Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа №:755/8755/26
Провадження №: 1-кс/755/2920/26
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"07" липня 2026 р. м. Київ
Слідчий суддя Дніпровського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Києві клопотання прокурора відділу нагляду за додержанням законів органами Бюро економічної безпеки України Київської міської прокуратури ОСОБА_3 про накладення арешту у кримінальному провадженні № 42025102500000062, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 26.09.2025 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 209, ч. 2 ст. 201-4 КК України,
встановив:
У провадження слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва надійшло клопотання прокурора відділу нагляду за додержанням законів органами Бюро економічної безпеки України Київської міської прокуратури ОСОБА_3 про накладення арешту у кримінальному провадженні № 42025102500000062, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 26.09.2025 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 209, ч. 2 ст. 201-4 КК України.
Прокурор в своєму клопотанні посилається на те, що Підрозділом детективів Територіального управління БЕБ у м. Києві здійснюється досудове розслідування кримінального провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42025102500000062 від 26.09.2025, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 209, ч. 2 ст. 201-4 КК України.
У ході досудового розслідування встановлено, що на території ряду областей України протягом тривалого часу, діє злочинна група, члени якої, за попередньою змовою між собою, в період дії воєнного стану, з метою мінімізації сплати податків налагодили протиправну схему ввезення автомобілів під виглядом гуманітарної допомоги та подальшого їх продажу на території міста Києва та інших областей, шляхом подачі від підконтрольних благодійних фондів до органів Держмитслужби гарантійних листів невстановлених на даний час військових частин та у подальшому вчинили їх продаж, що призвело до несплати обов`язкових митних платежів в особливо великих розмірах.
У ході проведення оперативних заходів встановлено 4 благодійні фонди, які зареєстровані на підставних осіб, які насправді не мають наміру займатись благодійною допомогою: БО «БЛАГОДІЙНИЙ ФОНД «НЕСТРИМНІ ДУХОМ» (код 44935823), БО «БЛАГОДІЙНИЙ ФОНД «ЗІРКА ДОПОМОГИ» (код 45515409), БО «БЛАГОДІЙНИЙ ФОНД «ЗБЕРЕЖЕНІ ВОЛЕЮ» (код 45841319), БО «БЛАГОДІЙНИЙ ФОНД «ПОДІЛЬСЬКІ СЕРЦЯ» (код 45774557).
Встановлено факти реєстрації вищезазначених благодійних організацій на підставних осіб, в тому числі із числа раніше засуджених та таких, що перебувають в розшуку за ТЦК та СП та переховуються від військової служби.
У ході досудового розслідування встановлено, що з використанням реквізитів вказаних благодійних фондів, членами злочинної групи з 2024 року по теперішній час ввезено на митну територію України в якості гуманітарної допомоги понад 3000 транспортних засобів, щодо яких наявні ризики нецільового використання та які фактично продані.
Декларування та пропуск гуманітарної допомоги, що надходив на адресу зазначених фондів, здійснювалися відповідно до Порядку пропуску та обліку гуманітарної допомоги в умовах воєнного стану, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05.09.2023 № 953.
Формування та подання митним органам підписаних електронними цифровими підписами керівників благодійних організацій декларацій про перелік товарів, що визнаються гуманітарною допомогою, здійснювалися в електронній формі через автоматизовану систему реєстрації гуманітарної допомоги Міністерства соціальної політики України.
Таким чином, керівники благодійних фондів не мають змогу повноцінно здійснювати управління організаціями, в тому числі перевезення та передачу транспортних засобів ввезених в якості гуманітарної допомоги до підрозділів Збройних Сил України, що в свою чергу свідчить про фіктивність їхньої участі та дотримання конспірації зловмисниками злочинної схеми, з метою уникнення притягнення до кримінальної відповідальності.
Також, в ході досудового розслідування встановлено, що продаж автомобілів здійснюється, зокрема, через розміщення оголошення на ресурсах «Авторіа» та ОЛХ, через соціальні мережі.
Крім того, реалізація автомобілів здійснюється фактично на автостоянках міста Києва та інших областей, при цьому покупцям, як цивільним так і військовослужбовцям, продавець гарантує надання відповідних документів від благодійного фонду щодо законних підстав користування придбаним автомобілями.
Так, 26.06.2026 у відповідності до положень ч. 3 ст. 233 КПК України з метою врятування майна, а саме речей, які є доказами вчинення кримінального правопорушення, проведено огляд місця події зовнішньої парковки біля житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1.
В ході проведення огляду місця події від 26.06.2026, зовнішньої парковки біля житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1, було виявлено та вилучено: iPhone 15 Pro Max фіолетового кольору; купюри схожі на грошові кошти, валюти долар США, номіналом 100 (сто) доларів США, які мають наступні серійні номери: 34 (тридцять чотири) купюри з номером: LF94934593A, 1 (одна) купюра з номером PF31997981H, 1 (одна) купюра з номером HB07169398RB2.
Постановою детектива Територіального управління БЕБ у м. Києві від 26.06.2026 вказане майно визнано речовими доказами в даному кримінальному провадженні.
Необхідність накладення арешту на iPhone 15 Pro Max фіолетового кольору та купюри схожі на грошові кошти, валюти долар США, номіналом 100 (сто) доларів США, які мають наступні серійні номери: 34 (тридцять чотири) купюри з номером: LF94934593A, 1 (одна) купюра з номером PF31997981H, 1 (одна) купюра з номером HB07169398RB2, зумовлюється тим, що вони, можливо, отримані в результаті протиправної схеми ввезення автомобілів під виглядом гуманітарної допомоги та подальшого їх продажу на території міста Києва та інших областей, а також являються речовим доказам у вказаному кримінальному провадженні.
На даний час органу досудового розслідування відносно виявленого майна необхідно виключити будь-яку можливість використання з боку третіх осіб щодо можливості відчуження, розпорядження та користування таким майном, задля його збереження для цілей конфіскації майна як виду покарання, відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення.
Таким чином, підставою і метою арешту майна відповідно до положень статті 170 КПК України є збереження речових доказів.
У судове засідання прокурор не прибув, подав заяву, в якій просив проводити розгляд справи без його участі, клопотання підтримав, просив задовольнити в повному обсязі.
У судове засідання власник майна не з`явився.
Згідно з положеннями ч. 1 ст. 172 КПК України неприбуття учасників у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
У відповідності до положень ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.
Зважаючи на ці положення закону та враховуючи принцип диспозитивності, слідчий суддя визнав можливим прийняти рішення по суті клопотання у відсутності учасників, оскільки їх неприбуття не перешкоджає розгляду клопотання на підставі наданих доказів.
Вивчивши зміст клопотання та докази, якими воно обґрунтовується, слідчий суддя дійшов наступних висновків.
Так, слідчим суддею було встановлено, що Підрозділом детективів Територіального управління БЕБ у м. Києві здійснюється досудове розслідування кримінального провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42025102500000062 від 26.09.2025, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 209, ч. 2 ст. 201-4 КК України.
У ході проведення огляду місця події, в період з 06 год. 59 хв. по 07 год. 57 хв. 26.06.2026 детективом Підрозділу детективів Територіального управління БЕБ у м. Києві ОСОБА_4 , -зовнішньої парковки біля житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1, було виявлено та вилучено: iPhone 15 Pro Max фіолетового кольору; купюри схожі на грошові кошти, валюти долар США, номіналом 100 (сто) доларів США, які мають наступні серійні номери: 34 (тридцять чотири) купюри з номером: LF94934593A, 1 (одна) купюра з номером PF31997981H, 1 (одна) купюра з номером HB07169398RB2.
Постановою детектива відділу детективів Підрозділу детективів Територіального управління БЕБ у м. Києві ОСОБА_5 від 26.06.2026 вищезазначені речі визнано речовими доказами у кримінальному провадженні № 42025102500000062 від 26.09.2025.
Відповідно до ч. 1 ст. 167 КПК України тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.
Згідно з ч. 2 ст. 167 КПК України тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення; є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов`язаного з їх незаконним обігом; одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.
Відповідно до ч. 1-4 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Згідно з ч. 2 ст. 168 КПК України тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду.
Відповідно до ч. 1, п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження, а арешт є заходом забезпечення кримінального провадження.
При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Так, слідчим суддею з матеріалів клопотання встановлено, що тимчасово вилучене майно, а саме: iPhone 15 Pro Max фіолетового кольору; купюри схожі на грошові кошти, валюти долар США, номіналом 100 (сто) доларів США, які мають наступні серійні номери: 34 (тридцять чотири) купюри з номером: LF94934593A, 1 (одна) купюра з номером PF31997981H, 1 (одна) купюра з номером HB07169398RB2, відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України та може бути використано як доказ у кримінальному провадженні, у зв`язку з чим накладення арешту на нього є необхідним з метою забезпечення збереження речових доказів.
Крім того, слід зазначити, що вилучене під час огляду майно співвідноситься із обставинами кримінального провадження, а тому є передбачені кримінальним процесуальним законом підстави для арешту вилученого під час проведення слідчих дій майна.
При цьому, відомостей щодо негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження слідчим суддею не встановлено.
За викладених обставин, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання є обґрунтованим та підлягає задоволенню.
З урахуванням наведеного та керуючись ст. 170-173, 175, 208, 309, 372, 392, 532 КПК України, слідчий суддя, -
ухвалив:
Клопотання - задовольнити.
Накласти арешт у кримінальному провадженні № 42025102500000062, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 26.09.2025 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 209, ч. 2 ст. 201-4 КК України, із забороною відчуження, розпорядження, користування, з метою збереження речового доказу, на майно, яке було вилучено 26.06.2026 року під час огляду місця події: зовнішньої парковки біля житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1, а саме:
- iPhone 15 Pro Max фіолетового кольору;
- купюри схожі на грошові кошти, валюти долар США, номіналом 100 (сто) доларів США, які мають наступні серійні номери: 34 (тридцять чотири) купюри з номером: LF94934593A, 1 (одна) купюра з номером PF31997981H, 1 (одна) купюра з номером HB07169398RB2.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню.
Зобов`язати слідчого/прокурора у кримінальному провадженні передати ухвалу особі, на майно якої, накладено арешт.
Підозрюваний, його захисник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_6
Судове рішення № 138184428, Дніпровський районний суд міста Києва було прийнято 07.07.2026. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 755/8755/26. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: