Ухвала суду № 138229985, 15.07.2026, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про повернення заяви (клопотання, заперечення) без розгляду

"15" липня 2026 р. справа № 300/3828/26

м. Івано-Франківськ

Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Матуляк Я.П., розглянувши в порядку письмового провадження заяву про збільшення позовних вимог у справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 03.07.2025 за № 819283-2405-0916-UA2606017000001466,

В С Т А Н О В И В:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області, згідно якого просив суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 03.07.2025 № 819283-2405-0916-UA2606017000001466 за платежем "Земельний податок" за 2025 рік в розмірі 45263,02 грн.

Згідно ухвали Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 10.06.2026 дану позовну заяву залишено без руху у зв`язку з її невідповідністю вимогам статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України та надано десятиденний строк з дня вручення (отримання) копії цієї ухвали для усунення недоліків.

15.06.2026 позивачем зазначені в ухвалі про залишення позовної заяви без руху недоліки усунуто.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 22.06.2026 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, згідно із правилами, встановленими статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України.

Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 подано (надіслано) 07.07.2026 до Івано-Франківського окружного адміністративного суду в електронній формі засобами Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи (підсистема "Електронний суд") з використанням електронного підпису заяву від 07.07.2026 про збільшення позовних вимог, згідно якої позивач просить суд визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення від 03.07.2025 № 819283-2405-0916-UA2606017000001466 за платежем "Земельний податок" за 2025 рік в розмірі 45263,02 грн та податкове повідомлення-рішення від 30.04.2026 № 101940-2409-0916-UA2606017000001466 за платежем "Земельний податок" за 2026 рік в розмірі 71370,84 грн. Вказана заява мотивована тим, що такі позовні вимоги є взаємопов`язаними і їх окремий розгляд призведе до дослідження одних і тих самих обставин та доказів, оскільки спірні податкові повідомлення-рішення винесені щодо одного й того самого податку (платежу), стосуються одного й того самого об`єкта оподаткування та ґрунтуються на тотожних фактичних обставинах, а відрізняються лише податковими періодами.

Розглянувши заяву про збільшення позовних вимог, дослідивши матеріали адміністративної справи, суд зазначає таке.

Положеннями частини 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України закріплено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист у спосіб, визначений у цій статті.

Згідно із частиною 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Таким правом користуються й особи, в інтересах яких подано позовну заяву, за винятком тих, які не мають адміністративної процесуальної дієздатності (частина 3 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України).

Отже, особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Відповідно до частини 1 статті 47 Кодексу адміністративного судочинства України крім прав та обов`язків, визначених у статті 44 цього Кодексу, позивач має право на будь-якій стадії судового процесу відмовитися від позову. Позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п`ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Так, згідно із частиною 1 статті 166 Кодексу адміністративного судочинства України при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування тощо щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань.

Частиною 2 статті 166 КАС України передбачено, що заяви, клопотання і заперечення подаються в письмовій або усній формі. У випадках, визначених цим Кодексом, заяви і клопотання подаються тільки в письмовій формі.

Заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом (частина 3 статті 166 КАС України).

В свою чергу, загальні вимоги до форми та змісту письмової заяви, клопотання, заперечення визначені статтею 167 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частини 1 статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити: 1) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає заяву чи клопотання або заперечення проти них, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; 2) найменування суду, до якого вона подається; 3) номер справи, прізвище та ініціали судді (суддів), якщо заява (клопотання, заперечення) подається після постановлення ухвали про відкриття провадження у справі; 4) зміст питання, яке має бути розглянуто судом, та прохання заявника; 5) підстави заяви (клопотання, заперечення); 6) перелік документів та інших доказів (за наявності), що додаються до заяви (клопотання, заперечення); 7) інші відомості, які вимагаються цим Кодексом.

Аналіз наведених процесуальних норм дає підстави для висновку, що після відкриття провадження у справі за предметом позову, визначеним прохальною частиною позовної заяви, позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог, подавши відповідну заяву. При цьому, норми Кодексу адміністративного судочинства України дозволяють позивачу скористатись таким правом до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п`ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Так, предметом позову є матеріально-правові вимоги позивача до відповідача, відповідно до яких суд має ухвалити рішення, а підставою позову - обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, які складаються із фактів, що тягнуть за собою певні правові наслідки: зміну чи припинення правовідносин.

Розміром позову є кількісна характеристика позовних вимог. Отже, збільшення або зменшення розміру позовних вимог може відбутися шляхом зміни кількісних характеристик позовних вимог, але в межах спірних правовідносин.

Водночас предмет позову кореспондує із способами судового захисту права (змістом позову), які визначені статтею 5 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому зміна предмета позову означає зміну вимоги, що свідчить про обрання позивачем іншого, на відміну від первісно обраного, способу захисту порушеного права або його доповнення, у межах спірних правовідносин.

Отже, зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - зміну обставин, на яких ґрунтуються вимоги особи, яка звернулася з позовом. Зміна предмету або підстав позову може відбуватися лише у межах спірних правовідносин. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається. Наслідком розгляду заяви, зміст якої свідчить про одночасну зміну предмета і підстав позову є повернення такої заяви та розгляд раніше заявлених позовних вимог, якщо позивач не відмовляється від позову. Водночас у таких випадках позивач не позбавлений права звернутися з новим окремим позовом у загальному порядку.

Аналогічна правова позиція щодо застосування норми процесуального права, статті 47 Кодексу адміністративного судочинства України, викладена Верховним Судом у постановах від 22 січня 2020 року у справі № 826/19197/16, від 08 лютого 2021 року у справі № 460/3525/20, від 30 серпня 2021 року у справі № 520/11672/19, від 17 лютого 2022 року у справі № 360/746/19.

Разом з тим не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права.

Такий висновок сформовано у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2019 у справі № 924/1473/15.

Суд зазначає, що у заяві про збільшення позовних вимог від 07.07.2026 фізична особа-підприємець ОСОБА_1 просить суд додатково визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 30.04.2026 за № 101940-2409-0916-UA2606017000001466, тобто заява позивача від 07.07.2026 не стосується зміни кількісних характеристик заявлених ним позовних вимог, а полягає у доповненні позовної заяви новою вимогою, яка не пов`язана із попередньо заявленою вимогою, викладеною у позові від 05.06.2026,

На думку суду, наведена в заяві про збільшення позовних вимог від 07.07.2026 нова позовна вимога не перебуває у взаємному зв`язку з первісно заявленою вимогою, податкове повідомлення-рішення від 30.04.2026 № 101940-2409-0916-UA2606017000001466 не є похідним від оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 03.07.2025 № 819283-2405-0916-UA2606017000001466 та підлягають окремому дослідженню, водночас визнання в судовому порядку правомірним або протиправним одного з них не тягне за собою автоматичних наслідків для іншого, а тому така вимога не може бути об`єднана в межах одного провадження, натомість може бути заявлена в окремому позові, оскільки підстав доцільності їх спільного розгляду судом не встановлено.

Таким чином, суд вважає, що у такий спосіб позивачем фактично заявлено нову, не пов`язану з попередньою, позовну вимогу, що утворює зміст позовних вимог окремого позову.

Верховний Суд у постанові від 31 липня 2020 року у справі № № 620/13341/25 наголосив, що зміна позову повинна стосуватися тих спірних правовідносин, які вже винесені на розгляд і вирішення суду. Позивачем не повинно ототожнюватися можливість подання заяви про зміну предмету або підстав позову із поданням нового позову, що не пов`язаний з первісним позовом.

Отже, оскільки вказана зміна позовних вимог виходить за межі спірних правовідносин, остання не є зміною заявлених позовних вимог в розумінні статті 47 Кодексу адміністративного судочинства України, а є поданням до суду нового позову, що унеможливлює його розгляд у рамках даної справи.

За правилами частини 2 статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України якщо заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої цієї статті і ці недоліки не дають можливості її розглянути, або якщо вона є очевидно безпідставною та необґрунтованою, суд повертає таку заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду.

За наведеного правого регулювання та встановлених обставин, суд дійшов висновку, що заяву про збільшення позовних вимог від 07.07.2026 слід повернути заявнику без розгляду, що, в свою чергу, не позбавляє його права звернутися до суду з окремою позовною заявою з відповідними підставами та предметом позову.

Враховуючи вищевикладене, керуючись статтями 47, 204, 241-243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя,

У Х В А Л И В:

Заяву про збільшення розміру позовних вимог від 07.07.2026 у справі № 300/3828/26 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 03.07.2025 за № 819283-2405-0916-UA2606017000001466 - повернути заявнику без розгляду.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статей 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на ухвалу суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складання в повному обсязі, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя Матуляк Я.П.