Ухвала суду № 138121003, 10.07.2026, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Дата документу 10.07.2026Справа № 554/10372/26 Провадження № 2-з/554/59/2026

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 липня 2026 року Шевченківський районний суд міста Полтави у складі:

головуючого судді Михайлової І.М.,

за участі секретаря судового засідання Станкевич Н.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтава заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову,

В С Т А Н О В И В:

08.07.2026 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до АТ «Полтаваобленерго» про визнання недійсним та скасування Рішення комісії Полтавської об`єднаної філії АТ «Полтаваобленерго» за Протоколом №00021948 від 10.06.2026 року, яким встановлено, що ОСОБА_1 , як споживач за О/Р 1230776145 ЕІС 62Я2526325981847 «на об`єкті АДРЕСА_1 » порушив п.8.2.4, п.п.5, п.п.8.4.2 Правил роздрібного ринку електричної енергії шляхом самовільного підключення електроустановки до електричної мережі без порушення схеми обліку, після відключення з 27.11.2025 року на ВКП.

Позов вмотивований тим, що відповідач не обґрунтував суму до сплати в розмірі 51726,59 грн, не надав доказів самовільного підключення квартири позивача до електричної електромережі без порушення схеми обліку, після відключення з 27.11.2025 року на ВКП, про відключення електроенергії 27.11.2025 року не повідомляли позивача, місце відключення квартири споживача від електроенергії позивачу невідоме, як і місце наступного підключення, знаходяться поза межами експлуатаційної відповідальності споживача та поза зоною споживання споживачем електричної енергії. Лічильник із системою дистанційного зчитування показників обсягу спожитої електроенергії знаходиться у квартирі позивача, втручань з боку позивача не підтверджено, 20.05.2026 року до квартири позивача за його відсутності зайшли представники відповідача, у квартирі була присутня дружина позивача, їй повідомили про заміну електролічильника, дружина не перешкоджала працівникам відповідача і допустила їх до лічильника. Однак після заміни електролічильника їй повідомили, що електропостачання відключене, а за підключення необхідно сплатити. Позивачем сплачено необхідну суму за підключення до електропостачання, при цьому позивач не був попереджений у встановленому порядку про відключення, працівники відповідача при відключенні не врахували наявність двох неповнолітніх дітей, що проживають у позивача. Зазначено, що позивач не має заборгованості за фактично спожиту електроенергію, про що йому повідомлено Полтавським ЦОС Полтаваенергозбут. Із оскаржуваним рішенням відповідача не згоден та вважає його протиправним.

Позивач ОСОБА_1 подав заяву про забезпечення позову одночасно з пред`явленням позову до суду, у якій просив забезпечити позов шляхом зобов`язання АТ «Полтаваобленерго» не вчиняти дій по відключенню квартири споживача ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 від електропостачання за неоплату рахунку на суму 51726,59 грн за протокольного рішення від 10.06.2026 року комісії Полтавської об`єднаної філії АТ «Полтаваобленерго» за № 000219948 до розгляду справи по суті.

Заява обґрунтована тим, що за наслідками засідання комісії 10.06.2026 року Полтавської об`єднаної філії АТ «Полтаваобленерго» розглянуто акт про порушення споживачем ПРЕЕ від 20.05.2026 року за №000219948 та прийнято рішення про нарахування за період 181 день з 20.11.2025 року по 20.05.2026 року згідно з п.8.4.2 п.п.5 та за формулою №5, глави 8.4 ПРРЕЕ «Визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення П РЕРЕ», про сплату за не обліковану активну електроенергію 51726,59 грн, попереджено споживача про відключення від електропостачання в разі несплати рахунку до 10.07.2026 року. Зазначено, що відповідач може відключити споживача від електропостачання в разі несплати рахунку до 10.07.2026 року.

Відповідно до норми ч. 1 ст. 153 ЦПК України сторони в судове засідання не викликались.

Із матеріалів заяви про забезпечення позову вбачається, що позивач до суду подав заяву про забезпечення позову одночасно з пред`явленням позову до суду.

Відповідно до ч.ч. 1,2 ст.149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно із пунктами 2, 3 ч.1 ст.152 ЦПК України заява про забезпечення позову подається одночасно з пред`явленням позову або після відкриття провадження у справі.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача з метою реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача.

Вжиття заходів забезпечення позову відповідно до ст.149 ЦПК України є правом суду, а за наявності відповідних обставин, суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку підстав для забезпечення позову.

Забезпечення позову - це вжиття заходів щодо охорони інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача (пункт 8.8 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.05.2021 у справі № 914/1570/20). Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити тощо. Метою вжиття заходів забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову. Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 21.03.2024 у справі № 910/15328/23, від 01.05.2023 у справі № 914/257/23, від 06.03.2023 у справі № 916/2239/22.

При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 24.05.2023 у справі № 906/1162/22, від 29.06.2023 у справі № 925/1316/22, від 18.05.2023 у справі № 910/14989/22, від 24.06.2022 у справі № 904/8506/21.

За загальним правилом достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Водночас слід зазначити, що законом не визначається перелік відповідних доказів, які повинна надати особа до суду під час звернення із заявою про забезпечення позову, а тому суди в кожному конкретному випадку повинні оцінювати їх на предмет достатності, належності, допустимості та достовірності.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.

Крім того, заходи забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає оцінку співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності прав чи законних інтересів, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він просить накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Заходи забезпечення позову повинні узгоджуватись з предметом та підставами позову, можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову та не повинні порушувати права інших осіб.

Предметом позову у цивільній справі № 554/10372/26 є визнання недійсним та скасування Рішення комісії Полтавської об`єднаної філії АТ «Полтаваобленерго» за Протоколом №00021948 від 10.06.2026 року, яким встановлено, що ОСОБА_1 , як споживач за О/Р 1230776145 ЕІС 62Я2526325981847 «на об`єкті АДРЕСА_1 » порушив п.8.2.4, п.п.5, п.п.8.4.2 Правил роздрібного ринку електричної енергії шляхом самовільного підключення електроустановки до електричної мережі без порушення схеми обліку, після відключення з 27.11.2025 року на ВКП.

Із матеріалів справи вбачається, що протоколом №00021948 засідання комісії по розгляду акта про порушення споживачем ПРРЕЕ від 10.06.2026 року, комісія Полтавської об`єднаної філії АТ «Полтаваобленерго» за участю побутового споживача ОСОБА_1 , який запрошувався на засідання №292-05 від 21.05.2026 року, розглянула акт про порушення №00021948 від 20.05.2026 року та встановила порушення споживачем на об`єкті за адресою: АДРЕСА_2 ЕІС62Z2526325981847 п.8.2.4, п.п.5 п.8.4.2 ПРРЕЕ шляхом самовільного підключення електроустановки до електричної мережі без порушення схеми обліку, після відключення з 27.11.2025 року на ВКП. Дата усунення порушення 20.05.2026 року. Комісія ухвалила рішення про нарахування за період 181 день з 20.11.2025 року по 20.05.2026 року. Відповідно до рахунку, доданого до протоколу, сума недорахованої електричної енергії становить 51726,59 грн.

Згідно із актом звірки стану розрахунків за спожиту електричну енергію від 02.07.2026 року, складеним Полтавським ЦОС №1230776145 ЕІС62Z2526325981847 щодо споживача ОСОБА_1 , станом на 22.06.2026 року заборгованість за адресою АДРЕСА_1 відсутня.

Судом встановлено, рішення про припинення постачання електроенергії для побутових потреб за місцем проживання позивача комісією АТ «Полтаваобленерго» не приймалося.

Відповідно до пункту 2.3.12 ПРРЕЕ, електропостачальник, на підставі рішення комісії з розгляду акта про порушення ПРРЕЕ, проводить перерахунок вартості за фактично спожиту електричну енергію на об`єкті споживача за відповідним тарифом (ціною) згідно чинного законодавства з дня останнього контрольного огляду засобу комерційного обліку чи технічної перевірки до дня виявлення порушення, але не більше ніж за 6 місяців та за період з дня виявлення порушення до дня його усунення, та надає споживачу коригуючий платіжний документ для оплати.

І лише у разі несплати коригуючого платіжного документу у тридцятиденний строк з дня його отримання, постачання електричної енергії такому споживачу припиняється за ініціативою електропостачальника в установленому цими Правилами порядку.

Відповідно до пункту 7.11 ПРРЕЕ, на період розгляду судом спірних питань щодо порушення споживачем цих Правил та/або умов договорів, наявність яких передбачена цими Правилами, припинення електропостачання такого споживача, пов`язане з оскаржуваним фактом порушення, не здійснюється за умови своєчасного надання споживачем до моменту відключення, відповідної ухвали суду про прийняття позовної заяви до розгляду. Відкриття провадження у справі після факту відключення споживача є підставою для відновлення електропостачання.

У постанові від 10.07.2024 по справі №922/211/24 Верховний Суд залишаючи в силі рішення судів нижчих інстанцій щодо вжиття заходів забезпечення позову шляхом «заборони АТ "Харківобленерго" та його уповноваженим особам на час розгляду справи № 922/211/24 вчиняти дії направлені на припинення розподілу електричної енергії ТОВ "Тайфун-2000"» також послався на абзац 4 пункту 7.11 ПРРЕЕ яким встановлено, що «на період розгляду судом спірних питань щодо порушення споживачем цих Правил та/або умов договорів, наявність яких передбачена цими Правилами, припинення електропостачання такого споживача,пов`язане з оскаржуваним фактом порушення,не здійснюється за умови своєчасного надання споживачем документу відключення відповідної ухвали суду про прийняття позовної заяви до розгляду. Відкриття провадження у справі після факту відключення споживача є підставою для відновлення електропостачання». Та зазначив: «норма права, встановлена в абзацу 4 пункту 7.11 ПРРЕЕ, є імперативною для суб`єкта постачання електричної енергії, якому належить право відключити споживача від електропостачання та відновити його. Зазначена норма права діє самостійно за наявності визначених в її гіпотезі умов, незалежно від наявності підстав для застосування судом заходів забезпечення позову (пункт 41 постанови Верховного Суду від 06.05.2024 у справі №922/5196/23).

Отже, ініціювання ОСОБА_1 спору про визнання недійсним та скасування протокольного рішення комісії про розгляд акту про порушення споживачами ПРРЕЕ є самостійною підставою для того, щоб позивача не відключали від електропостачання з підстав існування спірної заборгованості, яку нараховано на підставі оспорюваного рішення.

Враховуючи наведене, висновки позивача про загрозу припинення постачання йому електричної енергії є передчасними.

Обґрунтованих підстав для застосування наведеного заявником заходу забезпечення позову не вбачається, а тому в задоволенні заяви про забезпечення позову слід відмовити.

Відмова в задоволенні заяви про забезпечення позову не позбавляє позивача, в подальшому звернутися з такою заявою до суду.

Керуючись статтями ЦПК України,

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.149-159, 259, 260, 353 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення шляхом подачі апеляційної скарги до Полтавського апеляційного суду.

Учасник справи, якому ухвала суду не були вручені у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя І.М. Михайлова