Ухвала суду № 138233250, 14.07.2026, Галицький районний суд м. Львова

Справа № 461/4282/25

Провадження № 2/461/136/26

У Х В А Л А

14.07.2026 р. м. Львів

Галицький районний суд м.Львова в складі:

головуючого судді Мисько Х.М.

за участю секретаря судового засідання Бевзюх М.,

адвоката Дем`яненко К.О.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в м.Львові клопотання адвоката Дем`яненко Ксенії Олексадрівни про направлення за підсудністю справи за позовом Акціонерного товариства «Ідея Банк» до ОСОБА_1 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Першої Черкаської державної нотаріальної контори про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

АТ «Ідея Банк» звернулося до суду із позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором кредиту та страхування №А03.00615.005443348 від 08.02.2022 року, з підстав викладених у фабулі заяви.

Ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 02.06.2025 року відкрито провадження, справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження.

Ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 19.01.2026 року здійснено заміну відповідача Браганець Світлани Ігорівни у цивільній справі за позовом Акціонерного товариства «Ідея Банк» до ОСОБА_2 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Першої Черкаської державної нотаріальної контори про стягнення заборгованості за кредитним договором, на належного відповідача ОСОБА_1 .

Представник позивача АТ «Ідея Банк» у судове засідання не з`явилась, належним чином повідомлена про час та місце розгляду справи, у позовній заяві просила суд здіснювати розгляд справи за її вісдутності.

Адвокат Дем`яненко К.О. су судовому засіданні заявила клопотання про направлення справи за підсудністю до Черкаського районного суду Черкаської області, оскільки зареєстрованим місцем проживання відповідача ОСОБА_1 є: АДРЕСА_1

Заслухавши думку адвоката Дем`яненко К.О., дослідивши матеріали справи, суд приходить до такого висновку.

Відповідно до ст.4 ЦПК України, ч.1 ст.16 ЦК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Частиною ч.1 ст.15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Відповідно до ч.1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом встановлено, що 08.02.2022 року між АТ «Ідея Банк» та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір №А03.00615.009443348.

Відповідно до п.17 кредитного договору №А03.00615.009443348, сторони підтверджують, що цей договір виконується за місцем знаходження Банку:79008, м. Львів, вул. Валова, 11 і, у випадку спору між сторонами за цим Договором, позов може пред`являтись також за місцем виконання Договору.

Відповідно до загальних правил територіальної юрисдикції (підсудності) визначених ст.27 ЦПК України,позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.

Разом з тим, у ст. 28 ЦПК України визначені випадки підсудності справ за вибором позивача (альтернативна підсудність), зокремапозови, що виникають із договорів, у яких зазначено місце виконання або виконувати які через їх особливість можна тільки в певному місці, можуть пред`являтися також за місцем виконання цих договорів(ч. 8 ст. 28 ЦПК України).

Системний аналіз відповідних норм ЦПК України, які регулюють питання щодо визначення підсудності, дає підстави для висновку, що підсудність справи визначається на момент пред`явлення позову шляхом подання позовної заяви до суду першої інстанції (ст.ст. 27, 184, 187 ЦПК України).

Окрім того, територіальна підсудність встановлюється як загальне правило і застосовується у тому випадку, коли вона не змінена або доповнена іншим видом територіальної підсудності (альтернативна та виключна).

Питання обрання суду у разі реалізації права вибору альтернативної підсудності вирішується позивачем на стадії пред`явлення позову шляхом подання відповідної заяви. У такий спосіб позивач реалізує своє право на доступ до правосуддя.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 532 ЦК України, якщо місце виконання зобов`язання не встановлено у договорі, виконання провадиться за грошовим зобов`язанням - за місцем проживання кредитора, а якщо кредитором є юридична особа, - за її місцезнаходженням на момент виникнення зобов`язання. Якщо кредитор на момент виконання зобов`язання змінив місце проживання (місцезнаходження) і сповістив про це боржника, зобов`язання виконується за новим місцем проживання (місцезнаходженням) кредитора з віднесенням на кредитора всіх витрат, пов`язаних із зміною місця виконання.

Місцезнаходженням Банку є місто Львів, вулиця Валова, 11, що знаходиться у Галицькому районі міста Львова.

Так, позивач у відповідній заяві зазначив, що користуючись своїм правом, встановленим ч. 8 ст. 28 ЦПК України, пред`являє позов до Галицького районного суду, а саме пред`являє його за місцем виконання договору, тобто місцем знаходження банку.

Суд виходить з того, що обмеження, накладене на доступ до суду, буде несумісним із пунктом 1 статті 6 Конвенції, якщо воно не переслідує законної мети або коли не існує розумної пропорційності між застосованими засобами та законністю цілі, якої прагнуть досягти

Основою механізму забезпечення права на доступ до правосуддя є певна сукупність втілених у Конституції та чинному законодавстві України правових принципів, установлених інститутів, норм та юридичних гарантій, які в комплексі уможливлюють і сприяють його дотриманню, реалізації та захисту. У свою чергу, право на доступ до правосуддя є невід`ємною складовою права на судовий розгляд. Оскільки останнє, у свою чергу, є складовою прав людини, їх конституційно-правові гарантії в цілому повністю стосуються і права на доступ до правосуддя, що дає підстави для висновку про існування згаданого права в системі координат загального конституційно-правового механізму гарантій прав людини.

Дотриманням судами процесуальних норм інституту підсудності означає дотримання положення п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яке гарантує, що кожен при вирішенні спору щодо його цивільних прав та обов`язків або при встановленні обґрунтованості будь-якого кримінального обвинувачення, висунутого проти нього, має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово зазначав, що словосполучення «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття «суд, встановлений законом» у частині першій статті 6 Конвенції передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів». З огляду на це не вважається «судом, встановленим законом» орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.

Відповідно до частини першої статті 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої він просить постановити судове рішення. Вона опосередковується спірними правовідносинами - суб`єктивним правом і обов`язком відповідача.

Підставу позову складають обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. Такі обставини складають юридичні факти, які тягнуть за собою певні правові наслідки. Фактична підстава позову - це юридичні факти, на яких ґрунтуються позовні вимоги позивача до відповідача. Правова підстава позову - це посилання в позовній заяві на закони та інші нормативно-правові акти, на яких ґрунтується позовна вимога позивача.

Позивач звертаючись до суду з позовом самостійно визначає у позовній заяві, яке його право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. У свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах.

Оцінка предмету заявленого позову, а відтак наявності підстав для захисту порушеного права позивача про яке ним зазначається в позовній заяві здійснюється судом на розгляд якого передано спір крізь призму оцінки спірних правовідносин та обставин (юридичних фактів), якими позивач обґрунтовує заявлені вимоги.

З огляду на викладене, враховуючи те, що позивач, відповідно до наданих йому законом прав, обрав саме Галицький районний суд м. Львова, і право на визначення належного суду за правилами альтернативної підсудності належить виключно позивачеві, приходжу до висновку, що у задоволенні клопотання відповідача слід відмовити, оскільки передача справи на розгляд до Черкаського районного суду Черкаської області призведе до обмеження права позивача на доступ до правосуддя за встановленою законом процедурою та порушення передбаченого цивільним процесуальним законодавством права позивача на звернення до суду за правилами альтернативної підсудності.

Відповідно до п. 33 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №3 від 1 березня 2013 року «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом.

Пунктом 37 цієї постанови передбачено, що право вибору між судами, яким згідно із правилом загальної підсудності і правилом альтернативної підсудності, підсудна справа, належить виключно позивачу.

Таким чином, суд приходить до висновку, що у задоволенні клопотання адвоката Дем`янененко К.О. про передачу справи за підсудністю, слід відмовити.

У Х В А Л И В :

у задоволенні клопотання адвоката Дем`яненко Ксенії Олексадрівни про направлення за підсудністю справи за позовом Акціонерного товариства «Ідея Банк» до ОСОБА_1 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Першої Черкаської державної нотаріальної контори про стягнення заборгованості за кредитним договором за підсудністю до Черкаського районного суду Черкаської області відмовити.

Ухвала остаточна та оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.

Повний текст ухвали виготовлений 14.07.2026 року

Суддя Мисько Х.М.