Рішення № 138173497, 01.07.2026, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/16294/26-ц

пр. 2-8153/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 липня 2026 року Печерський районний суд міста Києва в складі:

головуючого - судді Ільєва Т.Г.,

при секретарі - Романенко Д.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом Дочірнього підприємства «КиївГазЕнерджи» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості за житлово-комунальні послуги в розмірі 51 017 грн. 21 коп. Свої вимоги обґрунтовує тим, що відповідач користувався послугами з постачання природного газу через приєднану мережу ДП «КиївГазЕнерджи», що підтверджується акцептуванням ним заяви- приєднання, фактом фактичного споживання природного газу після офіційного опублікування договору постачальником, частковими сплатами послуг та не заявляв до постачальника вимоги про припинення йому постачання газу, а отже між сторонами склалися договірні правовідносини щодо постачання природного газу згідно вимог чинного законодавства.

Свої зобов`язання по забезпеченню відповідача природним газом, як споживача цих послуг, ДП «КиївГазЕнерджи» виконувало належним чином.

Відповідач свої зобов`язання по оплаті за постачання природного газу своєчасно не виконував, а тому має заборгованість яка становить 39 368,21 грн. Відповідно до розрахунку 3% річних становить - 2 611,24 грн, інфляційне збільшення заборгованості становить - 9 037,76 грн.

Вказане в сукупності послугувало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Ухвалою суду від 27.04.2026 р. справу прийнято до провадження та відкрито спрощене провадження з розгляду справи, призначено дату судового розгляду з повідомленням (викликом) сторін.

12.05.2026 до суду надійшов відзив ОСОБА_1 на позовну заяву, в якому відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Суд, розглянувши справу у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов наступних висновків.

За приписами ч. 3 ст. 208, ч. 1 ст. 209, ч. 1 ст. 218 ЦПК України, судовий розгляд закінчується ухваленням рішення суду, яке проголошується негайно після закінчення судового розгляду і прилюдно.

Рішення суду як найважливіший акт правосуддя покликане забезпечити захист гарантованих Конституцією України прав і свобод людини та здійснення проголошеного Основним Законом України принципу верховенства права.

Відповідно до частини п`ятої статті 124 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Вказані принципи знайшли своє втілення і в нормах цивільного процесуального законодавства.

Завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Частиною 1 статті 4 Цивільного процесуального кодексу України, визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року (далі - Конвенція), кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Відповідно до абзацу 10 частини першої ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газо- та електропостачанням, опаленням, а також вивезення побутових відходів у порядку, встановленому законодавством.

Судовим розглядом встановлено, що Починаючи з 01.07.2015 року по 30.04.2022 послуги з газопостачання на території дії своєї ліцензії здійснювало створене Акціонерним товариством «Київгаз» Дочірнє підприємство «КиївГазЕнерджи» на підставі ліцензій: АЕ № 299069 від 26.06.2015; ліцензії, виданої згідно з постановою НКРЕКП від 18.05.2017 № 674.

ОСОБА_1 (надалі - Відповідач) є споживачем природного газу з відкритим особовим рахунком № НОМЕР_1 , постачання якого за період з квітня 2019 по квітень 2022 здійснювало Дочірнє підприємство «КиївГазЕнерджи» (надалі - Позивач) на підставі ліцензії, виданої згідно з постановою НКРЕКП від 18.05.2017 № 674.

Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.

Згідно п. 35 Правил користування приміщеннями житлових будинків і прибудинковими територіями, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.1992 №572, обов`язок по сплаті за обслуговування і ремонт будинку, комунальні та інші послуги покладається на власника, наймача, орендаря житлового приміщення.

Положеннями п. 2 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що до житлово-комунальних послуг належать, зокрема: комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу.

Відповідно до ч. 3 ст.20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24 червня 2004 року №1875-IV, ч.2 ст.7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 9 листопада 2017 року №2189-VIII споживач зобов`язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Згідно положень ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором.

Відносини, які виникають між постачальниками та споживачами природного газу, із урахуванням їх взаємовідносин з операторами газорозподільної системи регулюються Правилами постачання природного газу, затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) від 30.09.2015 № 2496 та зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 06 листопада 2015 за № 1382/27827 (надалі - Правила постачання).

Розділом ІІІ Правил постачання передбачено, що постачання природного газу побутовому споживачу здійснюється на підставі договору, що укладається між ним та постачальником на умовах типового договору постачання природного газу побутовим споживачам, затвердженим постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2500 (надалі - Договір), які є однаковими для всіх побутових споживачів України.

Договір постачання природного газу побутовим споживачам укладається з урахуванням статей 633, 634, 641 та 642 ЦК України шляхом заявочного приєднання побутового споживача до умов договору постачання природного газу побутовим споживачам, що розміщений на офіційному веб-сайті НКРЕКП та постачальника і не потребує двостороннього підписання письмової форми договору. Постачальники зобов`язані на власному сайті розмістити редакцію договору постачання природного газу, яка має відповідати типовому договору постачання природного газу побутовим споживачам (https://energy.kyivgaz.ua/ofitsijna-informatsiya/publichnij-dogovir.html).

Згідно п. 1.3. Типового договору затвердженого Постановою НКРЕКП № 2500 від 30.09.2015 року, якщо споживач не повернув постачальнику заяву-приєднання, фактом згоди споживача про приєднання до умов договору (акцептування заяви- приєднання) є сплачений споживачем рахунок (квитанція) постачальника за поставлений природний газ, і факт фактичного споживання природного газу після офіційного опублікування договору таким постачальником.

Відповідач користувався послугами з постачання природного газу через приєднану мережу ДП «КиївГазЕнерджи», що підтверджується акцептуванням ним заяви- приєднання, фактом фактичного споживання природного газу після офіційного опублікування договору постачальником, частковими сплатами послуг та не заявляв до постачальника вимоги про припинення йому постачання газу, а отже між сторонами склалися договірні правовідносини щодо постачання природного газу згідно вимог чинного законодавства.

За договором постачання природного газу постачальник зобов`язується поставити побутовому споживачу природний газ у необхідних для нього об`ємах (обсягах), а побутовий споживач зобов`язаний своєчасно оплачувати постачальнику вартість природного газу у розміри, строки та порядку визначені договором.

Розділом ІІІ Правил постачання закріплено, що при здійсненні постачання природного газу в рамках базової річної пропозиції оплата рахунка (платіжного документа) постачальника має бути здійснена не пізніше 25 числа місяця, наступного за розрахунковим.

Аналогічну вимогу щодо проведення розрахунків містить і п. 4.6. розділу IV Типового договору постачання природного газу побутовим споживачам, до умов якого приєднався Відповідач.

Позивач вказує, що відповідач свої зобов`язання по оплаті за постачання природного газу своєчасно не виконував, а тому має заборгованість яка становить 39 368,21 грн.

Разом з тим, під час судового розгляду встановлено, що позивач зазначив, що останніми показниками лічильника були дані 53510,00 м3, станом на останній день постачання природного газу, тобто на 30.04.2022року.

При цьому, 25.10.2023 року, після припинення позивачем постачання природного газу, за вказаною вище адресою, АТ «КИЇВГАЗ» (ідентифікаційний код 03346331), яке обслуговує газові мережі міста Києва, провело планову заміну газового лічильника в вказаній квартирі, про що був складений відповідний Акт приймання-передачі засобів вимірювальної техніки від 25.10.23 року (копія Акту додається до даного відзиву).

Так, відповідно до Акту № 1687 від 25.10.23 року про зняття та встановлення засобу вимірювальної техніки лічильник САМгаз №2824051 (пломба R 15982592) з показниками 51689 м3 був знятий, а замість ного був встановлений лічильник САМгаз № 3729583 (пломба № 38734322) з показниками 03782м3.

Отже, відповідно до Акту компанії АТ «КИЇВГАЗ» № 1687 від 25.10.23 року, фактичні показники знятого лічильника, на які посилається Позивач, САМГаз № 2824051, були 51689,0 м3. При цьому, у розрахунку доданому до позовної заяві позивач наводить розрахунок, який не відповідає фактичним показникам лічильника станом на 30.04.2022 р. та вказує, що показники лічильника були 53510,00 м3. Тобто, фактичні показники лічильника, станом на 30.04.2022 є меншими на 1821,00 м3. І саме, виходячи з фактичних показників лічильника, позивач має здійснювати розрахунок суми заборгованості і штрафних санкцій за порушення строків оплати за спожиті комунальні послуги.

Таким чином, фактична заборгованість за спожиті комунальні послуги в квартирі за адресою: за адресою АДРЕСА_1 , складає меншу суму виходячи з наступного.

Фактичні показники лічильника, які мають використовуватися позивачем становлять 51689,0 м3, тобто 1821,00 м3 менше ніж вказано Позивачем у розрахунку. Тариф за споживання послуг з постачання природного газу становив - 8,7 грн. /1 м3. Отже, розмір фактичної заборгованості має бути менше на 1821,00 м3 * 8,7 грн. = 15842,70 грн.

Таким чином, сума фактичної заборгованості складає 39 368,21 грн. - 15842,70 грн. = 23525,51 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 2. ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Проте, виходячи з того, що сума заборгованості позивачем розрахована неправильно, то і суми пені і інфляційних втрат необґрунтовані та безпідставні, іншого розрахунку стороною позивача не надано, а відтак суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог в даній частині.

Згідно з нормами ст.ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.

Стаття 76 ЦПК України передбачає, що доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Згідно з ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, а відповідно до ч. 2 ст. 78 цього ж Кодексу обставини справи, які за законом мають бути підтверджені засобами доказування, не можуть бути підтверджені іншими засобами доказування.

Усі інші пояснення сторін, їх докази і аргументи не спростовують висновків суду, зазначених в цьому судовому рішенні, їх дослідження та оцінка судом не надало можливості встановити обставини, які б були підставою для ухвалення будь-якого іншого судового рішення.

На основі повно та всебічно з`ясованих обставин справи, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин, та правові норми, які підлягають застосуванню, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, також необхідно стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати - сплачений судовий збір пропорційно задоволеним позовним вимогам, а саме: 1227, 63 грн.

Так, відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 року, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.

Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Європейський Суд з прав людини повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 09 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 256-258, 260, 261, 364, 267, 322, 526, 610, 612, 625, 714 ЦК України, ст.ст. 66, 67, 156, 162, 179 ЖК України, Закону України «Про житлово-комунальні послуги», ст.ст. 4, 5, 12, 13, 76-81, 89, 133, 141, 263-265, 268, 273, 354, 355 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позов Дочірнього підприємства «КиївГазЕнерджи» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспортні дані - НОМЕР_2 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_3 ) на користь Дочірнього підприємства «КиївГазЕнерджи» (код ЄДРПОУ 39835779, 01103, м. Київ, вул. М. Бойчука,4-Б) заборгованості за оплату житлово - комунальних послуг - послуг з постачання природного газу в розмірі 23 525 (двадцять три тисячі п`ятсот двадцять п`ять ) 51 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспортні дані - НОМЕР_2 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_3 ) на користь Дочірнього підприємства «КиївГазЕнерджи» (код ЄДРПОУ 39835779, 01103, м. Київ, вул. М. Бойчука,4-Б) судовий збір розмірі 1 227 (одна тисяча двісті двадцять сім) 63 грн.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення.

Повний текст судового рішення виготовлено та підписано 01 липня 2026 року.

Суддя Тетяна ІЛЬЄВА