Ухвала суду № 138110049, 07.07.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

07.07.2026Справа № 910/5527/24

Господарський суд міста Києва у складі судді Гулевець О.В. за участю секретаря судового засідання Нікітіної В.В., розглянувши

заяву Комунального некомерційного підприємства Київський міський центр репродуктивної та перинатальної медицини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

про розстрочення виконання судового рішення у справі № 910/5527/24

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ХІЛІНГ ФУД

до Комунального некомерційного підприємства Київська міська дитяча клінічна інфекційна лікарня виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

про стягнення 646 400,00 грн

представники учасників процесу:

від стягувача: не з`явився

від заявника: не з`явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю ХІЛІНГ ФУД звернулося до Господарського суду міста Києва із позовною заявою до Комунального некомерційного підприємства Київська міська дитяча клінічна інфекційна лікарня виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про стягнення 646 400,00 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 06.08.2024 позов задоволено повністю. Стягнуто з Комунального некомерційного підприємства Київська міська дитяча клінічна інфекційна лікарня виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ХІЛІНГ ФУД заборгованість у сумі 646 400,00 грн та судовий збір у сумі 9696,00 грн.

08.11.2024 на виконання рішення Господарського суду міста Києва видано наказ.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.11.2025 задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю ХІЛІНГ ФУД про заміну сторони та замінено боржника у виконавчому провадженні №76877334 - Комунальне некомерційне підприємство Київська міська дитяча клінічна інфекційна лікарня виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на його правонаступника - Комунальне некомерційне підприємство Київський міський центр репродуктивної та перинатальної медицини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

25.05.2026 до Господарського суду міста Києва надійшла заява від Комунального некомерційного підприємства Київський міський центр репродуктивної та перинатальної медицини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про розстрочення виконання судового рішення Господарського суду міста Києва від 06.08.2024 у справі № 910/5527/24 на залишок річного строку з дати ухвали про заміну сторони його правонаступником, шляхом сплати грошових коштів рівними частинами у розмірі 109 349, 33 грн., щомісячно до 30 числа кожного поточного місяця, починаючи з червня 2026 по жовтень 2026 включно, та здійсненням останнього платежу у розмірі 109 349, 35 грн., до 11 листопада 2026.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.06.2026 розгляд заяви Комунального некомерційного підприємства Київський міський центр репродуктивної та перинатальної медицини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про розстрочення виконання рішення суду по справі №910/5527/24 призначено на 07.07.2026.

У судове засідання 07.07.2026 представники заявника та стягувача не з`явилися.

Розглянувши заяву Комунального некомерційного підприємства Київський міський центр репродуктивної та перинатальної медицини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про розстрочення виконання судового рішення, суд вирішив відмовити в її задоволенні, з огляду на наступне.

У своїй заяві заявник просить суд розстрочити виконання судового рішення Господарського суду міста Києва від 06.08.2024 у справі № 910/5527/24 на залишок річного строку з дати ухвали про заміну сторони його правонаступником, шляхом сплати грошових коштів рівними частинами у розмірі 109 349,33 грн., щомісячно до 30 числа кожного поточного місяця, починаючи з червня 2026 по жовтень 2026 включно, та здійсненням останнього платежу у розмірі 109 349, 35 грн, до 11 листопада 2026.

Відповідно до ч. 1 ст. 326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції (ч. 1 ст. 327 ГПК України).

Частиною 1 статті 331 Господарського процесуального кодексу України, встановлено, що за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

У відповідності до ч. 3 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Частиною 4 статті 331 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Зі змісту приписів статті 331 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що відстрочення є правом, а не обов`язком суду, яке реалізується після набрання рішенням законної сили, але виключно у виняткових випадках та за наявністю підстав, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Господарським процесуальним кодексом України не визначено переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнення його виконання, у зв`язку з чим суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини і за наявності обставин, які ускладнюють виконання рішення чи унеможливлюють його, господарський суд має право, зокрема, відстрочити виконання рішення, ухвали, постанови.

Підставами для задоволення заяви про відстрочку, розстрочку виконання рішення можуть бути обставини, якими його виконання ускладняється чи видається неможливим. Відстрочка або розстрочка виконання рішення, ухвали, постанови, зміна способу та порядку їх виконання допускаються у виняткових випадках і залежно від обставин справи.

Винятковість обставин, які повинні бути встановлені судом щодо надання відстрочки, розстрочення виконання судового рішення, повинні бути підтверджені відповідними засобами доказування.

Особа, яка подала заяву про розстрочку або відстрочку виконання рішення, повинна довести наявність обставин, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення господарського суду у даній справі.

Частиною 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

У відповідності до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Оцінивши наведені заявником посилання на обставини, які ускладнюють виконання рішення суду, надані заявником до заяви документи, суд дійшов висновку, що наведені заявником обставини не свідчать про істотне ускладнення виконання рішення або неможливість його виконання в розумінні частини 2 статті 331 Господарського процесуального кодексу України.

Частина 2 ст. 218 Господарського кодексу України, ч. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України прямо передбачають, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання, тобто відсутність у боржника грошових коштів не є обставиною, яка може слугувати підставою для невиконання зобов`язання по оплаті.

Частина 2 статті 617 Цивільного кодексу України передбачає, що відсутність у боржника необхідних коштів, а також порушення зобов`язань контрагентами правопорушника не вважаються обставинами, які є підставою для звільнення боржника від відповідальності за порушення зобов`язання.

Отже, подальше ухилення боржника від сплати заборгованості може суттєво зачіпати інтереси стягувача і завдати йому матеріальної шкоди.

Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Таким чином, на виконання судового рішення у справі заявник (боржник) повинен повернути стягувачу належне останньому майно, а саме грошові кошти, оскільки подальше невиконання остаточного судового рішення буде прямим порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Отже, недостатність чи відсутність коштів у боржника не можна вважати безумовними винятковими обставинами, за наявності яких можливе відстрочення виконання судового рішення.

Надання відстрочки виконання судового рішення є правом суду, яке може бути реалізоване ним у кожному конкретному випадку за наслідками оцінки обставин справи, наведених учасниками справи обґрунтувань та дослідження доказів.

Європейський суд з прав людини, рішення якого відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" застосовуються судом як джерело права, неодноразово наголошував щодо недопустимості невиконання або затягування виконання рішення національного суду в порушення прав іншої сторони, якою у даному випадку є позивач.

Зокрема, у справі "Горнсбі проти Греції" Європейський суд з прав людини зазначив, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватись як складова частина судового розгляду.

З огляду на те, що розстрочка подовжує період відновлення порушеного права стягувача при її наданні, необхідно враховувати закріплені в нормах матеріального права, і перш за все у Європейській конвенції про захист прав людини та основних свобод, що є частиною національного законодавства, допустимі межі надання відстрочки та розстрочки виконання судового рішення.

Суд звертає увагу на те, що рішення Господарського суду міста Києва у справі № 910/5527/24 ухвалене 06.08.2024, а отже, відповідно до приписів частини п`ятої статті 331 ГПК України, у суду в даному випадку відсутні процесуальні права щодо розстрочення виконання рішення строком до 11 листопада 2026, оскільки заявником визначено строк більше одного року з дня ухвалення рішення Господарського суду міста Києва від 06.08.2024.

За таких обставин, суд відмовляє в задоволенні заяви Комунального некомерційного підприємства Київський міський центр репродуктивної та перинатальної медицини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про розстрочення виконання судового рішення у справі № 910/5527/24.

Керуючись статтями 234, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Комунального некомерційного підприємства Київський міський центр репродуктивної та перинатальної медицини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про розстрочення виконання судового рішення у справі № 910/5527/24 відмовити.

Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання та може бути оскаржена у порядку і строк, встановлені ст. ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали складено та підписано: 10.07.2026.

Суддя О.В. Гулевець