Ухвала суду № 138184430, 07.07.2026, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа №:755/8755/26

Провадження №: 1-кс/755/2917/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"07" липня 2026 р. м. Київ

Слідчий суддя Дніпровського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Києві клопотання прокурора відділу нагляду за додержанням законів органами Бюро економічної безпеки України Київської міської прокуратури ОСОБА_3 про накладення арешту у кримінальному провадженні № 42025102500000062, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 26.09.2025 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 209, ч. 2 ст. 201-4 КК України,

встановив:

У провадження слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва надійшло клопотання прокурора відділу нагляду за додержанням законів органами Бюро економічної безпеки України Київської міської прокуратури ОСОБА_3 про накладення арешту у кримінальному провадженні № 42025102500000062, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 26.09.2025 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 209, ч. 2 ст. 201-4 КК України.

Прокурор в своєму клопотанні посилається на те, що Підрозділом детективів Територіального управління БЕБ у м. Києві здійснюється досудове розслідування кримінального провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42025102500000062 від 26.09.2025, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 209, ч. 2 ст. 201-4 КК України.

У ході досудового розслідування встановлено, що на території ряду областей України протягом тривалого часу, діє злочинна група, члени якої, за попередньою змовою між собою, в період дії воєнного стану, з метою мінімізації сплати податків налагодили протиправну схему ввезення автомобілів під виглядом гуманітарної допомоги та подальшого їх продажу на території міста Києва та інших областей, шляхом подачі від підконтрольних благодійних фондів до органів Держмитслужби гарантійних листів невстановлених на даний час військових частин та у подальшому вчинили їх продаж, що призвело до несплати обов`язкових митних платежів в особливо великих розмірах.

У ході проведення оперативних заходів встановлено 4 благодійні фонди, які зареєстровані на підставних осіб, які насправді не мають наміру займатись благодійною допомогою: БО «БЛАГОДІЙНИЙ ФОНД «НЕСТРИМНІ ДУХОМ» (код 44935823), БО «БЛАГОДІЙНИЙ ФОНД «ЗІРКА ДОПОМОГИ» (код 45515409), БО «БЛАГОДІЙНИЙ ФОНД «ЗБЕРЕЖЕНІ ВОЛЕЮ» (код 45841319), БО «БЛАГОДІЙНИЙ ФОНД «ПОДІЛЬСЬКІ СЕРЦЯ» (код 45774557).

Встановлено факти реєстрації вищезазначених благодійних організацій на підставних осіб, в тому числі із числа раніше засуджених та таких, що перебувають в розшуку за ТЦК та СП та переховуються від військової служби.

У ході досудового розслідування встановлено, що з використанням реквізитів вказаних благодійних фондів, членами злочинної групи з 2024 року по теперішній час ввезено на митну територію України в якості гуманітарної допомоги понад 3000 транспортних засобів, щодо яких наявні ризики нецільового використання та які фактично продані.

Декларування та пропуск гуманітарної допомоги, що надходив на адресу зазначених фондів, здійснювалися відповідно до Порядку пропуску та обліку гуманітарної допомоги в умовах воєнного стану, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05.09.2023 № 953.

Формування та подання митним органам підписаних електронними цифровими підписами керівників благодійних організацій декларацій про перелік товарів, що визнаються гуманітарною допомогою, здійснювалися в електронній формі через автоматизовану систему реєстрації гуманітарної допомоги Міністерства соціальної політики України.

Таким чином, керівники благодійних фондів не мають змогу повноцінно здійснювати управління організаціями, в тому числі перевезення та передачу транспортних засобів ввезених в якості гуманітарної допомоги до підрозділів Збройних Сил України, що в свою чергу свідчить про фіктивність їхньої участі та дотримання конспірації зловмисниками злочинної схеми, з метою уникнення притягнення до кримінальної відповідальності.

Також, в ході досудового розслідування встановлено, що продаж автомобілів здійснюється, зокрема, через розміщення оголошення на ресурсах «Авторіа» та ОЛХ, через соціальні мережі.

Крім того, реалізація автомобілів здійснюється фактично на автостоянках міста Києва та інших областей, при цьому покупцям, як цивільним так і військовослужбовцям, продавець гарантує надання відповідних документів від благодійного фонду щодо законних підстав користування придбаним автомобілями.

Так, 26.06.2026 у відповідності до положень ч. 2 ст. 234 КПК України з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, відшукання знаряддя кримінального правопорушення або майна, яке було здобуте у результаті його вчинення, а також встановлення місцезнаходження розшукуваних осіб, проведено обшук на підставі ухвали слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва по справі № 755/8755/26 від 11.06.2026 на земельній ділянці з кадастровим номером «5610100000:01:052:0145», яка розташована у м. Рівному по вул. Червоногвардійська.

У ході проведення обшуку від 26.06.2026, на земельній ділянці з кадастровим номером «5610100000:01:052:0145», яка розташована у м. Рівному по вул. Червоногвардійська, було виявлено та вилучено: Транспортний засіб Hyundai AWD з номерним знаком НОМЕР_1 , VIN НОМЕР_2 ; Транспортний засіб Volkswagen Golf з номерним знаком НОМЕР_3 , VIN НОМЕР_4 ; Транспортний засіб Opel Insignia з номерним знаком НОМЕР_5 , VIN НОМЕР_6 ; Транспортний засіб Citroen C4 без наявних номерних знаків, VIN НОМЕР_7 ; Транспортний засіб Hyundai SantaFe без наявних номерних знаків, VIN НОМЕР_8 ; Транспортний засіб Chrysler Voyager без наявних номерних знаків, VIN НОМЕР_9 .

Постановою детектива Територіального управління БЕБ у м. Києві від 26.06.2026 вказане майно визнано речовими доказами в даному кримінальному провадженні.

Згідно Інформації з «Єдиного державного реєстру транспортних засобів» єдиної інформаційної системи МВС, право власності на вказані транспортні засоби відсутнє.

Необхідність накладення арешту на вищевказане майно, зумовлюється тим, що вони, можливо, отримані в результаті протиправної схеми ввезення автомобілів під виглядом гуманітарної допомоги та подальшого їх продажу на території міста Києва та інших областей, а також являються речовим доказам у вказаному кримінальному провадженні.

На даний час органу досудового розслідування відносно виявленого майна необхідно виключити будь-яку можливість використання з боку третіх осіб щодо можливості відчуження, розпорядження та користування таким майном, задля його збереження для цілей конфіскації майна як виду покарання, відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Таким чином підставою і метою арешту майна відповідно до положень статті 170 КПК України є збереження речових доказів.

У судове засідання прокурор не прибув, подав заяву, в якій просив проводити розгляд справи без його участі, клопотання підтримав, просив задовольнити в повному обсязі.

У судове засідання власник майна не з`явився.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 172 КПК України неприбуття учасників у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.

У відповідності до положень ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.

Зважаючи на ці положення закону та враховуючи принцип диспозитивності, слідчий суддя визнав можливим прийняти рішення по суті клопотання у відсутності учасників, оскільки їх неприбуття не перешкоджає розгляду клопотання на підставі наданих доказів.

Вивчивши зміст клопотання та докази, якими воно обґрунтовується, слідчий суддя дійшов наступних висновків.

Так, слідчим суддею було встановлено, що Підрозділом детективів Територіального управління БЕБ у м. Києві здійснюється досудове розслідування кримінального провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42025102500000062 від 26.09.2025, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 209, ч. 2 ст. 201-4 КК України.

26 червня 2026 року в період часу з 10:52 по 14:56 на підставі ухвали слідчого судді Дніпровського районного суду міста Києва від 11.06.2026 справа № 755/8755/26 (провадження № 1-кс/755/2642/26) було проведено обшук земельної ділянки, що знаходиться за адресою: м. Рівне, вул. Червоногвардійська, кадастровий номер земельної ділянки «5610100000:01:052:0145», в ході якого було виявлено та вилучено: транспортний засіб Hyundai AWD з номерним знаком НОМЕР_1 , VIN НОМЕР_2 ; транспортний засіб Volkswagen Golf з номерним знаком НОМЕР_3 , VIN НОМЕР_4 ; транспортний засіб Opel Insignia з номерним знаком НОМЕР_5 , VIN НОМЕР_6 ; транспортний засіб Citroen C4 без наявних номерних знаків, VIN НОМЕР_7 ; транспортний засіб Hyundai SantaFe без наявних номерних знаків, VIN НОМЕР_8 ; транспортний засіб Chrysler Voyager без наявних номерних знаків, VIN НОМЕР_9 . Вилучене майно передано на відповідальне зберігання до ГУ НП в Рівненській області.

Згідно Інформації з «Єдиного державного реєстру транспортних засобів» єдиної інформаційної системи МВС, право власності на вказані транспортні засоби відсутнє.

Постановою детектива Територіального управління БЕБ у м. Києві ОСОБА_4 від 26.06.2026 вказане майно визнано речовими доказами в даному кримінальному провадженні.

Згідно ч. 1 ст. 131 КПК України захід забезпечення кримінального провадження застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 167 КПК України, тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення, або його спеціальну конфіскацію в порядку, встановленому законом.

Одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна (ч. 2 ст. 131 КПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Положеннями п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України встановлено, що арешт майна допускається з метою забезпечення, зокрема, збереження речових доказів.

При цьому, ч. 3 ст. 170 КПК України передбачено, що у випадку накладення арешту на майно з метою збереження речових доказів, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Так, в силу ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Отже, майно, яке за обґрунтованої підозри органу досудового розслідування має одну або декілька ознак, наведених у ст. 98 КПК України, може набути статусу речового доказу за рішенням слідчого, яке відповідно до вимог ч. 3 ст. 110 КПК України приймається у формі постанови.

З огляду на положення ч.ч. 2, 3 ст. 170 КПК України майно, яке відповідає критеріям, визначеним у ст. 98 КПК України, повинно арештовуватися незалежно від того, хто є його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.

З урахуванням викладеного, арешт майна з огляду на положення, передбачені п. 1 ч. 2 та ч. 3 ст. 170 КПК України, по суті являє собою форму забезпечення доказів і є самостійною правовою підставою для арешту майна поряд з забезпеченням цивільного позову та конфіскацією майна та, на відміну від двох останніх правових підстав, не вимагає оголошення підозри у кримінальному провадженні і не пов`язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна.

Так, слідчим суддею з матеріалів клопотання встановлено, що в ході обшуку було вилучено транспортний засіб Hyundai AWD з номерним знаком НОМЕР_1 , VIN НОМЕР_2 ; транспортний засіб Volkswagen Golf з номерним знаком НОМЕР_3 , VIN НОМЕР_4 ; транспортний засіб Opel Insignia з номерним знаком НОМЕР_5 , VIN НОМЕР_6 ; транспортний засіб Citroen C4 без наявних номерних знаків, VIN НОМЕР_7 ; транспортний засіб Hyundai SantaFe без наявних номерних знаків, VIN НОМЕР_8 ; транспортний засіб Chrysler Voyager без наявних номерних знаків, VIN НОМЕР_9 .

Перевіряючи обґрунтованість поданого клопотання, слідчий суддя дійшов висновку, що вилучені транспортні засоби відповідають критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, та можуть бути використані як доказ у кримінальному провадженні, а тому накладення арешту на них є необхідним з метою забезпечення збереження речових доказів.

Доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна, слідчим суддею не встановлено.

За викладених обставин, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

З урахуванням наведеного та керуючись ст. 170-173, 175, 208, 309, 372, 392, 532 КПК України, слідчий суддя, -

ухвалив:

Клопотання - задовольнити.

Накласти арешт у кримінальному провадженні № 42025102500000062, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 26.09.2025 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 209, ч. 2 ст. 201-4 КК України, із забороною відчуження, розпорядження, користування, з метою збереження речового доказу, на майно, яке було вилучено 26.06.2026 року під час проведення обшуку земельної ділянки, що знаходиться за адресою: м. Рівне, вул. Червоногвардійська, кадастровий номер земельної ділянки «5610100000:01:052:0145», а саме:

- транспортний засіб Hyundai AWD з номерним знаком НОМЕР_1 , VIN НОМЕР_2 ;

- транспортний засіб Volkswagen Golf з номерним знаком НОМЕР_3 , VIN НОМЕР_4 ;

- транспортний засіб Opel Insignia з номерним знаком НОМЕР_5 , VIN НОМЕР_6 ;

- транспортний засіб Citroen C4 без наявних номерних знаків, VIN НОМЕР_7 ;

- транспортний засіб Hyundai SantaFe без наявних номерних знаків, VIN НОМЕР_8 ;

- транспортний засіб Chrysler Voyager без наявних номерних знаків, VIN НОМЕР_9 .

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню.

Зобов`язати слідчого/прокурора у кримінальному провадженні передати ухвалу особі, на майно якої, накладено арешт.

Підозрюваний, його захисник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_5