Рішення № 138237187, 15.07.2026, Житомирський районний суд Житомирської області

справа № 278/4566/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 липня 2026 року м. Житомир

Житомирський районний суд Житомирської області в складі головуючого судді Віктора Мокрецького, за участю секретаря Альони Шлапак, розглянув цивільну справу за заявою ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «ДЕРЖАВНИЙ ОЩАДНИЙ БАНК УКРАЇНИ» про захист прав споживачів,

В С Т А Н О В И В :

І. СУТЬ СПРАВИ

ОСОБА_1 звернувся з позовом до Акціонерного товариства «ОЩАДБАНК» (далі - АТ «ОЩАДБАНК») в якому просив стягнути з останнього на свою користь 65 163 грн.

У обґрунтування позову ОСОБА_1 повідомив, що з метою отримання пенсії він відкрив у відповідача рахунок № НОМЕР_1 . Разом з тим, 01 травня 2024 року заявник отримав дзвінок від осіб, які представилися представниками АТ «ОЩАДБАНК» але, через поганий зв`язок позивач не зміг поспілкуватися із вказаними особами. Згодом, об 09:35 год. того ж дня позивач отримав смс-повідомлення з позначкою АТ «ОЩАДБАНК», яке відкрив, але жодних даних не вводив. Опісля, ОСОБА_1 поклав свій телефон до кишені, а потім близько 12 години дня останній отримав повідомлення відповідно до яких з його банківського рахунку було списано 65 163 грн. Водночас, ОСОБА_1 стверджує, що він особисто не надавав згоди на проведення зазначених переказів грошових коштів.

Ураховуючи зазначений перебіг подій, ОСОБА_1 зв`язався зі службою підтримки АТ «ОЩАДБАНК» та заблокував вищевказаний рахунок, а також звернувся із відповідною заявою до правоохоронних органів. Поміж іншого, заявник звертався також і до відповідача з вимогою повернути безпідставно списані грошові кошти, але відповідачем було відмовлено у поверненні коштів ОСОБА_1 . Відтак, заявник вимушений звернутися за захистом свого права до суду.

ІІ. ПРОЦЕДУРА ТА КОРОТКІ ПОЗИЦІЇ СТОРІН

Ухвалою суду від 17 вересня 2025 року в цій справі відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Відповідач АТ «ОЩАДБАНК», скориставшись своїм процесуальним правом, подало відзив на позовну заяву в якому вимоги ОСОБА_1 заперечило у повному обсязі. Свою позицію відповідач обґрунтував тим, що дійсно обслуговує рахунок № НОМЕР_1 в зв`язку із чим відповідачем емітовано заявнику банківську картку № НОМЕР_2 . Водночас, 01 травня 2024 року заявник звернувся до контакт-центру банку і у ході розмови з оператором техпідтримки вказав, що він розголосив реквізити вищевказаної картки (номер картки та термін її дії) іншим особам і що з його особового рахунку були списані грошові кошти на перерахування яких він дозволу не надавав. Водночас, у ході перевірки зазначених обставин банком встановлено, що усі вищевказані банківські операції було проведено у мобільному застосунку АТ «ОЩАДБАНК» з правильним введенням пін-коду картки ОСОБА_1 та проходженням верифікації платіжних операцій шляхом введення кодів, які надсилалися банком на номер мобільного телефону позивача. Відтак, банк зауважує, що списання зазначених грошовихї коштів відбулося не з вини банку, а внаслідок дій самого ОСОБА_1 . Ураховуючи викладене, АТ «ОЩАДБАНК» просить відмовити в задоволенні цього позову.

У відповіді на відзив ОСОБА_1 підтримав свою позицію, викладену в позовній заяві і вказав, що зазначені грошові кошти були списані внаслідок втручання у роботу його додатку інтернет-банкінгу, що стало можливим через перехід ОСОБА_1 за посиланням, що надійшло на його телефон 01 травня 2024 року з позначкою АТ «ОЩАДБАНК».

Правом на подання заперечення на відповідь на відзив АТ «ОЩАДБАНК» не скористався.

ІІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ ТА ДОКАЗИ НА ЇХ ПІДТВЕРДЖЕННЯ

23 лютого 2021 року ОСОБА_1 підписав заяву про приєднання № 92303507/230221 до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб та відкриття поточного рахунку з використання електронного платіжного засобу (платіжної картки) АТ «ОЩАДБАНК» (а.с. 75-76).

Відповідно до виписки з карткового рахунку № НОМЕР_1 з нього 01 травня 2024 року в проміжок часу з 12:08 год. по 12:10 год. було списано грошові кошти на загальну суму 64 800 грн, а також комісію в сумі 363 грн (а.с. 14).

15 травня 2024 року ОСОБА_1 звернувся до АТ «ОЩАДБАНК» з заявою в якій просив повернути йому грошові кошти в сумі 65 163 грн, оскільки він не надавав згоди на здійснення переказів таких коштів, які мали місце 01 травня 2024 року (а.с. 18-19).

У відповідь на вказане звернення АТ «ОЩАДБАНК» листом № 34/2-12/3000/25 відмовило у поверненні зазначених коштів з огляду на те, що усі грошові операції, проведені 01 травня 2024 року з рахунку ОСОБА_1 були здійснені коректно, з використанням усіх необхідних реквізитів платіжної картки баку, випущеної на ім`я ОСОБА_1 , з обов`язковою ідентифікацією/верифікацією клієнта з використанням коду доступу до мобільного додатку «Ощад»/біометрії та з правильним введенням одноразового коду доступу для входу в мобільний додаток «Ощад»/підтвердження операції, який надсилався банком 01 травня 2024 року об 11:34 год на фінансовий номер телефону ОСОБА_1 . Окрім цього, банком зауважено, що реєстрацію та вхід до мобільного додатку «Ощад» було здійснено з використанням реквізитів платіжної картки ОСОБА_1 01 травня 2024 року об 11:38 год з пристрою TECHNO CH7n DEVICE_ID a42e341e3bf60433 (а.с. 20-22).

01 травня 2024 року АТ «ОЩАДБАНК» на номер НОМЕР_3 у період з 11:38 год. по 19:41 год було скеровано 9 смс-повідомлень із кодом для здійснення входу в систему Oschad 24/7 (а.с. 70).

Зазначені фактичні обставини підтверджується і роздруківкою з автоматизованої системи АТ «ОЩАДБАНК» відповідно до якої усі повідомлення скеровувалися ОСОБА_1 за номером мобільного телефону НОМЕР_4 (а.с. 71).

Відповідно до відомостей, наданих Акціонерним товариством «УНІВЕРСАЛБАНК» 01 травня 2024 року грошові кошти в сумі 35 000 грн з рахунку № НОМЕР_1 надійшли на рахунок № НОМЕР_5 власником якого є ОСОБА_2 (а.с. 172-173).

Також відповідно до інформації про з`єднання по телефонному номеру НОМЕР_4 у проміжок часу з 00:00 год по 23:59 год. 01 травня 2024 року, яка надана Приватним акціонерним товариством «Київстар», вбачається, що починаючи з 11:23 год. по 15:21 год 01 травня 2024 року абонент мобільного номеру НОМЕР_4 неодноразово приймав та здійснював дзвінки на номер мобільного телефону НОМЕР_6 розмови з яким тривали від 17 секунд до близько 8 хвилин. Разом із цим, проведення цих дзвінків увесь проміжок часу супроводжувалося отриманням смс-повідомлень від АТ «Ощадбанк» та АТ КБ «ПРИВАТБАНК». Дзвінок до контакт-центру АТ «Ощадбанк» на номер НОМЕР_7 зафіксований лише об 18:17 год. Також з указаної інформації слідує, що найперше з`єднання за номером телефону НОМЕР_4 відбулося 01 траня 2024 року об 11:23 год. (а.с. 184).

Відповідно до витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань 02 травня 2024 року ОСОБА_1 звернувся до чергової частини ВП № 2 Чугуївського РУП ГУНП в Харківській області й повідомив, що 01 травня 2024 року невідомі особи зателефонували йому, представившись працівниками банку й з метою збереження коштів від шахраїв прохали переказати грошові кошти на іншу картку, що він і зробив. За фактом цієї події розпочато кримінальне провадження № 12024221260000297 з кваліфікацією кримінального правопорушення за ч. 4 ст. 190 КК України (а.с. 194).

Згідно з інформацією про кримінальне провадження № 12024221260000297 дзвінок ОСОБА_1 надійшов з номеру мобільного телефону НОМЕР_8 (а.с. 197-198).

IV. ЗАКОНОДАВСТВО ТА СУДОВА ПРАКТИКА, ЩО ПІДЛЯГАЄ ЗАСТОСУВАННЮ

Відповідно ч. 1 ст.509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно зі ст.ст. 526, 530, 610 та ч. 1 ст. 612 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином, у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За правилами ч. 1 ст. 1066 ЦК України за договором банківського рахунка банк зобов`язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Нормою ч. 1 ст. 1067 ЦК України встановлено, що договір банківського рахунку укладається в письмовій формі для відкриття клієнтові або визначеній ним особі рахунку в банку на умовах, погоджених сторонами.

Правила ст. 1073 ЦК України передбачають, що у разі несвоєчасного зарахування на рахунок грошових коштів, що надійшли клієнтові, їх безпідставного списання банком з рахунка клієнта або порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його рахунка банк повинен негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта або належного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 21 лютого 2019 року по справі № 489/1649/17, лише наявність обставин, які безспірно доводять, що користувач банківського рахунку своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, є підставою для покладення на користувача цивільно-правової відповідальності.

V. МОТИВИ ТА ОЦІНКА СУДУ

Проаналізувавши фактичні обставини справи у сукупності з нормами законодавства, якими врегульовані зазначені правовідносини, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову з огляду на таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч.ч. 1-3 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

У ст. 79 ЦПК України зазначено, що достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Правила ст. 80 ЦПК України передбачають, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Водночас, ч.ч. 3 та 4 ст. 12 ЦПК України вказують на те, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Судом установлено, що між сторонами наявні правовідносини з приводу надання банківських послуг в яких позивач виступає у ролі споживача, а відповідач у ролі надавача таких послуг.

Разом з тим, 01 травня 2024 року з належного позивачу банківського рахунку, який обслуговується відповідачем, були списані грошові кошти на загальну суму 65 163 грн.

Водночас, доводи позивача відносно того, що списання вказаних грошових коштів зумовлено переходом позивача за посиланням, отриманим ним через смс-повідомлення з позначкою АТ «ОЩАДБАНК» об 09:35 год 01 травня 2024 року, повністю спростовуються матеріалами цієї справи, а саме випискою за номером телефону позивача відповідно до якої у вказаний позивачем день та час останній не отримував будь-яких смс повідомлень.

Так само не віднаходять свого підтвердження й доводи заявника, що 01 травня 2024 року він перебував у зоні поганого з`єднання зв`язку, оскільки із цієї ж виписки вбачається, що починаючи з 11:23 год. по 15:21 год. заявник активно спілкувався із абонентом за номером телефону НОМЕР_6 розмови з яким тривали від 17 секунд до близько 8 хвилин. Разом із цим, проведення цих дзвінків увесь проміжок часу супроводжувалося отриманням смс-повідомлень від АТ «Ощадбанк» та АТ КБ «ПРИВАТБАНК».

Поміж іншого, суд звертає увагу на те, що у матеріалах справи відсутні докази того, що треті особи отримали протиправний доступ до застосунку інтернет-банкінгу позивача або ж дані за допомогою яких вони б могли самостійно отримати доступ до банківського рахунку ОСОБА_1 , оскільки із наданих відповідачем письмових доказів убачається, що 01 травня 2024 року вхід у такий застосунок здійснювався за допомогою одного і того ж пристрою з використанням мобільного телефону НОМЕР_4 , який позивач зазначає як свій особистий. Водночас, доказів втрати телефону або ж сім-картки з номером НОМЕР_6 позивачем суду не надано.

Також суд приймає до уваги й відомості, які були внесені працівниками правоохоронних органів до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань при відібранні заяви від ОСОБА_1 щодо вчинення відносно нього кримінального правопорушення. Зокрема, звертаючись до правоохоронців ОСОБА_1 стверджував, що 01 травня 2024 року він отримав від невідомих йому осіб дзвінок, які, представившись працівниками банку й з метою збереження коштів від шахраїв, прохали переказати грошові кошти на іншу картку, що позивач і зробив.

До того ж, суд приймає до уваги й те, що ОСОБА_1 не надав доказів його звернення до Акціонерного товариства «УНІВЕРСАЛ БАНК» із відповідними вимогами про скасування раніше згаданої транзакції, або ж щодо врегулювання питання про повернення помилково сплачених грошових коштів.

Відтак, ураховуючи зазначений перебіг подій, суд уважає, що АТ «ОЩАДБАНК» доведений факт того, що списання грошових коштів 01 травня 2024 року в сумі 65 163 грн з рахунку ОСОБА_1 відбулося виключно через відповідні дії самого позивача, а не внаслідок неналежного надання відповідачем відповідних банківських послуг й через це правові підстави для задоволення позову відсутні.

VІ. ЩОДО СУДОВИХ ВИТРАТ

Результати вирішення цього спору не дають суду можливості здійснити розподіл судових витрат у цій справі відповідно до приписів ст. 141 ЦПК України.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 263-265 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В :

У задоволенні позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складений 15 липня 2026 року.

Суддя Віктор Мокрецький