Рішення № 138224152, 15.07.2026, Могилів-Подільський міськрайонний суд Вінницької області

Справа № 138/1176/26

Провадження №:2/138/1293/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 липня 2026 року м. Могилів-Подільський

Могилів-Подільський міськрайонний суд Вінницької області, в складі головуючого судді Ясінського Ю.А., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідом-лення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «СВЕА ФІНАНС» звернулося до Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області з позовом до відповідача про стягнення заборгованості за кредитним договором. Позовні вимоги мотивовані тим, зокрема, що 03.02.2022 між ТОВ «Партнер Фінанс» та відповідачем було укладено кредитний договір №53/832114085. Відповідно до умов вказаного договору позичальнику надано кредит у розмірі 4 000,00 грн., який вона зобов`язалась повернути та сплатити проценти, а також інші платежі. Строк кредиту 365 днів, комісія за видачу кредиту у фіксованому розмірі 1120,00 грн., процентна ставка 2,00% від суми кредиту на день. Відповідач виконувала взяті на себе зобов`язання з істотним порушенням умов договору, сплачуючи поточні платежі з простроченням дати їх сплати, сплачуючи передбачені договором платежі не в повному обсязі та/або не сплачуючи взагалі, що спричинило виникнення простроченої заборгованості.

28.12.2023 між ТОВ «Партнер Фінанс» та ТОВ «Росвен Інвест Україна» (яке в подальшому змінило назву на ТОВ «Свеа Фінанс» було укладено договір факторингу №01.02-91/23, згідно умов якого відступлено права вимог за кредитними договорами, зокрема, і по договору де боржником є відповідач. Станом на дату звернення до суду заборгованість відповідача по кредитному договору перед позивачем не погашена і складає 33 200,00 грн.

За таких підстав позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості за вказаним вище договором у розмірі 33 200,00 грн.

Ухвалою Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 20.04.2026 відкрито провадження у справі та постановлено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення сторін, за наявними у справі матеріалами.

За змістом ст. 279 ЦПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Представник позивача, належним чином повідомлена про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, клопотань про розгляд справи в іншому порядку не подавала. Надала заяву про розгляд справи за відстуності представника позивача.

Відповідач належним чином повідомлялась про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін шляхом надсилання копії ухвали суду про відкриття провадження в порядку спрощеного позовного провадження за зареєстрованою адресою проживання, однак поштове відправлення повернулось до суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою», що відповідно до ст. 128 ЦПК України є належним повідомленням.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази суд, приходить до такого висновку.

Однією із загальних засад цивільного законодавства, зокрема, є свобода договору, що стверджується п. 3 ч. 1 ст. 3 ЦК України, а в ч.1 ст. 626 ЦК України зазначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною першою ст. 638 ЦК України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Судом встановлено, що 03.02.2022 між ТОВ «Партнер Фінанс» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 53/832114085.

Відповідно до розділу 1 кредитного договору відповідач отримала кредит на наступних умовах: сума кредиту 4 000,00 грн., мета кредиту споживчі цілі, строк кредиту - 365 днів. Комісія за видачу кредиту складає 28 % від суми кредиту, що становить 1 120,00 грн. Тип процентної ставки фіксована.

Відповідно до розділу 2 кредитного договору, позичальник повинен сплачувати кредитодавцю проценти за договором за фіксованою ставкою 730 % річних, тобто 2 % від суми кредиту (залишку суми кредиту) за кожен день користування кредитом в межах строку, передбаченого п. 1.4 та п. 2.2 договору у порядку, розмірі та строки, встановлені в Графіку платежів, що у загальному розмірі становить 28 080,00 грн. Нарахування процентів на суму кредиту починається з 15-го дня користування кредитом. У випадку повернення позичальником суми кредиту та сплати комісії в повному обсязі раніше строку, зазначеного у п. 2.2 цього договору, проценти за договором не нараховуються.

Відповідно до п. 3.1 договору кредитодавець надає кредит шляхом передачі готівкових коштів позичальнику в день укладення договору.

Вказаний вище договір підписано відповідачем власноручним підписом.

Згідно з розрахунком заборгованості за період з 03.02.2022 по 02.02.2023 заборгованість ОСОБА_1 за договором №53/832114085 від 03.02.2022, становить: 33 200,00 грн., з яких: 4 000,00 грн. заборгованість за сумою позики; 28 080,00 грн. заборгованість за процентами; 1 120,00 грн. комісія за видачу позики.

28.12.2023 між ТОВ «Партнер Фінанс» та ТОВ «Росвен Інвест Україна» укладено договір факторингу №01.02-91/23 відповідно до умов якого ТОВ «Партнер Фінанс» передало (відступило) ТОВ «Свеа Фінанс» право грошової вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників.

Відповідно до Реєстру боржників №2 до Договору факторингу №01.02-91/23 від 28.12.2023 встановлено, що ТОВ «Свеа Фінанс» набуло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 53/832114085 від 03.02.2022 в сумі 33 200,00 грн., з яких: 4 000 грн. заборгованість за сумою позики; 28 080,00 грн. заборгованість за процентами; 1 120,00 грн. комісія за видачу позики.

Рішенням єдиного учасника ТОВ «Росвен Інвест Україна» № 1 від 25.03.2024 року вирішено змінити найменування товариства, а саме: з ТОВ «Росвен Інвест Україна» на ТОВ «Свеа Фінанс».

Надаючи правову оцінку зазначеним обставинам, суд враховує наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

За змістом ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Згідно ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або тож кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором.

Згідно ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Згідно зі статтею 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Поряд з цим, вимогами ч.1 ст. 517 ЦК України передбачено, що первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

Відповідно до положень статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити, якщо інше не передбачено окремими законодавчими актами України: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

З наведеної норми законодавства вбачається, що доказом надання кредитодавцем позичальнику кредитних коштів є саме первинні документи, вимоги до яких встановлені Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Аналогічні за змістом висновки викладені у постанові Верховного Суду від 11 вересня 2019 року по справі №755/2284/16-ц, провадження № 61-4685св19.

Однак, позивач ТОВ «Свеа Фінанс» не надало доказів на підтвердження надання або зарахування кредитних коштів за договором позики право вимоги на яке воно отримало. Відсутні також і докази фактичного користування відповідачем кредитними коштами (рух коштів на особовому рахунку позичальника).

Суд зауважує, що розрахунок заборгованості за договором є внутрішнім документом фінансової установи та не містить відомостей, що дозволили б суду перевірити, чи передавалися в дійсності кошти позичальнику в кредит. Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у своїй постанові від 13 травня 2020 року, справа №219/1704/17, провадження №61-1211св19.

Відповідно до пункту 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року №75, виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.

Аналіз зазначених норм дає підстави дійти висновку, що виписки за картковими рахунками (по кредитному договору) можуть бути належними доказами щодо заборгованості по тілу кредиту за кредитним договором.

До аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 16 вересня 2020 року у справі №200/5647/18 та від 28 жовтня 2020 року у справі №760/7792/14-ц.

Наданий позивачем розрахунок із зазначенням конкретних розмірів заборгованості є документом, що створений самим позивачем та первісним кредитором, а відтак, інформація зазначена в ньому, за умови відсутності первинних документів, на підставі яких він був складений, не може бути доказом наявності заборгованості, на якій наполягає позивач. Суд враховує, що підтвердженням передання коштів є відповідна квитанція (меморіальний ордер), а підтвердженням зарахування кредитних коштів на картковий рахунок та користування кредитними коштами може бути виписка по рахунку, проте таких документів матеріали справи не містять.

При цьому суд позбавлений можливості самостійно збирати докази, в той час, клопотань від ТОВ «Свеа Фінанс» про витребування таких доказів, як це передбачено ЦПК України, до суду не подавалось.

Отже, позивач на власний розсуд розпорядився своїми процесуальними правами щодо доведеності позовних вимог, а тому несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням ним процесуальних дій (аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 29.01.2020 у справі № 755/18920/18).

Сам по собі факт підписання відповідачем ОСОБА_1 кредитного договору № 53/832114085 від 03.02.2022 року не свідчить про виникнення у відповідача боргових зобов`язань за ним, якщо не доведено факт передання грошей. Хоча кредитний договір є консенсуальним, відсутність доказів передачі коштів робить вимогу про стягнення боргу безпідставною по суті.

З огляду на те що позивач не надав суду первинних бухгалтерських та інших платіжних документів на підтвердження факту надання кредиту (видачі, перерахування, зарахування коштів), суд дійшов висновку про недоведеність виникнення у відповідача боргових зобов`язань (обов`язку повернення коштів) за кредитним договором № 53/832114085 від 03.02.2022.

За таких обставин, враховуючи викладені вище положення законодавства та встановлені судом фактичні обставини справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, повно, всебічно та безпосередньо оцінивши наявні у справі докази, з`ясувавши усі обставини справи, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позову.

Оскільки суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову, то вимога позивача про стягнення з відповідачки судових витрат також не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст. 3, 525, 526, 626, 629, 641, 644, 1048, 1049, 1054, 1077 ЦК України, ст. 12, 13, 81, 89, 141, 247, 259, 263-268, 279 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення або складення. Учасник справи якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС», код ЄДРПОУ 37616221, місцезнаходження: вул. Іллінська, 8, м. Київ, 04070.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Суддя Ю.А. Ясінський