Рішення № 138216608, 15.07.2026, Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 212/11533/25

2/214/2810/26

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

15 липня 2026 року м. Кривий Ріг

Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Євтушенка О.І.,

за участю:

секретаря судового засідання Авдєєва М.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу №214/11533/25 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

01.10.2025 представник ТзОВ «СВЕА ФІНАНС» Паладич А.О. звернулась до Покровського районного суду міста Кривого Рогу з позовною заявою шляхом подання через модуль підсистеми ЄСІТС «Електронний суд» (зареєстровано судом 02.10.2025), у якій просить суд: стягнути з ОСОБА_1 на користь ТзОВ «СВЕА ФІНАНС» заборгованість за кредитним договором №1870318 від 01.11.2024, у загальному розмірі 23 249,99 грн., що складається з: заборгованості по тілу кредиту 4 999,99 грн.; заборгованості по відсотках 8 250,00 грн., пені 10 000,00 грн.; а також судові витрати зі сплати судового збору в сумі

2 422,40 грн.

Пред`явлені вимоги мотивовано тим, що 01.11.2024 між ТзОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено договір позики №1870318 від 01.11.2024 в електронній формі шляхом обміну електронними повідомленнями відповідно до вимог Закону України «Про електронну комерцію», за умовами якого відповідачу надано грошові кошти у сумі 5 000,00 грн. строком на 360 днів із зобов`язанням їх повернення та сплати процентів за користування позикою.

Позивач зазначає, що первісний кредитор ТзОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» свої зобов`язання виконав у повному обсязі, перерахувавши кошти на банківський рахунок відповідача ОСОБА_1 , тоді як останній належним чином умови договору не виконав, у встановлений строк позику та проценти не повернув, у зв`язку з чим утворилась заборгованість.

Крім того, 29.04.2025 між первісним кредитором ТзОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» та позивачем ТзОВ «СВЕА ФІНАНС» укладено договір факторингу за №01.02-09/25, відповідно до якого право грошової вимоги до відповідача за вказаним договором позики було відступлено позивачу. Станом на момент звернення позивача до суду, заборгованість відповідача ОСОБА_1 за договором №1870318 від 01.11.2024 становить у загальному розмірі 23 249,99 грн., що складається з: заборгованості по тілу кредиту 4 999,99 грн.; заборгованості по відсотках 8 250,00 грн., пені 10 000,00 грн., у зв`язку з чим позивач просить стягнути зазначену суму в судовому порядку.

Ухвалою Покровського районного суду міста Кривого Рогу від 07 жовтня 2025 року позовну заяву прийнято до розгляду з відкриттям спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Надалі, ухвалою Покровського районного суду міста Кривого Рогу від 28 листопада 2025 року прийнято рішення про направлення судової справи за підсудністю до Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області.

Матеріали справи надійшли до суду 10.02.2026 та за результатами автоматизованого розподілу судової справи між суддями, передані у провадження судді Євтушенка О.І.

Ухвалою суду від 12 лютого 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду з відкриттям спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Представник позивача Паладич А.О. про свою участь в судовому засіданні не заявила, згідно з клопотанням, поданим одночасно із позовною заявою, просить розгляд справи проводити за її відсутності, позовні вимоги підтримує, проти ухвалення заочного рішення не заперечує (а.с.7).

Відповідач ОСОБА_1 про розгляд справи у суді був належним чином повідомлений усіма способами, передбаченими процесуальним законодавством. Своїм правом на подання відзиву на позов не скористався.

Оцінюючи характер процесу, значення справи для сторін, обраний позивачем спосіб захисту, категорію та складність справи, а також належне повідомлення відповідача та відсутність відзиву у встановлений судом строк, суд постановив ухвалити по справі рішення на підставі наявних доказів.

Інших заяв, клопотань від учасників справи не надходило. Інші процесуальні дії не вчинялись.

Дослідивши письмові докази по справі, надавши їм оцінку в сукупності, суд доходить висновку про необхідність задоволення позовних вимог, виходячи з такого.

Згідно з ч.1 ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямованих на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст.628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти) визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст.6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Судом встановлено та з матеріалів справи вбачається, що 01.11.2024 між ТзОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №1141116 в електронній формі відповідно до Закону України «Про електронну комерцію». Договір укладено шляхом акцепту відповідачем пропозиції кредитодавця через інформаційно-телекомунікаційну систему шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, що відповідно до ст.ст.11-12 Закону України «Про електронну комерцію» прирівнюється до письмової форми договору. Відповідач ОСОБА_1 пройшов процедуру реєстрації в інформаційній системі кредитодавця, ідентифікацію та верифікацію особи, надав персональні дані та реквізити платіжної картки, на яку в подальшому були перераховані кредитні кошти. Згідно з умовами кредитного договору, позичальнику було надано кредит у розмірі 5 000,00 грн., строком на 360 днів зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 1,0% за кожен день користування кредитом. Факт перерахування кредитних коштів на платіжну картку відповідача підтверджується платіжними документами, що свідчить про належне виконання кредитодавцем своїх зобов`язань за договором. Відповідач ОСОБА_1 свої зобов`язання щодо повернення кредиту та сплати процентів належним чином не виконав, у зв`язку з чим утворилася прострочена заборгованість.

Крім того, як вбачається з матеріалів позовної заяви, 29.04.2025 між первісним кредитором ТзОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» та позивачем ТзОВ «СВЕА ФІНАНС» укладено договір факторингу за №01.02-09/25, відповідно до якого право грошової вимоги до відповідача за вказаним договором позики було відступлено позивачу. Станом на дату подання позовної заяви позичальник ОСОБА_1 на користь нового кредитора жодних платежів не здійснив, у зв`язку з чим сума заборгованості за кредитним договором №1870318 від 01.11.2024 становить у загальному розмірі 23 249,99 грн., що складається з: заборгованості по тілу кредиту 4 999,99 грн.; заборгованості по відсотках 8 250,00 грн., пені 10 000,00 грн.

Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідач ОСОБА_1 не виконав своїх обов`язків за кредитним договором та допустив прострочення платежів.

Відповідно до ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти.

У силу ст.ст.525, 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, одностороння відмова від його виконання не допускається.

Імперативним приписом ст.625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним зобов`язання.

Згідно з ч.1 ст.611, ст.1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму. У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом.

Судом встановлено, що позичальник ОСОБА_1 не виконав належним чином взяті на себе зобов`язання за кредитним договором, оскільки, як вбачається з наданого позивачем розрахунку заборгованості та виписки по рахунку за період з 01.11.2024 до 29.04.2025, відповідач ОСОБА_1 здійснив лише один платіж у сумі 7,51 грн., з яких 7,50 зараховано на погашення заборгованості за відсотками за користування кредитом, а 0,01 грн. зараховано на тіло кредиту (а.с.27-28). Таким чином, зобов`язання за кредитним договором у повному обсязі виконані не були, що призвело до виникнення простроченої заборгованості. Загальний розмір заборгованості станом на момент звернення до суду складається із заборгованості за тілом кредиту у сумі 4 999,99 грн. та заборгованості за нарахованими відсотками у сумі 8 250,00 грн. Наданий позивачем розрахунок є узгодженим із матеріалами справи, підтверджується належними та допустимими доказами і не викликає у суду сумнівів щодо його правильності та достовірності.

Водночас відповідач не скористався своїм процесуальним правом на подання заперечень та не надав суду жодних доказів на спростування заявлених позовних вимог чи наведеного розрахунку заборгованості, у зв`язку з чим суд приходить до висновку про обґрунтованість та доведеність заявлених позовних вимог у цій частині.

Що стосується вимоги про стягнення з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача заборгованості по нарахованій пені за кредитним договором №1870318 від 01.11.2024, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, у період дії воєнного або надзвичайного стану в Україні, а також протягом 30 днів після його припинення або скасування, у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком чи іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, передбаченої ст.625 ЦК України, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

Згідно з встановленими обставинами, нараховані неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані з 24.02.2022 за прострочення виконання (невиконання або часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Враховуючи, що пеня нарахована відповідачу ОСОБА_1 у період дії воєнного стану, введеного в Україні з 24.02.2022 і який діє по теперішній час, суд дійшов висновку, що позичальник звільняється від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за зазначене прострочення. У зв`язку з цим, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача заборгованості за пенею кредитним договором №1870318 від 01.11.2024 у розмірі 10 000,00 грн., є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст.1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до ст.1078 ЦК України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.

Судом встановлено, що 29.04.2025 між первісним кредитором ТзОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» та позивачем ТзОВ «СВЕА ФІНАНС» укладено договір факторингу за №01.02-09/25, відповідно до якого право грошової вимоги до відповідача за вказаним договором позики було відступлено позивачу. Таким чином, на момент звернення до суду саме ТзОВ «СВЕА ФІНАНС» є належним кредитором та позивачем у даній справі.

Суд зауважує, що належним підтвердженням відступлення права вимоги (цесії) є не лише сам факт укладення відповідного договору, але й наявність належних та допустимих доказів переходу прав від первісного кредитора до нового. Зокрема, договір про відступлення права вимоги має бути укладений у письмовій формі та містити всі істотні умови, які дають можливість ідентифікувати обсяг і характер переданих прав.

Крім того, обов`язковим є подання доказів фактичної передачі права вимоги, таких як акти приймання-передачі, реєстри боржників, додатки до договору або інші документи, що підтверджують включення конкретного боржника до переліку переданих вимог. Лише сукупність зазначених документів може свідчити про належне та повне набуття новим кредитором прав вимоги у відповідному зобов`язанні.

За обсягом наданих позивачем доказів суд приходить до висновку про доведеність факту відступлення права вимоги за кредитним договором №1141116 від 01.11.2024, укладеним із ОСОБА_1 . Надані до матеріалів справи договір факторингу №01.02-09/25 від 29.04.2025, додатки до нього, а також акт приймання-передачі документації підтверджують належний та фактичний перехід прав вимоги від первісного кредитора ТзОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» до ТзОВ «СВЕА ФІНАНС». Зазначене відступлення відповідає вимогам п.1 ч.1 ст.512 та ст.513 ЦК України, що свідчить про правомірність набуття ТзОВ «СВЕА ФІНАНС» статусу нового кредитора у зобов`язанні та, відповідно, надає йому право звернення до суду з вимогами до боржника.

Крім того, судом встановлено, що після відступлення права вимоги жодних додаткових нарахувань на суму заборгованості новим кредитором не здійснювалося, у зв`язку з чим позовні вимоги заявлено в межах заборгованості, яка сформувалася станом на 29.04.2025.

Підсумовуючи вищевикладене, проаналізувавши та оцінивши наявні у справі докази в їх сукупності, встановивши обставини неналежного виконання ОСОБА_1 кредитно-договірних зобов`язань, істотність їх порушення, обґрунтованість розміру заявлених позивачем вимог в частині нарахування заборгованості по тілу кредиту та заборгованості по відсотках, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позовних вимог із стягненням з ОСОБА_1 на користь ТзОВ «СВЕА ФІНАНС» заборгованості за кредитним договором №1870318 від 01.11.2024, у загальному розмірі 13 249,99 грн., що складається з: заборгованості по тілу кредиту 4 999,99 грн.; заборгованості по відсотках 8 250,00 грн.

Приходячи до такого висновку, суд вважає за доречне зауважити, що обираючи варіант поведінки, позичальник зобов`язаний піклуватися про те, щоб його юридично значимі вчинки були економічно обґрунтованими, а його поведінка повинна відповідати критеріям розумності, що передбачає, що кожне зобов`язання, яке правомірно виникло, повинно бути виконано належним чином, а тому кредитор вправі розраховувати, що усі існуючі перед ним зобов`язання за звичайних умов будуть належним чином та своєчасно виконані. Доброчесний позичальник повинен мати на меті добросовісне виконання усіх своїх зобов`язань, а в разі неможливості такого виконання надати справедливе та своєчасне задоволення (сатисфакцію) прав та правомірних інтересів кредитора.

З огляду на часткове задоволення позовних вимог та відповідно до положень ст.141 ЦПК України, судові витрати зі сплати судового збору підлягають розподілу між сторонами пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Враховуючи, що судом задоволено 56,99% заявлених вимог, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1 380,53 грн.

Керуючись ст.ст.4, 5, 13, 19, 76-81, 89, 95, 133, 141, 258-259, 263-265, 273, 274, 277, 279, 280-284, 287, 354, 355 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» заборгованість за кредитним договором №4259145 від 05.07.2023, у загальному розмірі 13 249,99 грн., що складається з: заборгованості по тілу кредиту 4 999,99 грн.; заборгованості по відсотках 8 250,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» 1 380,53 грн. судового збору, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з дати його складання шляхом подання апеляційної скарги. Рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження, або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про сторін:

Товариство з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС», код ЄДРПОУ 37616221, місце знаходження юридичної особи: м. Київ, бульвар Вацлава Гавела, буд. 6.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 .

Рішення у справі складено та підписано без проголошення 15 липня 2026 року.

Суддя О.І. Євтушенко