Ухвала суду № 138084980, 09.07.2026, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/10228/25

УХВАЛА

09 липня 2026 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Печеного Є.В., розглянувши в письмовому провадженні заяву представника ОСОБА_1 про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень по адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Хмельницького окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа №560/10228/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії.

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 12 березня 2026 року адміністративний позов задоволено повністю. Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо не проведення індексації пенсії ОСОБА_1 у спосіб послідовного збільшення середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передували року призначення пенсії за віком 2017, 2018, 2019, на коефіцієнт збільшення цього показника, що враховується для обчислення пенсії: з 01.03.2021 на 1,11; з 01.03.2022 на 1,14; з 01.03.2023 на 1,197; з 01.03.2024 на 1,0796 та з 01.03.2025 на 1,115. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснити з 15.12.2024 індексацію пенсії ОСОБА_1 із застосуванням коефіцієнтів збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (7763,17 грн.), у розмірі 1,11, 1,14, 1,197, 1,0796 та з 01.03.2025 - у розмірі 1,115 (з урахуванням коефіцієнтів збільшення 1,11, 1,14, 1,197, 1,0796), та провести перерахунок та виплату пенсії з 15.12.2024 та з 01.03.2025, з врахуванням виплачених сум. Стягнуто на користь ОСОБА_1 судові витрати (судовий збір) в розмірі 968 (дев`ятсот шістдесят вісім) грн 96 коп за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області.

Рішення суду набрало законної сили 01.06.2026.

До суду надійшла заява представника позивача, подана в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України, в якій заявник просить визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо здійснення виплати пенсії, перерахованої на виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 12.03.2026 у справі №560/10228/25, за окремими напрямами, передбаченими бюджетом Пенсійного фонду України. На думку заявника, відповідач, провівши перерахунок пенсії, фактично відмовився здійснювати її виплату у визначеному судовим рішенням розмірі, повідомивши, що виплата здійснюватиметься за окремими бюджетними програмами.

Суд, дослідивши заяву, матеріали справи, зазначає таке.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що однією з основних засад здійснення судочинства є обов`язковість судового рішення.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно з частиною 2 статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Аналогічні положення містяться в статті 370 КАС України, відповідно до якої судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, за її межами.

Обов`язковість судових рішень, що набрали законної сили, для їх виконання на всій території України передбачена також приписами Закону України "Про судоустрій і статус суддів".

Аналізуючи наведені норми, суд зауважує, що судове рішення, що набрало законної сили, підлягає обов`язковому та безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов`язок, тобто особа, якій належить виконати судове рішення, повинна здійснити достатні дії для організації процесу його виконання незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечило б запровадженому статтею 8 Конституції України принципу верховенства права.

Конституційний Суд України, розглядаючи справу № 1-7/2013, у рішенні від 26.06.2013 року звернув увагу, що вже неодноразово вказував на те, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13.12.2012 року N 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25.04.2012 року N 11-рп/2012).

Виконання судового рішення як завершальна стадія судового провадження є невід`ємним елементом права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. У рішенні Європейського суду з прав людини від 19 березня 1997 року в справі Горнсбі проти Греції суд наголосив, що, відповідно до усталеного прецедентного права, пункт 1 статті 6 гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь яких його цивільних прав та обов`язків. Таким чином, ця стаття проголошує право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільноправових питань до суду (див. рішення у справі "Філіс проти Греції" (Philis v. Greece) (№ 1) від 27 серпня 1991 року, серія А, № 209, с. 20, п. 59). Однак це право було б ілюзорним, якби правова система Договірної держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін. Важко собі навіть уявити, щоб стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, і водночас не передбачала виконання судових рішень (п. 40).

Як зазначив Європейський суд з прав людини у рішенні від 6 вересня 1978 року у справі "Класс та інші проти Німеччини", "із принципу верховенства права випливає, зокрема, що втручання органів виконавчої влади у права людини має підлягати ефективному нагляду, який, як правило, повинна забезпечувати судова влада. Щонайменше це має бути судовий нагляд, який найкращим чином забезпечує гарантії незалежності, безсторонності та належної правової процедури".

Також, Конституційний Суд України у Рішенні від 30 червня 2009 року №16-рп/2009 зазначив, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб`єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової (абз. 1 пп. 3.2 п. 3, абз. 2 п. 4 мотивувальної частини).

Отже, у разі невиконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених нормами КАС України.

Статтею 372 КАС України визначений порядок виконання судових рішень в адміністративних справах.

Відповідно до частин 2, 4 вказаної статті судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання. Примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом.

Стаття 383 КАС України передбачає можливість звернутися до суду з заявою про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

Зі змісту цієї статті випливає, що як крайній захід для захисту прав особи позивача, на користь якої ухвалене рішення суду, закон встановив можливість звернення до суду з відповідною заявою.

Частиною 6 статті 383 КАС України визначено, що за відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача, суд залишає заяву без задоволення. За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу.

Відповідно до приписів статті 249 КАС України, суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб`єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону. У разі необхідності суд може постановити окрему ухвалу про наявність підстав для розгляду питання щодо притягнення до відповідальності осіб, рішення, дії чи бездіяльність яких визнаються протиправними.

Тобто, окрема ухвала є способом реагування суду на випадки виявлення порушення законності та правопорядку, які не можуть бути усунуті ним самостійно при вирішенні адміністративного спору з використанням представлених адміністративним процесуальним законом засобів. Окрема ухвала виноситься судом у зв`язку з виявленням під час судового розгляду справи порушення законності з боку, зокрема, суб`єкта владних повноважень, які не охоплюються предметом спору та не можуть бути усунуті шляхом розв`язання спору по суті.

Окрема ухвала суду є процесуальним засобом необхідного належного реагування (судового впливу) на порушення законності, а також на причини та умови, що цьому сприяли, які виявлені ним саме під час судового розгляду.

Позивач обґрунтовує заяву тим, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області рішення суду виконано лише частково, оскільки проведено перерахунок пенсії, однак листом від 17.06.2026 №17217-15968/К-03/8-2200/26 повідомлено, що виплата пенсії у перерахованому розмірі здійснюватиметься за окремими напрямами, передбаченими бюджетом Пенсійного фонду України, а не шляхом щомісячної виплати у визначеному рішенням суду розмірі.

Судом встановлено, що листом від 17.06.2026 №17217-15968/К-03/8-2200/26 відповідач повідомив позивача про проведення перерахунку пенсії на виконання рішення суду, однак одночасно зазначив, що її виплата здійснюватиметься за окремими напрямами, передбаченими бюджетом Пенсійного фонду України.

Водночас рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 12.03.2026 у справі №560/10228/25 відповідача зобов`язано не лише здійснити перерахунок пенсії, а й провести її виплату з 15.12.2024 та з 01.03.2025 з урахуванням виплачених сум. Отже, виконання судового рішення не може обмежуватися виключно проведенням перерахунку без фактичної виплати пенсії у належному розмірі.

Суд звертає увагу, що обов`язковість судового рішення означає його повне та своєчасне виконання у спосіб, визначений самим рішенням суду. Посилання відповідача на здійснення виплати за окремими напрямами, передбаченими бюджетом Пенсійного фонду України, не змінює змісту судового рішення та не звільняє відповідача від обов`язку виконати його у повному обсязі.

Таким чином, суд доходить висновку, що дії Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо здійснення виплати пенсії, перерахованої на виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 12.03.2026 у справі №560/10228/25, за окремими напрямами, передбаченими бюджетом Пенсійного фонду України, не відповідають змісту судового рішення, що набрало законної сили, та порушують права позивача, підтверджені таким рішенням.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання протиправними дій суб`єкта владних повноважень, вчинених на виконання судового рішення, у зв`язку з чим заява, подана в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України, підлягає задоволенню.

Разом з тим суд зазначає, що в межах розгляду заяви, поданої відповідно до статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України, він не наділений повноваженнями повторно визначати спосіб виконання судового рішення або безпосередньо стягувати відповідні суми пенсії, оскільки такі питання вирішені судовим рішенням, яке набрало законної сили.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заяви представника ОСОБА_1 .

Керуючись статтями 248, 254, 383 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву представника ОСОБА_1 , подану в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України, - задовольнити.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо здійснення виплати ОСОБА_1 пенсії за віком, перерахованої на виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 12.03.2026 у справі №560/10228/25, за окремими напрямами, передбаченими бюджетом Пенсійного фонду України на виконання судових рішень.

Направити копію цієї ухвали Головному управлінню Пенсійного фонду України в Хмельницькій області для вжиття заходів щодо усунення порушень, встановлених судом, та забезпечення належного виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 12.03.2026 у справі №560/10228/25.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області протягом одного місяця з дня отримання копії цієї ухвали повідомити Хмельницький окружний адміністративний суд про вжиті заходи щодо виконання цієї ухвали та рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 12.03.2026 у справі №560/10228/25.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання.

Головуючий суддя Є.В. Печений