Рішення № 138094486, 07.07.2026, Лубенський міськрайонний суд Полтавської області

Справа № 539/1114/26

Провадження № 2/539/1222/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.07.2026 м.Лубни

Лубенський міськрайонний суд Полтавської області в складі головуючого судді Овчаренко О.Л., за участі секретаря Ковтун І.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Лубни в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ПРОФІТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Фінансова компанія «ПРОФІТ КАПІТАЛ» звернулось до Лубенського міськрайонного суду Полтавської області з позовом до ОСОБА_1 , в якому стягнути з відповідача суму заборгованості у розмірі 26894,80 грн., а також сплачений судовий збір у розмірі 2662,40 грн. та витрати на правову допомогу у розмірі 7000,00 грн.

В обґрунтування позову зазначено, що 14.11.2020 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено договір позики №3273425 шляхом обміну електронними повідомленнями та приймання (акцепту) умов, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію». За умовами договору: сума кредиту 8000,00 грн.; строк позики 30 днів; базова процентна ставка 1,99% в день; акційні проценти 0,69% в день; розмір процентів на прострочену позику (строк користування коштами понад строки договору) 2,7% в день. У зв`язку із неналежним виконанням зобов`язань за вищезазначеним кредитним договором заборгованість відповідача становить 26894,80 грн., з яких: 8000,00 грн. - заборгованість за основним боргом; 18894,80 грн - заборгованість за нарахованими та несплаченими процентами за увесь час користування кредитними коштами. 10.07.2020 між «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Фінансова компанія «ПРОФІТ КАПІТАЛ» укладено договір факторингу №10072020, згідно умов якого первісний кредитор зобов`язується передати новому кредитору права вимоги зазначені в реєстрі прав вимог, а новий кредитор зобов`язується їх прийняти. Згідно реєстру прав вимог №119 від 30.06.2021 право вимоги за договором позики №3273425 від 14.11.2020 у загальному розмірі 26894,80 грн. перейшло до ТОВ «Фінансова компанія «ПРОФІТ КАПІТАЛ» .

18.03.2026 судом постановлено ухвалу про прийняття позову до розгляду, відкриття провадження у справі та призначення справи до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

28.05.2026 працівником канцелярії суду зареєстровано відзив на позовну заяву, в якому відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог ТОВ «Фінансова компанія «ПРОФІТ КАПІТАЛ» до нього про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 26894,80 грн. та 7000,00 грн. витрат на правову допомогу повністю з огляду на наступне. Право позикодавця нараховувати передбачені договором відсотки припиняється після спливу визначеного договором строку дії договору чи у разі пред`явлення до позичальника вимог згідно із ч. 2 ст. 1050 ЦК України. Відповідно до п.2 Договору позики №3273425 від 14.11.2020 позика ОСОБА_1 надавалась строком на 29 днів, тобто до 12.12.2020 включно. Таким чином, з 13.12.2020 у кредитора є право на отримання гарантій належного виконання зобов`язання відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, а не у вигляді стягнення процентів, у зв`язку із чим позовні вимоги про стягнення процентів, нарахованих після закінчення строку дії кредитного договору, є необґрунтованими, правові підстави для стягнення відсотків, нарахованих після 13.12.2020 відсутні. Нарахування відсотків за процентною ставкою /день (акційна) - 0,69%: 8000*0,69%*29 = 1600,80 (грн.). Разом 8000+1600,80 = 9600,80 (грн.), що відповідає умовам п.2 Договору позики №3273425 від 14.11.2020, а не заявлені позивачем відсотки за користування позикою 18894,80 грн. Нарахування відсотків за процентною ставкою (базова/фіксована) день 1,99%: 8000*1,99%*29 = 4616,80 (грн.). Разом 8000+4616,80 = 12616,80 (грн.). В матеріалах справи відсутні докази на підтвердження повідомлення відповідача про відступлення права вимоги та докази направлення такого повідомлення відповідачу за кожним із договорів факторингу. Позивач (Фактор) не підтвердив здійснення повної оплати за договором факторингу № 10072020 від 10.07.2020 на рахунок Клієнта ТОВ «ФК «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», матеріали справи не містять платіжні інструкції на підтвердження виконання умов договору. На момент укладення договору факторингу від 10.07.2020 ще не виникло (не існувало) зобов`язання між первісним кредитором ТОВ «ФК «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та боржником ОСОБА_1 , не укладений кредитний договір, тобто, у первісного кредитора не виникло право вимоги за зобов`язанням, яке він міг би передати ТОВ «Фінансова компанія «ПРОФІТ КАПІТАЛ». Позивач в позовній заяві просить стягнути з відповідача витрати на правову допомогу Адвокатського об`єднання «ПРАВОВИЙ КУРС» в розмірі 7000,00 грн. відповідно до договору про надання правової допомоги № 02-24 від 01.07.2024. Вважає що необхідно зменшити витрати на правову допомогу через їх не співмірність зі складністю справи та наданих адвокатом послуг; часом, витраченим адвокатом на надання послуг; обсягом наданих адвокатом послуг; значенням справи для сторони. Спір є нескладним, справа розглядається в спрощеному провадженні, представник позивача участі в судових засіданнях не бере, тому він вважає, що витрати є завищеними та не підлягають задоволенню.

У судове засідання представник позивача не з`явився, в позовній заяві просив розглянути справу без його участі.

Відповідач та його представник у судове засідання не з`явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином. Відповідач подав суду заяву, в якій просив розглянути справу без його участі, зазначивши, що аргументи та доводи, викладені у відзиві на позовну заяву, підтримує в повному обсязі.

За таких обставин суд вважає можливим розглянути справу у відсутності сторін на підставі доказів, які додані до справи.

У зв`язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши письмові матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 14.11.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено Договір позики (на умовах повернення позики в кінці строку позики) №3273425 (далі Договір).

За цим договором позикодавець зобов`язується передати позичальнику у власність грошові кошти на погоджений умовами договору строк, шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок позичальника, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики, або достроково, та сплатити позикодавцю плату (проценти) від суми позики (п. 1 Договору).

Положеннями п. 2 Договору передбачені параметри та умови позики: сума позики 8000,00 грн.; строк позики 29 днів; процентна ставка (базова) 1,99% в день; дата надання позики 14.11.2020; дата повернення позики (останній день) 13.12.2020; процентна ставка за понадстрокове користування позикою 2,70%.

Відповідно до п. 3 Договору проценти за цим договором нараховуються щоденно, включаючи дати отримання та повернення, на залишок позики.

Згідно з п. 4.2 Договору позичальник до моменту підписання договору вивчив цей договір та Правила надання грошових коштів у позику, у тому числі і на умовах фінансового кредиту, розміщені на сайті https://mycredit.ua/ru/documents-licensе, їх зміст, суть, об`єм зобов`язань сторін та наслідки укладення цього договору, а також зазначена в Правилах процедура і наслідки оформлення позичальником строку користування позикою (процентів), йому зрозумілі.

Цей договір укладено дистанційно, в електронній формі, з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, шляхом надсилання електронного повідомлення про прийняття (акцепт) пропозиції, та підписано накладенням електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Відповідно до положень Закону України «Про електронну комерцію» договір прирівнюється до укладеного в письмовій формі (п. 5 Договору).

Договір підписано відповідачем 14.11.2020 електронним підписом, відтворений шляхом використання ним одноразового ідентифікатора lAR5hEluGI.

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов`язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту.

Згідно ст. 8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму.

Відповідно до ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону.

Згідно ст. 3, ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом, тобто даними в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» належним чином виконало свої зобов`язання за кредитним договором №3273425, надавши відповідачу кредитні кошти у розмірі 8000,00 грн., що підтверджується довідкою ТОВ «ФК «ФІНЕКСПРЕС» вих.№ КД-000091415/ТНПП від 02.12.2025 (дата - 14.11.2020; сума 8000,00 грн.; отримувач Канівець Віталій ЕПЗ номер НОМЕР_1 ).

Строк повернення грошових коштів за договором позики наступив, але відповідач не виконує свої зобов`язання, грошові кошти не повертає, проценти за користування коштами не сплачує.

Щодо права вимоги про стягнення заборгованості за договором позики ТОВ «Фінансова компанія «ПРОФІТ КАПІТАЛ» до відповідача слід вказати наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Частиною 1 ст. 1077 ЦК України визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

За змістом ч. 1 ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

10.07.2020 ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (клієнт) та ТОВ «Фінансова компанія «ПРОФІТ КАПІТАЛ» (фактор) уклали Договір факторингу №10072020, за яким клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимог, а фактор зобов`язується прийняти такі права вимоги та передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна придбання) за відповідний реєстр за плату, у передбачений цим договором спосіб.

Відповідно до Реєстру прав вимог №119 від 30.06.2021 ТОВ «Фінансова компанія «ПРОФІТ КАПІТАЛ» набуло право вимоги до ОСОБА_1 на загальну суму 26894,80 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту - 8000,00 грн., заборгованість по процентам - 18894,80 грн.

Суд не погоджується з доводами відповідача щодо недоведення позивачем факту набуття права вимоги за договором позики.

Так, відповідно до п. 1.1 договору факторингу первісний кредитор зобов`язується відступити новому кредитору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а новий кредитор зобов`язується їх прийняти.

Пунктом 2.1.3 договору факторингу визначено, що право вимоги переходить від первісного кредитора до нового кредитора в день підписання сторонами відповідного реєстру прав вимог.

При цьому, відповідно до п.10.1 договору факторингу він вступає в силу з дня його підписання і діє до 31 грудня 2020 року. Договір вважається пролонгованим на кожний наступний календарний рік, якщо жодна зі сторін за 30 днів до моменту закінчення строку його дії не заявить письмово про свій намір розірвати договір.

Тобто право вимоги перейшло до позивача в день підписання сторонами відповідного реєстру прав вимог, тобто 30 червня 2021 року.

Отже, позивач є належним кредитором у цій справі, і право вимоги по заборгованості за договором позики № 3273425 від 14.11.2020, укладеним між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 , перейшло до ТОВ «Фінансова компанія «ПРОФІТ КАПІТАЛ» на передбачених умовами договору факторингу підставах.

Посилання відповідача як на одну з підстав для відмови у задоволенні позову на неповідомлення його про відступлення права вимоги є неспроможними, оскільки в силу ч. 2 ст. 516 ЦК України якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків і у цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням. Однак, неповідомлення боржника про відступлення права вимоги не звільняє його від обов`язку щодо погашення заборгованості

Щодо розміру заборгованості за договором позики, що підлягає стягненню та правових підстав стягнення заборгованості за цим договором слід вказати наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому.

Статтею 525 ЦК України передбачена недопустимість односторонньої відмови від зобов`язання.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно наданого розрахунку заборгованості за договором позики №3273425 від 14.11.2020 заборгованість відповідача станом на 30.06.2021 складає 26894,80 грн., з яких: тіло кредиту 8000,00 грн., проценти 18894,80 грн. Також з даного розрахунку вбачається, що відповідач 31.03.2021 здійснив платіж в сумі 50,00 грн., які були зараховані кредитодавцем в рахунок погашення процентів.

Доказів виконання умов договору та погашення заборгованості у повному обсязі відповідачем до суду не надано. Договір позики у встановленому законом порядку відповідачем не оспорювався та не визнавався недійсним.

Отже, позовні вимоги про стягнення заборгованості за тілом кредиту в сумі 8000,00 грн. є доведеними та обґрунтованими належними доказами у справі.

Проте, суд не погоджується з нарахованим розміром заборгованості за процентами за вказаним договором позики з наступних підстав. Так, відповідно до п. 2 договору позики строк кредитування, який є істотною умовою та який обумовлено в договорі, складає 29 днів, тобто з 14.11.2020 по 13.12.2020. Виходячи з умов договору, кредитор мав право на нарахування відсотків згідно ст.1048 ЦК України в межах строку кредитування, тобто до 29 днів. Всупереч положенням підписаного договору позики після спливу 29 днів, позикодавець продовжив нараховувати проценти до 13.03.2021 включно, що підтверджується наданим позивачем розрахунком заборгованості. Як зазначено у висновках, що викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року (справа N 444/9519/12), право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. Наведений підхід до вирішення спорів у подібних відносинах підтверджений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 квітня 2023 року (справа N 910/4518/16), де викладені такі правові висновки: 80. […] "користування кредитом" - це можливість позичальника за плату правомірно не повертати кредитору борг (кредит) протягом певного періоду часу, погодженого сторонами кредитного договору. 91. Отже, припис абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України. Відповідно до позиції Верховного Суду у постанові №753/6745/17 від 15.08.2023 р. судом зазначено наступне: «Підхід, за якого проценти за "користування кредитом" могли нараховуватися та стягуватися за період після закінчення строку кредитування чи після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту, не тільки не відповідає правовій природі таких процентів, а й призводить до вочевидь несправедливих результатів». Постановою Верховного суду у справі №569/2151/21 від 25.05.2023 р. висловлено наступну позицію: «[…] надання кредитодавцю можливості нарахування процентів відповідно до статті 1048 ЦК України поза межами строку кредитування чи після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту вочевидь порушить баланс інтересів сторін - на позичальника буде покладений обов`язок, який при цьому не кореспондує жодному праву кредитодавця. Отже, припис абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором відсотки за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України». Умовами договору позики не передбачено пролонгацію договору позики, а тому стягнення відсотків за період понад вказаний строк є неправомірним. До матеріалів по справі позивачем долучені правила надання грошових коштів у позику ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» та зазначено, що вказані правила є частиною договору позики. Вказані правила надання грошових коштів у позику ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» не підписані відповідачем, а матеріали справи не містять підтверджень, що саме із цими правилами ознайомився ОСОБА_1 та погодився з ними, підписуючи договір позики. Отже, за відсутності достатніх підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу правила надання грошових коштів у позику, відсутності у договорі позики домовленості сторін про сплату відсотків за користування позикою після закінчення строку, на який позика була надана, надані позивачем правила надання грошових коштів у позику ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем договору позики, оскільки цей документ достовірно не підтверджує вказаних обставин. Надані позивачем правила надання грошових коштів у позику, з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов`язків кожної із сторін, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені, як у даному випадку, в договорі, який безпосередньо підписаний відповідачем і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому правил приєднання як другої сторони до запропонованого договору. У зв`язку з цим до спірних правовідносин не можуть бути застосовані правила ч. 1 ст. 634 ЦК України, які регламентують правові засади договору приєднання. Саме таку правову позицію висловила Велика Палата Верховного Суду в постанові від 3 липня 2019 року (справа N 342/180/17, провадження N 14-131цс19), яка згідно з ч. 4 ст. 263 ЦПК України має враховуватися нижчестоящими судами при застосуванні норм права. Отже, останній день повернення суми позики було обумовлено істотними умовами договору і припадав на 13.12.2020. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання. Однак, позивач вимоги щодо стягнення процентів за ч. 2 ст. 625 ЦК України не заявляв. Таким чином, відсотки, що нараховані кредитором після 13.12.2020, є такими, що нараховані поза межами строку кредитування. З розрахунку заборгованості за договором позики №3273425 від 14.11.2020 вбачається, що первісним кредитором з 14.11.2020 по 12.12.2020 (включно) на суму кредиту 8000,00 грн. були нараховані відсотки за користування вказаним кредитом в загальному розмірі 1600,80 грн. Відповідач 31.03.2021 здійснив платіж у розмірі 50,00 грн., які були зараховані кредитодавцем в рахунок погашення процентів.

За вказаних обставин суд вважає, що з відповідача підлягають стягненню проценти за користування кредитними коштами в межах погодженого сторонами строку кредитування в розмірі 1550,80 грн.

Таким чином, факти, викладені позивачем у позовній заяві в обґрунтування позовних вимог знайшли своє часткове підтвердження в ході судового розгляду, є достовірними та частково обґрунтованими, а тому суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню на суму 9550,80 грн., з яких: 8000,00 грн. заборгованість за тілом кредиту; 1550,80 грн. заборгованість за процентами. У задоволенні іншої частини позовних вимог слід відмовити.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Понесення позивачем судових витрат підтверджується платіжною інструкцією №14579 від 05.02.2026 про сплату судового збору в сумі 2662,40 грн.

Позивачем заявлені позовні вимоги на загальну суму 26894,80 грн., однак позов підлягає задоволенню на суму 9550,80 грн., тому сума судового збору, яка підлягає стягненню з відповідача, складає 945,46 грн.

Щодо вимоги про стягнення правничої допомоги.

Статтею 137 ЦПК України, передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно з ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

У постановах Верховного Суду від 18.03.2021 у справі № 910/15621/19 та від 28.04.2021 у справі № 910/12591/18 вказано, що вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, визначеними частинами третьою п`ятою, дев`ятою статті 141 ЦПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. У такому випадку суд, керуючись частинами третьою п`ятою, дев`ятою статті 141 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні здійснених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та, відповідно, не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення.

На підтвердження надання правової допомоги представником позивача надано: договір про надання правничої допомоги № 02-24 від 01.07.2024, укладений між позивачем та Адвокатським об`єднанням «ПРАВОВИЙ КУРС»; додаткову угоду № 1/1 від 01.07.2024 до договору про надання правової допомоги №02-24 від 01.07.2024; Акт № 97 прийому-передачі Реєстру Боржників від 18.12.2025 за договором про надання правничої допомоги № 02-24 від 01.07.2024, в якому, зокрема зазначено боржника ОСОБА_1 ; Акт № 97 прийому - передачі наданої правничої допомоги від 24.12.2025, з якого вбачається, що відповідно до умов п.п.3.1.1 договору клієнт сплачує на користь об`єднання 7000,00 грн. за проведення консультації з клієнтом, вивчення документів та підготовка проекту позовної заяви для направлення до суду однієї позовної заяви згідно реєстру боржників; наказ (розпорядження) №02-К від 28.06.2024; копію платіжної інструкції № 1806 від 25.12.2025 про сплату за послуги з правничої допомоги, зг. рах. №97 від 24.12.2025 по дог. №02-24 від 01.07.2024.

На думку суду, всі вказані у Акті №97 роботи входять до обсягу правової допомоги по цій справі.

Разом з тим, з урахуванням заперечень відповідача проти обґрунтованості вищевказаної суми витрат на правову допомогу, суд зазначає, що розмір витрат позивача на правову допомогу в загальній сумі 7000,00 грн. є неспівмірним з обсягом виконаних адвокатом робіт та не відповідає критерію пропорційності, враховуючи невисоку складність цієї справи, ціну позову та часткове задоволення позовних вимог. Пропорційним розміром таких витрат є сума в розмірі 2000,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 10, 12, 13, 76, 141, 247, 258, 259, 263-265, 268, 273, 280-284, 354, 355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ПРОФІТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ПРОФІТ КАПІТАЛ» (код ЄДРПОУ 39992082, IBAN № НОМЕР_2 в АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК», код Банку 322001) заборгованість за кредитним договором №3273425 від 14.11.2020 у загальному розмірі 9550,80 грн. (дев`ять тисяч п`ятсот п`ятдесят гривень вісімдесят копійок), з яких: заборгованість за тілом кредиту - 8000,00 грн. (вісім тисяч гривень); заборгованість за процентами 1550,80 грн. (одна тисяча п`ятсот п`ятдесят гривень вісімдесят копійок).

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ПРОФІТ КАПІТАЛ» (код ЄДРПОУ 39992082, IBAN № НОМЕР_2 в АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК», код Банку 322001) судовий збір у розмірі 945,46 грн. (дев`ятсот сорок п`ять гривень сорок шість копійок) та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2000,00 грн. (дві тисячі гривень).

Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення в повному обсязі складено та підписано 09.07.2026.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ПРОФІТ-КАПІТАЛ», код ЄДРПОУ 39992082, місцезнаходження: 04071, місто Київ, вулиця Набережно-Лугова, будинок 8.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя О.Л. Овчаренко