Рішення № 138091354, 09.07.2026, Радомишльський районний суд Житомирської області

Справа № 289/93/26

Номер провадження 2/289/662/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.07.2026 м. Радомишль

Радомишльський районний суд Житомирської області у складі: головуючого - судді Мельника О.В., за участі секретаря судового засідання Писаренко К.Л., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ТОВ "ФК "КРЕДИТ- КАПІТАЛ" (місце знаходження / місце проживання: вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, м. Львів, Львівська обл. 79029) до ОСОБА_1 (місце знаходження / місце проживання: АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

21.01.2026 через систему «Електронний суд», представник Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 , в якому просив стягнути з останнього на користь позивача заборгованість за Кредитним договором № 2776697 від 13.08.2020 року у розмірі 19 553,94 грн. та понесені судові витрати. Свої вимоги обґрунтовує тим, що відповідач ухиляється від виконання своїх зобов`язань та не погашає заборгованість за вказаним договором, що є підставою для позивача звернутися до суду з даним позовом.

Ухвалою судді Радомишльського районного суду Житомирської області від 26.01.2026 року у даній справі відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження із повідомленням сторін та призначено судове засідання.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, надіслав заяву в якій звернувся до суду з клопотанням про розгляд справи без його участі, проти заочного розгляду справи не заперечує.

Представник відповідача в судове засідання з`явився та надав суду заяву в якій звернувся до суду з клопотанням про розгляд справи без його участі, у зв`язку із неявкою представника позивача та просить у позові частково відмовити.

Частиною 3 ст. 12 ЦПК України визначено, що учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.

Відповідно до вимог п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставою для виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини. Згідно з вимогами ч. 1 ст. 14 ЦК України цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Суд, дослідивши матеріали справи та давши їм належну оцінку, дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 13.08.2020 року між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 укладено кредитним договір №2776697 в електронній формі, відповідно до умов якого відповідач отримав кошти у розмірі 6 000,00 грн., зі сплатою процентів за користування кредитом та інших платежів та можливих штрафних санкцій, що передбачені Кредитним договором. (а.с. 12-15).

Також, 13.08.2020 року відповідачем було підписано Паспорт споживчого кредиту - Інформація яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит, що містить істотні умови договору.

Отже, підписавши паспорт споживчого кредиту, відповідач погодився у письмовому вигляді з умовами кредитування, які передбачали сплату процентів за користування кредитними коштами та оплату послуг кредитора.

Аналогічний висновок викладено й у постановах Верховного Суду від 04.12.2019 року по справі № 750/6058/17-ц, від 23.12.2019 року по справі № 572/1169/17, від 12.02.2020 року по справі № 382/327/18-ц, від 26.02.2020 року по справі № 355/1091/17.

У довідці про ідентифікацію клієнта, вказано, що позичальником для укладення договору №2776697 від 13.08.2020 року ідентифікований ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА»: одноразовий ідентифікатор відповідача М903150, час відправки ідентифікатору клієнту 2020-08-13 13:12:08, номер, на який було відправлено персональний ідентифікатор 380965569483. (а.с.18).

У матеріалах справи наявний лист ТОВ ФК «ВЕЙ ФОР ПЕЙ» № 6512-ВП від 16.12.2025 про те, що відповідно до договору ВП-200417-1 від 20.04.2017 було здійснено за дорученням ТОВ «Авентус Україна» успішні перекази на картки клієнтів у якому під номером 208 внесені відомості, 13.08.2020 року на суму 6 000,00 грн., маска картки НОМЕР_1 , код авторизації CARDRC, номер транзакції в системі WayForPay creditplus-9847700.

Згідно з матеріалами справи ТОВ «Авентус України» здійснено переказ коштів ОСОБА_1 згідно договору № 2776697 від 13.08.2020 у розмірі 6 000,00 грн.

Відповідно до картки обліку договору (розрахунок заборгованості) заборгованість позичальника ОСОБА_1 перед ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» складає 19553,94 грн., з яких: заборгованості за тілом 5992,00 грн.; заборгованості відсоткам 13561,94 грн.

Позивач наразі є новим кредитором відповідача, що підтверджується договором відступлення прав вимоги з додатками.

12.01.2026 року ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» направило відповідачу досудову вимогу, у якій повідомило про наявність договору відступлення права вимоги та необхідність сплати заборгованості за кредитом.

Представник відповідача подав до суди відзив відповідно до якого проти отримання кредитних коштів не заперечує. Однак, зазначає, що відповідно до п. 1.4 договору №2776697 про надання споживчого кредиту строк кредиту 30 днів. Також відповідно до п. 3.1. даного договору, нарахування процентів за договором здійснюється на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом, але не більше 90-та календарних днів поспіль з моменту виникнення прострочення, виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році.

Вважає, що нарахування процентів за користування кредитом може бути проведено максимом 120 календарних днів (30 днів користування кредитом, плюс 90 днів з моменту виникнення прострочення), однак виходячи із позовної заяви та розрахунку заборгованості, який додається до заяви, заборгованість за користування кредитом нарахована за 251 день, що прямо суперечить кредитному договору.

Крім того, позовні вимоги не конкретизовані, оскільки з позовної заяви не зрозуміло з чого складається загальна заборгованість та за який період. За наведених обставин, позов в частині стягнення процентів за користування кредитом слід відмовити.

Встановленим фактам відповідають цивільні правовідносини.

У відповідності до ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1054 ЦК України).

Процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору (ч.ч. 1, 2 ст. 1056-1 ЦК України).

У відповідності до ч. 1 ст. 13 Закону України «Про споживче кредитування», договір був укладений в письмовій формі у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг», а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України «Про електронну комерцію».

Згідно ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання в тому числі електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Частинами 1 та 2 ст. 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов`язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом.

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до ч. 1 ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором.

Статтею 1078 ЦК України передбачено, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника.

Відповідно до статей 1080, 1084 ЦК України договір факторингу є дійсним незалежно від наявності домовленості між клієнтом та боржником про заборону відступлення права грошової вимоги або його обмеження. У цьому разі клієнт не звільняється від зобов`язань або відповідальності перед боржником у зв`язку із порушенням клієнтом умови про заборону або обмеження відступлення права грошової вимоги. Якщо відповідно до умов договору факторингу фінансування клієнта здійснюється шляхом купівлі у нього фактором права грошової вимоги, фактор набуває права на всі суми, які він одержить від боржника на виконання вимоги.

Відповідно до ст. 514, ч. 1 ст. 516 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Щодо стягнення з відповідача відсотків за користування кредитом, слід зазначити наступне.

Згідно п. 1.4 договору №2776697 про надання споживчого кредиту строк кредиту 30 днів.

Також, згідно п. 3.1. даного договору, нарахування процентів за договором здійснюється на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом, але не більше 90-та календарних днів поспіль з моменту виникнення прострочення, виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році.

Як видно з розрахунку заборгованості з 13.08.2020 по 09.01.2021 відповідачу нараховувались відсотки за користування кредитом, проте з матеріалів справи встановлено, що строк дії договору закінчився 13.12.2020.

При цьому, відповідно до вимог ст.1048 ЦК України позивач має право стягнути заборгованість за нарахованими та несплаченими відсотками за користування кредитними коштами у межах погодженого позикодавцем та боржником строку кредитування. Після закінчення строку його дії у позивача відсутні правові підстави нараховувати передбачені договором відсотки (постанови Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 № 444/9519/12 та Верховного Суду від 01.09.2022 № 225/3427/15-ц).

Відповідно до ч.4 ст.263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Разом із тим, позивачем не надано належних доказів, що відбулась пролонгація кредитного договору на новий строк, отже нарахування процентів за межами строку, визначеного договором, є безпідставним.

Таким чином, суд вважає, що пролонгація кредитного договору на новий строк не відбулась, а тому з відповідача підлягає стягненню заборгованість за простроченими процентами за період строку кредитування, терміном 120 днів, і згідно розрахунку позивача заборгованість за цей період становить16479,99 грн..

Таким чином, встановлення судом факту невиконання відповідачем своїх зобов`язань за кредитним договором є підставою для часткового задоволення позову.

Також, представник позивача при зверненні до суду з даним позовом також просить стягнути з відповідача понесені ним витрати на правову допомогу.

Згідно частин 1-6ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути спів мірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

В своїй постанові від 19 лютого2020 року у справі №755/9215/15-ц Велика Палата Верховного Суду зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим (п.268). У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

В постанові від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21 п.п.145, 147 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення - визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права.

У випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити не співмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на не співмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано Договір про надання правової (правничої) допомоги №0107 від 01.07.2025 року, Акт №42 наданих послуг від 12.01.2026 року, згідно якого розмір послуг за надання правничої допомоги становить 8 000 гривень 00 копійок, які згідно ч. 1 ст. 137 ЦПК України підлягають стягнення з відповідача.

Враховуючи вищевказані правові висновки Верховного Суду, доводи відповідача у відзиві щодо неспівмірності вказаних витрат, при вирішенні заявленої позивачем вимоги про стягнення на його користь витрат на професійну правничу допомогу суд бере до уваги, що поданий позов складено на підставі усталеної позитивної практики Верхового Суду, тому його підготовка не мала займати значний час. Судові засідання за участі сторін по справі не проводились.

Також судом враховано незначну кількість письмових доказів, які долучено до матеріалів позову, що свідчить про незначний час витрачений для підготовки та подачі позову до суду. Разом з тим, судом враховується складність справи, ціна позову та не тривалість перебування даної справи на розгляді.

Таким чином, на підставі вищевикладеного, суд вважає, що клопотання позивача про стягнення на його користь витрат на правову допомогу підлягає частковому задоволенню в сумі 5000 грн.

Також, у відповідності до вимог ст. 141 ЦПК України суд стягує з відповідача на користь позивача судовий збір пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст. ст. 204, 526, 549, 610, 611, 625, 629, 634, 1054, 1056 ЦК України, ст. ст. 4, 5, 10, 12, 13, 76-81, 133, 141, 258, 259, 263, 265, 273, 274, 280-289, 354 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ТзОВ ФК "КРЕДИТ- КАПІТАЛ" до відповідача ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 (місце знаходження / місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "КРЕДИТ-КАПІТАЛ" (ЄДРПОУ 35234236, адреса: 79029, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, корпус 28, IBAN: НОМЕР_3 в AT «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК», МФО 300614), заборгованість за Кредитним договором №2776697 від 13.08.2020 року, в сумі: 16479,99 (шістнадцять тисяч чотириста сімдесят дев`ять) грн. 99 коп., 5 000,00 (п`ять тисяч) гривень 00 копійок витрат на правову допомогу та судовий збір в сумі 2 243,60 грн.

Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складання у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Житомирського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя Олександр МЕЛЬНИК