Рішення № 138161653, 13.07.2026, Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області

Провадження № 2/742/2295/26

Єдиний унікальний № 742/3019/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 липня 2026 року м.Прилуки

Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області

в складі: головуючого-судді Павлова В.Г.,

при секретарі судових засідань Рубан Ж.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду м. Прилуки цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором

УСТАНОВИВ:

І. Суть справи.

03.06.2026 р. представник ТОВ «Свеа Фінанс» звернувся з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №С-001-052578-19-980 від 02.04.2019 р. у розмірі 20 205,02 грн. та сплаченого судового збору у розмірі 2 662,40 грн.

Позов обґрунтовувався тим, що 02.04.2019 р. між АТ «Ідея банк» та ОСОБА_1 було укладено Угоду про відкриття Кредитної лінії та обслуговування Кредитної картки №С-001-052578-19-980, відповідно до умов якої банк надав клієнту кредит шляхом встановлення відновлювальної кредитної лінії по рахунку.

25.07.2023 р. між АТ «Ідея Банк» і ТОВ «Свеа Фінанс» /попередня назва - «РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА»/, було укладено Договір Факторингу №01.02-31/23, відповідно до якого АТ «Ідея Банк» відступило свої Права Вимоги, а ТОВ «Свеа Фінанс» набуло право вимоги за первинними договорами, в розмірі заборгованостей боржників перед АТ «Ідея Банк», визначеними в реєстрі боржників, в тому числі, за даним договором факторингу ТОВ «СВЕА ФІНАНС» було відступлено право вимоги за заборгованістю ОСОБА_1 перед АТ «Ідея Банк» за договором №С-001-011806-17- 980 від 02.04.2019 р.

Посилаючись на те, що відповідач зобов`язань за кредитним договором не виконала, внаслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 20 205,02 грн., з яких - тіло кредиту 6 965,10 грн, відсотки 13 239,92 грн, позивач просить стягнути з відповідача вказаний розмір заборгованості та судові витрати.

Представник відповідача подала відзив на позовну заяву, в якому зазначила, що матеріали справи не містять належних та допустимих доказів заборгованості за основним боргом та заборгованості за нарахованими і несплаченими відсотками, а тому просила відмовити у задоволенні позовних вимог. Також, зазначала, що надана позивачем довідка-розрахунок заборгованості не є первинним бухгалтерським документом, оскільки не містить обов`язкових реквізитів, передбачених зазначеними нормативними актами.

Крім того, наголошувала, що виписка по рахунку не відповідає встановленим вимогам, оскільки не дає можливості дослідити суми вхідного залишку, обороти за дебетом та кредитом і суму вихідного залишку, а наданий розрахунок є лише відображенням односторонніх арифметичних обчислень позивача. Також представник відповідача вказала на відсутність детального розрахунку відсотків із зазначенням процентної ставки, що унеможливлює перевірку правильності їх нарахування.

ІІ. Процедура та позиція сторін.

Представник позивача в судове засідання не з`явилася, в позовній заяві просить справу розглядати без її участі, позовні вимоги підтримує, не заперечує проти заочного розгляду справи.

У судове засідання ОСОБА_1 не з`явилася, про дату, час та місце судового розгляду була повідомленою належним чином, водночас у поданому відзиві не заперечила про розгляд справи без її участі.

ІІІ. Інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою судді Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 05.06.2026 р. відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Судом на підставі ч.2 ст.247 ЦПК України у зв`язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

IV. Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин.

Судом установлено, що 02.04.2019 р. ОСОБА_1 підписала угоду про відкриття кредитної лінії та обслуговування Кредитної картки №С-001-052578-19-980, заяву-анкету, заяву про акцепт публічної оферти АТ «Ідея Банк» на укладення договору про використання аналога власноручного підпису, заяву на приєднання до договору добровільного страхування життя.

Підписання зазначених документів свідчить про те, що відповідач підтвердила отримання повної та достовірної інформації про умови кредитування, орієнтовну загальну вартість кредиту, порядок та строки виконання зобов`язань, а також була належним чином поінформована про правові наслідки невиконання або неналежного виконання кредитних договорів. Таким чином, укладення кредитних договорів відбулося за наявності вільного, усвідомленого та сформованого волевиявлення відповідача.

Ліміт кредитної лінії доступний клієнту на момент укладання угоди, становить 7 000 грн. Визначення суми кредитної лінії, що може бути доступна клієнту, протягом строку дії відновлювальної кредитної лінії, здійснюється банком в межах встановленого угодою максимального ліміту кредитної лінії без будь-яких обмежень на поточний рахунок НОМЕР_1 /а.с.6 зв., 7/. Відсоткова ставка за користування коштами кредитної лінії становить 24,00% річних.

Відповідно до виписки за рахунком НОМЕР_1 (IBAN НОМЕР_2 ) за період з 02.04.2019 р. по 25.07.2023 р. підтверджується фактичне користування ОСОБА_1 кредитними коштами /а.с.13 зв.-14/.

25.07.2023 р. між АТ «Ідея Банк» і ТОВ «Свеа Фінанс» було укладено Договір Факторингу №01.02-31/23, відповідно до якого АТ «Ідея Банк» відступило свої Права Вимоги, а ТОВ «Свеа Фінанс» набуло право вимоги за первинними договорами, в розмірі заборгованостей боржників перед АТ «Ідея Банк», визначеними в реєстрі боржників, в тому числі, за даним договором факторингу ТОВ «Свеа Фінанс» було відступлено право вимоги за заборгованістю до ОСОБА_1 перед АТ «Ідея Банк» за договором №С-001-011806-17- 980 від 02.04.2019 р. /а.с.15-17/.

Згідно до довідки-розрахунок у зв`язку із невиконанням умов Угоди №С-001-052578-19-980 від 02.04.2019 р. утворилась заборгованість відповідача, станом на 25.07.2023 р. складає 20 205,02 грн., з яких: прострочений борг 6 965,10 грн., прострочених процентів 13 239,92 грн. /а.с.12/.

Із копії актового запису про шлюб №15 від 24.01.2026 р., долученої до матеріалів справи, вбачається, що після реєстрації шлюбу ОСОБА_2 змінила прізвище на « ОСОБА_3 » /а.с. 45/.

V. Оцінка Суду.

Відповідно до статей 526, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, у встановлений строк.

За змістом ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальнику у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Судом встановлено, що 02.04.2019 між АТ «Ідея Банк» та відповідачем укладено кредитну угоду №С-001-052578-19-980, яка підписана відповідачем власноруч. Факт укладення договору відповідачем у ході розгляду справи не оспорювався.

Умовами договору визначено максимальний кредитний ліміт 7 000 грн; рахунок обслуговування кредитної лінії; процентну ставку - 24% річних; порядок нарахування процентів; порядок погашення. Таким чином, істотні умови кредитного договору сторонами погоджені.

На підтвердження фактичного надання кредитних коштів позивачем надано банківську виписку за рахунком НОМЕР_1 (IBAN НОМЕР_2 ) за період з 02.04.2019 р. по 25.07.2023 р.

Суд встановив, що зазначений рахунок НОМЕР_1 прямо визначений та зафіксований у тексті кредитного договору як рахунок обслуговування кредитної лінії та зарахування кредитних коштів боржнику. Підписавши угоду, відповідач погодилася із відкриттям та використанням саме цього рахунку.

При цьому, у ході розгляду справи відповідач жодним чином не оспорював ні факт належності йому вказаного рахунку, ні безпосередньо визначений у договорі рахунок. Із наданої банківської виписки вбачається зарахування кредитних коштів та подальше користування ними відповідачем, а також формування прострочення.

Таким чином, оскільки номер рахунку в кредитній угоді та номер рахунку в наданій банківській виписці є ідентичними, вказана виписка є належним та допустимим первинним документом, який підтверджує рух коштів, отримання відповідачем кредиту та часткове виконання ним зобов`язань у хронологічному порядку.

Суд враховує, що наданий позивачем розрахунок заборгованості містить окреме визначення: суми основного боргу (тіла кредиту) 6 965,10 грн; суми нарахованих процентів 13 239,92 грн.

Суд перевірив відповідність розрахунку умовам договору, зокрема погодженій процентній ставці 24% річних, та співставив його з банківською випискою. За результатами перевірки встановлено, що розрахунок узгоджується з рухом коштів по рахунку, відображеним у виписці, а арифметичних чи логічних суперечностей судом не встановлено.

Згідно з частинами 1-2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» (у редакції станом на день звернення позивача до суду) підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних.

Пунктом 63 Про організацію бухгалтерського обліку в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року № 75 (у редакції, чинній на час звернення до суду з позовною заявою), виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.

Таким чином, банківська виписка по особовому рахунку є належним доказом отримання кредитних коштів саме відповідачем, їх суми та розміру сплачених коштів відповідачем на погашення заборгованості.

Заявляючи про неповність розрахунку та неможливість дослідити обороти, відповідач не вказав, які саме конкретні періоди, транзакції чи суми нарахувань, на його думку, не увійшли до цього розрахунку або були відображені неправильно.

Суд наголошує, що ставлячи під сумнів як доказ вказану банківську виписку, відповідач клопотань про призначення відповідних судових експертиз (зокрема, судово-економічної для перевірки правильності нарахування сум або технічної) перед судом не заявляв, клопотань про витребування додаткових фінансових документів від первісного кредитора чи позивача не подавав, а отже, не скористався своїми процесуальними правами для доведення власної позиції.

Сам по собі факт відсутності альтернативного розрахунку не є підставою для автоматичного задоволення позову, однак суд оцінює надані позивачем докази як достатні та взаємоузгоджені.

Представник відповідача у відзиві посилалась на постанови Івано-Франківського апеляційного суду від 26.05.2025 р. у справі № 345/255/25 та Дніпровського апеляційного суду від 23.07.2025 р. у справі № 199/869/25 і від 29.08.2025 р. у справі № 214/10949/24, в яких за подібних обставин у задоволенні позовів ТОВ «Свеа Фінанс» було відмовлено. Суд враховує ці судові рішення, однак зазначає, що правові висновки в них ґрунтувались на конкретному змісті наданих у тих справах виписок, з яких неможливо було встановити рух коштів по рахунку в принципі. У даній справі, на відміну від наведених прикладів, наданий позивачем номер рахунку прямо кореспондує з рахунком, визначеним самим кредитним договором, а виписка містить не лише підсумкові показники, а й послідовний перелік операцій за весь період кредитування. Відповідач же, посилаючись на вказану практику, не навела жодних конкретних розбіжностей між змістом виписки у цій справі та змістом виписок у наведених прецедентах, а обмежилась загальним посиланням на подібність підсумкового рядка. За таких обставин суд не вбачає підстав для застосування наведеної практики до спірних правовідносин.

Згідно з положеннями статей 12, 81 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Суд зазначає, що заперечення проти розрахунку заборгованості повинні бути обґрунтованими, містити конкретні арифметичні чи правові зауваження, або підтверджуватися контррозрахунком. Оскільки відповідач не надала суду власного обґрунтованого контррозрахунку, не навела жодної конкретної помилки у цифрах позивача та не надала жодних платіжних документів (квитанцій, чеків), які б свідчили про належне виконання зобов`язань чи спростовували суму боргу, її заперечення слід вважати неспроможними, формальними та такими, що спрямовані на штучне ухилення від виконання цивільно-правового зобов`язання.

З огляду на стандарт доказування «вірогідності доказів» (стаття 79 ЦПК України), надана позивачем сукупність доказів є більш вірогідною та достатньою для встановлення реального розміру боргу, оскільки не спростована відповідачем жодним належним зустрічним фінансовим документом.

Натомість, позиція відповідача зводиться виключно до критичної оцінки доказів позивача без надання будь-яких власних доказів на підтвердження своєї позиції, що суперечить основним засадам цивільного судочинства.

Судом встановлено, що 25.07.2023 р. між АТ «Ідея Банк» та ТОВ «Свеа Фінанс» (попередня назва - ТОВ «РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА») укладено договір факторингу №01.02-31/23. Із наданого витягу з реєстру боржників убачається, що право вимоги за кредитним договором відповідача включено до предмету відступлення.

Отже, відповідно до статей 512, 514, 1077 ЦК України до позивача перейшло право вимоги у тому обсязі та на тих умовах, які існували на момент переходу, у зв`язку з чим ТОВ «Свеа Фінанс» є належним позивачем у справі.

За таких обставин, факт укладення кредитного договору, отримання коштів відповідачем на погоджений рахунок та наявність у нього невиконаного боргу перед новим кредитором ТОВ «Свеа Фінанс» у розмірі 20 205,02 грн. є повністю доведеними, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

VІ. Розподіл судових витрат.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судовий збір у розмірі 2 662,40 грн підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст.526,530,611,1054 ЦК України, ст.ст.12,13,76-81,141,258,259,263-265,274-279 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» заборгованість за Кредитною угодою №С-001-052578-19-980 від 02.04.2019 року у розмірі 20 205 (двадцять тисяч двісті п`ять) грн 02 коп.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн 40 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» (код ЄДРПОУ 37616221, юридична адреса: вул. Іллінська, буд. 8, м. Київ, 04070);

відповідач: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 (остання відома адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ).

Суддя В.Г. Павлов