Рішення № 138257893, 15.07.2026, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа №752/27597/25

Провадження №2/752/4159/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 липня 2026 року м. Київ

Голосіївський районний суд міста Києва у складі судді Кордюкової Ж.І., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовною заявою Комунального підприємства виконавчого органу Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиті послуги з централізованого опалення, послуги постачання гарячої води, послуги з теплової енергії та абонентське обслуговування,-

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиті послуги з централізованого опалення, послуги постачання гарячої води, послуги з теплової енергії та абонентське обслуговування.

В обґрунтування заявлених вимог зазначено, що з 01.05.2018 КП «Київтеплоенерго» є виконавцем послуг з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води за адресою: АДРЕСА_1 .

З 01.11.2021 КП «Київтеплоенерго» є виконавцем послуг з централізованого постачання теплової енергії та з постачання гарячої води за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідачка є споживачем послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води за адресою: АДРЕСА_1 .

Від послуг централізованого опалення та/або централізованого постачання гарячої води у встановленому чинним законодавством порядку не відмовилася (не відключалася).

Відповідачка своєчасно не сплачувала за спожиті послуги, в результаті чого утворилась заборгованість:

за період з 01.05.2018 по 31.10.2021 за послуги з централізованого опалення в розмірі 10564,71 грн., нараховані на зазначену суму заборгованості 3 % річних у розмірі 509,98 грн. та інфляційні втрати у розмірі 1837,86 грн.;

за період з 01.11.2021 за послуги з постачання теплової енергії у розмірі 64682,44 грн., нараховані на зазначену суму заборгованості 3 % річних у розмірі 2439,90 грн., пеня у розмірі 2968,58 грн. та інфляційні втрати у розмірі 8837,41 грн.;

зі сплати за абонентське обслуговування за послуги з постачання теплової енергії у розмірі 954,20 грн.,

зі сплати за абонентське обслуговування за послуги з постачання гарячої води у розмірі 646,85 грн.,

Загальний розмір заборгованості становить 93441,93 грн.

Просив стягнути з відповідача, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , на свою користь зазначену заборгованість та судові витрати.

25.11.2025 постановлено ухвалу про відкриття провадження у цивільній справі, призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

ОСОБА_1 звернулась до суду з клопотанням про закриття провадження у справі, в обгрунтування якого зазначила, що вона не є власником вказаного вище нерухомого майна, а перекладати на неї відповідальність за тягар його утримання, є незаконним.

Позивач жодним доказом не довів фактичність мого проживання у вказаній вище квартирі та користування нарахованими ним послугами з її боку.

Позивач до позовної заяви надає розрахунки заборгованості по квартирі, які всупереч ст. 95 ЦПК України не підписані жодною посадовою особою позивача, не містять його печатки та прізвища особи, яка їх складала, а від так, вони не можуть вважатися належними.

Натомість, позивач надає копії Корінців нарядів за увесь час нарахування, з яких вбачається, що теплового навантаження по опаленню та гарячій воді, ним не подавалося взагалі.

Щодо стягнення інфляційної складової витрат позивача та 3% річних вважає їх такими, що не грунтуються на законі.

Так, відповідно до ст. 26 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» та типові договори про надання послуг з постачання теплової енергії та послуг з постачання гарячої води, на які посилається позивач у своєму позові (ст. 45 Договору про надання послуг які встановлюють розмір пені за несвоєчасну оплату комунальних послуги з постачання гарячої води), споживачем сплачується пеня в сумі 0,01 % за кожний день прострочення.

Ні про які інфляційні втрати та 3% річних мови немає.

Просила закрити провадження у справі за відсутністю предмету спору.

Дослідивши письмові докази по справі, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 з 23.06.2018 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Доказів, що відповідачка є власником зазначеної квартири суду не надані.

Надання послуг відповідачу здійснювалось на підставі договору про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, затвердженого Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води та водовідведення, що затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 №630, який був опублікований 31.07.2014 року на офіційному сайті ПАТ «Київенерго», а також у газеті «Хрещатик» від 06.08.2014 року (4511).

КП «Київтеплоенерго» на підставі типового договору підготовлено та опубліковано договір про надання послуг та централізованого опалення і постачання гарячої води в газеті «Хрещатик» від 28.03.2018 № 34 (5085).

Відповідно до п. 45 Типового індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії у разі несвоєчасного здійснення платежів споживач зобов`язаний сплатити пеню в розмірі 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100 відсотків загального боргу.

На підставі договору №602-18 від 11.10.2018 про відступлення права вимоги (цесії) ПАТ «Київенерго» передало право вимоги до юридичних осіб, фізичних осіб, фізичних осіб-підприємців щодо виконання ними грошових зобов`язань перед кредитором з оплати спожитих до 01.05.2018 року послуг з централізованого та гарячого водопостачання станом на 01.08.2018 року з урахуванням оплат, що отримані ПАТ «Київенерго» за період з 01.08.2018 року до дати укладання цього договору - Комунальному підприємству виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго».

Відповідно до Витягу (Додатку № 1 до договору відступлення права вимоги (цесії) від 11.10.2018 до позивача перейшло право вимоги до відповідача за послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води.

Згідно з розрахунком позивача за адресою проживання відповідача обліковується заборгованість:

за період з 01.05.2018 по 31.10.2021 за послуги з централізованого опалення в розмірі 10564,71 грн., нараховані на зазначену суму заборгованості 3 % річних у розмірі 509,98 грн. та інфляційні втрати у розмірі 1837,86 грн.;

за період з 01.11.2021 за послуги з постачання теплової енергії у розмірі 64682,44 грн., нараховані на зазначену суму заборгованості 3 % річних у розмірі 2439,90 грн., пеня у розмірі 2968,58 грн. та інфляційні втрати у розмірі 8837,41 грн.;

зі сплати за абонентське обслуговування за послуги з постачання теплової енергії у розмірі 954,20 грн.,

зі сплати за абонентське обслуговування за послуги з постачання гарячої води у розмірі 646,85 грн.,

Загальний розмір заборгованості становить 93441,93 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" комунальні послуги - це результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газо та електропостачанням, опаленням, а також вивезенням побутових відходів у порядку встановленому законодавством.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 ч.2 ст. 512 ЦК України встановлено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).

Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Згідно з ч. 1 ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Пунктом 5 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що індивідуальний споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Частиною 1 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» встановлено, що споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором.

Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.

Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги споживач зобов`язаний сплатити пеню в розмірі, встановленому в договорі, але не вище 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу.

Відповідно до ч. 6 ст. 19 Закону України «Про теплопостачання» споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Відповідно до ч. 5 ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» у разі якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали з виконавцем комунальної послуги відповідний договір (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії), з ними укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання.

Такі договори вважаються укладеними, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця послуги співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги. При цьому розміщується повідомлення про місце опублікування тексту договору у загальнодоступних місцях на інформаційних стендах та/або рахунках на оплату послуг.

На виконання вказаних вимог позивачем на своєму веб-сайті https://kte.kmda.gov.ua/ був опублікований текст Договору про надання послуги з постачання теплової енергії.

Згідно з ст. 14 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» плата виконавцю за індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії та з постачання гарячої води включає в себе також й плату за абонентське обслуговування.

Свідоцтвом повного і беззастережного акцепту умов вказаних договорів є факт отримання послуг споживачем.

Відповідачка від послуг з постачання теплової енергії та гарячої води, у встановленому чинним законодавством порядку, не відмовилася.

Також суд зауважує, що КП «Київтеплоенерго» правомірно набуло право вимоги до відповідачки за послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, які надавалися ПАТ «Київенерго» до 01.05.2018.

З огляду на правовідносини, які склалися між сторонами, на відповідача, як боржника у зобов`язанні за укладеним договором, покладено обов`язок з оплати отриманих житлово-комунальних послуг, а позивач, як кредитор у зобов`язанні за укладеним договором має право вимагати сплату грошей за надані послуги.

Отже, суд з урахуванням наданого розрахунку, дати реєстрації відповідачки у спірній квартирі, приходить до висновку, що з нього підлягає стягненню заборгованість за надані послуги.

Щодо клопотання відповідача про закриття провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмету спору суд зазначає наступне.

Закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду цивільної справи без прийняття судового рішення у зв`язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов`язує неможливість судового розгляду справи.

Пунктом 2 частини першої статті 255 ЦПК України встановлено, що суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Поняття «юридичного спору» має тлумачитися широко, виходячи з підходу Європейського суду з прав людини до тлумачення поняття «спір про право» (пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Зокрема, Європейський суд з прав людини зазначає, що відповідно до духу Конвенції поняття «спору про право» має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення.

Предмет спору - це об`єкт спірного правовідношення, з приводу якого виник спір. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.

Підстави позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Тобто, правові підстави позову - це зазначена в позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

З урахуванням викладеного, відсутність предмета спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову, а відповідно і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб.

Прикладами відсутності предмета спору можуть бути дії сторін, чи настання обставин, якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань або самими сторонами врегульовано спірні питання.

Суд наголошує на тому, що будинок, за вищезазначеною адресою під`єдний до мереж тепло- та водопостачання, а отже відповідач є споживачем послуг з центрального опалення, центрального постачання гарячої води, відповідачка від цих послуг не відмовлялась (не відключалась).

Факт того, що відповідачка не є власником квартири за вищезазначеною адресою не звільняє її від обов`язку здійснювати оплату наданих їй послуг.

Доводи про те, що позивач надає розрахунки заборгованості, які засвідчені неналежним чином, а натомість позовні вимоги ґрунтуються на корінцях-нарядах, з яких вбачається, що теплового навантаження по опаленню та гарячій воді позивачем не подавалось взагалі суд відхиляє і зазначає, що заперечуючи проти розрахунку позивача, відповідач свого розрахунку суду не надав.

Доводи відповідачки про те, що нарахування інфляційних втрат та 3% річних є незаконним, є помилковими.

Відповідачка не довела того, що позивач неправильно нарахував інфляційнв втрати та 3% річних, не зазначила, в чому саме полягає неправильність у розрахунку, доданому до позову.

Суд вважає, що ці суми нараховані правильно з урахуванням вимог постанови КМУ від 05.03.2022 №206, яка забороняла здійснювати такі нарахування на заборгованість з комунальних послуг в період з 24.01.2022 по 30.12.2023, що підтверджується розрахунком позивача.

Оскільки відповідачка своєчасно не сплачувала послуги, які надавались позивачем, то за приписами абз. 1 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» вона повинна сплатити пеню на користь виконавця послуг.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 3% річних, пені та інфляційних втрат від суми заборгованості за житлово-комунальні послуги підлягають задоволенню.

Підсумовуючи викладене, суд вважає, з відповідача підлягає стягненню заявлена позивачем заборгованість, тобто позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 141 ЦПК України з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 3028 грн., у зв`язку з документальним підтвердженням їх понесення.

Керуючись ст.ст. 12-13, 81, 141, 247, 258-259, 263-265, 268, 272-273, 354-355 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» заборгованість:

за період з 01.05.2018 по 31.10.2021 за послуги з централізованого опалення в розмірі 10564,71 грн., нараховані на зазначену суму заборгованості 3 % річних у розмірі 509,98 грн. та інфляційні втрати у розмірі 1837,86 грн.;

за період з 01.11.2021 за послуги з постачання теплової енергії у розмірі 64682,44 грн., нараховані на зазначену суму заборгованості 3 % річних у розмірі 2439,90 грн., пеня у розмірі 2968,58 грн. та інфляційні втрати у розмірі 8837,41 грн.;

зі сплати за абонентське обслуговування за послуги з постачання теплової енергії у розмірі 954,20 грн.,

зі сплати за абонентське обслуговування за послуги з постачання гарячої води у розмірі 646,85 грн., що разом становить 93441 (дев`яносто три тисячі чотириста сорок одна) грн. 93 коп. та судовий збір у розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім) грн. 00 коп.

Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго», місцезнаходження: м. Київ, пл. І.Франка, буд. 5, код ЄДРПОУ 40538421.

Відповідач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Рішення складене 26.06.2026.

Суддя Ж. І. Кордюкова