Рішення № 138158289, 09.07.2026, Основ'янський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Червонозаводський районний суд м. Харкова)

Справа № 646/12799/25

№ провадження 2/646/588/2026

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 липня 2026 року м.Харків

Основ`янський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого судді - Благої І.С.,

за участі секретаря судового засідання Левченко В.О.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Сенс Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

Короткий зміст позовних вимог та доводів сторін

Представник АТ «Сенс Банк» звернувся до суду з вказаним позовом, яким просить стягнути з відповідачки борг, який виник станом на 09.12.2025 року, в розмірі 73919,93 грн.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 28.07.2021 року ОСОБА_1 через Інтернет-сервіс «My Alfa-bank» звернулась до АТ «Альфа-Банк із пропозицією на укладення угоди про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії, яка є невід`ємною частиною Договору про банківське обслуговування фізичних осіб в АТ «Альфа-Банк» (який було розміщено на сайті Банку: www.alfabank.ua; архівна версія договору, яка була чинною на дату укладення сторонами угоди, розміщена за посиланням: https://sensebank.ua/tarifi-ta-umovi та є публічно доступною). Позичальником підписано договір, а також довідку про систему гарантування вкладів фізичних осіб та паспорт споживчого кредиту шляхом використання електронного цифрового підпису у вигляді одноразового ідентифікатора «6380», направленого йому 28.07.2021 року на номер телефону: НОМЕР_1 . Електронним цифровим підписом у вигляді одноразового ідентифікатора Позичальник підтвердив отримання та ознайомлення з інформацією про умови кредитування та орієнтовну загальну вартість кредиту, надані виходячи із обраних умов кредитування, а також всіх пояснень, необхідних для забезпечення можливості оцінити, чи адаптовано договір до потреб позичальника та фінансової ситуації, зокрема шляхом роз`яснення наведеної інформації, в тому числі суттєвих характеристик запропонованих послуг та певних наслідків, які вони можуть мати для позичальника, в тому числі в разі невиконання зобов`язань за таким договором.

Таким чином, 28.07.2021 року між Банком та Відповідачем з дотриманням приписів чинного законодавства України було укладено Угоду про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії, яка є невід`ємною частиною Договору про банківське обслуговування фізичних осіб в АТ «Альфа-Банк», із наступними основними умовами: тип кредиту - кредитування рахунку та встановлення відновлювальної кредитної лінії; найменування продукту - «RED», мета кредиту - для особистих потреб; опис послуги - надання Банком послуг з обслуговування кредитної картки, а також надання кредиту у вигляді відновлювальної кредитної лінії, протягом строку дії якої після повернення наданого кредиту або його частини, Банк здійснює подальше кредитування у межах її ліміту шляхом надання траншів. Для можливості встановлення відновлювальної кредитної лінії та надання кредиту, Банк на підставі поданих Позичальником документів та цієї Угоди відкриває поточний рахунок, операції за яким можуть здійснювались з використанням електронних платіжних засобів. Такий рахунок, окрім наведеного, призначено для зберігання грошей і здійснення розрахунковокасових операцій за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов Договору та вимог законодавства України; ліміт кредитної лінії (максимальна сума кредиту) - 200 000,00 грн; сума встановленої кредитної лінії на дату укладення договору - 39 500,00 грн; процентна ставка - для торгових операцій та/або для операцій зняття готівки у розмірі 35.99%; тип процентної ставки - фіксована; тип картки - MasterCard Debit World; порядок повернення кредиту - щомісячно, не менше ніж сума обов`язкового мінімального платежу 5 % від суми заборгованості, мінімум 50 грн.

Банк взяті відповідно до Угоди на себе зобов`язання виконав у повному обсязі, випустивши кредитну картку та надавши Відповідачу у розпорядження кредитні кошти. Відповідач кредитну картку активував та активно користувався кредитними коштами, що підтверджується випискою по рахунку.

Відповідач свої зобов`язання належним чином не виконав, що призвело до виникнення заборгованості у розмірі 73 919,93 грн., з яких: 46 241,84 грн - прострочене тіло кредиту, 27 678,09 грн - відсотки за користування кредитом.

Рух справи

Ухвалою судді від 11.12.2025 року провадження у вищевказаній цивільній справі відкрито в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Ухвалою суду від 27.02.2026 року здійснено перехід у розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справ.

Участь у справі сторін та інших учасників справи

Представник позивача, належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явився, подав заяву про розгляд справи без участі представника позивача.

Відповідачка, належним чином повідомлена про час та місце розгляду справи, повторно не з`явилась у судове засідання з невідомих суду причин. Заяв та клопотань про відкладення розгляду справи відповідачка не подавала.

Представник позивача не заперечував проти заочного розгляду справи.

За таких обставин суд розглянув справу у заочному порядку згідно з приписами глави 11 ЦПК України.

Фактичні обставини справи, встановлені судом та зміст спірних правовідносин

На підставі рішення, затвердженого загальними зборами акціонерів АТ «Альфа-Банк», змінено найменування АТ «Альфа-Банк» на АТ «Сенс Банк».

Позивачем надано копію Довідки про систему гарантування вкладів фізичних осіб у АТ «Альфа-Банк», у тому числі, щодо умов обмеження гарантій, умов відшкодування у разі наявності у вкладника більше одного вкладу у банку, періоду відшкодування у разі віднесення банку до категорії неплатоспроможних, валюту відшкодування, контактну інформацію Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. У цій довідці міститься інформація про підтвердження одержання підписом вкладника «6380».

Крім того, у наданій позивачем копії паспорту споживчого кредиту міститься інформація про основні умови кредитування, які пропонує Акціонерне товариство «Альфа-Банк», серед яких: тип кредиту - кредитування рахунку, мета отримання кредиту - споживчі цілі, сума/ліміт кредиту - 39500,00 грн., спосіб та строк надання кредиту - безготівковим шляхом, строк кредитування - 12 з можливістю пролонгації дії відновлювальної кредитної лінії на новий строк за умови дотримання клієнтом умов договору, без забезпечення кредиту, максимальна сума кредиту - 200000, розрахунковий період дорівнює одному місяцю, дата початку першого розрахункового періоду і закінчення всіх розрахункових періодів є дата відкриття банком рахунку (активації рахунку); датою початку усіх наступних розрахункових періодів є дата, яка слідує за датою відкриття рахунку.

Згідно з паспортом споживчого кредиту процентна ставка дорівнює 35,99 відсотків річних, є фіксованою. Тип картки - MasterCard Debit World неіменна/іменна. Строк внесення платежу - до 30 числа кожного місяця, починаючи з місяця, наступного за місяцем відкриття картки. Сума щомісячного платежу - 848 грн. Орієнтовна реальна річна процентна ставка - 39,59 відсотків річних. Абсолютне значення подорожчання кредиту - 170 грн./ в міс. Порядок повернення кредиту: щомісячно, не менш ніж сума обов`язкового мінімального платежу 10% від суми заборгованості, мінімум 50 грн.; можливе дострокове погашення без додаткових комісій. Наслідками прострочення виконання та/або невиконання зобов`язань за договором про споживчий кредит є пеня. Процентна ставка, яка застосовується при невиконанні зобов`язання щодо повернення кредиту - 37%. Штраф за прострочення внесення суми мінімального платежу, одноразово за кожний факт виникнення прострочки: 100 грн. в день виникнення прострочки, 300 грн. в разі, якщо сума простроченої заборгованості не погашена протягом 5 робочих днів.

У тексті паспорту споживчого кредиту наявна інформація про підтвердження ознайомлення з інформацією про умови кредитування та орієнтовну загальну вартість кредиту підписом споживача: «6380», а також інформація про дату та прізвище, ім`я, по-батькові: «28.07.2021 року, ОСОБА_2 ».

В матеріалах справи міститься також копія Акцепту пропозиції на укладення угоди про обслуговування кредитної картки та відкриття кредитної лінії, в якому сторонами зазначено АТ «Альфа-Банк» в особі голови правління ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , паспорт серія НОМЕР_2 , виданий Червонозаводським РВ ГУМВС України в Харківській області,02.08.2006 року, що проживає за адресою АДРЕСА_1 . У тексті акцепту наявні підпис голови правління банку В. Михайльо та відбиток печатки банку.

У вказаному акцепті зазначено про наступні умови: тип кредиту - кредитування рахунку та встановлення відновлювальної кредитної лінії. Найменування продукту: «RED». Мета кредиту - для особистих потреб. Опис послуги - надання банком послуг клієнту з обслуговування кредитної картки, а також надання клієнту кредиту у вигляді відновлювальної кредитної лінії, протягом строку дії якої після повернення наданого клієнту кредиту або його частини банк здійснює подальше кредитування клієнта у межах її ліміту шляхом надання траншів. Клієнту відкрито поточний рахунок з електронним платіжним засобом у гривні, реквізити якого будуть повідомлені клієнту окремо. Для клієнта випущена міжнародна платіжна карта MasterCard DEBIT WORLD строком дії 5 років з моменту випуску. Сума встановленої кредитної лінії складає 39500,00 грн. Максимальна сума кредиту (кредитної лінії) - 200000,00 грн. Процентна ставка за користування кредитною лінією для торгових операцій та /або зняття готівки - у розмірі 35,99%. Тип процентної ставки - фіксована. Зміна процентної ставки за користування кредитної лінії можлива за умови укладення між сторонами відповідної угоди. Платежі з повернення кредиту здійснюватимуться відповідно до Договору. Примірний графік та розрахунок сукупної вартості наведені в Тарифах, які є невід`ємною частиною договору та розміщені на сайті банку: www.alfabank.com. Банк щомісячно в останній день розрахункового періоду здійснюватиме договірне списання грошових коштів з рахунку № НОМЕР_3 у розмірах, що необхідні для щомісячної оплати страхового платежу (у разі його наявності) згідно з умовами договору.

За умовами акцепту угода вважається укладеною та набуває чинності з моменту підписання банком акцепту та надання суми кредиту та діє до повного виконання клієнтом своїх зобов`язань перед банком та закриття рахунку.

Позивач надав суду довідку про ідентифікацію, в якій зазначив про підтвердження ідентифікації Акціонерним товариством «Альфа Банк» клієнта ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , з яким укладено Договір про банківське обслуговування фізичних осіб в АТ «Альфа Банк».

У довідці вказано про те, що підписання угоди №631741063 про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії, яка є невід`ємною частиною Договору про банківське обслуговування фізичних осіб в АТ «Альфа-Банк», позичальником здійснено аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора «6380», який був відправлений позичальнику 28.07.2021 на номер телефону НОМЕР_1 .

За даними виписки по рахунку ОСОБА_1 за період з 28.07.2021 по 07.05.2025 по рахунку № НОМЕР_3 , що містить інформацію про рух коштів, 28.07.2021 банк встановив кредитний ліміт у розмірі 39 500,00 грн.; відповідачка користувалася коштами на рахунку (розраховувалася в терміналах, знімала готівку, отримувала перекази); та протягом усього періоду банк нараховував і списував з рахунку відсотки за кредит, відсотки за овердрафт, відсотки за прострочений овердрафт, за обслуговування основної картки, а також формував заборгованість, зокрема: по тілу кредиту - 46241,84 грн, по відсотках - 27678,09 грн.

Відповідно до складеного позивачем розрахунку, борг відповідачки за кредитним договором №631741063 від 28.07.2021 станом на 07.05.2025 становить 73919,93 грн.

На адресу ОСОБА_1 АТ «Сенс Банк» 10.10.2025 надіслав досудову вимогу щодо виконання договірних зобов`язань, в якій вказано про необхідність сплатити заборгованість за кредитним договором №631741063 від 28.07.2021, яка станом на 04.07.2025 складає 75676,67 грн.

Релевантне законодавство

Нормами статті 202 ЦК України визначено поняття та видів правочинів.

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч.1 ст.202 ЦК).

Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори) (ч.2 ст.202 ЦК).

Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін (ч.4 ст.202 ЦК).

Статтею 204 ЦК України встановлено правило презумпції правомірності правочину: правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Положення ч.1 ст.205 ЦК України визначають правила щодо форми правочину та способів волевиявлення: п равочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з ч.1 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства (ч.2 ст.207 ЦК).

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами (ч.3 ст.207 ЦК).

Положеннями ст. 509 ЦК України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ч.1 ст.526 ЦК України).

Частиною першою статті 530 ЦК України передбачено: якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 610 ЦК України надане визначення порушення зобов`язання як його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч.1 ст.612 ЦК України).

Відповідно до ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. У договорах за участю фізичної особи - споживача враховуються вимоги законодавства про захист прав споживачів.

Статтею 629 ЦК України встановлено принцип обов`язковості договору: договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною (ст.638 ЦК України).

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

За правилами ч.1 ст.640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.

Згідно з ч.1 ст.641 ЦК України пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Пропозицією укласти договір є, зокрема, документи (інформація), розміщені у відкритому доступі в мережі Інтернет, які містять істотні умови договору і пропозицію укласти договір на зазначених умовах з кожним, хто звернеться, незалежно від наявності в таких документах (інформації) електронного підпису.

Положеннями ч. 1 та ч. 2 ст. 642 ЦК України передбачено, що відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною . Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

Згідно з ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч.2 ст.1054 ЦК до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави (тобто правила, які регулюють правовідносини щодо договору позики), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом (ч.3 ст.1054 ЦК України).

Закон України «Про електронну комерцію» визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-комунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

У статті згаданого Закону надані, зокрема, наступні визначення:

- електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі;

- електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору;

- одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір;

Положення статті 8 цього Закону визначають правовий статус покупця (замовника, споживача) товарів, робіт, послуг у сфері електронної комерції наступним чином.

Так, права та обов`язки покупця (замовника, споживача) товарів, робіт, послуг у сфері електронної комерції визначаються законодавством України, зокрема Законом України «Про захист прав споживачів». Покупець (замовник, споживач) товарів, робіт, послуг у сфері електронної комерції за обсягом своїх прав та обов`язків прирівнюється до споживача у разі укладення договору поза торговельними або офісними приміщеннями та у разі укладення договору на відстані відповідно до Закону України «Про захист прав споживачів» (ч.1 ст.8).

Покупець (замовник, споживач) товарів, робіт, послуг у сфері електронної комерції, який приймає (акцептує) пропозицію іншої сторони щодо укладення електронного договору, зобов`язаний повідомити про себе інформацію, необхідну для його укладення (ч.2 ст.8).

Фізична особа повинна надати інформацію про себе, необхідну для вчинення електронного правочину, створення електронного підпису, ідентифікації в інформаційній системі суб`єкта електронної комерції, шляхом введення (створення) особою спеціального набору електронних даних, а також вчинення інших дій у такій системі (ч.4 ст.8).

Перелік інформації, необхідної для вчинення електронного правочину, визначається законодавством України або за домовленістю сторін (ч.6 ст.8).

Порядок укладення електронного договору передбачено статтею 11 Закону.

Згідно з її частиною першою пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Електронний договір, крім визначених Цивільним кодексом України істотних умов для відповідного виду договору, може містити інформацію про: технологію (порядок) укладення договору; порядок створення та накладання електронних підписів сторонами договору; можливість та порядок внесення змін до умов договору; спосіб та порядок прийняття пропозиції укласти електронний договір (акцепту); порядок обміну електронними повідомленнями та інформацією між сторонами під час виконання ними своїх зобов`язань; технічні засоби ідентифікації сторони; порядок внесення змін до помилково відправленого прийняття пропозиції укласти електронний договір (акцепту); посилання на умови, що включаються до договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до іншого електронного документа і порядок доступу до такого документа; спосіб зберігання та пред`явлення електронних документів, повідомлень, іншої інформації в електронній формі та умови доступу до них; умови виготовлення та отримання паперових копій електронних документів; можливість вибору мови, що використовується під час укладення та виконання договору; інші відомості.

Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті (ч.3 ст.11).

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах (ч.4 ст.11).

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним (ч.5 ст.11).

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (ч.6 ст.11).

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) або електронний договір повинні містити інформацію щодо можливості отримання стороною такої пропозиції або договору у формі, що унеможливлює зміну змісту. Якщо покупець (споживач, замовник) укладає електронний договір шляхом розміщення замовлення за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, продавець (виконавець, постачальник) зобов`язаний оперативно підтвердити отримання такого замовлення. Замовлення або підтвердження розміщення замовлення вважається отриманим у момент, коли сторона електронного договору отримала доступ до нього (ч.7 ст.11).

У разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору. Інформаційна система суб`єкта електронної комерції, який пропонує укласти електронний договір, має передбачати технічну можливість особи, якій адресована така пропозиція, змінювати зміст наданої інформації до моменту прийняття пропозиції (ч.8 ст.11).

Місцем укладення електронного договору є місцезнаходження юридичної особи або місце фактичного проживання фізичної особи, яка є продавцем (виконавцем, постачальником) товарів, робіт, послуг (ч.9 ст.11).

Момент виконання продавцем обов`язку передати покупцеві товар визначається згідно з положеннями Цивільного кодексу України про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено цим Законом. У разі якщо предметом електронного договору є надання послуг у сфері електронної комерції, обов`язок постачальника перед споживачем вважається виконаним у момент, коли надана постачальником послуга відповідає властивостям, визначеним договором або законодавством. У разі якщо предметом електронного договору є виконання робіт у сфері електронної комерції, обов`язок виконавця перед замовником вважається виконаним у момент, коли результат виконаної роботи відповідає вимогам, встановленим договором або законодавством. Електронним договором може бути визначено інший момент виконання зобов`язань між сторонами (ч.10 ст.11).

Покупець (замовник, споживач) повинен отримати підтвердження вчинення електронного правочину у формі електронного документа, квитанції, товарного чи касового чека, квитка, талона або іншого документа у момент вчинення правочину або у момент виконання продавцем обов`язку передати покупцеві товар. Підтвердження вчинення електронного правочину повинно містити такі відомості: умови і порядок обміну (повернення) товару або відмови від виконання роботи чи надання послуги; найменування продавця (виконавця, постачальника), його місцезнаходження та порядок прийняття претензії щодо товару, роботи, послуги; гарантійні зобов`язання та інформація про інші послуги, пов`язані з утриманням чи ремонтом товару або з виконанням роботи чи наданням послуги; порядок розірвання договору, якщо строк його дії не визначено (ч.11 ст.11).

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа (ч.12 ст.11).

Електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи. Докази, подані в електронній формі та/або у формі паперових копій електронних повідомлень, вважаються письмовими доказами згідно із статтею 64 Цивільного процесуального кодексу України, статтею 36 Господарського процесуального кодексу України та статтею 79 Кодексу адміністративного судочинства України (ч.13 ст.11).

Правила підписання електронного правочину його сторонами передбачені статтею 12 Закону: якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання:

-електронного підпису відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину;

-електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом;

-аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Релевантна практика Верховного Суду

У постанові від 12.01.2021 у справі №524/5556/19 Верховний Суд дійшов висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України). Важливо розуміти в якому конкретному випадку потрібно створювати електронний договір у вигляді окремого електронного документа, а коли досить висловити свою волю за допомогою засобів електронної комунікації. етою підписання договору є необхідність ідентифікації підписанта, підтвердження згоди підписанта з умовами договору, а також підтвердження цілісності даних в електронній формі. Якщо є електронна форма договору, то і підписувати його потрібно електронним підписом. Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом. При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення.

Аналогічні висновки містяться у постанові Верховного Суду від 14.06.2022 у справі №732/670/19.

Що стосується виписки з банківського рахунку клієнта, то у постанові від 30.11.2022 у справі №214/6975/15 Верховний Суд дійшов висновку, що відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» та Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою правління Національного банку України від 18 червня 2003 року № 254 (чинного на час виникнення спірних правовідносин) виписка з особового рахунку клієнта банку має статус первинного документа.

У постановах Верховного Суду від 12 червня 2020 року у справі №169/506/17, від 24 червня 2021 року у справі №686/19271/19 зроблено висновки, що факт отримання та повернення грошових коштів доводять банківські виписки про зарахування чи повернення грошей із поточного рахунку, а також прибуткові та видаткові касові ордери у разі внесення (виплати) грошей до (з) каси товариства.

Мотиви, з яких виходив суд, та висновки суду

Позивач не надав доказів на підтвердження проходження відповідачем процедури ідентифікації при укладенні кредитного договору, а також на підтвердження того, що цей договір був підписаний саме відповідачем з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Так, довідка про ідентифікацію містить твердження про те, що відповідач був ідентифікований позивачем.

Зазначена довідка є одностороннім внутрішнім документом позивача, не погоджувалася відповідачкою, не містить відомостей, які б достовірно підтверджували факт вчинення нею правочину, та не відповідає вимогам процесуального закону щодо належності й допустимості доказів.

Крім того, позивач не надав доказів існування між сторонами правовідносин, у тому числі, з приводу договору банківського рахунку (договору про банківське обслуговування), які існували раніше, що свідчило б про те, що відповідач вже був зареєстрований у системі банку та що він мав саме той фінансовий телефонний номер (як один з засобів його ідентифікації як клієнта банку), на який було надіслано одноразовий ідентифікатор «6380».

Довідка про ідентифікацію не може замінити собою такі докази. Тим більше, що вона не містить жодних конкретних даних про договір про банківське обслуговування та/або про попередню реєстрацію відповідача як клієнта банку з вищевказаним фінансовим телефонним номером (реєстрацію особистого кабінету клієнта банку).

За правилами ст.78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст.79 ЦПК України).

У вищезгаданій справі №524/5556/19 суди встановили, що позивачка (позичальниця) ініціювала укладення оспорюваного договору, оформивши заявку на сайті відповідача, а спірний договір про надання фінансового кредиту підписаний позивачкою, як позичальником, за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, який був надісланий відповідачем на номер телефону, зазначений позивачкою при реєстрації на сайті ТОВ «КУ «Європейська кредитна група». Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений.

У справі, що розглядається, матеріали справи не містять доказів ініціювання позивачем укладення кредитного договору з позивачем, а також доказів щодо конкретного фінансового телефонного номеру відповідача, який міг бути ним використаний як один з засобів ідентифікації клієнта у системі банку при отриманні одноразового ідентифікатора.

Крім того, позивачем не надано доказів того, що відповідач отримав підтвердження вчинення електронного правочину у формі електронного документа, квитанції, товарного чи касового чека, квитка, талона або іншого документа у момент вчинення правочину, як того вимагає ч.11 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію».

За відсутності допустимих, достовірних та достатніх доказів про існування між сторонами правовідносин як банка та клієнта, які вже склалися до 08.11.2021, можна висловити лише таке припущення та, відповідно, припустити, що відповідач пройшов процедуру ідентифікації та підписав кредитний договір за допомогою одноразового ідентифікатора згідно з приписами Закону України «Про електронну комерції» з огляду на наявність персональних даних, що співпадають з персональними даними відповідача, у наданих позивачем копіях документів.

Проте, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч.6 ст.81 ЦПК України).

Що стосується паспорту споживчого кредиту, то навіть за умови підписання позичальником, цей документ не підтверджує факт укладення кредитного договору, а свідчить про виконання банком обов`язку з інформування позичальника про умови кредитування згідно з приписами Закону України «Про захист прав споживачів».

У постанові від 23.05.2022 у справі №393/126/20 Верховний Суд вказав, що потрібно розмежовувати форму правочину та спосіб підтвердження виконання переддоговірного обов`язку кредитодавцем по наданню споживачу інформації, необхідної для порівняння різних пропозицій кредитодавця. Способом підтвердження виконання переддоговірного обов`язку кредитодавця є паспорт споживчого кредиту. Проте у паспорті кредиту не відбувається фіксація волі сторін договору та його змісту.

Крім того, із змісту паспорта споживчого кредиту вбачається, що наведена в ньому інформація зберігає чинність лише до 27.08.2021. При цьому в документі зазначено, що розрахунок реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача має виключно репрезентативний характер, ґрунтується на обраних споживачем умовах кредитування та здійснений за припущення, що договір про споживчий кредит буде укладений і залишатиметься чинним протягом погодженого сторонами строку.

За таких обставин відсутні підстави вважати, що викладені у зазначених документах умови кредитування були належним чином погоджені саме з відповідачкою та стали складовою укладеного між сторонами кредитного договору.

Крім того, у тексті Акцепту пропозиції зазначено, що дата сплати обов`язкових мінімальних платежів з повернення кредиту визначається відповідно до Договору. Примірний графік та розрахунок сукупної вартості наведені в Тарифах, які є невід`ємною частиною договору та розміщені на сайті банку: www.alfabank.com.

Проте, ані Договору, ані Тарифів суду не надано.

При цьому щодо Тарифів, які розміщуються на сайті банку, суд зауважує наступне.

У постанові від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила частини першої статті 634 ЦК України за змістом якої - договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови та правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача (www. alfabank.ua) неодноразово змінювалися самим АТ «Альфа Банк» в період - з часу виникнення спірних правовідносин (08.11.2021 року) до моменту звернення до суду із вказаним позовом (09.12.2025 року), тобто кредитор міг додати до позовної заяви Витяг з Тарифів та Витяг з Умов у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову. За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачці Умови та правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, надані банком Витяг з Тарифів та Витяг з Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачкою кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.

У постанові від 17.04.2024 у справі №754/644/21 Верховний Суд зробив аналогічні висновки.

Отже, суд доходить висновку, що позивач не довів належними та допустимими доказами факту укладення між АТ «Альфа-Банк» та відповідачкою кредитного договору №631741063 від 28.07.2021. Матеріали справи не містять оферти про укладення договору, яка б підтверджувала звернення відповідачки до позивача з наміром укласти кредитний договір та містила погоджені сторонами його істотні умови.

Сам по собі розрахунок заборгованості, складений позивачем в односторонньому порядку, за відсутності належних доказів укладення кредитного договору та погодження його істотних умов не є належним і достатнім доказом виникнення грошового зобов`язання, а також не підтверджує ні наявність, ні розмір заявленої до стягнення заборгованості та її складових.

Разом з тим, АТ «Сенс Банк» надало виписку по особовому рахунку ОСОБА_1 за період з 28.07.2021 по 07.05.2025.

Відповідно до вказаної виписки 28.07.2021 банк встановив кредитний ліміт у розмірі 39500,00 грн., який в подальшому змінювався; відповідачка користувалася коштами на рахунку та протягом усього періоду банк нараховував і списував з рахунку відсотки за кредит, відсотки за овердрафт, відсотки за прострочений овердрафт, за обслуговування основної картки, комісію за розстрочку, а також формував заборгованість, зокрема: по тілу кредиту - 46241,84 грн, по відсотках - 27678,09 грн.

Оскільки позивач не довів погодження сторонами таких істотних умов договору, як сплата процентів за кредит, процентів за овердрафт, процентів за прострочений овердрафт, процентів за прострочений несанкціонований овердрафт, а також комісії за обслуговування основної картки та комісії за розстрочку, суд дійшов висновку про неправомірність нарахування банком відповідачці зазначених процентів і комісій.

Отже, з відповідачки безпідставно списані відсотки в сумі 27678,09 грн., тому позовні вимоги АТ «Сенс Банк» підлягають частковому задоволенню, стягненню підлягає заборгованість в загальному розмірі 46241,84 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 259, 263-265 ЦПК України, суд

Розподіл судових витрат

Питання про розподіл судових витрат між сторонами суд вирішує відповідно до положень ст. 141 ЦПК України.

Судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі задоволення позову покладаються на відповідача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Тому з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1515,37 грн.

Що стосується заявленого позивачем розміру витрат на правничу допомогу у розмірі 6402,71 грн. суд зазначає наступне.

Статтею 137 ЦПК України визначено порядок відшкодування витрат на правничу допомогу.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Велика Палата Верховного Суду вже вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, та постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18.

Витрати на правничу допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правничу допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

На виконання вказаних вимог представник позивача надав суду: довіреність № 023787/25 від 03.02.2025 на уповноваження АТ «Сенс Банк» адвоката Цимбал В.І. представляти його інтереси на підставі договору про надання правової допомоги № 1006 від 28.01.2025; свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії ВЛ № 1287 видане 28.01.2021 на Цимбал В.І.; договір про надання послуг № 1006 від 28.01.2025, укладеного між АТ «Сенс Банк» та Адвокатським об`єднанням «СмартЛекс» в особі керуючого партнера Лойфера А.Е.

У постанові від 14.11.2024 у справі № 161/629/23 Верховний Суд зробив висновок про те, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін..), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних з наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Крім того суду не надано детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, розрахунку таких витрат.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що у задоволенні витрат на професійну правничу допомогу слід відмовити у повному обсязі у зв`язку з недоведеністю.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 12, 81, 141, 247, 263-265, 279, 280-283 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Частково задовольнити позовні вимоги Акціонерного товариства «Сенс Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_4 ) на користь Акціонерного товариства «Сенс Банк» (код ЄДРПОУ: 23494714) заборгованість кредитним договором від 28.07.2021 року у розмірі 46241 (сорок шість тисяч двісті сорок одна) грн. 84 коп.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_4 (РНОКПП: НОМЕР_4 ) на користь Акціонерного товариства «Сенс Банк» (код ЄДРПОУ: 23494714) судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1515 (одна тисяча п`ятсот п`ятнадцять) грн. 37 коп

Заочне рішення може бути оскаржене позивачем/його представником в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за заявою відповідача, яка подається протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення суду.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено без змін за результатами апеляційного розгляду справи.

Відомості щодо учасників справи:

позивач: Акціонерне товариство «Сенс Банк», місце знаходження: 03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, буд. 100, ЄДРПОУ 23494714;

відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .

Суддя І.С. Блага