Рішення № 138088268, 16.02.2026, Пустомитівський районний суд Львівської області

Справа № 450/5647/25

Провадження № 2/450/734/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 лютого 2026 року Пустомитівський районний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Кукси Д.А.

секретаря судового засідання Глинської У.Я.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Пустомити цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Щирецької селищної ради Львівського району Львівської області про (предмет спору): визнання права власності, -

суд постановив таке рішення:

підстава позову (позиція позивача): позивачка звернулася до Пустомитівського районного суду Львівської області з позовною заявою про визнання за нею права власності на житловий будинок в АДРЕСА_1 , загальною площею 189,5 м.кв, житловою площею 75,9 м.кв, що належав ОСОБА_2 , матері позивачки, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обгрунтування позовних вимог покликається на те, що ОСОБА_2 за час свого життя крім іншого набула право власності на житловий будинок в АДРЕСА_1 , загальною площею 189,5 м.кв, житловою площею 75,9 м.кв. Ще за життя ОСОБА_2 було проведено реконструкцію та добудову будинку, внаслідок чого площа будинку змінилася. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 померла. Після її смерті відкрилася спадщина. На випадок своєї смерті ОСОБА_2 розпорядилася своїм майном, склавши 18.10.2017 заповіт. З метою прийняття спадщини позивачка звернулася до приватного нотаріуса Львівського районного нотаріального округу та отримала свідоцтво про право на спадщину за заповітом на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва; житловий будинок, власником якого була її мати, успадкувати не змогла, оскільки відсутні правовстановлюючі документи на нього. А тому змушена звертатися до суду щодо визнання за нею права власності на спадкове майно.

В судове засідання позивачка не прибула, подала заяву про розгляд цивільної справи у її відсутності. Позовні вимоги підтримує та просить такі задоволити.

Позиція відповідача: у наданих письмових поясненнях відповідач Щирецька селищна рада Львівського району Львівської області вирішення справи покладає на розсуд суду та просить розглядати справу у відсутності предтавника.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень ЦПК України розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заяви та клопотання сторін, процесуальні дії у справі.

03.12.2025 ухвала про відкриття провадження; 03.12.2025 ухвала про витребування доказів; 23.12.2025 копія спадкової справи навиконання ухвали про витребування доказів; 12.01.2026 заява позивачки про розгляд справи у її відсутності; 14.01.2026 ухвала про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду; 12.02.2026 пояснення відповідача на позовну заяву.

Встановлені судом фактичні обставини та оцінка суду.

Відповідно до ст. 55 Конституції України кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Відповідно до ст. 4, 5 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Згідно ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Статтею 15 ЦПК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Дослідивши матеріали справи та перевіривши їх доказами, а відтак, з`ясувавши дійсні обставини справи, суд дійшов наступних висновків.

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , що стверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим Щирецькою селищною радою Львівського району Львівської області 24.09.2024, актовий запис №94.

У відповідності до вимог ст. 1220 ЦК України в день смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина, до складу якої увійшов житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 .

З технічного паспорта, виготовленого 26.09.2025 ФОП ОСОБА_3 , вбачається, що житловий будинок за адресою: АДРЕСА_2 , є житловим будинком садибного типу загальною площею 189,5 м.кв, житловою площею 75,9 м.кв., має 5 житлових кімнат.

Згідно технічного паспорта на садибний (індивідуальний) житловий будинок, станом на 07.03.2008, виданого ОКП ЛОР «БТІ та ЕО», загальна площа будинку АДРЕСА_1 становить 170,7 м.кв, житлова 108,4 м.кв.

Рішенням Пустомитівського районного суду Львівської області від 03.03.2008, яке набрало законної сили, за ОСОБА_4 визнано право власності на будинковолодіння вцілому під АДРЕСА_1 , що значиться за ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Як вбачається з довідки (витягу з погосподарської книги за 2021-2025 рр.) Щирецької селищної ради Львівського району Львівської області №370 від 02.09.2025, за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , числився житловий в АДРЕСА_1 ; загальна площа будинку 80 м.кв..

Статтею 1216 ЦК України встановлено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Згідно ст. 1217 ЦК спадкування здійснюється за заповітом або законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинились внаслідок його смерті, що закріплено ст. 1218 ЦК України.

Відповідно до ч.1 ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені в заповіті.

За життя ОСОБА_2 розпорядилася своїм майном на власний розсуд, склавши 18.10.2017 заповіт, посвідчений секретарем Дмитрівської сільської ради, зареєстрований в реєстрі за № 51, за яким ОСОБА_2 зробила таке розпорядження: все своє майно, де б воно не було і з чого б воно не складалося, і взагалі все те, що буде належати їй на день смерті і на що за законом вона матиме право, заповіла своїй дочці ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . З Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) №82992268 від 22.10.2025, сформованої приватним нотаріусом Олефір Р.В., заповіт є чинним.

Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , видано Львівським Палацом урочистих подій 15.02.1978, актовий запис №1200, батьками ОСОБА_6 вказані ОСОБА_7 та ОСОБА_2 .

Позивачка ОСОБА_6 після одруження змінила прізвище на ОСОБА_8 , що підтверджується свідоцтвом про одруження серії НОМЕР_3 , виданим Дмитрівською сільською радою Пустомитівського району 12.05.2000, актовий запис №5.

Згідно довідки Щирецької селищної ради Львівського району Львівської області №112 від 19.02.2025 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , до дня смерті проживала та була зареєстрована в АДРЕСА_1 . На день її смерті дочка ОСОБА_1 , 1978 року народження, проживала та була зареєстрована разом з нею.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 1270 Цивільного Кодексу України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ч. 1 ст.1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Згідно ч. 3 ст. 1268 Цивільного кодексу України, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачка 25.02.2025 звернулася до приватного нотаріуса Львівського районного нотаріального округу Олефіра Р.В. з заявою про прийняття спадщини за заповітом та 20.08.2025 отримала свідоцтва про право на спадщину за заповітом на земельні ділянки.

Отже, позивачка прийняла спадщину після смерті матері ОСОБА_2 та фактично успадкувала зазначене в заповіті належне спадкодавцю ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , майно.

Відповідно до статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до частини 1 статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів може бути - визнання права.

Судом встановлено, що в позасудовому порядку, зокрема нотаріальному, позивачка здійснити спадкування спадкового майна, а саме, житлового будинку в АДРЕСА_1 , загальною площею 189,5 м.кв, житловою площею 75,9 м.кв, не має можливості, оскільки відсутні правовстановлюючі документи на такий будинок.

Відповідно до ч. 1 ст. 321 ЦК України право власника є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ч. 1 ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.

Відповідно ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Дане також підтверджується п. 3.1 Інформаційного листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 24-753/0/4-13 від 16.05.2013 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування».

Приписами ч.2 ст.328 ЦК України встановлено, що право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Виходячи з засад диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до частини 1 статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У відповідності до вимог ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За вказаних вище обставин, беручи до уваги те, що спадкодавець з підстав, що не заборонені законом, а отже, правомірно набув право власності на спадкове майно; позивач, як спадкоємець за заповітом прийняв спадщину, претендує на спадкове майно, однак не може оформити право власності на нього, оскільки відсутні правовстановлюючі документи на майно; те, що визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку, а обставини склалися так, що в іншому, крім судового порядку, позивач не має можливості реалізувати своє право на спадщину, те, що визнання права власності за позивачем на спірне майно не порушить прав відповідача, суд прийшов до переконання, що позовні вимоги підлягають до задоволення.

Вирішуючи даний спір, суд враховує свободу заповіту як фундаментальний принцип спадкового права та принцип пропорційності між застосованим заходом і переслідуваною метою, якою є захист порушених прав заявника в аспекті статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

На підставі ст. ст. 321, 392, 1216-1218, 1220, 1268, 1270 ЦК України, ст. ст. 12, 13, 76-81, 89, 247, 259, 263-265, 352, 354 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Щирецької селищної ради Львівського району Львівської області про визнання права власності, - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , право власності на житловий будинок в АДРЕСА_1 , загальною площею 189,5 м.кв., житловою площею 75,9 м.кв., що належав матері позивачки ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду або через Пустомитівський районний суд Львівської області шляхом подачі апеляційної скарги в 30 - денний строк з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_3 .

Відповідач: Щирецька селищна рада Львівського району Львівської області, код ЄДРПОУ 04372193, місцезнаходження 81120, смт. Щирець, пл. Ринок, 8, Львівського району, Львівської області.

Суддя: Д. А. Кукса