Рішення № 138170861, 09.07.2026, Олександрівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Запоріжжя)

ОЛЕКСАНДРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ЗАПОРІЖЖЯ

м. Запоріжжя

Іменем України

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

09 липня 2026 рокуСправа № 333/4084/26

Олександрівський районний суд міста Запоріжжя у складі:

головуючого судді Губанова Р.О.,

секретарки судового засідання Владиченко І.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в заочному порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР»

до ОСОБА_1

про стягнення заборгованості за договором.

Короткий зміст позову, рух справи.

4 червня 2026 року з Комунарського районного суду м. Запоріжжя до Олександрівського районного суду міста Запоріжжя надійшла зазначена цивільна справа.

Узагальненими доводами позовної заяви є те, що 13.12.2016 між Акціонерне товариство «РАЙФФАЙЗЕН БАНК» (далі АТ «РАЙФФАЗЕН БАНК» або первісний кредитор) та ОСОБА_1 (далі відповідач або позичальник) був укладений Договір № 010/0863/82/0162603, згідно з яким банк зобов`язався надати відповідача кредит у сумі 7000 грн на строк 48 місяців, тобто до 13.12.2020, а відповідач зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти за користування ним у розмірі 42%. Банк належним чином виконав свої зобов`язання, надавши кредитні кошти в порядку передбаченому умовами кредитного договору.

30.11.2021 було укладено договір № 114/2-47 відповідно до якого АТ «РАЙФФАЗЕН БАНК»відступило на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» (далі ТОВ «КРЕДИТ КАПІТАЛ») права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 010/0863/82/0162603.

10.01.2023 було укладено договір № 10-01/2023 відповідно до якого ТОВ «КРЕДИТ КАПІТАЛ» відступило на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» (далі ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» або позивач) права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 010/0863/82/0162603.

На момент звернення до суду з позовом, заборгованість за договором відповідачем не погашається, проценти за користування кредитними коштами не сплачуються, у зв`язку з чим у відповідача обліковується прострочена заборгованість в сумі 29700,90 грн., з яких: 12822,10 грн заборгованість за тілом кредиту, 6506,60 заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги; 10372,20 заборгованість за нарахованими процентами з моменту відступлення права вимоги.

Виходячи з наведеного, посилаючись на норми ст. ст. 512, 514, 516, 525, 598, 599, 610, 615, 625, 1050 ЦК України, позивач просив стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором у розмірі 29700,90 грн, а також понесені судові витрати.

Ухвалою судді від 05.005.2026 відкрито провадження у справі, встановлено строки для подання відзиву, відповіді на відзив і заперечень та вирішено провести розгляд справи у порядку спрощеного провадження з викликом сторін, призначено судове засідання.

Копія ухвали про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження вважається отриманою відповідачем відповідно до п. 5 ч. 6 ст. 272 ЦПК України 16.06.2026.

Відповідач у встановлений судом строк не подав відзиву.

Сторони в судове засідання не з`явилися, причину неявки суду не повідомили, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином. Представниця позивача в позові просила справу розглянути без участі позивача, проти винесення заочного рішення не заперечувала.

Будь-яких інших заяв чи клопотань сторонами не подано.

У зв`язку з неявкою у судове засідання сторін на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.

Судом постановлена ухвала про заочний розгляд справи.

Фактичні обставини встановлені судом,

мотиви з яких виходив суд і застосовані норми права.

13.12.2016 між первісним кредитором та відповідачем було укладено договір про надання банківських послуг та послуг в сфері страхування № 010/0863/82/0162603.

Відповідно до умов договору, банк відкрив позичальнику картковий рахунок (емітована для відповідача платіжна картка) з кредитним лімітом в розмірі 7000,00 грн (п. 1.3 договору).

Згідно п. 1.4 строк кредиту становить 48 місяців, що починається з 13.12.2016 та закінчується 13.12.2020. Відповідно до п. 1.5 заяви фіксована процентна ставка становить 42 % річних.

Відповідно до п. 1.13 без укладення додаткових угод до Договору, банк має право продовжити строк користування кредитом на той самий строк за умови, що на останній робочий день строку користування кредитом банк не отримав від листа клієнта про відмову від подовження строку користування кредитом.

Сторонами у додатку № 1 до заяви № 010/0863/82/0162603 від 13.12.2016 визначено: дату щомісячного платежу до 20 числа місяця, розмір щомісячного платежу від суми заборгованості 5% річних, визначено суму щомісячного платежу, проценти за користування кредитом.

Відповідач власноручним підписом підписав: заяву про отримання кредиту за програмою кредитування «Кредитна картка» від 12.12.2016, договір про надання банківських послуг та послуг у сфері страхування № 010/0863/82/0162603 від 13.12.2016, довідку про умови кредитування та орієнтовну сукупність кредиту по продукту Кредитна картка Прозора, тим самим підтвердив отримання та ознайомлення з інформацією про умови кредитування та орієнтовну загальну вартість кредиту, надані виходячи із обраних ним умов кредитування; отримання всіх пояснень, необхідних для забезпечення можливості оцінити, чи адаптовано договір до його потреб та фінансової ситуації, зокрема шляхом роз`яснення наведеної інформації, в тому числі суттєвих характеристик запропонованих послуг та певних наслідків, які вони можуть мати, в тому числі в разі невиконання зобов`язань за таким договором.

Отже, сторони погодили умови, порядок виконання зобов`язання, визначили розмір процентів за користування коштами, строк кредитування та досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Банк свої зобов`язання виконав, про що свідчить виписка по рахунку. Однак ОСОБА_1 свої зобов`язання належними чином не виконував.

З розрахунку заборгованості за кредитом, проведеним АТ «РАЙФФАЗЕН БАНК» станом на 30.11.2021 (дату відступлення права вимоги за договором № 010/0863/82/0162603 від 13.12.2016) становить 13338,50 грн, з яких: 10500,00 грн заборгованість за дозволеним овердрафтом; 2322,10 грн заборгованість за недозволенним овердрафтом; 516,40 грн - заборгованість за відсотками. Також випливає, що строк користування кредитом був продовжений до 13.12.2024.

30.11.2021 було укладено договір № 114/2-47 відповідно до якого АТ «РАЙФФАЗЕН БАНК»відступило на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» (далі ТОВ «КРЕДИТ КАПІТАЛ») права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 010/0863/82/0162603.

Відповідно до Реєстру боржників від 30.11.2021 (додаток до Договору відступлення прав вимоги № 114/2-47), ТОВ «КРЕДИТ КАПІТАЛ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 13338,50 грн.

З розрахунку заборгованості за кредитом, проведеним ТОВ «КРЕДИТ КАПІТАЛ» станом на 10.01.2023 (дату відступлення права вимоги за договором) становить 19328,70 грн заборгованість за тілом кредиту, 516,40 заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги; 5990,20 заборгованість за нарахованими процентами.

ТОВ «КРЕДИТ КАПІТАЛ» продовжувало нараховувати відповідачу проценти за Договором до 09.01.2020.

10.01.2023 було укладено договір № 10-01/2023 відповідно до якого ТОВ «КРЕДИТ КАПІТАЛ» відступило на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» (далі ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» або позивач) права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 010/0863/82/0162603.

Відповідно до Реєстру боржників від 10.01.2023 (додаток № 3 до Договору факторингу № 10-01/2023), ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 19328,7 грн.

Позивач продовжував нараховувати відповідачу проценти за Договором до 13.12.2024.

Докази повідомлення відповідача про відступлення і набуття прав вимоги різними факторами, суду не надані.

З наданого позивачем розрахунку випливає, що відповідач має заборгованість за Договором у сумі 29700,90 грн., з яких: 12822,10 грн заборгованість за тілом кредиту, 6506,60 заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги; 10372,20 заборгованість за нарахованими процентами з моменту відступлення права вимоги.

Вирішуючи питання про наявність підстав для задоволення позову, суд виходить з такого.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 2 статті 1054 ЦК України передбачено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 Цивільного кодексу України, тобто норми про договір позики.

Частиною 1 статті 1049 ЦК України передбачено, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Частиною 1 статті 1056-1 ЦК України передбачено, що розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозиції, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Згідно зі ст. ст. 610, 612 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом. Боржник, який прострочив зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливості виконання, що випадково настало після прострочення.

Відповідно до ч. 1 ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України.

На підставі ст. 617 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, відсутність у боржника відповідних коштів.

Згідно з ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Пунктом 1 частини першої статті 512 ЦК України визначено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ч. 1 ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За змістом частини першої статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з частиною першою статті 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.

Аналіз вказаних норм права свідчить про те, що при укладенні договору сторони можуть визначити строк його дії, тобто час, протягом якого вони мають здійснити свої права та виконати свої обов`язки відповідно до цього договору.

Щодо кредитного договору, то сторони вправі встановити строк кредитування, протягом якого боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок за договором із повернення кредиту та сплати процентів. У свою чергу, впродовж цього строку кредитодавець вправі реалізувати своє право на проценти за користування кредитними коштами.

При цьому право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом і комісії припиняється після спливу, визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.

Саме таку правову позицію висловила Велика Палата Верховного Суду у постановах від 28 березня 2018 року (справа №444/9519/12) та 31 жовтня 2018 року (№202/4494/16-ц), яка в силу частини четвертої статті 263 ЦПК України має бути врахована судами при виборі і застосуванні норм права.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ч. 1 ст. 599 ЦК України).

Відповідно до ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмету доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Наявність або відсутність обставин та фактів встановлюється на підставі доказів сторін, якими відповідно до ч. 2 ст. 76 ЦПК України є письмові, речові і електронні докази, висновки експертів, показання свідків.

Положеннями ст. 89 ЦПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідач не надав суду заперечень на позов та будь-яких доказів на їх підтвердження.

З огляду на вказане, надані представником позивача докази у їх сукупності підтверджують наявність у відповідача заборгованості за кредитним договором в сумі 29700,90 грн (12822,10 грн тіло, і 16878,80 грн відсотки).

Розподіл судових витрат.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі задоволення позову покладаються на відповідача.

До позовної заяви додано платіжну інструкцію № 0632670041 від 06.04.2026, якою підтверджується сплата позивачем судового збору в сумі 2662,40 грн.

Оскільки позовні вимоги підлягають задоволенню повністю, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 2662,40 грн.

За правилами ч. ч. 2, 3 ст. 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

За приписами ч. ч. 4 - 6 ст.137 ЦПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу надано: копію договору про надання правової допомоги № 01-07/2024 від 01.07.2024 з додатками; прас-лист АО «Лігал Ассістанс»; заявка на надання юридичної допомоги № 1087 від 02.02.2026; витяг з акту № 19 про надання юридичної допомоги від 27.02.2026.

В силу положень ст. 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди при розгляді справ застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У рішенні ЄСПЛ від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява № 19336/04, зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим. Угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (п. п. 268, 269).

Крім того, згідно з рішенням ЄСПЛ у справі «Лавентс проти Латвії» відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Отже, при визначенні суми відшкодування витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, необхідно виходити з реальності цих витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, з огляду на конкретні обставини справи.

Визначаючись з розподілом витрат на правничу допомогу, відповідно до вимог статей 137, 141 ЦПК України, суд вважає, що справа є незначної складності, в даній категорії спірних правовідносин наявна усталена судова практика, обсяг доказів є невеликим, не потребував тривалого часу і не був складним для отримання представницею, а тому суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача 3000,00 грн витрат на правничу допомогу. Саме такий розмір витрат, на переконання суду, є об`єктивним, співмірним зі складністю справи та виконаною адвокатом роботою у ній.

Інші документально підтверджені судові витрати в матеріалах справи відсутні.

Керуючись ст. ст. 258, 259, 263 265, 268, 273, 280, 284, 352, 354 ЦПК України, суд

ухвалив:

позов Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 , задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» заборгованість на загальну суму 29700 (двадцять дев`ять тисяч сімсот) грн 90 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» витрати на сплату судового збору в сумі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн 40 коп. та 3000 (три тисячі) грн 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.

Реквізити учасників справи:

- позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР», 01133, м. Київ, вул. Мечнікова, буд. 3, офіс 306, ідентифікаційний код: 44276926;

- відповідач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Запорізького апеляційного суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

СуддяР.О. Губанов