Ухвала суду № 138173540, 10.07.2026, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/38056/26-к

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 липня 2026 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві клопотання про арешт майна,-

ВСТАНОВИВ:

10.07.2026 року у провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 надійшло клопотання прокурора першого відділу управління забезпечення реалізації повноважень Генерального прокурора у кримінальному провадженні Департаменту організаційно-контрольної діяльності, правового та аналітичного забезпечення Офісу Генерального прокурора, ОСОБА_3 , про арешт майна у кримінальному провадженні № 22026000000000643 від 03.07.2026.

В обґрунтування клопотання зазначено, що Детективами Територіального управління Бюро економічної безпеки у місті Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22026000000000643 від 03.07.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 212 КК України.

Нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні здійснюється прокурорами Офісу Генерального прокурора.

Із матеріалів кримінального провадження вбачається, що службові особи ТОВ «ЮГТРАНС-ТЕРМІНАЛ» (код ЄДРПОУ 35304198) можливо ухилилися від сплати податків у великих розмірах під час здійснення фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «Промбуд Строй» (код ЄДРПОУ 43165859), зокрема під час перерахування грошових коштів ТОВ «ЮГТРАНС-ТЕРМІНАЛ» на рахунок ТОВ «Промбуд Строй» у проміжок часу з 10.09.2024 по 23.10.2024 з призначенням платежу за виконання визначеного переліку видів робіт.

Окрім того, з матеріалів кримінального провадження вбачається, що Департаментом аналізу інформації та управління ризиками Бюро економічної безпеки складено аналітичний продукт вих. № 9.3/3.3.1/2304-23 від 07.04.2023 за результатами проведення аналітичного дослідження фінансово-господарської діяльності ТОВ «ЮГТРАНС-ТЕРМІНАЛ», згідно якого, за досліджуваний період встановлено, що в порушення п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1, п. 200.4 ст. 200, п. 201.1, п. 201.10, п. 201.11 ст. 201 Податкового Кодексу України, Закону № 996, ТОВ «ЮГТРАНС-ТЕРМІНАЛ» (код ЄДРПОУ 35304198) у період з 01.01.2021 по 31.12.2021 завищено показники, задекларовані у рядку 10.1 Декларації з податку на додану вартість «Придбання (виготовлення, будівництво, спорудження, створення) товарів/послуг та необоротних активів на митній території України з основною ставкою», встановлено завищення податкового кредиту з податку на додану вартість, що призвело до ймовірного заниження податку на додану вартість на загальну суму 38 866 546 грн, оскільки не встановлено джерела походження товарно-матеріальних цінностей (робіт/послуг) по ланцюгу постачання.

З урахуванням наведених фактів, існують підстави вважати, що незаконна діяльність ТОВ «ЮГТРАНС-ТЕРМІНАЛ» з ухилення від сплати податків може мати системний характер, для чого можуть використовуватися інші суб`єкти господарської діяльності та різні механізми вчинення кримінального правопорушення.

Досудовим розслідуванням, встановлено, що згідно з інформацією, наявною в ІТС «Податковий Блок», ТОВ «Югтранс-Термінал» (код ЄДРПОУ 35304198) використовує банківські рахунки у наступних банківських установах:

- АТ «ДЕРЖАВНИЙ ОЩАДНИЙ БАНК УКРАЇНИ» (МФО 328845) - НОМЕР_1 , відкритий 13.08.2015, валюта рахунку (980) Українська гривня;

- ПАТ Акціонерний банк «Укргазбанк» (МФО 320478) - НОМЕР_2 , відкритий 22.04.2016, валюта рахунку (980) Українська гривня;

Так, відповідно до постанови прокурора від 09.07.2026 грошові кошти на банківських рахунках ТОВ «ЮГТРАНС-ТЕРМІНАЛ» (код ЄДРПОУ 35304198) визнані речовими доказами у кримінальному провадженні.

У судове засідання прокурор не з`явився, про місце і час розгляду клопотання повідомлений належним чином. Прокурор подав заяву про розгляд клопотання у його відсутність, вимоги підтримує та просить задовольнити. З метою забезпечення арешту майна, керуючись ч. 2 ст. 172 КПК України, просив розглядати дане клопотання без виклику особи (представників), у володінні якої знаходиться майно та власників рахунків.

Згідно з нормою ч. 4 ст. 107 КПК України, фіксація під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів не здійснювалась.

Частиною 1 статті 172 КПК України передбачено, що неприбуття сторін, у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.

Відповідно до ч. 2 ст. 172 КПК України, клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.

Крім того, прокурор у клопотанні вказує, що, на даний час існує реальна загроза переведення грошових коштів на рахунки інших підконтрольних суб`єктів, оскільки є достатні підстави вважати, що співробітники банківських установ обізнані у вчиненні кримінальних правопорушень, у зв`язку з чим сторона обвинувачення клопоче про розгляд даного клопотання без участі представників банківської установи, а також ТОВ «ЮГТРАНС-ТЕРМІНАЛ» (код ЄДРПОУ 35304198).

У відповідності до положень ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.

За таких обставин, приймаючи до уваги те, що слідчий суддя, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, у порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законодавством України, створив необхідні умови для реалізації особою, яка подала клопотання, її процесуальних прав на участь у розгляді цієї справи в суді, ураховуючи, що підстав для визнання явки сторони обвинувачення обов`язковою не має, вважаю за можливе розглянути клопотання у його відсутність.

Вивчивши клопотання, дослідивши його матеріали, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, приходить до наступного висновку.

Статтею 170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

Крім того, у випадку, передбаченому ч. 3 ст. 170 КПК України арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій та набуті кримінально протиправним шляхом.

Згідно ч 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Так, слідчим суддею встановлено, що майно, на арешті якого наполягає сторона обвинувачення, відповідає критеріям визначеним ст. 98 КПК України, тобто вказане майно є доказом злочину - матеріальним об`єктом, яке було знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегло на його сліди та містить відомості, які можуть бути використані як доказ факту та обставин, що встановлюються під час кримінального правопорушення, а відтак з метою запобігання можливості його подальшої передачі та відчуження, а також незаконного використання та перетворення, а також з метою забезпечення його збереження наявні достатні підстави та мета для арешту цього майна.

За викладених обставин, враховуючи правове обґрунтування клопотання, яке відповідає положенням ст. ст. 170-173 КПК України, приходжу до переконання, що клопотання прокурора про накладення арешту на майно підлягає задоволенню з метою збереження речових доказів, задля забезпечення дієвості та об`єктивності розслідування у вказаному кримінальному провадженні.

Приходячи до такого висновку, слідчий суддя враховує й те, що в даному випадку обмеження права власності є розумним і співрозмірним завданням кримінального провадження та обставини кримінального провадження станом на час прийняття рішення вимагають вжиття такого методу державного регулювання як накладення арешту. При цьому, доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження слідчим суддею не встановлено.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 170-173, 175, 309, 372, 392, 532 КПК України, слідчий суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання - задовольнити.

Накласти у кримінальному провадженні № 22026000000000643 від 03.07.2026 арешт на майно у вигляді грошових коштів, які знаходяться на розрахункових рахунках ТОВ «ЮГТРАНС-ТЕРМІНАЛ» (код ЄДРПОУ 35304198), які відкриті в:

- АТ «ДЕРЖАВНИЙ ОЩАДНИЙ БАНК УКРАЇНИ» (МФО 328845) - НОМЕР_1 , відкритий 13.08.2015, валюта рахунку (980) Українська гривня;

- ПАТ Акціонерний банк «Укргазбанк» (МФО 320478) - НОМЕР_2 , відкритий 22.04.2016, валюта рахунку (980) Українська гривня, в частині видатку коштів, з можливістю зарахування на зазначені рахунки коштів, що надходять, а також можливістю сплати податків та зборів до державного бюджету України та місцевих бюджетів, а також із виплати заробітної плати працівникам, обов`язкових платежів, із обов`язковим зазначенням дати та часу при оголошенні ухвали слідчого судді.

Зобов`язати службових осіб ПАТ АБ «Укргазбанк» (ЄДРПОУ 23697280, МФО 320478); АТ «Державний ощадний банк України» (ЄДРПОУ 00032129, МФО 300465) невідкладно надати прокурору Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 , іншим прокурорам групи прокурорів та слідчим групи слідчих, які здійснюють досудове розслідування кримінального провадження, або уповноваженій особі за дорученням слідчого або прокурора, довідку про залишок коштів на момент накладення арешту на розрахункові рахунки вищевказаної юридичної особи, та в подальшому надавати дану інформацію про залишок коштів на зазначеному рахунку на запит слідчого, прокурора.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Зобов`язати слідчого/прокурора надати особі, на майно якої накладено арешт копію ухвали.

Ухвала про накладення арешту може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_4