Рішення № 138139649, 24.06.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

24.06.2026Справа № 910/13159/24

Господарський суд міста Києва у складі судді Пукшин Л.Г., за участі секретаря судового засідання Рябокінь Є.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Акціонерного товариства «Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія «Укртатнафта» (39610, Полтавська обл., м. Кременчук, вул. Свіштовська, 3, ідентифікаційний код 00152307)

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Уелс Хаус» (04080, м. Київ, вул. Межигірська, буд. 87-А, ідентифікаційний код 37974598)

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Офіс Генерального прокурора (01011, м. Київ, вул. Різницька, 13/15, ідентифікаційний код 00034051)

про визнання недійсним правочину (додаткової угоди)

за участі представників сторін:

від позивача: Явних О.М.; Сухорук А.М.; Анісімов К.Г.

від відповідача: не з`явилися

від прокуратури: Синюк О.М.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва звернулось Акціонерне товариство "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта" з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Уелс Хаус" про визнання недійсною з моменту укладання додаткову угоду від 16.08.2022 до договору поставки нафтопродуктів №1341/2/2118 від 27.11.2019.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що укладена 16.08.2022 з відповідачем додаткова угода до договору поставки нафтопродуктів №1341/2/2118 від 27.11.2019 підписана представником позивача з перевищенням повноважень особою, що її підписала та всупереч приписам частини 2 статті 203 Цивільного кодексу України, а відтак підлягає визнанню недійсною з моменту укладання.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.10.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/13159/24, справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 27.11.2024.

20.11.2024 через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" представником відповідача подано відзив на позовну заяву, відповідно до якого, останній просив з метою повного та всебічного розгляду даної справи, поставити позивачу наступні запитання: чому позивач просить визнати недійсною лише останню додаткову угоду до Договору, а не усі додатки, додаткові угоди, специфікації до Договору поставки нафтопродуктів № 1341/2/2118 від 27.11.2019 року, що були підписані Пінчуком А.І.?, продовжити строки для подання відзиву, прийняти та долучити до матеріалів справи даний відзив на позовну заяву та в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

20.11.2024 через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" представником відповідача подано клопотання про витребування доказів.

25.11.2024 через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" представником позивача подано відповідь на відзив.

25.11.2024 через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" представником позивача подано заперечення на клопотання про витребування доказів.

26.11.2024 через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" представником відповідача подано клопотання про долучення письмових доказів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.11.2024 витребувано у позивача докази та відкладено підготовче засідання на 11.12.2024.

02.12.2024 через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" представником відповідача подано заперечення на відповідь на відзив.

05.12.2024 позивачем подано до суду заяву про надання документів на виконання ухвали суду.

06.12.2024 через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" представником позивача подано додаткові пояснення.

Протокольною ухвалою від 11.12.2024 підготовче засідання було відкладено на 15.01.2025.

10.01.2025 до суду надійшов лист Офісу Генерального прокурора, згідно якого останній просив суд залучити Офіс Генерального прокурора до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору.

У підготовчому засіданні 15.01.2025 судом враховано, що лист-звернення Офісу Генерального прокурора є таким, що подано у відповідності до ч. 3 ст. 53 ГПК України, відповідно до якого Офіс Генерального прокурора вступив за своєю ініціативою у справу, у зв`язку з чим судом було відкладено підготовче засідання на 05.02.2025.

28.01.2025 через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" представником позивача подано клопотання про поновлення строку на подання доказу та долучення доказу, а саме висновку експерта Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС країни від 16.12.2024 року №СЕ-19-24/59827-ЕК за результатами економічної експертизи.

04.02.2025 через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" представником відповідача подано клопотання про долучення до матеріалів справи фотокопію заяви свідка ОСОБА_1 , зареєстровану в реєстрі нотаріальних дій 04.02.2025 року за № 253 та оголосити перерву у підготовчому судовому засідання для забезпечення можливості подати заяву свідка в оригіналі до матеріалів справи.

05.02.2025 через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" представником позивача подано додаткові пояснення, згідно яких позивач не заперечував проти долучення пояснень ОСОБА_1 до матеріалів справи.

У підготовчому засіданні 05.02.2025 судом було встановлено, що відповідачем не дотримано вимог ч. 6 ст. 6 ГПК України та повідомлено відповідача про обов`язок, зареєструвати свій електронний кабінет через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему, що забезпечує обмін документами.

У судовому засіданні 05.02.205 проголошено протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 19.02.2025.

10.02.2025 через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" представником відповідача подано клопотання про долучення до матеріалів справи заяви свідка.

Аналогічне клопотання подано представником позивача до суду 11.02.2025.

10.02.2025 через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" представником відповідача подано заперечення на клопотання позивача про долучення до матеріалів справи висновку експерта.

18.02.2025 через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" представником відповідача подано письмові пояснення щодо допустимості доказу.

У підготовчому засіданні 19.02.2025 судом за результатами розгляду клопотання сторін про долучення доказів було проголошено протокольні ухвали про поновлення строків та долучення до матеріалів справи копію висновку експерта Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС країни від 16.12.2024 року №СЕ-19-24/59827-ЕК за результатами економічної експертизи та заяви свідка ОСОБА_1 , та відкладення підготовчого засідання на 05.03.2025, вдруге повідомлено відповідача про обов`язок, встановлений частиною 6 статті 6 ГПК України зареєструвати свій електронний кабінет через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему, що забезпечує обмін документами та попереджено про процесуальні наслідки у разі не виконання зазначених вимог закону.

04.03.2025 через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" представником відповідача подано клопотання про поновлення строків та долучення до матеріалів справи доказів, а саме: Рецензія № 1051/84101 від 10.01.2025 року на висновок експерта № СЕ-19-24/59827-ЕК від 16.12.2024 року; Висновок фахівця № 1021/81001 від 11.09.2024 року та Рецензія № 1051/81901 від 25.10.2024 року на довідку Північно-Східного офісу Держаудитслужби в Полтавській області від 28.08.2024 року.

05.03.2025 через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" представником відповідача подано заяву про виклик експерта.

05.03.2025 через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" від Офісу Генерального прокурора надійшли пояснення щодо позову.

У судовому засіданні, призначеному на 05.03.2025, судом заслухано думку учасників судового процесу перевірено матеріали поданого відповідачем клопотання про поновлення строків та долучення до матеріалів справи доказів та постановлено ухвалу про повернення без розгляду клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Уелс Хаус" про поновлення строків для подання доказів та долучення доказів.

У судовому засіданні оголошено протокольною ухвалою про відкладення підготовчого засідання на 26.03.2025.

25.03.2025 через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" позивачем подано пояснення.

26.03.2025 через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" представником відповідача подано клопотання про відкладення (перенесення) розгляду справи.

26.03.2025 через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" представником відповідача подано заперечення на пояснення Офісу Генерального прокурора від 05.03.2025.

26.03.2025 через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" представником відповідача подано клопотання про поновлення строку для подання доказів та долучення доказів до матеріалів справи, а саме: копії Протоколу правління ПАТ "Укртатнафта" № 61 від 05.09.2022 року; копії відповіді Адвоката Лисенко І.К. від 25.03.2025 року; копія листа відповіді Акціонерного товариства "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта" від 13.03.2025 року № 14/02-226.

У підготовчому засіданні 26.03.2025 оголошено протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 09.04.2025.

27.03.2025 до Господарського суду міста Києва надійшла ухвала Північного апеляційного господарського суду від 24.03.2025 про витребування з Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/13159/24, для розгляду апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Уелс Хаус" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 05.03.2025 у справі № 910/13159/24.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.03.2025 було зупинено провадження у справі № 910/13159/24 до повернення матеріалів справи до Господарського суду міста Києва.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 24.04.2025 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Уелс Хаус" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 05.03.2025 у справі №910/13159/24 залишено без задоволення, ухвалу Господарського суду міста Києва від 05.03.2025 у справі №910/13159/24 залишено без змін.

Ухвалою Верховного суду від 12.05.2025 відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Уелс Хаус" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 05.03.2025 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 24.04.2025 у справі №910/13159/24.

10.06.2025 через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" від ОСОБА_2 надійшла заява про вступ у справу останнього у якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.

16.06.2025 через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" позивачем подано заперечення на заяву про вступ третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.

19.06.2025 матеріали справи №910/13159/24 повернулись до Господарського суду міста Києва.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.06.2025 поновлено провадження у справі №910/13159/24, підготовче засідання призначено на 16.07.2025.

14.07.2025 через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" представником відповідача подано заяву про відкладення підготовчого засідання (заява зареєстрована 15.07.2025).

15.07.2025 через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" представником відповідача подано додаткові пояснення у справі (пояснення зареєстровані 16.07.2025).

15.07.2025 через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" представником ОСОБА_2 подано клопотання про долучення доказів у справі (клопотання зареєстроване 16.07.2025).

У судовому засіданні 16.07.2025, судом встановлено, що відповідно до інформації, отриманої на запит уповноваженого працівника суду та сформованої засобами підсистеми "Електронний суд", юридична особа (ЄДРПОУ: 37974598) не має зареєстрованого кабінету в підсистемі "Електронний суд" ЄСІТС станом на 16.07.2025, а тому судом проголошено протокольну ухвалу про залишення без розгляду: заяви ТОВ "Уелс Хаус" про виклик експерта від 05.03.2025, заперечення ТОВ "Уелс Хаус" на пояснення Офісу Генерального прокурора від 05.03.2025, клопотання ТОВ "Уелс Хаус" про поновлення строку для подання доказів та долучення доказів до матеріалів справи від 26.03.2025, заяву ТОВ "Уелс Хаус" про відкладення підготовчого засідання від 14.07.2025 та додаткові пояснення ТОВ "Уелс Хаус" від 15.07.2025.

Також судом у судовому засіданні 16.07.2025 розглянуто заяву ОСОБА_2 про вступ у справу у якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, та відмовлено у його задоволенні про що постановлено відповідну ухвалу.

Протокольною ухвалою від 16.07.2025 підготовче засідання було відкладено на 13.08.2025.

У підготовчому засіданні 13.08.2025 задоволено клопотання учасників судового процесу та відкладено підготовче засідання на 10.09.2025.

У підготовчому засіданні 10.09.2025 за клопотанням представника Офісу Генерального прокурора з метою встановлення повноважень представників відповідача витребувано у останніх оригінали для огляду та належним чином завірені копії договорів про надання правничої допомоги для долучення до матеріалів справи.

17.09.2025 (сформовано 18.09.2025) через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" адвокатом Андрійко Оленою Володимирівною як представником відповідача подано клопотання про долучення до матеріалів справи письмових доказів.

18.09.2025 (сформовано 19.09.2025) через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" адвокат Горбач Ігор Володимировим як представник відповідача подав клопотання про долучення до матеріалів справи копію договору б/н від 04.02.2025 доручення в рамках виконання Договору про надання професійної правничої допомоги від 13.08.2022 року та копію договору № 13-08/2022 від 13 серпня 2022 року про надання професійної правничої допомоги та зупинення провадження у справі № 910/13159/24 за позовом Акціонерного товариства "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Уелс Хаус" за участі Офісу Генерального прокурора про визнання недійсною додаткової угоди до розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 914/768/22.

22.09.2025 через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" адвокат Горбач Ігор Володимировим як представник відповідача подав клопотання про долучення до матеріалів справи ухвал Верховного суду у справі № 910/8142/24 та ухвали Господарського суду міста Києва від 11.09.2025 у справі № 910/15242/24.

23.09.2025 через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" адвокат Горбач Ігор Володимировим як представник відповідача подав повідомлення про відсутність матеріалів у електронній справі.

У судовому засіданні 24.09.2025 проголошено протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 22.10.2025 у зв`язку за направленням запиту до адвоката Олійника Олександра Андрійовича про витребування, в порядку ч. 4 ст. 74 ГПК України, оригіналу договору про надання правової допомоги №13-08/2022 від 13.08.2022, укладеного між адвокатом Олійником Олександром Андрійовичем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Уелс Хаус".

08.10.2025 до суду надійшов лист адвоката Олійника Олександра Андрійовича на виконання запиту суду про надання оригіналу договору про надання правової допомоги №13-08/2022 від 13.08.2022, укладеного між адвокатом Олійником Олександром Андрійовичем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Уелс Хаус".

У судовому засіданні 22.10.2025 представник відповідача заявив клопотання про відкладення підготовчого засідання та надання часу для ознайомлення з матеріалами справи та про зупинення провадження у справі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.10.2025 повернуто без розгляду клопотання відповідача від 18.09.2025, 19.09.2025 та від 22.09.2025 про долучення доказів, зупинено провадження у справі № 910/13159/24 до закінчення перегляду в касаційному порядку Великої Палатою Верховного Суду справи № 914/768/22.

23.02.2026 через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" Акціонерним товариством "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта" подано клопотання про поновлення провадження у справі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.03.2026 поновлено провадження у справі № 910/13159/24, призначено підготовче засідання на 25.03.2026.

09.03.2025 через підсистему "ЄСІТС" "Електронний суд" Акціонерним товариством "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта" подано письмові пояснення щодо висновків викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.12.2025 у справі №914/768/22, постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у справі №910/8142/24 від 28.01.2026 та постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у справі №908/206/24 від 18.02.2026.

23.03.2026 через підсистему "ЄСІТС" "Електронний суд" Акціонерним товариством "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта" подано заяву про доповнення правових підстав позову.

23.03.2026 через підсистему "ЄСІТС" "Електронний суд" Акціонерним товариством "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта" подано додаткові пояснення до заяви про доповнення правових підстав позову.

25.03.2026 (зареєстровано 24.04.2026) через підсистему "ЄСІТС" "Електронний суд" Товариством з обмеженою відповідальністю "Уелс Хаус" подано заперечення щодо долучення заяви позивача про доповнення правових підстав позову.

25.03.2026 (зареєстровано 24.04.2026) через підсистему "ЄСІТС" "Електронний суд" Товариством з обмеженою відповідальністю "Уелс Хаус" подано клопотання про визначення до завершення підготовчого судового засідання у справі, яка правова норма підлягає застосуванню до спірних у справі № 910/13159/24 правовідносин.

25.03.2026 через підсистему "ЄСІТС" "Електронний суд" Товариством з обмеженою відповідальністю "Уелс Хаус" подано клопотання про долучення доказів.

25.03.2026 через підсистему "ЄСІТС" "Електронний суд" Товариством з обмеженою відповідальністю "Уелс Хаус" подано клопотання про долучення заяви свідка та виклик свідка, у якому відповідач просить суд поновити йому строк на подання заяви свідка ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , посвідченої приватним нотаріусом Турчак С.М. 25.03.2026, долучити дану заяву до матеріалів справи та викликати свідка ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , для допиту в якості свідка по справі.

У підготовчому засіданні 25.03.2026 суд на місці ухвалив відкласти підготовче засідання на 15.04.2026.

27.03.2026 через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" Акціонерним товариством "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта" подано заперечення на долучення заяви свідка та виклик свідка.

27.03.2026 через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" Акціонерним товариством "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта" подано пояснення щодо клопотання про долучення документів.

09.04.2026 через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" Товариством з обмеженою відповідальністю "Уелс Хаус" подано відзив на позовну заяву з урахуванням заяви про доповнення правових підстав позову.

10.04.2026 через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" Товариством з обмеженою відповідальністю "Уелс Хаус" подано клопотання про виключення Офісу Генерального прокурора з складу учасників по справі №910/13159/24 або повідомлення Вищої ради правосуддя та Генерального прокурора про втручання прокурорів Офісу Генерального прокурора в діяльність суду при розгляді даної справи.

13.04.2026 через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" Акціонерним товариством "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта" подано заперечення на пояснення з урахуванням заяви про доповнення правових підстав позову.

У підготовчому засіданні 15.04.2026 суд на місці ухвалив задовольнити клопотання відповідача від 25.03.2026 про долучення доказів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.04.2026 відмовлено у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Уелс Хаус" про поновлення строку на подання доказів у справі, яке викладене у клопотанні про долучення заяви свідка та виклик свідка, клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Уелс Хаус" про долучення заяви свідка та виклик свідка залишено без розгляду.

У підготовчому засіданні 15.04.2026 суд на місці ухвалив задовольнити клопотання відповідача від 25.03.2026 про поновлення строку для подання доказів, долучити до матеріалів справи: копії протоколу правління ПАТ "Укртатнафта" від 05.09.2022 року № 61; копії відповіді адвоката Лисенко І.К. від 25.03.2025 року; копії листа-відповіді АТ "Укртатнафта" від 13.03.2025 року № 14/02-226, відкласти підготовче засідання на 06.05.2026.

20.04.2026 через підсистему ЄСТІС "Електронний суд" Товариством з обмеженою відповідальністю "Уелс Хаус" подано заперечення (на відповідь на відзив).

24.04.2026 позивачем через підсистему ЄСТІС "Електронний суд" подано письмові пояснення щодо протоколу засідання Правління АТ "УКРТАТНАФТА" №250 від 16.08.2010.

05.05.2026 (сформовано 04.05.2026) через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" Товариством з обмеженою відповідальністю "Уелс Хаус" подано письмові пояснення по справі.

06.05.2026 через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" відповідачем подано клопотання про витребування доказів, а саме: витребування у позивача та у Державного архіву Полтавської області належним чином засвідчені копії протоколів засідань правління ПАТ "Укртатнафта" за 16.08.2010 та витребування у Державного архіву Полтавської області відповідного договору про зберігання документів.

Цією ж датою, Офісом Генерального прокурора подано пояснення, у яких останній просить суд відповідно до ст. 50 ГПК України уточнити, що Офіс Генерального прокурора у справі № 910/13159/24 є саме третьою особою без самостійних вимог щодо предмету спору, оскільки рішення у цій справі може вплинути на його права та обов`язки, пов`язані із реалізацією повноважень процесуального керівництва у вищезгаданих кримінальних провадженнях: № 42022000000000719; № 12025000000000412; №12025000000002708.

У підготовчому засіданні 06.05.2026 суд на місці ухвалив відмовити у задоволенні клопотання відповідача щодо виключення Офісу Генерального прокурора зі складу учасників процесу, а також у задоволенні клопотання прокурора щодо залучення Офісу Генерального прокурора в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, оскільки судом станом на дату розгляду клопотання не встановлено, що рішення у даній справі може вплинути на права Офісу Генерального прокурора.

У підготовчому засіданні 06.05.2026 суд на місці ухвалив відкласти підготовче засідання на 13.05.2026.

13.05.2026 (сформовано 12.05.2026) від відповідача через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" надійшло клопотання про відкликання раніше поданого клопотання про витребування доказів від 05.05.2026.

Цією ж датою (сформовано 12.05.2026) від відповідача через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" надійшла заява (пропозиція) щодо мирного врегулювання спору.

13.05.2026 через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" від Товариства з обмеженою відповідальністю "УЕЛС ХАУС" надійшла заява про роз`яснення судового рішення (протокольної) ухвали від 15.01.2025 у справі 910/13159/24 шляхом зазначення: чи є Офіс Генерального прокурора учасником справи в розумінні ст. 41 Господарського процесуального кодексу України?; якими процесуальними правами та обов`язками наділений Офіс Генерального прокурора у справі 910/13159/24?; в інтересах якої особи та/або органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах звернувся до господарського суду в порядку частини третьої статті 53 Господарського процесуального кодексу України Офіс Генерального прокурора?

Також 13.05.2026 (сформовано 12.05.2026) від Товариства з обмеженою відповідальністю "Уелс Хаус" надійшла заява про повідомлення Вищої рад правосуддя та Генерального прокурора про втручання прокурорів Офісу Генерального прокурора в діяльність суду при розгляді даної справи № 910/13159/24.

У підготовчому засіданні 13.05.2026 суд на місці ухвалив задовольнити заяву відповідача та залишити його заяву про витребування доказів без розгляду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.05.2026 суд відмовив у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Уелс Хаус" про роз`яснення ухвали Господарського суду міста Києва від 15.01.2025 у справі 910/13159/24.

Прокурор у підготовчому засіданні 13.05.2026 надав усні пояснення щодо необхідності його залучення до участі у справі як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 статті 50 Господарського процесуального кодексу України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов`язки щодо однієї із сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи. Якщо суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до розгляду встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права та обов`язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.

Таким чином, при вирішенні питання щодо до участі у справі третьої особи суд має з`ясовувати, чи буде у зв`язку з прийняттям судового рішення з даної справи таку особу наділено новими правами чи покладено на неї нові обов`язки, або змінено її наявні права та/або обов`язки, або позбавлено певних прав та/або обов`язків у майбутньому.

Дослідивши матеріали позовної заяви, суд встановив, що рішення у даній справі може вплинути на права і обов`язки Офісу Генерального прокурора, а тому, на підставі ч. 2 ст. 50 Господарського процесуального кодексу України є необхідним залучення останнього до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача.

Також у підготовчому засіданні 13.05.2026 суд, за результатами дослідження заяви відповідача від 13.05.2026, повідомив про відсутність у даному випадку втручання в діяльність судді щодо здійснення правосуддя, зауваживши, що обов`язок судді звертатися з відповідним повідомленням до Вищої ради правосуддя та до Генерального прокурора встановлений ч. 4 ст. 48 та п. 7 ч. 6 ст. 56 Закону України "Про судоустрій та статус суддів", подання таких заяв учасниками справи в межах її розгляду чинним господарським процесуальним законодавством не передбачено.

У підготовчому засіданні 13.05.2026 суд на місці ухвалив закрити підготовче провадження та призначити справу до розгляду по суті на 09.06.2026.

21.05.2026 представник Акціонерного товариства "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта" через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" подав відповідь на заяву - пропозицію ТОВ "Уелс Хаус" щодо мирного врегулювання спору, у якій зазначив, що оскільки протягом майже чотирьох років з моменту укладення додаткової угоди від 16.08.2022 до договору поставки нафтопродуктів №1341/2/2118 від 27.11.2019 відповідачем не було надано позивачу жодних реальних пропозицій щодо погашення вказаної заборгованості, на даному етапі розгляд пропозиції ТОВ "Уелс Хаус" є передчасним, однак позивач повідомив про готовність розглянути можливість врегулювання спору мирним шляхом у разі сплати відповідачем не менше 20% від розміру заборгованості.

У судовому засіданні 09.06.2026 представником відповідача подано заяву про врегулювання спору за участю судді.

Відповідно до частини 1 статті 186 ГПК України врегулювання спору за участю судді проводиться за згодою сторін до початку розгляду справи по суті.

За приписами ст. 118 Господарського процесуального кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Суд залишає без розгляду заяви та клопотання, які без поважних причин не були заявлені в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом (ч. 2 ст. 207 ГПК України).

За таких обставин, оскільки ухвалою суду, яка занесена до протоколу судового засідання від 13.05.2026, суд закрив підготовче провадження та призначив справу до розгляду по суті на 09.06.2026, і жодних поважних причин неможливості подання даної заяви в підготовчому провадженні відповідачем не наведено, а також враховуючи, що заява підписана лише однією стороною (відповідачем), суд дійшов висновку про залишення без розгляду заяви-пропозиції щодо врегулювання спору за участі судді, поданої представником відповідача у судовому засіданні 09.06.2026.

У судовому засіданні 09.06.2026 суд заслухав пояснення представників позивача, які позовні вимоги підтримали та просили задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні усно заявив про відвід судді, у зв`язку з чим, суд на місці ухвалив відкласти судове засідання на 24.06.2026.

11.06.2026 (зареєстровано 12.06.2026) через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" Товариством з обмеженою відповідальністю "Уелс Хаус" подано заяву про відвід судді.

У зв`язку з перебуванням судді Пукшин Л.Г. у щорічній відпустці з 12.06.2026 по 23.06.2026 розгляд заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Уелс Хаус" про відвід судді здійснено після виходу судді з відпустки.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.06.2026 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Уелс Хаус» від 11.06.2026 про відвід судді про відвід судді Пукшин Л. Г. від розгляду справи №910/13159/24 залишено без розгляду.

22.06.2026 (зареєстровано 23.06.2026) від представника відповідача через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у зв`язку з тим, що представник відповідача з 22.06.2026 є тимчасово непрацездатним, що підтверджується медичним висновком про тимчасову непрацездатність 1111-AEP7 5K3E-C5M3 від 22.06.2026.

У судовому засіданні 24.06.2026 судом досліджено клопотання відповідача про відкладення, заслухано думки учасників судового процесу та відмовлено у його задоволенні, з тих підстав, що відповідач як юридична особа має повне право залучати інших представників (адвокатів, юристів) для захисту своїх інтересів у суді, тому клопотання про відкладення судового засідання через неможливість явки одного з представників не може вважатися обґрунтованим.

У судовому засіданні 24.06.2026 судом заслухано пояснення представника Офісу Генерального прокурора, яка позовні вимоги підтримала та просила суд задовольнити у повному обсязі, досліджено матеріали справи та заслухано заключні слова представників учасників судового процесу.

У судовому засіданні 24.06.2026 оголошено вступну та резолютивну частину рішення відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив.

27.11.2019 між Публічним акціонерним товариством «Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія «Укртатнафта», як постачальником, та Товариством з обмеженою відповідальністю «Уелс Хаус», як покупцем, був укладений договір № 1341/2/2118 поставки нафтопродуктів, відповідно до пункту 1.1 якого постачальник зобов`язується передати покупцю у власність, а покупець прийняти та оплатити нафтопродукти (далі - товар), відповідно до умов договору та/або додатків до нього, які є невід`ємною частиною договору.

Відповідно до пункту 4.5 договору (в редакції станом на час укладення договору) сторони узгодили, що оплата товару може бути здійснена покупцем як на умовах попередньої оплати, так і після поставки товару. В останньому випадку оплата повинна бути здійснена покупцем у строк, вказаний у листі-вимозі постачальника про оплату, а у випадку відсутності такої вимоги - не пізніше 180-ти календарних днів від дати поставки відповідного товару.

До вказаного договору сторонами були внесені зміни шляхом укладення додаткових угод, зокрема, додатковою угодою № 19 від 17.11.2021. Вказаною додатковою угодою сторони погодили зміни, а саме виклади пункт 4.5 договору в наступній редакції: « 4.5. Оплата Товару може бути здійснена Покупцем як на умовах попередньої оплати, так і після поставки Товару. В останньому випадку оплата повинна бути здійснена Покупцем у строк, вказаний у листі-вимозі Постачальника про оплату, а у випадку відсутності такої вимоги - не пізніше 01.12.2022 р.». Також додатковою угодою № 19 від 17.11.2021 сторони погодили строк дії договору до 01.12.2022, а в частині розрахунків - до повного їх здійснення.

На виконання умов договору, згідно з наданих суду актів приймання-передачі нафтопродуктів, рахунків-фактур та актів коригування цін нафтопродуктів до 31.01.2020 ПАТ «Укрнафта» було поставлено, а ТОВ «Уелс Хаус» отримано нафтопродукти на загальну суму 36 688 623,47 грн.

16.08.2022 між ПАТ «Укртатнафта» та ТОВ «Уелс Хаус» була укладена додаткова угода до договору (далі - додаткова угода від 16.08.2022, оспорювана додаткова угода), відповідно до пункту 1 якої сторони домовились внести зміни у розділ 4 "Ціна та порядок розрахунків", виклавши пункти 4.5, 4.6 договору у наступній редакції, а саме: « 4.5. Оплата товару здійснюється покупцем після його поставки в строк не пізніше 2 (двох) років з дня припинення чи скасування воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні». Відповідно до пункту 4 додаткової угоди від 16.08.2022 вона вступає в силу з моменту підписання, є невід`ємною частиною договору і обов`язкова для виконання сторонами. Вказана додаткова угода від 16.08.2022 зі сторони ПАТ «Укртатнафта» була підписана Пінчуком Андрієм Івановичем, який діяв на підставі довіреності № 14/03-06 від 06.01.2021.

06.11.2022 на виконання рішення засідання Ставки Верховного Головнокомандувача Збройних Сил України у зв`язку із військовою необхідністю відповідно до Закону України "Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах воєнного чи надзвичайного стану в Україні", відбулося примусове відчуження у власність держави акцій стратегічно важливих підприємств. Вилучені акції набули статусу військового майна, їх управління передано Міністерству оборони України.

Таким чином, з 07.11.2022 ПАТ "Укртатнафта" стало товариством, 100 % акцій якого прямо та опосередковано стали належати державі і, на даний час саме держава здійснює управління товариством.

Відповідно до рішення загальних зборів ПАТ "Укртатнафта" від 21.05.2024 змінилась організаційно-правова форма товариства з публічного на приватне та, відповідно, змінилась назва з Публічного акціонерного товариства "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта" на Акціонерне товариство "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта" (АТ "Укртатнафта").

Згідно з довідкою вих. № 13-3344 від 22.10.2024 Управління бухгалтерського та податкового обліку АТ «Укрнафта» станом на 16.08.2022 ТОВ «Уелс Хаус» має заборгованість перед АТ «Укрнафта» за одержані нафтопродукти в сумі 984 545 298,23 грн згідно з договором № 1341/2/2118 від 27.11.2019. Такий самий розмір заборгованості обліковується за відповідачем станом на 18.10.2024, що засвідчено Управлінням бухгалтерського та податкового обліку АТ «Укрнафта» в довідці вих. № 13-3326 від 18.10.2024.

За твердженнями АТ «Укртатнафта» під час розгляду справи № 910/8990/24 ТОВ «Уелс Хаус» надано суду оригінал додаткової угоди від 16.08.2022 до договору, з яким представник позивача ознайомився 14.10.2024.

У розпорядженні АТ "Укртатнафта" відсутній оригінал примірника додаткової угоди від 16.08.2022 щодо відтермінування оплати в строк не пізніше 2 (двох) років з дня припинення чи скасування воєнного стану в Україні.

АТ "Укртатнафта" звернулося до суду з позовною вимогою про визнання недійсною додаткової угоди від 16.08.2022, вказуючи на вчинення спірної угоди за відсутності повноважень на її підписання Пінчуком Андрієм Івановичем від імені ПАТ "Укртатнафта", та сумнівність правочину, який за своїм змістом шкодить майновим правам та інтересам підприємства, що входить до складу Міністерства оборони України.

Спір у справі виник внаслідок протиправного підписання заступником голови правління з комерційних питань додаткової угоди з відповідачем про відтермінування розрахунків, до складу умов якої увійшло розпорядження майновими правами на суму понад встановлений ліміт без обов`язкового схвалення Правлінням юридичної особи, що призвело до вилучення активів з оборонного сектору держави та стало підставою для звернення позивача до суду з цим позовом.

Заперечуючи факт недійсності спірної додаткової угоди від 16.08.2022, ТОВ «Уелс Хаус» стверджувало, що керувалося виключно даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, які не містять будь-яких обмежень повноважень Пінчука А. І. Також відповідач вказував на те, що мало місце схвалення оспорюваної угоди згідно з протоколами засідань Правління ПАТ "Укртатнафта" № 61 від 05.09.2022 та № 68 від 04.10.2022.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до частини 1 статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Стаття 16 Цивільного кодексу України визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.

Під захистом цивільних прав розуміють передбачений законодавством засіб, за допомогою якого може бути досягнуте припинення, запобігання, усунення порушення права, його відновлення і (або) компенсація витрат, викликаних порушенням права. Обраний спосіб захисту має безпосередньо втілювати мету, якої прагне досягти суб`єкт захисту, тобто мати наслідком повне припинення порушення його прав та охоронюваних законом інтересів.

Положення частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України передбачають такий спосіб захисту порушеного права, як визнання недійсним правочину (господарської угоди).

Звертаючись до суду з позовом, АТ "Укртатнафта" обґрунтовувало свої вимоги тим, що додаткова угода від 16.08.2022 до договору була укладена заступником Голови Правління з комерційних питань Пінчуком Андрієм Івновичем з перевищенням повноважень та без отримання необхідної згоди Правління, а відтермінування оплати заборгованості в сумі понад 10 000 000,00 грн на 2 роки після завершення воєнного стану без будь-яких компенсацій шкодить інтересам стратегічного підприємства та держави.

Відповідно до частини першої статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

За змістом частини першої статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Цивільний кодекс України визначає правочин як дію особи, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків; шляхом укладання правочинів суб`єкти цивільних відносин реалізують свої правомочності, суб`єктивні цивільні права за допомогою передачі цих прав іншим учасникам.

Відповідно до частин 1, 3 статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до статті 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Особа, яка звертається до суду з позовом про визнання недійсним договору (чи його окремих положень), повинна довести конкретні факти порушення її майнових прав та інтересів, а саме: має довести, що її права та законні інтереси як заінтересованої особи безпосередньо порушені оспорюваним договором і в результаті визнання його (чи його окремих положень) недійсним майнові права заінтересованої особи буде захищено та відновлено.

За правилами абзацу 2 частини 2 статті 207 Цивільного кодексу України правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

Згідно з преамбулою спірної додаткової угоди від 16.08.2022 її підписантом від АТ «Укрнафта» є Заступник Голови Правління з комерційних питань Пінчук Андрій Іванович, який діяв на підставі довіреності № 14/03-06 від 06.01.2021.

Відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Приписами статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Сторонами до матеріалів справи не було надано відповідної довіреності № 14/03-06 від 06.01.2021, не доведено та не спростовано факт її існування.

Водночас, як позивач, так і відповідач у межах розгляду даної справи стверджували, що Заступник Голови Правління з комерційних питань Пінчук Андрій Іванович діяв на підставі довіреності № 14/03-06 від 27.12.2021, копію якої представлено до суду.

Приписами частини 1 статті 75 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованих підстав вважати їх недостовірними або визнаними у зв`язку з примусом. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

Керуючись наведеними приписами процесуального закону, суд дійшов висновку про необхідність надання правової оцінки факту наявності чи відсутності повноважень у Пінчука Андрія Івановича на підписання спірної додаткової угоди від 16.08.2022 на підставі довіреності № 14/03-06 від 27.12.2021.

Відповідно до частини 1 статті 246 Цивільного кодексу України довіреність від імені юридичної особи видається її органом або іншою особою, уповноваженою на це її установчими документами.

Статтю 237 Цивільного кодексу України унормовано, що представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов`язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє. Представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.

Представник може бути уповноважений на вчинення лише тих правочинів, право на вчинення яких має особа, яку він представляє (частина 2статті 238 Цивільного кодексу України).

З наданої суду копії довіреності № 14/03-06 від 27.12.2021 вбачається, що Голова правління Овчаренко Павло Володимирович , діючий на підставі Статуту, уповноважив Пінчука Андрія Івановича виконувати наступні дії, зокрема, представляти інтереси ПАТ "Укртатнафта" в усіх державних органах, перед усіма підприємствами, організаціями, установами та громадянами з усіма правами, наданими представнику законодавством України; укладати від імені ПАТ "Укртатнафта" договори, контракти та інші цивільно-правові угоди стосовно купівлі-продажу товарно-матеріальних цінностей (акти приймання-передачі, акти на списання).

Зі змісту довіреності вбачається, що вона видана без права передоручення та дійсна по 31.01.2023, підпис Пінчука А. І. засвідчено. Довіреність підписана головою правління ПАТ "Укртатнафта" Овчаренком П.В. та скріплена печаткою ПАТ "Укртатнафта".

Як свідчать матеріали справи, у підпункті 11.5.1.2 Статуту передбачено, що голова правління має право вчиняти без довіреності від імені АТ "Укртатнафта" правочини та укладати (підписувати) будь-які договори (угоди) та інші правочини з урахуванням обмежень щодо суми договорів (правочинів, угод), які встановлені цим статутом та внутрішніми документами товариства.

Підпунктом 11.5.1.15 Статуту встановлено, що голова правління має право вчиняти (укладати) від імені АТ "Укртатнафта" правочини (у тому числі контракти, договори, угоди, попередні договори та інші правочини) на суму (вартість) меншу, ніж 10 000 000,00 грн.

Підпункт 11.2.1 Статуту передбачає надання згоди на вчинення (укладення) від імені Товариства правочинів (у тому числі контрактів, договорів, угод, попередніх договорів та інших правочинів) на суму (вартість) більшу, ніж 10 000 000,00 грн.

Отже, голова правління має право вчиняти (укладати) від імені АТ "Укртатнафта" правочини (у тому числі контракти, договори, угоди, попередні договори та інші правочини) на суму (вартість) понад 10 000 000,00 грн лише за наявності попередньої згоди Правління.

Вказані положення Статуту кореспондуються з пунктом 4.4.6 Стандарту "Порядок ведення договірної роботи", яким визначено, що право підпису договорів від імені підприємства надано голові правління Підприємства або особам, яким делеговано ці повноваження у встановленому порядку. Делеговане право на підписання договорів засвідчується довіреністю. Порядок видачі довіреностей вказано в Додатку 6 до СТП.

Суд зазначає, що оскільки вказані статутні обмеження стосуються Голови Правління (Овчаренко П. В.), тому вони автоматично поширюються і на представника (Пінчук А. І.), який діє за виданою ним довіреністю. Аналогічний правовий висновок міститься у пунктах 59-61 постанови Верховного Суду від 28.01.2026 у справі № 910/8142/24 у подібних правовідносинах, а саме: оскільки повноваження голови правління на вчинення правочинів (і відповідно - на уповноваження інших осіб на їх вчинення) обмежені Статутом, то видача ним довіреності із "необмеженим" обсягом прав не скасовує необхідності дотримання статутних процедур. Представник за такою довіреністю діє в межах повноважень органу, який підписав цю довіреність.

З огляду на вказане, на переконання суду укладення оспорюваної додаткової угоди від 16.08.2022, яка стосується розпорядження майновими правами на суму вартості отриманого та не оплаченого товару, що станом на 16.08.2022 становить 984 545 298,23 грн, відбулося без відповідного рішення Правління, що свідчить про перевищення повноважень представником позивача.

Щодо доводів відповідача про подальше схвалення оспорюваної угоди згідно з протоколами засідань Правління ПАТ "Укртатнафта" № 61 від 05.09.2022 та № 68 від 04.10.2022, суд зазначає наступне.

Зі змісту вказаних протоколів вбачається, що Правлінням погоджувалося та затверджувалося укладення договорів та додаткових угод, "які укладалися в межах повноважень, передбачених Статутом ПАТ "Укртатнафта"". Оскільки додаткова угода від 05.09.2022 була укладена з перевищенням повноважень (без попередньої прямої згоди Правління на правочин понад 10 млн грн), вказані загальні рішення Правління не можуть вважатися належним схваленням саме цього оспорюваного правочину.

Відповідно до частин 1, 2 статті 92 Цивільного кодексу України юридична особа набуває цивільних прав та обов`язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Порядок створення органів юридичної особи встановлюється установчими документами та законом. У випадках, встановлених законом, юридична особа може набувати цивільних прав та обов`язків і здійснювати їх через своїх учасників.

У статтях 97, 99 Цивільного кодексу України закріплено, що управління товариством здійснюють його органи. Органами управління товариством є загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом. Загальні збори товариства своїм рішенням створюють виконавчий орган та встановлюють його компетенцію і склад. Виконавчий орган товариства може складатися з однієї або кількох осіб. Виконавчий орган, що складається з кількох осіб, приймає рішення у порядку, встановленому абзацом першим частини другої статті 98 цього Кодексу. Назвою виконавчого органу товариства відповідно до установчих документів або закону може бути "правління", "дирекція" тощо.

Згідно з рішенням Конституційного Суду України № 1-рп/2010 від 12.01.2010 виконавчий орган товариства вирішує всі питання, пов`язані з управлінням поточною діяльністю товариства, крім питань, що є компетенцією загальних зборів учасників товариства або іншого його органу. Здійснюючи управлінську діяльність, виконавчий орган реалізує колективну волю учасників товариства, які є носіями корпоративних прав.

Таким чином, юридична особа набуває цивільних прав та обов`язків і здійснює їх через свої органи. Виконавчим органом товариства є директор (або правління, дирекція тощо), який вирішує всі питання, пов`язані з управлінням поточною діяльністю товариства, крім питань, що є компетенцією загальних зборів учасників товариства або іншого його органу.

Відповідно до частини 3 статті 92 Цивільного кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов`язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.

У відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження.

З наведеного слідує, що правочин, вчинений органом управління юридичної особи з перевищенням повноважень, може бути визнаний недійсним з підстав, визначених частиною першою статті 203, частиною першою статті 215 Цивільного кодексу України лише за умови, що третя особа-контрагент знала чи за всіма обставинами не могла не знати про обмеження повноважень.

Таким чином, в силу частини третьої статті 92 Цивільного кодексу України для третьої особи, яка уклала з юридичною особою договір, обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи загалом не мають юридичної сили, навіть якщо відповідні обмеження й існували на момент укладення договору.

Таке обмеження повноважень набуває юридичної сили для третьої особи в тому випадку, якщо саме вона (третя особа), вступаючи у відносини з юридичною особою та укладаючи договір, діяла недобросовісно або нерозумно, зокрема достеменно знала про відсутність в органу юридичної особи чи її представника необхідного обсягу повноважень або повинна була, проявивши принаймні розумну обачність, знати про це.

Отже, під час вирішення спорів про визнання правочинів недійсними з підстав перевищення повноважень органом або особою, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, необхідним є встановлення обставин щодо добросовісності/недобросовісності поведінки третьої особи. Зокрема, предметом доказування має бути обставина стосовно того, чи знала третя особа про відсутність в органу юридичної особи необхідного обсягу повноважень або, проявивши розумну обачність, повинна була знати про це. Обов`язок доведення цих обставин покладається на юридичну особу. Аналогічні правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.12.2025 у справі № 914/768/22.

Крім того, у вказаній справі Велика Палата зауважила на наступному.

Посилання у договорі на те, що особа діє на підставі статуту, не можна беззастережно ототожнювати з тим, що третя особа - контрагент ознайомилася зі статутом. Це посилання не презюмує, що третя особа ознайомлена зі статутом, та не покладає на неї в будь-якому разі обов`язки ознайомлюватися з ним. Питання про те, чи слід вважати особу такою, що знала чи мала знати про перешкоди законному укладенню договору, має вирішувати суд у конкретній справі залежно від її обставин та природи договору.

Дослідивши належним чином питання щодо суми спірної додаткової угоди від 16.08.2022, суд враховує той факт, що вказаний правочин на суму понад 10 000 000,00 грн передбачав значне відтермінування оплати за вже надані послуги (на 2 роки після завершення воєнного стану). Суд вказує, що такі умови очевидно надавали перевагу лише одній стороні (відповідачу) та безперечно суперечили інтересам позивача в умовах воєнного стану, що мало обов`язково спонукати контрагента до прояву розумної обачності та ретельної перевірки повноважень представника.

Доводи відповідача, що він керувався виключно даними Єдиного державного реєстру, відхиляються судом, оскільки презумпція достовірності реєстру не звільняє сторону від обов`язку діяти розумно та добросовісно, коли природа самої угоди є вочевидь сумнівною.

Крім того, принцип свободи договору не є абсолютним і обмежується загальними засадами цивільного законодавства, зокрема вимогами розумності та справедливості.

При цьому, вирішуючи питання щодо обізнаності контрагента з повноваженнями органу управління юридичної особи, суди мають враховувати презумпцію достовірності відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру, включаючи дані про обмеження представництва юридичної особи.

Законодавство покладає на юридичну особу обов`язок внести до Єдиного державного реєстру відомості про юридичну особу, в тому числі інформацію щодо обмеження повноважень керівника юридичної особи, які визначені установчими документами.

Покладення на юридичну особу цього обов`язку створює презумпцію достовірності внесених до Єдиного державного реєстру відомостей з метою використання їх, зокрема, під час здійснення господарської діяльності та в межах господарських правовідносин.

З огляду на це добросовісний контрагент відповідної юридичної особи має право розраховувати та покладатися на правдивість відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру, в тому числі щодо обсягу повноважень керівника юридичної особи.

У цьому і розкривається сутність презумпції достовірності внесених до Єдиного державного реєстру відомостей, реалізація якої покладає на юридичну особу ризики неповідомлення / неповного повідомлення державного реєстратора про наявні обмеження службових осіб заявника, і наслідки невиконання заявником цих вимог не можуть покладатися на контрагента.

Негативні наслідки, спричинені неповідомленням / неповним повідомленням державного реєстратора про наявні обмеження повноважень посадових осіб (органів управління) заявника, а також відображенням у Єдиному державному реєстрі недостовірних (неповних) відомостей про юридичну особу, покладаються на юридичну особу та не можуть покладатися на її контрагента.

Суд відхиляє доводи відповідача про те, що сама лише відсутність в Єдиному державному реєстрі відомостей про обмеження повноважень представника є беззаперечним доказом його добросовісності та розумної обачності. Обставина обізнаності третьої особи з обмеженнями повноважень не може ґрунтуватися виключно на відомостях з ЄДР, а повинна встановлюватися судом з урахуванням обставин конкретної справи та природи договору. Очевидна незбалансованість та економічна сумнівність правочину вимагали від відповідача прояву більш високого рівня обачності, який не обмежується лише формальною перевіркою реєстру.

Також, суд критично оцінює наданий відповідачем витяг з протоколу Правління № 250 від 16.08.2010, оскільки позивачем надано належну копію оригіналу цього протоколу з Державного архіву Полтавської області, згідно з яким питання про надання Пінчуку А.І. повноважень на укладення угод на суму понад 10 000 000,00 грн взагалі не розглядалося.

Наданий відповідачем витяг з протоколу Правління № 250 від 16.08.2010, яким нібито Пінчуку А.І. надавався дозвіл на укладення правочинів понад 10 000 000,00 грн, суд відхиляє як неналежний доказ. На спростування цього доказу позивачем було долучено архівну копію оригіналу вказаного протоколу з Державного архіву Полтавської області, зі змісту якої вбачається, що порядок денний засідання складався лише з 5 питань (при цьому сам протокол складений російською мовою), а питання про надання Пінчуку А.І. відповідних повноважень на цьому засіданні Правління взагалі не розглядалося.

Враховуючи викладене вище, суд доходить висновку, що відповідач, укладаючи очевидно невигідну для позивача додаткову угоду на суму понад 10 000 000,00 грн без належного підтвердження згоди Правління, діяв недобросовісно та без належної розумної обачності.

За таких обставин, наявні усі правові підстави для визнання оспорюваної додаткової угоди від 16.08.2022 недійсною, у зв`язку з чим позовні вимоги Акціонерного товариства "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта" підлягають задоволенню в повному обсязі.

Надаючи оцінку іншим доводам учасників судового процесу судом враховано, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (частина 5 статті 236 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до пункту 5 частини 4 статті 238 Господарського процесуального кодексу України у мотивувальній частині рішення зазначається, зокрема, мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.

Разом з тим, суд відзначає, що у викладі підстав для прийняття рішення суду необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.05.2020 у справі № 909/636/16.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

У рішенні Європейського суду з прав людини "Серявін та інші проти України" вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункті 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 09.12.1994, серія A, N 303-A, п. 29). Аналогічна правова позиція викладена у постанові від 13.03.2018 Верховного Суду по справі № 910/13407/17.

З огляду на вищевикладене та встановлені фактичні обставини справи, суд надав вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмета доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

Згідно із статтею 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Таким чином, зважаючи на встановлені обставини, наведенні норми та беручи до уваги, що відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів у розумінні статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України наявності обставин, які б у своїй сукупності дали б змогу дійти протилежного висновку, суд дійшов висновку про задоволення вимог Акціонерного товариства «Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія «Укрнафта» про визнання недійсною додаткової угоди від 16.08.2022.

Згідно з приписами статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись статтями 129, 236-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Визнати недійсною з моменту укладання додаткову угоду від 16.08.2022 до договору поставки нафтопродуктів №1341/2/2118 від 27.11.2019.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Уелс Хаус» (04080, м. Київ, вул. Межигірська, буд. 87-А, ідентифікаційний код 37974598) на користь Акціонерного товариства «Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія «Укртатнафта» (39610, Полтавська обл., м. Кременчук, вул. Свіштовська, 3, ідентифікаційний код 00152307) витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 422 грн 40 коп.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 13.07.2026.

Суддя Л. Г. Пукшин