Ухвала суду № 138103401, 10.07.2026, Сколівський районний суд Львівської області

ЄУНСС: 453/799/26

НП: 4-с/453/2/26

УХВАЛА

про відмову у задоволенні клопотання

про скасування постановленої ухвали про стягнення штрафу

10 липня 2026 року місто Сколе

Сколівський районний суд Львівської області у складі:

головуючого - судді Микитина В.Я.,

з участю секретаря судового засідання Корнути Т.Б.,

учасники справи:

заявниця (стягувачка у виконавчому провадженні) - ОСОБА_1 ;

боржник у виконавчому провадженні - Державний податковий університет;

державні виконавці - головні державні виконавці Ірпінського відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Супрун Анна Василівна, Дихніч Василь Іванович;

зміст скарги - на дії та рішення державних виконавців;

розглянувши у судовому засіданні у залі судових засідань приміщення суду, що по вул. Д. Галицького, 8, у м. Сколе Стрийського району Львівської області, за відсутності учасників справи, клопотання Ірпінського відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про скасування постановленої ухвали про стягнення штрафу, -

в с т а н о в и в:

Описова частина із зазначенням суті питання, що вирішується ухвалою.

Стягувачка ОСОБА_1 , у визначений у ч. 1 ст. 449 ЦПК України строк, 29.04.2026 року сформувавши документ в системі «Електронний суд», подала у Сколівський районний суд Львівської області скаргу, що була зареєстрована в діловодстві 30.04.2026 року за вх. № 3489, в якій просить постановити ухвалу, якою: 1) визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця Ірпінського відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Супрун А.В. від 01.04.2026 року про зміну (доповнення) реєстраційних даних у виконавчому провадженні № НОМЕР_2, якою внесено зміни (доповнення) в автоматизованій системі виконавчого провадження, а саме: - замість Резолютивна частина: «Стягнути з Державного податкового університету на користь ОСОБА_1 - середній заробіток за час вимушеного прогулу з 01.06.2024 року по 17.01.2025 року у сумі 148 603 грн. 95 коп.» зазначено Резолютивна частина: «Стягнути з Державного податкового університету (вул. Університетська, 31, м. Ірпінь, Київська область, 08205 код ЄДРПОУ: 44550814) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; адреса: с. Сможе, Сколівський район, Львівська область, 82642) середній заробіток за час вимушеного прогулу з 01.06.2024 року по 17.01.2025 року у сумі 66 046 грн. 20 коп.»;- замість Сума коштів до стягнення за ВД: 148603.95 зазначено Сума коштів до стягнення за ВД: 66046.2 замість Сума коштів (еквівалент у гривні): 148603.95 зазначити Сума коштів (еквівалент у гривні): 66046.2; 2) визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця Ірпінського відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Дихніча В.І. від 22.04.2026 року про зняття арешту з усіх рахунків, що належать боржнику Державному податковому університету, у виконавчому провадженні № НОМЕР_2; 3) визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця Ірпінського відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Дихніча В.І. від 22.04.2026 року про закінчення виконавчого провадження № НОМЕР_2 з примусового виконання виконавчого листа № 453/1069/24 від 31.01.2025 року, виданого Сколівським районним судом Львівської області, про стягнення з Державного податкового університету на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 01.06.2024 року по 17.01.2025 року у сумі 148 603 грн. 95 коп.; 4) зобов`язати Ірпінський відділ державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України відновити виконавче провадження № НОМЕР_2 з примусового виконання виконавчого листа № 453/1069/24 від 31.01.2025 року, виданого Сколівським районним судом Львівської області про стягнення з Державного податкового університету на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 01.06.2024 року по 17.01.2025 року у сумі 148 603 грн. 95 коп. (негайне виконання).

Ухвалою судді Сколівського районного суду Львівської області Микитина В.Я. від 01.05.2026 року, з-поміж іншого, вищезазначену скаргу прийнято до провадження і судове засідання щодо її розгляду визначено проводити 04.06.2026 року о 12:00 год. у залі судових засідань у приміщенні Сколівського районного суду Львівської області, що по вул. Д. Галицького, 8, у м. Сколе Стрийського району Львівської області. Витребувано в Ірпінського відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (код у ЄДРПОУ: 34780165; місцезнаходження: вул. Ярославська, 11, м. Ірпінь, Київська область, 08205) належно засвідчену копію матеріалів виконавчого провадження № НОМЕР_2.

Відповідно до квитанції № 6942892 про доставку документів до зареєстрованого Електронного кабінету Користувача ЄСІТС, о 13:15 год. 04.05.2026 року Ухвала суду від 01.05.2026, справа № 453/799/26, провадж. № 4-с/453/2/26 (файл 1320/1-1320-3F0012C0-47B8-11F1-80AE D6FE5A287C77.html, підпис у файлі 1320/1-1320-3F0012C0 47B8-11F1-80AE-D6FE5A287C77.html.p7s) доставлена у порядку, встановленому статтями 272 ЦПК України, в електронний кабінет Ірпінського відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції (ЄДРПОУ: 34780165).

Крім того, додатково ухвала від 01.05.2026 року надсилалась судом на офіційну електронну адресу Ірпінського відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції: info@ir.dvs.gov.ua, та на електронну скриньку: dv-irpindvs@ukr.net, довідки про доставку електронного листа містяться в матеріалах судової справи.

Ухвалою Сколівського районного суду Львівської області (головуючий - суддя Микитин В.Я.), без окремого письмового оформлення із занесенням до протоколу судового засідання, від 04.06.2026 року, у зв`язку з невиконанням Ірпінським відділом державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України вимог ухвали суду в частині витребування копії матеріалів виконавчого провадження № НОМЕР_2 та неповідомленням суду про неможливість їх подання, відкладено розгляд справи на 06.07.2026 року о 10:00 год..

Ухвалою Сколівського районного суду Львівської області (головуючий - суддя Микитин В.Я.) від 04.06.2026 року до Ірпінського відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України застосовано захід процесуального примусу у виді штрафу за неподання витребуваних судом доказів без поважних причин та без повідомлення суду про неможливість їх подання.

Супровідним листом від 04.06.2026 року суд надіслав Ірпінському відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України копію ухвали від 04.06.2026 року для виконання її вимог в частині витребування доказів.

Відповідно до квитанції № 7401391 про доставку документів до зареєстрованого Електронного кабінету Користувача ЄСІТС, о 15:57 год. 04.06.2026 року Ухвала суду від 04.06.2026, справа № 453/799/26, провадж. № 4-с/453/2/26 (файл 1320/1-1320-905D7460-602B-11F1-B056 767A250CF844.html, підпис у файлі 1320/1-1320-905D7460 602B-11F1-B056-767A250CF844.html.p7s) доставлена у порядку, встановленому статтями 272 ЦПК України, в електронний кабінет Ірпінського відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції (ЄДРПОУ: 34780165).

Відповідно до квитанції № 7401423 про доставку документів до зареєстрованого Електронного кабінету Користувача ЄСІТС, о 15:58 год. 04.06.2026 року Ухвала суду від 01.05.2026, справа № 453/799/26, провадж. № 4-с/453/2/26 (файл 1320/1-1320-3F0012C0-47B8-11F1-80AE D6FE5A287C77.html, підпис у файлі 1320/1-1320-3F0012C0 47B8-11F1-80AE-D6FE5A287C77.html.p7s) доставлена у порядку, встановленому статтями 272 ЦПК України, в електронний кабінет Ірпінського відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції (ЄДРПОУ: 34780165).

Поза тим, Ірпінський відділ державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, у порядку самопредставництва, яке здійснює керівниця Зейналова А.Г., сформувавши документ у системі «Електронний суд», 18.06.2026 року подав до Сколівського районного суду Львівської області клопотання за змістом якого просить скасувати ухвалу за єдиним унікальним номером судової справи 453/799/26 від 04.06.2026 про накладення штрафу у розмірі 3 328 грн. за ненадання копій матеріалів виконавчого провадження АСВП № НОМЕР_2 у встановлений 5-денний строк, обґрунтовуючи це тим, що ухвалу від 01.05.2026 з вимогою надати докази відділ виконавчої служби отримав 05.05.2026, а відзив разом із копіями матеріалів направив поштою вже 11.05.2026, тобто в межах строку, проте технічно не міг завантажити документи через ЄСІТС, оскільки керівниця відділу це єдина особа з відповідним доступом і вона перебувала у відпустці з 11.05.2026 року по 29.05.2026 року, а надалі відділ повторно подав відзив в системі «Електронний суд» 04.06.2026, однак з технічних причин він не відобразився у електронній судовій справі, після чого втретє продублював документи на офіційну електронну адресу суду, і лише після цього, 10.06.2026 року, відбулась фактична реєстрація в системі (вхідний № ЕП-943/26-Вх), на цій підставі, з посиланням на пункт 6 ст. 148 ЦПК України, заявник стверджує, що вимоги ухвали виконано у повному обсязі, а затримка з відображенням документів у справі є суто технічною і не залежить від дій відділу.

Релевантні джерела права, якими керувався суд, постановляючи дану ухвалу.

В силу положень ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

За приписами пункту 5 ч. 5 ст. 12 ЦПК України, суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.

Відповідно до ч. 5 ст. 14 ЦПК України, суд направляє судові рішення, судові повістки, судові повістки - повідомлення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Електронний кабінет - це персональний кабінет (веб-сервіс чи інший користувацький інтерфейс) у підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, за допомогою якого особі, яка пройшла електронну ідентифікацію, надається доступ до інформації та сервісів Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремих підсистем (модулів), у тому числі можливість обміну (надсилання та отримання) документами (в тому числі процесуальними документами, письмовими та електронними доказами тощо) між судом та учасниками судового процесу, а також між учасниками судового процесу. Електронна ідентифікація особи здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису чи інших засобів електронної ідентифікації, які дають змогу однозначно встановити особу.

За змістом абзацу 1 ч. 6 ст. 14 ЦПК України, адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

Відповідно до абзацу 1 ч. 7 ст. 14 ЦПК України, особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Відповідно до Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи), затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 року № 1845/0/15-21, особам, які зареєстрували електронний кабінет в ЄСІТС, суд вручає будь-які документи у справах, у яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх надсилання до Електронного кабінету таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення в паперовій формі за окремою заявою. Підсистема «Електронний суд» забезпечує можливість автоматичного надсилання матеріалів справ в електронному вигляді до електронних кабінетів учасників справи та їхніх повірених. До електронних кабінетів користувачів надсилаються у передбачених законодавством випадках документи у справах, які внесені до АСДС та до автоматизованих систем діловодства, що функціонують в інших органах та установах у системі правосуддя. Документи у справах надсилаються до електронних кабінетів користувачів у випадку, коли вони внесені до відповідних автоматизованих систем у вигляді електронного документа, підписаного кваліфікованим підписом підписувача (підписувачів), чи у вигляді електронної копії паперового документа, засвідченої кваліфікованим електронним підписом відповідального працівника суду, іншого органу чи установи правосуддя.

Відповідно до пункту 2 ч. 6 ст. 272 ЦПК України, днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.

За приписами частин 6-9 ст. 84 ЦПК України: будь-яка особа, в якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду; особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов`язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п`яти днів з дня вручення ухвали; у разі неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів з причин, визнаних судом неповажними, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, передбачені цим Кодексом; притягнення винних осіб до відповідальності не звільняє їх від обов`язку подати витребувані судом докази.

Відповідно до ст. 143 ЦПК України, заходами процесуального примусу є процесуальні дії, що вчиняються судом у визначених цим Кодексом випадках з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених у суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов`язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства. Заходи процесуального примусу застосовуються судом шляхом постановлення ухвали.

Згідно з пунктом 5 ч. 1 ст. 144 ЦПК України, заходами процесуального примусу є штраф.

В силу положень ч. 2 ст. 144 ЦПК України, застосування до особи заходів процесуального примусу не звільняє її від виконання обов`язків, встановлених цим Кодексом.

За змістом пункту 3 ч. 1 ст. 148 ЦПК України, суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу у сумі до від 0,3 до трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, або неподання таких доказів без поважних причин.

Положеннями ч. 2 ст. 148 ЦПК України встановлено, що у випадку повторного чи систематичного невиконання процесуальних обов`язків, повторного чи неодноразового зловживання процесуальними правами, повторного чи систематичного неподання витребуваних судом доказів без поважних причин або без їх повідомлення, триваючого невиконання ухвали про забезпечення позову або доказів суд з урахуванням конкретних обставин стягує у дохід державного бюджету з відповідного учасника судового процесу або відповідної іншої особи штраф у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч. 6 ст. 148 ЦПК України, суд може скасувати постановлену ним ухвалу про стягнення штрафу, якщо особа, стосовно якої її постановлено, виправила допущене порушення та (або) надала докази поважності причин невиконання відповідних вимог суду чи своїх процесуальних обов`язків.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 10.11.2022 року за єдиним унікальним номером судової справи 990/115/22 вказала, що поважними причинами пропуску процесуального строку є причини, які унеможливлюють або ускладнюють можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк, є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась до суду з вимогою про вчинення процесуальної дії, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду, та підтверджені належними і допустимими доказами. Незнання про порушення своїх прав через байдужість або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

Неможливість суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (рішення ЄСПЛ від 08.11.2005 року у справі № 36655/02 «Смірнова проти України», рішення ЄСПЛ від 27.04.2000 року у справі № 30979/96 «Фрідлендер проти Франції» (Frydlender v. France)). Роль національних судів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (рішення ЄСПЛ від 30.11.2006 року у справі «Красношапка проти України»).

Узагальнена оцінка суду за результатами розгляду клопотання про скасування ухвали про стягнення штрафу.

Вирішуючи заявлене клопотання, суд виходить із того, що передбачена ч. 6 ст. 148 ЦПК України можливість скасування ухвали про стягнення штрафу є правом, а не обов`язком суду, на що прямо вказує формулювання «суд може скасувати». Реалізація цього права здійснюється судом з урахуванням усієї сукупності обставин, за яких було допущено порушення, та поведінки особи, до якої застосовано захід процесуального примусу. Сам по собі факт подання витребуваних доказів після постановлення ухвали про штраф автоматично не зумовлює її скасування, оскільки підстави застосування штрафу та підстави його скасування підлягають самостійній оцінці.

Ухвала суду від 01.05.2026 року доставлена до електронного кабінету відділу 04.05.2026 року о 13:15 год., а отже передбачений ч. 8 ст. 84 ЦПК України п`ятиденний строк для подання витребуваних доказів або повідомлення суду про неможливість їх подання спливав 09.05.2026 року, який був вихідним днем (субота), у зв`язку з чим в силу ч. 3 ст. 124 ЦПК України останнім днем строку є перший робочий день, що настає за ним, тобто 11.05.2026 року.

Разом з тим, суд не може погодитися з твердженням заявника про виконання ним вимог ухвали суду про витребування доказів у повному обсязі, оскільки жоден із наведених у клопотанні доводів такого виконання не підтверджує.

По-перше, суд встановив, що долучена заявником на підтвердження виконання заява про виконання ухвали суду подана не у цій судовій справі, а за єдиним унікальним номером судової справи 453/829/26, і при цьому лише 18.06.2026 року, тобто вже після постановлення ухвали про застосування штрафу від 04.06.2026 року. Подання процесуального документа в межах іншої судової справи об`єктивно не може свідчити про виконання вимог ухвали, постановленої за єдиним унікальним номером судової справи 453/799/26.

По-друге, суд критично оцінює посилання заявника на реєстр на відправлення простої кореспонденції відділу державної виконавчої служби від 11.05.2026 року. Означений реєстр є внутрішнім документом самого відділу, який не містить відмітки об`єкта поштового зв`язку про прийняття поштового відправлення, а, відтак, не підтверджує ані факту фактичного передання кореспонденції до поштового оператора, ані дати такого передання. Понад те, реєстр на відправлення простої кореспонденції за своєю правовою природою не дає змоги встановити вміст поштового відправлення, оскільки проста кореспонденція надсилається без опису вкладення, а тому навіть за умови доведеності факту її відправлення такий реєстр не підтверджував би, що заявником було надіслано саме витребувану судом копію матеріалів виконавчого провадження № НОМЕР_2. Вирішальним же є те, що матеріали судової справи за єдиним унікальним номером судової справи 453/799/26 не містять відомостей про фактичне надходження до Сколівського районного суду Львівської області будь-якої поштової кореспонденції від Ірпінського відділу державної виконавчої служби, відправленої 11.05.2026 року простим поштовим відправленням, така кореспонденція до суду не надходила та в діловодстві суду не реєструвалася. За таких обставин цей документ не є ані належним, ані допустимим доказом виконання відділом вимог ухвали суду, а сам аргумент про надіслання доказів простою кореспонденцією є голослівним і матеріалами справи не підтвердженим.

По-третє, суд зауважує, що поданий відділом «відзив» не є тим процесуальним документом, подання якого вимагалося ухвалою суду. Ухвалою від 01.05.2026 року в порядку ст. 84 ЦПК України в Ірпінського відділу державної виконавчої служби витребувано належно засвідчену копію матеріалів виконавчого провадження № НОМЕР_2, тобто конкретний доказ, а не позицію відділу по суті скарги. Водночас, у межах розгляду скарги на дії та рішення державних виконавців, здійснюваного в порядку розділу VII ЦПК України, подання відзиву процесуальним законом не передбачене, а отже сам факт формування та подання відділом відзиву слід розцінювати як вияв ним власної позиції у справі, але аж ніяк не як виконання вимоги ухвали в частині витребування доказів. Долучення до відзиву окремих документів з виконавчого провадження також не свідчить про належне виконання ухвали, позаяк судом витребувано копію матеріалів виконавчого провадження в повному обсязі, а не вибіркові документи з нього. Показово при цьому, що зміст самого відзиву не містить ані згадки про виконання відділом вимог ухвали про витребування копії матеріалів виконавчого провадження, ані повідомлення суду про неможливість подання копій усіх матеріалів виконавчого провадження з наведенням відповідних причин, як того вимагає частина 8 ст. 84 ЦПК України.

Наведене у своїй сукупності дає суду підстави для висновку, що станом на дату постановлення ухвали про застосування штрафу (04.06.2026 року) витребувані судом докази у визначений законом спосіб та обсязі відділом подані не були, рівно як і не було повідомлено суд про неможливість їх подання із зазначенням причин у порядку ч. 8 ст. 84 ЦПК України.

Не може бути визнане поважною причиною невиконання вимог ухвали і посилання заявника на те, що доступ до електронного кабінету відділу має виключно керівниця Зейналова А.Г., яка перебувала у відпустці з 11.05.2026 року по 29.05.2026 року. Така обставина є наслідком внутрішньої організації роботи відділу, зокрема нездійснення делегування прав доступу до електронного кабінету іншим уповноваженим працівникам на період відпустки керівника, а відтак не є об`єктивно непереборною перешкодою, що не залежить від волевиявлення заявника, у розумінні правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної в постанові від 10.11.2022 року за єдиним унікальним номером судової справи 990/115/22. Більше того, ухвала суду була доставлена відділу ще 04.05.2026 року, тобто відділ мав у розпорядженні достатній час до відбуття керівниці у відпустку (11.05.2026 року) для завантаження документів через ЄСІТС, проте цією можливістю не скористався.

Суд повторно наголошує, що передбачена ч. 6 ст. 148 ЦПК України можливість скасування ухвали про стягнення штрафу є правом, а не обов`язком суду, реалізація якого здійснюється за результатами оцінки сукупності обставин допущеного порушення та подальшої поведінки особи. У цьому ж випадку суд не встановив навіть самого факту виправлення допущеного порушення, оскільки належного виконання вимог ухвали про витребування копії матеріалів виконавчого провадження в повному обсязі відділом не доведено, а отже відсутня й передбачена ч. 6 ст. 148 ЦПК України підстава для розгляду питання про скасування штрафу.

Суд також враховує, що допущене відділом невиконання вимог ухвали суду призвело до відкладення розгляду скарги ОСОБА_1 на дії та рішення державних виконавців з 04.06.2026 року на 06.07.2026 року, чим створено ризик порушення визначеного частиною 1 ст. 2 ЦПК України завдання цивільного судочинства щодо своєчасного розгляду справи та гарантованих статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року розумних строків розгляду.

За таких обставин, оцінивши доводи клопотання у їх сукупності з наявними у справі доказами, суд констатує, що ухвала Сколівського районного суду Львівської області від 04.06.2026 року за єдиним унікальним номером судової справи 453/799/26 про застосування заходу процесуального примусу у виді штрафу є законною та обґрунтованою, постановленою з додержанням вимог статей 84, 148 ЦПК України. Поважність причин невиконання вимог суду в установлений строк заявником належними та допустимими доказами не підтверджена, факт належного виконання вимог ухвали про витребування доказів не доведений, а тому передбачених ч. 6 ст. 148 ЦПК України підстав для скасування ухвали про стягнення штрафу суд не вбачає.

З огляду на викладене клопотання Ірпінського відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про скасування ухвали про стягнення штрафу задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 2, 12, 14, 143-144, 148, 247, 258, 260-261 ЦПК України, суд,-

п о с т а н о в и в:

У задоволенні клопотання Ірпінського відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про скасування ухвали Сколівського районного суду Львівської області від 04.06.2026 року за єдиним унікальним номером судової справи 453/799/26 про застосування заходу процесуального примусу у виді штрафу, - відмовити.

Строк і порядок набрання ухвалою суду законної сили та її оскарження.

Ухвала суду, в силу положень ч. 2 ст. 261 та ч. 1 ст. 353 ЦПК України, набирає законної сили негайно після її підписання суддею, оскарженню в апеляційному порядку окремо від рішення суду не підлягає.

Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Дата складення та підписання ухвали суду: 10 липня 2026 року.

Суддя Володимир МИКИТИН