Ухвала суду № 138119190, 10.07.2026, Васильківський міськрайонний суд Київської області

ВАСИЛЬКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 362/5176/25

Провадження № 2-п/362/19/26

У Х В А Л А

10.07.2026 року Васильківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді Лебідь-Гавенко Г.М.,

за участю секретаря Тельнової О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Василькові Київської області заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 19.03.2026 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в:

До суду надійшла заява ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 19.03.2026 року у справі за позовом ТОВ «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Обґрунтовуючи заяву тим, що 19 березня 2026 року Васильківським міськрайонним судом Київської області було ухвалено заочне рішення у справі № 362/5176/25, яким позовні вимоги ТОВ «Споживчий центр» задоволено частково та стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором № 09.05.2024-100000447 від 09.05.2024 року в розмірі 32 211,92 грн. та судові витрати. Відповідач не погоджується з вказаним рішенням, вважає його незаконним та таким, що підлягає скасуванню. Стосовно поважності причин неявки та поновлення строку Відповідачем підчас ознайомлення з матеріалами справи було з`ясовано , що супровідний лист про відкриття провадження по даній справі не були отримані Відповідачем , а поштове відправлення було повернуто з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою», що свідчить про те, що Відповідач не був обізнаний про судовий процес та був позбавлений можливості надати відзив. Крім того, Відповідач не зареєстрована в електронному кабінеті в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, а тому не могла бути повідомлена про стан розгляду даної справи. Таким чином, Відповідач приходить до висновку, що ОСОБА_1 була позбавлена процесуального права на захист у даній судовій справі, так як не була повідомлена про дату,час та місце розгляду даної справи належним чином, останньою не було подано відзиву на позовну заяву ТОВ «Споживчий Центр» , що у свою чергу призвело до винесення заочного рішення суду, яке підлягає скасуванню з урахуванням вимог ч.1 ст.288 ЦПК України.

Позивач обґрунтовує свої заперечення проти вимог позивача і вважає,що суд допустив порушення норм процесуального права , яке впливає на правильність вирішення спору, оскільки всі висновки у справі ґрунтуються на підставі дослідження копій доказів , які , на думку Позивача, доводять факт укладення кредитного договору між сторонами та фактичного перерахування коштів Відповідачу, яка ставить під сумнів надані Позивачем докази, які не витребувані судом у заявника оригіналів електронних доказів. Відповідач вважає, що це є порушенням принципу змагальності сторін. Крім того, відповідач вважає,що питання достовірності , цілісності і незмінюваності змісту електронного кредитного договору є ключовим у цій справі, оскільки від нього залежить те, чи може цей договір уважатися у письмовій формі або щонайменше чи можуть окремі його положення вважатися такими, що оформлені саме письмово. Фактично, оскільки законодавство не вимагає, щоб електронного підпису одноразовим ідентифікатором цей ідентифікатор може бути прикріплений до даних, які ним підписуються , в будь-якій формі і в будь-який спосіб , який надає змогу установити , що за його допомогою були підписані ті чи інші дані саме тією особою, яка в них указана в якості підписувала. Цей ідентифікатор технічно може існувати окремо від підписуваних за його допомогою даних, однак логічно з ними поєднуватися, що може бути встановлено при огляді інформаційно-комунікаційної системи особи, яка згенерувала і надіслала одноразовий ідентифікатор підписувала. Факт поєднання одноразового ідентифікатора з підписаними за його допомогою даними може підтверджуватися тим, що а) особа , яка підписала ті чи інші дані, певним чином ідентифікувалася в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, і залишила там свої контакті дані; б) особа отримала цей ідентифікатор у спеціально відведене поле, в) ці дії особи були пов`язані саме з її наміром укласти певний договір, що може підтверджуватися тим, що текст договору або посилання на нього візуально розміщувалися поряд із тими полями , в які мав бути введений одноразовий ідентифікатор. Відповідач вважає, що питання достовірності, цілісності і незмінюваності змісту електронного електронного кредитного договору є ключовим у цій справі, оскільки від нього залежить те, чи може цей договір уважатися у письмовій формі або щонайменше чи можуть окремі його положення вважатися такими , що оформлені саме письмово. Отже, можливість перевірки судом достовірності, цілісності і незмінюваності електронного документа, залежить перш за все від виду підпису, за допомогою якого він підписаний. Якщо електронний документ підписаний за допомогою КЕП чи УЕП, суд може перевірити достовірність , цілісність і незмінність даних, які в ньому містяться, за допомогою спеціальних програмних засобів або з використанням спеціальних онлайн-сервісів. Ухвалюючи дане заочне рішення судом не було досліджено зазначені обставини , що говорить про порушення судом положень ст. 263 ЦПК України з урахуванням висновків Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду, які викладені у постанові від 04.02.2026 по справі 758/14925/23. Враховуючи наведене, Відповідач наполягає на незаконності оскаржуваного заочного рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 19.03.2026 по справі 362/5176/25 та стверджує про наявність підстав для його скасування.

Ухвалою Васильківського міськрайонного суду від 26.05.2026 року заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 19.03.2026 року у справі за позовом ТОВ «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором було залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.

У встановлений строк заявником було усунено недоліки.

ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, про розгляд заяви повідомлялася належним чином.

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» в судове засідання не з`явився, про розгляд справи повідомлялися належним чином, заяви із процесуальних питань до суду не направляли.

Відповідно до ч.1 ст. 287 ЦПК України неявка учасників справи не перешкоджає розгляду заяви.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Отже, оскільки розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

За змістом вимог ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складання повного судового рішення.

Згідно постанови КЦС Верховного Суду від 30 вересня 2022 року у справі за № 761/38266/14 якщо проголошення судового рішення не відбулось, то датою його ухвалення є дата складання повного судового рішення, навіть у випадку, якщо фактичне прийняття такого рішення відбулось у судовому засіданні, яким завершено розгляд справи і в яке не з`явились всі учасники такої справи. При цьому, дата яка зазначена як дата ухвалення судового рішення, може бути відмінною від дати судового засідання, яким завершився розгляд справи і у яке не з`явились всі учасники такої справи.

Відповідно ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Дослідивши матеріали справи, заяву, судом встановлено наступне.

Судом встановлено, що заочним рішенням Васильківського міськрайонного суду Київської області від 19.03.2026 року позов ТОВ «Споживчий Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий Центр» заборгованість за кредитним договором № 09.05.2024-100000447 від 09.05.2024 року в розмірі 32 211,92 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий Центр» судовий збір в розмірі 2 151,81 грн. (а.с.101-106).

Відповідно вимог ст. 284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд-якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

З матеріалів справи вбачається, що про заочне рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 19.03.2026 року ОСОБА_1 дізналася лише 12.05.2026 року.

За вказаних обставин, суд приходить до висновку про можливість поновлення ОСОБА_1 строку на подання заяви про перегляд заочного рішення.

Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 285 ЦПК України у заяві про перегляд заочного рішення повинні бути зазначені обставини, що свідчать про поважність причин неявки в судове засідання та (або) неповідомлення їх суду, а також причин неподання відзиву, і докази про це.

Відповідно з п. 3 ч. 2 ст. 285 ЦПК України у заяві про перегляд заочного рішення повинні бути зазначені обставини, що свідчать про поважність причин неявки в судове засідання та (або) неповідомлення їх суду, а також причин неподання відзиву, і докази про це.

Відповідно до п.п. 4, 6 ст. 285 ЦПК України у заяві про перегляд заочного рішення повинно бути зазначено посилання на докази, якими відповідач обґрунтовує свої заперечення проти вимог позивача; перелік доданих до заяви матеріалів. Згідно з ч. 7 вказаної статті до заяви про перегляд заочного рішення додаються докази, на які посилається заявник.

Згідно до ст. 288 ЦПК України, заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився у судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Тобто, необхідним є наявність трьох обставин: неявка відповідача у судове засідання і неповідомлення про причини неявки (або неявка відповідача у судове засідання, або не повідомлення про причини неявки); не подача відзиву з поважних причин; наявність доказів, які мають істотне значення для правильного вирішення справи, тобто такі докази, які не досліджувались судом при ухваленні заочного рішення.

Як вбачається із відповіді № 162/04.04-02 Данилівського старостинського округу Калинівської селищної ради від 15.07.2025 року ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 47).

Після відкриття провадження у справі, судом було направлено відповідачу ухвалу про відкриття провадження від 24.09.2025 року у справі в спрощеному порядку та повідомлено про розгляд справи, на адресу місця реєстрації відповідача, а також за допомогою електронної адреси в його електронний кабінет (а.с. 95-96), але повістка до суду повернулася із відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою» (а.с.98) у зв`язку із цим суд направив повторно рекомендованим листом ухвалу про відкриття провадження із матеріалами позовної заяви, але до суду знов повернувся конверт із відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою» (а.с.99) у зв`язку із цим суд вирішив справу за наявними матеріалами справи.

З матеріалів цивільної справи вбачається, що повідомлення відповідача про слухання справи здійснювалося за зареєстрованим місцем проживання ОСОБА_1 , а саме за адресою: АДРЕСА_2 . Разом з тим, поштові повідомлення повернулися до суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».

Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Перевіряючи доводи сторони відповідача про неповідомлення відповідача про розгляд справи суд враховує, що приписами ч.7 п.2 ст.128 ЦПК України визначено, що судова повістка фізичним особам, які не мають статусу підприємців, надсилається за адресою їх місця проживання (перебування), зареєстрованою у встановленому законом порядку.

Враховується судом і рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2011 року за № 17-рп/2011, згідно якого у разі відсутності осіб, які беруть участь у справі за адресою, вказаної в матеріалах справи (зокрема позовній заяві), яка відповідає місцю реєстрації відповідача, вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене стороні належним чином.

Так, з досліджених матеріалів справи вбачається, що відповідач ОСОБА_1 двічі повідомлявся про відкриття провадження у справі за адресою відомого місця його реєстрації: АДРЕСА_2 (а.с. 107).

Також, за змістом ч. 1 ст. 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.

Слід зазначити, що судом вжито всіх можливих та розумних заходів щодо повідомлення відповідача про розгляд справи, шляхом направлення на його адресу копії судової повістки та матеріалі позовної заяви. Повернення відділенням поштового зв`язку до суду поштового конверту свідчить, що судова повістка не вручена з причин, що не залежать від суду, який в установленому законодавством порядку вчинив процесуальні дії, що у відповідності до вимог ЦПК України свідчить про належне повідомлення відповідача про розгляд справи.

Аналогічна позиція міститься в Постанові Верховного суду від 15 травня 2019 року (справа № 0870/8014/12, провадження № К/9901/6938/19).

Постановою Верховного суду від 22 липня 2021 року у справі № 920/938/20, сформовано висновок, що сам лише факт неотримання скаржником поштової кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулась в суд у зв`язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною невиконання ухвали суду, оскільки зумовлено не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 11.06.2020 у справі № 916/3200/17).

Відповідач в судове засідання не з`явився, заяв чи клопотань до суду не направляв, як і не скористався своїм правом подати відзив на позовну заяву, тому в силу ч. 8 ст. 178 ЦПК України, суд вирішив справу за наявними матеріалами справи.

Згідно матеріалів справи, відповідач не подав відзив на позов, позивач не заперечував проти заочного розгляду справи, відповідач, який був повідомлений про час та місце розгляду справи відповідно до норм чинного ЦПК України, про причини неявки суд не повідомив, а мав право скористатися електронним судом, засобами телефонного зв`язку, а відтак судом були дотримані всі процесуальні вимоги для заочного розгляду на підставі наданих позивачем доказів.

В зв`язку з чим, суд не приймає до уваги посилання представника відповідача про неповідомлення відповідача про час та місце розгляду справи, та не направлення матеріалів справи, оскільки вони не відповідають матеріалам справи.

Суд прийняв вичерпні заходи для повідомлення сторін про час та місце розгляду справи, забезпечивши можливість з`явитися до суду і захистити свої права.

Звертаючись із заявою про перегляд заочного рішення представник відповідач до заяви про перегляд заочного рішення не приєднано жодного доказу на підтвердження існування обставин, що мають істотне значення для правильного вирішення спору.

Суд не дає оцінку доводам, що зазначені в заяві про перегляд заочного рішення, оскільки обставини на які посилається представник відповідача не створюють юридичну сукупність елементів, які дають підстави для скасування заочного рішення, а фактично є незгодою із рішенням суду першої інстанції, встановленими ним обставинами, наданою судом оцінкою доказам і застосованими до спірних відносин нормами законодавства, що є підставою для апеляційного оскарження рішення, а не для скасування заочного рішення.

Пунктом 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» від 12 червня 2009 року за № 2 передбачено, що відповідно статей 55, 124 Конституції України та статті 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно ч. 1, 3 ст. 12 та ч. 1 ст. 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) виходить з того, що реалізуючи п.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950) щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. З приводу цього прецедентним є рішення ЄСПЛ у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28 жовтня 1998 року та «Круз проти Польщі» від 19 червня 2001 року. У вказаних рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним; воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує врегулюванню з боку держави.

Частиною 4 ст. 287 ЦПК України передбачено, що у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення. Заявником не пропущено строку на звернення із заявою про перегляд заочного рішення, оскільки заяву подану в передбачений законом строк.

Зважаючи на вказане, суд приходить висновку, що заява ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення не підлягає задоволенню.

Роз`яснити заявнику, що заочне рішення суду може бути оскаржене в загальному порядку, встановленим ЦПК України. Строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватись з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення суду без задоволення.

Керуючись статтями 247, 260, 261, 284-288, 353 ЦПК України, суд,

п о с т а н о в и в:

Поновити строк ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 19.03.2026 року.

Заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 19.03.2026 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором залишити без задоволення.

Роз`яснити заявнику, що відповідно до пункту 4 статті 287 ЦПК України, у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Текст ухвали складено 10.07.2026 року.

Суддя Г.М. Лебідь-Гавенко