Єдиний державний реєстр судових рішень
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул.В`ячеслава Чорновола, 29/32, м.Кропивницький, Україна, 25006,
тел. 30-10-22, 30-10-23 E-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua
УХВАЛА
07 липня 2026 рокуСправа № 912/3203/25
Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Тимошевської В.В. за участю секретаря судового засідання Проскурні О.О., розглянувши у справі №912/3203/25
про неплатоспроможність ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1
заяву кредитора - Товариства з обмеженою відповідальністю "ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС", вул. Ґедройця Єжи, 6, офіс 521, м. Київ, 03150
про визнання грошових вимог в сумі 141 247,03 грн
Представники:
від боржника - участі не брали;
від керуючого реструктуризацією - арбітражний керуючий Пропадущий А.В. (в режимі відеоконференції);
від кредитора (ТОВ "ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС") - Арсемікова І.В., довіреність № 2 від 20.01.2026 (в режимі відеоконференції);
від інших кредиторів - участі не брали,
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою від 24.03.2026 суд відкрив провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 , ввів процедуру реструктуризації боргів боржника, ввів мораторій на задоволення вимог кредиторів, прзначив керуючим реструктуризацією арбітражного керуючого Пропадущого А.В., призначив попереднє засідання суду.
24.03.2026 (номер публікації: 78843, дата публікації на сайті ВГСУ: 24.03.2026 18:05) офіційно оприлюднено оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 .
За результатами попереднього засідання, ухвалою від 18.06.2026 суд визнав грошові вимоги кредиторів ТОВ "КРЕДИТИ ГОТІВКОЮ", АТ "УНІВЕРСАЛ БАНК" і ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЕЛ.ЕН.ГРУП" до ОСОБА_1 ; призначив засідання, на якому буде розглянуто схвалений кредиторами план реструктуризації боргів або прийнято рішення про перехід до процедури погашення боргів чи про закриття провадження у справі .
29.04.2026 через підсистему "Електронний суд" від ТОВ "ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС" надійшла заява про визнання грошових вимог до боржника у загальному розмірі 141 247,03 грн, а також 5 324,80 грн судового збору.
Ухвалою від 04.05.2026 суд прийняв заяву до розгляду та оскільки така заява була подана після закінчення строку згідно ч. 1 ст. 45 КУзПБ, постановив розглянути заяву в судовому засіданні, яке буде проведено після попереднього засідання господарського суду.
Ухвалою від 18.06.2026 суд призначив заяву до розгляду в засіданні 30.06.2026, в якому оголосив перерву до 07.07.2026.
07.05.2026 керуючим реструктуризацією арбітражним керуючим Пропадущим А.В. подано повідомлення, відповідно до якого грошові вимоги ТОВ "ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС" визнано частково в розмірі 120 247,03 грн (заборгованість по тілу кредиту та нарахованим процентам за користування кредитом (2 черга задоволення вимог); решту вимог в сумі 17 500,00 грн штрафних санкцій та 3 500,00 грн комісії просить відхилити.
У засіданні суду 07.07.2026 арбітражним керуючим Пропадущим А.В. грошові вимоги ТОВ "ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС" визнано частково у вказаних в повідомленні сумах.
Кредитор заяву з грошовими вимогами підтримав повністю.
Боржниця не забезпечила участь свого представника, належним чином повідомлена про розгляд заяви.
Розглянувши заяву ТОВ "ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС" з грошовими вимогами до боржниці, господарський суд зазначає таке.
За ст. 1 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) кредитор - це, зокрема, юридична або фізична особа, які мають вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника.
Згідно ст. 113 КУзПБ провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.
В силу положень ч. 3 ст. 45 КУзПБ до заяви кредитора в обов`язковому порядку додаються, зокрема, документи, що підтверджують грошові вимоги до боржника.
Відповідно до висновку Верховного Суду у постанові від 15.10.2019 у справі №908/2189/17, у справі про банкрутство господарський суд не розглядає по суті спори стосовно заявлених до боржника грошових вимог, а лише встановлює наявність або відсутність відповідного грошового зобов`язання боржника шляхом дослідження первинних документів (договорів, накладних, актів тощо).
На підставі поданих доказів встановлено, що 16.02.2025 між ТОВ "ЛІНЕУРА УКРАЇНА" та ОСОБА_1 укладено договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 5320798 (далі - Кредитний договір ) підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України "Про електронну комерцію".
На умовах, встановлених Договором, ТОВ "ЛІНЕУРА УКРАЇНА" зобов`язується надати Клієнту грошові кошти в гривні (далі - кредит) на умовах строковості, зворотності, платності, а ОСОБА_1 зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені Договором.
Відповідно до п. 1.2. тип кредиту - кредит, сума кредиту складає 35 000,00 грн.
Згідно із п. 1.3 Договору строк кредиту 360 днів. Періодичність платежів - кожні 30 днів.
На підставі погоджених умов, викладених в п. 2.1. Договору, ТОВ "ЛІНЕУРА УКРАЇНА" надає кредит у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту на банківський рахунок Клієнта за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки) НОМЕР_2 .
Відповідно до зазначених вище умов Договору, ТОВ "ЛІНЕУРА УКРАЇНА" свої зобов`язання перед ОСОБА_1 виконало та надало їй кредит в сумі 35 000,00 грн шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку № НОМЕР_3 , що підтверджується копією довідки платіжного провайдера - ТОВ "ПЕЙТЕК". Зарахування кредитних коштів на платіжну карту ОСОБА_2 відбулось на підставі укладеного Договору про переказ коштів № 03012024-1 від 03.01.2024 між ТОВ "ЛІНЕУРА УКРАЇНА" та ТОВ "ПЕЙТЕК УКРАЇНА". За інформацією в ТОВ "ПЕЙТЕК УКРАЇНА" (лист вих. № 20251201-276 ВІД 01.12.2025) грошові кошти у сумі 35 000,00 грн було успішно перераховано на платіжну карту ОСОБА_1 . За користування кредитними коштами нараховано відповідні проценти.
Згідно наданого розрахунку, ОСОБА_1 у період з 16.02.2025 по 28.11.2025 сплачено ТОВ "ЛІНЕУРА УКРАЇНА" всього 18 502,26 грн, з яких 3 707,18 грн спрямовано на погашення тіла кредиту, 11 295,08 грн - на проценти за користування кредитом, 3 500,00 грн - на комісію за надання кредиту.
28.11.2025 ТОВ "ЛІНЕУРА УКРАЇНА" на підставі Договору факторингу № 28-11/25-Л за плату відступило, а ТОВ "ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС" набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 .
На підтвердження набуття прав вимоги додано копії Договору факторингу з додатками; копії Актів прийому-передачі Реєстру прав вимог; копію платіжної інструкції щодо оплати за Договором факторингу.
Згідно кінцевого розрахунку, застосованих штрафних санкцій та нарахованих новим кредитором процентів, заборгованість ОСОБА_1 за договором становить: 31 292,82 грн - тіло кредиту; 92 454,21 грн - проценти; 17 500,00 грн - штраф.
Керуючий реструктуризацією арбітражний керуючий Пропадущий А.В. у повідомленні заперечив проти визнання штрафу, посилаючись на п. 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України та вказав про безпідставність нарахування комісії з огляду на нікчемність умов договору, які передбачають її застосування.
Суд враховує, що за загальним правилом, викладеним в ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), договір є однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Згідно Закону України "Про споживче кредитування", договір про споживчий кредит - це вид кредитного договору, за яким кредитодавець зобов`язується надати споживчий кредит у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач (позичальник) зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, встановлених договором (ст. 1 Закону).
За ч. 1 ст. 13 Закону України "Про споживче кредитування" договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та/або супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг", а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про електронну комерцію").
Згідно матеріалів справи, кредитний договір укладено боржницею ОСОБА_1 в електронній формі та підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором. Укладення кредитного договору також підтверджується фактичним отримання ОСОБА_1 кредитних коштів за договором № 5320798 від 16.02.2025 в сумі 35 000,00 грн.
Суд констатує, що ОСОБА_1 під час розгляду заяви в суді не заперечила наведених вище обставин щодо укладення кредитного договору і отримання за ним кредитних коштів. Крім того, ТОВ "ЛІНЕУРА УКРАЇНА" за договором № 5320798 від 16.02.2025 вказаний у списку кредиторів, доданого боржницею до заяви про відкриття справи (п. 19 конкретизованого списку кредиторів).
Також не заперечено зазначених обставин керуючим реструктуризацією.
Отримання позичальником кредиту передбачає право кредитодавця отримати за користування кредитом проценти, що відповідає положенням ст. 1048 ЦК України, ст. 8 Закону України "Про споживче кредитування".
Перевіривши розрахунок нарахованих процентів, суд встановив, що проценти нараховано за розміром, встановленим договором (0,95% за кожен день користування кредитом). Нарахування процентів здійснено в межах строку кредитування з 16.02.205 по 10.02.2026.
За вказаних обставин, згідно поданих доказів підтверджено наявність заборгованості ОСОБА_1 за договором № 5320798 від 16.02.2025 як за тілом кредиту, так і за процентами.
Набуття права вимоги новим кредитором ТОВ "ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС" здійснено на підставі договору факторингу № 28-11/25/Л від 28.11.2025, що узгоджується із ст. 18 Закону України "Про споживче кредитування" та відповідними положеннями ЦК України (ст. ст. 512, 514-516). Заперечень щодо переходу такого права боржниця не висувала.
Поряд з цим, суд погоджується з твердженням керуючого реструктуризацією щодо безпідставного нарахування комісії в розмірі 3 500,00 грн.
Так, умовами договору про надання споживчого кредиту передбачено сплату позичальником комісії в сумі 3 500,00 грн за надання кредиту (п. 1.4. Договору). При цьому, згідно визначення "комісія за надання кредиту", наведеного в договорі - це грошові кошти, які клієнт зобов`язується оплатити в якості однієї зі складових оплат (перша складова) за надання та користування кредитом відповідно до умов договору.
Разом з цим, за користування кредитом договір і законодавство передбачає сплату процентів.
Надання грошових коштів за укладеним кредитним договором відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України є обов`язком банку, виконання такого обов`язку не може обумовлюватися будь-якою зустрічною оплатою з боку позичальника. Оскільки надання кредиту - це обов`язок банку за кредитним договором, то така дія як надання фінансового інструменту чи моніторинг заборгованості по кредиту не є самостійною послугою, що замовляється та підлягає оплаті позичальником на користь банку. Надання фінансового інструменту є фактично наданням кредиту позичальнику, така операція, як і моніторинг заборгованості по кредиту, відповідає економічним потребам лише самого банку та здійснюється при виконання прав та обов`язків за кредитним договором, а тому такі дії банку не є послугами, що об`єктивно надаються клієнту-позичальнику.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у справі № 524/5152/15-ц від 09.12.2019.
У постанові Верховного Суду від 31.08.2022 у справі № 202/5330/19 зазначено, що у кредитному договорі не зазначено переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування).
З урахуванням принципів справедливості та добросовісності на позичальника не можна покладати обов`язок сплачувати платежі за послуги, за отриманням яких він до кредитодавця фактично не звертався. Недотримання вказаних принципів призводить до порушення прав та інтересів учасників цивільного обороту. Виконання позичальником умов кредитного договору, встановлених із порушенням зазначених принципів, не приводить ці умови у відповідність до засад цивільного законодавства.
Згідно з ч. 5 ст. 12 Закону України "Про споживче кредитування" умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.
Нікчемність умов договору про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 5320798 від 16.02.2025 щодо обов`язку позичальника сплачувати комісію за надання кредиту означає, що такого обов`язку у ОСОБА_1 не виникло і відповідно у кредитодавця за договором не виникло права на таку комісію.
За вказаних обставин, є безпідставним зарахування сплачених ОСОБА_1 грошових коштів в сумі 3 500,00 грн в рахунок оплати комісії.
З огляду на викладене та враховуючи фактично сплачені ОСОБА_1 грошові кошти за договором (18 502,2 грн) та визначену договором черговість розподілу коштів і застосовуючи ст. 534 ЦК України, суд дійшов висновку про підтвердження матеріалами справи заборгованості ОСОБА_1 за договором в загальній сумі 120 247,03 грн (31 292,82 грн тіло кредиту та 88 954,21 грн проценти).
Також з огляду на положення п. 18 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" ЦК України є безпідставним нарахування штрафу в розмірі 17 500,00 грн.
Згідно п. 18 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Аналіз п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що його дія поширюється на всі зобов`язання, які виникають з договорів кредиту або позики, незалежно від їх виду, правової природи чи цільового призначення, оскільки законодавець не передбачив будь-яких виключень щодо застосування зазначеної норми до споживчих кредитів.
Відповідно до Закону України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" затверджено Указ Президента України від 24.02.2022 №64/2022, яким введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022, який у подальшому неодноразово продовжувався та триває й наразі.
У даному випадку нарахування штрафу в розмірі 17 500,00 грн здійснено в період воєнного стану, що звільняє від його сплати.
З огляду на викладене, є підтвердженими та підлягають визнанню грошові вимоги в розмірі 120 247,03 грн заборгованості, з яких 31 292,82 грн тіло кредиту та 88 954,21 грн проценти.
Частина 4 статті 133 КУзПБ встановлює таку черговість задоволення вимог кредиторів:
1) у першу чергу задовольняються вимоги до боржника щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам, які перебувають/перебували у трудових відносинах із боржником, сплати аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи, сплати страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування;
2) у другу чергу задовольняються вимоги щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів) та проводяться розрахунки з іншими кредиторами;
3) у третю чергу сплачуються неустойки (штраф, пеня), внесені до реєстру вимог кредиторів.
Тож вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС" до боржниці у сумі 120 247,03 грн підпадають під другу чергу задоволення.
Частиною другою статті 133 КУзПБ передбачено, що витрати, пов`язані з провадженням у справі про неплатоспроможність (витрати на оплату судового збору, сплату винагороди і відшкодування витрат арбітражного керуючого, пов`язаних з виконанням ним своїх повноважень, оплату послуг спеціалістів для проведення оцінки майнових об`єктів, що підлягають продажу), відшкодовуються у повному обсязі до задоволення вимог кредиторів.
Товариство з обмеженою відповідальністю "ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС" за подання заяви з грошовими вимогами до боржниці за платіжною інструкцією №0631160000 від 03.04.2026 сплатило 5 324,80 грн судового збору, який відповідно до частини другої статті 133 КУзПБ підлягає віднесенню до витрат цього кредитора, пов`язаних з провадженням у справі №912/3203/25 про неплатоспроможність ОСОБА_1 , що відшкодовуються у повному обсязі до задоволення вимог кредиторів.
Керуючись ст. 2, 45, 113, 123, 133 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. 3, 12, 234-235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
УХВАЛИВ:
Визнати грошові вимоги кредитора - Товариства з обмеженою відповідальністю "ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС", вул. Ґедройця Єжи, 6, офіс 521, м. Київ, 03150, ідентифікаційний код 42640371) до боржника - фізичної особи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) в сумі 120 247,03 грн заборгованості за кредитним договором (2 черга задоволення вимог кредиторів); 5 324,80 грн витрат на сплату судового збору за подання заяви з грошовими вимогами (позачергово до задоволення вимог кредиторів).
Решту вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС" відхилити.
Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Центрального апеляційного господарського суду в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених Кодексом України з процедур банкрутства.
Копії ухвали надіслати боржнику, арбітражному керуючому Пропадущому А.В., Товариству з обмеженою відповідальністю "ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС" до електронних кабінетів.
Повний текст ухвали складено 13.07.2026.
Суддя В.В.Тимошевська
Судове рішення № 138141778, Господарський суд Кіровоградської області було прийнято 07.07.2026. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 912/3203/25. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: