Ухвала суду № 138259462, 15.07.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

15.07.2026Справа № 910/7262/26

Суддя Господарського суду міста Києва Блажівська О.Є., розглянувши в порядку письмового провадження заяву Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) про скасування судового наказу №910/7262/26 від 24.06.2026, виданого за заявою Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» (04070, місто Київ, вулиця Андріївська, будинок 4; код ЄДРПОУ: 14282829)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва звернулося Акціонерне товариство «Перший український міжнародний банк» (04070, місто Київ, вулиця Андріївська, будинок 4; код ЄДРПОУ: 14282829) до боржника Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) про видачу судового наказу за вимогою про стягнення заборгованості за Кредитним договором «Кредит «всеБІЗНЕС» № 758895956132 від 13.06.2025 року станом на 11.06.2026 р. включно в розмірі 47 643 (сорок сім тисяч шістсот сорок три) грн 58 коп., з яких 38 499,98 грн. за сумою кредиту (тіло), включаючи прострочену заборгованість за сумою кредиту в розмірі 32 083,35 грн. та строкову заборгованість за сумою кредиту в розмірі 6 416,63 грн., та 9 143,60 грн. простроченої заборгованості за комісією, а також витрати по сплаті судового збору в сумі 332 (триста тридцять дві) грн 80 коп.

22.06.2026 через систему «Електронний суд» від Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 надійшло клопотання про зупинення провадження у справі.

24.06.2026 Господарським судом міста Києва було видано судовий наказ у справі №910/7262/26 про стягнення з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» (04070, місто Київ, вулиця Андріївська, будинок 4; код ЄДРПОУ: 14282829) заборгованості за Кредитним договором «Кредит «всеБІЗНЕС» № 758895956132 від 13.06.2025 року станом на 11.06.2026 р. включно в розмірі 47 643 (сорок сім тисяч шістсот сорок три) грн 58 коп., з яких 38 499,98 грн. за сумою кредиту (тіло), включаючи прострочену заборгованість за сумою кредиту в розмірі 32 083,35 грн. та строкову заборгованість за сумою кредиту в розмірі 6 416,63 грн., та 9 143,60 грн. простроченої заборгованості за комісією, а також витрати по сплаті судового збору в сумі 332 (триста тридцять дві) грн 80 коп.

13.07.2026 через систему «Електронний суд» від Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 надійшла заява про скасування судового наказу у справі № 910/7262/26.

Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 13.07.2026 вказану заяву розподілено на суддю Блажівську О.Є.

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду міста Києва 13.07.2026 через систему «Електронний суд» від Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 надійшла заява про скасування судового наказу у справі № 910/7262/26.

В поданій заяві представник заявника зазначає, що Заявником (боржником) підтверджується наявність договірних взаємовідносин з Акціонерним товариством "Перший Український міжнародний банк", проте я вважаю необґрунтованим та неправомірним видачу судового наказу про стягнення з мене коштів на користь АТ «Перший український міжнародний банк» виходячи з наступного.

Заявником (боржником) 22.06.2026 у справі №910/7262/26 через систему «Електронний Суд» було подано клопотання про зупинення провадження у справі, оскільки я, ОСОБА_1 , що проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , з 13.03.2026 року перебуваю на військовій службі за призовом під час мобілізації, на особливий період у військовій частині НОМЕР_2 , що підтверджується довідкою (Форма 5) №6955 від 20.03.2026 року. Зазначене клопотання від 22.06.2026 у справі №910/7262/26 на дату винесення судового наказу від 24.06.2026 розглянуто не було.

Враховуючи викладене я на даний час не маю фізичної змоги звірити свої платіжні документи із сумою заявленої до мене заборгованості та належним чином представити свої інтереси в суді.

Заявником зазначено, на підставі викладеного та відповідно до статті 157 ГПК України прошу скасувати судовий наказ у справі №910/7262/26, виданий 24.06.2026 року суддею Господарського суду міста Києва Блажіською О.Є.

Розглянувши заяву представника Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про скасування судового наказу, суд прийшов до висновку про необхідність її задоволення, з огляду на наступне.

Суд зазначає, що вимоги щодо форми та змісту заяви про скасування судового наказу, а також строків її подання встановлені приписами ст. 157 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до частини першої статті 157 Господарського процесуального кодексу України боржник має право протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав. Заява про скасування судового наказу може також бути подана органами та особами, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 04.0.2024 у справі № 916/3924/23 зазначено, що нормами чітко встановлено процесуальну поведінку, відповідно до якої учасники справи зобов`язані діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема щодо дотримання строків на подання заяви боржника про скасування судового наказу. Для цього особа, зацікавлена у поданні такої заяви, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, у передбачені законодавством строки.

Водночас інститут строків в господарському процесі сприяє досягненню юридичної визначеності, а також стимулює учасників господарського процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дотримання процесуальної дисципліни учасників судочинства та своєчасного виконання ними передбачених ГПК України певних процесуальних дій (подібний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 05.07.2023 у справі № 910/186/21).

Згідно з частиною 5 статті 157 Господарського процесуального кодексу України до заяви про скасування судового наказу додаються: 1) документ, що підтверджує сплату судового збору; 2) документ, що підтверджує повноваження представника боржника, якщо заява подається таким представником; 3) клопотання про поновлення пропущеного строку, якщо заява подається після спливу строку, передбаченого частиною першою цієї статті.

При цьому, положення Господарського процесуального кодексу України не ставлять в залежність скасування судового наказу за заявою боржника від обґрунтованості його доводів, викладених у такій заяві, а лише передбачають необхідність зазначення в ній про повну або часткову необґрунтованість вимог стягувача (пункт 5 частини 3 статті 157 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно з ч.ч. 3, 4 ст. 156 Господарського процесуального кодексу України копія (текст) судового наказу, що містить інформацію про веб-адресу такого рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень, разом з додатками надсилаються боржнику за адресою місцезнаходження (місця проживання), зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань. Днем отримання боржником копії судового наказу є день його вручення боржнику, визначений відповідно до статті 242 цього Кодексу.

У відповідності до ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, яка діяла на час видачі судового наказу) днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відповідно до частини 11 статті 242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Так, судовий наказ Господарського суду міста Києва від 24.06.2026 у справі №910/7262/26 був направлений Фізичній особі - підприємцю Томова Павлу Леонідовичу, на адресу місцезнаходження боржника за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань - АДРЕСА_1 . Згідно трекінгу поштового відправлення АТ «Укрпошта» - R067214312392, лист із копією заяви про видачу судового наказу, додатками до заяви та судовим наказом доставлено до поштового відділення 04.07.2026.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 14.06.2024 у справі № 910/8002/23 зазначив, що виходячи зі змісту ст.242 ГПК, пунктів 11, 17, 99, 116, 117 Правил №270 (в редакції на день видачі та направлення судового наказу), у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною (наявність такої адреси в ЄДР прирівнюється до повідомлення такої адреси стороною), і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі. Аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 17.11.2021 у справі №908/1724/19, від 14.08.2020 у справі №904/2584/19 та від 13.01.2020 у справі №910/22873/17.

Направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (аналогічний висновок викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17, Верховного Суду від 27.11.2019 у справі №913/879/17, від 21.05.2020 у справі №10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі №24/260-23/52-б, від 21.01.2021 у справі №910/16249/19, від 19.05.2021 у справі №910/16033/20, від 20.07.2021 у справі №916/1178/20).

Отже, враховуючи дату судового наказу - 24.06.2025, дату доставлення поштового відправлення до відділення пошти, в силу положення ст. 242 ГПК України - 04.07.2026, та дату звернення боржника до Господарського суду міста Києва з заявою про його скасування - 13.07.2026, суд приходить до висновку, що вказана заява подана боржником в межах визначеного частиною 1 статті 157 Господарського процесуального кодексу України строку. Отже, враховуючи дату судового наказу - 24.06.2026, дату доставлення поштового відправлення до відділення пошти - 04.07.2026, та дату звернення боржника до Господарського суду міста Києва з заявою про його скасування - 13.07.2026, суд приходить до висновку, що вказана заява подана боржником в межах визначеного частиною 1 статті 157 Господарського процесуального кодексу України строку.

Додатково суд зазначає, що відповідно до Закону України «Про судовий збір», зокрема у статті 5 - Пільги щодо сплати судового збору, пунктом 12 частини 1 визначено, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються військовослужбовці, військовозобов`язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, - у справах, пов`язаних з виконанням військового обов`язку, а також під час виконання службових обов`язків.

У додатку доданому до заяви про скасування судового наказу від 13.07.2026, подано довідку, що видається військовослужбовцям (Форма 5), видану Міністерством оборони України, військовою частиною НОМЕР_3 від 20.03.2025 р № 6955, у якій зазначено, що солдат ОСОБА_1 перебуває на військовій службі за призовом під час мобілізації, на особливий період у військовій частині НОМЕР_3 з 13.03.2025 року. Довідку підписано командиром військової частини.

Відтак, ОСОБА_1 є військовослужбовцем, під час виконання службових обов`язків, а отже, звільняється від сплати судового збору за подання заяви про скасування судового наказу.

Щодо клопотання про зупинення провадження у справі від 22.06.2026, суд зазначає наступне.

У клопотанні про зупинення провадження заявник зазначає, що ОСОБА_1 , що проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , з 13.03.2026 року перебуваю на військовій службі за призовом під час мобілізації, на особливий період у військовій частині НОМЕР_2 , що підтверджується довідкою (Форма 5) №6955 від 20.03.2026 року.

У зв`язку з тим, що я перебуваю на військовій службі за мобілізацією у військовій частині НОМЕР_2 з 13.03.2026 року, що підтверджується довідкою (Форма 5), керуючись пунктом 3 частини першої статті 227 Господарського процесуального кодексу України, прошу зупинити провадження у даній справі №910/7262/26.

Однак, Розділ II Наказне провадження, ст. ст. 147-160 Господарського процесуального кодексу України не містять можливості щодо зупинення провадження, так як наказне провадження є безспірним і спрощеним. Для скасування судового наказу, відповідно до ч. 1 ст. 177 боржник має право протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав. Заява про скасування судового наказу може також бути подана органами та особами, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Зупинення провадження у справі, на відміну від відкладення розгляду справи, здійснюється без зазначення строку, до усунення обставин (до вирішення іншої справи; до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі), які зумовили зупинення провадження, тому провадження у справі слід зупиняти лише за наявності беззаперечних підстав для цього (подібні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 15.05.2019 у справі № 904/3935/18, від 10.06.2019 у справі № 914/1983/17, від 16.01.2020 у справі № 908/1188/19).

Необґрунтоване зупинення провадження у справі призводить до затягування строків її розгляду і перебування в стані невизначеності учасників процесу, що свідчить про порушення положень ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що покладає на національні суди обов`язок здійснити швидкий та ефективний розгляд справ упродовж розумного строку.

Відтак, клопотання про зупинення провадження у справі від 22.06.2026, зважаючи на заяву про скасування судового наказу неналежне та підлягає залишенню без розгляду, відповідно до процесуального законодавства.

Частиною 3 статті 158 Господарського процесуального кодексу України визначено, що у разі відсутності підстав для повернення заяви про скасування судового наказу суддя не пізніше двох днів після її подання постановляє ухвалу про скасування судового наказу, в якій роз`яснює заявнику (стягувачу) його право звернутися до суду із тими самими вимогами в порядку спрощеного позовного провадження. В ухвалі про скасування судового наказу суд за клопотанням боржника вирішує питання про поворот виконання судового наказу в порядку, встановленому статтею 333 цього Кодексу.

При цьому положення Господарського процесуального кодексу України не ставлять в залежність скасування судового наказу за заявою боржника від обґрунтованості його доводів, викладених у такій заяві, а лише передбачають необхідність зазначення в ній про повну або часткову необґрунтованість вимог стягувача (п. 5 ч. 3 ст. 157 Господарського процесуального кодексу України).

Оскільки заява Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про скасування судового наказу подана в межах строку, передбаченого частиною 1 статті 157 Господарського процесуального кодексу України, та судом встановлено, що остання відповідає вимогам до форми і змісту заяви про скасування судового наказу, встановленим ч.ч. 3, 4, 5 ст. 157 цього Кодексу, суд керуючись ч. 3 ст. 158 Господарського процесуального кодексу України, прийшов до висновку про необхідність скасування судового наказу Господарського суду міста Києва №910/7262/26 від 24.06.2026, виданого за заявою Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк».

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 116, 157, 158, 232, 233, 234, 235, 255 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Скасувати судовий наказ Господарського суду міста Києва №910/7262/26 від 24.06.2026, виданого за заявою Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк».

2. Роз`яснити Акціонерному товариству «Перший український міжнародний банк», що останній не позбавлений права звернутися до суду із тими самими вимогами в порядку спрощеного позовного провадження. При цьому, суд звертає увагу заявника, що у відповідності до приписів ч. 2 ст. 151 Господарського процесуального кодексу України у разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. Однак, у разі пред`явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.

3. Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання та не може бути оскаржена відповідно до приписів ст. 255 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Оксана БЛАЖІВСЬКА