Ухвала суду № 138169739, 13.07.2026, Зарічний районний суд м. Суми

Справа № 591/8378/26

Провадження № 1-кс/591/1822/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 липня 2026 року м. Суми

Слідчий суддя Зарічного районного суду міста Суми ОСОБА_1 ,

з участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5

розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Суми у кримінальному провадженні за № 12026200000000232 від 07.07.2026

клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах відділу розслідування злочинів у сфері транспорту слідчого управління Головного управління Національної поліції в Сумській області капітана поліції ОСОБА_6

стосовно підозрюваного ОСОБА_4 , дата і місце народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 , с. Довгополя Володимирського району Рівненської області, громадянство: України, зареєстрованого за проживанням за адресою: АДРЕСА_1 , не судимого,

про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою

установив:

До Зарічного районного суду міста Суми надійшло вищевказане клопотання у кримінальному провадженні за № 12026200000000232 від 07.07.2026 (далі - Кримінальне провадження), у якому слідчий просить застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 діб без визначення розміру застави.

Клопотання мотивовано тим, що:

1) ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286-1 КК України (тяжкий злочин);

2) наявні ризики, передбачені пп. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України;

3) більш м`які запобіжні заходи не зможуть забезпечити досягнення мети їх застосування та запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України;

У судовому засіданні прокурор доводи Клопотання підтримав, просив задовольнити із викладених у ньому підстав.

У судовому засіданні захисник підозрюваного ОСОБА_5 просила відмовити у задоволенні Клопотання, та застосувати до підозрюваного особисте зобовязання з огляду на те, що останній раніше не притягувався до кримінальної відповідальності і зазначені прокурором ризики є не підтвердженими належними доказами, співпрацює зі слідством, надає потерпілому матеріальну допомогу.

Підозрюваний ОСОБА_4 позицію захисника підтримав. Суду надав пояснення, що вину визнає, переховуватись від суду та слідства, впливати на свідків не буде. Він на прохання побратима на власному транспортному засобі привіз потерпілого до місця розташування, він був у стані алкогольного спяніння; відчинив двері в машині та допоміг потерпілому покинути салон авто. Був впевнений що він на обочині. Стався нещасний випадок, потерпілий впав під колеса та отримав тілесні ушкодження, наразі перебуває у лікарні на лікуванні. Підозрюваний допомагає йому матеріально. Він бажає продовжити військову службу, сприяє слідству, сам показав свідків події ДТП. Готовий понести покарання. Просить суд надати можливість продовжити військову службу, готовий сплатити заставу.

Слідчий суддя, дослідивши Клопотання, додані до нього матеріали, заслухавши доводи сторін Кримінального провадження, дійшов до наступного висновку.

Слідчим суддею встановлено, що слідчими в особливо важливих справах відділу розслідування злочинів у сфері транспорту слідчого управління Головного управління Національної поліції в Сумській області здійснюється досудове розслідування, а прокурорами Сумської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального органу - процесуальне керівництво у Кримінальному провадженні.

Згідно чч. 1-2 статті 196 КПК України, в ухвалі про застосування запобіжного заходу суд зазначає відомості про: 1) кримінальне правопорушення (його суть і правову кваліфікацію із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність), у якому підозрюється, обвинувачується особа; 2) обставини, які свідчать про існування ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу; 3) обставини, які свідчать про недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу; 4) посилання на докази, які обґрунтовують ці обставини; 5) запобіжний захід, який застосовується.

Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

З огляду на зазначені положення закону слідчий суддя під час вирішення питання чи є законні підстави для застосування стосовно підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою зобов`язаний встановити: 1) кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, та чи є підозра у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення обґрунтованою; 2) чи наявні достатні підстави вважати, що існують ризики, які були заявлені стороною обвинувачення; 3) чи є інші більш м`які запобіжні заходи, які зможуть запобігти вказаним ризикам; 4) який розмір застави, у випадку її призначення як альтернативного запобіжного заходу, буде обґрунтованим.

Крім того, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі ті, які передбачені ч. 1 ст. 178 КПК України.

Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа.

ОСОБА_4 наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 15.01.2026 призначено на посаду командира екіпажу БПЛА цієї військової частини.

07.07.2026 о 17:20 ОСОБА_4 затримано в порядку ст. 208 КПК України.

08.07.2026 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286-2 КК України у кримінальному провадженні за № 12026200000000232.

Згідно викладених у Повідомленні про підозру обставин органом досудового розслідування встановлено, що 07.07.2025 близько 10:00 ОСОБА_4 , всупереч вимог пунктів 10.1, 10.9 Правил дорожнього руху, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, керував автомобілем марки «Mercedes-Bens» моделі «ML 400 CDI» реєстраційний номер НОМЕР_2 , перебуваючи біля будинку № 11 по вул. Лісова в селищі Ямпіль Шосткинського району Сумської області, здійснюючи рух заднім ходом, проявивши неуважність, знехтував безпекою дорожнього руху, не в повній мірі оцінив дорожню обстановку та здійснив наїзд задньою частиною автомобіля на пішохода ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який до цього вийшов з автомобіля та рухався позаду транспортного засобу. Унаслідок дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_7 отримав тяжкі тілесні ушкодження.

Допущені ОСОБА_4 порушення вимог пунктів 10.1, 10.9 Правил дорожнього руху знаходяться в прямому причинному зв`язку з подією дорожньо-транспортної пригоди та наслідками, що настали.

Таким чином, ОСОБА_4 підозрюється в порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, що заподіяло потерпілому тяжкі тілесні ушкодженняо, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286-1 КК України.

Щодо обґрунтованості підозри.

Згідно ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики ЄСПЛ.

Зокрема, у справі "Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства" від 30 серпня 1990 року зазначено, що "обґрунтована підозра" означає існування фактів або інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, крім того, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно пов`язують підозрюваного з певним злочином, вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

При цьому, обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.

Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях ЄСПЛ, зокрема, у справі "Мюррей проти Сполученого Королівства" № 14310/88 від 23.10.1994 суд зазначив, що "факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування".

У пункті 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21.04.2011 у справі "Нечипорук і Йонкало проти України" зазначено, що "термін "обґрунтована підозра" означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Факти, що підтверджують обґрунтовану підозру, не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок.

За такого, слідчий суддя на стадії досудового розслідування для вирішення питання, зокрема, щодо обґрунтованості підозри не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини особи у вчиненні кримінального правопорушення чи її відсутності, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо цієї особи обмежувальних заходів.

Згідно з доводами, викладеними у Клопотанні, та документами, наданими на підтвердження цих доводів, обґрунтованість підозри щодо вчинення ОСОБА_4 інкримінованого йому кримінального правопорушення підтверджується сукупністю наступних доказів:

- протоколом оглядом місця дорожньо-транспортної події від 07.07.2026, у ході проведення якого на вул. Лісова в селищі Ямпіль Шосткинського району Сумської області зафіксовано сліди та обстановку місця пригоди;

- показаннями потерпілої ОСОБА_4 ;

- показанням свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ;

- показаннями підозрюваного ОСОБА_11 ;

- протоколами слідчих експериментів за участі свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_9 та іншими доказами у їх сукупності.

Ураховуючи вищезазначені загальні підходи до обґрунтованості підозри, а також встановлені згідно з матеріалами Клопотання факти, слідчий суддя вважає, що наявна інформація, яка може переконати об`єктивного спостерігача у тому, що ОСОБА_4 своїми діями, про які йдеться у Повідомленні про підозру, вчинив інкриміноване йому кримінальне правопорушення.

Разом з тим, вищенаведеним висновком про обґрунтованість підозри не констатується наявності в діях ОСОБА_4 вини у вчиненні злочину.

Обґрунтованість підозри щодо вчинення підозрюваним кримінального правопорушення підтверджується наявними в матеріалах кримінального провадження доказами, що є достатніми для висновку, що підозра не є вочевидь необґрунтованою та відповідає стандарту переконання "обґрунтована підозра".

Наявність ризиків, та їх обґрунтованість

Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам, визначеним ч. 1 ст. 177 КПК України.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність, зокрема, ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною 1 статті 177 КПК (частина 2 статті 177 КПК).

Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. При цьому КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Сторона обвинувачення зазначає, що наявні ризики вчинення підозрюваним дій, передбачених пунктами 1,3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Ризик переховування від органу досудового розслідування/суду є актуальним безвідносно до стадії кримінального провадження та обумовлений серед іншого можливістю притягненням до кримінальної відповідальності та пов`язаними із цим можливими негативними для особи наслідками (обмеженнями) і, зокрема, суворістю передбаченого покарання (кримінальне правопорушення за ч. 2 ст. 286? КК України, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 , є тяжким злочином, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі від трьох до восьми років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк від п`яти до восьми років. Тяжкість ймовірного покарання особливо сильно підвищують ризик переховування від органу досудового розслідування та/або суду на перших етапах притягнення особи до кримінальної відповідальності.

Ризик незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні існує виходячи з того, ОСОБА_4 добре знайомий зі свідками у даному кримінальному провадженні ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , і ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом свідчень від свідків та дослідження їх судом.

Існування інших ризиків слідчим суддею не встановлено.

Щодо наявності підстав для застосування більш м`якого запобіжного заходу.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та сьомою статті 176 цього Кодексу.

Виходячи з положень п. 4) ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосовано, зокрема, до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Метою застосування запобіжного заходу, в тому числі й такого виняткового, як тримання під вартою, відповідно до положень ч.1 ст.177 КПК України є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам вчинити дії, передбачені пп.1, 3 ч.1 ст. 177 КПК України, на будь-якій стадії кримінального провадження, тобто як на стадії досудового розслідування, так і на стадії судового провадження.

При вирішенні питання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою слідчим суддею, серед іншого, береться до уваги особиста ситуація підозрюваного (вперше притягається до кримінальної відповідальності, в Україні має постійне місце проживання та місце проходження військової служби, зі слів підозрюваного має на утриманні малолітню дитину, проте, зважаючи на наявність обґрунтованої підозри у вчиненні тяжкого злочину, що суттєво впливає на здатність особи до самокерованої правослухняної поведінки при виконання ним процесуальних обов`язків, з урахуванням існування наразі значного ризику переховування від органу досудового розслідування та суду, застосування більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою не здатне забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків. Домашній арешт, застава, особисте зобов`язання чи порука із покладенням відповідних обов`язків, не усунуть ризики тиску на свідків у кримінальному провадженні, а також запобіганню іншим ризикам.

Відомості клопотання не містять даних про неможливість застосування стосовно підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Крім того, суд не ігнорує аргументи, які наводяться захисником, проте в даному конкретному випадку, суд оцінюючи вищевказані обставини, приймає до уваги практику ЄСПЛ, зокрема, що тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту, у зв`язку з чим, клопотання захисника щодо застосування більш м`якого запобіжного заходу задоволенню не підлягає.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Згідно з п. 2 частини 5 ст. 182 КПК України застава визначається у таких межах щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму. У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Таким чином, головним критерієм для визначення розміру застави є його достатність для забезпечення виконання підозрюваним чи обвинуваченим його процесуальних обов`язків.

Саме така позиція міститься в рішеннях Європейського суду з прав людини. Зокрема, у п. 25 рішення у справі «Істоміна проти України» Суд зазначив, що гарантія, передбачена пунктом 3 статті 5 Конвенції, покликана забезпечити не відшкодування будь-якої шкоди, завданої внаслідок передбачуваного злочину, а лише присутність обвинуваченого у судовому засіданні. Тому розмір застави має встановлюватися головним чином з огляду на особу обвинуваченого, належне йому майно та його стосунки з поручителями, іншими словами, з огляду на ступінь впевненості, що можлива перспектива втрати застави або вжиття заходів проти поручителів у випадку його неявки у судове засідання буде достатнім стримуючий фактором, щоб позбавити його бажання втекти.

Зважаючи на те, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, враховуючи характер правопорушення, суд вважає за доцільне визначити розмір застави обвинуваченомуу завищеному розмірі для такої категорії відповідного злочину у розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, оскільки саме цей розмір застави, у разі її внесення, на переконання суду, з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового і сімейного стану обвинуваченого, а також встановлених судом ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, достатньою мірою гарантуватиме виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків.

Керуючись статтями 177, 178, 182, 372, 395, 532, 615 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання слідчого - задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , дата і місце народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 , с. Довгополя Володимирського району Рівненської області, громадянство: України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів до 06 вересня 2026 року включно.

Строк дії ухвали в частині застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою - до 06 вересня 2026 року включно.

Визначити заставу в розмірі 50 (п`ятдесяти ) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 166 400 (сто шістдесят шість тисяч чотириста) грн, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок: ТУ ДСА України в Сумській області код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26270240; Банк отримувача ДКСУ м. Київ; код банку отримувача (МФО) 820172; рахунок отримувача UA558201720355249001000008869; призначення платежу: застава за ОСОБА_4 у справі №591/8378/26 згідно ухвали слідчого судді Зарічного районного суду міста Суми від 09 липня 2026 року.

Роз`яснити, що підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_4 наступні обов`язки, передбачені частиною п`ятою статті 194 Кримінального процесуального кодексу України:

- з`являтися до суду за першою вимогою;

- не відлучатися із військової частини НОМЕР_1 , де він проходить військову службу, без дозволу суду;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або служби;

- утримуватися від спілкування із свідками цього кримінального провадження;

- здати на зберігання в органи ДМС України свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Термін дії ухвали та обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 09 вересня 2026 року включно.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного ОСОБА_4 з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

У клопотанні сторони захисту про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання відмовити.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора в даному кримінальному провадженні.

Копію ухвали негайно після її оголошення вручити учасникам провадження, а також надіслати уповноваженій службовій особі у місця ув`язнення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Сумського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення, а обвинуваченим в той же строк, але з моменту вручення йому копії ухвали суду.

Повний текст ухвали оголошено 13.07.2026 о 16.50 год.

Слідчий суддя ОСОБА_1