Ухвала суду № 138241095, 15.07.2026, Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області

ЗОЛОТОНІСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 709/665/20

номер провадження 2-ві/695/1/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 липня 2026 рокум. Золотоноша

Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді Середи Л.В.,

за участю:

секретаря с/з Оніщенко Н.В.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача Стадника П.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Золотоноша заяву позивача ОСОБА_1 про відвід судді Ушакової К.М. від розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Укргазбанк», третя особа ОСОБА_2 , про визнання недійсним кредитного договору про надання валютних коштів,

в с т а н о в и в :

У провадженні судді Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області УшаковоїК.М. перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ПАТ «Укргазбанк», третя особа ОСОБА_2 , про визнання недійсним кредитного договору про надання валютних коштів.

08.07.2026 позивачем до суду подано заяву про відвід головуючого судді.

В обґрунтування заявленого відводу заявник (позивач) посилається на наявність обставин, які, на його думку, викликають обґрунтовані сумніви в неупередженості та об`єктивності головуючого судді, що відповідно до пункту 5 частини першої статті 36 ЦПК України є підставою для відводу.

Заявник стверджує, що головуючий суддя систематично підтримує процесуальну позицію відповідача (ПАТ «Укргазбанк»). Зокрема, це виявилося у відмові суду надати дозвіл судовому експерту на дослідження шляхом вирізання фрагментів кредитної угоди з оригіналу кредитного договору для проведення комплексної експертизи документів. На думку позивача, неотримання такого дозволу унеможливлює надання відповідей на поставлені експерту питання, позбавляє позивача можливості подати суду ключовий доказ та нівелює доцільність проведення експертизи як такої, що призводить до затягування розгляду справи та порушення права на справедливий суд.

Заявник вказує також на бездіяльність головуючого судді, яка жодного разу не застосувала до АТ «Райффайзен Банк» заходів процесуального примусу чи штрафних санкцій за зловживання процесуальними правами, ненадання запитуваних експертами відомостей та оригіналів документів, що свідчить про створення судом переваг для однієї зі сторін процесу.

На переконання позивача, суддя виявляє невиправдану необізнаність щодо порядку організації та проведення судових експертиз, не вживає дієвих заходів впливу на банківську установу для припинення зловживання процесуальними правами та не здатна забезпечити реальне проведення експертного дослідження в цивільному процесі.

Окремою обставиною, на переконання заявника, упередженості та непрофесійності судді є те, що в ухвалі про відмову у задоволенні клопотання експерта суддя зазначила про можливість її самостійного оскарження в апеляційному порядку. Внаслідок цього позивач поніс додаткові фінансові та часові витрати на подання апеляційної скарги, у відкритті провадження за якою апеляційним судом було відмовлено з мотивів неможливості окремого оскарження такого виду ухвал.

З огляду на викладене, заявник стверджує, що дії головуючого судді у сукупності з ухваленими нею процесуальними рішеннями свідчать про її пряме сприяння відповідачу, у зв`язку з чим позивач втратив довіру до об`єктивності суду та ініціював звернення зі скаргою до Вищої ради правосуддя.

За ч.ч. 2-3 ст. 40 ЦПК України питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу.

Відповідно до вказаних норм, ухвалою від 09.07.2026 вказану заяву визнано необґрунтованою та передано на вирішення іншому судді, визначеному в порядку, передбаченому ст. 33 ЦПК України.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.07.2026, для розгляду заяви про відвід визначено суддю Середу Л.В..

За ініціативою суду питання про відвід судді може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід судді, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід судді (ч. 8 ст. 40 ЦПК України).

Вирішення питання про відвід головуючого судді у даній справі здійснюється за участі заявника (позивача) та представника відповідача.

У судовому засіданні Семенов М.Ю. вимоги заяви про відвід судді підтримав у повному обсязі з підстав, які вказані у заяві про відвід судді. Наполягав, що дії судді Ушакової К.М. по розгляду справи по суті свідчать про її упередженість на користь ПАТ «Укргазбанк».

Представник відповідача Стадник П.В. у судовому засіданні проти задоволення заяви про відвід головуючого судді заперечував, вважаючи її безпідставною та необґрунтованою. При цьому пояснив, що сторона відповідача жодним чином не перешкоджає проведенню судової експертизи у справі, а заперечення проти пошкодження (вирізання фрагментів) кредитного договору зумовлені виключно необхідністю збереження єдиного оригіналу документа як первинного доказу існування між сторонами спірних правовідносин. Щодо ненадання інших документів на запит експерта представник зазначив, що витребувані матеріали у відповідача фактично відсутні, що об`єктивно унеможливлює їх подання суду, а тому в його діях відсутні ознаки зловживання процесуальними правами.

Заслухавши пояснення учасників у справі, дослідивши заяву про відвід, суд приходить до наступних висновків.

У відповідності до ст. 36 ЦПК України суддя не може брати участі в розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

З огляду на нормативний зміст пункту 5 частини першої статті 36 ЦПК України, відвід судді може бути заявлений й з інших підстав, відмінних від перелічених у пунктах 1, 2, 3, 4 частини першої цієї ж статті. У будь-якому разі оцінюватися має саме те, чи викликають певні обставини розумний сумнів у неупередженості або об`єктивності судді у стороннього спостерігача.

Слід зазначити, що приписи статті 36 ЦПК України містять узагальнений перелік найпоширеніших обставин, доведення наявності яких може бути підставою для відводу судді.

Стандарт безсторонності ґрунтується, насамперед, на тому, що судді мають розглядати справи на основі фактів та згідно із законом, без жодних обмежень, неналежного впливу, спонукання, тиску, погроз чи втручань, прямих чи непрямих, з будь-чийого боку або з будь-якої причини. Також неупередженість стосується способу мислення або ставлення судді до питань і сторін у конкретній справі. Тож слово "неупереджений" передбачає виключення (усунення) розумних та обґрунтованих сумнівів щодо упередженості судді, як реальної, так і суб`єктивної (аналогічний за змістом висновок міститься в постанові ВС від 18.06.2024 в справі №990/39/23).

Варто зауважити, що жодна норма національного права не визначає зміст нормативної конструкції "неупередженість" ("безсторонність") судді", а тому під час з`ясування основних критеріїв неупередженості доцільно керуватися джерелами міжнародного права, зокрема принципами, сформульованими у практиці Європейського суду з прав людини.

Згідно з усталеною практикою ЄСПЛ, обґрунтованість підстав для надання висновку щодо безсторонності суду для мети пункту 1 статті 6 Конвенції має встановлюватися згідно з:

- "об`єктивним критерієм", який передбачає, що встановлення наявності упередженості суду (суддів) має бути визначено окремо від поведінки судді, тобто має бути з`ясовано, чи є очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. Своєю чергою вирішальне значення має саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду, а позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною;

- "суб`єктивним критерієм", який вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і тільки після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність. Тому особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів іншого.

Отже, для підтвердження порушення (або можливого порушення) суддею принципу неупередженості, заявнику потрібно довести наявність відповідних зазначених вище суб`єктивних та/або об`єктивних елементів стандарту неупередженості (зокрема, але не винятково, йдеться про такі ознаки як особисте переконання та поведінка конкретного судді, що вказують на його безпосередню зацікавленість у результатах розв`язання справи, неналежне забезпечення конкретним судом та його складом, визначеним для розгляду справи, дотримання процесуальних прав і свобод сторін та осіб, які беруть участь у справі тощо).

Як указано у Бангалорських принципах поведінки суддів від 19.05.2006, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН 27.07.2006 №2006/23, об`єктивність судді є потрібною умовою для належного виконання ним своїх обов`язків. Вона проявляється не тільки у змісті ухваленого рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його ухвалення.

Разом із тим не може бути підставою для відводу судді заява, що містить тільки припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними, достатніми, достовірними і допустимими доказами. Тому відвід має бути вмотивований, тобто у ньому неодмінно мають бути наведені не припущення заявника про необ`єктивність чи упередженість судді, а конкретні аргументи (факти), що засвідчують такі доводи, а до самої заяви долучені відповідні докази, які підтверджують наявність підстав для відводу.

Аналогічна правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду, зокрема, в ухвалах від 10.05.2018 (справа №800/592/17) та від 01.10.2018 (справа №9901/673/18).

Надаючи оцінку обґрунтованості заяви про відвід судді Ушакової К.М., приймається до уваги те, що окрім переліку обставин, які є безумовними підставами для відводу судді, у процесуальному законі також зазначені й виняткові випадки, за яких заявлення відводу "a priori" не може бути підставою для застосування цього процесуального інституту.

Зокрема, незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу (частина четверта статті 36 ЦПК України).

Дослідивши матеріали цивільної справи та перевіривши доводи заяви про відвід судді Ушакової К.М., суд дійшов висновку про відсутність підстав для її задоволення з огляду на таке.

Як вбачається з матеріалів справи, ключові доводи заявника зводяться до його незгоди з процесуальними діями головуючого судді, зокрема з ухвалою від 20.02.2026, якою було відмовлено у наданні експертам дозволу на пошкодження (вирізання штрихів реквізитів) оригіналу кредитного договору та додатків до нього, а також із незастосуванням до відповідача заходів процесуального примусу.

Вирішуючи питання щодо заявленого відводу, суд не уповноважений оцінювати ухвалу суду від 20.02.2026 року з точки зору її законності та обґрунтованості, оскільки перевірка правильності судових рішень лежить поза межами предмету даного судового розгляду, а протилежне суперечило б основним засадам цивільного судочинства, зокрема принципу забезпечення права на апеляційний перегляд справи (п. 8 ч. 3 ст. 2 ЦПК України).

При розгляді заяви про відвід суд оцінює вказане процесуальне рішення виключно через призму наявності чи відсутності в ньому об`єктивних ознак упередженості або особистої зацікавленості головуючого судді в результатах розгляду справи, яких у цьому випадку не встановлено.

Суд зазначає, що вирішення процесуальних клопотань сторін є виключною компетенцією та дискреційними повноваженнями судді, який розглядає справу.

Обмеження судом права експертів на часткове знищення (вирізання) оригіналу кредитного договору, наданого відповідачем, було обумовлено процесуальною необхідністю збереження цілісності первинного письмового доказу, що підтверджує існування правовідносин між сторонами, запереченням володільця документа проти його пошкодження, про що прямо суд вказав в ухвалі від 20.02.2026.

З матеріалів цивільної справи вбачається, що головуючим суддею Ушаковою К.М. упродовж розгляду справи послідовно та в межах закону вживалися всі необхідні заходи для забезпечення проведення судової експертизи, а саме:

Ухвалами суду від 17.11.2023, 23.04.2024 та 14.10.2024 у справі неодноразово призначалася комплексна судово-почеркознавча та судово-документознавча експертиза, проведення якої доручалося різним експертним установам (Черкаському НДЕКЦ МВС України та КНДІСЕ), з відповідним зупиненням провадження у справі.

Ухвалами від 21.06.2024 та 20.02.2026 судом задовольнялися клопотання експертів КНДІСЕ про погодження строків проведення експертизи понад 90 днів, а також надавалися дозволи на дослідження документів в тому числі із можливістю знищення/вирізання порівняльних матеріалів та другого примірника кредитного договору, наданого позивачем.

Ухвалами від 21.01.2025 та 21.11.2025 судом частково задовольнялися клопотання представника позивача та витребовувалися у відповідача (ПАТ АБ «Укргазбанк») додаткові порівняльні зразки документів та відомості про друкувальні пристрої для забезпечення повноти експертного дослідження.

08.06.2026 до суду надійшов лист КНДІСЕ від 03.06.2026 про повернення ухвали про призначення експертизи без виконання у зв`язку з відсутністю відомостей про сплату її вартості позивачем, після чого ухвалою від 15.06.2026 провадження у справі було поновлено та призначено підготовче судове засідання.

Відтак твердження заявника про те, що саме відмова суду у наданні дозволу на вирізання штрихів унеможливила проведення експертизи та заблокувала процес доказування, спростовуються матеріалами справи.

Як вбачається з листа Київського науково-дослідного інституту судових експертиз від 03.06.2026 №11493/23059-4-25/32, ухвалу суду про призначення експертизи повернуто без виконання виключно у зв`язку з відсутністю відомостей щодо сплати вартості експертизи позивачем.

Таким чином, невиконання експертного дослідження не є результатом процесуальних рішень головуючого судді, а у діях судді відсутні ознаки упереджених дій чи необізнаності із процесом документознавчого дослідження кредитного договору.

Стосовно посилань заявника на намір звернутися зі скаргою на дії судді до Вищої ради правосуддя, суд зазначає, що наявність скарги щодо судді у провадженні Вищої ради правосуддя або відкриття дисциплінарного провадження не породжує конфлікту інтересів у діяльності судді щодо розгляду конкретної справи. Сам по собі факт подання такої скарги не є обставиною, яка свідчить про упередженість або об`єктивність судді в розумінні пункту 5 частини першої статті 36 ЦПК України.

Неправильне зазначення в резолютивній частині ухвали порядку її апеляційного оскарження, що потягло за собою відмову апеляційного суду у відкритті провадження не може слугувати доказом особистої зацікавленості головуючого судді у результатах розгляду справи чи свідчити про її упередженість на користь однієї зі сторін.

Суб`єктивне сприйняття стороною процесу рівня компетентності судді чи незгода з її правовою позицією не є правовою підставою для відводу.

Одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду.

Інститут відводу (самовідводу) судді від участі у розгляді конкретної справи - це одна із найважливіших гарантій здійснення правосуддя неупередженим та справедливим судом. Він покликаний ліквідувати найменшу підозру у заінтересованості судді в результатах розглянутої справи, навіть якщо такої заінтересованості немає, бо тут головним є публічний інтерес.

Водночас, такий інститут не є інструментом перегляду судового рішення чи додаткового роз`яснення мотивів його ухвалення.

Суд звертає увагу, що процесуальні рішення суду, їх зміст та форма, не можуть бути підставою для відводу судді. Незгода з рішеннями судді має здійснюватись у порядку, передбаченому чинним процесуальним законодавством України, яким передбачено процедуру оскарження будь-яких процесуальних рішень судді окремо або разом з кінцевим процесуальним рішенням в справі з наведенням мотивів такої незгоди, а заперечення на ухвалу суду, що не підлягає оскарженню, можна включити до апеляційної скарги на рішення суду за наслідками розгляду справи.

Аналогічна правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду, зокрема, в ухвалах від 10 травня 2018 року (справа №800/592/17) та від 1 жовтня 2018 року (справа №9901/673/18).

Отже суд зауважує, що у заяві про відвід не доведені будь-які факти прояву суддею, визначеним для розгляду справи по суті, поведінки, яка б свідчила про його упередженість чи небезсторонність у цій справі.

Інших обставин, визначених статтею 36 чи статтею 37 ЦПК України, які б свідчили про упередженість або спростовували безсторонність головуючого у справі №709/665/20 або ж вказували на його необ`єктивність під час розгляду справи, не вбачається.

З огляду на наведене, у задоволенні заяви про відвід слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 36, 39, 40, 260 ЦПК України, суд,

п о с т а н о в и в :

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Ушакової К.М. від розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Укргазбанк», третя особа ОСОБА_2 , про визнання недійсним кредитного договору про надання валютних коштів відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та окремому оскарженню не підлягає.

Суддя Середа Л.В.