Ухвала суду № 138256679, 16.07.2026, Немишлянський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Фрунзенський районний суд м. Харкова)

Справа № 645/3265/13

Провадження № 4-с/645/29/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 липня 2026 р. м. Харків

Немишлянський районний суд міста Харкова у складі судді Алтухової О.Ю., перевіривши скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність органу примусового виконання,

особа, яка подала скаргу: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ;

державні виконавці: Волобуєва Олена Вікторівна, РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 ; ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_3 ;

інші учасники справи:

Немишлянський відділ державної виконавчої служби у місті Харкові Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, ЄДРПОУ 44045469, адреса: Україна, 61003, Харківська обл., місто Харків, вул. Кооперативна, 12/14,

ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ ЄВРОАЛЬТЕРНАТИВА", адреса Україна, 01030, місто Київ, вулиця Ярославів вал/Івана Франка, будинок 11/1, ЄДРПОУ 40992334;

ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНАКТИВ» адреса 03142, місто Київ, пр. Палладіна Академіка, б.18/30, ЄДРПОУ 39962290;

АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «УКРСИББАНК», адреса 04070, місто Київ, вулиця Андріївська, 2/12, ЄДРПОУ 09807750;

АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО "ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК" адреса, 04070, місто Київ, вулиця Андріївська, 4, ЄДРПОУ 14282829,-

в с т а н о в и в:

13.07.2026 року до Немишлянського районного суду міста Харкова надійшла скарга ОСОБА_1 на бездіяльність органу примусового виконання, сформована у системі «Електронний суд» 11.07.2026 року, в якій останній просить суд:

1. поновити пропущений процесуальний строк для подання скарги на дії та рішення посадових осіб органу державної виконавчої служби, визнавши причини його пропуску поважними;

2. прийняти скаргу до розгляду та відкрити провадження у справі;

3. визнати неправомірними дії старшого державного виконавця Немишлянського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Новицької Ольги Олександрівни та заступника начальника відділу Волобуєвої Олени Вікторівни у зведеному виконавчому провадженні № 60941620 щодо накладення арешту та примусового списання цільового грошового забезпечення військовослужбовця з банківського рахунку в АТ «Укрексімбанк» (IBAN: НОМЕР_4 ) та цільової державної допомоги за програмою «Ветеранський спорт» з рахунку в АТ «Універсал Банк» (IBAN: НОМЕР_5 );

4. визнати неправомірними дії старшого державного виконавця Немишлянського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Новицької Ольги Олександрівни та заступника начальника відділу Волобуєвої Олени Вікторівни щодо здійснення заходів примусового стягнення коштів в умовах юридичної відсутності належних стягувачів (без здійснення процесуального правонаступництва) у виконавчих провадженнях № 53643752 та № 48510218;

5. зобов`язати старшого державного виконавця Немишлянського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Новицьку Ольгу Олександрівну та заступника начальника відділу Волобуєву Олену Вікторівну невідкладно зняти арешт з мого поточного рахунку в АТ «Укрексімбанк» (IBAN: НОМЕР_4 );

6. визнати протиправними та скасувати постанови старшого державного виконавця Немишлянського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Новицької Ольги Олександрівни від 29.06.2026 року про зміну (доповнення) реєстраційних даних, а також похідні від них постанови про стягнення виконавчого збору у розмірах 312 091,30 грн та 106 614,65 грн у виконавчих провадженнях, що входять до складу ЗВП № 60941620;

7. зобов`язати Немишлянський відділ державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції усунути допущені порушення моїх майнових прав шляхом повернення мені, ОСОБА_1 , безпідставно та незаконно стягнутих коштів у загальному розмірі 243 612,78 грн шляхом їх перерахування з депозитних рахунків Немишлянського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції на рахунок АТ «Укрексімбанк» (IBAN: НОМЕР_4 );

8. зобов`язати Немишлянський відділ державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції закінчити (закрити) виконавчі провадження № 53643752 та № 48510218, що входять до складу ЗВП № 60941620, у зв`язку з відсутністю належного стягувача та об`єктивною неможливістю їх виконання у встановленому законом порядку.

Перевіривши зміст скарги та додані до неї матеріали, суд дійшов таких висновків.

Сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи (стаття 447 ЦПК України).

Скаргу може бути подано до суду: а) у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи; б) у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій. Пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом (стаття 449 ЦПК України).

Під час визначення початку перебігу строку звернення до суду із скаргою на дії (бездіяльність) суб`єкта, закріпленого у частині першій статті 449 ЦПК України та частині п`ятій статті 74 Закону України "Про виконавче провадження", необхідно враховувати поведінку скаржника, чи мав він реальну можливість (повинен був) дізнатися про стверджуване ним порушення його прав, вчинені ним дії, направлені на з`ясування стану виконавчого провадження, тощо.

Висновки щодо презумпції обов`язку особи знати про стан своїх прав у виконавчому провадженні викладені, зокрема у постановах Верховного Суду від 12 жовтня 2021 року у справі № 918/333/13-г, від 29 лютого 2024 року у справі № 289/2293/23 (провадження № 61-1332св24), Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 04 лютого 2022 року у справі № 925/308/13.

Відповідно до статті 81 ЦПК України обов`язок доказування поважності причин пропуску процесуальних строків та подача заяви про їх поновлення покладається на зацікавлену сторону.

При зверненні до суду зі скаргою на дії державного/приватного виконавця саме на заявника покладається обов`язок доведення наявності обставин, які унеможливили його звернення з такою скаргою у строк, встановлений законом.

Згідно зі статтею 122 ЦПК України строки, встановлені законом або судом, обчислюються роками, місяцями і днями, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.

Статтею 123 ЦПК України визначено, що перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Відповідно до статті 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення (частина перша статті 127 ЦПК України).

Системний аналіз вказаних процесуальних норм разом із положеннями пункту "а" частини першої статті 449 ЦПК України, статті 74 Закону України "Про виконавче провадження" вказують на те, що перебіг десятиденного строку для оскарження рішення, дій чи бездіяльності виконавця починається з наступного дня після настання події, з якою пов`язано його початок, тобто після фактичної або можливої обізнаності особи про порушення її прав і свобод (постанова Верховного Суду від 03 лютого 2021 року у справі № 2-1441/10 (провадження № 61-17257св20)).

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 04 листопада 2022 року по справі № 761/38464/20 (провадження № 61-7465св22) зазначено, що «перебіг десятиденного строку для оскарження рішення, дій чи бездіяльності виконавця починається з наступного дня після настання події, з якою пов`язано його початок, тобто після фактичної або можливої обізнаності особи про порушення її прав і свобод».

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 06 жовтня 2021 року в справі № 2-8754/11 (провадження № 61-9397св21) зазначено, що: «розглянувши скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність державного виконавця по суті, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, не з`ясував, який конкретно предмет розгляду скарги та в залежності від цього коли заявник дізнався або повинен був дізнатися про порушення його права та чи дотримано ним строк звернення до суду зі скаргою, встановлений статтею 449 ЦПК України».

У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 листопада 2020 року в справі № 439/1493/15-ц (провадження № 61-7804св19) зроблено висновок по застосуванню статті 449 ЦПК України та вказано, що: «такі строки є процесуальними, можуть бути поновлені за наявності поважних для цього причин за заявою заявника, яка подається одночасно із скаргою або викладається в скарзі у вигляді клопотання.

При вирішенні питання про те, які підстави можна вважати поважними для поновлення строку звернення до суду з відповідною скаргою, суд має керуватися тим, що вичерпного переліку таких підстав процесуальний закон не містить, вони у кожному конкретному випадку залежать від певних ситуацій. При цьому судом також має враховуватися прецедентна практика Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка гарантує справедливий судовий розгляд, а виконання рішення суду є завершальною частиною розгляду цивільної справи».

У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 листопада 2020 року в справі № 466/948/19 (провадження № 61-16974св19) вказано, що «строки на подання скарги є процесуальними, можуть бути поновлені за наявності поважних для цього причин за заявою заявника, яка подається одночасно зі скаргою або викладається у скарзі у вигляді клопотання. При вирішенні питання про поновлення строку на подання скарги на рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби суд має виходити з того, що у відповідному законодавстві не міститься перелік таких поважних причин, їх з`ясовують у кожному конкретному випадку залежно від обставин справи.

Якщо скаргу подано з пропуском строку, встановленого законом, та відсутнє клопотання про його поновлення, така скарга суддею одноособово залишається без розгляду при її прийнятті та повертається заявникові. При цьому заявникові може бути роз`яснено право на повторне звернення до суду на загальних підставах.

З`ясування обставин дотримання заявником процесуального строку на звернення до суду зі скаргою на дії чи бездіяльність державного виконавця, наявності клопотання про його поновлення зазначеного строку та поважних причин для його поновлення має першочергове значення, оскільки правовим наслідком недотримання встановленого законом строку звернення із скаргою на дії чи бездіяльність державного виконавця, відсутності клопотання про поновлення зазначеного строку та поважності причин для його поновлення, є залишення скарги без розгляду та повернення її заявникові».

Право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом (стаття 126 ЦПК України).

Законодавець не відносить пропуск строку на подання скарги на дії виконавця до підстав відмови у задоволенні скарги; пропуск строку на подання скарги на дії виконавця є підставою для залишення скарги без розгляду (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 26 лютого 2025 року в справі № 361/717/13-ц (провадження № 61-153св25)).

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина перша статті 81 ЦПК України).

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (частини перша-третя статті 89 ЦПК України).

Згідно з ч. 1 ст. 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

В обґрунтування клопотання про поновлення строку звернення до суду з цією скаргою, ОСОБА_1 зазначив, що про порушення його законних прав та інтересів він остаточно дізнався 01.06.2026 року, отримавши офіційну письмову відмову ВДВС у знятті арешту, та наголосив про наявність об`єктивних та непереборних, на його думку, обставин для поновлення вказаного строку, а саме:

1) критичне погіршення стану здоров`я внаслідок дій посадових осіб Немишлянського ВДВС, оскільки має підтверджений медичний діагноз: розповсюджений остеохондроз та міжхребцеві грижі шийного відділу (С4-5, С6-7) з деформацією контуру спинного мозку (підтверджується результатами МРТ від 18.10.2023). Для підтримання фізичного стану та боєздатності регулярно на платній основі проходив критично важливу медичну реабілітацію у спеціалізованому центрі «MindBody» (м. Харків), що підтверджується транзакціями у банківській виписці (зокрема, за 02.02, 04.02, 12.02, 16.02.2026 року). Протиправний арешт 24.02.2026, а також наступне вилучення посадовими особами Немишлянського ВДВС коштів військового забезпечення фізично унеможливило оплату та продовження терапії. Це призвело до сильних фізичних болів, загострення хвороби та неможливості підтримання належної бойової готовності, а також до тяжкого фізичного та психологічного зриву. 19.06.2026 року в ДУ «ІНПН ім. П. В. Волошина НАМНУ» (Консультативний висновок форми № 028/о) ОСОБА_1 було встановлено клінічний діагноз: дисциркуляторна енцефалопатія, вертеброгенний вестибуло-атактичний синдром, а також клінічний психіатричний діагноз F43.22 (Розлад адаптації). 29.06.2026 року його було ургентно госпіталізовано на стаціонарне лікування (Медична карта стаціонарного хворого № 3213). Даний стан фізично унеможливив звернення до суду у передбачений законом строк;

2) особливий статус військовослужбовця, оскільки з першого дня повномасштабного вторгнення (24.02.2022 року) добровільно став на захист Батьківщини, наразі є діючим військовослужбовцем військової частини НОМЕР_6 , а також учасником бойових дій. Служба в умовах воєнного стану та виконання наказів командування об`єктивно обмежують можливість оперативного процесуального реагування;

3) об`єктивна правова помилка у визначенні юрисдикції, оскільки первісно ним було подано позов до адміністративного суду. Ухвалою від 08.06.2026 року Харківський окружний адміністративний суд (справа № 520/14580/26) відмовив у відкритті провадження, вказавши на необхідність звернення саме в порядку цивільної юрисдикції. Час, витрачений на первісне звернення та очікування судового рішення, визнається судовою практикою як поважна причина пропуску строку.

У постанові від 23 червня 2022 року у справі № 914/2265/20 Верховний Суд вказав наступне: "водночас об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в постанові від 04 лютого 2022 року у справі № 925/308/13-г зазначила, що за порівняльного аналізу змісту термінів "дізнався" та "повинен був дізнатися", що містяться у положеннях статті 341 ГПК України, суд доходить висновку про презумпцію обов`язку особи знати про стан своїх прав у виконавчому провадженні; доведення факту, через який сторона не знала про порушення свого права і саме з цієї причини не звернулася за його захистом до суду, недостатньо. У цьому висновку Суд враховує, що процесуальні норми створюються для забезпечення належного відправлення правосуддя і сторони повинні очікувати їх застосування задля забезпечення дотримання принципу юридичної визначеності. Отже, під час визначення початку перебігу строку звернення до суду із скаргою на дії (бездіяльність) суб`єкта, закріпленого у частині першій статті 341 Господарського процесуального кодексу України, необхідно враховувати поведінку скаржника (чи мав він реальну можливість (повинен був) дізнатися про стверджуване ним порушення його прав, вчинені ним дії, направлені на з`ясування стану виконавчого провадження тощо). У висновку про презумпцію обов`язку особи знати про стан своїх прав у виконавчому провадженні, що є сталою та послідовною судовою практикою, суд звертається до правової позиції Верховного Суду, викладеної, зокрема, в постановах від 14 серпня 2019 року у справі № 910/7221/17, від 12 січня 2021 року у справі № 910/8794/17, від 12 жовтня 2021 року у справі № 918/333/13-г".

Також, Верховний Суд у постанові від 01 листопада 2023 року у справі № 904/3734/20, ухваленій за подібних правовідносин, вказав, що «передумовою для розгляду скарги на дії чи бездіяльність державного, приватного виконавця по суті є встановлення факту подання цієї скарги у передбачений законом строк або наявності відповідного клопотання та обставин для поновлення такого строку, якщо його було пропущено саме з поважних причин.

У протилежному випадку дії суду матимуть наслідком порушення права інших учасників спору, зокрема, виконавця, дії якого оскаржуються, а також та загальних засад судочинства (диспозитивності, рівності перед законом і судом та змагальності сторін).

А відтак, встановивши, що зазначені підстави для поновлення строку на звернення зі скаргою до суду не є поважними, оскільки вони не пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для заявника подати у встановлений законом строк скаргу до суду, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про залишення скарги без розгляду».

Європейський суд з прав людини зауважив, що норми, які регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (рішення Європейського суду з прав людини «Нешев проти Болгарії» від 28 жовтня 2004 року, «Перетяка та Шереметьев проти України» від 21 грудня 2010 року).

З матеріалів скарги вбачається, що 11.05.2026 року ОСОБА_1 було складено заяву на адресу Немишлянського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про зняття арешту з коштів фізичної особи, на які заборонено накладати арешт, та негайне повернення безпідставно і протиправно стягнутих коштів, у якій заявник зокрема зазначив про ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження № 53643752, внаслідок чого він дійшов висновку, що дії державного виконавця щодо накладення арешту на його рахунок НОМЕР_4 та подальше примусове списання коштів є грубим порушенням норм чинного законодавства.

Таким чином, саме із дати ознайомлення ОСОБА_1 з матеріалами виконавчого провадження, йому стало відомо про порушення своїх прав.

Відтак, початок перебігу процесуального строку на звернення до суду зі скаргою слід обчислювати саме з дати ознайомлення із матеріалами виконавчого провадження.

Така позиція суду кореспондується з висновками викладеними у постанові ВС від 15.10.2025 року у справі № 569/17503/24 (п. 65 Постанови).

При цьому, матеріали справи також містять копію заяви представника ОСОБА_1 адвоката Ісмаілова Р.Г., подану на адресу Немишлянського відділу державної виконавчої служби, яка хоча і не містить дати її складення, проте згідно з відповіддю ВДВС від 06.05.2026 року за № 28248, надійшла адресату 15.04.2026 року.

У вказаній заяві представник ОСОБА_1 , зокрема, зазначає про свою обізнаність щодо винесення у виконавчому провадженні № 53643752 постанови від 24.02.2026 року про арешт коштів боржника та просить припинити примусове списання коштів з рахунків його довірителя.

Таким чином, суд доходить висновку, що станом на 15.04.2026 року та на 11.05.2026 року ОСОБА_1 був обізнаний про порушення його прав, шляхом накладення арешту на рахунки.

Зі змісту скарги також вбачається, що ОСОБА_1 звертався до Харківського окружного адміністративного суду (справа № 520/14580/26), проте ухвалою від 08.06.2026 року відмовлено у відкритті провадження.

Ця інформація перевірена судом шляхом вільного доступу до сайтів https://court.gov.ua/fair/ та https://reyestr.court.gov.ua/Review/137201924 за єдиним унікальним номером справи № 520/14580/26 та встановлено, що ОСОБА_1 03.06.2026 року звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом Немишлянського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору акціонерне товариство "УКРСИББАНК" про визнання протиправним рішення, визнання протиправною та скасування постанови, визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії та просив суд: « визнати протиправним рішення Немишлянського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, оформлене листом від 01.06.2026 № 35188, щодо відмови у знятті арешту з рахунку НОМЕР_7 в АТ «Укрексімбанк» (IBAN: НОМЕР_1 ); визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Немишлянського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про відкриття виконавчого провадження ВП № 48510218, оскільки виконавчий документ був пред`явлений до виконання особою, яка не мала повноважень на ведення виконавчого провадження, чим грубо порушено вимоги пункту 6 частини 4 статті 4 Закону України «Про виконавче провадження»; зобов`язати відповідача виключити виконавче провадження ВП № 48510218 зі складу зведеного виконавчого провадження № 60941620; визнати протиправними дії Відповідача щодо накладення арешту та звернення стягнення (шляхом формування платіжних інструкцій) на кошти, що знаходяться на рахунках із спеціальним режимом використання в АТ «Укрексімбанк» (IBAN: НОМЕР_1 ) та АТ «Універсал Банк» (IBAN: НОМЕР_2 ) у межах ЗВП № 60941620; зобов`язати відповідача зняти арешт з рахунку Позивача в АТ «Укрексімбанк» (IBAN: НОМЕР_1 ); зобов`язати відповідача повернути ОСОБА_1 безпідставно стягнуті грошові кошти у загальному розмірі 242112,78 грн (включно із 1500,00 грн з АТ «Універсал Банк») шляхом їх перерахування з депозитного рахунку Відповідача на відповідні банківські рахунки Позивача, з яких їх було стягнуто; стягнути за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Немишлянського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (ЄДРПОУ 44045469) на користь ОСОБА_1 відшкодування завданої моральної шкоди в розмірі 100000,00 грн, шляхом перерахування на рахунок Позивача в АТ «Укрексімбанк» (IBAN: НОМЕР_1 )».

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 08.06.2026 року у відкритті провадження відмовлено та роз`яснено, що розгляд вказаного позову віднесено до юрисдикції цивільного судочинства.

Відповідно до даних сайту https://reyestr.court.gov.ua/Review/137201924 загальний доступ до вказаної ухвали забезпечено 10.06.2026 року.

При цьому, до Немишлянського районного суду міста Харкова скарга ОСОБА_1 надійшла лише 13.07.2026 року (сформована в системі «Електронний суд» 11.07.2026), тобто із значним порушенням строку звернення до суду.

Суд з повагою відноситься до особливого статусу ОСОБА_1 , як військовослужбовця, та наявних у нього захворювань, проте зазначає, що матеріали справи не містять доказів того, що саме ці обставини завадили останньому звернутися до суду з вказаного скаргою у встановленні законом строки. До цих доводів суд ставиться критично і з тих підстав, що матеріали скарги містять відомості про те, що ОСОБА_1 не був позбавлений можливості скористатися послугами представника адвоката Ісмаілова Р.Г., який відповідно до ордеру серії АХ № 1259429, представляє інтереси ОСОБА_1 з 10.04.2026 року, а також скаржник користується системою «Електронний суд», що значно спрощує дистанційне звернення до суду.

Підставою для поновлення строку для подання скарги є факт пропуску заявником такого строку з поважних причин.

Поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для заявника подати у встановлений законом строк скаргу до суду. Це також ті обставини, що вказують на безпосереднє унеможливлення або ускладнення можливості вчинення процесуальних дій у визначених законом строк, що виникли об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк.

Окрім того, поважність причин пропущеного строку для подання скарги пов`язана не тільки з часом безпосередньої обізнаності особи про певні обставини (факти порушення її прав), а й з об`єктивною можливістю цієї особи знати про ці обставини. Можливість знати про порушення своїх прав випливає із загальних засад захисту цивільних прав та інтересів, за якими особа, маючи право на захист, здійснює його на власний розсуд у передбачений законом спосіб, що створює в неї цю можливість знати про посягання на права. Обов`язок доведення часу, з якого особі стало відомо про порушення її права, покладається на заявника.

Згідно зі ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод право на справедливий суд передбачає і доступ до правосуддя і, зокрема гарантується тим, що суд має бути не заформалізованим, що знайшло своє відображення у рішеннях ЄСПЛ "Подбіельські та ППУ Полпуре проти Польщі" (Podbielski and PPU Polpure v. Poland) від 26 липня 2005 року, заява N 39199/98, п. 62), "Воловік проти України" від 6 грудня 2007 року, заява N 15123/03.

У Рішенні в справі "Мельник проти України" від 28 березня 2006 року, заява N 23436/03 ЄСПЛ зазначено: "Право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду (рішення у справі Golder v. the United Kingdom від 21 лютого 1975 року, Серія А N 18, п. 36), не є абсолютним; воно може бути обмеженим, особливо щодо умов прийнятності скарги. Однак право доступу до суду не може бути обмежено таким чином або у такій мірі, що буде порушена сама його сутність. Ці обмеження повинні мати законну мету та бути пропорційними між використаними засобами та досягнутими цілями (рішення у справі Guerin v. France від 29 липня 1998 року, Reports of Judgments and Decisions 1998-V, p. 1867, § 37). 23. Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, має на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані. У той же час такі правила в цілому або їх застосування не повинні перешкоджати сторонам використовувати доступні засоби захисту (рішення у справі Perez de Rada Cavanilles v. Spain від 28 жовтня 1998 року).

Таким чином, зазначені ОСОБА_1 підстави для поновлення строку на звернення зі скаргою до суду не є поважними, оскільки вони не пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для заявника подати у встановлений законом строк скаргу до належного суду, у зв`язку із чим суд доходить висновку про відмову у задоволенні клопотання про поновлення відповідних строків та залишення скарги без розгляду.

Згідно з абз. 2 ч. 2 ст. 449 ЦПК України у разі подання скарги з пропуском строку і за відсутності поважних причин для його поновлення та клопотання особи, яка подає скаргу, така скарга залишається судом без розгляду.

Керуючись ст.ст. 260, 447, 449 ЦПК України, суд,-

п о с т а н о в и в:

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення пропущеного процесуального строку для подання скарги на дії та рішення посадових осіб органу державної виконавчої служби, визнавши причини його пропуску поважними відмовити.

Скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність органу примусового виконання залишити без розгляду.

Роз`яснити право на повторне звернення до суду після усунення умов, що були підставою для залишення скарги без розгляду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до Харківського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст ухвали складено 16.07.2026 року.

Суддя О.Ю.Алтухова