Рішення № 138143971, 06.07.2026, Центральний районний суд м. Миколаєва

н\п 2/490/2336/2026 Справа № 490/1400/26

Центральний районний суд м. Миколаєва

_____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 липня 2026 року м.Миколаїв

Центральний районний суд міста Миколаєва у складі головуючого судді Гуденко О.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в м. Миколаєві цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2026 року позивач ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (далі - ТОВ «ФК «ЄАПБ»), в особі свого представника, звернувся до Центрального районного суду м.Миколаєва з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути заборгованість за Кредитними договорами: №8564578 від 12.12.2024 р. та №31522-03/2025 від 14.03.2025 р. в загальній сумі 39437,25 грн та сплачений судовий збір в сумі 3328,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача посилається на те, що 12.12.2024 р. між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №8564578, який підписано електронним підписом позичальниці та за умовами якого відповідачці надано фінансовий кредит. 27.11.2025 року між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено Договір факторингу №27112025, відповідно до умов якого ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників. Відповідно до Реєстру боржників №1 від 27.11.2025 року до Договору факторингу №27112025 від 27.11.2025 року ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідачки в сумі 31007,25 грн, з яких: 11418,84 грн сума заборгованості за основною сумою боргу; 13588,41 грн сума заборгованості за відсотками; 6000,00 грн - сума заборгованості за пенею, штрафами.

14.03.2025 року між ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №31522-03/2025, який підписаний електронним підписом позичальниці та за умовами якого відповідачці надано фінансовий кредит. 28.08.2025 р. між ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу №28082025, у відповідності до якого до ТОВ «ФК «ЄАПБ» перейшло право вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників. Відповідно до реєстру боржників до Договору факторингу №28082025 від 28.08.2025 р. ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло право грошової вимоги до відповідачки у сумі 8430,00 грн, з яких: 3000,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 810,00 грн - сума заборгованості за відсотками; 4620,00,00 грн - сума заборгованості за штрафом.

З моменту отримання права вимоги до відповідачки, позивачем не здійснювалося нарахування жодних штрафних санкцій.

Всупереч умовам Кредитних договорів, ОСОБА_1 не виконала свого зобов`язання. Після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідачки, остання не здійснила жодного платежу для погашення існуючої заборгованості ні на рахунки ТОВ «ФК «ЄАПБ», ні на рахунки попередніх кредиторів.

Таким чином, ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ «ФК «ЄАПБ» за Кредитними договорами: №8564578 від 12.12.2024 р. та №31522-03/2025 від 14.03.2025 р., в загальній сумі 39437,25 грн.

Позикодавці свої зобов`язання за договорами виконали в повному обсязі, а відповідачка кредит та відсотки за кредитами у повному обсязі не сплачує, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду з даним позовом та просить стягнути з неї заборгованість за кредитними договорами та судові витрати.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.02.2026 року дану справу передано на розгляд судді Гуденко О.А.

Ухвалою судді Гуденко О.А. від 23.03.2026 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Оскільки розгляд справи призначено в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, розгляд проводиться по матеріалах справи.

Відповідачка повідомлена про відкриття провадження, шляхом направлення копії ухвали про відкриття провадження та копії позовної заяви з додатками, а також відповідно до ч.10 ст. 187 ЦПК України, шляхом надання оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України.

Будь-яких заяв та клопотань від відповідачки не надходило, в установлений ч. 7 ст. 178 ЦПК України строк відзив на позовну заяву до суду не подала.

Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Згідно ч. 8 ст. 279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.

Статтею 174 ЦПК України визначено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.

У порядку ст. 178 ЦПК України відповідачка не скористалася своїм правом подання до суду відзиву на позовну заяву та/або заяви із запереченням проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Враховуючи вищенаведене, суд вирішує справу за наявними матеріалами, що передбачено ч. 8 ст. 178 ЦПК України.

Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.

Кожна особа, а у випадках, встановлених законом, органи та особи, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, або державні чи суспільні інтереси, мають право в порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів; або прав, свобод та інтересів інших осіб, інтереси яких вони захищають, державних чи суспільних інтересів.

Частина 1 ст.15 ЦК України закріплює право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства (ч.2 ст.15 ЦК України).

Так, за ст.11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Договір, в тому числі і договір кредиту, є підставою виникнення цивільних прав та обов`язків.

Щодо укладення Договору №8564578 про надання споживчого кредиту від 12.12.2024 року.

Матеріалами справи підтверджується, що 12.12.2024 року між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_2 укладено Договір №8564578 про надання споживчого кредиту, відповідно до якого Товариство надає Споживачу кредит у гривні, а Споживач зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені договором (п. 1.2 Договору).

Згідно п.п.1.3-1.5.2. Договору, сума кредиту (загальний розмір) складає: 10 000,00 гривень. Тип кредиту кредит. Строк кредиту 360 дні. Періодичність платежів зі сплати процентів кожні 30 днів. Детальні терміни повернення кредиту та сплати процентів, визначені в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (Графік платежів), що є Додатком №1 до цього Договору. Графік платежів розраховується за зниженою процентною ставкою, виходячи з припущення, що Споживач виконає свої обов`язки на умовах та у строки, визначені в Договорі.

Тип процентної ставки фіксована. Стандартна процентна ставка становить 1,00% в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п.1.4 цього Договору.

Знижена процентна ставка становить 0,95% в день та застосовується відповідно до умов, зазначених в цьому Договорі.

Мета отримання кредиту сторонами погоджена в п. 1.6. Договору - споживчі (особисті) потреби.

За п.п. 1.8.-1.8.2. Договору загальні витрати на дату укладення Договору складають:

- за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 36000,00 грн;

-за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки 35850,00 грн.

Згідно п.п. 1.9.-1.9.2. Договору, орієнтовна реальна річна процентна ставка на дату укладення Договору складає:

- за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 2333,95% річних;

-за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки 2253,44% річних.

Відповідно до п.п. 1.10-1.10.2. Договору орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення Договору складає:

- за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 46000,00 грн;

-за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки 45850,00 грн.

За п.п. 2.1. Кредитного договору, кошти кредиту надаються Товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок Споживача, уключаючи використання реківзитів платжіної картки № НОМЕР_1 .

Вказаний Договір був підписаний відповідачкою у відповідності до вимог частини 6 та 8 статті 11 і статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», електронним підписом одноразовим ідентифікатором «А8147» (п.10 Договору).

Наведені умови кредитування відображені й в паспортах споживчого кредиту та таблицях обчислення загальної вартості кредиту (Графік платежів), які підписано між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та відповідачкою електронними цифровими підписами одноразовими ідентифікаторами.

Отже, встановлене свідчить про те, що сторони погодили умови кредитування, в тому числі сплату процентів за користування кредитними коштами.

Факт перерахування кредиту в сумі 10 000,00 грн у відповідності до умов Договору №8564578 про надання споживчого кредиту від 12.12.2024 року на рахунок ОСОБА_1 підтверджується листом ТОВ «ФК «КОНТРАКТОВИЙ ДІМ» від 27.11.2025 р. Вих.№18078 про успішність фінансової операції, згідно укладеного між Товариством та ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» договором №087/20-П від 08.07.2020 року, а саме: перерахування коштів у сумі 10000,00 грн на картковий рахунок № НОМЕР_1 .

01.01.2025 року між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 укладено Додаткову угоду до Договору №8564578 про надання споживчого кредиту від 12.12.2024 року, згідно якої сторони домовилися збільшити суму кредиту на 2000,00 грн, в зв`язку з чим погодили внести наступні зміни до Договору:

1.1 Викласти п.1.3 Договору в новій редакції: «1.3. Сума кредиту (загальний розмір) складає: 12000,00 гривень. Тип кредиту кредит.»

1.2. Викласти Додаток №1 до Договору в новій редакції, що додається.

1.3. Враховуючи збільшення загальної суми кредиту, Сторони також визначають, що на момент укладення цієї Додаткової угоди:

Денна процентна ставка складе:

- за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 1,00% в день. (Розрахунок: (42 800,00 грн. / 12000,00 грн. )/ 360 дн. * 100% = 1,00% в день);

- за стандартною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки 1,00% в день. (Розрахунок: (42 640,00 грн. / 12000,00 грн. )/ 360 дн. * 100% = 1,00% в день)

Загальні витрати зазначені в Договорі на дату його укладання, збільшаться та складуть:

- за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 42800,00 грн;

- за стандартною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки 42640,00 грн.

Орієнтовна реальна річна процентна ставка складе:

- за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 2342,08% річних;

- за стандартною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки 2267,92% річних.

Орієнтовна загальна вартість кредиту зазначена в Договорі на дату його укладення збільшиться та складе:

- за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 54800,00 грн;

- за стандартною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки 54640,00 грн.

Вказана Додаткова угода від 01.01.2025 року підписана ОСОБА_1 електронним підписом за допомогою одноразового ідентифікатора «С8479».

Факт перерахування кредиту в сумі 2000,00 грн підтверджується листом ТОВ «ПЕЙТЕК УКРАЇНА» від 27.11.2025 Вих.№20251127-1.1, згідно якого між Товариством та ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» було укладено Договір про організацію переказу грошових коштів №190122-1 від 19.01.2022 (втратив чинність 04.07.2024 року). Відповідно до зазначеного Договору було успішно перераховано кошти на платіжну картку клієнта від ТОВ «Авентус Україна»: 01.01.2025 10:15:06 на суму 2000,00 грн, сайт торгівця - https://creditplus.ua, призначення платежу: зарахування на картку, маска картки НОМЕР_1 .

Щодо укладення Договору про надання фінансового кредиту №31522-03/2025 від 14.03.2025 року.

Матеріалами справи підтверджено, що 14.03.2025 року між ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання фінансового кредиту №31522-03/2025, відповідно до п. 1.1 якого відповідачка отримала кредит в розмірі 3000,00 грн, на умовах строковості, зворотності, платності, та зобов`язалася повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, визначених цим Договором.

Даний Договір підписаний відповідачкою електронним підписом за допомогою одноразового ідентифікатора «Y594»

Відповідно до п. 1.2. Договору тип кредиту: кредит; мета отримання кредиту: на власні потреби Клієнта, не пов`язані з підприємницькою діяльністю, незалежною професійною діяльністю або виконанням найманого працівника. Кредит надається строком на 120 днів. Дата надання кредиту 14.03.2025. Наданий кредит Клієнт зобов`язаний погасити в останній день вказаного строку кредитування, відповідно до графіку платежів. Кінцева дата погашення кредиту 11.07.2025 р.

Згідно п.п.1.4, 1.4.1. Договору, за користування кредитом Товариством нараховуються проценти в розмірі 0,90% в день на залишок заборгованості, що є платою за користування кредитом та комісія за видачу кредиту в сумі 300,00 грн (що складає 10,00% від суми кредиту). Тип процентної ставки: фіксована. Тип комісії - одноразова комісія (нараховується одноразово при видачі Кредиту в дату видачі Кредиту, якщо умови цього Договору передбачають сплату комісії за видачу Кредиту).

Денна процентна ставка складає 0,98% та застосовується у межах кредитування, вказаного в п.1.2. цього Договору.

Орієнтовна реальна річна процентна ставка за кредитом на дату укладення цього Договору складає 2572,74%.

Орієнтовна загальна вартість кредиту станом на дату укладення цього Договору складає 6540,00 грн.

Загальні витрати по кредиту складають 3540,00 грн.

Пунктом 1.5. Договору, детальні терміни (дати) повернення кредиту та сплати процентів визначені в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (Графік платежів), що є Додатком №1 до цього Договору.

За п.1.6. Договору кредит надається відповідачці в безготівковій формі у національній валюті на рахунок відповідача включаючи використання реквізитів платіжної картки №5167 - 81хх - хххх - 1484 протягом одного робочого дня з дня прийняття рішення про видачу кредиту.

Крім того, ОСОБА_1 за допомогою електронного підпису у вигляді одноразового ідентифікатора «W437» 14.03.2025 року підписано паспорт споживчого кредиту, в якому також визначені загальні умови кредитування.

Факт перерахування кредиту на рахунок ОСОБА_1 підтверджується листом ТОВ «УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ» від 08.01.2026 вих.№3426_260108123241, згідно якого ТОВ надає послуги з переказу коштів в національній валюті без відкриття рахунків (Ліцензія НБУ №21/788-рк від 01.05.2023 р.). Між Товариством та ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП»було укладено Договір про переказ коштів ФК-П-2022/02-3 від 2022-02-22. Відповідно до зазначеного Договору було успішно перераховано кошти на платіжну картку клієнта: 14-03-2025 18:50:01 на суму 3000,00 грн, маска картки НОМЕР_1 , номер транзакції в системі iPay.ua 680415656, призначення платежу: Зарахування 3000 грн на карту НОМЕР_1 .

Щодо відступлення права вимоги за Кредитними договорами.

27.11.2025 року між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено Договір факторингу №27112025, відповідно до умов якого ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» Права Вимоги до Боржників, вказаними у Реєстрі боржників.

27.11.2025 року між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» складено Акт прийому-передачі Реєстру Боржників за Договором факторингу №27112025 від 27.11.2025 року, за яким Клієнт передав, а Фактор прийняв Реєстр Боржників від 27.11.2025 року кількістю 2389, після чого, з урахуванням пункту 1.2. Договору факторингу №27112025 від 27.11.2025 року, від Клієнта до Фактора переходять Права Вимоги заборгованості від Боржників і Фактор стає кредитором по відношенню до Боржників стосовно Заборгованостей.

Відповідно до Витягу з Реєстру боржників від 27.11.2025 року до Договору факторингу №27112025 від 27.11.2025 року ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за Кредитним договором №8564578 від 12.12.2024 рокув сумі 31007,25 грн, з яких: 11418,84 грн сума заборгованості за основною сумою боргу; 13588,41 грн сума заборгованості за відсотками; 6000,00 грн - сума заборгованості за пенею, штрафами.

28.08.2025 року між ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу №28082025, відповідно до умов якого, ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» відступає ТОВ «ФК «ЄАПБ», а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників.

28.08.2025 року між ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП»та ТОВ «ФК «ЄАПБ» складено Акт прийому-передачі Реєстру Боржників за Договором факторингу №28082025 від 28.08.2025 року, за яким Клієнт передав, а Фактор прийняв Реєстр Боржників кількістю 6712, після чого з урахуванням пункту 1.2 Договору факторингу №28082025 від «28» серпня 2025 року, від Клієнта до Фактора переходять Права Вимоги заборгованості від Боржників і Фактор стає кредитором по відношенню до Боржників стосовно Заборгованостей.

Відповідно до витягу з Реєстру боржників від 28.08.2025 року до Договору факторингу №28082025 від 28.08.2025 року, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за Кредитним договором №31522-03/2025 від 25.03.2025 р., в сумі 8430,00 грн, з яких: 3000,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 810,00 грн - сума заборгованості за відсотками; 4620,00 грн - сума заборгованості за штрафом.

Відповідно до статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов`язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора; зобов`язання в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Положеннями статті 516 ЦК України визначено, що заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

За приписами статті 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до статті 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події.

У таких випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.

Згідно зі статтею 1080 ЦК України презюмується дійсність договору факторингу незалежно від наявності домовленості між клієнтом та боржником про заборону відступлення права грошової вимоги або його обмеження.

За правилом статті 1082 ЦК України боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом.

Отже, за змістом наведених положень закону заміна кредитора на фактора не означає звільнення боржника від обов`язку виконати зобов`язання, а лише надає боржникові право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце та у випадку, коли таких доказів не надано, виконати зобов`язання на рахунок первинного кредитора.

У даній справі, встановлено, що відступлення прав вимоги до ОСОБА_1 за Кредитними договорами: №8564578 від 12.12.2024 р. та №31522-03/2025 від 14.03.2025 р. було здійснено шляхом укладення Договорів факторингу про відступлення ТОВ «ФК «ЄАПБ» належне йому право вимоги .

У матеріалах справи відсутні документи, які б свідчили про визнання Договорів факторингу укладених між первісними кредиторами та ТОВ «ФК «ЄАПБ» недійсними або заперечення учасниками справи факту правомірності укладення цих договорів.

За такого, враховуючи вищевказане, право вимоги до боржника ОСОБА_1 за вказаними вище Кредитними договорами перейшло до ТОВ «ФК «ЄАПБ», що дає останньому право на стягнення з відповідачки в судовому порядку неповернуті нею суми позик.

Щодо укладення договорів в електронній формі.

Відповідно до положень частин 1 та 2 статті 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі.

Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Абзац другий частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, встановлені статтею 203 ЦК України.

Так, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятись у формі, встановленій законом.

Пунктами 5 та 6 частини 1 статті 3 Закону України " Про електронну комерцію" визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому, одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (пункт 12 частини 1 статті 3 Закону України « Про електронну комерцію»).

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому ЦК України та ГК України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеному у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною 6 цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею ( стаття 11 Закону України " Про електронну комерцію).

Положеннями статті 12 Закону України "Про електронну комерцію" визначено, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України " Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Судом встановлено, що Кредитні договори: №8564578 від 12.12.2024 р. та №31522-03/2025 від 14.03.2025 р. між первісними кредиторами та відповідачкою ОСОБА_1 укладені в електронному вигляді, із застосуванням електронних підписів одноразовими ідентифікаторами.

Враховуючи викладені обставини, суд вважає, що вищевказані кредитні договора укладені сторонами в електронному вигляді з використанням електронних підписів, відповідають вимогам статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», при укладенні цих договорів сторони досягли згоди щодо всіх істотних умов та у сторін, відповідно до приписів статті 11 ЦК України, виникли права та обов`язки, які витікають із Кредитних договорів: №8564578 від 12.12.2024 р. та №31522-03/2025 від 14.03.2025 р.

Щодо стягнення заборгованості за тілом кредиту та відсотками за Кредитними договорами №8564578 від 12.12.2024 р. та №31522-03/2025 від 14.03.2025 р.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 1 ст. 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно з ч. 4 ст. 631 ЦК України закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Статтею 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Згідно зі ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частинами 1-3 ст.1056-1 ЦК України визначено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено кредитодавцем в односторонньому порядку. Умова договору щодо права кредитодавця змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною.

Стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню (Постанова ВП ВС від 14.11.2018 року у справі № 2-383/2010 (провадження №14-308цс18)).

Як вбачається з розрахунків заборгованості, складеними первісними кредиторами, за Кредитними договорами, ОСОБА_1 погашення існуючої заборгованості в повному обсязі не здійснювала, в зв`язку з чим утворилася заборгованість, а саме:

- за Кредитним договором №8564578 від 12.12.2024 р. відповідачкою 581,16 грн сплачено тіла кредиту та 12826,44 грн сплачено відсотки, в зв`язку з чим борг складає 31007,25 грн, з яких: 11418,84 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 13588,41 грн - сума заборгованості за відсотками; 6000,00 грн - сума заборгованості за пенею, штрафами.

- за Кредитним договором та №31522-03/2025 від 14.03.2025 р. відповідачкою платежі не вносилися, в зв`язку чим борг складає 22990,00 грн, з яких: 8430,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 810,00 грн - сума заборгованості за відсотками; 4620,00 грн - сума заборгованості за штрафом.

За такого, оскільки сторонами погоджено сплату процентів, а також, беручи до уваги не повне виконання відповідачкою умов Кредитних договорів, суд вважає, що право позивача, щодо отримання від відповідачки неповернуту нею суму отриманих кредитів та процентів за користування кредитними коштами підлягає захисту, а тому, слід задовольнити вимоги щодо стягнення з ОСОБА_1 суму заборгованості:

- за тілом кредиту 11418,84 грн та за процентами 13588,41 грн по Кредитному договору №8564578 від 12.12.2024 року;

- за тілом кредиту - 3000,00 грн та за процентами - 810,00 грн по Кредитному договору №31522-03/2025 від 14.03.2025 року.

Щодо стягнення заборгованості за штрафними санкціями.

Згідно розрахунків заборгованості, первісними кредиторами нараховані штрафні санкції:

- за Кредитним договором №8564578 від 12.12.2024 року 6000,00 грн за період з 09.05.2025 р. по 04.06.2025 р.;

- за Кредитним договором та №31522-03/2025 від 14.03.2025 року 4620,00 грн за період з 14.03.2025 р. по 28.08.2025 р.

Штрафні санкції за кредитним договором це фінансові стягнення (неустойка, пеня, штраф), які позичальник сплачує кредитору за невиконання або неналежне виконання договірних зобов`язань.

Частиною 3 статті 549 ЦК України визначено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого відповідним законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, на всій території України введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, дія якого триває по теперішній час.

17.03.2022 р. набув чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» №2120-1X від 15 березня 2022 р. Його положення стосується питань, зокрема кредитування. А саме, цим Законом було внесено зміни до розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України та доповнено його пунктом 18, що встановлює нові правила звільнення позичальника від відповідальності в разі прострочення виконання ним своїх зобов`язань.

Відповідно до п. 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Верховний Суд вже неодноразово викладав висновки щодо застосування пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України до зобов`язань, які виникли на підставі окремих договорів. Так, у постановах від 12.02.2025 у справі №758/5318/23, від 06.05.2025 у справі №464/2647/22 зроблено висновок, що «у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Тлумачення п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань. Така особливість проявляється: (1) в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; (2) в договорах, на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; (3) у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною другою статті 625 ЦК України, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем)».

Відтак, у період дії в Україні воєнного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності перед кредитодавцем за таке прострочення. У разі допущення такого прострочення споживач звільняється, зокрема, від обов`язку сплати кредитодавцю неустойки (штрафу, пені) та інших платежів, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) споживачем зобов`язань за таким договором.

Таким чином, підстави для стягнення штрафних санкцій у період воєнного стану відсутні, в зв`язку із чим, позовні вимоги щодо стягнення з відповідачки заборгованості за штрафними санкціями за Кредитними договорами: №8564578 від 12.12.2024 р. та №31522-03/2025 від 14.03.2025 р. у загальній сумі 10620,00 грн слід залишити без задоволення.

Згідно зі ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно ч.1 ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення, що визначено частиною 2 статті 77 ЦПК України.

Згідно ст. ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відтак, оскільки на час розгляду справи судом відповідачкою не надано даних, що свідчать про повне погашення заборгованості у добровільному порядку та про причини несвоєчасного погашення заборгованості за Кредитними договорами: №8564578 від 12.12.2024 р. та №31522-03/2025 від 14.03.2025 р., беручи до уваги неправомірність нарахування штрафних санкцій під час воєнного стану, суд приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог ТОВ «ФК «ЄАПБ» та стягнення з ОСОБА_1 кредитної заборгованості за вкаазними Кредитними договорами у загальній сумі 28817,25 грн.

Щодо стягнення судових витрат.

Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання як розподілити судові витрати між сторонами.

Згідно з частиною 1 статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір у сумі 3328,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №150356 від 13.01.2026 року.

За такого, враховуючи часткове задоволення позовних вимог, з відповідачки на користь позивача слід стягнути судовий збір пропорційно до задоволених позовних вимог у сумі 2431,81 грн(28817,25 х 3328/ 39437,25).

Частиною четвертою статті 10 ЦПК України передбачено, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Згідно позиції Європейського суду з прав людини, сформованої, зокрема у справах "Салов проти України", "Проніна проти України" та "Серявін та інші проти України": принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії").

За такого, на підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог та стягнення з відповідачки заборгованість за кредитним договором у сумі 28817,25 грн та судового збору у розмірі 2431,81 грн. В задоволенні іншої частини позовних вимог слід відмовити в зв`язку з їх безпідставністю.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 526, 549, 610-612, 625, 1049-1050, 1054 ЦК України, ст. ст. 13, 77-81, 259, 263-265, 247, 280-285 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість в загальній сумі 28 817,25 грн (двадцять вісім тисяч вісімсот сімнадцять гривень 25 копійок), з яких:

- за Кредитним договором №8564578 від 12.12.2024 року 25007,25 грн, з яких: 11418,84 грн - сума заборгованості за основним зобов`язанням; 13588,41 грн - сума заборгованості за процентами за користування кредитом;

- за Кредитним договором №31522-03/2025 від 14.03.2025 року 3810,00 грн, з яких: 3000,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 810,00 грн - сума заборгованості за відсотками.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» витрати на судовий збір у сумі 2 431,81 грн (дві тисячі чотириста тридцять одна гривня 81 копійка).

В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Реквізити сторін:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів", юридична адреса: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 30, код ЄДРПОУ: 35625014, реквізити IBAN № НОМЕР_2 в АТ «ТАСкомбанк.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .

Суддя О.А. Гуденко