Ухвала суду № 138258051, 15.07.2026, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/8936/24

Провадження № 2/752/10615/26

У Х В А Л А

Іменем України

15 липня 2026 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Слободянюк А.В.,

за участю секретаря Пулинець Л.Ю.,

прокурора Биховцової О.А.,

представника відповідача ОСОБА_1 Желізняк К.О.,

розглянувши у судовому засіданні в залі суду, в приміщенні Голосіївського районного суду м. Києва заяви представника Київської міської прокуратури про зміну предмету позову, залучення співвідповідача та третьої особи, з клопотанням про перехід зі стадії розгляду по суті до стадії підготовчого провадження, подані в межах розгляду цивільної справи за позовом заступника керівника Київської міської прокуратури в інтересах держави в особі: Київської міської ради до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Гаврилова Ольга Василівна, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Мамай Ірина Володимирівна, Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області, Головне управління Держгеокадастру у місті Києві та Київській області, про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою природно-заповідного та водного фондів, -

ВСТАНОВИВ:

Заступник керівника Київської міської прокуратури в інтересах держави в особі Київської міської ради звернувся до Голосіївського районного суду м. Києва з вищевказаним позовом, в якому, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, просить:

- усунути перешкоди власнику - територіальній громаді міста Києва в особі Київської міської ради, у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою з кадастровим номером 8000000000:90:402:0038 за адресою: АДРЕСА_1 шляхом скасування рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Мамай Ірини Володимирівни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 73107303 від 14.05.2024 та здійснену 13.05.2024 на його підставі в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію права власності ОСОБА_2 на нерухоме майно (реєстраційний номер об`єкта 2935075280000, номер запису про право власності 54992353), з одночасним припиненням права власності ОСОБА_2 на нього;

- усунути перешкоди власнику - територіальній громаді міста Києва в особі Київської міської ради, у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою з кадастровим номером 8000000000:90:402:0038 за адресою: АДРЕСА_1 шляхом скасування рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Мамай Ірини Володимирівни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 73146028 від 15.05.2024 та здійснену 14.05.2024 на його підставі в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію права власності ОСОБА_3 на нерухоме майно (реєстраційний номер об`єкта 2935075280000, номер запису про право власності 55026352), з одночасним припиненням права власності ОСОБА_3 на нього;

- усунути перешкоди власнику - територіальній громаді міста Києва в особі Київської міської ради, у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою з кадастровим номером 8000000000:90:402:0038 за адресою: АДРЕСА_1 шляхом скасування рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Мамай Ірини Володимирівни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 73167400 від 16.05.2024 та здійснену 16.05.2024 на його підставі в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію права власності ОСОБА_1 на нерухоме майно (реєстраційний номер об`єкта 2935075280000, номер запису про право власності 55044560), з одночасним припиненням права власності ОСОБА_1 на нього;

- усунути перешкоди власнику - територіальній громаді міста Києва в особі Київської міської ради, у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою з кадастровим номером 8000000000:90:402:0038 за адресою: АДРЕСА_1 шляхом зобов`язання ОСОБА_1 повернути земельну ділянку площею 0,1905 га з кадастровим номером 8000000000:90:402:0038 за адресою: м.Київ, Голосіївський р-н, шосе Столичне, 26 км, діл. 10,11 територіальній громаді міста Києва в особі Київської міської ради;

- усунути перешкоди власнику - територіальній громаді міста Києва в особі Київської міської ради, у користуванні та розпорядженні об`єктом природно-заповідного та водного фондів шляхом скасування державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:90:402:0038 площею 0,1905 та за адресою: АДРЕСА_1 з одночасним припиненням усіх зареєстрованих щодо неї речових прав та їх обтяжень;

- стягнути з відповідачів на користь Київської міської прокуратури судовий збір в сумі 15 140 грн, сплачений за подання позовної заяви.

10 липня 2026 року від заступника керівника Київської міської прокуратури надійшла заява, в якій прокурор просить повернутись до стадії підготовчого провадження для подання прокурором заяви про зміну предмета позову.

Повідомляє, що позов обґрунтований тим, що Київською міською радою незаконно передано земельну ділянку природно-заповідного та водного фондів у приватну власність.

Разом з тим, після подання прокурором указаного позову набрала чинності ч. 2 ст. 391 ЦК України, згідно з якою якщо органом державної влади або органом місцевого самоврядування, незалежно від того, чи мав такий орган відповідні повноваження, вчинялися будь-які дії, спрямовані на відчуження майна, в результаті яких набувачем такого майна став суб`єкт права приватної власності, спори щодо володіння та/або розпоряджання, та/або користування таким майном відповідним органом державної влади або органом місцевого самоврядування вирішуються на підставі ст. ст. 387 і 388 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Зважаючи на зміну правового регулювання, ефективним способом захисту порушених прав територіальної громади міста Києва у цій справі є, зокрема, витребування земельної ділянки.

Пояснює, що станом на дату пред`явлення прокурором позову до суду та відкриття провадження у справі у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно були відкриті розділи про державну реєстрацію права власності на земельні ділянки з кадастровими номерами 8000000000:90:402:0029, 8000000000:90:402:0034 за ОСОБА_2 , відомості про земельну ділянку з кадастровим номером 8000000000:90:402:0038 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно не вносились.

Водночас встановлено, що після відкриття провадження у даній справі розділи Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо земельних ділянок з кадастровими номерами 8000000000:90:402:0029 (реєстраційний номер об`єкта 2837342080000) та 8000000000:90:402:0034 (реєстраційний номер об`єкта 2837352480000) 13.05.2024 закрито рішенням приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Мамай І.В. від 14 травня 2024 року (індексний номер 107303) у зв`язку з об`єднанням об`єктів нерухомого майна та внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомості щодо реєстрації права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 8000000000:90:402:0038 за ОСОБА_2 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2935075280000).

На наступний день після об`єднання земельних ділянок відповідачами новостворену земельну ділянку двічі відчужено з інтервалом в 1 день.

Так, ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу від 14 травня 2024 року № 696 спірну земельну ділянку відчужено на користь ОСОБА_3 та згідно з даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 14 травня 2024 року на підставі рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Мамай І.В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 15 травня 2024 року з індексним номером 73146028 здійснено державну реєстрацію права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 8000000000:90:402:0038 за ОСОБА_3 .

У подальшому вказану земельну ділянку ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу від 16 травня 2024 року № 725 відчужено на користь ОСОБА_1 та згідно з даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 16 травня 2024 року на підставі рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Мамай І.В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 16 травня 2024 року з індексним номером 73167400 здійснено державну реєстрацію права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 8000000000:90:402:0038 за ОСОБА_1 .

Надалі ОСОБА_1 на підставі договору купівлі продажу від 12 січня 2026 року № 86 спірну земельну ділянку відчужив на користь ОСОБА_4 та згідно з даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 12 січня 2026 року на підставі рішення приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Марюхніч Ж.Є. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 12 січня 2026 року з індексним номером 82812160 здійснено державну реєстрацію права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 8000000000:90:402:0038 за ОСОБА_4 .

Однак, відповідно до ч. 3 ст. 49 ЦПК України засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви лише до закінчення підготовчого. З огляду на викладене, а також на необхідність подання прокурором заяви про зміну предмета позову, вбачаються підстави для повернення до стадії підготовчого провадження, оскільки вказана процесуальна дія може бути реалізована лише на зазначеній стадії.

Крім того, у зв`язку з черговим незаконним відчуженням спірної земельної ділянки існує необхідність у залученні в якості співвідповідача нового набувача спірної земельної ділянки ОСОБА_4 , а в якості третьої особи приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Марюхніч Ж.Є., яка здійснювала державну реєстрацію права власності за ОСОБА_4 .

У зв`язку з викладеним просить також змінити предмет позову, а саме розглядати позовну заяву у такій редакції позовних вимог:

- скасувати рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Мамай Ірини Володимирівни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 73107303 від 14 травня 2024 року та здійснену 13 травня 2024 року на його підставі в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію права власності ОСОБА_2 на нерухоме майно (реєстраційний номер об`єкта 2935075280000, номер запису про право власності 54992353), з одночасним припиненням права власності ОСОБА_2 на нього;

- скасувати рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Мамай Ірини Володимирівни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 73146028 від 15 травня 2024 року та здійснену 14 травня 2024 року на його підставі в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію права власності ОСОБА_3 на нерухоме майно (реєстраційний номер об`єкта 2935075280000, номер запису про право власності 55026352), з одночасним припиненням права власності ОСОБА_3 на нього;

- скасувати рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Мамай Ірини Володимирівни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 73167400 від 16 травня 2024 року та здійснену 16 травня 2024 року на його підставі в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію права власності ОСОБА_1 на нерухоме майно (реєстраційний номер об`єкта 2935075280000, номер запису про право власності 55044560), з одночасним припиненням права власності ОСОБА_1 на нього;

- скасувати рішення приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Марюхніч Жанни Євгеніївни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 82812160 від 12 січня 2026 року та здійснену 12 січня 2026 року на його підставі в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію права власності ОСОБА_4 на нерухоме майно (реєстраційний номер об`єкта 2935075280000, номер запису про право власності 63097691), з одночасним припиненням права власності ОСОБА_4 на нього;

- витребувати з незаконного володіння недобросовісного набувача ОСОБА_4 ( НОМЕР_1 ) на користь територіальної громади міста Києва в особі Київської міської ради (ЄДРПОУ 22883141) земельну ділянку площею 0,1905 га з кадастровим номером 8000000000:90:402:0038 за адресою: м.Київ, Голосіївський р-н, шосе Столичне, 26 км, діл. 10,11;

- скасувати державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:90:402:0038 площею 0,1905 га за адресою: м. Київ, Голосіївський р-н, шосе Столичне, 26 км, діл. 10, 11 з одночасним припиненням усіх зареєстрованих щодо неї речових прав та їх обтяжень.

У судовому засіданні прокурор та представник Київської міської ради просили заяву про зміну предмета позову, клопотання про залучення співвідповідача та третьої особи, а також про перехід на стадію підготовчого провадження задовольнити з підстав, викладених у заяві.

Представник відповідача ОСОБА_1 у судовому засіданні проти задоволення клопотань прокурора не заперечувала.

Інші учасники справи у судове засідання не з`явились, про судовий розгляд повідомлені у спосіб, встановлений ст. 128 ЦПК України, про причини неявки суд не повідомили.

Суд, вивчивши доводи поданих клопотань, дослідивши матеріали справи доходить наступного.

Відповідно до частин 1, 2 статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляді вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Згідно з ч. 1 статті 197 ЦПК України для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання.

Відповідно до ч. 1 статті 189 ЦПК України завданнями підготовчого провадження є: 1) остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; 2) з`ясування заперечень проти позовних вимог; 3) визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; 4) вирішення відводів; 5) визначення порядку розгляду справи; 6) вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.

Згідно з ч. 2 статті 189 ЦПК України, підготовче провадження починається відкриттям провадження у справі і закінчується закриттям підготовчого засідання.

Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 30 квітня 2024 року відкрито провадження у цій цивільній справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання з повідомлення учасників справи. Сторонам роз`яснено процесуальні права подати заяви по суті справи та встановлено відповідні строки.

Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 05 лютого 2025 року закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду по суті.

Цивільним процесуальним кодексом України не врегульовано питання щодо повернення суду першої інстанції до стадії підготовчого провадження після його закриття, однак, суд, за наявності вмотивованого клопотання учасника у справі, суд може вирішити порушене питання із урахуванням спірних правовідносин.

Відповідно до ч. 4 статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Так, у постанові Верховного Суду від 16 грудня 2021 року у справі № 910/7103/21, зроблено висновок, що: «відповідно до практики Верховного Суду, яку колегія суддів враховує на підставі частини 4 статті 236 ГПК України, суди першої інстанції за наявності певних обставин можуть прийняти рішення про повернення до стадії підготовчого провадження після його закриття для вчинення тих чи інших процесуальних дій, які можуть бути реалізовані лише на стадії підготовчого провадження. Разом з тим такі обставини мають бути вагомими, оскільки можливість повернення до стадії підготовчого провадження з будь-яких підстав нівелює саме значення стадій господарського процесу: як підготовчого провадження, так і стадії розгляду справи по суті».

У постанові Верховного Суду від 12 січня 2022 року у справі № 234/11607/20 зроблено висновок, що: «при застосуванні процесуальних норм належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до скасування процесуальних вимог, встановлених законом. Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод».

09 квітня 2025 року набрав чинності Закон України Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача від 12 березня 2025 року № 4292-ІХ, яким, зокрема, доповнено ст.391 ЦК України частиною другою такого змісту: «Якщо органом державної влади або органом місцевого самоврядування, незалежно від того, чи мав такий орган відповідні повноваження, вчинялися будь-які дії, спрямовані на відчуження майна, в результаті яких набувачем такого майна став суб`єкт права приватної власності, спори щодо володіння та/або розпоряджання, та/або користування таким майном відповідним органом державної влади або органом місцевого самоврядування вирішуються на підставі статей 387 і 388 цього Кодексу».

Закон встановив необхідність зміни способу захисту у справах, де предметом є майно, щодо якого державними органами або органами місцевого самоврядування вчинялися дії спрямовані на його відчуження, в результаті яких набувачем став суб`єкт права приватної власності, з негаторного (ст. 391 ЦК України) на віндикаційний (ст.ст. 387, 388 ЦК України).

Статтею 49 ЦПК України передбачено, що позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання.

Суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладених в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 07 лютого 2024 року у справі № 914/1986/19, який визнав правомірним повернення до стадії підготовчого провадження з метою зміни предмету або підстави позову у разі зміни законодавства, що визначає способи захисту порушеного права, оскільки за таких умов повернення до стадії підготовчого провадження обумовлено об`єктивними, незалежними від сторін обставинами, не є наслідком недобросовісної поведінки позивача чи зловживання ним процесуальними правами.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) виходить з того, що, реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод про доступ до правосуддя та про справедливий судовий розгляд кожна держава - учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, що мають за мету завадити безладності судового процесу.

Разом з тим ЄСПЛ зазначає, що не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але й реальним (рішення ЄСПЛ у справі «Жоффре де ля Прадель проти Франції» від 16 грудня 1992 року).

Закон України від 12 березня 2025 року № 4292-ІХ суттєво впливає на застосування судом та учасниками процесу способу захисту, є виключним фактором і не залежать від волі сторін, прокурора.

Враховуючи викладене, існує необхідність повернення до стадії підготовчого провадження з метою реалізації процесуальних прав позивача щодо остаточного визначення способу судового захисту.

За таких обставин, клопотання про повернення до стадії підготовчого провадження підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з ч. 3 ст. 49 Цивільного процесуального кодексу України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п`ять днів до початку першого судового засідання у справі.

Позов у цивільному процесі - це письмово оформлена і адресована суду письмова вимога, що складається з вимоги процесуального характеру та вимоги матеріального характеру (захистити невизнане, оспорюване чи порушене право). А предмет позову - це матеріальний зміст цієї вимоги.

Таким чином, під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняте судове рішення. Цей матеріальний зміст позовних вимог позивача, проявляється в матеріально-правовій заінтересованості - отримати певне матеріальне благо.

Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Зміна предмета позову відбудеться тоді, коли в рамках конкретного позовної вимоги позивач замість одного способу захисту прав (який був заявлений раніше, при подачі позову) захоче скористатися іншим способом захисту, обґрунтовуючи свої позовні вимоги (предмет позову) тими самими обставинами, якими він обґрунтовував первісні вимоги. Зміна підстав позову відбувається тоді, коли позивач в рамках конкретної позовної вимоги, в обґрунтування раніше заявлених позовних вимог (предмету позову) посилається на інші обставини якими він ці (перші) позовні вимоги, обґрунтовував.

Таким чином, зміна предмета позову означає зміну вимог, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається. Доповнення позовних вимог новою вимогою та новими обставинами, по суті своїй є новим позовом.

З урахуванням вказаних норм діючого цивільного процесуального законодавства України, враховуючи законодавчі зміни щодо способу захисту порушених прав, а також наступне відчуження спірної земельної ділянки, що відбулось у ході судового розгляду, що зумовили подання позивачем відповідної заяви, підтвердженої відповідними доказами, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення заяви про зміну предмету позову.

Щодо клопотань прокурора про залучення до участі у справі співвідповідача та третьої особи.

У клопотаннях про залучення до участі у справі співвідповідача та третьої особи сторона позивача просить:

1) залучити до участі у цивільній справі як співвідповідача ОСОБА_4 ;

2) залучити до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Марюхніч Жанну Євгенівну.

Зазначені клопотання обґрунтовано тим, що у ході судового розгляду ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 12 січня 2026 року № 86 спірну земельну ділянку відчужив на користь ОСОБА_4 та згідно з даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 12 січня 2026 року на підставі рішення приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Марюхніч Ж.Є. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 12 січня 2026 року з індексним номером 82812160 здійснено державну реєстрацію права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 8000000000:90:402:0038 за ОСОБА_4 .

Відповідно до ч. 1 ст. 51 ЦПК України суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження залучити до участі у ній співвідповідача.

За змістом до ч.ч. 1, 4 ст. 53 ЦПК України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов`язки щодо однієї зі сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи. У заявах про залучення третіх осіб і в заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі.

Частиною 5, 6 ст. 53 ЦПК України передбачено, що про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає на які права чи обов`язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі. Треті особи, які не заявляють самостійних вимог, мають процесуальні права і обов`язки, встановлені статтею 43 цього Кодексу.

Враховуючи наведене, предмет спору (з урахуванням задоволеної судом заяви про зміну предмета спору), фактичні обставини справи, зокрема факт подальшого відчуження спірної земельної ділянки після відкриття провадження у справі на користь ОСОБА_4 , а також характер спірних правовідносин, суд вважає за необхідне клопотання заступника керівника Київської міської прокуратури про залучення до участі у справі співвідповідача та третьої особи задовольнити.

З урахуванням задоволених клопотань, з метою надання можливості сторонам взяти участь у підготовчому засіданні (задля дотримання таких принципів цивільного судочинства, як рівність та змагальність), суд дійшов висновку про необхідність відкладення підготовчого засідання.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 198 ЦПК України суд відкладає підготовче засідання, зокрема, у випадках, коли питання, визначені частиною другою статті 197 цього Кодексу, не можуть бути розглянуті у даному підготовчому засіданні.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для відкладення підготовчого засідання.

На підставі викладеного ст.ст. 2, 4, 49, 189, 197, 258, 260, 353-355 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Повернутись до розгляду справи за позовом заступника керівника Київської міської прокуратури в інтересах держави в особі: Київської міської ради до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Гаврилова Ольга Василівна, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Мамай Ірина Володимирівна, Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області, Головне управління Держгеокадастру у місті Києві та Київській області, про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою природно-заповідного та водного фондів, на стадію підготовчого провадження.

Вважати судове засідання 15 липня 2026 року підготовчим судовим засіданням.

Залучити до участі у справі:

- в якості співвідповідача ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 );

- в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів, приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Марюхніч Жанну Євгеніївну (адреса: м. Харків, вул. Чигирина Юлія, буд. 13, нежит.прим. № 1-5, 1-6).

Прийняти в межах розгляду цивільної справи за позовом заступника керівника Київської міської прокуратури в інтересах держави в особі: Київської міської ради до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Гаврилова Ольга Василівна, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Мамай Ірина Володимирівна, приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Марюхніч Жанна Євгеніївна, Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області, Головне управління Держгеокадастру у місті Києві та Київській області, про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою природно-заповідного та водного фондів, заяву про зміну предмета позову.

Відкласти підготовче засідання у цивільній справі на 29 вересня 2026 року на 11 годину 30 хвилин.

Підготовче засідання провести в приміщенні Голосіївського районного суду міста Києва за адресою: м. Київ, вул. Виставкова, 14А, каб. 23.

Зобов`язати позивача направити протягом двох днів, з дня отримання копії даної ухвали, залученому співвідповідачу та третій особі копію позовної заяви з відповідними додатками, заяви про зміну предмета позову, та відзиву на позовну заяву, а докази такого направлення подати до суду до наступного підготовчого засідання.

Зобов`язати відповідача ОСОБА_1 направити протягом двох днів, з дня отримання копії даної ухвали, залученому співвідповідачу та третій особі копію відповіді на відзив та заперечення з відповідними додатками, а докази такого направлення подати до суду до наступного підготовчого засідання.

Встановити строк для подання відповідачами відзиву на заяву про зміну предмета позову протягом 15 днів з дня вручення ухвали та заяви. У зазначений строк відповідачі мають право надіслати суду відзив на вказану заяву, який повинен відповідати вимогам ст. 178 ЦПК України, і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову. Відповідно до вимог ч. 4 ст. 178 ЦПК України, одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду, копія відзиву та доданих до нього документів відповідач зобов`язаний надіслати іншим учасникам справи. У разі ненадання відповідачами відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 8 ст. 178 ЦПК України).

Встановити позивачу п`ятиденний строк з дня отримання відзиву на заяву про зміну предмету позову для подання відповіді на відзив, яка має відповідати вимогам частини третьої - п`ятої ст. 178 Цивільного процесуального кодексу України, в якій позивач викладає свої пояснення, міркування і аргументи щодо наведених відповідачем у відзиві заперечень і мотиви їх визнання або відхилення.

Встановити відповідачам п`ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив на заяву про зміну предмету позову для подання заперечення, яке має відповідати вимогам частини третьої - п`ятої ст.178 ЦПК України, в якому відповідачі викладають свої пояснення, міркування і аргументи щодо наведених позивачем у відповіді на відзив пояснень, міркувань і аргументів і мотиви їх визнання або відхилення.

Треті особи, що не заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, мають право подати письмові пояснення на заяву про зміну предмету позову або відзиву на неї, які повинні відповідати вимогам частини третьої - шостої ст. 178 Цивільного процесуального кодексу України, протягом десяти днів з дня отримання ухвали та заяви або відзиву.

Інші учасники справи мають право надати відповідь на письмові пояснення третьої особи протягом п`яти днів з дня їх отримання.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Роз`яснити учасникам справи, що у Голосіївському районному суді міста Києва відсутня технічна можливість забезпечити проведення судових засідань в режимі відеоконференції.

Учасники судового розгляду можуть отримати інформацію щодо справи на офіційному веб-порталі судової влади України за веб-адресою http://gl.ki.court.gov.ua. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала оскарженню окремо від рішення суду не підлягає.

Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя А.В. Слободянюк