Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 136/1499/26
провадження №1-кс/136/247/26
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 липня 2026 року м. Липовець
Слідчий суддя Липовецького районного суду Вінницької області ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Липовець клопотання про накладення арешту на майно, за матеріалами кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудового розслідування №12026020060000182 від 08.07.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.190 КК України,
ВСТАНОВИВ:
Заступник начальника СД Відділу поліції № 4 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області майор поліції ОСОБА_3 , за погодженням з начальником Липовецького відділу Немирівської окружної прокуратури Вінницької області ОСОБА_4 звернувся до суду із зазначеним клопотанням, мотивуючи тим, що
У провадженні слідчого відділення відділу поліції №4 Вінницького РУП Головного управління Національної поліції у Вінницькій області перебувають матеріали кримінального провадження № 12026020060000182 від 08 липня 2026 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 08.07.2026 до ВП № 4 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області надійшли матеріали звернення ТОВ «Ланецького» ОСОБА_5 , щодо вчинення невідомою особою шахрайських дій з метою заволодіння активами ФГ «Ланецького».
Так, 30.06.2026 о 14:59:03, № 1001631070074000414 відносно Фермерського господарства «Ланецького» (код ЄДРПОУ 36244177) в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань проведено державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, зміну кінцевого бенефіціарного власника або зміну відомостей про кінцевого бенефіціарного власника.
Зміна складу засновників (учасників) або зміна відомостей про засновників (учасників) юридичної особи була здійснена приватним нотаріусом ОСОБА_6 у місті Київ, а саме:
- виключено з посади голови Фермерського господарства «Ланецького» ОСОБА_7 та прийнято на посаду керівника ОСОБА_8 .
- виключено зі складу засновників ФГ «Ланецького» ОСОБА_9 який володів часткою в статутному капіталі 220,0грн., (55%), а його частку передано ОСОБА_8 і яка становить станом на 01.07.2026 320грн.
- виключено ОСОБА_10 з числа бенефіціарних власників і внесено до числа бенефіціарних власників ОСОБА_8 з відсотком частки статутного капіталу або відсоток права голосу: 80.
Як встановлено, представник голови Фермерського господарства «Ланецького», ОСОБА_11 02.07.2026 року, звернувся до приватного нотаріуса ОСОБА_6 для з?ясування обставин проведення реєстраційної дії 30.06.2026 року відносно Фермерського господарства «Ланецького», оскільки виникли сумніви, що приватний нотаріус ОСОБА_6 , проводила вищевказані реєстраційні дії, на що остання в телефонній розмові повідомила, що 30.06.2026 року, вона не проводила реєстраційних дій відносно Фермерського господарства «Ланецького» та зазначила, що 02.07.2026 вона звернулась до Шевченківського управління поліції міста Києва з повідомленням про факт неправомірного використання ідентифікатора доступу в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про що отримала талон повідомлення ЄО № 59734 про прийняття і реєстрацію заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію.
Також ОСОБА_6 повідомила, що звернулась до Міністерства юстиції України з повідомленням про виявлений факт неправомірного використання ідентифікатора доступу в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань іншими особами та звернулась по вищевказаному факту до органів Кіберполіції України.
У подальшому, 30.06.2026 року, ОСОБА_8 , одноосібно провів збори та виніс рішення засновника № 1 (протокол зборів засновників ФГ. «Ланецького»), на якому виніс рішення про звільнення ОСОБА_7 , з посади керівника ФГ «Ланецького». Всі рішення, довіреності, протоколи, розпорядження та накази строк дії яких не закінчився за підписом ОСОБА_7 , визнав припиненими та призначив керівником ФГ «Ланецького» - себе - ОСОБА_8 .
Після цього, 01.07.2026 о 13:16:17, №1001631070075000414, також відносно Фермерського господарства «Ланецького» в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань проведена державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу зміну керівника або відомостей про керівника юридичної особи, яку здійснила реєстратор Брацлавської селищної ради Тульчинського району Вінницької області - ОСОБА_12 .
Також, ОСОБА_8 , отримавши витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань про юридичну особу ФГ «Ланецького» в день проведення реєстраційних дій 01.07.2026 та в послідуючому пред`явив даний витяг в підтвердження його повноважень як керівника ФГ «Ланецького» в судовому засіданні Північно західного апеляційного господарського суду, яке відбулось 01.07.2026 у справі № 902/560/20(940/227/20 та було призначено на 16 годину.
У подальшому 06.07.2026 ОСОБА_8 вважаючи себе головою та директором ФГ «Ланецького» уклав договір № 364 від 06.07.2026 з ПП «БЛЕК ГУАРД», яке знаходиться в м. Київ вул. Вишгородська, 4, офіс №4, стосовно охорони майна ФГ «Ланецького», які на виконання умов договору прибули до с. Плисків де і наразі перебувають здійснюючи охорону приміщень.
Продовжуючи злочинні дії ОСОБА_8 змінив інформацію в Акціонерному банку «Південний» відносно ФГ «Ланецького» за заволодів грошовими коштами в розмірі 209 078,96грн, які було перераховано на рахунок АТ «Ощадбанк».
Згідно виписки АБ «Південний» по рахунку НОМЕР_1 ФГ «ЛАНЕЦЬКОГО» 08.07.2026 було здійснено переказ загальною сумою 209 078,96 грн. на банківський рахунок АТ «Ощадбанк» НОМЕР_2 .
Таким чином, внаслідок неправомірних дій ОСОБА_8 , перебуваючи на посаді керівника ФГ «Ланецького» (код ЄДРПОУ 36244177, юридична адреса: Вінницька область, Погребищенська ТГ с. Плисків, вул. Центральна, буд.2) та окрім того, являючись кінцевим бенефіціарним власником даного ФГ , незаконно набув майно вказаного ФГ, а саме грошові кошти в розмірі 209 078,96 грн.
Разом з тим, в ході досудового слідства наявні підстави вважати, що ОСОБА_8 здійснивши операцію з перерахунку грошових коштів у сумі 209 078,96 гривень, продовжить свою злочинну діяльність спрямовану на незаконне відчуження рухомого, нерухомого майна а також грошових коштів належних ФГ «Ланецькому», а також вживати дії, щодо легалізації грошових коштів у сумі 209 078,96 гривень, що були вже виведені ОСОБА_8 з банківського рахунку ФГ «Ланецького».
09.07.2026 постановою слідчого у кримінальному провадженні № 12026020060000182 від 08 липня 2026 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України грошові кошти у сумі 209 078,96 грн, що надійшли на банківський рахунок АТ «Ощадбанк» НОМЕР_2 шляхом здійснення операції з перерахунку грошових коштів з банківського рахунку НОМЕР_1 визнано речовими доказами.
Відтак, з метою збереження речових доказів, запобігання можливості приховування, розтрати майна, слідчий просить накласти арешт на грошові кошти.
Слідчий клопотання підтримав, про що надав заяву відповідного змісту, просив про розгляд клопотання у його відсутність.
Враховуючи те, що майно, на яке слідчий просить накласти арешт не було тимчасово вилучене, то розгляд клопотання відповідно до ч. 2 ст. 172 КПК України, можливо здійснити без повідомлення власника майна, з метою забезпечення арешту майна.
Слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання, встановив, що СВ ВП №4 Вінницького РУП Головного управління Національної поліції у Вінницькій області проводиться досудове розслідування кримінального провадження № 12026020060000182 від 08 липня 2026 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.
09.07.2026 постановою слідчого у кримінальному провадженні № 12026020060000182 від 08 липня 2026 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України грошові кошти у сумі 209 078,96 грн, що надійшли на банківський рахунок АТ «Ощадбанк» НОМЕР_2 шляхом здійснення операції з перерахунку грошових коштів з банківського рахунку НОМЕР_1 визнано речовими доказами.
Слідчий просить накласти арешт на грошові кошти з метою збереження речових доказів, оскільки вони набуті кримінально-протиправним шляхом.
Так, згідно з ч. 1 ст. 131 КПК України захід забезпечення кримінального провадження застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.
Одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна (ч. 2 ст. 131 КПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Положеннями п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України встановлено, що арешт майна допускається з метою забезпечення, зокрема, збереження речових доказів.
При цьому, ч. 3 ст. 170 КПК України передбачено, що у випадку накладення арешту на майно з метою збереження речових доказів, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Так, в силу ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Отже, майно, яке за обґрунтованої підозри органу досудового розслідування має одну або декілька ознак, наведених у ст. 98 КПК України, може набути статусу речового доказу за рішенням слідчого, яке відповідно до вимог ч. 3 ст. 110 КПК України приймається у формі постанови.
Відповідно до ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
Положеннями ч. 2 ст. 173 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
З огляду на положення ч. ч. 2, 3 ст. 170 КПК України майно, яке відповідає критеріям, визначеним у ст. 98 КПК України, повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто є його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.
З урахуванням викладеного, арешт майна з огляду на положення, передбачені п. 1 ч. 2 та ч. 3 ст. 170 КПК України, по суті являє собою форму забезпечення доказів і є самостійною правовою підставою для арешту майна поряд з забезпеченням цивільного позову та конфіскацією майна та, на відміну від двох останніх правових підстав, не вимагає оголошення підозри у кримінальному провадженні і не пов`язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна.
Водночас, при вирішенні клопотання сторони обвинувачення, слідчий суддя враховує, що закон не вимагає, щоб докази на підтвердження вчинення кримінального правопорушення були повними та достатніми на даній стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред`явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого кримінального правопорушення. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість у тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно застосувати зазначений вид заходу забезпечення кримінального провадження з метою досягнення дієвості цього провадження та уникнення негативних наслідків.
Так, матеріали провадження свідчать, що на даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою запобігання зникнення майна, що може перешкодити кримінальному провадженню, а слідчий суддя, в свою чергу, не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.
Разом з тим, відповідно до абз. 4 ч. 3 ст. 170 КПК України забороняється накладати арешт на кошти на єдиному рахунку, відкритому у порядку, визначеному статтею 35-1 Податкового кодексу України, на кошти на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, на кошти, що перебувають на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 15-1 Закону України "Про електроенергетику", на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 19-1 Закону України "Про теплопостачання", на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків за інвестиційними програмами, на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для кредитних коштів, відкритих відповідно до статті 26-1 Закону України "Про теплопостачання" і статті 18-1 Закону України "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення", на спеціальному рахунку експлуатуючої організації (оператора) відповідно до Закону України "Про впорядкування питань, пов`язаних із забезпеченням ядерної безпеки".
На разі встановлено, що грошові кошти, що надійшли на банківський рахунок АТ «Ощадбанк» НОМЕР_2 жодним чином не підпадають під критерії, визначені абзацом 4 ч. 3 ст. 170 КПК України.
За таких обставин, враховуючи приписи процесуального закону, слідчий суддя дійшов висновку, що матеріалами клопотання обґрунтовано та встановлено необхідність застосування на даній стадії досудового розслідування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, з метою уникнення можливості його відчуження, забезпечення збереження речових доказів, з огляду на те, що у випадку його незастосування це може призвести до наслідків, які можуть перешкоджати досудовому розслідуванню, а тому це є необхідною умовою досягнення дієвості даного кримінального провадження.
Вирішуючи питання про накладення арешту, слідчий суддя враховує й те, що в даному випадку обмеження права власності є розумним і співрозмірним завданням кримінального провадження та обставини кримінального правопорушення станом на час прийняття рішення вимагають вжиття такого методу державного регулювання як накладення арешту.
При цьому, доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження слідчим суддею не встановлено.
Ураховуючи викладене, правову кваліфікацію кримінального правопорушення, за фактом вчинення якого здійснюється досудове розслідування кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань та в межах якого подано дане клопотання, а також фактичні обставини кримінального провадження, слідчий суддя з метою запобігання можливості приховування майна, яке визнано речовим доказом та відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, дійшов висновку про наявність і достатніх підстав для накладення арешту на майно.
Керуючись ст. ст. 167, 170 173, 309 КПК України, слідчий суддя,
ПОСТАНОВИВ:
Клопотання задовольнити.
Накласти арешт на майно, а саме: грошові кошти, що знаходяться на банківських рахунках НОМЕР_1 та НОМЕР_3 в частині заборони розпорядження та користування такими грошовими коштами, за винятком видаткових операцій по сплаті податків, зборів, інших обов`язкових платежів до державного бюджету та видаткових операцій зі сплати заробітної плати.
Вказані рахунки перебувають у володінні АБ «Південний» (код ЄДРПОУ 20953647, м. Одеса, вул. Краснова, 6/1).
Роз`яснити, що особи, зазначені в ч. 1 ст.174 КПК України, мають право звернутись до суду з клопотанням про скасування арешту майна, якщо вони не були присутні при розгляді питання про арешт майна.
Апеляційна скарга, на ухвалу слідчого судді може бути подана протягом п`яти днів з дня її оголошення до Вінницького апеляційного суду через Липовецький районний суд Вінницької області.
Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.
Суддя ОСОБА_1
Судове рішення № 138212438, Липовецький районний суд Вінницької області було прийнято 10.07.2026. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 136/1499/26. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: