Ухвала суду № 138133595, 19.06.2026, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/52390/25-ц

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 червня 2026 року м. Київ

Суддя Печерського районного суду м. Києва Гуртова Т. І., розглянувши заяву представника позивача Стеценка Олександра Вікторовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , про роз`яснення ухвали Печерського районного суду м. Києва від 03 листопада 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Київської міської ради, Державного реєстратора Департаменту комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради Бандури Юрія Вікторовича про скасування рішення про державну реєстрацію речового права,

УСТАНОВИВ:

До Печерського районного суду м. Києва надійшла заява представника позивача Стеценка О. В., який діє в інтересах ОСОБА_1 , про роз`яснення ухвали Печерського районного суду м. Києва від 03 листопада 2025 року у справі № 757/52390/25-ц, якою було задоволено заяву позивача про забезпечення позову.

В обґрунтування заяви заявник зазначає, що зазначена ухвала суду відповідно до ч. 1 ст. 157 ЦПК України є виконавчим документом та була пред`явлена стягувачем до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України для примусового виконання. Однак повідомленням від 18 лютого 2026 року № 80272293/27 виконавчий документ повернуто стягувачу без прийняття до виконання на підставі п. 6 ч. 4 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження» у зв`язку з невідповідністю виконавчого документа вимогам, встановленим цією статтею, а саме - відсутністю у ньому зазначення строку пред`явлення рішення до виконання (п. 7 ч. 1 ст. 4 Закону).

З огляду на викладене заявник просить суд роз`яснити ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 03 листопада 2025 року у справі № 757/52390/25-ц у частині строку її пред`явлення до примусового виконання.

Суд розглядає заяву без виклику сторін.

Дослідивши доводи заяви та наявні у справі матеріали, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 271 ЦПК України за заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз`яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення.

Згідно з ч. 2 ст. 271 ЦПК України подання заяви про роз`яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред`явлене до примусового виконання.

За змістом наведених положень процесуального закону, роз`яснення судового рішення допускається у випадках, коли зміст цього рішення викладено таким чином, що ускладнює його розуміння чи створює труднощі під час його виконання. При цьому суд не вправі змінювати зміст судового рішення, вирішувати питання, які не були предметом судового розгляду, або доповнювати його новими висновками.

Судом встановлено, що ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 03 листопада 2025 року у справі № 757/52390/25-ц було задоволено заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 157 ЦПК України ухвала суду про забезпечення позову є виконавчим документом, має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом, та підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

За приписами ч. 3 ст. 431 ЦПК України виконавчий лист, судовий наказ, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - ухвала суду є виконавчими документами. Виконавчий лист, судовий наказ, ухвала мають відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом.

Пунктами 6, 7 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що у виконавчому документі зазначаються, зокрема, дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню) та строк пред`явлення рішення до виконання.

Згідно з п. 6 ч. 4 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, якщо виконавчий документ не відповідає вимогам, передбаченим цією статтею.

З матеріалів заяви вбачається, що ухвала суду від 03 листопада 2025 року була повернута заявнику без прийняття до виконання саме через відсутність у її тексті відомостей про строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, що об`єктивно перешкоджає виконанню зазначеної ухвали суду та реалізації визначених нею заходів забезпечення позову.

Питання строку пред`явлення виконавчого документа до виконання врегульовано положеннями ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження».

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

Згідно з ч. 2 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття.

Оскільки стягувачем за ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 03 листопада 2025 року є фізична особа ( ОСОБА_1 ), а сама ухвала відповідно до ч. 1 ст. 157 ЦПК України підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження, строк її пред`явлення до примусового виконання, встановлений законом, становить три роки та обчислюється з наступного дня після її постановлення, тобто з 04 листопада 2025 року.

Наведене свідчить про те, що вирішення питання про строк пред`явлення ухвали до виконання прямо визначено законом і не потребує зміни змісту судового рішення, а лише його роз`яснення в цій частині, що узгоджується з вимогами ст. 271 ЦПК України та відповідає межам, визначеним заявником у прохальній частині заяви.

Строк, встановлений для звернення до суду із заявою про роз`яснення судового рішення (ч. 2 ст. 271 ЦПК України), заявником не пропущено, оскільки судове рішення не виконане та не закінчився передбачений законом строк для його пред`явлення до примусового виконання.

Ураховуючи наведене, суд дійшов висновку, що заявлені вимоги фактично спрямовані на усунення труднощів, які об`єктивно виникли під час виконання ухвали суду про забезпечення позову, не потребують зміни її змісту, а тому заява про роз`яснення судового рішення підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 157, 258-261, 271, 353-354, 431 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Заяву представника позивача Стеценка Олександра Вікторовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , про роз`яснення ухвали Печерського районного суду м. Києва від 03 листопада 2025 року у справі № 757/52390/25-ц - задовольнити.

Роз`яснити ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 03 листопада 2025 року у справі № 757/52390/25-ц у частині строку її пред`явлення до примусового виконання, а саме: строк пред`явлення зазначеної ухвали до примусового виконання, визначений положеннями ч. 1, 2 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження», становить три роки та обчислюється з наступного дня після її постановлення, тобто з 04 листопада 2025 року.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Тетяна ГУРТОВА