Ухвала суду № 138189966, 14.07.2026, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

14 липня 2026 року м. Київ № 640/25110/20

Київський окружний адміністративний суд у складі судді Жукової Є.О., розглянувши заяву ОСОБА_1 про заміну стягувача в адміністративній справі №640/25110/20

за позовомОСОБА_2 доГоловного управління Пенсійного фонду України в місті Києвіпровизнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.02.2021 у справі №640/25110/20 адміністративний позов в ОСОБА_2 задоволено частково.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.02.2021 у справі №640/25110/20 набрало законної сили 26 квітня 2021 року .

Відповідно до Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" від 13.12.2022 №2825-ІХ ліквідовано Окружний адміністративний суд міста Києва; утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві; визначено територіальну юрисдикцію Київського міського окружного адміністративного суду, яка поширюється на місто Київ.

Пунктом 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" від 13 грудня 2022 року №2825-ІХ установлено, що з дня набрання чинності цим Законом: до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.

14 липня року Київським окружним адміністративним судом видано виконавчі листи у справі №640/25110/20.

Поряд з вказаним, від ОСОБА_1 надійшла заява про зміну стягувача у справі №640/25110/20

Обґрунтовуючи подану заяву заявник зазначає, ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Спадкоємцем позивача ОСОБА_3 є його донька ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями заяву передано на розгляд судді Жукової Є.О.

Розглянувши подану заяву, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи на яких ґрунтується заява, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду заяви і вирішення її по суті, суд зазначає наступне.

Згідно з частиною першою статті 379 Кодексу адміністративного судочинства України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником.

Відповідно до частини четвертої статті 379 Кодексу адміністративного судочинства України положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

За статтею 1 Закону України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII «Про виконавче провадження» під виконавчим провадженням як завершальною стадією судового провадження і примусового виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) розуміється сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до частин першої та другої статті 15 Закону № 1404-VIII сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ.

Положення частини п`ятої статті 15 цього Закону передбачають, що у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив. У разі якщо сторона виконавчого провадження змінила найменування (для юридичної особи) або прізвище, ім`я чи по батькові (для фізичної особи), виконавець, за наявності підтверджуючих документів, змінює своєю постановою назву сторони виконавчого провадження.

Судом в свою чергу встановлено, що відповідно до наданих документів та матеріалів заявником вбачається, що ОСОБА_2 помер.

Відповідно до статті 1216 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України).

Статтею 1219 ЦК України передбачені права та обов`язки особи, які не входять до складу спадщини, що нерозривно пов`язані з особою спадкодавця, зокрема: особисті немайнові права; право на участь у товариствах та право членства в об`єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами; право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом; права та обов`язки особи як кредитора або боржника, передбачені статтею 608 цього Кодексу.

Відповідно до статті 1227 ЦК України встановлено, що суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім`ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.

Відповідно до частини першої статті 91 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-ХІІ, чітко встановлено, що суми пенсії, що належали пенсіонерові і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, передаються членам його сім`ї, а в разі їх відсутності - входять до складу спадщини.

Аналогічного змісту законодавцем викладена норма Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-XII (далі Закон України №2262-XII), зокрема, частини першої статті 61 якою встановлено, що суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім`ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Проте батьки і дружина (чоловік), а також члени сім`ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, мають право на одержання цих сум і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника.

В свою чергу, суд звертає увагу, що позивач знаходився на пенсійному обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві та отримував пенсію у відповідності до Закону України №2262-XII.

У свою чергу, суд звертає увагу, що ЦК України не визначає строк, протягом якого члени сім`ї спадкодавця мають право на одержання соціальних платежів. Положення ч.1 статті 61 Закону України №2262-XII теж не обмежують право на отримання сум пенсії, що належала пенсіонерові і не була ним отримана у зв`язку з його смертю, тільки визначають подію, умови, час, коло осіб і їх правове становище, предмет правовідносин, із настанням яких можлива виплата недоотриманої пенсії померлого пенсіонера. Приміром, недоотримана пенсія померлого пенсіонера виплачується як пенсія членам його сім`ї за умови, якщо саме ці суб`єкти правовідносин звернулися за її виплатою упродовж шести місяців з дня відкриття спадщини, а якщо у цей проміжок часу не звернулися, сума недоотриманої пенсії набирає іншої правової якості - переходить у спадщину, яку члени сім`ї та/або інші особи, але вже як спадкоємці, можуть отримати її як спадщину.

Аналіз наведених норм матеріального права дає можливість дійти висновку про те, що суми соціальних виплат (у даному випадку пенсії) передаються членам сім`ї спадкодавця, до того ж незалежно від того, чи виступають вони одночасно спадкоємцями після його смерті. При цьому, сумами пенсії, що належали пенсіонерові і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, слід вважати і суми пенсії, які не були отримані пенсіонером за життя, внаслідок неправомірних дій органу Пенсійного фонду України, який не виконав у добровільному порядку судове рішення, яке набрало законної сили, і яким його (пенсійний орган) було зобов`язано провести нарахування та виплату підвищення до.

За наявного в матеріалах справи свідоцтва про право на спадщину за законом від 3.12.2022, виданим державним нотаріусом Двадцять першої київської державної нотаріальної контори Литвин І.В. вбачається, що спадкоємицею зазначеного у свідоцтві майна ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , є його донька ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , у тому числі з урахуванням 1/2 частки у спадщині, від якої відмовилася дружина спадкодавця ОСОБА_4 .

Спадщина, на яку видано це свідоцтво, складається з: нарахованих, але не виплачених грошових коштів по перерахунку пенсії (різниця пенсії) за період з 01.01.2018 року по 30.06.2021 року у сумі 170425 (сто сімдесят тисяч чотириста двадцять п`ять) грн 73 коп., що проведено на виконання рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.02.2021 року у справі № 640/25110/20, та належали спадкодавцю згідно з довідкою, виданою Управлінням з питань виплати пенсії, житлових субсидій та пільг Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві за № 2600-0505-8/151144 від 17.11.2022 року.

Таким чином, з урахуванням викладених вище обставин, вбачається, що ОСОБА_1 є правонаступником ОСОБА_2 .

Отже, суд приходить до висновку про обґрунтованість аргументів заявника в поданій заяві та наявність підстав для задоволення вимог поданої заявником заяви в цій частині.

Так, як вже було зазначено судом вище, у відповідності до частини 1 статті 379 Кодексу адміністративного судочинства України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником.

За таких обставин та враховуючи той факт, що ОСОБА_2 вибув як сторона виконавчого провадження, з урахуванням того, що судом встановлено, що правонаступником стягувача є ОСОБА_1 , суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення вимог заяви та заміни стягувача його правонаступником.

Керуючись статтею 72-77, 241-243, 248, 373, 379 Кодексу адміністративного судочинства України , суд, -

УХВАЛИВ:

1. Заяву ОСОБА_1 про заміну сторони виконавчого провадження в адміністративній справі №640/25110/20 задовольнити.

2. Замінити стягувача у виконавчих листах, виданих у справі №640/25110/20, з ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на його правонаступницю ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

Ухвала набирає законної сили відповідно до частини першої статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частини третьої статті 379 Кодексу адміністративного судочинства України ухвалу суду за результатами вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження може бути оскаржено в порядку, встановленому цим Кодексом.

Суддя Жукова Є.О.