Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 683/1273/26
2/683/1174/2026
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 липня 2026 року м. Старокостянтинів
Старокостянтинівський районний суд Хмельницької області в особі головуючого -судді Лугового О.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу №683/1273/26, 2/683/1174/2026 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
встановив:
24 квітня 2026 року ТОВ «Укр Кредит Фінанс» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованостіза договором про відкриття кредитної лінії №1542-3000 продукту «CREDOS» від 18.04.2025 року в розмірі 27 652 грн. 74 коп., яка складається з 9 999 грн. 94 коп. прострочена заборгованість за кредитом, 7 600 грн. прострочена заборгованість за нарахованими процентами, 10 052 грн. 80 коп. заборгованість за процентами річних на підставі ст.625 ЦК України та 2 662 грн. 40 коп. судового збору.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач вказує, що 18 квітня 2025 року ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 за допомогою веб-сайту уклали електронний Договір про відкриття кредитної лінії №1542-3000 продукту «CREDOS», який разом з Правилами надання споживчих кредитів складають єдиний договір, в якому визначаються всі його істотні умови та з яким відповідач був попередньо ознайомлений.
Відповідно до умов договору ОСОБА_1 18.04.2025 року отримав від позивача кредит у розмірі 15 000 грн., строк кредитування 365 календарних днів, дата повернення кредиту 17.04.2026 року, знижена процентна ставка - 1,00 % за кожен день користування кредитом, стандартна процентна ставка 1,00 % за кожен день користування кредитом протягом перших 180 календарних днів з дати укладення договору, та 0,74% за кожен день користування кредитом у період починаючи з 181 календарного дня дії договору. Комісія за видачу кредиту становить 15.00% від суми виданого кредиту. Комісійна винагорода 0,7% від суми платежу. Денна процентна ставка 0,918%.
Крім того, ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 укладали додаткові угоди до договору про відкриття кредитної лінії №1542-3000 продукту «CREDOS» від 18.04.2025 року про надання додаткових коштів у кредит, а саме: 16.05.2025 року на суму 4 700 грн.; 22.06.2025 року на суму 1 300 грн.; 15.07.2025 року на суму 5 000 грн..
Відповідач належним чином не виконував своїх зобов`язань щодо погашення кредиту, відсотків, в результаті чого станом на 02.03.2026 року утворилась заборгованість в розмірі 27 652 грн. 74 коп., яка складається з 9 999 грн. 94 коп. прострочена заборгованість за кредитом, 7 600 грн. прострочена заборгованість за нарахованими процентами, 10 052 грн. 80 коп. заборгованість за процентами річних на підставі ст.625 ЦК України.
У зв`язку з цим позивач просить суд стягнути з ОСОБА_1 на свою користь заборгованості за договором про відкриття кредитної лінії №1542-3000 продукту «CREDOS» від 18.04.2025 року в розмірі 27 652 грн. 74 коп., яка складається з 9 999 грн. 94 коп. прострочена заборгованість за кредитом, 7 600 грн. прострочена заборгованість за нарахованими процентами, 10 052 грн. 80 коп. заборгованість за процентами річних на підставі ст.625 ЦК України та 2 662 грн. 40 коп. судового збору та 5 000 грн. витрат на правничу допомогу.
Ухвалою Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 27 квітня 2026 року у справі було відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. Встановлено відповідачам 15-тиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву відповідно до ст. 178 ЦПК України.
Відповідач своїм правом на подачу відзиву у встановлені судом строки, згідно ухвали Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 27 квітня 2026 року, не скористався.
Днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки, зокрема, про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду (пункт 3 частини восьмої статті 128 ЦПК України).
Ураховуючи наведене та те, що ухвала суду, судом, надіслано за зареєстрованим місцем проживання відповідача, була повернена до суду з відмітками «адресат відсутній за вказаною адресою», що відповідно до пункту 4 частини восьмої статті 128 ЦПК України свідчить про вручення ухвали суду та копії позовної заяви з додатками в день проставлення у поштових повідомленнях таких відміток.
Отже, наведена норма права дає підстави вважати, що врученною ухвала суду вважається в день проставлення у поштовому повідомлення відмітки про відсутність особи за адресою місця знаходження, що узгоджується з висновками в постановах Великої Палати Верховного Суду від 12 грудня 2018 року у справі №752/11896/17 (провадження № 14-507цс18), від 12 лютого 2019 року у справі № 906/142/18 (провадження №12-233гс18) та від 29 липня 2022 року у справі № 148/2412/19.
Згідно з частиною першою статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається насамперед на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється залежно від обставин справи та з огляду на її складність, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (рішення Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі «Смірнова проти України», заява № 36655/02).
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до наступних висновків.
Судом встановлено, 18 квітня 2025 року між ТОВ «Укр кредит фінанс» та ОСОБА_1 в електронній формі було укладено договір про відкриття кредитної лінії №1542-3000 продукту «CREDOS» на суму 15 000 грн. зі сплатою відсотків, строком 365 календарних днів (до 17.04.2026 року), знижена процентна ставка - 1,00 % за кожен день користування кредитом, стандартна процентна ставка 1,00 % за кожен день користування кредитом протягом перших 180 календарних днів з дати укладення договору, та 0,74% за кожен день користування кредитом у період починаючи з 181 календарного дня дії договору. Комісія за видачу кредиту становить 15.00% від суми виданого кредиту. Комісійна винагорода 0,7% від суми платежу. Денна процентна ставка 0,918%.
Крім того, ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 укладали додаткові угоди до договору про відкриття кредитної лінії №1542-3000 продукту «CREDOS» від 18.04.2025 року про надання додаткових коштів у кредит, а саме: 16.05.2025 року на суму 4 700 грн.; 22.06.2025 року на суму 1 300 грн.; 15.07.2025 року на суму 5 000 грн..
Відповідач підписав вищезазначені електронні договори шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, цим самим погодився з умовами відкриття кредитної лінії та з умовами додаткової угоди, що підтверджується Договором та Додатковими угодами до договору.
Факт отримання коштів ОСОБА_1 на карту НОМЕР_1 *79 та 432334*69, підтверджується наявними в матеріалах справи копіями квитанцій, а також наявною в матеріалах справи довідкою про перерахування суми кредиту №1542-3000 продукту «CREDOS» від 18.04.2025 року.
05.03.2026 року ТОВ «Укр кредит фінанс» на адресу ОСОБА_1 надіслало вимогу про усунення порушень умов договору про відкриття кредитної лінії №1542-3000 продукту «CREDOS» від 18.04.2025 року, а саме протягом 30 календарних днів з дати отримання цієї вимоги сплатити заборгованість за кредитом на банківські реквізити ТОВ «Укр кредит фінанс».
ОСОБА_1 в порушення умов договору та вимоги про усунення порушень умов договору про відкриття кредитної лінії №1542-3000 продукту «CREDOS» від 18.04.2025 року, кредитні кошти не повернув.
Згідно розрахунку позивача станом на 02.03.2026 року утворилась заборгованість в розмірі 27 652 грн. 74 коп., яка складається з 9 999 грн. 94 коп. прострочена заборгованість за кредитом, 7 600 грн. прострочена заборгованість за нарахованими процентами, 10 052 грн. 80 коп. заборгованість за процентами річних на підставі ст.625 ЦК України.
Згідно зі статтею 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Відповідно до частини 1 ст.207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.
Згідно зі статтею 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За статтею 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Згідно з частиною першою та другою статті 633 ЦК України, публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
Договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору (стаття 634 ЦК).
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 ЗУ «Про електронну комерцію», вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
За статтею 12 цього Закону, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Відповідно абзацу другого частини другої статті 639 ЦК України, договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Частиною першою статті 1048 ЦК України визначено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Отже, припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.
У пунктах 91-93 Постанови Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12-ц викладено правовий висновок про те, що після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.
В постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 квітня 2023 року у справі № 910/4518/16 (провадження № 12-16гс22) в п. 95-108, щодо нарахування процентів на підставі статті 625 ЦК України, Велика Палата Верховного Суду зауважує, що регулятивні відносини між сторонами кредитного договору обмежені, зокрема, часовими межами, в яких позичальник отримує можливість правомірно не сплачувати кредитору борг (строком кредитування та визначеними у його межах періодичними платежами). Однак якщо позичальник порушує зобов`язання з повернення кредиту, в цій частині між ним та кредитодавцем регулятивні відносини трансформуються в охоронні.
Інакше кажучи, оскільки поведінка боржника не може бути одночасно правомірною та неправомірною, то регулятивна норма частини першої статті 1048 ЦК України і охоронна норма частини другої статті 625 цього Кодексу не можуть застосовуватись одночасно (постанова Великої Палати Верховного Суду від 04.02.2020 у справі № 912/1120/16 (пункт 6.28)).
Відповідно до ч.1 ст.1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.
За змістом ст.ст. 12, 81 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Надані позивачем письмові докази свідчать, що 18.04.2025 року між ТОВ «Укр кредит фінанс» та ОСОБА_1 в електронній формі було укладено договір про відкриття кредитної лінії №1542-3000 продукту «CREDOS», за умовами якого відповідачу надано 15 000 грн. кредиту, який перераховано на платіжну картку 444111*01, вказану відповідачем, зі сплатою відсотків, строк кредитування 365 днів, дата повернення кредиту 17.04.2026 року, знижена процентна ставка - 1,00 % за кожен день користування кредитом, стандартна процентна ставка 1,00 % за кожен день користування кредитом протягом перших 180 календарних днів з дати укладення договору, та 0,74% за кожен день користування кредитом у період починаючи з 181 календарного дня дії договору. Комісія за видачу кредиту становить 15.00% від суми виданого кредиту. Комісійна винагорода 0,7% від суми платежу. Денна процентна ставка 0,918%.
Та, згодом між ТОВ «Укр кредит фінанс» та ОСОБА_1 в електронній формі було укладено ряд додаткових угод до договору про відкриття кредитної лінії №1542-3000, за умовами яких відповідачу було надано ще кошти у кредит, які перераховано на платіжну картку, вказану відповідачем, зі сплатою відсотків, 365 календарних днів з моменту укладання цієї додаткової угоди, стандартна процентна ставка 1,00 % за кожен день користування кредитом протягом перших 180 календарних днів з дати укладення договору, та 0,74% за кожен день користування кредитом у період починаючи з 181 календарного дня дії договору, знижена процентна ставка - 1,00 % за кожен день користування кредитом і може застосовуватися за умови повного і своєчасного виконання позичальником грошових зобов`язань за договором та додаткових угод протягом перших 180 днів. Комісія за видачу кредиту становить 15.00% від суми виданого кредиту.
Відповідач підписав вищезазначений електронні договори шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, цим самим погодився з умовами відкриття кредитної лінії та з умовами додаткової угоди, що підтверджується п.13 Договору та п.11 Додаткової угоди до договору, відповідно до ч.ч.6, 8 ст.11, ст.12 Закону України «Про електронну комерцію».
За змістом ч.13 ст.11 цього Закону докази, подані в електронній формі та/або у формі паперових копій електронних повідомлень, вважаються письмовими доказами згідно із статтею 64 ЦПК України.
Отже, наведене свідчить, що відповідач ознайомився і погодився з умовами договору, тобто сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов договору, а подані позивачем паперові копії електронних документів є допустимими письмовими доказами відповідно до ч.13 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію».
Доказів, які б спростували цю заборгованість за кредитним договором, відповідачем не надано.
Оскільки між сторонами укладено кредитний договір, відповідач отримав кредитні кошти, проте свої зобов`язання за кредитним договором відповідач не виконав, тому наявна заборгованість за кредитним договором підлягає стягненню з відповідача.
Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
З урахуванням принципу диспозитивності, визначеного у ч.1 ст.13 ЦПК України, а також того, що відповідач ОСОБА_1 порушив умови договору про відкриття кредитної лінії №1542-3000 продукту «CREDOS» від 18.04.2025 року, допустив прострочення з повернення тіла кредиту та сплати процентів за користування кредитом, тому з нього на користь ТОВ «Укр кредит фінанс» підлягає стягненню заборгованість в розмірі 17 599 грн. 94 коп., яка складається з 9 999 грн. 94 коп. прострочена заборгованість за кредитом, 7 600 грн. прострочена заборгованість за нарахованими процентами.
Вирішуючи питання про стягнення з відповідача заборгованості за проценами на підставі ст. 625 ЦК України за договором, суд дійшов таких висновків.
Відповідно до пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Отже, оскільки нарахування позивачем заборгованості за проценами на підставі ст. 625 ЦК України за договором в сумі 10 052 грн. 80 коп. здійснювалось під час дії воєнного стану, таке нарахування не відповідає вимогам закону.
При виборі й застосуванні норми права до зазначених правовідносин суд враховує висновки, викладені в постанові Верховного Суду від 31 липня 2024 року у справі №161/11703/22.
Ураховуючи викладене, оскільки відповідач не сплатив заборгованість за кредитним договором, необхідно задовольнити позовні вимоги частково та стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість у розмірі 17 599 грн. 94 коп., яка складається з 9 999 грн. 94 коп. прострочена заборгованість за кредитом, 7 600 грн. прострочена заборгованість за нарахованими процентами.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд зважає на наступне.
Згідно з частинами першою, третьою статті 133 ЦПК України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з частинами першою-шостою статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 141 ЦПК України передбачено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача, у разі часткового задоволення - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Частиною восьмою статті 141 ЦПК України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
При визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності).
Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 137 та частина восьма статті 141 ЦПК України).
Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постановах від 03.10.2019 року у справі №922/445/19, від 22.01.2021 року у справі №925/1137/19, Верховним Судом у постановах від 03.02.2021 року у справі №554/2586/16-ц, від 17.02.2021 року у справі №753/1203/18.
Як вбачається з матеріалів справи, 08 квітня 2026 року між АО «Правовий Баланс» та ТОВ «Укр Кредит Фінанс» був укладений договір про надання правової допомоги.
Згідно рахунку-фактури №З-0002950 від 21.04.2026 року, вбачається, що вартість наданих юридичних послуг, становить 5 000 грн.
Враховуючи, що позов задоволено частково, а саме на 63,65%, судові витрати на правничу допомогу, понесені позивачем в суді покладаються на відповідача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, тобто в сумі 3 182 грн. 5 коп. (5 000 грн. х 63,65%).
Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку, що з відповідача підлягають стягненню на користь ТОВ «Укр Кредит Фінанс» витрати на правову допомогу в розмірі 3 182 грн. 5 коп.
Вирішуючи питання про розподіл судового збору, суд відповідно до ст.141 ЦПК України враховує пропорційність задоволених вимог. Позов заявлено з ціною 27 652 грн. 74 коп., а підлягає задоволенню в сумі 17 599 грн. 94 коп., що складає 63,65% (17 599 грн. 94 коп. х 100 : 27 652 грн. 74 коп.). Тому з відповідача на користь позивача слід стягнути 1 694 грн. 62 коп. судового збору (2662,4 х 63,65%).
Керуючись ст.ст.12, 13, 81, 141, 258-260 ЦПК України, суд, -
ухвалив:
Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» заборгованість за договором про відкриття кредитної лінії №1542-3000 продукту «CREDOS» від 18.04.2025 року в розмірі 17 599 грн. 94 коп., яка складається з 9 999 грн. 94 коп. прострочена заборгованість за кредитом, 7 600 грн. прострочена заборгованість за нарахованими процентами.
В решті позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» 1 694 грн. 62 коп. судового збору, а також 3 182 грн. 5 коп. витрат, понесених на професійну правничу допомогу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Укр кредит фінанс», місцезнаходження: 01133, бульвар Лесі Українки, 26, оф.407, м.Київ, ЄДРПОУ 38548598.
Відповідач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , паспорт № НОМЕР_3 .
Суддя:
Судове рішення № 138211767, Старокостянтинівський районний суд Хмельницької області було прийнято 15.07.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 683/1273/26. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: