Ухвала суду № 138223187, 15.07.2026, Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

пр. № 2/759/232/26

ун. № 361/3516/24

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 липня 2026 року м. Київ

Святошинський районний суд міста Києва в складі:

головуючого судді Твердохліб Ю.О.,

за участю секретаря судового засідання Жиглій Є.В.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом Акціонерного товариства "УНІВЕРСАЛ БАНК" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2024 року АТ "УНІВЕРСАЛ БАНК" звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Ухвалою судді Броварського міськрайонного суду Київської області від 17.05.2024 року передано справу на розгляд до Святошинського районного суду м. Києва.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.07.2024 року визначено головуючого суддю Твердохліб Ю.О. та 25.07.2024 року справу передано судді.

Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 29.07.2025 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 14.11.2025 року клопотання відповідача ОСОБА_1 про зупинення провадження у цивільній справі за позовом Акціонерного товариства "УНІВЕРСАЛ БАНК" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволено.

06.07.2026 року на електронну пошту суду надійшла заява від представника позивача АТ «Універсал Банк» - Мєшніка К.І. про закриття провадження у справі, у зв`язку з відмовою від позову позивача та повернення сплаченого судового збору.

Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 08.07.2026 року відновлено провадження у цивільній справі за позовом Акціонерного товариства "УНІВЕРСАЛ БАНК" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

В судове засідання сторони не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, причини неявки суду невідомі.

Враховуючи те, що сторони в судове засідання не з`явились, суд, керуючись ч. 2 ст. 247 ЦПК України, розглянув справу без фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що заява представника позивача АТ «Універсал Банк» - Мєшніка К.І. про закриття провадження у справі підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Зі змісту заяви представника позивача вбачається, що відповідач сплатив на користь позивача заборгованість, про стягнення якої було заявлено у позові, у зв`язку з чим відсутній предмет спору.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі якщо, відсутній предмет спору.

Поняття «юридичного спору» має тлумачитися широко, виходячи з підходу Європейського суду з прав людини до тлумачення поняття «спір про право» (п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Зокрема, Європейський суд з прав людини зазначає, що відповідно до духу Конвенції поняття спору про право має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення.

З урахуванням викладеного, відсутність предмета спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову, а відповідно і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб.

Предмет спору це об`єкт спірного правовідношення, з приводу якого виник спір. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.

Підстави позову це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Тобто, правові підстави позову це зазначена в позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

З урахуванням викладеного, відсутність предмета спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову, а відповідно і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб.

Відповідно до правового висновку, висловленого Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 26 червня 2019 року у справі № 13/51-04, прикладами відсутності предмета спору можуть бути дії сторін, чи настання обставин, якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань або самими сторонами врегульовано спірні питання. Суд закриває провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, зокрема у випадку припинення існування предмета спору, якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

Суд закриває провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, якщо предмет спору був відсутній як на час пред`явлення позову, так і на час ухвалення судом першої інстанції судового рішення, за умови, що у сторін у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

До таких висновків дійшла Об`єднана палата Касаційного цивільного суду Верховного Суду у постанові від 20 вересня 2021 року у справі № 638/3792/20 (провадження № 61-3438сво21).

У цій постанові Об`єднана палата Касаційного цивільного суду Верховного Суду конкретизувала правові висновки, сформульовані у постановах Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 456/647/18 (провадження № 61-2018св19), від 13 травня 2020 року у справі № 686/20582/19 (провадження № 61-1807св20), від 09 вересня 2020 року у справі № 750/1658/20 (провадження № 61-9658св20), зазначивши, що закриття провадження у справі на підставі пункту 2 частини першої статті 255 ЦПК України можливе, якщо предмет спору був відсутній як на час пред`явлення позову, так і на час ухвалення судом першої інстанції судового рішення..

Отже, закриття провадження у справі на підставі пункту 2 частини першої статті 255 ЦПК України можливе, якщо предмет спору був відсутній як на час пред`явлення позову, так і на час ухвалення судом першої інстанції судового рішення.

З матеріалів справи вбачається, що на час пред`явлення позову до суду і на час відкриття провадження у справі предмет спору існував та був задоволений відповідачем вже після відкриття провадження у справі.

Таким чином, відсутні підстави для закриття провадження у справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України.

Однак, п. 4 ч. 1 ст. 255 ЦПК України визначено, що суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмова прийнята судом.

З урахуванням подання представником позивача заяви про закриття провадження у справі у зв`язку з врегулюванням спору після пред`явлення позову та відкриття провадження у справі, суд вважає за можливе закрити провадження у справі на підставі п. 4 ч. 1 ст. 255 ЦПК України.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 255 ЦПК України, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмова прийнята судом.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про закриття провадження у справі, оскільки позивач відмовився від позову і така відмова прийнята судом.

Одночасно суд роз`яснює, що згідно із ч. 2 ст. 256 ЦПК України, у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається. Наявність ухвали про закриття провадження у зв`язку з прийняттям відмови позивача від позову не позбавляє відповідача в цій справі права на звернення до суду за вирішенням цього спору.

Щодо повернення судового збору слід зазначити наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 255 ЦПК України, про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат.

Частинами 1, 2 ст. 133 ЦПК України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до ч. 1 та ч. 3 ст. 142 ЦПК України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а в разі якщо домовленості про укладення мирової угоди, відмову позивача від позову або визнання позову відповідачем досягнуто сторонами за результатами проведення медіації - 60 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

У разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача. Однак якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред`явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.

Відповідно до ч. 3 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а в разі якщо домовленості про укладення мирової угоди, відмову позивача від позову або визнання позову відповідачем досягнуто сторонами за результатами проведення медіації - 60 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Відповідно до ч. 2 ст. 133 ЦПК України, порядок повернення судового збору встановлюється законом.

Згідно із п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду: у разі закриття (припинення) провадження у справі.

Отже враховуючи, що суд закриває провадження по справі до початку розгляду справи по суті, і те, що всі спірні питання вирішені добровільно, тобто відбулось визнання відповідачем позову, а позивачем при подачі позову до суду був сплачений судовий збір, відповідно Закону України «Про судовий збір» та статей 133, 141-142 ЦПК України, повернути позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову в сумі 1 514,00 грн.

Роз`яснити позивачу, що згідно з ч.2 ст.256 ЦПК України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Керуючись Конституцією України, Законом України «Про судовий збір», статтями 2, 4, 12, 13, 133, 141, 142, 193, 206, 255 ЦПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Заяву представника позивача Акціонерного товариства «Універсал Банк» - Мєшніка Костянтина Ігоровича про закриття провадження у справі задовольнити частково.

Провадження у цивільній справі за позовом Акціонерного товариства "УНІВЕРСАЛ БАНК" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості закрити.

Повернути Акціонерному товариству «Універсал Банк» з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову в розмірі 1 514,00 грн.

Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення.

Ухвала складена та підписана 15.07.2026

Суддя Ю.О. Твердохліб