Ухвала суду № 138212440, 10.07.2026, Липовецький районний суд Вінницької області

Справа № 136/1499/26

провадження №1-кс/136/250/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 липня 2026 року м. Липовець

Слідчий суддя Липовецького районного суду Вінницької області ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Липовець, клопотання про накладення арешту на майно, за матеріалами кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудового розслідування №12026020060000182 від 08.07.2026, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.190 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Заступник начальника СВ Відділу поліції № 4 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області майор поліції ОСОБА_3 , за погодженням з начальником Липовецького відділу Немирівської окружної прокуратури Вінницької області ОСОБА_4 звернувся до суду із зазначеним клопотанням, мотивуючи тим, що у провадженні слідчого відділення відділу поліції №4 Вінницького РУП Головного управління Національної поліції у Вінницькій області перебувають матеріали кримінального провадження № 12026020060000182 від 08 липня 2026 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 08.07.2026 до ВП № 4 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області надійшли матеріали звернення директора ТОВ «Ланецького» ОСОБА_5 , щодо вчинення ОСОБА_6 шахрайських дій з метою заволодіння активами ФГ «Ланецького», на підставі якого внесене відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Із змісту отриманої заяви, та в ході проведених першочергових слідчих дій установлено, що 30.06.2026 о 14:59:03, за № 1001631070074000414 відносно Фермерського господарства «Ланецького» (код ЄДРПОУ 36244177) в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань проведено державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, зміну кінцевого бенефіціарного власника або зміну відомостей про кінцевого бенефіціарного власника.

Зміна складу засновників (учасників) або зміна відомостей про засновників (учасників) юридичної особи була здійснена приватним нотаріусом ОСОБА_7 у місті Київ, а саме:

- виключено з посади голови Фермерського господарства «Ланецького» ОСОБА_8 та прийнято на посаду керівника ОСОБА_6 .

- виключено зі складу засновників ФГ «Ланецького» ОСОБА_9 який володів часткою в статутному капіталі 220,0грн., (55%), а його частку передано ОСОБА_6 і яка становить станом на 01.07.2026 320 грн.

- виключено ОСОБА_10 з числа бенефіціарних власників і внесено до числа бенефіціарних власників ОСОБА_6 з відсотком частки статутного капіталу або відсоток права голосу: 80.

Як встановлено, представник голови Фермерського господарства «Ланецького», ОСОБА_11 02.07.2026 року, звернувся до приватного нотаріуса ОСОБА_7 для з`ясування обставин проведення реєстраційної дії 30.06.2026 року відносно Фермерського господарства «Ланецького», оскільки виникли сумніви, що приватний нотаріус ОСОБА_7 , проводила вищевказані реєстраційні дії, на що остання в телефонній розмові повідомила, що 30.06.2026 року, вона не проводила реєстраційних дій відносно Фермерського господарства «Ланецького» та зазначила, що 02.07.2026 вона звернулась до Шевченківського управління поліції міста Києва з повідомленням про факт неправомірного використання ідентифікатора доступу в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про що отримала талон повідомлення ЄО № 59734 про прийняття і реєстрацію заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію.

Також ОСОБА_7 повідомила, що звернулась до Міністерства юстиції України з повідомленням про виявлений факт неправомірного використання ідентифікатора доступу в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань іншими особами та звернулась по вищевказаному факту до органів Кіберполіції України.

У подальшому, 30.06.2026 року, ОСОБА_6 , одноосібно провів збори та виніс рішення засновника № 1 (протокол зборів засновників ФГ. «Ланецького»), на якому виніс рішення про звільнення ОСОБА_8 , з посади керівника ФГ «Ланецького». Всі рішення, довіреності, протоколи, розпорядження та накази строк дії яких не закінчився за підписом ОСОБА_8 , визнав припиненими та призначив керівником ФГ «Ланецького» - себе - ОСОБА_6 .

Після цього, 01.07.2026 о 13:16:17, №1001631070075000414, також відносно Фермерського господарства «Ланецького» в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань проведена державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу зміну керівника або відомостей про керівника юридичної особи, яку здійснила реєстратор Брацлавської селищної ради Тульчинського району Вінницької області - ОСОБА_12 .

Також, ОСОБА_6 , отримавши витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань про юридичну особу ФГ «Ланецького» в день проведення реєстраційних дій 01.07.2026 та в послідуючому пред`явив даний витяг в підтвердження його повноважень як керівника ФГ «Ланецького» в судовому засіданні Північно західного апеляційного господарського суду, яке відбулось 01.07.2026 у справі № 902/560/20(940/227/20 та було призначено на 16 годину.

У подальшому 06.07.2026 ОСОБА_6 вважаючи себе головою та директором ФГ «Ланецького» уклав договір № 364 від 06.07.2026 з ПП «БЛЕК ГУАРД», яке знаходиться в м. Київ вул.. Вишгородська, 4, офіс №4, стосовно охорони майна ФГ «Ланецького», які на виконання умов договору прибули до с. Плисків де і наразі перебувають здійснюючи охорону приміщень.

Таким чином, внаслідок неправомірних дій ОСОБА_6 , перебуваючи на посаді керівника ФГ «Ланецького» (код ЄДРПОУ 36244177, юридична адреса: Вінницька область, Погребищенська ТГ с. Плисків, вул. Центральна, буд.2) та окрім того, являючись кінцевим бенефіціарним власником даного ФГ, незаконно набув майно вказаного ФГ у вигляді рухомого та нерухомого майна.

Зазначене майно визнано речовим доказом у даному кримінальному провадженні.

Ураховуючи викладене, з метою збереження речових доказів виникла необхідність у накладенні арешту на майно, що рахується та належить ФГ «Ланецького» (код ЄДРПОУ 36244177, юридична адреса: Вінницька область, Погребищенська ТГ с. Плисків, вул. Центральна, буд.2), що стало підставою звернення до суду із даним клопотанням.

Слідчий клопотання підтримав, про що надав заяву відповідного змісту, просив про розгляд клопотання у його відсутність.

Враховуючи те, що майно, на яке слідчий просить накласти арешт не було тимчасово вилучене, то розгляд клопотання відповідно до ч. 2 ст. 172 КПК України можливо здійснити без повідомлення власника майна, з метою забезпечення арешту майна.

Слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання, встановив, що СВ ВП №4 Вінницького РУП Головного управління Національної поліції у Вінницькій області проводиться досудове розслідування кримінального провадження № 12026020060000182 від 08 липня 2026 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, в рамках якого постановою слідчого було визнано речовими доказами майно належне ФГ «Ланецького», в підтвердження чому надано належні та допустимі докази.

Згідно з ч. 1 ст. 131 КПК України захід забезпечення кримінального провадження застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.

Одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна (ч. 2 ст. 131 КПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Положеннями п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України встановлено, що арешт майна допускається з метою забезпечення, зокрема, збереження речових доказів.

При цьому, ч. 3 ст. 170 КПК України передбачено, що у випадку накладення арешту на майно з метою збереження речових доказів, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Так, в силу ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Отже, майно, яке за обґрунтованої підозри органу досудового розслідування має одну або декілька ознак, наведених у ст. 98 КПК України, може набути статусу речового доказу за рішенням слідчого, яке відповідно до вимог ч. 3 ст. 110 КПК України приймається у формі постанови.

Відповідно до ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Положеннями ч. 2 ст. 173 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

З огляду на положення ч. ч. 2, 3 ст. 170 КПК України майно, яке відповідає критеріям, визначеним у ст. 98 КПК України, повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто є його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.

З урахуванням викладеного, арешт майна з огляду на положення, передбачені п. 1 ч. 2 та ч. 3 ст. 170 КПК України, по суті являє собою форму забезпечення доказів і є самостійною правовою підставою для арешту майна поряд з забезпеченням цивільного позову та конфіскацією майна та, на відміну від двох останніх правових підстав, не вимагає оголошення підозри у кримінальному провадженні і не пов`язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна.

Водночас, при вирішенні клопотання сторони обвинувачення, слідчий суддя враховує, що закон не вимагає, щоб докази на підтвердження вчинення кримінального правопорушення були повними та достатніми на даній стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред`явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого кримінального правопорушення. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість у тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно застосувати зазначений вид заходу забезпечення кримінального провадження з метою досягнення дієвості цього провадження та уникнення негативних наслідків.

Так, матеріали провадження свідчать, що на даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою запобігання зникнення майна, що може перешкодити кримінальному провадженню, а слідчий суддя, в свою чергу, не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.

За таких обставин, враховуючи приписи процесуального закону, слідчий суддя дійшов висновку, що матеріалами клопотання обґрунтовано та встановлено необхідність застосування на даній стадії досудового розслідування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, з метою уникнення можливості його відчуження, забезпечення збереження речових доказів, з огляду на те, що у випадку його незастосування це може призвести до наслідків, які можуть перешкоджати досудовому розслідуванню, а тому це є необхідною умовою досягнення дієвості даного кримінального провадження.

Вирішуючи питання про накладення арешту, слідчий суддя враховує й те, що в даному випадку обмеження права власності є розумним і співрозмірним завданням кримінального провадження та обставини кримінального правопорушення станом на час прийняття рішення вимагають вжиття такого методу державного регулювання як накладення арешту.

При цьому, доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження слідчим суддею не встановлено.

Ураховуючи викладене та правову кваліфікацію кримінального правопорушення, за фактом вчинення якого здійснюється досудове розслідування кримінального провадження, та в межах якого подано дане клопотання, а також фактичні обставини кримінального провадження, слідчий суддя дійшов висновку про наявність і достатніх підстав для накладення арешту на майно, тому задовольняє клопотання.

Керуючись ст.170, 172, 173, 309 КПК України, слідчий суддя,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання задовольнити.

Накласти арешт на об`єкти нерухомого та рухомого майна, власником яких є ФГ «Ланецького» (код ЄДРПОУ 36244177, юридична адреса: Вінницька область, Погребищенська ТГ с. Плисків, вул. Центральна, буд. 2), шляхом заборони державним реєстраторам та іншим уповноваженим особам вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо відчуження, переходу права власності на майно, а саме:

На об`єкти нерухомого майна:

- реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна № 838304605234, Будівля контори А, загальною площею 159,0 кв. м. вул. Центральна, 2 с. Плисків Вінницького району;

- реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна №838256505234, будівля пилорами А- 152,6 кв. м. АДРЕСА_1 ;

- реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 83822305234, будівля зерноскладу №1 А-Загальною площею 849,6 кв. м. , будівля зерноскладу № 2-Б загальною площею 539,7 кв.м,; будівля зерноскладу № 3-В загальною площею 410,7 кв.м, будівля картоплесховища Г загальною площею 243,1 кв.м., будівля вагової будки Д загальною площею 17,9 кв. м.; погріб з шиєю п/г вул. Центральна, 2а с. Плисків Вінницького району;

- реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 838139705234 будівля зернотоку- А АДРЕСА_1 ;

- реєстраційний номер об`єкта 426468905534 загальною площею 3293,1 кв.м. будівля корівника № 6, прибудова а, прибудова 1 а, прибудова а2; будівля корівника №7, прибудова б, АДРЕСА_1 ;

- реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 426455305234 будівля КПП-А, будівля їдальні Б; будівля складу В; будівля майстерні Г; прибудова Г, прибудова Г1, будівля кузні - Д по вул. Гагаріна, 7а с. Плисків, Вінницького району;

На об`єкти рухомого майна транспортні засоби:

- причеп, 1990 р.в., № шасі НОМЕР_1 , VIN код НОМЕР_2 , моделі МАЗ 8926 д.н.з. НОМЕР_3 ;

- ЗИЛ ММЗ554,1992 р.в., № шасі НОМЕР_4 , VIN код НОМЕР_4 , д.н.з. НОМЕР_5 ;

- ГАЗ 5312, 1987 р.в., № шасі НОМЕР_6 , VIN код НОМЕР_6 , д.н.з. НОМЕР_7 ;

- САЗ 3507, 1985 р.в., № шасі НОМЕР_8 , VIN код НОМЕР_8 , д.н.з. НОМЕР_9 ;

Роз`яснити, що особи, зазначені в ч. 1 ст.174 КПК України, мають право звернутись до суду з клопотанням про скасування арешту майна, якщо вони не були присутні при розгляді питання про арешт майна.

Апеляційна скарга, на ухвалу слідчого судді може бути подана протягом п`яти днів з дня її оголошення до Вінницького апеляційного суду через Липовецький районний суд Вінницької області.

Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.

Суддя ОСОБА_1