Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа №638/26039/25
Провадження № 2/638/4549/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 липня 2026 року м. Харків
Шевченківський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді Гребенюка В.В.,
розглянувши в письмовому провадженні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
В С Т А Н О В И В:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит капітал» звернулося до суду із вказаним позовом.
Позов обґрунтовано тим, що 05.12.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» та ОСОБА_1 за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором було укладено договір про споживчий кредит, відповідно до умов якого відповідач отримав кредит у розмірі 4000,00 грн.
На підставі договору відступлення прав вимоги, таке право вимоги за даним кредитним договором перейшло від ТОВ «Мілоан» до ТОВ «Фінансова компанія «Кредит капітал».
Відповідач належним чином умови кредитного договору не виконав, що призвело до утворення заборгованості за вказаним кредитним договором у розмірі 11992,80 грн, з яких заборгованість по кредиту 1840,00 грн., заборгованість по відсоткам 9752,80 грн., заборгованість з комісії за видачу кредиту 400,00 грн., які разом з витратами на професійну правничу допомогу у розмірі 8000,00 грн. та судовим збором ТОВ «Фінансова компанія «Кредит капітал» просило стягнути з відповідача.
Ухвалою Шевченківський районний суд м. Харкова від 29.12.2025 відкрито провадження у справі, розгляд якої постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання, також було встановлено строки для реалізації права сторін на подання відзиву, відповіді на відзив та заперечень.
Від сторін не надходило заперечень проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження та клопотань про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін, а тому суд, у відповідності до ч. 5 ст. 279 ЦПК України, розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного.
05.12.2022 між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 було складено договір про споживчий кредит № 8143307 (далі за текстом Кредитний договір) в електронній формі, відповідно до умов якого останному було надано кредит на споживчі потреби у розмірі 4000,00 грн., строком на 105 днів із сплатою комісії 10% від суми кредиту, що складає 400 грн., процентів за ставкою 1,5% в день від суми кредиту у пільговий період 15 днів (з дати видачі кредиту по 20.12.2022) в сумі 900,00 грн. та за ставкою 3% від залишку кредиту у поточний період 90 днів після пільгового періоду в сумі 10800,00 грн. (п.п. 1.1 1.3, 1.5 Кредитного договору).
Кредит мав бути наданий в безготівковій формі на рахунок відповідача до картки НОМЕР_1 *78 (п. 2.1 Кредитного договору).
В додатку до Кредитного договору викладено графік платежів із розміром платежів, їх датами.
Підписання Кредитного договору відбулося одноразовим ідентифікатором: F51378 відправленого смс-повідомленням на телефон: 0985950929 про що надано довідку ТОВ «Мілоан».
До матеріалів позову надано платіжне доручення 88529440 від 06.12.2022 про перерахування 4000,00 грн. отримувач: ОСОБА_1 , код НОМЕР_2 . Дане платіжне доручення містить печатку ТОВ «Мілоан» та підпис не ідентифікованої особи. Відмітка банку про прийняття до виконання даного платіжного доручення в ньому відсутня.
Згідно розрахунку ТОВ «Мілоан» та виписки з особового рахунку за Кредитним договором, складеної ТОВ «Кредит-капітал» віповідч має заборгованість за тілом кредиту 1840,00 грн., за відсотками 9752,80 грн. за комісією 400 грн. Загалом 11992,80 грн. Відсотки нараховані за період з 06.12.2022 по 06.06.2023 за 182 дні.
За договором відступлення прав вимоги № 103-МЛ від 23.08.2023 право вимоги перейшло від ТОВ «Мілоан» до ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-капітал» у день здійснення фінансування (оплати) на користь ТОВ «Мілоан» у повному обсязі в сумі, вказаній в п. 7.1 (1 460 002,00 грн.). Оформлення відступлення права вимоги здійснюється шляхом підписання Акту приймання-передачі реєстру боржників (пп.6.2.3).
Платіжною інструкцією 72463 від 28.08.2023 ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-капітал» сплатило ТОВ «Мілоан» 1460002,00 грн. згідно договору відступлення права вимоги № 103-МЛ від 23.08.2023.
28.08.2023 ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-капітал» склали Акт приймання-передачі реєстру боржників від 28.08.2023 до договору відступлення прав вимоги 103-МЛ від 28.08.2023
У витязі з реєстру боржників до договору відступлення прав вимоги 103-МЛ від 28.08.2023, що складений 10.09.2025 за № 2869 вказано дані відповідача, кредитного договору та заборгованість за тілом кредиту 1840,00 грн., за відсотками 9752,80 грн. за комісією 400 грн., а загалом 11992,80 грн.
За правилом частини першої статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).
За змістом статей 626,628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом, як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України).
Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.
Відповідно до правового висновку, висловленого Верховним Судом у постановах від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року у справі № 127/33824/19, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205,207 ЦК України).
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частинапершастатті1048 ЦК України).
Частиною другою статті1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття1055 ЦК України).
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України "Про електронну комерцію".
Згідно з пунктом 6 частини першої статті 3 Закону України "Про електронну комерцію" електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти догові (пунктом 12 частини першої статті 3 Закону).
За правилами частини дванадцятої статті 11 Закону України "Про електронну комерцію" електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Стаття12 Закону України "Про електронну комерцію" визначає, яким чином підписуються угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є, зокрема, використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Відповідно до частини 1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відступлення права вимоги за змістом означає договірну передачу зобов`язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором.
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 514 ЦК України).
Відповідно до приписів статті 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина 1 статті 12 ЦПК України).
Відповідно до положень частини 3 статті 12, частини 1 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно із частиною 1 статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина 1 статті 77 ЦПК України). Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина 1 статті 80 ЦПК України).
В даній справі суд виходить з того, що на позивача покладено обов`язок довести належними та допустимими доказами наявність та розмір заборгованості, який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, а відповідач має довести, що у нього немає такого обов`язку щодо заборгованості, яка підлягає стягненню (висновок Верховного суду, викладений в постанові від 12 квітня 2023 року у справі № 569/15311/21).
У позовній заяві позивач зазначає, що Кредитний договір було укладено відповідачем шляхом підписання даних документів одноразовим ідентифікатором при введенні якого відповідач підтвердив прийняття умов названого договору. Разом з тим, жодним доказом не визначено належність телефонного номеру на який було направлено одноразовий ідентифікатор саме відповідачу.
Сам по собі підпис у формі одноразового ідентифікатора під документом із зазначенням даних відповідача, наявність яких у третіх осіб не виключається, не є належним і достатнім доказом того, що договір був укладений саме відповідачем.
За правилами частин 1-3 ст. 50 Закону України «Про платіжні послуги» встановлено, що небанківські надавачі платіжних послуг забезпечують виконання платіжних операцій користувачів через розрахункові рахунки, відкриті в банках або в розрахунковому банку платіжної системи, учасниками якої вони є. Розрахунки між небанківськими надавачами платіжних послуг для забезпечення виконання платіжних операцій користувачів (крім платіжних операцій у межах одного надавача платіжних послуг) здійснюються шляхом проведення суми платіжної операції між розрахунковими рахунками небанківських надавачів платіжних послуг, що відкриті в банках (розрахунковому банку платіжної системи). Банки забезпечують виконання платіжних операцій своїх клієнтів, у тому числі операцій небанківських надавачів платіжних послуг, шляхом виконання міжбанківських платіжних операцій або платіжних операцій, що виконуються в межах одного банку.
Засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».
Поняття бухгалтерського обліку визначено частиною 1 статті 1 названого закону як процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень. В цій статті визначається поняття господарської операції - дії або події, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства та первинного документу - документу, який містить відомості про господарську операцію.
Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій частиною 1 статті 9 даного закону визначено первинні документи.
Основні вимоги щодо організації бухгалтерського обліку в банках України встановлено Положенням про організацію бухгалтерського обліку в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України 04.07.2018 № 75 (далі за текстом - Положення).
Виписки з клієнтських рахунків є підтвердженням виконаних за операційний день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту (п. 62 Положення).
За правилами п. 63 Положення виписка з клієнтського рахунку може слугувати первинним документом, що підтверджує факт списання/зарахування коштів з/на цього/цей рахунку/рахунок клієнта, якщо вона містить такі реквізити: назву документа (форми); дату складання; найменування клієнта/банку, прізвище, власне ім`я та по батькові (за наявності) фізичної особи; зміст та обсяг операції (підстави для її здійснення) та одиницю її виміру за кожною операцією, відображеній у виписці з рахунку клієнта; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у складанні виписки з рахунку клієнта/печатку банку.
Однак, на момент розгляду справа не містить документів, які б слугували первинними документами згідно Положення про організацію бухгалтерського обліку в банках України та належним чином підтверджували б виконання операції з безготівкового зарахування суми кредиту на картковий рахунок відповідача за Кредитним договором.
В той час, як у відповідності до висновку Верховного суду доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність" (постанова від 30.01.2018 справа № 161/16891/15-ц).
Платіжне доручення ТОВ «Мілоан» суд не може прийняти в якості належного доказу перерахування коштів, адже воно не містить відмітку банку про прийняття цього платіжного доручення до виконання.
За принципом змагальності позивач мав довести ті обставини на які посилаєтся в позові. При цьому принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. Тобто, певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс. Використання концепції негативного доказу, яка допускає можливість вважати доведеним твердження позивача через відсутність спростування цього твердження відповідачем є не припустимим. (висновок Великої плати Верховного суду від 18.03.2020 справа № 129/1033/13-ц).
У цій справі мало бути доведено, що саме відповідач здійснив вхід у інформаційну систему ТОВ «Мілоан», отримав код підтвердження (одноразовий ідентифікатор) за тими контактними даними, які лишив, ввів його та прийняв умови договору і отримав кошти. Саме на такі обставини при використанні одноразового ідентифікатора звертає увагу Верховний суд у своїй практиці (постанова від 04.02.2026 у справі № 758/14925/23). Для підтвердження вказаних фактів можуть використовуватися такі докази як: журнали подій системи (лог-файли); відомості про надсилання SMS-коду на конкретний номер телефону; первинні документи, які підтверджують отримання або використання коштів.
Наведених належних і достатніх доказів позивачем на підтвердження зазначених у позовній заяві обставин у даній справі не надано. Позивачу було відмовлено у витребуванні у АТ КБ «Приватбанк» інформації про надходження на рахунок банківської картки НОМЕР_3 коштів в розмірі 4000,00 грн. за період з 05.12.2022 по 10.12.2022 адже позивач просив витребувати інформацію за маскою картки з визначенням 8 цифр номеру з 16, а не за повним номером картки з ідентифікованим власником, що унеможливлює виконання такої вимоги банком, зокрема й через розкриття інформації щодо осіб, які не є учасниками даної справи. Також в клопотанні про витребування доказів не було вказано відомості, які свідчили б про те, що докази має відповідна особа, що є порушенням вимог п.3 ч.2 ст. 84 ЦПК України. При цьому позивачем клопотань про витребування доказів ще не заявлялось.
В силу приписів ч. 4 ст. 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
За вказаних обставин в позові слід відмовити.
Підстави для розподілу судових витрат, відповідно до ч.ч. 1-2 ст. 141 ЦПК України, відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 12, 81, 141, 264-265, 273-274, 279-282, 354-355 ЦПК України, суд,-
У Х В А Л И В:
В задоволенні позову відмовити повністю.
Рішення може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання його повного тексту.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
З текстом даного судового рішення можна ознайомитись в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua.
Повний судове рішення складено в день його ухвалення.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал», ЄДРПОУ 35234236, місцезнаходження: 79029, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, 28 корпус, 4-й поверх.
Представник позивача: адвокат Усенко Михайло Ігорович, РНОКПП: НОМЕР_4 , місцезнаходження: 79029, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, буд. 1.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1
Суддя В. В. Гребенюк
Судове рішення № 138210973, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова) було прийнято 14.07.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 638/26039/25. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: