рахунок бюджетних коштів згідно із законодавством України (Такий висновок цілком узгоджується із правовою позицією, викладеною у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18 червня 2021 року у справі № 927/491/19, постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07 лютого 2023 року у справі № 927/188/22, від 28 серпня 2024 року у справі № 918/694/23).

З огляду на викладене суд відхиляє як безпідставні доводи відповідача щодо неналежного суб`єктного складу відповідачів та помилкового визначення прокурором у цій справі Відділу освіти Мурованокуриловецької селищної ради як позивача.

Щодо суті позовних вимог

Одним із передбачених законом способів захисту цивільних прав та інтересів, відповідно до статті 16 Цивільного кодексу України, статті 20 Господарського кодексу України, є визнання правочину недійсним, а загальні вимоги щодо недійсності правочину визначено статтею 215 цього Кодексу.

У відповідності до ч.3 статті 215 Цивільного кодексу України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Стаття 203 Цивільного кодексу України встановлює загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину.

Частинами 1-3, 5 та 6 статті 203 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин. Аналогічна позиція наведена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2018 по справі №905/1227/17.

Відповідність чи невідповідність правочину вимогам законодавства має оцінюватися судом відповідно до законодавства, яке діяло на момент вчинення правочину.

Як вбачається з матеріалів справи, за результатами проведення публічної закупівлі №UA-2024-04-24-015741-а, за процедурою «Відкриті торги» 16 травня 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ВІМК» (далі - постачальник, відповідач) та Відділом освіти Мурованокуриловецької селищної ради (далі - споживач, позивача) було укладено Договір №234 про постачання електричної енергії споживачу (далі - Договір) (арк.30-38), у відповідності до умов якого постачальник продає споживачу товар: «електрична енергія» (ДК 021:2015:09310000-5 - Електрична енергія)» для забезпечення потреб електроустановок споживача, включно з тарифом на послуги з передачі електричної енергії, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору. У вказаному договорі сторони визначили обсяги постачання - 104 695 кВт/год та ціну за 1 кВт.год електричної енергії - 4,23428053 грн. з урахуванням ПДВ. Загальна вартість цього Договору становить 443 308,00 грн. з ПДВ.

У подальшому між постачальником та споживачем було укладено Додаткові угоди №1 від 05.07.2024, №2 від 14.08.2024, №3 від 24.09.2024, №4 від 02.10.2024 до Договору №234 від 16.05.2024, згідно яких сторонами було змінено ціну за 1 кВт*год електричної енергії.

Прокурор, зазначає, що вказані Додаткові угоди суперечать вимогам ст.41 Закону України «Про публічні закупівлі» та п.19 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1178 від 12.10.2022.

Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади визначаються Законом України "Про публічні закупівлі".

Метою цього Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції (преамбула).

Відповідно до статті 5 Закону України "Про публічні закупівлі", закупівлі здійснюються за такими принципами: добросовісна конкуренція серед учасників; максимальна економія ефективність та пропорційність; відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; недискримінація учасників; об`єктивна та неупереджене визначення переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі; запобігання корупційним діям і зловживанням.

У відповідності до ч.1 ст.41 Закону України "Про публічні закупівлі" договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Згідно з частиною першою статті 628, статтею 629 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За правилами ст.632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

Згідно ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

З вище наведених норм чинного законодавства вбачається, що ціна товару є істотною умовою договору про закупівлю. Зміна ціни товару в договорі про закупівлю після виконання продавцем зобов`язання з передачі такого товару у власність покупця не допускається.

Згідно з ч.1 статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 652 Цивільного Кодексу України передбачає, що у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах. Через зміну істотних обставин договір може бути змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: 1) у момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; 2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; 3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; 4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Згідно з частинами третьою, четвертою статті 653 ЦК України у разі зміни договору зобов`язання змінюється з моменту досягнення домовленості про зміну договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов`язанням до моменту зміни договору, якщо інше не встановлено договором або законом.

За приписами статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.

Згідно зі статтею 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов`язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі (частина четверта статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі").

Згідно з п.2 ч.5 ст.41 ЗУ «Про публічні закупівлі» істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю/внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії.

Верховний Суд неодноразово наголошував на тому, що п.2 ч.5 ст.41 Закону України "Про публічні закупівлі" дає можливість змінити умови укладеного договору шляхом збільшення ціни за одиницю товару до 10% та має на меті запобігання ситуаціям, коли внаслідок істотної зміни обставин укладений договір стає вочевидь невигідним для постачальника. Разом з тим, ця норма застосовується, якщо відбувається значне коливання (зростання) ціни на ринку, яке робить для однієї сторони договору його виконання вочевидь невигідним, збитковим. Документи щодо коливання ціни повинні підтверджувати, чому відповідне підвищення цін на ринку зумовлює неможливість виконання договору по ціні запропонованій замовнику на тендері та/або чому виконання укладеного договору стало для постачальника вочевидь невигідним (подібна за змістом позиція викладена у постановах Верховного Суду від 16.04.2019 у справі №915/346/18, від 12.02.2020 у справі №913/166/19, від 21.03.2019 у справі №912/898/18, від 25.06.2019 у справі №913/308/18, від 12.09.2019 у справі №915/1868/18).

При цьому, обмеження 10% застосовується як максимальний ліміт щодо зміни ціни, визначеної в договорі, незалежно від того, як часто відбуваються такі зміни (кількість підписаних додаткових угод).

Подібна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 07.09.2022 у справі №927/4058/21, від 22.06.2022 у справі №917/1062/21, від 07.12.2022 у справі №927/189/22.

Згідно Висновку Великої Палати Верховного Суду про застосування пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", який викладено у постанові від 24.01.2024 у справі №922/2321/22 (провадження № 12-57гс23):

- ціна товару є істотною умовою договору про закупівлю. Зміна ціни товару в договорі про закупівлю після виконання продавцем зобов`язання з передачі такого товару у власність покупця не допускається (п.88);

- зміна ціни товару в бік збільшення до передачі його у власність покупця за договором про закупівлю можлива у випадку збільшення ціни такого товару на ринку, якщо сторони договору про таку умову домовились. Якщо сторони договору про таку умову не домовлялись, то зміна ціни товару в бік збільшення у випадку зростання ціни такого товару на ринку можлива, лише якщо це призвело до істотної зміни обставин, в порядку статті 652 Цивільного кодексу України, якщо вони змінилися настільки, що якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах (п.89);

- у будь-якому разі ціна за одиницю товару не може бути збільшена більше ніж на 10% від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами в договорі за результатами процедури закупівлі, незалежно від кількості та строків зміни ціни протягом строку дії договору. Тобто під час дії договору про закупівлю сторони можуть неодноразово змінювати ціну товару в бік збільшення за наявності умов, встановлених у статті 652 Цивільного кодексу України та пункті 2 частини п`ятої статті 41 Закону № 922-VIII, проте загальне збільшення такої ціни не повинно перевищувати 10% від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами при укладенні договору за результатами процедури закупівлі (п.90). В іншому випадку не досягається мета Закону України "Про публічні закупівлі", яка полягає в забезпеченні ефективного та прозорого здійснення закупівель, створенні конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобіганні проявам корупції в цій сфері та розвитку добросовісної конкуренції, оскільки продавці з метою перемоги можуть під час проведення процедури закупівлі пропонувати ціну товару, яка нижча за ринкову, а в подальшому, після укладення договору про закупівлю, вимагати збільшити цю ціну, мотивуючи коливаннями ціни такого товару на ринку.

Також судом приймається до уваги, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 21.11.2025 у справі №920/19/24 вказала, що не вбачає підстав для відступу від висновків про застосування норм права, що викладено у наведеній вище постанові Великої Палати Верховного Суду від 24 січня 2024 року у справі №922/2321/22.

Таким чином, суд наголошує на тому, що загальне збільшення ціни за одиницю товару не повинно перевищувати 10% від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами при укладенні договору .

Таким чином системний аналіз положень статей 651, 652 ЦК України та положень пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" дає підстави для висновку про те, що зміна істотних умов договору про закупівлю (збільшення ціни за одиницю товару) є правомірною виключно за таких умов: відбувається за згодою сторін; порядок зміни умов договору має бути визначений самим договором; підстава збільшення - коливання ціни такого товару на ринку (обґрунтоване і документально підтверджене постачальником); ціна за одиницю товару може збільшуватися не більше ніж на 10%; загальна сума (ціна) договору не повинна збільшуватися (подібний висновок наведений у постановах Верховного Суду від 09.06.2022 у справі № 927/636/21, від 07.12.2022 у справі № 927/189/22, від 16.02.2023 у справі №903/383/22).

Водночас пунктом 3-7 розділу X "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про публічні закупівлі" №922-VIII від 25.12.2015 визначено, що на період дії правового режиму воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" №64/2022 від 24.02.2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" №2102-IX від 24.02.2022, та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування особливості здійснення закупівель товарів, робіт та послуг для замовників, передбачених цим Законом, визначаються Кабінетом Міністрів України із забезпеченням захищеності таких замовників від воєнних загроз та з дотриманням вимог, встановлених пунктом 3-8 цього розділу.

Постановою Кабінету Міністрів України №1178 від 12.10.2022 затверджено Особливості здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі" на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування (далі - Особливості).

Відповідно до п.17 Особливостей (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), договір про закупівлю за результатами проведеної закупівлі згідно з пунктами 10 і 13 цих особливостей укладається відповідно до Цивільного і Господарського кодексів України з урахуванням положень статті 41 Закону, крім ч.ч. 2-5, 7-9 статті 41 Закону та цих особливостей.

Згідно з п.18 Особливостей умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі, у тому числі за результатами електронного аукціону, крім випадків:

- визначення грошового еквівалента зобов`язання в іноземній валюті;

- перерахунку ціни в бік зменшення ціни тендерної пропозиції переможця без зменшення обсягів закупівлі;

- перерахунку ціни та обсягів товарів в бік зменшення за умови необхідності приведення обсягів товарів до кратності упаковки.

Відповідно до п.19 Особливостей (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) істотні умови договору про закупівлю, укладеного відповідно до пунктів 10 і 13 (крім підпунктів 13 та 15 пункту 13) цих особливостей, не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків:

1) зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника;

2) погодження зміни ціни за одиницю товару в договорі про закупівлю у разі коливання ціни такого товару на ринку, що відбулося з моменту укладення договору про закупівлю або останнього внесення змін до договору про закупівлю в частині зміни ціни за одиницю товару. Зміна ціни за одиницю товару здійснюється пропорційно коливанню ціни такого товару на ринку (відсоток збільшення ціни за одиницю товару не може перевищувати відсоток коливання (збільшення) ціни такого товару на ринку) за умови документального підтвердження такого коливання та не повинна призвести до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю на момент його укладення;

3) покращення якості предмета закупівлі за умови, що таке покращення не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю;

4) продовження строку дії договору про закупівлю та/або строку виконання зобов`язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю;

5) погодження зміни ціни в договорі про закупівлю в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості товарів, робіт і послуг);

6) зміни ціни в договорі про закупівлю у зв`язку з зміною ставок податків і зборів та/або зміною умов щодо надання пільг з оподаткування - пропорційно до зміни таких ставок та/або пільг з оподаткування, а також у зв`язку із зміною системи оподаткування пропорційно до зміни податкового навантаження внаслідок зміни системи оподаткування;

7) зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS, регульованих цін (тарифів), нормативів, середньозважених цін на електроенергію на ринку "на добу наперед", що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни;

8) зміни умов у зв`язку із застосуванням положень частини шостої статті 41 Закону;

9) зменшення обсягів закупівлі та/або ціни згідно з договорами про закупівлю робіт з будівництва об`єктів нерухомого майна відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25 квітня 2023 р. № 382 "Про реалізацію експериментального проекту щодо відновлення населених пунктів, які постраждали внаслідок збройної агресії Російської Федерації" (Офіційний вісник України, 2023 р., № 46, ст. 2466), якщо розроблення проектної документації покладено на підрядника, після проведення експертизи та затвердження проектної документації в установленому законодавством порядку.

У разі внесення змін до істотних умов договору про закупівлю у випадках, передбачених цим пунктом, замовник обов`язково оприлюднює повідомлення про внесення змін до договору про закупівлю відповідно до вимог Закону з урахуванням цих особливостей.

У разі внесення змін до істотних умов договору про закупівлю у випадках, передбачених цим пунктом, замовник обов`язково оприлюднює повідомлення про внесення змін до договору про закупівлю та зміни до договору про закупівлю відповідно до вимог Закону з урахуванням цих особливостей.

Як на підставу для укладення спірних додаткових угод та зміни істотних умов в укладених спірних угодах сторони послалися на підпункт 7 пункту 19 Особливостей.

Водночас суд звертає увагу сторін, що посилання на підпункт 7 пункту 19 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 року № 1178 не свідчить про зміну законодавства у відповідній категорії спору, оскільки: 1) постанова Кабінету Міністрів України є підзаконним нормативно-правовим актом; 2) їх зміст лише деталізує випадки для можливості зміни сторонами правочину ціни договору в порядку пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", та не встановлює іншого алгоритму розрахунку процентного співвідношення ціноутворення передбаченого даною нормою (правова позиція ВС викладена у постанові від 28 серпня 2024 року у cправі № 918/694/23).

Крім того, Верховний Суд у постанові від 06.02.2025 у справі № 916/747/24 зазначав, що «Постанова Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 не передбачає внесення змін до Закону України «Про публічні закупівлі», а лише встановлює певні особливості щодо процедури здійснення публічних закупівель під час дії воєнного стану (постанови Верховного Суду від 18.06.2024 у справі № 922/2595/23, від 01.10.2024 у справі №918/779/23).

Верховний Суд у постанові від 28.08.2024 у справі №918/694/23 вказав на те, що постанова Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 №1178 деталізує випадки для можливості зміни сторонами правочину ціни договору в порядку п.2 ч.5 ст.41 Закону України "Про публічні закупівлі", та не встановлює іншого алгоритму розрахунку процентного співвідношення ціноутворення передбаченого даною нормою.

Тобто, постанова Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 року N 1178 не передбачає внесення змін до Закону "Про публічні закупівлі", а лише встановлює певні особливості щодо процедури здійснення публічних закупівель під час дії воєнного стану.

Відтак, укладаючи спірні Додаткові угоди №1 від 05.07.2024, №2 від 14.08.2024, №3 від 24.09.2024, №4 від 02.10.2024 до Договору №234 від 16.05.2024 та змінюючи ціну на одиницю товару, сторони договору мали керуватись імперативними приписами положень пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", з урахуванням Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178.

Виходячи із викладеного, внесення змін до договору є правомірним лише у випадку документального підтвердження коливання ціни на товар у період з моменту укладення договору до моменту укладення додаткової угоди.

Наведене узгоджується із висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 13.10.2020 у справі №912/1580/18, згідно з яким існування обставин, які є підставою для зміни ціни товару, повинні бути доведені належними та допустимими доказами та такі коливання ціни товару на ринку повинні бути наявні саме на момент внесення таких змін.

Суд зазначає, що чинне законодавство про публічні закупівлі не визначає, які органи, установи чи організації мають право надавати інформацію щодо коливання цін на ринку і які документи можуть підтверджувати таке коливання. Такі органи і такі документи можуть визначатися замовником при формуванні тендерної документації, а сторонами - при укладенні договору (відповідно до тендерної документації).

Під час визначення щодо доказів на підтвердження коливання ціни товару на ринку слід виходити як з аналізу норм чинного законодавства щодо повноважень та функцій суб`єктів надання такої інформації (наприклад, до цих суб`єктів можна віднести, Державну службу статистики України, на яку постановою КМУ від 10 вересня 2014 року №442 "Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади" покладено функцію з контролю за цінами в частині здійснення моніторингу динаміки цін (тарифів) на споживчому ринку; державне підприємство "Державний інформаційно-аналітичний центр моніторингу зовнішніх товарних ринків", яке на замовлення суб`єкта господарювання виконує цінові / товарні експертизи, зокрема, щодо відповідності ціни договору наявній кон`юнктурі певного ринку товарів; ТПП України, яка у межах власних повноважень надає послуги щодо цінової інформації, тощо), так і положень щодо доказів, які закріплені у главі 5 розділу І ГПК України.

Таким чином, з-поміж іншого, довідки, експертні висновки ТПП України, тощо можуть використовуватися для підтвердження коливання ціни товару на ринку. Втім судам у порядку статті 86 ГПК України слід їх досліджувати та оцінювати за критеріями належності, допустимості, достовірності, вірогідності з точку зору саме факту коливання ціни на товар (п.174, 175 постанови Великої Палати Верховного Суду у від 21.11.2025 у справі №920/19/24).

Разом з тим, у документах, які видає компетентна організація, має бути зазначена чинна ринкова ціна на товар і її порівняння з ринковою ціною станом на дату, з якої почалися змінюватися ціни на ринку, як у бік збільшення, так і у бік зменшення (тобто наявності коливання). Необхідність зазначення такої інформації зумовлюється також тим, що у випадку коливання цін, зміни до договору про закупівлю вносяться з урахуванням показників такого коливання, що стали підставою для здійснення попередніх змін до договору. Кожна зміна до договору має містити окреме документальне підтвердження. Документ про зміну ціни повинен містити належне підтвердження викладених в ньому даних, проведених досліджень коливання ринку, джерел інформації тощо (правова позиція Верховного Суду, викладена у постанові від 13.10.2020 у справі №912/1580/18, від 18.03.2021 №924/1240/18, від 11.05.2023 у справі №910/17530/21).

Згідно укладеного сторонами договору №234 від 16.05.2024 та додатку №2 до Договору «Комерційна пропозиція», постачальник зобов`язався поставити споживачу з 01.06.2024 по 31 грудня 2024 року електричну енергію в обсязі 104 695 кВт/год, за ціною 4,23428053 грн. з ПДВ, загальною вартістю 443 308,00 грн. з ПДВ.

Як убачається з матеріалів справи, додатковою угодою №1 від 05.07.2024 сторонами погоджено зміну ціни за 1кВт*год електричної енергії, зокрема шляхом підняття з 01.06.2024 ціни за 1кВт*год електричної енергії до 7,358340 грн. з ПДВ (збільшено на 73,78% (7,358340 грн. - 4,23428053грн.=3,12405947/4,23428053х100).

Додатковою угодою №2 від 14.08.2024 сторонами погоджено зміну ціни за 1кВт*год електричної енергії, зокрема шляхом підняття з 01.07.2024 ціни за 1кВт*год електричної енергії до 8,034816 грн. з ПДВ (збільшено на 89,76% (8,034816грн.- 4,23428053грн.=3,80057947/4,23428053х100).

Додатковою угодою №3 від 24.09.2024 сторонами погоджено зміну ціни за 1кВт*год електричної енергії з 01.08.2024, ціна за 1кВт*год становить 7,760604 з ПДВ (збільшено на 83,28% (7,760604грн.- 4,23428053грн.=3,52632347/4,23428053х100).

Додатковою угодою №4 від 02.10.2024 сторонами погоджено зміну ціни за 1кВт*год електричної енергії з 01.09.2024, ціна за 1кВт*год становить 7,671276 з ПДВ (збільшено на 81,17% (7,671276грн.- 4,23428053грн.=3,43699547/4,23428053х100).

Документальним обґрунтуванням для укладення вказаних додаткових угод стали надані відповідачем документи, зокрема:

- лист постачальника №483 від 07.06.2024 (арк.49) та цінова довідка Харківської торгово-промислової палати №803-1/24 від 01.07.2024, в якій вказано, що середньозважена ціна на майданчику ринку на добу наперед (РДН) в торговій зоні ОЕС України, які склались за травень (01.05-31.05) 2024 року становить 4 221,92 грн./МВт.год та червень (01.06-30.06) 2024 року 5 403,38 грн./МВт.год, відсоток коливання +27,98% (акр.47, 48);

- лист постачальника №678 від 08.08.2024 (арк..54) та цінова довідка Харківської торгово-промислової палати №970-2/24 від 31.07.2024, в якій вказано, що середньозважена ціна на майданчику ринку на добу наперед (РДН) в торговій зоні ОЕС України, які склались за червня (01.06-30.06) 2024 року становить 5 403,38 грн./МВт.год, за липня (01.07-31.07) 2024 року становить 5 967,11 грн./МВт.год, відсоток коливання +10,43 % (арк..52,53);

- цінова довідка Харківської торгово-промислової палати №1110/24 від 30.08.2024, в якій вказано, що середньозважена ціна на майданчику ринку на добу наперед (РДН) в торговій зоні ОЕС України, які склались за липня (01.07-31.07) 2024 року становить 5 967,11 грн./МВт.год, за серпня (01.08-31.08) 2024 року становить 5 738,60 грн./МВт.год, відсоток коливання (-3,83%) (акр.55,56);

- цінова довідка Харківської торгово-промислової палати №1260/24 від 30.09.2024, в якій вказано, що середньозважена ціна на майданчику ринку на добу наперед (РДН) в торговій зоні ОЕС України, які склались за серпень (01.08-31.08) 2024 року становить 5 738,60 грн./МВт.год, за вересень (01.09-30.09) 2024 року становить 5 664,16 грн./МВт.год, відсоток коливання (-1,30%) (акр.58,59);

Водночас, надані відповідачем цінові довідки Харківської торгово-промислової палати №803-1/24 від 01.07.2024, №970-2/24 від 31.07.2024, №1110/24 від 30.08.2024, №1260/24 від 30.09.2024 видані Харківською торгово-промисловою палатою України, не є тими документами, що підтверджують коливання (збільшення чи зменшення ціни за одиницю товару на ринку) за відповідні періоди, а зазначені в них величини демонструють лише середньозважені ціни купівлі-продажу електроенергії.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 21.11.2025 у справі №920/19/24 врахувала, що кожна зміна до договору має містити окреме документальне підтвердження. Документ про зміну ціни повинен містити належне підтвердження викладених у ньому даних, проведених досліджень коливання ринку, джерел інформації тощо.

Тобто сам факт збільшення ціни товару на ринку не обов`язково тягне підвищення ціни на аналогічний товар, який є предметом договору.

При звернені до замовника з пропозиціями підвищити ціну, постачальник має обґрунтувати, чому таке підвищення цін на ринку зумовлює неможливість виконання договору по ціні, запропонованій замовнику, навести причини, через які виконання укладеного договору стало для постачальника вочевидь невигідним. Крім того, постачальник також має довести, що підвищення ціни є непрогнозованим (його не можливо було передбачити і закласти в ціну товару на момент укладення договору).

Виключно коливання цін на ринку електроенергії не може бути беззаперечною підставою для автоматичного перегляду (збільшення) погодженої сторонами ціни за одиницю товару.

В свою чергу, під коливанням ціни необхідно розуміти зміну за певний період часу ціни товару на ринку чи то в сторону зменшення, чи в сторону збільшення. І таке коливання має відбуватись саме в період укладання договору і до внесення відповідних змін до нього.

Разом із тим, на підтвердження факту коливання ціни на товар, у документі, який видає компетентна організація, має бути зазначена діюча ринкова ціна на товар і її порівняння з ринкового ціною станом на дату, з якої почали змінюватися ціни на ринку, як у бік збільшення, так і у бік зменшення (тобто наявності коливання). Необхідність зазначення такої інформації зумовлюється також тим, що у випадку коливання цін зміни до договору про закупівлю вносяться з урахуванням показників коливання цін, що стали підставою для здійснення попередніх змін до договору. Кожна зміна до договору має містити окреме документальне підтвердження (п.167-171 постанови).

Документ про зміну ціни повинен містити належне підтвердження викладених в ньому даних, проведених досліджень коливання ринку, джерел інформації тощо (правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 13.10.2020 у справі № 912/1580/18).

Разом із тим, цінові довідки, які постачальник надавав споживачу на підтвердження необхідності підвищення ціни на електроенергію, не містять даних щодо порівняння чинної ринкової ціни на товар з ринковою ціною станом на дату, з якої почалися змінюватися ціни на ринку, як у бік збільшення, так і у бік зменшення, тобто проведених досліджень коливання ринку.

Отже, вказані документи не відображають інформацію, яка надає можливість стверджувати про коливання, оскільки не відображено дослідження динаміки цін, а отже встановити її рух у бік збільшення чи зменшення та підтвердити факт наявності коливання ціни.

Крім того, зі змісту наданих цінових довідок вбачається, що вони носять виключно фактографічно-інформаційний характер, не враховують умов договорів та контрактів.

Суд також зауважує, що за результатом проведених Харківською ТПП досліджень в цінових довідках зазначено середньозважену ціну на РДН у одиницях виміру - грн/МВт*год, тоді як згідно умов Договору та Комерційної прозиції ціна за одиницю електричної енергії встановлена у грн/кВт*год.

Також, відповідно до правової позиції, що викладена у висновку Верховного Суду у складі об`єднаної палати, викладеного у постанові від 18.06.2021 у справі № 927/491/19, постачальнику треба не лише довести підвищення ціни на певний товар на певному ринку за допомогою доказів, але й обґрунтувати для замовника самі пропозиції про підвищення ціни, визначеної у договорі. Постачальник повинен обґрунтувати, чому таке підвищення цін на ринку зумовлює неможливість виконання договору по запропонованій ціні, навести причини, через які виконання укладеного договору стало для нього вочевидь невигідним. Постачальник також має довести, що підвищення ціни є непрогнозованим.

Отже, оспорювані додаткові угоди було укладено без належного обґрунтування та документального підтвердження, всупереч умовам договору та нормам Закону України "Про публічні закупівлі". Таким чином, при укладенні додаткових угод до договору порушено ч.5 ст.41 Закону, а саме змінено ціну за одиницю товару у бік збільшення за відсутності відповідного коливання ціни такого товару на ринку, внаслідок чого перевищено гранично допустимі межі такого збільшення та безпідставно зменшено обсяги закупівлі.

З огляду на викладене, суд вважає, що Додаткові угоди №1 від 05.07.2024, №2 від 14.08.2024, №3 від 24.09.2024, №4 від 02.10.2024 до Договору №234 від 16.05.2024, суперечать наведеним вище нормам Цивільного кодексу України та Закону України "Про публічні закупівлі", та підлягають визнанню недійсними, безвідносно коливання ціни товару на ринку та належності доказів такого коливання, оскільки перевищують імперативно визначену граничну межу можливого збільшення ціни за одиницю товару.

Щодо позовної вимоги про стягнення з відповідача безпідставно сплачених коштів суд зазначає наступне.

За приписами ч.1 ст.236 ЦК України правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

Відповідно до ч.1 ст.216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Недійсність спірних додаткових угод не означає відсутність між сторонами договірних відносин, адже відносини між ними врегульовані договором, тобто зобов`язання є договірними (подібні висновки наведені в постановах Верховного Суду від 13.07.2021 у справі №927/550/20, від 18.06.2021 у справі №927/491/19).

Застосування реституції спрямоване на приведення сторін недійсного правочину до того стану, який вони мали до вчинення правочину. Застосування реституції як наслідку недійсності правочину насамперед відновлює права учасників цього правочину.

З урахуванням наведеного слід вважати, що розрахунок за поставлену електричну енергію повинен здійснюватися за ціною, вказаною в основному договорі, тобто виходячи з тарифу - 4,23428053 грн за 1 кВт*год. з ПДВ.

Відповідно до частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Згідно з пунктом 1 частини третьої статті 1212 Цивільного кодексу України положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного за недійсним правочином.

Враховуючи наведене, а також те, що додаткові угоди №1 від 05.07.2024, №2 від 14.08.2024, №3 від 24.09.2024, №4 від 02.10.2024 до договору №234 від 16.05.2024 судом визнано недійсними, а відповідно зобов`язання сторін регулюються Договором №234 від 16.05.2024 про постачання електричної енергії споживачу.

Так, як уже було наведено вище, за період з червня 2024 року по вересень 2024 року Відділом освіти Мурованокуриловецької селищної ради отримано від Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІМК» електричну енергію в кількості 57 418 кВт/год, за яку проведено оплату в загальній сумі 438 552,39 грн з ПДВ.

Разом з цим, як встановлено судом при розгляді даної справи підвищення ціни електричної енергії додатковими угодами №1 від 05.07.2024, №2 від 14.08.2024, №3 від 24.09.2024, №4 від 02.10.2024 до договору №234 від 16.05.2024 проведено з порушенням чинного законодавства.

Тобто, вартість електричної енергії за Договором у період з червня 2024 року по вересень 2024 року залишалася незмінною та становила 4,23428053 грн за 1 кВт*год. з ПДВ.

З урахуванням викладеного вище, фактична вартість електричної енергії, отриманої Відділом освіти Мурованокуриловецької селищної ради згідно Договору становить 243 123,92 грн (57418 кВт/год х 4,23428053 грн за 1 кВт*год), що на 195 428,47 грн (438 552,39 грн - 243 123,92 грн) меньше суми коштів, перерахованих позивачем на рахунок відповідача згідно платіжних доручень.

З огляду на викладене, суд доходить висновку, що отримані відповідачем грошові кошти є такими, що були безпідставно одержані відповідачем, підстава їх набуття відпала, а тому відповідач зобов`язаний їх повернути відповідно до статей 216, 1212 Цивільного кодексу України.

Враховуючи викладене вище, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Відповідно до частини першої статті 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі (частина друга статі 2 ГПК України).

Згідно статті 13 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ст.73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Стаття 74 ГПК України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно зі ст.ст.76, 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть

У відповідності ч.1 до ст.79 ГПК України, наявність обставин, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Згідно з ч.1, 2 ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд зазначає, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент (рішення у справі "Серявін та інші проти України", пункт 58).

Судом були досліджені всі документи, які надані сторонами по справі, аргументи сторін та надана їм правова оцінка. Решта доводів та заперечень сторін судом до уваги не береться, оскільки не спростовують наведених вище висновків.

При ухваленні рішення в справі, суд у тому числі вирішує питання щодо розподілу судових витрат між сторонами.

Так, за правилами п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Судом враховані положення ч.9 ст.129 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Зі змісту частини дев`ятої статті 129 ГПК України слідує, що нею встановлено дискреційне повноваження суду (тобто його право, а не обов`язок) здійснити розподіл судових витрат у вищезазначений спосіб. При цьому висновок суду про необхідність покладення судових витрат на сторону, внаслідок неправильних дій якої виник спір, повинен бути належним чином обґрунтованим. Подібні правові висновки викладено у постановах Верховного Суду від 31.05.2022 у справі № 927/515/21, від 25.11.2021 у справі № 904/5929/19, від 15.09.2022 у справі № 910/10159/21, додатковій постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 04.03.2021 у справі №916/376/19.

Визначаючи чи підлягає/не підлягає застосуванню частина 9 ст.129 ГПК України у кожному конкретному випадку суд має першочергово врахувати, що наведені приписи застосовуються за наявності одночасно таких умов у сукупності: 1) вирішення судом спору по суті; 2) встановлення судом одного із таких випадків - зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або коли спір виник внаслідок неправильних дій сторони.

Таким чином, враховуючи, що спір у даній справі виник внаслідок неправильних дій як Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІМК", так і Відділу освіти Мурованокуриловецької селищної ради, суд вважає за можливе покласти витрати зі сплати судового збору на відповідача та позивача в рівних частинах за вимоги про визнання недійними додаткових угод до Договору та на позивача за вимогу щодо стягнення надмірно сплачених коштів.

Керуючись ст.ст.2, 7, 11, 12, 13, 53, 73, 74, 76-79, 86, 91, 123, 129, 210, 220, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 ГПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати недійсною додаткову угоду №1 від 05.07.2024 до договору №234 від

16.05.2024 про постачання електричної енергії споживачу, укладеного між відділом освіти Мурованокуриловецької селищної ради (вул.Соборна, 135, с-ще Муровані Курилівці, Могилів-Подільського району Вінницької області, 23400, код ЄДРПОУ 44131574) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ВІМК" (вул.Мала Морська, буд.108/5, офіс 526, м.Миколаїв, 54002, код ЄДРПОУ 42719687).

3. Визнати недійсною додаткову угоду №2 від 14.08.2024 до договору №234 від

16.05.2024 про постачання електричної енергії споживачу, укладеного між відділом освіти Мурованокуриловецької селищної ради (вул.Соборна, 135, с-ще Муровані Курилівці, Могилів-Подільського району Вінницької області, 23400, код ЄДРПОУ 44131574) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ВІМК" (вул.Мала Морська, буд.108/5, офіс 526, м.Миколаїв, 54002, код ЄДРПОУ 42719687).

4. Визнати недійсною додаткову угоду №3 від 24.09.2024 до договору №234 від

16.05.2024 про постачання електричної енергії споживачу, укладеного між відділом освіти Мурованокуриловецької селищної ради (вул.Соборна, 135, с-ще Муровані Курилівці, Могилів-Подільського району Вінницької області, 23400, код ЄДРПОУ 44131574) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ВІМК" (вул.Мала Морська, буд.108/5, офіс 526, м.Миколаїв, 54002, код ЄДРПОУ 42719687).

5. Визнати недійсною додаткову угоду №4 від 02.10.2024 до договору №234 від

16.05.2024 про постачання електричної енергії споживачу, укладеного між відділом освіти Мурованокуриловецької селищної ради (вул.Соборна, 135, с-ще Муровані Курилівці, Могилів-Подільського району Вінницької області, 23400, код ЄДРПОУ 44131574) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ВІМК" (вул.Мала Морська, буд.108/5, офіс 526, м.Миколаїв, 54002, код ЄДРПОУ 42719687).

6. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "ВІМК" (вул.Мала Морська, буд.108/5, офіс 526, м.Миколаїв, 54002, код ЄДРПОУ 42719687) на користь відділу освіти Мурованокуриловецької селищної ради (вул.Соборна, 135, с-ще Муровані Курилівці, Могилів-Подільського району Вінницької області, 23400, код ЄДРПОУ 44131574) кошти в сумі 195 428,47 гр.

7. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІМК" (54002, вулиця Мала Морська, будинок, 108/5, офіс, 526, м. Миколаїв, код ЄДРПОУ 42719687) на користь Вінницької обласної прокуратури (р/р НОМЕР_1 , ЄДРПОУ 02909909, МФО 820172) судовий збір у розмірі 9 984,00 грн.

8. Стягнути з Відділу освіти Мурованокуриловецької селищної ради (вул.Соборна, 135, с-ще Муровані Курилівці, Могилів-Подільського району Вінницької області, 23400, код ЄДРПОУ 44131574) на користь Вінницької обласної прокуратури (р/р НОМЕР_1 , ЄДРПОУ 02909909, МФО 820172) судовий збір у розмірі 6 656,00 грн.

Рішення суду, у відповідності до ст.241 Господарського процесуального кодексу України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст. 253, 254, 256-259 ГПК України.

Повне рішення складено 15.07.2026, у зв`язку з перебуванням судді у відпустці.

Суддя Н.О. Семенчук