Ухвала суду № 138213501, 09.07.2026, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/6186/26

1-кс/308/3862/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 липня 2026 року м. Ужгород

Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , представника власників майна - адвоката ОСОБА_4 , розглянувши клопотання старшого слідчого в ОВС відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Закарпатській області майора поліції ОСОБА_5 погоджене заступником начальника відділу Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_6 , у кримінальному провадженні № 12024070000000483 відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 04.10.2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 305, ч.3 ст. 307 КК України, про арешт майна, -

встановив:

До Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області надійшло клопотання заступника начальника відділу Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_7 у кримінальному провадженні №12024070000000483 відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 04.10.2024 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.305 та ч. 3 ст. 307 КК України, про арешт майна.

Досудовим розслідуванням встановлено, що в межах міжнародної спільної слідчої групи, сформованої на підставі угоди про створення спільної слідчої групи «Операція «LEO», укладеної між Україною, Словацькою Республікою та Чеською Республікою 11.11.2025 встановлено, що громадяни України у 2024 році створили на території України організоване злочинне угрупування до якого входять більше 5 осіб з числа громадян України, які попередньо зорганізувались для вчинення на території України, Словацької Республіки, Чеської Республіки та інших країн Європейського Союзу тяжких і особливо тяжких злочинів пов`язаних з незаконним виготовленням, перевезенням, пересиланням, зберіганням та збутом психотропних речовин, прекурсорів та їх аналогів у великих та особливо великих розмірах.

Зокрема встановлено, що громадяни України, які перебувають на території Чеської Республіки та Словацької Республіки, отримують психотропні речовини, прекурсори та їх аналоги з інших країн Європейського Союзу та надалі переправляють такі заборонені речовини на територію України з метою подальшого збуту.

В свою чергу, як встановлено в рамках досудового розслідування після ввезення психотропної речовини на територію України учасники злочинного об`єднання таку речовину розфасовують та шляхом залучення інших учасників збувають мешканцям Закарпатської області. Зокрема, як було встановлено, що:

- 01.12.2025 об 11 год 50 год учасниками злочинного об`єднання організовано та забезпечено незаконне пересилання до міста Ужгорода рейсовим автобусом з Чеської Республіки транзитом через Словацьку Республіку психотропну речовину «метамфетамін», загальною вагою близько 40 грам. (Висновок експерта № СЕ-19/107-25/14740-НЗПРАП), яку надалі за грошові кошти розповсюдили серед мешканців Закарпатської області.

- 24.12.2025 о 15 год 00 хв учасниками злочинного об`єднання організовано та забезпечено незаконне пересилання до міста Ужгорода рейсовим автобусом з Чеської Республіки транзитом через Словацьку Республіку психотропну речовину «метамфетамін», загальною вагою близько 41 грам. (Висновок експерта № СЕ-19/107-26/404-НЗПРАП), яку надалі за грошові кошти розповсюдили серед мешканців Закарпатської області

- 29.01.2026 учасниками злочинного об`єднання організовано та забезпечено незаконне пересилання до міста Ужгорода рейсовим автобусом «Пльзень-Рахів» з Чеської Республіки транзитом через Словацьку Республіку пакунок, із 12-ма пресованих полімерними пакетами з білою кристалічною речовиною, яку було вилучено працівниками поліції під час огляду місця події 30.01.2026.

Крім цього, учасники злочинного об`єднання у невстановлений органом розслідування точний час, але не пізніше 21.12.2025, перебуваючи в Словацькій Республіці, отримали психотропну речовину «метамфетамін» вагою 1458, 9744 грам, яку розділили на 2 (два) прозорі поліетиленові пакети, та надалі приховуючи від митного контролю забезпечили незаконне перевезення зазначеної психотропної речовини до міста Ужгорода та умисно, незаконно зберігали її при собі до моменту виявлення та вилучення зазначеної психотропної речовини працівниками поліції.

18 червня 2026 року працівниками правоохороних органів було проведено санкціонований обшук за адресою проживання ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме в будинку розташованому за адресою АДРЕСА_1 , в ході якого було вилучено:

- мобільний телефон Iphone 12 ІМЕІ: НОМЕР_1

- мобільний телефон Iphone ІМЕІ: НОМЕР_2

- мобільний телефон Iphone 14 IMEI: НОМЕР_3

- 13 патронів з маркуванням tulammo

- 2 патрони з маркуванням 711 89

- 41 патрон з маркуванням F

- 1 патрон з маркуванням 539

- оптичний приціл з металу сірого кольору

- рушниця з маркуванням ТОЗ-8-01 з оптичним прицілом

- рушниця з маркуванням ВЕПР 1995 ББ 2315

- транспортний засіб марки Audi моделі Q3 д.н.з. НОМЕР_4 .

18 червня 2026 року вказані речі та мобільний телефон на підставі ст. 98 КПК України, було визнано речовими доказами у даному кримінальному провадженні.

Прокурор зазначає, що з огляду на те, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, а також те, що у разі задоволення вказаного клопотання може бути виконане завдання арешту, тобто запобігання можливості їх приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження з метою забезпечення збереження речових доказів, задля захисту особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорони прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, просить клопотання задовольнити.

У судове засідання прокурор з`явився, просив задовольнити клопотання в повному обсязі.

Представник власників майна в судовому засіданні просив у задоволенні клопотання про арешт майна відмовити, повернути вилучені речі.

Дослідивши матеріали клопотання та долучені до нього документи, слідчий суддя прийшов до наступного висновку.

Згідно п.7 ч.2 ст.131 КПК України арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження.

В частині 1статті 170 КПК України визначено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до ч.2 цієї ж статті арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

За змістом ч.3 ст.170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Згідно ч.1 ст.98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Згідно ч.10 ст.170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Частиною 11 ст.170 КПК України визначено, що заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу (ч.1 ст.173 КПК України).

З матеріалів клопотання встановлено, що 18 червня 2026 року працівниками правоохороних органів було проведено санкціонований обшук за адресою проживання ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме в будинку розташованому за адресою АДРЕСА_1 , в ході якого було вилучено:

- мобільний телефон Iphone 12 ІМЕІ: НОМЕР_1

- мобільний телефон Iphone ІМЕІ: НОМЕР_2

- мобільний телефон Iphone 14 IMEI: НОМЕР_3

- 13 патронів з маркуванням tulammo

- 2 патрони з маркуванням 711 89

- 41 патрон з маркуванням F

- 1 патрон з маркуванням 539

- оптичний приціл з металу сірого кольору

- рушниця з маркуванням ТОЗ-8-01 з оптичним прицілом

- рушниця з маркуванням ВЕПР 1995 ББ 2315

- транспортний засіб марки Audi моделі Q3 д.н.з. НОМЕР_4 .

18 червня 2026 року вказані речі та мобільний телефон на підставі ст. 98 КПК України, було визнано речовими доказами у даному кримінальному провадженні.

Також, на виконання вимог ч.1 ст.173 КПК України, слідчому судді доведено необхідність такого арешту майна з метою збереження речового доказу, а також наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.170 КПК України.

З урахуванням викладеного, слідчий суддя враховує наслідки арешту майна, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження та приходить до висновку про задоволення клопотання прокурора.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст.170-173, 372, 395 КПК України, слідчий суддя, -

постановив:

Клопотання задовольнити .

Накласти арешт на речі та документи з метою збереження речових доказів які були вилучені 18.06.2026 в ході проведення обшуку на підставі ухвали слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області за місцем проживання ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме в будинку розташованому за адресою АДРЕСА_1 , в ході якого було вилучено:

- мобільний телефон Iphone 12 ІМЕІ: НОМЕР_1

- мобільний телефон Iphone ІМЕІ: НОМЕР_2

- мобільний телефон Iphone 14 IMEI: НОМЕР_3

- 13 патронів з маркуванням tulammo

- 2 патрони з маркуванням 711 89

- 41 патрон з маркуванням F

- 1 патрон з маркуванням 539

- оптичний приціл з металу сірого кольору

- рушниця з маркуванням ТОЗ-8-01 з оптичним прицілом

- рушниця з маркуванням ВЕПР 1995 ББ 2315

- транспортний засіб марки Audi моделі Q3 д.н.з. НОМЕР_4 , із забороною відчуження, розпорядження та користування даним майном;.

Ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.

Підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково, яке під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження судом.

Копію ухвали вручити слідчому, а іншим учасникам направити не пізніше наступного робочого дня після її постановлення.

Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали було оголошено 13 липня 2026 року о 13 год. 45 хв..

Слідчий суддя ОСОБА_1