Ухвала суду № 138222847, 15.07.2026, Оболонський районний суд міста Києва

Справа № 756/12/26

Провадження № 2/756/3404/26

У Х В А Л А

(про необгрунтованість заявленого відводу)

15 липня 2026 року місто Київ

Суддя Оболонського районного суду міста Києва Примак-Березовська О.С. розглянула у порядку письмового провадження заяву позивача ОСОБА_1 про відвід судді у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк», Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, третя особа: Головне управління Державної казначейської служби України у місті Києві про захист прав споживачів, -

в с т а н о в и л а :

В провадженні Оболонського районного суду міста Києва перебуває цивільна справа за позовом про захист прав споживачів.

Позивач звернувся до суду із заявою про відвід судді Оболонського районного суду міста Києва Примак-Березовської О.С. від розгляду цивільної справи № 756/12/26.

В обгрунтування заяви ОСОБА_1 зазначив, що суддя Оболонського районного суду міста Києва Примак-Березовська О.С. протягом тривалого часу перебувала у відпустці та не розглянула низку процесуальних заяв позивача, а тому існують сумніви щодо неупередженості та безсторонності судді, які унеможливлюють розгляд справи. Також, підставою для відводу вказано подання скарги стосовно головуючої судді Примак-Березовської О.С. до Вищої ради правосуддя.

Дослідивши доводи заявника, матеріали справи та обставини, що стосуються організації розгляду справи, суд дійшов такого висновку.

В січні 2026 року до Оболонського районного суду міста Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк», Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, третя особа: Головне управління Державної казначейської служби України у місті Києві про захист прав спроживачів.

Ухвалою Оболонського районного суду міста Києва від 16 січня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Судом вирішено розглядати справу за правилами спрощеного (письмового) провадження без повідомлення (виклику) сторін.

До Оболонського районного суду міста Києва надійшли заяви ОСОБА_1 про виправлення описки, допущеної в ухвалі Оболонського районного суду міста Києва від 16 січня 2026 року, а саме: заява про виправлення описки від 13 лютого 2026 року, від 18 лютого 2026 року, заява про усунення штучних перешкод у доступі до правосуддя від 24 квітня 2026 року.

Разом з тим, згідно з Наказами № 7/в від 14 січня 2026 року, № 53/в від 5 березня 2026 року, № 58/в, № 59/в від 9 березня 2026 року в період з 19 січня 2026 року по 14 липня 2026 року суддя Оболонського районного суду міста Києва Примак-Березовська О.С. перебувала у відпустці без збереження заробітної плати в умовах воєнного стану.

Згідно з Наказами № 168 від 6 травня 2026 року, № 187 від 11 травня 2026 року, № 217 від 22 травня 2026 року суддя Оболонського районного суду міста Києва Примак-Березовська О.С. на короткостроковий термін (з 6 травня 2026 року по 25 травня 2026 року) відкликалась з відпустки без збереження заробітної плати в умовах воєнного стану задля розгляду цивільних справ, які перебували в її провадженні.

За змістом частини 1 статті 36 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України), суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо, зокрема, є обставини, що викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 39 ЦПК України за наявності підстав, зазначених у статтях 36, 37, 38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов`язані заявити самовідвід. За цими самими підставами їм може бути заявлено відвід учасниками справи.

Частиною 5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 13 червня 2007 року № 8 «Про незалежність судової влади» визначено, що відповідно до закону суддя не може брати участь у розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо він заінтересований у результаті розгляду справи або є інші обставини, які викликають сумнів в об`єктивності та неупередженості судді.

Тобто, для відведення судді необхідно обґрунтувати наявність обставин, які об`єктивно можуть вказувати на можливу упередженість та необ`єктивність.

Таким чином, відвід повинен бути вмотивований, тобто з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу.

Стаття 2, 16 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» визначено, що рішення Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) є обов`язковими для виконання Україною. Суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику ЄСПЛ, як джерело права.

У своїй практиці ЄСПЛ розрізняє чи суддя забезпечує достатню гарантію, щоб виключити підозру у його упередженості в конкретній справі (рішення у справах «Piersac vs Belgium, Grieves vs UK»).

Таким чином, ЄСПЛ визнає, що підставою відводу судді може бути, як реальне існування обставин, які свідчать про упередженість суду, так і суб`єктивне переконання сторони у їх наявності, наслідком чого може бути відвід складу суду від розгляду справи.

Процесуальною гарантією забезпечення безсторонності та об`єктивності суду, є право сторони на подання заяви про відвід.

Тобто згідно з практикою ЄСПЛ наявність безсторонності повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями.

Відповідно до суб`єктивного критерію, беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.

Як зазначено у рішенні ЄСПЛ «Білуха проти України», стосовно об`єктивного критерію, слід визначити, чи існували переконливі факти, які б могли свідчити про його безсторонність. Це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими (рішення у справі «Ветштайн проти Швейцарії» та рішення у справі «Ферантелі та Сантанжело проти Італії»).

Водночас, у контексті суб`єктивного критерію особиста безсторонність судді презюмується, поки не доведено протилежного (рішення у справі «Ветштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), пункт 43).

При цьому, можливість обґрунтування зацікавленою стороною законності вчинених судом процесуальних дій залежить не лише від бажання та здатності особи сприймати таке обґрунтування, а від правового розуміння цих дій, у тому числі у випадку, коли вони можуть не відповідати її прямим інтересам.

Застосування Бангалорських принципів поведінки судді, зокрема положень щодо незалежності судових органів, об`єктивності, чесності та дотримання етичних норм, вказує про те, що судді слід виявляти та підтримувати високі стандарти поведінки з метою укріплення суспільної довіри до судових органів, що має першочергове значення для підтримки незалежності судових органів.

Разом з цим, питання особистої довіри зацікавленої сторони до суду, є оціночним та суб`єктивним поняттям і залежить від внутрішнього переконання з урахуванням зовнішніх обставин.

Отже, судом встановлено, що після відкриття провадження у справі до Оболонського районного суду міста Києва від ОСОБА_1 дійсно надійшли відповідні процесуальні заяви, на нерозгляд яких заявник посилається, як на підставу для відводу судді.

Разом з тим, із матеріалів справи вбачається, що у відповідний період головуюча суддя Примак-Березовська О.С. перебувала у відпустці без збереження заробітної плати в умовах воєнного стану, а у визначені наказами дати була відкликана з такої відпустки на короткостроковий термін для розгляду цивільних справ, які перебували в її провадженні.

Черговість розгляду справ і заяв визначається не лише датою їх надходження, а й фактичним навантаженням судді, кількістю матеріалів у провадженні, необхідністю першочергового розгляду окремих справ, у тому числі тих, що потребують невідкладного процесуального реагування, а також процесуальною стадією відповідного провадження.

На думку суду, посилання заявника на те, що у вказаний період суддею здійснювався розгляд інших справ, не є належним та достатнім доказом існування упередженого ставлення саме до позивача чи навмисного ухилення від розгляду поданих ним заяв.

Наведені доводи фактично зводяться до незгоди заявника з процесуальними діями суду та порядком здійснення розгляду поданих ним заяв, що не може бути підставою для відводу судді.

Крім того, наявність скарг представника відповідача на адресу Вищої ради правосуддя стосовно судді Примак-Березовської О.С. не можуть бути виключною підставою для відводу, якщо відсутні інші переконливі докази у безсторонності та неупередженості судді.

Така правова позиція відповідає висновкам рішення Ради суддів України від 8 червня 2017 року № 34, яке встановлює, що наявність скарги щодо судді у провадженні Вищої ради правосуддя не породжує конфлікту інтересів у діяльності судді щодо розгляду конкретної судової справи.

Таким чином, наведені у заяві про відвід доводи не містять належних, допустимих та достатніх доказів, які б об`єктивно викликали сумнів у неупередженості або обєктивності судді Примак-Березовської О.С., а тому заява про відвід є необґрунтованою.

На підставі викладеного та керуючись статтями 33, 36, 39, 40, 260, 261 ЦПК України, суддя -

п о с т а н о в и л а :

Справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк», Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, третя особа: Головне управління Державної казначейської служби України у місті Києві про захист прав споживачів передати до відділу організаційного забезпечення розгляду цивільних та адміністративних справ Оболонського районного суду міста Києва для визначення складу суду та розгляду заяв про відвід головуючої судді Примак-Березовської О.С.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

СУДДЯ Ольга ПРИМАК-БЕРЕЗОВСЬКА