Рішення № 138169909, 10.07.2026, Чернігівський районний суд Чернігівської області

Провадження № 2/748/515/26

Єдиний унікальний № 748/4227/25

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 липня 2026 рокум. Чернігів

Чернігівський районний суд Чернігівської області в складі:

головуючого-судді Кухти В.О.,

секретаря Самбур Д.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Чернігова за правилами спрощеного позовного провадження справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В :

26.12.2025 р. до Чернігівського районного суду Чернігівської області через електронний суд надійшла позовна заява від позивача до відповідача, в якій позивач просить стягнути з ОСОБА_1 :

1) заборгованість за Кредитним договором № 6402571 від 03.01.2024 р., в сумі: 34 250,00 грн;

2) суму сплаченого судового збору в розмірі 2 422,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8 000,00 грн.

Позовна заява мотивована тим, що 03.01.2024 р. між відповідачем та ТОВ «Мілоан» був укладений кредитний договір № 6402571 (надалі - Кредитний договір), згідно з умовами якого відповідач отримала 10 000,00 грн, зі сплатою процентів за користування кредитом та інших платежів та можливих штрафних санкцій, що передбачені Кредитним договором. Відповідач підписала кредитний договір шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, а кредитні кошти були надані Відповідачу шляхом безготівкового переказу на її картковий рахунок.

ТОВ «Мілоан» зобов`язання за кредитним договором виконало у повному обсязі та надало відповідачу кредит у розмірі, передбаченому умовами договору, натомість відповідач зобов`язання щодо повернення коштів не виконала, у зв`язку із чим утворилася заборгованість в розмірі 34 250,00 грн.

26.03.2024 р. між ТОВ «Мілоан» і позивачем укладено договір відступлення прав вимоги № 104-МЛ (далі - Договір № 104-МЛ), за умовами якого позивач отримав право грошової вимоги за кредитним договором № 6402571.

Позивач просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість по кредиту у розмірі 34 250,00 грн та понесені у зв`язку з розглядом справи судові витрати. Представник позивача в своєму позові просив справу розглядати без його участі, позов підтримує.

Разом із позовною заявою позивач надав суду клопотання про витребування доказів, в якому останній просить витребувати у АТ «ВСТ Банк» інформацію про надходження на рахунок банківської картки № НОМЕР_1 коштів в розмірі 10 000,00 грн в період з 03.01.2024 р. по 08.01.2024 р.

Ухвалою судді від 06.01.2026 р. відкрито провадження у справі, розгляд якої призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, а також задоволено клопотання позивача про витребування доказів у АТ «ВСТ Банк» відносно ОСОБА_1 .

Відповідачу було запропоновано протягом п`ятнадцяти днів із дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати відзив на позовну заяву.

Відповідно до положень ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

У відповідності до вимог ст. ст. 280, 281 ЦПК України, з урахуванням особливостей, встановлених для розгляду справ в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, суд вважає за можливе вирішити справу в заочному порядку, з огляду на те, що відповідач повідомлявся про перебування в провадженні суду даної справи на поштову адресу за зареєстрованим місцем проживання, однак у встановлений судом термін відзив на позовну заяву та/або клопотання про розгляд справи з викликом сторін не подав.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

03.01.2024 р. відповідач з використанням особистого електронного кабінету на офіційному сайті ТОВ «Мілоан» miloan.ua подала анкету заяву на кредит № 6402571 (а.с.16-16 зворот), після чого позикодавець надіслав останній за допомогою засобів зав`язку одноразовий ідентифікатор, який заявниця використала для підтвердження підписання договору позики.

Відповідно до довідки ТОВ «Мілоан» від 10.09.2025 р. б/н при підписання документів відповідач використовувала одноразовий ідентифікатор «527867» (а.с.15 зворот).

Згідно із визначеними заявою-анкетою умовами, позичальник (відповідач) отримує кредитні кошти у розмірі 10 000,00 грн з поверненням 18.01.2024 р., тобто на строк 15 днів з 03.01.2024 р. Сума до повернення становить 13 550,00 грн. Позивач сплачує проценти за кредитування у розмірі 2 550,00 грн (1,70 % від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом).

Шляхом введення одноразового ідентифікатора, отриманого електронним повідомленням від ТОВ «Мілоан» 03.01.2024 р. відповідач підтвердила прийняття умов Договору про споживчий кредит № 6402571 (а.с.15 зворот), розміщеного в електронному кабінеті відповідача (далі Договір), вступивши з Товариством у кредитні правовідносини.

Зі змісту Договору вбачається, що Відповідач при його оформленні зазначила свої персональні дані, зокрема, ідентифікаційний номер, паспортні дані, адресу місця реєстрації (проживання), номер телефону. Сторони узгодили розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови кредитування, що свідчить про наявність волі Відповідача для укладення такого договору на таких умовах, шляхом підписання договору за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

За умовами Договору (а.с.8-13 зворот), кредит надається загальним строком на 105 днів (п. 1.3). Позичальник має повернути кредит, сплатити комісії за надання кредиту та проценти за користування кредитом в рекомендовану дату платежу 18.01.2024 р. (день завершення пільгового періоду), але не пізніше дати остаточного погашення заборгованості 17.04.2024 р. (останнього дня строку кредитування) (п. 1.4).

Згідно з п. п. 1.5.2, 1.5.3, 1.6 Договору, проценти за користування кредитом протягом пільгового періоду: 2 550,00 грн, які нараховуються за ставкою 1,70 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом протягом пільгового періоду. Проценти за користування кредитом протягом поточного періоду: 20 700,00 грн, які нараховуються за стандартною ставкою 2,30 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом протягом поточного періоду. Тип процентної ставки за цим Договором: фіксована. Особливості нарахування процентів визначені п. п. 2.2, 2.3 цього Договору.

Пунктом 2.3 договору визначено умови щодо пролонгації кредиту.

Відповідно до п. 2.4.1 Договору, позичальник зобов`язується повернути кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом не пізніше терміну передбаченого п. 1.4, а у випадку пролонгації - не пізніше дати завершення періоду на який продовжено строк кредитування.

У випадку, якщо станом на дату закінчення строку кредитування (настання дати повернення кредиту) будуть існувати будь-які боргові зобов`язання позичальника за цим договором, в тому числі, але не виключно, плата за кредит, пеня та/або інші платежі на користь кредитодавця встановлені умовами цього договору, то така заборгованість повинна бути сплачена позичальником одночасно з поверненням кредиту (п. 2.4.2 Договору).

Пунктом 4.2 розділу 4 кредитного договору, сторони погодили, що у разі прострочення позичальником зобов`язань зі сплати заборгованості згідно з умовами цього Договору, кредитодавець починаючи з дня наступного за датою спливу строку кредитування, з урахуванням пролонгацій та оновлених графіків платежів, що складаються у зв`язку з продовженням строку кредитування (пролонгацією), має право (не обов`язок) нарахувати проценти за стандартною (базовою) ставкою передбаченою п. 1.5.3. Договору в якості процентів за порушення грошового зобов`язання, передбачених ст. 625 ЦК України. У випадку нарахування процентів, вважається, що ця умова договору встановлює інший розмір процентів у розумінні ч. 2 ст. 625 ЦК України, на рівні стандартної (базової) ставки, передбаченої пунктом 1.6 Договору. Обов`язок позичальника по сплаті таких процентів настає після відповідної вимоги кредитодавця.

Відповідно до п. 2.1 Договору, кредитні кошти надаються Позичальнику безготівково на рахунок з використанням карти № НОМЕР_1 .

Згідно платіжного доручення № 119351452 від 03.01.2024 р., встановлено, що ТОВ «Мілоан» перерахувало ОСОБА_1 на її картковий рахунок № НОМЕР_1 суму у розмірі 10 000,00 грн (а.с.17).

Згідно із витребуваної судом інформації, яка надійшла до суду 04.02.2026 р. від АТ «ВСТ Банк», встановлено, що платіжна карта № НОМЕР_2 емітована як спосіб доступу до рахунку ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , № НОМЕР_4 у національній валюті. Також, на картковий рахунок № НОМЕР_2 (банк єквайра АТ «Сенс Банк») об 20:02:38 від 03.01.2024 р. було зараховано 10 000,00 грн. (а.с.48). Крім того, факт зарахування 10 000,00 грн відповідачу на її картковий рахунок підтверджується випискою АТ «ВСТ Банк» № 725775-2026/0128 за період з 03.01.2024 р. по 08.01.2024 р. (а.с.49-50).

Згідно Відомості про щоденні нарахування та погашення (а.с.17 зворот-18) ТОВ «Мілоан», встановлено, що сума заборгованості відповідача становить 29 190,00 грн, з них: прострочена заборгованість за сумою кредиту 10 000,00 грн, прострочена заборгованість за сумою відсотків за період із 04.01.2024 р. по 26.03.2024 р. (включно) 18 190,00 грн, прострочена заборгованість за комісією за видачу кредиту становить 1 000,00 грн.

26.03.2024 р. між ТОВ «Мілоан» і позивачем укладено договір відступлення прав вимоги № 104-МЛ, за умовами якого Позивач отримав право грошової вимоги за кредитним договором № 6402571 (а.с.19 зворот-24).

04.02.2025 р. між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладено додаткову угоду № 1 до Договору відступлення прав вимоги № 104-МЛ від 26.03.2024 р., якою внесено зміни в Додаток № 1 до Договору, внесено зміни в Реєстр боржників від 26.03.2024 р. до Договору (далі Реєстр). Ця Угода є невід`ємною частиною Договору, Ця Угода та Реєстр боржників у новій редакції набирають чинності з моменту їх укладення (підписання) уповноваженими представниками Сторін та діють протягом дії Договору та разом з Договором відступлення прав вимоги № 104-МЛ від 26.03.2024 р. (а.с.27 зворот-28).

Згідно із Витягом з Реєстру боржників до договору відступлення прав вимог № 104-МЛ від 26.03.2024 р. (у новій редакції згідно додаткової угоди № 1 від 04.02.2025 р.), встановлено, що у цьому Реєстрі зазначено Відповідача під № 77, заборгованість якої становить 29 190,00 грн, з яких: 10 000,00 грн залишок по тілу кредиту, залишок по відсотках 18 190,00 грн, залишок по комісії 1 000,00 грн (а.с.29 зворот).

Згідно із розрахунком заборгованості ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» за кредитним договором № 6402571 від 03.01.2024 р. у період з 27.03.2024 р. по 17.04.2024 р. (включно) становить 34 020,00 грн, з яких: 10 000,00 грн тіло кредиту, 18 190,00 грн нараховані відсотки до відступлення права вимоги за період із 04.01.2024 р. по 26.03.2024 р. (включно), 4 830,00 грн нараховані відсотки після відступлення права вимоги із 27.03.2024 р. по 16.04.2024 р. (включно), 1 000,00 грн комісія за надання кредиту (а.с.19).

Відповідно до виписки з особового рахунку за Кредитним договором № 6402571 від 01.01.2024 р. наданої ТОВ «ФК «Кредит-Капітал», встановлено, що заборгованість відповідача перед ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» за кредитним договором № 6402571 від 03.01.2024 р. станом на 11.12.2025 р. (включно) становить 34 250,00 грн, з яких: прострочена заборгованість за сумою кредиту 10 000,00 грн, прострочена заборгованість за відсотками 23 250,00 грн, прострочена заборгованість за комісіями 1 000,00 грн.

Факти приймання-передачі заборгованості та її оплати підтверджуються відповідним актом від 26.03.2024 (а.с.28 зворот) та платіжною інструкцією № 406 від 26.03.2024 р. на суму 2 222 047,80 грн (а.с.29).

Листом від 04.12.2025 р. № 23455338/1839 позивач звертався до Відповідача з претензією виконати зобов`язання за договором (а.с.30).

Відповідно до ст. 627 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору (ч. 1 ст. 638 ЦК України).

За правилами ч. 1 ст. 205 ЦК України, правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з положеннями ч. 2 ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Порядок нарахування процентів визначається ст. 1048 ЦК України, згідно з ч. 1 якої, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).

Згідно зі ст. 11 ЗУ «Про електрону комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному ч. 6 цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них.

Відповідно до ст. 12 ЗУ «Про електрону комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису, електронного підпису одноразовим ідентифікатором, аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін.

За правилами ч. ч. 1, 2 ст. 6 ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг», для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

За приписами п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (ч. 1 ст. 513 ЦК України).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).

Частиною 1 ст. 1077 ЦК України визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). За змістом ч. 1 ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

За положеннями ч. ч. 1-4 ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Згідно зі ст. ст. 76, 77, 79, 80, 81 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Позивачу при пред`явленні вказаного позову необхідно було довести факти укладення кредитного договору, перерахування коштів позичальнику, неналежного виконання позичальником умов договору та обставини переходу прав вимоги до Позивача як нового кредитора.

На підставі дослідження та оцінки наявних у матеріали справи доказів, аналізу норм законодавства, суд доходить висновку, що позов підлягає задоволенню.

Кредитний договір укладено в електронному вигляді, із застосуванням електронного підпису. При цьому, відповідач через особистий кабінет на веб-сайті Позивача подала заявку на отримання кредиту за умовами, які вважала зручними для себе, та підтвердила умови отримання кредиту, після чого ТОВ «Мілоан» надіслало Відповідачу за допомогою засобів зв`язку одноразовий ідентифікатор у вигляді смс-коду, який Відповідач і використала для підтвердження підписання договору позики.

Отже, встановивши, що без здійснення вказаних дій відповідачем кредитний договір не був би укладений, цей правочин у розумінні положень ЗУ «Про електронну комерцію» вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі, та укладення цього договору у запропонованій формі відповідало внутрішній волі Відповідача.

Аналогічні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 28.04.2021 р. у справі № 234/7160/20, від 01.11.2021 р. у справі №234/8084/20.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 р. у справі № 2-1383/2010 (провадження № 14-308цс18) зроблено висновок, що ст. 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто, таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили.

У разі не спростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли унаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

У цій справі позичальник не довів належного повернення кредитних коштів у розмірі та на умовах, визначених спірним договором, презумпція правомірності якого не спростована.

Факт перерахування Відповідачу коштів підтверджується відповідним платіжним дорученням ТОВ «Мілоан» та витребуваною судом інформацією наданою АТ «ВСТ Банк», а розмір заборгованості підтверджується Відомістю про щоденні нарахування та погашення, Витягом з Реєстру боржників до договору відступлення прав вимоги № 104-МЛ від 26.03.2024 р. (у новій редакції згідно додаткової угоди № 1 від 04.02.2025 р.), Розрахунком заборгованості за кредитним договором № 6402571 від 03.01.2024 р. у період з 27.03.2024 р. по 17.04.2024 р., Випискою з особового рахунка за Кредитним договором № 6402571 від 03.01.2024 р.

Нарахування процентів за користування кредитом здійснено позивачем у межах загального строку кредитування.

Суд доходить висновку, що факт виникнення між позивачем та відповідачем кредитних правовідносин, отримання відповідачем та використання кредитних коштів, утворення заборгованості по оплаті тіла кредиту та процентів підтверджений належними допустимими та достатніми доказами.

Також позивачем підтверджено факт правонаступництва у питанні стягнення боргу, що виник на підставі укладених договорів факторингу.

Ураховуючи, що фактично отримані та використані надані грошові кошти в добровільному порядку відповідачем не повернуті, зобов`язання за вказаним договором належним чином відповідач не виконав, протягом дії договору не сплачував кредит вчасно та у повному обсязі, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог позивача у повному обсязі.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 264 та п. 2 ч. 5 ст. 265 ЦПК України під час ухвалення судового рішення суд вирішує питання про розподіл судових витрат. Згідно з ч. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Частинами 1, 2 ст. 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача;

Згідно платіжної інструкції (безготівковий переказ в національній валюті) № 42807 від 22.12.2025 р., встановлено, що позивач сплатив судовий збір за подання даної позовної заяви до суду у розмірі 2 422,40 грн (а.с.1).

Оскільки позов задоволено повністю, судові витрати щодо сплати судового збору мають бути покладені на відповідача.

Позивачем також заявлені вимоги про стягнення з Відповідача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 8 000,00 грн, надану на підставі договору з адвокатським об`єднанням «Апологет» на підставі договору про надання правової допомоги № 0107 від 01.07.2025 (а.с.33).

Згідно з актом № Д/12129 наданих послуг (правової (правничої) допомоги) від 11.12.2025 р. позивачу надано послуги на суму 8 000,00 грн. (а.с.34).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19.02.2020 р. в справі № 755/9215/15-ц зазначила, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити із критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

У рішенні ЄСПЛ у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише ті витрати, які мають розумний розмір.

Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також чи була їх сума обґрунтованою.

Враховуючи викладене, проаналізувавши детальний опис наданих адвокатом позивачу послуг, час, витрачений на їх надання, перевіривши відповідність заявленої до стягнення суми наданому обсягу адвокатських послуг, враховуючи складність справи, що така розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, наявність сталої судової практики в такій категорії справ, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача понесені витрати на правничу допомогу в даній справі, однак в сумі 3 000,00 грн.

Також, відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача належить стягнути витрати по сплаті судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 4, 12-13, 19, 81, 247, 258, 259, 265, 268, 273, 279-283, 354, 355 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (код ЄДРПОУ: 35234236, місцезнаходження: м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, 28 корпус, IBAN: НОМЕР_5 в Акціонерному товаристві «Креді Агріколь Банк», МФО 300614) до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за Кредитним договором № 6402571 від 03 січня 2024 року в сумі 34 250 (тридцять чотири тисячі двісті п`ятдесят) гривень 00 копійок, з яких:

- прострочена заборгованість за сумою кредиту 10 000 (десять тисяч) гривень 00 копійок;

- прострочена заборгованість за сумою відсотків нарахованих за період із 04 січня 2024 року по 17 квітня 2024 року (включно) 23 250 (двадцять три тисячі двісті п`ятдесят) гривень 00 копійок;

- прострочена заборгованість за комісією за видачу кредиту 1 000 (одна тисяча) гривень 00 копійок.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія «Кредит-Капітал» суму сплаченого судового збору у розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія «Кредит-Капітал» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3 000 (три тисячі) гривень 00 копійок.

Письмову заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем до Чернігівського районного суду Чернігівської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Відповідач, якому рішення не було вручено в день його проголошення, має право протягом двадцяти днів з дня вручення заочного рішення подати заяву на поновлення пропущеного строку на подання заяви про перегляд заочного рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому не було вручено рішення у день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя В.О. Кухта